Теонім Бог у фразеологічному словнику Центральної Слобожанщини (Харківщини)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Теонім Бог у фразеологічному словнику Центральної Слобожанщини (Харківщини)

Анатолій Сагаровський

Анотація

У статті йдеться про фразеологічний словник Центральної Слобожанщини (Харківщини). Автор інформує про завершення цієї роботи, що включає доволі детальний опис приблизно 7400 фразем, що побутують у мовленні жителів 543 обстежених населених пунктів. На прикладі фразеологічних одиниць із теонімом Бог подемонстровано їх функціонування, змістову виражальність, образність, емоційну й експресивну наснаженість. Попри значну кількість напрацювань у цьому напрямі, зазначимо, що досліджувана мовленнєва територія велика й різноманітна, а народна фразеологія - невичерпна і кількісно, і структурно, і виражально.

На кафедрі української мови філологічного факультету Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна стараннями автора цієї праці, а також викладачів, студентів створено картотеку діалектних (в основному лексико-семантичних) особливостей нашого регіону обсягом 68-70 тисяч одиниць опису (із 543 населених пунктів), із них 9-10 тисяч фразеологізмів і фразеологічних утворень.

У результаті проведеного дослідження констатуємо, що кількість фразеологізмів із відповідним онімом незначна, а це свідчить про їхню потрібність, змістову виражальність.

Зафіксовано мовні одиниці, в яких відтворено загальнолюдські буттєві сентенції, засудження негативних людських рис, несхвалення некоректної поведінки. У зібраному матеріалі наявні фразеологізми з виховним значенням. Відзначаємо емоційність, зокрема іронічність фразеологічних одиниць.

Перспективним нам видається розгляд зібраного фактажу за типами одиниць, за походженням, мотивацією, змінами у значеннях тощо.

Ключові слова: Бог, діалектний, мовленнєва територія, теонім, фразема, фразеологізм, фразеологічна одиниця, фразеологічний словник, Центральна Слобожанщина (Харківщина).

Theonym God in the phraseological dictionary of Central Slobozhanshchyna (Kharkiv region)

Abstract

The article deals with the phraseological dictionary of Central Slobozhanshchyna (Kharkiv region). The author informs about the completion of this work, which includes a fairly detailed description of approximately 7,400 phrases in the speech of residents of 543 surveyed settlements. On the example of phraseological units with the theonym God, their functioning, semantic expressiveness, imagery, emotional and expressive content are demonstrated. Despite the significant number of developments in this direction, it should be noted that the studied speech territory is large and diverse, and folk phraseology is inexhaustible both quantitatively, structurally and expressively.

At the Ukrainian Language Department of Philological Faculty, VN. Karazin Kharkiv National University, through the efforts of the author of this work, as well as teachers, students created a card index of dialectal (mostly lexical and semantic) features of our region in the amount of 68-70 thousand units of description (from 543 settlements), including 9-10 thousand phraseology and phraseological formations.

As a result of the research we state that the number of phraseological units with the corresponding onym is relatively large, and this indicates their need, meaningful expressiveness, imagery, emotional and expressive content.

Linguistic units have been recorded, in which universal everyday maxims, condemnation of negative human traits, disapproval of incorrect behavior are reproduced. In the collected material there are phraseological units with educational value. We note the emotionality, in particular the irony of phraseological units.

It seems promising for us to consider the collected facts by types of units, origin, motivation, changes in values, and so on.

Keywords: God, dialect, speech territory, theonym, phrasema, phraseology, phraseological unit, phraseological dictionary, Central Slobozhanshchyna (Kharkiv region).

Постановка проблеми

У сучасній лінгвістиці упродовж останніх десятиліть часу вийшли друком роботи Г. Аркушина, Н. Вархол, Г. Доброльожі, А. Івченка, Н. Кірілкової, Н. Коваленко, З. Мацюк, Г. Ступінської, В. і Д. Ужченків, В. Чабаненка та ін., присвячені проблемам діалектної фразеології.

Аналіз досліджень

діалектний мовний одиниця лексика

Попри значну кількість напрацювань у цьому напрямі, зазначимо, що наша мовленнєва територія велика й різноманітна, а народна фразеологія - невичерпна і кількісно, і структурно, і виражально. Якщо зважити на географію представленого фактажу, то стане очевидним, що саме Центральна Слобожанщина репрезентована чи не найслабше, хоч і є окремі роботи О. Іваштенко, А. Сєдих, О. Юрченка.

На кафедрі української мови філологічного факультету Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна стараннями автора цієї праці, а також викладачів, студентів створено картотеку діалектних (в основному лексико-семантичних) особливостей нашого регіону обсягом 68-70 тисяч одиниць опису (із 543 населених пунктів), із них 9-10 тисяч фразеологізмів і фразеоподібних утворень. На жаль, цей зібраний матеріал належно не опрацьований, хоча вдалося видати два випуски Матеріалів до діалектного словника Центральної Слобожанщини (Харківщини) у 2011 і 2013 рр. (майже на 600 сторінок разом) і Матеріали до фразеологічного словника Центральної Слобожанщини (Харківщини) орієнтовно на 3400 статей [Сагаровський 2015].

Мета роботи - на прикладі сполук зі словом БОГ подемонструвати багатство, різноманіття, виражальність ФО, що побутують на обстеженій і, безсумнівно, прилеглих мовленнєвих територіях. Основний метод, використаний у статті, - це метод словникових дефініцій у поєднанні з описовим.

Виклад основного матеріалу

У грудні 2020 року було подано до Методично-видавничої ради університету Фразеологічний словник Центральної Слобожанщини (Харківщини) на 7400 мікростатей (близько 550 с.).

Фраземи сприймаємо у широкому розумінні й до об'єктів опису залучаємо майже всі сполуки, що відтворюються мовленням у «готовому вигляді», мають певний ступінь метафоричності, відносно стабільний компонентний набір, а більшість - і доволі постійну граматичну форму. З ознак діалектності зважаємо (як і, наприклад, Г. Аркушин [Аркушин 2003], В. і Д. Ужченки [Ужченко 2002], В. Чабаненко [Чабаненко 2001] на відсутність ФО у літературній мові, відмінність у значенні, наявність лексичних, словотвірних, граматичних говіркових компонентів; не уникаємо навіть деяких індивідуалізмів (зрозумілих певній спільноті) чи жартівливих або ситуативно актуальних трансформацій загальновідомих фразеологізмів [Сагаровський 2015, с. 51].

Цією статтею (і фактичним матеріалом зокрема) інформуємо гуманітарну громадськість про завершення роботи над Фразеологічним словником Центральної Слобожанщини (Харківщини) і можливе його опублікування. Також спонукаємо вчених підготувати подібні видання на іншому говірковому матеріалі, бо, як сказала геніальна Ліна Костенко: «Є скарби - допоки їх шукають!».

Констатуємо, що слова, сполучення з відповідним теонімом супроводжують, оточують нас повсякденно й повсякчасно - у побуті, роботі й дозвіллі.

Теонім - власна назва, що вживається для найменування якогось божества; в українській мові, крім язичницьких, слов'янських, уживаються переважно християнські оніми [Муромцев 2011, с. 356].

У тлумачних словниках зазначена така дефініція: БОГ - фантастичний образ надприродної істоти, що начебто створила світ і керує ним; у християнстві це - Свята Трійця: Бог-отець, Бог-син і Бог-дух святий. Констатуємо, що наші інформатори здебільшого у церкві моляться цій Трійці, Богородиці, апостолам, сприймають БОГА як вищого суддю, ідеальну мораль, духовну опору, абсолютний авторитет, а поза храмом - мало не як безпосереднього, реального помічника, порадника, оборонця.

Багато вірян не апелюють до БОГА з настійною егоїстичною, споживацькою вимогою «Дай..!», а просять-пропонують допомогти, приєднатися, долучитися до їхніх зусиль. Пригадуємо нашу матір, що зверталася до Всевишнього за сприянням: «Допоможи, Боже, моїй дочці одужати!», «Боже, допоможи моєму синові вивчитися!», «Допоможи, Боже, підняти на ноги дітей!» і под.

ФО з компонентом БОГ, зрозуміло, представлено у будь-якому територіальному словнику, вони є активними елементами місцевого мовлення, свідомості українців узагалі, не кажучи вже про об'єкти номінації чи її складник. У збірці Г.Аркушина їх 9 [Аркушин 2003], у роботі Н. Вархол, А. Івченка - 16 [Вархол 1990], у В. і Д. Ужченків - 13 [Ужченко 2002], у праці В. Чабаненка - 13 [Чабаненко 2001], у нашому словнику їх понад 40. Зрозуміло, що кількісні показники у діалектній фразеографії не є визначальними, але у загальному зорієнтуванні вони мають важливе значення.

Для ілюстрації деяких положень викладеного наводимо фактаж, що практично є фрагментом Фразеологічного словника Центральної Слобожанщини (Харківщини) - поки що без локалізації засвідчення.

Бог дав - Бог узяв - сентенція-рекомендація не надто перейматися щодо чогось природного, закономірного: Шо ж, шо теля здохло, не дуже переживай. - Бог дав - Бог узяв, ще наживеш.

Бог на правду виводе - вираження сподівання на позитивне втручання вищих сил: Хоч як ти на мене наговарюїш, а Бог на правду вИведе.

Бог з празником, а чорт із ділом, жарт - про невідкладні справи у свята, вихідні; недоречну роботу: Оп'ять же порайся коло худоби - Бог з празником, а чорт із ділом.

Бог не теля - баче звіддаля, жарт. - сподівання на вищу справедливість, законність: Шо ж ти в карти піддурив, так воно тобі гикнеться, бо Бог не теля - баче звіддаля.

Йошкин Бог, вульг., нов. - натяк на лайку: Та йошкин Бог - скіки ще до того села їхать?!

Змилуваться, як Бог над раком, ірон. - покарати, познущатися: Помучив, побив і одпустив - змилувався, як Бог над раком.

Наказать, як Бог черепаху, підсил. - покарати, познущатися, побити: Будеш іще підскакувати накажу, як Бог черепаху.

На кого Бог, на того й люди, підсил. - про тривалий неталан у всьому: І так у його все наперекосяк і пішло - не здря кажуть, шо на кого Бог, на того й люди.

Не дав Бог краси - чорта не проси, ірон.

порада, зокрема жінкам і дівчатам, задовольнятися природною зовнішністю: Намазюкаються помадами, кремами, пудрями, а толку мало - не дав Бог краси - чорта не проси.

Обіщав Бог дать, та сказав підождать, ірон. - про примарні обіцянки: Вірь голові, шо лісу втише - обіщав Бог дать, та сказав підождать.

Создав Бог і висякався, ірон. - про нікчемну, недолугу, дурнувату людину: Ну, таке вже дурне, шо, мать, создав Бог і висякався.

Бог <один> зна, ірон. - ніхто не зна; невідомо: Мать, Бог один зна, шо в його голові придуркуватій народиться.

Хай Бог милує <і криє> - побажання Божої допомоги, заступництва; запевнення, заприсягання: Шоб я хоть граму чужого взяла - хай Бог милує.

Шо Бог дає - у торбу, ірон. - про збирання, підбирання, накопичування: Гусеня чиєсь приблудилось, так хай у нас побуде, шо Бог дає - у торбу.

Як Бог на душу покладе - інтуїтивно, довільно, як вийде (складеться): Оце лодку стругаю, як Бог на душу покладе, бо ніколи не робив, а поспитать нікого.

Бачить стікляного Бога, несхв. - бути у стані алкогольного марення, галюцинацій: Допився до одуру, каже, шо вже бачив стікляного Бога.

На Бога свистіть, несхв., зрід. - не слухатися: Сестрина дівуля з самого пупка на Бога свистить батька-матір не слуха.

Ні до Бога, ні до людей, несхв. - дивак, схибле- нець: Ранше була спокойна, привітна, а як дитину потіряла, так стала ні до Бога, ні до людей.

Од Бога дулю ждать (хотіть), ірон. - вередувати; чекати неймовірного, нездійсненного: Того ти не хочеш, того тоже! шо ж ти ждеш? од Бога дулю?

Од Бога пішки прийти, схв., зрід. - бути гранично порядним, чесним, талановитим: Хлопець такий порядошний, як од Бога пішки прийшов.

Як з Богом пообідать, ірон. - бути пихатим, зарозумілим; чванитися: Шо це Василь так несеться, як з Богом пообідав?

З Богом, Параско <як люди находяться>, жарт. - про бажаність використання слушної нагоди: Підемо ми з кумою додому! З Богом, Параско, як люди находяться.

Усилу дав Бог силу - примовка по закінченні якоїсь великої, виснажливої роботи: Усилу дав Бог силу спасти сіно від дощу.

Ось Бог, ось порог, підсил. - настійлива пропозиція полишити приміщення (сім'ю, компанію): Погостив, а тепер - ось Бог, ось порог.

Бог позавидував, несхв. - про різке, помітне погіршання всього (здоров'я, достатку, злагоди в сім'ї): Жилії ж ми лучче всіх у селі, так на тобі - Бог позавидував - розорилися.

Бог розум одняв, несхв. - хтось збожеволів, утратив розсудливість: Од такої біди й ни вдивітельно, шо Бог розум одняв - двох поховала.

Шоб вас (тебе) Бог любив. 1. Схв. - побажання гараздів, талану: А шоб вас Бог любив, як такі добрі до мене. 2. Несхв., евф. - лайка, прокльон: Отак задки кобила кинула - шоб тебе Бог любив.

Шоб тебе (його) Бог побив, несхв. - некатегоричне побажання кари: Та шоб тебе Бог побив, шо витоптав мені весь горох.

Бога корчити, ірон. - чванитися, гоноритися, бундючитися: Бога з себе не корч, а роби, шо прості лЮди роблять.

Живим до Бога лізти, ірон. - бути святошею, святенником, ханжею: Посту додержується, до попа підлизується - живою до Бога лізе.

Загинати в Бога (Христа, Божу Матір, Богородицю), несхв. - матюкатися, лихословити: Як шось не по-йому, так, безсовісний, і загина в Бога.

Стікляному Богові молитися, ірон. - регулярно пиячити, зловживати спиртним: Як начав стікляному Богові молиться, так і розійшлися з жінкою.

Як у Бога за спиною, схв. - надійно, гарантовано, безпечно: Та вона за Йваном, як у Бога за спиною.

Боги казали, шоб прохожі помагали - жартівлива відповідь на зичення “Боже поможи”: Боги казали, шоб прохожі помагали, а ви тіки желаїте.

Казали Боги, шоб і ви помогли, жарт. - відповідь на побажання успіхів у важкій роботі: Бог у помощ! - Казали Боги, шоб і ви помогли, а ви - мимо.

Здоровкаться з стікляним Богом, несхв. - пиячити, випивати: Дойшло вже до того, шо чи не кажин день здоровкається з стікляним Богом - п'є.

Сохрани (упаси) Боже - застереження, запобігання: Сохрани Боже нас од такого бригадіра - усю) душу вимотав; Упаси Боже колхози вернуться, особенно ті, що попервах були.

Ні Богові свічка, ні чортові ожог, ірон., зрід. ні до чого не придатна річ, людина: Той Іван - ні Богові свічка, ні чортові ожог - просто ніякий.

Богом наказаний і мухами загажений, ірон нещасний, безталанний: Ну й хай собі сердиться

Богом наказаний і мухами загажений.

Бозя бублики (орішки) везе, жарт., дит. - заохочувально-виховне пояснення грому: Не бійся грому, то Бозя бублики слухняним діткам везе.

Бозя сердиться, жарт., дит. - лякально-виховне пояснення грому: Ото бач - Бозя на неслухів сердиться.

Висновки

Навіть побіжного перегляду фрагменту ФСЦС(Х) із теонімом БОГ досить, щоб пересвідчитися, що кількість фразеологізмів із відповідним онімом порівняно немала, а це свідчить про їхню потрібність, затребуваність, змістовну виражальність, образність, емоційну й експресивну наснаженість.

Щодо змісту, спрямування, то тут наявні:

загальнолюдські буттєві сентенції: Бог дав Бог узяв, ні до Бога, ні до людей, як у Бога за спиною, ні Богові свічка, ні чортові ожог;

засудження негативних людських рис: бачить стікляного Бога, стікляному Богові молиться; здоровкаться з стікляним Богом;

несхвалення некоректної поведінки: на Бога свистіть, Бога корчить; живйм до Бога лізти; загинать у Бога; од Бога дулю ждать.

У зібраному матеріалі наявні фразеологічні одиниці з безпосереднім виховним значенням: Бог на правду виводе; Боги казали, шоб прохожі помагали; казали Боги, шоб і ви помогли; Бозя бублики везе; Бозя сердиться.

Відзначаємо емоційність, зокрема іронічність таких ФО: змішуваться, як Бог над раком; обіщав Бог дать, та сказав підождать; создав Бог і висякався; од Бога дулю ждать (хотіть); як з Богом пообідать.

Перспективним нам видається розгляд зібраного фактажу за типами одиниць, за походженням, мотивацією, змінами у значеннях тощо.

Література

1. Аркушин Г. Сказав, як два зв'язав: Народні вислови та загадки із Західного Полісся і західної частини Волині. Люблін-Луцьк, 2003. 117 с.

2. Вархол Н., Івченко А. Фразеологічний словник лемківських говірок Східної Словаччини. Братислава-Пряшів, 1990. 159 с.

3. Муромцев І. Прізвисько і назвисько та навколо них (науково-публіцистичні нотатки). Харків: Харк. істор.-філол. товариство, 2015. 112 с.

4. Сагаровський А. Матеріали до Фразеологічного словника Центральної Слобожанщини (Харківщини). Харків: ОВВНМЦ ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2015. 226 с.

5. Ужченко В., Ужченко Д. Фразеологічний словник східнослобожанських і степових говірок Донбасу. Луганськ: Алма матер, 2002. 263 с.

6. Українська мова. Енциклопедія / за ред. І.В. Муромцева. Київ: Майстер-клас, 2011. 400 с.

7. Чабаненко В. Фразеологічний словник говірок Нижньої Наддніпрянщини. Запоріжжя: Стат і К°, 2001. 201 с.

References

1. Arkushyn H. (2003) Skazav, yak dva zviazav: Narodni vyslovy ta zahadky iz Zakhidnoho Polissia i zakhidnoi chastyny Volyni [He said how he connected the two: Folk sayings and riddles from Western Polissya and the Western part of Volyn]. Liublin-Lutsk. 117 s. [in Ukrainian].

2. Varkhol N., Ivchenko A. (1990) Frazeolohichnyi slovnyk lemkivskykh hovirok Skhidnoi Slovachchyny [Phraseological dictionary of Lemko dialects of Eastern Slovakia]. Bratyslava-Priashiv. 159 s. [in Ukrainian].

3. Muromtsev I. (2015) Prizvysko i nazvysko ta navkolo nykh (naukovo-publitsystychni notatky) [Nickname and nickname and around them (scientific and journalistic notes)]. Kharkiv: Khark. istor.-filol. tovarystvo. 112 s. [in Ukrainian].

4. Saharovskyi A. (2015) Materialy do Frazeolohichnoho slovnyka Tsentralnoi Slobozhanshchyny (Kharkivshchyny) [Materials for the Phraseological Dictionary of the Central Slobozhanshchyna (Kharkiv Region)]. Kharkiv: OVVNMTs KhNU im. VN. Karazina. 226 s. [in Ukrainian].

5. Uzhchenko V, Uzhchenko D. (2002) Frazeolohichnyi slovnyk skhidnoslobozhanskykh i stepovykh hovirok Donbasu [Phraseological dictionary of East Slobozhan and steppe dialects of Donbas]. Luhansk: Alma mater. 263 s. [in Ukrainian].

6. Ukrainska mova. Entsyklopediia [Ukrainian language. Encyclopedia] (2011) / za red. I.V. Muromtseva. Kyiv: Maister-klas. 400 s. [in Ukrainian].

7. Chabanenko V. (2001) Frazeolohichnyi slovnyk hovirok Nyzhnoi Naddniprianshchyny [Phraseological dictionary of dialects of the Dnieper]. Zaporizhzhia: Stat i K°. 201 s. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru