Лінгвістичні одиниці як носії етнокультурної інформації та їхнє місце в навчальних матеріалах з іноземної мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національного університету «Одеська юридична академія»

Лінгвістичні одиниці як носії етнокультурної інформації та їхнє місце в навчальних матеріалах з іноземної мови

Наталія Варєшкіна, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов

Одеса, Україна



Анотація

Опанування студентами лінгвоетнокультурою країни мови, що вивчається, є одним із завдань, що підлягають вирішенню в процесі розвитку мовленнєвої компетентності в будь-якому типі навчальних закладів. Ось чому всі питання лінгвістичних одиниць - носіїв етнокультурної інформації характеризуються дедалі більшою актуальністю.

Реалії є особливим різновидом лексичних одиниць, план змісту яких становлять семи, тісно пов'язані з етнокультурою народу - носія цієї мови, референти яких відсутні у “порівняльній”, тобто у рідній для студентів мові.

Типологія лексичних одиниць-реалій конструюється за низкою опозицій, наприклад: а) номінальні - ономас- тичні; б) монолексемні - синтагматичні; в) «повні» - абревіатурні; г) конкретні - абстрактні; д) синхронні - діахронічні.

На нашу думку, слід розрізняти такі пласти лексичних одиниць-реалій:

конкретні поняття виробничого, побутового чи соціально-культурного характеру: kilt, steak and kidney pie, teddy boy, etc.

абстрактні поняття зазначених вище сфер, включаючи традиції, історичні події, свята тощо: pancake race, Remembrance Day, heir apparent, happening, Gretna Green marriage, etc.

найменування елементів національної, техніко-економічної структури, творчих, спортивних та інших організацій: (Old Vic, Sadler's Wells, Selfridge's, the Salvation Army, Black Museum, etc.

назви творів мистецтва, техніки, архітектури, наукової думки: Balmoral Palace, Magna Charta, Monument, Basic English; Much Ado About Nothing, Hadrian's Wall, etc.

антропоніми, імена осіб, реальних чи вигаданих, які користуються популярністю в мовному колективі: Turner, Reynolds, Henry VIII, Humpty-Dumpty, Lady Godiva, Guy Fawkes, Cheshire Cat, Bloody Mary, etc.

Прагмоніми: Wedgwood, Chesterfield, Claret, wellingtons, etc.

топоніми: Borders, Caledonia, Coventry, Edinburgh, Hamstead Heath, Hyde Park, etc.

Реалії, як і будь-які лексичні одиниці, семантизовані у зв'язному мовленні щодо контексту чи ситуації. Однак така можливість часто блокується стислістю мовного ланцюга, неапелятивністю тексту, зниженою ситу- ативністю спілкування, тощо. До того ж, семантика лексичних одиниць-реалій, за звичай, має багатоярусну структуру. Ці обставини призводять до висновку про необхідність включення до програми навчання іноземної мови комплексу текстів країнознавчого характеру, а також планомірної та цілеспрямованої роботи зі створення в лексичному комунікаторі студентів певного мінімуму лексичних одиниць-реалій та навички їх декодування.

Ключові слова: мова, етнокультурна інформація, реалії, лексичні одиниці.



Abstract

Nataliia VARIESHKINA,

Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor at the the Department of Foreign Languages National University «Odessa Academy of Law» (Odessa, Ukraine)

LINGUISTIC UNITS AS CARRIERS OF ETHNO-CULTURAL INFORMATION AND THEIR PLACE IN FOREIGN LANGUAGE TEACHING MATERIALS

Mastering the linguo-ethnic culture of the country of the language being studied is one of the objective tasks to be solved in the process of developing foreign language speech competence of students in any type of educational institution. That is why all issues concerning linguistic units - carriers of ethno-cultural information are of ever-increasing relevance.

Realia is a special kind of lexical units, the content plan of which is made up of semes, closely related to the ethnic culture of the people - native speakers of a given language, the referents of which are absent in the "comparative", i.e., in the students' native language.

A complete typology of lexical realia units is constructed according to some oppositions, for example: a) common nouns - onomastic; b) monolexemic - syntagmatic; c) «full» - abbreviated; d) specific - abstract; e) synchronous - diachronic.

The following layers of lexical realia units should be distinguished:

specific concepts of industrial, domestic, or socio-cultural nature: kilt, steak and kidney pie, teddy boy, etc.

abstract concepts of the above areas, including traditions, historical events, holidays, etc.: pancake race, Remembrance Day, heir apparent, happening, Gretna Green marriage, etc.

names of elements of the state, technical and economic structure, creative, sports and other organizations: (Old Vic, Sadler's Wells, Selfridge's, the Salvation Army, Black Museum, etc.

names ofworks of art, technology, architecture, scientific thought: Balmoral Palace, Magna Charta, The Monument, Basic English; Much Ado About Nothing, Hadrian's Wall, etc.

anthroponyms, names ofpersons, real or fictitious, who are famous in the language community: Turner, Reynolds, Henry VIII, Humpty-Dumpty, Lady Godiva, Guy Fawkes; Cheshire Cat, Bloody Mary, etc.

pragmonyms: Wedgwood, Chesterfield, Claret, wellingtons, etc.

toponyms (place names): The Borders, Caledonia, Cambridge, Coventry, Edinburgh, HamsteadHeath, Hyde Park, etc. Realia, like any lexical units, are semantized in coherent speech according to the context or situation. However, this

possibility is often blocked by the brevity of the speech chain, the unappellative nature of the text, the reduced situational nature of communication, etc. In addition, the semantics of lexical realia units, as a rule, has a multi-tiered structure. These circumstances lead to the conclusion that it is necessary to include in the program of teaching a foreign language a complex of texts of the country-specific nature; as well as systematic and purposeful work to create a certain minimum of lexical realia units in the lexical communicator of students, and the skill of decoding them.

Key words: language, ethno-cultural information, realia, lexical units.



Постановка проблеми. Сучасне уявлення про взаємний вплив мови та культури сприяє докорінним змінам у методиці викладання іноземних мов. Формула опанування іноземною мовою «культура через мову та мова через культуру» є однією з основних на сучасному етапі. Основним завданням сучасної освіти в гуманітарному вищому навчальному закладі є формування особистості студента, готового до спілкування з представниками інших лінгвосоціумів.

У ситуації безперервного діалогу культур найбільш актуальною для студента-гуманітарія стає міжкультурна комунікативна компетенція - знання та вміння що дозволяють повною мірою пізнати картину світу носіїв іншої культури, а також під час міжкультурної комунікації об'єктивно представити свою власну. В. фон Гумбольдт вважав, що «характер нації відбивається на особливостях мови, а мова впливає на духовний розвиток народу» (Гумбольдт, 1985: 349).

Аналіз досліджень. Процес навчання та вивчення іноземних мов безперервно пов'язаний з ознайомленням з культурою мови що вивчається. Звідси випливає що «вивчення іноземної мови необхідно побудувати таким чином, щоб до нього увійшов елемент пізнання культури, тобто викладання іноземної мови за допомогою і крізь призму культурних аспектів» (Рейх, 2019: 94).

Знання культурних особливостей надає можливість більш поглиблено вивчити мову та культуру, які за звичай передаються засобами мови у звичаях, традиціях, прислів'ях. Завдяки знанням елементів культури ми спроможні краще розуміти носіїв іншої мови. Тому викладач іноземної мови повинен надати не носію мови так звані фонові знання що за формою і змістом наближені до фонових знань носія конкретної мови і культури. Фонові знання в широкому трактуванні - це знання, якими володіють учасники комунікації до моменту спілкування. Ю. В. Одинцова вважає, що фонові знання можна описати як «знання безперечно актуальні в масовій повсякденній свідомості носіїв певної культури, принципово відмінні від наукових знань що складають курси фундаментальних наук» (Одинцова, 2013: 230).

На думку Г. Д. Томахина, «наявність фонових знань загальнолюдського або регіонального характеру дозволяє учасникам комунікації до якоїсь міри розуміти один одного, але тільки володіння лінгвокраїнознавчими фоновими знаннями дозволяє їм домогтися повного взаєморозуміння.» (Томахин, 2007: 22).

Найбільш важливим компонентом міжкультур- ної комунікації, на нашу думку, є здатність подолати межі своєї рідної культури та притаманних їй стереотипів. Ця здатність може сформуватися як результат послідовного вивчення менталітету представників культури що вивчається та має відображення в системі мови.

Мета і завдання статті. Опанування студентами лінгвоетнокультурою країни мови, що вивчається є одним з об'єктивних завдань, що підлягають вирішенню в процесі розвитку іншомовно-мовленнєвої компетенції в будь-якому типі навчальних закладів або освітніх форм, включаючи вищу, середню масову або спеціалізовану школу (гімназію). У цьому завданні доцільно розрізняти два аспекти: освітньо-культурологічний та лінгвістичний. Останній слід розглядати у семантичному плані як невід'ємний компонент бінарної структури мовного знака рівнів слова, словосполучення, речення та тексту.

Якщо інформацію про етнокультуру країни іноземної мови можна отримати, минаючи саму мову, що вивчається (тобто за допомогою рідної мови), оволодіти повноцінними знаннями з іноземної мови без вивчення лінгвокраїнознавчого компонента її семантики взагалі неможливо.

Ось чому всі методичні питання лінгвістичних одиниць - носіїв етнокультурної інформації відрізняються дедалі більшою актуальністю зі зняттям кон'юнктурних обмежень, виробленням діалектично виправданої міжнародної позиції справжньої поваги до національно-етнографічних та соціально-культурних особливостей народу - носія конкретної («іноземної») мови через інші фактори.

Проблема навчання лінгвокраїнознавчого аспекту іноземної мови має велику бібліографію (М. Л. Вайсбурд, E. M. Верещагін, В. Г Костомаров, А. Рум, С. Л. Онхас, М. Беннет, Ю.В Одинцова, Н. В. Федорова, Т.С. Давидова, та інші); проте, багато питань залишаються недостатньо дослідженими, особливо стосовно методики навчання іншої мови в тих чи інших конкретних умовах.

Виклад основного матеріалу. Перш ніж розглядати країнознавчо орієнтовану одиницю лексики (реалію), доцільно виділити та оцінити етнокультурні значення на семному рівні.

Спираючись на ідеї Ч. Огдена та І. Річардса, І.М. Бермана, М. В. Нікітіна, Ю. С. Степанова, А. А. Леонтьєва, та інших, ми дійшли висновку, що систему утворюють три види значень та цілий ряд субзначень, або сем. Це:

основне лексичне значення слова (створюється набором понять утворюючих його сем);

інтралінгвальне значення (семи-маніфес- танти граматичних значень);

периферійне (фонове) значення (семи стильової віднесеності внутрішньої форми, лінгвокраїнознавчого значення, інших конотацій).

У багатьох випадках до цього складу входять семи етнокультурної віднесеності, що утворюють основне поняття слова. Візьмемо, наприклад, англійське слово windows. Основний набір сем, що становлять основне поняття («отвір у стіні для доступу світла та повітря») збігається з відповідним словом у рідній мові «вікно». Однак сема «вікно» для україномовного сприймача асоціюється з певною рамковою палітуркою (наявність кватирки та ін.). Для носія англійської мови window передбачає іншу структуру рами, частина якої рухається у напрямі «вгору-вниз» (а не «до себе-від себе»).

Не зовсім збігаються з відповідними словами в рідній мові такі англійські лексичні одиниці, як letter, letter-box, carriage, college, salary, wages.

Лінгвоетнокультурне значення може мати семи, що становлять фонову (периферійну) семантику слова (точніше фоновий сектор семантики). Порівняємо, наприклад, слова рідної мови з інтернаціоналізованою семантикою, але по «фону» вони явно відносять сприймача до тієї чи іншої культури - містер, щербет, пудинг, віскі, чедар (сир), шевіот, астронавт (американський космонавт), гелікоптер (гвинтокрил що належить закордонній організації, армії, тощо).

На думку відомої лінгвістки Тер-Минасової «мова є знаряддям культури» (Тер-Минасова, 2000: 147). Основне культурне навантаження має лексика - слова і словосполучення; це з них складається мовна картина світу, що як сукупність знань про світ закріплюється в лексиці, фразеології та граматиці. реалія мовлення текст лексичний

Реалії є особливим різновидом лексичних одиниць, план змісту яких становлять семи, тісно пов'язані з етнокультурою народу - носія цієї мови, референти яких відсутні у «порівняльній», тобто у рідній для студентів мові.

Кількість реалій (далі - лексична одиниця «реалія»), що є взаємною складністю для носіїв різних мов, буде тим меншою, чим ближче одна до одної ці країни в історичному, соціально-побутовому, культурному та інших сенсах (Верещагин, Костомаров, 2014); розуміння лексичних одиниць «реалій» проходить тим успішніше, чим краще студент знайомий із життям народу - носія мови (Гальскова, Гез, 2006).

Найповніша типологія лексичних одиниць «реалій» конструюється за низкою опозицій, наприклад слова-реалії:

а) номінальні - ономастичні;

б) монолексемні - синтагматичні;

в) «повні» - абревіатурні;

г) конкретні - абстрактні;

д) синхронні (тобто що функціонують у сучасній мові) - діахронічні (тобто ті що стосуються історії певного мовного колективу і, можливо, навіть не завжди зрозумілі сучасним носіям мови).

Доцільно розрізняти такі пласти лексичних одиниць «реалій»:

Лексичні одиниці «реалії», що позначають конкретні поняття виробничого, побутового чи соціально-культурного характеру: carol, kilt, sporran, steak-and-kidney pie, pudding, shortbread, shepherd's pie, boy-scout, alb, caution money, public house (pub), tea-gown, black pudding, cat's cradle, temperance inn, kangaroo court, tutorial, the Season, public school, tube, purple airway, teddy boy, secretary of state, Sheraton, summer school, whip, etc.

Лексичні одиниці «реалії», що позначають абстрактні поняття зазначених вище сфер, включаючи традиції, історичні події, свята тощо: масниця. оглядини, новосілля; (Olney) Pancake Race, , Tudor rose, D-Day, Mother's Day, Poppy Day, Remembrance Day, heir apparent, happening, Interregnum, Knight of the Garter, Gretna Green marriage, St. Andrew's Cross, Searching the Vaults, State Opening (of Parliament), etc.

Лексичні одиниці «реалії» - найменування елементів національної, техніко-економічної структури, творчих, спортивних та інших організацій: (Old Vic, Sadler's Wells , (Society of) Lloyd's, Debenhams, Selfridge's (department store), Mitre (cheap hotel), The Salvation Army, Linnean Society, Sinn Fein, Black Museum, Kitchener's Army, Lake School, Lambeth Conference, Levellers, Bloomsbury Group (E. M. Forster, Virginia Woolf, Lytton Strachey, Bertrand Russell, J. M. Keynes), Thomas Cook (& Son Ltd.), Tory, Whigs, Neighbourhood Watch, OXFAM (Oxford Famine Relief), etc.

Лексичні одиниці «реалії» - назва творів мистецтва, техніки, архітектури, наукової думки: St. Paul's Cathedral, Balmoral Palace, Magna Carta/ Charta (Great Charter), The Monument (1671-77), Iona Abbey, morris dance, Tipperary, Pelmanism, Murray's (Oxford English Dictionary), pidgin English, Basic English (850 words, developed by Charles Ogden; BASIC = British, American, Scientific, International, Commercial), etc.

Лексичні одиниці «реалії» - антропоніми, імена осіб, реальних або вигаданих, які популярні в мовному колективі: Turner, Reynolds, Henry VIII, Humpty-Dumpty, Lady Godiva, Peeping Tom, Peter Pan, Guy Fawkes; прізвиська людей та тварин: Lion's Heart, Cheshire Cat, Mad Hatter, Puck (“A Midsummer Night's Dream”), Isolde the Fair, Old Harry, Bloody Mary, Picts, Black Prince, John Bull, Taffy (Welshman), Tommy Atkins, the Jollies (Royal Marines), Horatio Nelson.

Лексичні одиниці «реалії» - прагмоніми: Orbit, Pall-Mall, Chesterfield, Wrigley's Spearmint, Claret, Black and White, Polaroid, Gillet, John Barleycorn, Nuclear Electric, Pretty Polly, spencer (a short women's jacket), Seagers, shandy (ginger beer), Shell (Royal Dutch/Shell) BP (British Petroleum), Spitfire (Battlte of Britain), shilling shocker / penny dreadful, “Vogue”, tartan, trews, tammy (tam- o'-shanter), Triplex, Ulster frieze (a kind of tissue),

Waterman, Wedgwood, wellingtons, the Widow (Veuve Clicquot), windcheater, Wispa, Worcester china, Worcester sauce.

Лексичні одиниці «реалії» - топоніми: Albion, the Borders, Caledonia, Oxford, Cambridge, Coventry, Edinburgh, Hamstead Heath, Hyde Park, Offa's Dyke, Park Lane, Bloomsbury (central part of London where British Museum and London University are situated), Peak District (national park), Blackpool, Silbury Hill (near Avebury), Bloody Tower, the Shires, Six Counties (Northern Ireland), Snowdonia, St. Pancras, the Square Mile (City), Trafalgar, Wembley (Stadium), etc.

Історичні реалії потребують спеціального розгляду.

Реалії, як і будь-які лексичні одиниці, семан- тизовані у зв'язному мовленні щодо контексту чи ситуації. Проте така можливість часто блокується стислістю мовного ланцюга, згорнутістю лінгво-інформаційних засобів, неапелятивністю тексту, зниженою ситуативністю спілкування, його швидкоплинністю, некерованістю тощо. До того ж семантика лексичних одиниць «реалій», за звичай, має багатоярусну структуру. Ці обставини призводять до висновку про необхідність включення до програми навчання іноземної мови комплексу текстів країнознавчого характеру (які висвітлюють державний устрій, структуру соціального життя, культуру країни мови що вивчається); а також планомірної та цілеспрямованої роботи зі створення в лексичному комуніка- торі здобувачів освіти певного мінімуму лексичних одиниць «реалій» і навичок їх декодування.



Висновки

Необхідність відбору лексичних одиниць «реалій» зумовлено тим, що, незалежно від тривалості (інтенсивності) курсу іноземної мови, відсутня можливість вивчити всі реалії, що насправді є «другим» словниковим полем. Проте, методично виправданий мінімум лексичних одиниць «реалій», обґрунтований з комунікативної та соціолінгвістичної точок зору, є дуже корисним як для розробки підручників, аудіовізуальних матеріалів, навчальних словників, так і для адаптації творів художньої та документальної літератури.

Кількісні параметри мінімуму у цій роботі не розглядаються: його обсяг буде різним для різних типів навчальних закладів. Принципи відбору лексичних одиниць «реалій» випливають із загальних підходів та методик відбору лексики (Ж. Гугенейм, Р. Мішеа, Г Палмер, А. Хорнбі, М. Вест, І. В. Рахманов, Б. А. Лапідус, В. В. Мор- ковкін, М. М. Фалькович, Д. Ю Кузьмина), завдань та цілей курсу іноземної мови, країнознавчого принципу навчання мови та природи самих реалій. Принципи відбору навчального мінімуму лексичних одиниць «реалій» включають:

частотність (деяка кількість найбільш рекурентних лексичних одиниць «реалій» має бути, безперечно включеною в мінімум);

комунікативність (облік реальної важливості лексичних одиниць «реалій» для спілкування з носіями мови у міжнаціональних стосунках);

загальновживаність (лексична одиниця «реалія» що відбирається не може бути вузькоспеціальною або діалектно-регіональною);

репрезентативність (наскільки структура лексичної одиниці «реалії» що відбирається типова для даного класу лексичних одиниць «реалій», щоб могла служити ключем для дешифрування незнайомих реалій);

функціональність (для якої форми комунікації відбирається лексична одиниця «реалія» - читання чи усного мовлення).

У заключення необхідно підкреслити, що практика викладання англійської мови підтверджує ефективність включення лінгвокраїнознавчого матеріалу в процес навчання тому що це сприяє засвоєнню елементів англомовної культури, підвищенню пізнавальної активності здобувачів освіти, розширенню загального світогляду та фонових знань. Це дозволяє засвоювати новий лексичний матеріал, сприяє розвитку пам'яті, надає змогу поринути в іншу мовну структуру, таким чином розширити рамки власного способу мислення студентів і підготувати їх до спілкування з представниками не лише власної, але й іншої культури. З метою запобігання появи мовних і культурних бар'єрів необхідно знаходити ефективні форми реалізації національно-специфічної лексики що відображає менталітет і картину мира етноса, тому що картина навколишнього світу - це не тільки його відображення, але також його інтерпретація людиною, спосіб його розуміння.



Список використаних джерел

1. Беленюк Т. Н. Преодоление культурного барьера в процессе изучения иностранного языка. Филологические науки. Вопросы теории и практики. Тамбов, 2012. № 2. С. 33-35.

2. Вайсбурд М. Л. Реалии как элемент страноведения. Русский язык за рубежом. 1972. № 3. С. 98-100.

3. Верещагин Е. М., Костомаров В. Г. Язык и культура. Три лингвострановедческие концепции: лексического фона, рече-поведенческих тактик и сапиентемы. Москва-Берлин: Direct Media, 2014. 532 с.

4. Гальскова Н. Д., Гез Н. И. Теория обучения иностранным языкам. Лингводидактика и методика: учеб. пособие. 3-е изд., стереотип. Москва: Академия, 2006. 336 с.

5. Гумбольдт В., фон. Язык и философия культуры. Москва : Прогресс, 1985. 456 с.

6. Давидова Т С. Особенности передачи наименований реалий на английский язык. Ученые записки Петрозаводского государственного университета. ПГУ, 2021. № 3 (43). С. 41-47.

7. Кузьмина Д. Ю. Слова-реалии на уроке иностранного языка как компонент содержания формирования интеркультурной компетентности студентов. Педагогика, психология и образование : сб. науч. тр. по итогам междунар. науч.-практ. конф. Ростов-на-Дону, 2014. С. 40-42.

8. Лапидус Б. А. Проблемы содержания обучения языку в языковом вузе. Москва : Высш. шк., 1986. 143 с.

9. Леонтьев А. А. Психолингвистические единицы и порождение речевого высказывания. Изд-во Едиториал УРСС. Серия Классический учебник. МГУ, 2020. 312 с.

10. Морковкин В. В., Богачева Г. Ф., Луцкан Н. М. Большой универсальный словарь русского языка / Гос. ин-т рус. яз. им. А. С. Пушкина / под ред. В. В. Морковкина. Москва : Словари XXI века: АСТ Пресс школа, 2016. 1456 с.

11. Никитин М. В. Курс лингвистической семантики: учеб. пособие. 2-е изд., доп. и исправл. Санкт Петербург : Изд-во РПГУ им. А.И. Герцена, 2007. 819 с.

12. Одинцова Ю. В., Рипачева Е. А. Фоновые знания как компонент содержания лингвострановедческого аспекта обучения. Проблемы высшего образования. Санкт-Петербург : ПГУПС, 2013. № 2. С. 228-232.

13. Онхас С. Л. Французские имена: магия и образы. Иностранные языки в школе. 1991. № 6. С. 52-55.

14. Рахманов И. В. Обучение устной речи на иностранном языке: учеб. пособие. Москва: Высш.шк., 1980. 120 с.

15. Рейх В. О. Роль иноязычной культуры в межкультурном общении. Теория речевой деятельности: вызовы современности: сб. трудов конф. Москва, 06-08 июня 2019 г. С. 94-95.

16. Рум А. Р. У Великобритания: Лингвострановедческий словарь. 3-е изд., стереотип. Москва : Рус. яз., 2002. 560с.

17. Степанов Ю. С. Основы общего языкознания. Москва : URSS, 2016. 272 с.

18. Тер-Минасова С. Г. Язык и межкультурная коммуникация: учеб. пособие. Москва : Слово, 2000. 624 с.

19. Томахин Г. Д. Реалии в культуре и языке. Реалия-предмет и реалия-слово. Иностранные языки в школе. 2007. № 8. С. 19-28.

20. Федорова Н. В., Карпова А. В., Стихарева Ю. А. Бытовые реалии в английском языке и их передача на родной язык. Филология: научные исследования. 2019. № 6. С. 225-240.

21. Bennet M. J. Basic concepts of intercultural communication: Paradigms, principles and practices. 2nd ed. Boston, MA : Itercultural Press, 2013. P. 105-136.

22. Gougenheim G., Michea R., Rivanc P., Sauvageot A. L'elaboration du francaise fondamental: Etude sur l'establiss- ment d'un vocabulaire et d'une grammaire de base. Paris : Dedier, 1964. 302 p.

23. Hornby A. S. Oxford Advanced Learner's Dictionary. International Student's Edition. Oxford University Press, 2015. 1894 p.

24. Ogden Ch. K., Richards I. A. Meaning of Meaning. International Library of Psychology, Philosophy and Scientific Method. London, 1923. P. 451-510.

25. Palmer H. E. The Principles of Language Study. Creative Media Partners, LLC, 2018. 194 p.

26. West M. Ph. Teaching English in Difficult Circumstances: Teaching English as a Foreign Language with Notes on the Techniques of the Textbook Construction. 2-nd Impression with Corrections. London: Longman, Green, 1960. 136 p.

References

1. Belenyuk T. N. Preodolenie kul'turnogo bar'era v processe izucheniya inostrannogo yazyka. [Overcoming of the cultural barrier in the process of foreign language learning]. Filologicheskie nauki. Voprosy teorii i praktiki, 2012, № 2. pp. 33-35. Tambov [in Russian].

2. Vaysburd M. L. Realii kak element stranovedeniya [Realia as an element of country studies]. Russkiy yazyk za rubezhom. 1972, № 3. Pp. 98-100. [in Russian].

3. Vereshchagin E. M., Kostomarov V. G. Yazyk i kul'tura. Tri lingvostranovedcheskie koncepcii: leksicheskogo fona, reche-povedencheskih taktik i sapientemy. [Language and culture. Three linguistic and cultural concepts: lexical background, speech-behavioral tactics and sapientema]. Moskva-Berlin: Direct Media, 2014. 532 p. [in Russian].

4. Gal'skova N. D., Gez N. I. Teoriya obucheniya inostrannym yazykam. Lingvodidaktika i metodika. [Theory of teaching foreign languages. Linguodidactics and methodology]. Uchebnoye posobie. 3-e izdanie, stereotipnoye. Moskva : Akademiya, 2006. 336 p. [in Russian].

5. Gumbol'dt V., fon. Yazyk i filosofiya kul'tury. [Language and philosophy of culture]. Moskva: Progress, 1985. 456 p. [in Russian].

6. Davidova T. S. Osobennosti peredachi naimenovanij realij na anglijskij yazyk [Features of transferring the names of realities into English]. Uchenye zapiski Petrozavodskogo gosudarstvennogo universiteta. 2021, № 3 (43). Pp. 41-47 [in Russian].

7. Kuz'mina D. Yu. Slova-realii na uroke inostrannogo yazyka kak komponent soderzhaniya formirovaniya interkul'turnoj kompetentno sti studentov [Realia words at a foreign language lesson as a component of the content of the formation of intercultural competence of students]. Pedagogika, psihologiya i obrazovanie: sbornik nauchyh trudov po itogam mezhdunarodnoy nauchno-prakticheskoy konferencii. Rostov-na-Donu, 2014. Pp. 40-42. [in Russian].

8. Lapidus B. A. Problemy soderzhaniya obucheniya yazyku v yazykovom vuze. [Problems of the content of language teaching in a language university]. Moskva: Vysshaya shkola, 1986. 143 p. [in Russian].

9. Leont'ev A. A. Psiholingvisticheskie edinicy i porozhdenie rechevogo vyskazyvaniya. [Psycholinguistic units and the generation of speech utterance]. Izdatel'stvo Editorial URSS. Seriia Klassicheskij uchebnik, 2020. 312 p. [in Russian].

10. Morkovkin V. V., Bogacheva G. F., Luckan N. M. Bol'shoj universal'nyj slovar' russkogo yazyka [Big universal dictionary of the Russian language] / Gosudarstvennyi institut russkogo yazyka imeni A.S. Pushkina / V. V. Morkovkin (Ed.). Moskva: Slovari XXI veka: AST Press shkola, 2016. 1456 p. [in Russian].

11. Nikitin M. V. Kurs lingvisticheskoy semantiki. [Linguistic Semantics Course]. Uchebnoye posobie. 2-e izdanie, dopolnennoye i ispravlennoye. Sankt Peterburg: Izdatel'stvo RPGU imeni. A. I. Gercena, 2007. 819 p. [in Russian].

12. Odincova Yu. V., Ripacheva E. A. Fonovye znaniya kak komponent soderzhaniya lingvostranovedcheskogo aspekta obucheniya. [Background knowledge as a component of the content of the linguistic and cultural aspect of education]. Problemy vysshego obrazovaniya. Sankt-Peterburg: PGUPS, 2013. № 2. Pp. 228-232. [in Russian].

13. Onhas S. L. Francuzskie imena: magiya i obrazy. [French names: magic and images]. Inostrannye yazyki v shkole, 1991. № 6. Pp. 52-55. [in Russian].

14. Rahmanov I. V. Obuchenie ustnoj rechi na inostrannom yazyke. [Teaching oral speech in a foreign language]. Uchebnoye posobie. Moskva : Vysshaya shkola, 1980. 120 p. [in Russian].

15. Reyh V. O. Rol' inoyazychnoy kul'tury v mezhkul'turnom obshchenii [The role of foreign language culture in intercultural communication]. Teoriya rechevoj deyatel'nosti: vyzovy sovremennosti: sbornik trudov konferencii. Moskva, 06-08 iyunya, 2019. Pp. 94-95. [in Russian].

16. Rum A. R. U. Velikobritaniya: Lingvostranovedcheskij slovar'. [Great Britain: Country Study Linguistic Dictionary]. 3-e izdanie, stereotipnoye. Moskva : Russkiy yazyk, 2002. 560 p. [in Russian].

17. Stepanov Yu. S. Osnovy obshchego yazykoznaniya. [Fundamentals of General Linguistics]. Moskva: URSS, 2016. 272 p. [in Russian].

18. Ter-Minasova S. G. Yazyk i mezhkul'turnaya kommunikaciya [Language and intercultural communication]: uchebnoye posobie. Moskva : Slovo, 2000. 624 p. [in Russian].

19. Tomahin G. D. Realii v kul'ture i yazyke. Realiya-predmet i realiya-slovo. Realia in culture and language. Realia- object and realia-word. Inostrannye yazyki v shkole, 2007. № 8, pp. 19-28. [in Russian].

20. Fedorova N. V., Karpova A. V., Stihareva Yu. A. Bytovye realii v anglijskom yazyke i ih peredacha na rodnoj yazyk [Everyday realia in English and their translation into the native language]. Filolohiia: nauchnye issledovaniya, 2019. № 6, pp. 225-240. [in Russian].

21. Bennet M. J. Basic concepts of intercultural communication: Paradigms, principles and practices. 2nd ed. Boston, MA: Itercultural Press, 2013. pp.105-136

22. Gougenheim G., Michea R., Rivanc P., Sauvageot A. L'elaboration du francaise fondamental: Etude sur l'establissment d'un vocabulaire et d'une grammaire de base. Paris: Dedier, 1964. 302 p. [in French].

23. Hornby A. S. Oxford Advanced Learner's Dictionary. International Student's Edition. Oxford University Press, 2015. 1894 p.

24. Ogden Ch. K., Richards I. A. Meaning of Meaning. International Library of Psychology, Philosophy and Scientific Method. London, 1923, pp. 451-510.

25. Palmer H. E. The Principles of Language Study. Creative Media Partners, LLC, 2018. 194 p.

26. West M. Ph. Teaching English in Difficult Circumstances: Teaching English as a Foreign Language with Notes on the Techniques of the Textbook Construction. 2-nd Impression with Corrections. London: Longman, Green, 1960. 136 p.

Размещено на Allbest.ru

...