Сакральне VS. Демонологічне у назвах страв та напоїв (на матеріалі німецької та української мов)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сакральне VS. Демонологічне у назвах страв та напоїв (на матеріалі німецької та української мов)

Галина Мелех,

Стаття присвячена аналізу сакральних та демонологічних елементів у німецьких та українських назвах страв та напоїв. Уявлення германців та слов'ян про світлі та темні сили приблизно однакові, оскільки вони сповідують одну й ту ж релігію - християнство. У дослідженні органічно переплетені три важливі для людини картини світу - мовна, кулінарна та релігійна як поєднання духовного та профанного, вираженого мовними знаками. Зіставлення кулінарних лексем з досліджуваними компонентами дає змогу виявити загальні риси мотивації кулінарних назв такого типу у різних культурах та окреслити національні універсалії гастронімів та броматонімів із сакральним та демонологічним компонентом.

При порівнянні виокремленого матеріалу в порівнюваних мовах простежується інтенсивніше вживання демонологічних лексем у німецьких кулінарних назвах, українська кулінарна номінативна практика виявляє більший інтерес до сакральної лексики, що пояснюється різницею в етнічній свідомості носіїв та різним культурно релігійним фоном (традиційні свята та пов'язані з ними страви чи напої).

Ключові слова: демонологічний, сакральний, гастронім, броматонім, мотивація, номінатор. сакральний назва страва

Halyna MELEKH,

Candidate of Philological Sciences, Associate Professor at the Department of German Language Practice Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University (Drohobych, Lviv region, Ukraine)

SACRED VS. DEMONOLOGICAL IN THE NAMES OF DISHES AND DRINKS (BASED ON GERMAN AND UKRAINIAN LANGUAGES)

The article is dedicated to the analysis of sacred and demonological elements in German and Ukrainian names of dishes and drinks. The ideas of the Germans and Slavs about the light and dark forces are approximately the same, since they profess the same religion - Christianity. In the study, three, important for a human, pictures of the world are organically intertwined - linguistic, culinary and religious as a combination of spiritual and profane, expressed by linguistic signs. Such a comparison of culinary lexemes with the components allows to identify common features of motivation of culinary names of this type in different cultures and to outline the national universals of gastronyms and bromatonyms with the sacred and demonological component.

Motivators for outlined culinary names are presented by several lexical thematic groups: mythologemes, somatic words, mythological and religious locations, church people. Among the highlighted culinary names, main courses and pastries predominate, which is explained by more names with demonomens. It is established that the names of dishes do not always indicate their type, so when decoding the name, background knowledge or context are important. The main means of creating culinary units with these lexical elements is a metaphor, metaphorical rendering occurs on the basis of presentation, taste, consistency. It is investigated that structurally such culinary lexical units are presented in one word, by an attributive phrase, a sentence and a typical form of the name of a culinary recipe (a combination of several nouns and participles).

When comparing the isolated material in comparable languages, a more intensive use of demonological lexemes in German culinary names is traced, Ukrainian culinary nominative practice shows greater interest in sacred vocabulary, which is explained by the difference in ethnic consciousness of carriers and different cultural and religious backgrounds (traditional holidays and related to them dishes or drinks).

Key words: demonological, sacred, gastronym, bromatonym, motivation, nominator

Постановка проблеми. Демонологія та сакральність - невід'ємні атрибути культурної картини світу кожної нації, втілені в багатьох аспектах повсякдення, в тому числі і у кулінарії. Окрім фізичного насичення, їжа відіграє у житті людини низку важливих соціально-культурних функцій: манера поведінки за столом, харчові табу та кулінарна мораль, їжа як спокуса тощо. Сьогоднішня кулінарна практика презентована в багатьох модифікаціях - від традиційної кухні, фаст-фуду, ф'южн-кухні, інтернаціональної чи регіональної кулінарії до новітньої молекулярної кухні.

Приготування та споживання їжі повсякчасно спиралось практично в кожній культурі на певні етично-моральні та релігійні норми, і природньо кулінарні реалії завжди відображались за допомогою мовних знаків. Тому в дослідженні здійснено спробу поєднати три концептуальні сфери у житті людини: релігію, мову та кулінарію. Релігія посідає чільне місце серед головних чинників впливу на людську культуру, а кулінарія як один із культурних феноменів також позначений певним впливом релігійних чинників. В історії духовної культури людства мова й релігія посідають чільне місце, вони є двома особливими формами світосприймання (Решетняк, 2015: 172). У духовній культурі світ умовно розділений на три сфери: найнижча ланка - це істоти з негативним енергетичним зарядом (демонологічні постаті та локуси), найвища ланка - вищі духовні сили (сфера сакрального), а посередині людина бачить себе, вбираючи у свій світоустрій елементи обох духовних сфер. У кулінарії у формі назв страв та напоїв також використані уявлення про релігійний субстрат небо-земля-пекло.

Аналіз досліджень. Кулінарія завжди залишалась широким полем дослідження для науковців різних галузей. Що ж стосується філології, зокрема соціота психолінгвістики, найбільшої ваги набувають культурно-марковані аспекти її вивчення, відображені в оригінальній кулінарній лексиці. Кулінарна субмова - термінологічно ненасичена фахова мова - містить велику кількість загальновживаних лексичних одиниць, які, комбінуючись у довільній послідовності, утворюють гастроніми (сітоніми) - назви страв та броматоніми - назви напоїв. Елементи сакральної та демонологічної лексики зустрічаються в багатьох сферах людського буття: топонімія (Богородичани, Чортів камінь), іхтіоніми (морський ангел, Meeresteufel), інсектоніми (богомол, Riesengottesanbeterin), флороніми (чобітки Богородиці, Himmelsblume), міконіми (сатанинський гриб, Hexenrцhrling) тощо. Серед зазначених лексичних груп найбільш досліджені топоніми із сакральними елементами (В. Лучик, Н. Сокіл-Клепар). Кулінарні назви із сакральними та демонологічними компонентами частково розглянуті у статті Р.-Х. Цуркану "Wenn Gott und Engel im Marketing tдtig sind: christlich vs. heidnisch, gцttlich vs. teuflisch in Nahrungs-, Genussund Heilmittelnamen" (Jurcanu, 2017), але з позицій процесу номінування страв для потреб маркетингу. Окремого дослідження окреслених елементів у назвах страв та напоїв досі не було проведено, тим паче на основі їх порівняння у двох культурах. Актуальним видається вивчення оцінного компоненту номінативних процесів у галузі кулінарної лексики, оскільки досліджувані мотиватори зорієнтовані більше на асоціативний тип номінування, ніж на об'єктивні фактори творення назв гастронімів.

Мета статті - виявлення міфічно-релігійних компонентів у назвах страв та напоїв німецької та української кухні. Зіставний аспект дослідження дозволяє виявити загальні риси номінування гастронімів та броматонімів засобами сакральної та демонологічної лексики, а також виокремити ті універсалії, які, з огляду на міфологічну та деонічну картину світу кожного окремого етносу, побутують у лексичних системах кулінарних субмов досліджуваних етнічних груп.

Виклад основного матеріалу. Матеріалом дослідження слугують 430 німецьких та 49 українських назв страв та напоїв, виокремлених методом наскрізного виписування з популярних кулінарних інтернет-сайтів (Кукорама - смачні рецепти, 2022; shefkuhar.com. ua, 2021; HeimGourmet, 2021; kochbar.de, 2022). Спільним у дослідженні вважаємо християнське релігійне підґрунтя в обох культурах, відповідно, втілені в назвах страв та напоїв сакральні та демонологічні образи здебільшого збігаються.

Беззаперечно, між сакральними та демонічними істотами та явищами, з одного боку, та кулінарією, з іншого, можна провести певні паралелі. Чорт/Teufel як втілення зла присутній у духовному житті людини від початку впровадження християнства, тому цілком очевидно, що характерні для нього конотації (гострота, вогонь, червоний та чорний колір) втілені у кулінаронімах. Починаючи ще зі світобачення древніх шумерів загробне життя, яке ми сьогодні сприймаємо як пекло, асоціюється із вогнем, а відповідно і гостротою у стравах. Небесне життя та рай на основі релігійних уявлень презентовані як місце вічного блаженства з розмаїттям делікатесних наїдків та напоїв, тому не дивно, що відповідні лексеми використані для вишуканих легких страв. Якщо говорити про відношення осіб, пов'язаних із релігією, до кухні, то беззаперечним є вплив монастирської кухні на формування національних кухонь, оскільки монахи, як одні з небагатьох письменних людей, ще у Середньовіччі почали записувати кулінарні рецепти та формувати кулінарні книги. Часто напої з елементом Hexe/відьма містять у своєму складі багато прянощів та коріння, це пов'язано з тим, що такий персонаж як відьма розвинувся із образу жінок, які використовували трави та кореневища для кулінарії та лікування.

При визначенні та порівнянні особливостей втілення сакральних та демонологічних лексичних одиниць у кулінарних назвах важливо з'ясувати, чому саме таку назву отримала страва і чи є така назва продуктивною для інших гастронімів, тобто виявити мотивацію досліджуваних лексем. Мотивацію, вслід за О.О. Селівановою, потрактовуємо як лінгво-психоментальну операцію встановлення формальної та семантичної залежності між мотиватором та похідною одиницею на підставі зв'язків окремих компонентів структури знань про позначуване у колективній етнічній свідомості (Селіванова, 2006: 401). Сакральні та демонологічні мотиватори у виокремлених кулінарних назвах можемо розділити на такі лексико-тематичні групи:

1) міфологеми: Teufel (Chinesischer Teufel) - 125 назв, Hexe (Eiskalte Hexe) - 54, Engel (Blonder Engel) - 44, Vampir (Vampir Abwehr) - 31, Monster (Monster-Kekse) - 27, Dracula (Dracula-Gugelhupf) - 21, Gott (Gцttertorte) - 20, Diablo (Salsa Diablo) - 18, Satan (Satans Dip) - 7, Zombie (Zombie) - 3, Christ (Christstollen) - 1, Luzifer (Luzifers Leibgericht) - 1, ангел (Слід ангела) - 10, диявол (Кава диявола) - 3, вампір (Вампіро) - 2, русалка (Русалочка) - 2, відьма (Полювання на відьом) - 1, зомбі (Зомбі) - 1, чорт (Чортова погода) - 1;

2) соматизми: очі (Engelsauge, Monster-Augen, Teufelsauge, Очі ангела), щоки (Engelsbдckchen, Monsterbacken), крила (Engelsflьgel), статеві органи (Engelspenis), пальці (Hexenfinger, Finger des Teufels, Zombiefinger), серце (Hexenherz), кістка (Hexenknochen), кігті (Hexenkrallen, Teufelskrallen), рука (Monsterhand), груди (Gebratene Zombiebrust, Груди ангела), мозок (Zombiehirn-Selleriebraten), обличчя (Обличчя янгола);

3) міфологічні та релігійні локації: Hцlle (Ab in die Hцlle) - 20, Himmel (Himmelsdessert) - 19 назв, Kloster (Klostergeheimnis) - 7, рай (Райський сад) - 10, монастир (Монастирська хатинка) - 6, небо (Небо в роті) - 6;

4) церковні особи: Pfarrer/Priester (Der ohnmдchtige Priester) - 5 назв, Kapuziner (Ertrunkener Kapuziner) - 3, Nonne (Durstige Nonne) - 3, Mцnch (Den Mцnchen abgeguckt) - 2, Bischof (Bischofsbrot) -1, монашка (Таємниця монашки) - 2, монах (Божевільний монах) - 2.

Відповідно до цих обрахунків розподілені і гастроніми та броматоніми за категоріями. Переважна більшість (88%) виокремлених німецьких назв припадає на страви, розподілені наступним чином:

1) 119 основних страв, що логічно з огляду на те, що в назвах переважають демономени, які слугують для характеристики важких страв;

2) друге місце займає розмаїта випічка (98 назв) як із сакральними (торти, бісквіти), так із демонологічними лексемами (піца, м'ясні пироги);

3) закуски в кількості 58 лексем представляють переважно гострі канапе з демонологічними елементами;

4) легкі десерти (50 назв) містять у своєму складі сакральні компоненти;

5) перші страви (23) та соуси (27) переважно з гострими спеціями та додаванням томатного пюре для підкреслення подібності з кров'ю.

Серед українських назв найбільше солодкої випічки (21 назва), крім цього виокремлено 5 назв салатів та 2 десерти.

Відносна невелика кількість лексем на позначення напоїв у німецькій кухні (53 назви) - це здебільшого коктейлі з різними лексемами (30 назв): з демономенами для позначення міцних алкогольних або гострих пряних томатних, із сакральними лексемами - прозорі слабоалкогольні або молочні коктейлі. Українські броматономени презентовані лише назвами коктейлів (21 назва). Інші напої здебільшого алкогольні пунші та боулі (10 назв), 5 назв трав'яних настоянок з лексемою Hexe, 4 лікери, 2 домашні вина та 2 кави з різними спеціями. Не всі назви коктейлів містять натяк на "ангельські" чи "демонічні" інгредієнти у складі коктейлів, наприклад, відомий коктейль Обличчя янгола (Engel Face) отримав свою назву на честь гангстера Ейба Камінські на прізвисько "Ангельське личко".

Обрані для аналізу назви страв та напоїв часто є оказіоналізмами, проте вони здатні об'єднуватись у групи на основі спільної семантичної ознаки досліджуваних лексем. Однак ми виявили низку номінацій, які закріпились у постійному використанні у кулінарній лексиці і навіть у лексикографічній практиці: Teufelsgriller (Мелех, 2021: 240).

Назва страви виконує атрактивну функцію, особливо така, що не містить переліку інгредієнтів чи способу приготування, натомість сама є таємницею, яку потрібно дешифрувати, часом опираючись на фонові знання, це свого роду реклама страви: Blauer Engel, Gцttertraum, Himmelstochter, Besoffener Kapuziner, Durstige Nonne, Ab ins Kloster, Mцnch und Nonne, Ohnmдchtiger Priester, El Diablo, Grьne Hexe, Dem Teufel gestohlen, Vampir Abwehr, Ab in die Hцlle, Satan lдsst grьЯen - загалом таких назв налічено 129 назв, Поцілунок диявола, Вечеря вампіра, Надії ангела, Русалка, Божевільний монах, Небо на язику, Таємниця монашки, Полювання на відьом - виявлено 35 назв такого типу. Українська номінативна кулінарна практика виявляє певну тенденційність у використанні лексеми "рай" "райський", яка часто поєднуються з головним інгредієнтом страви, не ідентифікуючи її: Грушевий рай, Рибний рай - пироги, Персиковий рай, Цитрусовий рай - коктейлі, Сирний рай, Квасоляний рай - салати, Мандариновий рай - торт. Інші назви складніші, містять пряму вказівку на вид страви чи напою: Engelbrцtchen, Gцttercocktail, Himmelskuchen, Kloster-Kдsesuppe, Pfarrerkuchen, Bischofsbrot, Diablo-Sauce, Hexen-Gugelhupf, Monster Burger, Paprika Teufelsschnitzel, Anti-Vampir-Spaghetti, Hцllenpasta, Satansbraten - 299 назв, Диявольський коктейль, Ангельський бісквіт, Монастирський хліб - 10 назв.

Основою творення досліджуваних одиниць є метафоризація, донорською зоною якої є теологія та міфологія, реципієнтною зоною - кулінарія. Основою подібності виступає зовнішній вигляд та експресивно-оцінні характеристики. Іноді без фонових знань важко розшифрувати основу метафоризації: Hexenhдuschen - історія пряникового будинку з казки братів Грімм, Besoffener Kapuziner - підміна понять відбулася за рахунок перенесення ознаки кольору на особу. Чим більше віддалені лексико-тематичні групи, у яких знаходяться зіставлювані поняття, тим загадковішою виходить метафора (Панасенко, 2005: 13).

Процес номінації передбачає виявлення ознак, які слугують основою вторинного номінування або створення нової номінативної одиниці. Відповідно, номінацію розуміємо як акт використання готового мовного знака у вторинній функції або створення нового поняття на основі вже існуюнаявних мовних знаків, основними компонентами якого є номінатор, номінант та номінат (Fleischer, 2001: 110). Частина кулінарних назв має відношення до сакрального та демонічного завдяки своєму зовнішньому вигляду: Сльози ангела, торт "Русалка", Muffin-Engel, Pfarrerhьtchen, Hexenbesen, Blaue Monster-Muffins. Частка таких глютонімів становить 25% від загальної вибірки, це стосується переважно страв німецької кухні з елементами Monster, Hexe, використаними для страв, декорованих у стилі "жахів" для Хелловіна або з елементом Engel, різдвяна випічка у вигляді ангелика. У харчовій культурі обох кухонь практикується використання тіста катаїфі, яке походить з грецької кухні. По-іншому це тісто прийнято називати "волосся ангела", оскільки воно складається з безлічі дрібних, переплетених між собою ниток з легкого тіста. За основу перенесення взято ознаку зовнішнього вигляду, хоча й дещо умовно, оскільки людина інтерпретує демонічні чи сакральні образи під впливом їх опису у відповідній релігійній чи навіть художній літературі чи на основі їх зображення в образотворчому мистецтві.

Інші глютоніми оперують такими мотиваційними характеристиками як смак, колір та консистенція. Із лексемами Engel/ангел, Gott, Himmel/ небо, Kapuziner, Nonne/монашка, Christ, Bischof асоціюються переважно десерти світлих кольорів повітряної консистенції або фруктові десерти. Teufel/Diablo/диявол - це гострі важкі страви з перцем чилі, каєнським перцем, гірчицею, вустерським соусом червоного або чорного кольору, шоколадні важкі десерти. Vampir/вампір, Dracula часто характеризують перші страви чи напої з великою кількістю часнику на основі томатного соусу. Лексема Hexe мотивована зеленим кольором, формою капелюха, використанням у напоях трав'яних основ або формою будиночка з печива. Монастир/Kloster характеризує різні страви, які були створені у монастирях, але з плином часу стали надбанням національної кухні. Як стверджує Р.-Х. Цуркану, "номінатор при виборі кулінарних назв діє креативно, з гумором та іронією, символічно, метафорично, компаративно" (Jurcanu, 2017: 1120).

У багатьох культурах та релігіях існують кулінарні табу або хронологічні обмеження у вживанні певних страв (піст), тому страви, які мають особливо вишуканий смак, ідентифікують із гріхом, спокусою: Muselmann verfьhrt die Nonne, SьЯe Sьnde, Солодкий гріх. Компонент "sьndig" запозичений, як правило, зі східної кухні для позначення переважно десертів з великою кількістю меду, що не додається до всякої страви, тому передбачає елемент табуювання, а гріх - дія, яка переступає заборони, в тому числі кулінарні (Sьndiges Engelshaar).

Кольори розділяють деякі страви на позитивно та негативно марковані. Вважається, що світлі легкі страви краще засвоюються, більш дієтичні та негативно марковані, важкі шоколадні десерти, м'ясні страви з червоного м'яса, гострими спеціями, страви-гриль важчі для засвоєння людським організмом. Демономени презентовані здебільшого червоним кольором (Rote Hexe, Rotes Hexelein, Rote Hцlle), сакральні лексеми - білим (Blonder Engel, WeiЯe Gцttercreme, WeiЯe Nonne). Серед інших кольороназв використані такі: зелений - grьne Hexe, grьne Monster, grьner Teufel, синій - Blauer Engel, blaue Monster-Muffins, жовтий - Gelber Engel. Страва Engel zu Pferd або Teufel zu Pferd має народно-етимологічне підґрунтя. За легендою одного разу ангел зустрів сплячого диявола і вирішив позбавити людство від зла. Ангел загорнув його у саван, посадив на коня, відвіз на кінець світу і там скинув у безодню. Відповідно до цієї легенди створена страва з чорносливу, який за своїм кольором символізує чорта, обгорнутого у шматки бекону (білий саван), таким чином метафоризація відбувається на основі кольору.

У деяких назвах простежуємо зв'язок назви страви з припущеннями про харчування самих демонологічних чи сакральних персонажів. Назва у формі прислів'я "In der Not frisst der Teufel Fliegen" позначає рагу з відвареної картоплі та гострих ковбасок, по суті це страва із залишків їжі. В українській мові також побутує прислів'я з лексемою муха на позначення мінімального задоволення потреб, зокрема харчових: Добро собаці муха, аніж колом поза вуха. Образ чорта недаремно обраний у сполученні із лексемою муха, оскільки вважається, що сатана був повелителем мух і у скрутні часи поїдав своїх підданих. Загалом таку назву можна присвоїти будь-якій страві, приготованій із залишків недоїдених припасів. Подекуди у назвах згадуються сльози ангела, такий ефект дають краплі цукрового сиропу, які виступають на випічці в результаті віддачі безе зайвої вологи. Таку назву пов'язуємо з цікавим дослідницьким припущенням Гільдеґард Бінгемської про те, що ангели харчуються вранішньою росою (Klammer, 2021: 75).

Сакральне та демонологічне не можуть існувати у чистому вигляді, тому і в кулінарних рецептах знаходимо поєднання антагоністичних персонажів чи понять, сполучених за різними критеріями: смак (Engels und Teufels Lieblingsgarnelen) - на основі гостро-солодкого соусу, колір (Frьhstьckchen fьr Engel und Teufel) - поєднання у десерті темної вишні та світлого персика, міцність (Sanfter Engel - Wilder Teufel, Gefallener Engel) - міцні алкогольні напої та м'яке морозиво чи бісквіт, структура (schwarzer Engel) - легкий вершковий крем (ангел) окутаний важкою шоколадною глазур'ю.

За структурою виокремлені назви поділяємо на чотири види;

1) однослівні назви: Engelchenlikцr, Gьtterpudding, Himmelsdessert, Kapuzinerkoch, Klostergeheimnis, Pfarrerhьtchen, Christstollen, Hexenblut, Monsterbacken, Feuerteufel, Vampirella, Hцllenaufstrich, Draculalikцr, Zombie - 120 назв, Вампіро, Ангелики, Русалочка, Монастир, Монах, Парадіс, Небеса, Зомбі - 10 назв;

2) прикметникове словосполучення: Blonder Engel, Himmlische Schweinereien, Ertrunkener Kapuziner, WeiЯe Nonne, Eiskalte Hexe, Blaue Monster, Chinesischer Teufel, SьЯer Vampirkuchen, Satanischer Braten - 92 назви, Диявольський коктейль, Ангельська насолода, Монастирська хата, Рибний рай, Небесні ласощі, П'яна послушниця, Чортова погода - 20 назв;

3) речення: Himmel trifft Hцlle, Herr Teufel hat sein Rezept verloren, In der Not frisst der Teufel Fliegen, Hцlle trifft auf Himmel, Satan lдsst grьЯen, Satan trifft den Wolf - 16 назв;

4) типові для рецептів поєднання іменників та дієприкметників на позначення способу приготування: Engelchens gefьlltes Spritzgebдck, Kirschtortr der Gцtter, Kloster Krautsuppe, Pfarrers Topfenauflauf, Schweinefilet Diabolo, Mariniertes Teufelsbдllchen, Hцllisch scharfer Gurkensalat - 216 назв, Ангельсикий бісквіт з полуничним кулі, Кава диявола - 17 назв.

1) Висновки

Можемо стверджувати, що сучасна європейська кулінарія не надто обтяжена кулінарними табу, стравам вільно присвоюються назви демонічних істот, а сакральні постаті постають у тілесному втіленні, втрачаючи свою винятковість (Engelspenis). Більшість досліджуваних мотиваційних ознак спільні для обох мов, що пояснюється схожим світобаченням німецького та українського народів, сформованим під впливом християнських традицій, які поширювала однакові уявлення про демонічні та божественні істоти у своїх послідовників. Значну різницю в кількісних даних можемо пояснити національними особливостями святкувань (Хелловін, різноманіття Різдвяної випічки у німецькій культурі), впливом національних літературних образів на процес номінування (образ пряничного будиночка з казки братів Грімм). Українські номінативні традиції більш консервативні у використанні як демонологічної лексики, яка й досі сприймається як табуйована і нерідко замінена евфемізмами, так і сакральної, яка рідко вживається в буденних ситуаціях, щоб не перетнути межу встановленого для неї пієтету.

Підсумовуючи, зазначимо, що міфічно-релігійні компоненти притаманні гастронімам та броматонімам обох мов із різною частотою їх застосування. Якщо говорити про національну маркованість використаних в обидвох мовах лексем, то більшість сакральних та демонологічних образів та явищ збігаються: Engel/ангел, Himmel/ небо, Nonne/монашка, Kloster/монастир, Mцnch/ монах, Diablo/диявол, Hexe/відьма, Teufel/чорт,

Уатріг/вампір, 2отЬіе/зомбі; типово українським можемо вважати образ русалки. Виявлені назви переважно сучасні, оскільки суспільство сьогодні дещо по-іншому ставиться до вживання сакральних елементів, не вкладаючи особливого магічного змісту в назви божественних чи демонічних істот. У процесі номінації кулінарних виробів людина фіксує важливі для неї ознаки цих денотатів, зокрема колір, форму, консистенцію запах, смак, походження, але, крім об'єктивних даних, часто використовуються оцінно-асоціативні судження окремого індивіда чи колективної думки певного етносу. Духовні картини світу кожної нації проводять межу між сакральним, яке, з точки зору кулінарних традицій, розуміємо як біле, повітряне, переважно солодке, та демонічним - чорне та червоне, насичене, гостре, важке.

Список використаних джерел

1. Кулінарний сайт рецептів з фото та відео. Кукорама - смачні рецепти: веб-сайт. URL: https://cookorama.net/uk/ (дата звернення: 3.01.2022).

2. Кулінарні рецепти страв з фото. shefkuhar.com.ua: веб-сайт. URL: https://shefkuhar.com.ua/ (дата звернення: 27.12.2021).

3. Мелех Г Б., Кійко С.В. Німецько-український кулінарний словник. Чернівці : Чернівец. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, 2021. 288 с.

4. Панасенко Н.И. Народная медицина и удивительный мир растений глазами филолога. Киев: Генеза, 2005. 232 с.

5. Решетняк О.О. Щодо питання статусу біблійної картини світу в сучасному узусі. Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Серія "Філологічна". Острог, 2015. Вип. 59. С. 171-173.

6. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. Полтава: Довкілля, 2006. 716 с.

7. Klammer U. Hildegard von Bingen. Prophetin fьr unsere Zeit. Innsbruck-Wien : Tyrolia-Verlag, 2021. 232 S.

8. Fleischer W., Helbig G., Lerchner G. Kleine Enzyklopдdie. Deutsche Sprache. Frankfurt/M. : Peter Lang, 2001. 845 S.

9. Rezepte, Kochund Backtipps, Essen und Kochbьcher. HeimGourmet: Web-Seite. URL: https://www.heimgourmet. com/ (дата звернення: 24.12.2021).

10. Rezepte. kochbar.de: Web-Seite. URL: https://www.kochbar.de/rezepte/ (дата звернення: 21.01.2022).

11. Turcanu R.-C. Wenn Gott und Teufel im Marketing tдtig sind: christlich vs. heidnisch, gцttlich vs. teuflisch in Nahrungs-, Genussund Heilmittelnamen. Numele §i numirea. Actele Conferinfei Internationale de Onomasticд. Edifia a Vl-a: Sacred and profane in onomastics. Cluj-Napoca : Agrunaut, 2017. S. 1095-1126.

12. REFERENCES

13. Kulinamyi sait retseptiv z foto ta video. (2022). Kukorama - smachni retsepty [Cookorama - delicious recipes]. Retrieved from https://cookorama.net/uk/ [in Ukrainian].

14. Kulinarni retsepty strav z foto. shefkuhar.com.ua. Retrieved fromhttps://shefkuhar.com.ua/ [in Ukrainian].

15. Melekh H. B., Kiiko S. V. Nimetsko-ukrainskyi kulinarnyi slovnyk [German-English Cooking Dictionary]. Chernivtsi: Chernivets. nats. un-t im. Yu. Fedkovycha, 2021. 288 p. [in Ukrainian].

16. Panasenko N. I. Narodnaya meditsina i udivitelnyiy mir rasteniy glazami filologa [Traditional medicine and the wonderful world of plants through the eyes of a philologist]. Kyiv: Geneza, 2005. 232 p. [in Russian].

17. Reshetniak O. O. Shchodo pytannia statusu bibliinoi kartyny svitu v suchasnomu uzusi. [In relation to the question of the status of the biblical picture of the world in modern usus]. Scientific notes of the National University "Ostroh Academy". Philological Series. 2015. pp. 171-173. [in Ukrainian].

18. Selivanova O. O. Suchasna linhvistyka: terminolohichna entsyklopediia [Modern linguistics: terminological encyclop aedia]. Poltava: Dovkillia, 2006. 716 p. [in Ukrainian].

19. Klammer U. Hildegard von Bingen. Prophetin fьr unsere Zeit. [Hildegard von Bingen. Prophet for our time]. InnsbruckWien: Tyrolia-Verlag, 2021. 232 p. [in German].

20. Fliaisher W., Helbig G., Lerchner G. Kleine Enzyklopдdie. Deutsche Sprache. [Little encyclopaedia. German language]. Frankfurt/M.: Peter Lang, 2001. 845 p. [in German]

21. Rezepte, Kochund Backtipps, Essen und Kochbьcher. (2021). HeimGourmet [HomeGourmet]. Retrieved from https://www.heimgourmet.com/ [in German].

22. Rezepte. kochbar.de. Retrieved from https://www.kochbar.de/rezepte/ [in German].

23. Tsurkanu R.-C. Wenn Gott und Teufel im Marketing tдtig sind: christlich vs. heidnisch, gцttlich vs. teuflisch in Nahrungs-, Genussund Heilmittelnamen. [When God and the devil are active in marketing: Christian vs. pagan, divine vs. devilish in food, stimulant and remedy names]. Name and appointment. Acts of the International Conference of Name. Edition IV: Sacred and profane in onomastics. Cluj-Napoca: Agrunaut, 2017. pp. 1095-1126. [in German].

Размещено на Allbest.ru