Стилістика фразеології в мультимедійній комунікації: пошук нового

Наголосимо, що фразеологія реагує на ці чинники (екстра- й інтралінгвальні) і виявляє свій широкий комунікативний потенціал для досягнення кінцевої мети - впливу на реципієнта та повноцінне його інформування.

Методологія дослідження. Новий інформаційний простір відкриває нові можливості для аналізу мовного ресурсу. Так, фразеологія, аналізована нами в широкому медійному контексті, набуває нових смислових відтінків. Для доведення цього скористаємося методологією з комплексного аналізу мови ЗМІ: (а) методу медіаскринінгу, що виявляється в доборі рейтингових медійних джерел і певної викристалізації нової фразеології та / або трансформованої в нових медіакон - текстах; (б) метод медіамоніторингу, що включає елементи класифікаційних і семантико-стилістичні методик для опрацювання мовного контенту нових медіаджерел і семантико-стилістичного потенціалу медійної фразеології на інноваційних платформах масової комунікації. Для ілюстративного матеріалу і з метою коректної репрезентації мовного ресурсу використано найбільш рейтингові інформаційно-аналітичні інтернет-ресурси України: tsn.ua; zn.ua; unian.ua, їхні телеаналоги та топові сторінки в соціальних мережах.

Результати дослідження. Наслідком глобалізацій - них процесів в інформаційних суспільствах сучасного світу є мультимедійна комунікація. Ідеться про теорію ери діджиталізації = Digital Age [6] і глобалізаційної ери = Global Age [5], за яких інформаційний простір має специфіку розширюватися та модифікуватися. Нові медійні платформи формують і нову мовну реальність: лаконізується комунікація, з'являються мовні інновації, застосовуються нові мовні тактики і стратегії для маніпулювання масовою свідомістю. Вважаємо цю номінацію певним імпульсом на інформаційні виклики сьогодення, що і творить нові медіаплатформи з інноваційними мовними одиницями та їхнім широким стилістичним потенціалом. Жанри медіа змінюються внаслідок змін інформаційних потоків і їхніх носіїв, інформаційних форматів, діалогу культур та ін. Фактично маємо ефект розширеного простору, коли йдеться про мультимедійну комунікацію й нові медіа: синкретизм медіапродуктів, їхнє жанрове розширення під впливом інтернету та дифузності жанрових форм - усе це результат інформаційної глобалізації.

На цьому тлі змінюється і стилістика фразеологізмів, які розширюють свій потенціал та оновлюють функціональне навантаження в медіакомунікації. Для аналізу функцій фразеологізма в медіапросторі ми користуємося поняттям медійного фразеологізма - мовної універсалії медійної комунікації, певного ментального масово-вербального коду, що характеризується смисловою неподільністю, семантичною цілісністю, емоційністю й експресивністю, що надає медійному тексту широкого стилістичного потенціалу впливати на реципієнта та маніпулювати його свідомістю.

Ми розглядаємо медійний фразеологізм не у вузькому розумінні, а широко: це знаки культури, вербальні коди, прецедентні феномени, широко відомі цитати, афоризми, паремії, фразеологізовані терміносполуки й ін., які активно функціонують у медіапросторі, розширючи його експресивні та маніпулятивні властивості. До нової медійної фразеології ми відносимо ті прецедентні одиниці, які відомі масовому реципієнту й залежать від його фонових знань. Цим пояснюється і широка трансформація фразеологізмів (через розширення семантики вже відомого фразеологізма з'являються і нові фразеотрансформи, які ми також зараховуємо до нових медіафразеологізмів).

Проаналізуємо стилістичні функції медійної фразеології в нових інформаційних реаліях (у так званих інноваційних мультимедійних жанрах):

а) фразеологія та соціальні мультимедійні мережі. Новий тип мультимедійної комунікації - соціальні мережі - нині розширили свої можливості: від комунікативної мережі змінилися до потужної блого - та відеоформації (цю еволюцію можна побачити на прикладі платформи М. Цукерберга Meta, до якої ввійшли Facebook, Facebook Live, Messenger, Instagram та ін.). Ключова мета, яка об'єднує ці мережі - комунікація між користувачами, а тому є дифузією мінімум двох функціональних стилів - розмовного та масмедійного. Саме тому соціальні мережі є донором нової фразеології розмовного походження (а через те, що більшість користувачів є молодь, то до нової фразеології входять елементи молодіжного та комп'ютерного сленгу часто іншомовного походження): ІМХО (від англ. «In My Humble Opinion», букв. «на мою скромну думку»), піднятися на новий левел (стати вищим у соціальному плані), «меган - марклити» (залишати людей, які вас по-справжньому не цінують, рухатися далі), ловити кайф (отримувати задоволення від якоїсь справи), зробити репост (поділитися якоюсь новиною), гнати пургу (говорити нісенітницю / неправду) та ін. У соціальних мультимедійних мережах фразеологія може бути стилістичним засобом емоційності й експресії, бути способом економії мовних ресурсів, виступати засобом іронії та сарказму;

б) фразеологія та нові інформаційні медіа. Останнім часом інформаційні жанри модифікувалися у зв'язку із жорсткою конкурентністю в медіапросторі. Так, в англомовній традиції з'являється поняття «soft news» (букв. м'які новини) - новин, що передають інформацію в легкій формі (особливо актуальною такий тип подачі інформації стає у новинних розсилках месенджерів Telegram, Viber). Динамізм у передачі інформації та оперативне її донесення до реципієнта - головна умова появи так званих «hot news» (букв. гарячі новини), тобто оперативних інформаційних повідомлень про події, що відбулися в режимі реального часу. Саме нові інформаційні медіа стали донорами для появи нових політичних фразеологізмів, що пов'язані, наприклад, із подіями Помаранчевої революції та Революції гідності (Разом нас багато; Ці руки нічого не крали!; Бандитам - тюрми!; виходити на Майдан (у значенні боротися за свої права); палити шини), персонікованими усталеними конструкціями, які афоризувалися в сучасній політичній комунікації (Україна - не Росія; маємо те, що маємо; якщо куля в лоб-то куля в лоб; Все пропало!, Стадіон - так стадіон), гаслами відомих партій і політиків, які набули фразеологічного статусу (Україна понад усе; велике будівництво; радянський патріотизм; «русскій мір»; жити по-новому) та ін. У нових інформаційних реаліях фразеологія виступає потужним стилістичним засобом інформування реципієнта та подекуди впливу на нього;

в) фразеологія та інтернет-медіа. Інтернет-ЗМІ - окрема жанрова платформа, у якій народжуються нові жанри [3, с. 168]. Так, у віртуальних медіамережах породжено нові жанри: пост (допис), блого - та влогосфера (ютуб-влог, інстаграм-влог, фейсбук-влог та ін.), форуми, чати та ін. У кожному з цих жанрів можна прослідкувати індивідуально-авторський стиль медійника, у якому бачимо і вкраплення тиражованих медіафразеологізмів: золотий батон; зелені чоловічки; брудні технології; день тиші; слабкий лідер; темні часи; не твоя війна й ін. На перетині блогосфери й аналітичних жанрів ЗМІ виникає твіттер-репортаж (стає особливо актуальним тоді, коли суспільству необхідно швидко дізнатись про подію «з перших уст»). Це один із найсучасніших жанрів інтернет-дискурсу, що поєднав у собі документальність і художність репортажу з динамікою медіа та розмовним стилем мікроблогу. Саме цей медійний неожанр є особливо популярним серед політиків (його веде Д. Трамп, Б. Джонсон, А. Дуда, В. Зеленський, П. Порошенко й ін.). У твіттер-постах спостерігаємо багато і фразеологічних одиниць, стилістичною метою використання яких вважаємо експресивність та оцінність у процесі побудови висловлювання. Особливо багато спостерігаємо фразеологізмів термінологічного походження: сірий ринок; чорне золото; політичне піке; грати останню скрипку; лебедина пісня; табула раса; тіньовий ринок; сарафанне радіо; щепити економіку; реанімаційні дії й ін. (більше про семантико - стилістичну характеристику термінів на прикладі слов'янських ЗМІ див. у [2]);

г) фразеологія та рекламна / PR-комунікація. Завдяки новим медіа з'являються й нові жанри у сфері реклами та піару. І, вочевидь, жанри будуть модифікуватися та розвиватися відповідно до виникнення нових медіаформатів. Стилістика рекламної фразеології пов'язана з позитивною оцінною семантикою. Рекламний і піар-фразеологізм, відтак, є однією з найяскравіших і дієвих мовних одиниць в advertising communication, метою використання якого (фразеологізму) є емоційний вплив на реципієнта. Цікавими й актуальними для української комунікації є широко відомі рекламні гасла, які тяжіють за своїми стилістичними характеристики до фразеологізованих: солодка парочка; не гальмуй - снікерсуй; лови момент; золотий час; я це люблю; золотий вік та ін. Особливо частотним є явище стилістичної трансформації фразеологізмів, що пов'язано із прецедентністю медійного фразеологізму: чим ширший медійний бекграундтим яскравішим буде стилістичний ефект. Так, наприклад, у сучасній телевізійній рекламі інколи вдаються до перифразів і порівнянь (як результат семантичної трансформації): Любов з першої… ложки (з реклами ТМ «Мівіна»), В житті завжди є місце… техніці (з реклами «Comfy»), Кохання з «першого депозиту (з реклами банку «Аваль»), Redbull. Надає крила та ін. У рекламі нового часу виникає і нова фразеологія як стилістичний засіб увиразнення медіатексту, часто як пошук брендової індивідуальності в медіапросторі.

Особливий стилістичний ефект в усіх типах мультимедійної комунікації мають фразеологізми-трансформи. Так, до семантико-стилістичної трансформації традиційних фразеологізмів медійники вдаються за умов фонових знань реципієнтів і лише в контексті. Правильно обраний «новий» старий фразеологізм може стати ключовим у заголовку (Бути на політичній висоті: як президент зустрічався зі світовими лідерами; Гордіїв вузол опозиції: як об'єднуються політики різних поглядів?), підзаголовковій (Дамоклів меч Зе, або ж як іще пояснити реформи в оборонному комплексі України; Надія гори рухає: Савченко планує повернутися у велику політику) чи висновковій (Поправки до голосування, отже, додали велику ложку дьогтю в антикорупційну бочку; Сім разів відміряй - один раз голосуй. Такий принцип у депутатів-новачків, які не вагаючись, приймають нові закони) частинах медіатексту. А також у слогані рекламного та / чи піар-тексту (Влуч у яблучко [реклама техніки Apple у мережі «Технопарк»], Життя - це крута Rich. Як не крути [реклама соку «Rich»]), на телебаченні (Завжди є плюси [слоган телеканалу «1 + 1»], Кров з молоком [слоган музичного телеканалу «М1»]), радіо (Все буде Люкс [слоган «Люкс FM»]). У рекламі, зазначимо, за допомогою фразеології найбільше створюється каламбурів і «гри слів» як стилістичних прийомів: Reebok. Будь у формі; Redbull. Надає крила; Ренні. Швидка допомога вашому шлунку; Шампунь для волосся «Рапїепе PRO-V'.

Блискучий результат та ін.

Відтак, трансформовані фразеологізми завжди мають спиратися на медійний бекграунд, щоб реципієнт знав, до якого саме вдало дібраного та відомого (прецедентного) фразеоогізму апелює медійник. У мультимедійній комунікації трансформована фразеологія визначається часто як смислова стилістична домінанта. А тому фразеологізми-трансформи є частотними до вживання в аналізованих нами мультимедійних платформах - соціальних мережах, нових інформаційних медіа, креолізованих інтернет-ЗМІ, PR- і SMM-сферах. Медійна фразеологія наділена також експресивною наповненістю, стилістичним забарвленням та образністю, що, у свою чергу, відкриває широкі можливості до використання фразеології в мові масової комунікації.

Виразові особливості трансформованих фразеологізмів, отже, спираються на високий рівень узагальненості значення й інтелектуального тла (орієнтація на інтер - текстуальність у медіатексті). Саме тому в масмедіа не можуть функціонувати фразеологізми-трансформи, які не відомі сучасному реципієнту в первинному значенні або не актуальні зараз у певній ситуації.

Висновки. Фразеологічні одиниці на мультимедійних платформах вербалізують актуальні питання сучасності, вони можуть вдало використовуватися в усіх композиційних елементах медіатексту. Вживання фразеологізмів у структурі медіастатті має позитивне значення для розвитку медійного дискурсу в цілому, оскільки надає функціональної різноманітності мові ЗМІ, а трансформація фразеологізму сприяє образності та певному символізму висловлювання. Як бачимо, використання фразеологізмів у мові ЗМІ надає великої експресивності медіавислову, щоб емоційно сильніше і більш ємно сприйматися реципієнтом.

Мультимедійна комунікація часто породжує нову фразеологію, до якої ми відносимо незафіксовану в лексикографічних працях фразеологію нових медіа; фразеологію ідіоматичного характеру, які є цитатами відомих політиків, культурних діячів та ін. відомих особистостей; рекламні слогани та політичні гасла, які відбиваються в масовій свідомості та тиражуються широкими масами; фразеологію, кальковану з інших мов, переважно англійської, що відбиті в медійному просторі України; нові штампи та кліше офіційно-ділового стилю; нові термінологічні словосполучення, що мають семантичну стійкість й активно вживаються в мові ЗМІ; фразеологізми-транс - форми термінологічних сполучень через семантичну детермінологізацію в медіа; різного типу метафоричні перифрази з постійною медійною тиражованістю; семантично та смислово трансформовані фразеологізми, які актуалізувалися в мові ЗМІ; алюзійні та переосмислені стійкі словосполучення, що пов'язані з категорією інтертекстуальності в медіа; молодіжні сленгові звороти, що мають постійну відтворюваність у ЗМІ; оказіональні фразеологізми, що активно тиражуються в медіа. Переконливо можемо сказати, що новий контекст формує й нові можливості для фразеології: ресурс фразеологізмів у медіа дозволяє досягати ключових функцій у масовій комунікації - інформувати та переконувати реципієнта, впливати на його емоції, розважати та виховувати.

Список використаних джерел

фразеологія семантичний мультимедійний комунікація

1. Прадід Ю. Історія української фразеографії / Ю. Прадід // Мовознавство. - 2012. - №1. - С. 31-39.

2. Сизонов Д. Медична термінологія в слов'янських ЗМІ: стилістичні характеристики / Д. Сизонов // Stylistyka. - 2012. - XXIV. - С. 271-281.

3. Шевченко Л. Теорія медіалінгвістики / Л. Шевченко, Д. Сизонов. - К.: ВПЦ «Київський університет», 2021.

4. Bell A. Approaches to Media Discourse. - London, 1996.

5. Giddens A. Europe In The Global Age. - Cambridge: Polity, 2007.

6. Sujon Z., Dyer H.T. Understanding the social in a Digital Аge? // New Media & Society. - 2020. - №22 (7). - Р. 1125-1134.

7. Tosovic B. Generatorska lingvistika. - Beograd: Svet knjige, 2018.

References

1. Pradid, Ju. (2012). Istorija ukrai'ns'koi' frazeografii' [History of Ukrainian phraseography]. Movoznavstvo, 1, ss. 31-39. (In Ukr.)

2. Syzonov, D. (2015). Medychna terminologija v slov'jans'kyh ZMI: stylistychni harakterystyky [Medical terminology in the Slavic media: stylistic characteristics]. Stylistyka, XXIV, s. 271-281. (In Ukr.)

3. Shevchenko, L., Syzonov, D. (2021). Teorija medialingvistyky [Theory of media linguistics]. Kyi'v: Kyi'vs'kyj universytet. (In Ukr.)

4. Bell, A. (1996). Approaches to Media Discourse. London.

5. Giddens, A. (2007). Europe In The Global Age. Cambridge: Polity.

6. Sujon, Z., Dyer, H.T. (2020). Understanding the social in a Digital Age? New Media & Society, 22 (7), p. 1125-1134.

7. Tosovic, B. (2018). Generatorska lingvistika [Generator linguistics]. Beograd: Svet knjige. (In Serb)

Размещено на Allbest.ru