Явища вторинної номінації в терміносистемі моди і краси

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Явища вторинної номінації в терміносистемі моди і краси

Алла Таран Алла Таран, кандидат філологічних наук, доцент кафедри українського мовознавства та прикладної лінгвістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (Черкаси, Україна);

У статті на матеріалі термінів моди й краси розглянуто чинники формування та тенденції побутування вторинних номінацій у сучасній українській мові. Розвиток моди потребує слів- категоризаторів для певних понять і об'єктів, належних цій сфери. Установлено, що ця терміносфера активно поповнюється за рахунок запозичень, семантичних інновацій, переходу термінів з однієї терміносистеми в іншу, тобто шляхом транстермінування. Окрему увагу звернено на розвиток багатозначності й омонімії, що зумовлено насамперед міграцією лексем з одного функціонального стилю в інший. У такий спосіб відбувається формування/збільшення спеціальних значень слів. За умови повних змін зникає зміст, що є вихідним пунктом еволюції, і слово фіксують у вторинній функції. Часткові зміни передбачають стабілізацію похідного відтінку, що не послаблює життєздатність вихідного змісту; зазвичай настає період співіснування значень і в такий спосіб слово стає багатозначним.

З'ясовано, що змінність семантичного потенціалу слова - лише одна з виразних ілюстрацій до трансформації світоглядних конструктів пізнання світу, відображених у мові соціуму.

Ключові слова: мовна динаміка, лексикон, вторинна номінація, терміносистема моди й краси, термін.

Taran Alla. The phenomenon of secondary nomination in the term system of fashion and beauty

The factors of formation and tendencies of secondary nominations' existence are considered in the article on the material of the terms of fashion and beauty in the modern Ukrainian language. It has been found that the secondary nomination is based on the associative nature of human thinking. The words reflect the processes of living contemplation of the human environment, there is a semantic rethinking of known names and their gradual codification. The formation and creation of a new concept or a new perception of the subject is carried out on the basis of existing language material. The phenomenon of secondary nomination is also inherent in the term systems. A feature of modern terminology is the desire of professionals to «build» motivated terms with predictable semantics. Information about a fragment of reality, the real, objective world enters the term system indirectly as a flow of information. Terms of broad semantics are words used in many term systems, which, in contrast to general scientific and general technical terms, change semantics depending on the term system and retain only the general, non- terminological meaning. Therefore, they can not always be included in the terms, at the same time without them it is impossible to build a terminological system as a language entity.

The development of fashion requires categorizing words for certain concepts and objects belonging to this field. It is established that the terminosphere of fashion and beauty is actively replenished due to borrowings, semantic innovations, transition of terms from one terminological system to another, by transtermination. Particular attention is paid to the development of ambiguity and homonymy, which is primarily due to the migration of tokens from one functional style to another. In this way there is a formation / increase of special meanings of words. Under the condition of complete changes, the meaning that is the starting point of evolution disappears, and the word is fixed in the secondary function. Partial changes involve stabilization of the derived shade, which does not weaken the viability of the original content; usually there is a period of coexistence of meanings and thus the word becomes ambiguous.

In the field of fashion industry, metaphorical transfers of meaning based on the principle of analogy are quite common. The more components of meaning coincide with the term concept, the greater probability of the word to become a verbal expression of this concept (in the case of associative-semantic metaphor).

It was found that the variability of the semantic potential of the word is only one of the expressive illustrations to the transformation of worldview constructs of cognition of the world, reflected in the language of society.

Keywords: language dynamics, lexicon, secondary nomination, term system of fashion and beauty, term.

терміносистема мода краса

В основі вторинної номінації лежить асоціативний характер людського мислення. У словах відображаються процеси живого споглядання людиною оточення, відбувається семантичне переосмислення відомих назв і поступова кодифікація їх. Формування і створення нового поняття або нового сприйняття предмета здійснюється на ґрунті наявного мовного матеріалу. Це розуміння, утілюючись у значенні слова, стає елементом змістової структури мови загалом. Щоразу нове значення, потрапляючи до лексичної системи мови, набуває взаємозв'язку з іншими елементами складної і розгалуженої структури мови.

Явище вторинної номінації властиве й терміносистемам. Особливістю сучасної термінології є прагнення фахівців «будувати» вмотивовані терміни з передбачуваною семантикою. Інформація про якийсь фрагмент дійсності, реальний, об'єктивний світ потрапляє до терміносистеми опосередковано як потік інформації. Терміни широкої семантики - слова, використовувані в багатьох терміносистемах, які, на відміну від загальнонаукових і загальнотехнічних термінів, змінюють семантику залежно від терміносистеми і зберігають лише загальне, нетермінологічне значення. Тому їх не завжди можна зарахувати до термінів, водночас без них не можна побудувати терміносистему як мовне утворення.

О. Митрофанова розмежовує власне терміни й термінологізовані слова - слова, уживані в термінологічному значенні. Термінологізовані слова мають «специфічно відсторонене значення» [Митрофанова 1973, с. 83]. Наприклад, загальновживане слово голова належить до терміносистеми анатомії, географії, металургії. Специфіка таких слів полягає в їхній двоїстості: вони виконують дві функції - номінування побутового, загальновживаного й спеціальних понять. Як слушно зауважує М. Володіна, такі терміни є одночасно загальновживаними одиницями і носіями професійно -наукового знання, акумулюють мовну й спеціальну інформацію. Загальновживана інформація через внутрішню форму терміна передає спеціальну (термінологічну) інформацію про найбільш істотні ознаки об'єкта [Володина 1997, с. 67-70].

Як слушно зауважує Н. Клименко, нові знання позначаються новими номінаціями, які ословлюють нові поняття, що підпорядковуються правилам категоризації (підведення під абстрактнішу й загальнішу назву) і мовним оформленням найменувань. Унаслідок цього в постійному русі перебуває систематика галузі, вона поповнюється, перебудовується і розширюється [Клименко 2017, с. 190]. Розвиток терміносистеми моди й краси зумовлює щоденну потребу в називанні нових явищ, предметів, понять, задовольнити яку важко за рахунок лише наявних у мові лексичних одиниць, тому потужним засобом збагачення є семантичне словотворення.

Серед характерних ознак творення терміносистеми моди варто виокремити розвиток багатозначності й омонімії, що зумовлено насамперед міграцією лексем з одного функціонального стилю в інший. У такий спосіб відбувається формування/збільшення спеціальних значень слів. Розвиток багатозначності проілюструємо на прикладі слова портупея. За даними «Етимологічного словника української мови» воно зі значенням «ремінь, до якого пристібують холодну зброю, польову сумку» запозичено в українську мову з французької мови, очевидно, частково через російське посередництво; фр. porte-epee, від porter утворено з віддієслівного компонента porte «порт» та іменника epee «шпага; меч», яке продовжує лат. spathe «широкий і довгий двосічний меч [ЕСУМ 2003, с. 530]. Проте сьогодні портупея - це ультрамодна жіноча прикраса - кілька шкіряних ременів різної довжини, перев'язаних навколо тіла; при цьому основа модної новинки - пояс на талії. Подана вище дефініція доводить збагачення обсягу семантеми цього іменника за рахунок конкретизації компонента «пояс».

Прикладом омонімічного розвитку семантики терміна є іменники бустер, палацо, карго, які хоч і мають спільне етимологічне походження, проте в терміносистемі моди й краси розвинули свої спеціалізовані значення. Наприклад, технічний термін бустер (етимологічне походження від англійського booster < boost - піднімати, підвищувати) позначає «допоміжний пристрій для тимчасового збільшення робочого зусилля механізмів та машин у разі особливо великого навантаження» [СІС 2006, с. 124]. Водночас у косметології окреслюється зовсім інше значення - це один з ефективних засобів догляду за шкірою, що допомагає активним компонентам іншого косметичного засобу глибше проникнути в шкіру й мати кращий ефект: щоденний гель-бустер, бустер для обличчя, гіалуроновий бустер тощо.

Розвиток омонімії відбувається внаслідок незалежної деривації (використання вже наявного зразка словотворення через тривалий проміжок часу) або повторного прихованого запозичування, співвідносного з тим же етимоном, що й уже наявне в ньому, але засвоєне з іншого джерела запозичення або з іншим значенням, як це сталося із лексемами палацо, карго. Світ моди завоювали штани палацо. За однією з версій, їх придумала Коко Шанель. Вона запозичила ідею таких штанів у гондольєрів. Удосконаливши модель, французька кутюр'є випустила у світ широкі штани чоловічого крою. Свою назву вони одержали на честь відпочинку Коко Шанель у Венеції. За етимологічними розвідками, це запозичення з італійської мови palazzo «палац»; первісно «резиденція Августа на Палатинському горбі в Римі»; назва центрального із семи горбів Рима Palatium, очевидно, етруського походження і пов'язана з ім'ям італійського бога скотарства Pales [ЕСУМ 2003, с. 261]. У Сучасному словнику іншомовних слів зафіксовано значення «палац в Італії» [ССІС 2006, с. 511]. У цьому ж лексикографічному джерелі зафіксовано лексему карго (ісп. kargo) зі значенням «навантаження, тягар - 1) корабельний вантаж без указівки його точної назви; 2) страхування вантажів, які транспортуються на суднах» [ССІС 2006, с. 336]. Етимологічний словник не дає пояснення лексеми. Проте сьогодні це слово активно вживають у сфері моди для позначення чоловічих і жіночих штанів. Ще в 1930-х роках практичні й вільні штани з об'ємними накладними карманами носили британські солдати. Їх особливістю був колір мілітарі і дві додаткові функціональні кишені, що слугували місцями зберігання екіпірування та інвентарю. Такі слова не пов'язані на українському мовному ґрунті з уже зафіксованими значеннями іншомовних слів, тому є всі підстави трактувати їх як омоніми.

Лексеми лінія / лінійка нині також виявляють активність у творенні інновацій у царині моди: лінії дитячого одягу, фешн-лінія, перша лінія (дизайнерський одяг), друга лінія (доступний одяг). Лінійка у фешн-індустрії - «категорія / колекція одягу»: Нова лінійка одягу City collectin від - це невимушений стиль і комфорт на кожен день! Весняна лінійка одягу від MustHave. Речі з нової лінійки вже можна придбати. У лінійці жіночого одягу є кілька основних напрямків. А також маємо постійну лінійку виробів з кашеміру та трикотажу (https://mall.com.ua).

Отже, семантичні зміни можуть бути повними й частковими. За умови повних змін зникає зміст, що є вихідним пунктом еволюції, і слово фіксують у вторинній функції. Часткові зміни передбачають стабілізацію похідного відтінку, що не послаблює життєздатність вихідного змісту; зазвичай настає період співіснування значень і в такий спосіб слово стає багатозначним. У СУМ слово молочко зафіксовано як багатозначне «1. Пестл. до молоко; 2. Особливий вид корму личинок бджіл, який є продуктом виділення залоз робочих бджіл. 3. Чоловіче сім'я в риб. 4. Речовина, якою наливається зерно злакових під час достигання колосся» [СУМ 1973, с. 792]. До багатозначності доцільно додати ще одне значення «косметичний засіб, рідкий емульсійний крем, який застосовують для догляду за шкірою», напр.: молочко для тіла, молочко для зняття макіяжу, молочко для вмивання, молочко для обличчя. Має місце подальша спеціалізація значень слів, унаслідок чого розвивається полісемічність лексем, яка створює умови для їхнього термінування. Зокрема, у сучасній українській мові іменники блиск та віск розвивають термінологічні значення: блиск - це косметичний продукт, який насамперед використовують для надання губам м'якого глянцевого блиску: блиск для губ, блиск прозорий, блиск для збільшення губ. У тлумачному словнику засвідчено значення «1. Яскраве сяяння, світіння // Яскравий спалах чого-небудь. 2. тільки одн., перен., розм. Багатство, розкіш, пишнота. 3. тільки одн., чого, перен., розм. Яскравий прояв високих якостей, таланту, розуму і т. ін. 4. Складова частина назв деяких мінералів» [СУМ 1970, с. 199]. Слово віск етимологічно утворено на старослов'янській основі воскъ «омела, клей з ягід омели» [ЕСУМ 1982, с. 404]. У СУМі зафіксовано дефініції «1. Пластична маса жовтого або білого кольору, яку виробляють бджоли для стільників. 2. Якісно близька до бджолиного воску маса мінерального або рослинного походження» [СУМ 1970, с. 683]. Натомість у косметології є віск для волосся - ефективний засіб для укладання волосся, за допомогою якого можна експериментувати із зачісками, надавати їм бажаного ступеня фіксації. План вираження лексем залишається незмінним - модифікується тільки зміст, наприклад: ансамбль в одязі - єдність стилю, відповідність кольору, фактури матеріалу сезону, напряму моди. Найчастіше складовими ансамблю є предмети одягу, і взуття, і головний убір. У підборі виробів для ансамблю потрібен тонкий смак. За тлумачним словником ансамбль «Сукупність будівель, споруд та ін., що є частинами одного цілого (в архітектурі, шляховій справі) // Гармонійна єдність у розташуванні і оформленні групи будівель, пам 'ятників, зелених насаджень та ін., що становлять єдину архітектурну композицію [СУМ 1970, с. 48].

На базі нового спеціального значення створено й іменник -омонім міст. Розвиток омонімії внаслідок незалежної деривації проілюструємо на прикладі слова міст. У косметології міст, або димка, - це зволожувальний спрей, який приємно освіжає та зволожує шкіру. Є міст для обличчя, міст для тіла, сонцезахисний міст, квітковий міст, заспокійливий міст, стимулююча захисна димка My Payot Brume Eclat, димка для краси шкіри, парфумований спрей-димка для тіла з мерехтливими частинками тощо. У багатозначних словах міст і димка немає жодного кодифікованого значення, яке вказувало б на зв'язок між дефініціями. Порівняймо: міст - «1. Споруда для переїзду або переходу через річку, залізницю, автомагістраль яр і т. ін. 2. перен. Те, що є проміжним між чим- небудь, що з'єднує щось. 3. спорт. Положення тіла з вигнутою догори грудною кліткою з упором на долоні й п'яти. 4. спец. Частина шасі автомашини, трактора. 5. діал. Поміст, підлога» [СУМ 1973, с. 479]; димка - «1. рідко. Те саме, що серпанок. 2. заст. Товста бавовняна тканина, перев. смугаста. 3. перен., рідко. Саморобна горілка-сирець; самогон» [СУМ 1971, с. 278].

Лексема коректор у сучасній українській мові відійшла у своїй семантиці від первинного значення. Це слово запозичене через польську і, можливо, через російську з латинської: corrector «виправляч; той, хто вдосконалює». У сучасній мові коректор - «фахівець, що займається читанням і виправлянням коректи (у 1 знач.)» [СУМ 1973, с. 287]. У СІС зафіксовано зі значенням «особа, що виправляє друкарські помилки під час готування видання» [ССІС 2006, с. 383]. Проте в косметології набуває термінологічного відтінку «щільний тональний продукт для маскування недосконалостей шкіри». Отже, семантичній парадигмі слова було властиве лише значення особи, тепер вживається для позначення засобу, що виправляє, усуває недоліки.

Розширив своє значення в терміносистемі косметології іменник тунель. Згідно зі «Словником української мови», це «споруда у формі наскрізного проходу під землею або в горах (для транспорту, пішоходів, каналу, підземних комунікацій тощо) // перен. Довгий прохід, утворений чим-небудь» [СУМ 1979, с. 319]. За етимологічними розвідками, це запозичення від англ. tunnel, букв. «димохід, труба, лійка», походить від фр. tonnelle «круглий, бочкоподібний звід, бочка»; значення «труба», зокрема «підземна труба», розвинулося, очевидно, на основі значення «бочка без дна, що лежить на боці» [ЕСУМ 2006, с. 676]. У сфері моди тунель набув спеціального значення «велика прикраса, яка вставляється в прокол мочки вуха, щоки, губи тощо. Від звичайного пірсингу відрізняється великим діаметром проколу, який досягається шляхом поступового розтягування, закриті тунелі називаються плагами»

[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D0%BD%D0%B5%D0%BB% D1%8C_(%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%81%D0 %B0)]. Отже, полісемія корелює з омонімією, слова коректор і тунель уважаємо полісемантичними одиницями, оскільки вони мають єдиний стрижень.

Розвиток моди потребує слів-категоризаторів для певних понять і об'єктів, належних цій сфери. І тут ми спостерігаємо міжсистемне явище - вторинне термінування. Слідом за О. Суперанською явища переходу терміна з однієї терміносистеми в іншу кваліфікуємо як транстермінування. Проілюструємо на прикладі слова капсула. Цей термін зафіксовано в СУМі зі значеннями «1. техн. Оболонка з певного матеріалу для зберігання, захисту внутрішнього вмісту чого-небудь. 2. анат. Тонка оболонка, що вкриває внутрішні органи або хворобливі утворення в організмі. 3. фарм. Обгортка з крохмалю, желатини тощо для разової дози ліків, що мають неприємний запах чи смак [СУМ 1973, с. 73]. Згідно з «Етимологічним словником української мови», капсула - за посередництвом російської, польської і німецької мов запозичено з латинської; лат. сарзиіа «скринька, коробочка, банка» є зменшеною формою від сарза «вмістилище, футляр, скриня» [ЕСУМ 1985, с. 377]. У терміносистемі капсула - це набір елементів гардеробу, що комбінуються собою за призначенням, кольоровою гамою, напр.: капсула одягу і стилю, гардеробна капсула, напр.: Подорожі також запитують свій, особливий гардероб. Скористайтеся універсальною капсулою (ГПУ, 01.07.2021); «У цьому році капсула часу нульових була відкрита по-справжньому», - відзначають в редакції (ГПУ, 16.12.2020); Взуття та аксесуари підбираються окремо і вже після того, як основні капсули готові (ГПУ, 15.11.2020); Антон Савлепов став обличчям веганської капсули бренду ALI SAULIDI (ГПУ, 16.10.2019); Гардеробна капсула для відвідування школи або ВНЗ складається з речей класичного стилю (ГПУ, 28.08.2020). Похідний прикметник капсульний набуває теж нового значення «речі, які ідеально поєднуються за стилем, кольором та фактурою». Такі речі формують у капсули, які потім стилізують між собою, напр.: діловий капсульний гардероб, учительський капсульний гардероб, капсульний гардероб для відпустки, капсульний гардероб для вагітних; капсульна косметичка, капсульний одяг, капсульна колекція, капсульний метод створення гардероба.

У термінології моди слово компресійний зазнало вторинної переносності й називає одяг, що прилягає до шкіри: Компресійна сукня повертається. Зручна модель сукні з компресійним комбінезоном внизу (ГПУ, 14.03.2021); Компресійна колекція для вулиці (ГПУ, 03.07.2021); Нові компресійні топи і легінси для ваших тренувань на свіжому повітрі (ГПУ, 08.06.2021). У СУМ зафіксовано як технічний термін «стосовно компресії, пов'язаний з нею» [СУМ 1973, с. 253]; технічний термін компресія - це «стиснення повітря, газу або пальної суміші в циліндрі поршневої машини» [СУМ 1973, с. 253].

Розширення семантики за рахунок уживання в переносному значенні спостерігаємо і в прикметника круїзний. У СУМі зафіксовано лише в прямому значенні, успадкованому від твірного слова - круїз, пор. вживання в таких словосполуках: круїзні тури, круїзна подорож, круїзні лайнери, круїзна індустрія та ін. Натомість спеціальні тексти останніх років засвідчують вживання прикметника круїзний у значенні, запозиченому з англійської cruise або collection resort і з французької мови croisiere - це модна лінія одягу, створена в міжсезоння, саме в проміжку між основними колекціями, тобто після основних показів і презентацій, напр.: круїзна сукня, круїзна колекція. Раніше круїзні колекції насправді були для багатіїв, для тих, хто любить відпочивати в холодну пору в спекотних країнах. Колекція надходила в продаж наприкінці осені - на початку зими, тобто тоді, коли відбувся розпродаж зимових речей, а літні надійдуть у продаж нескоро. З часом круїзи трансформувалися в міжсезонні колекції. Вони є своєрідним анонсом літньої колекції.

Прикметник винний «1. Прикм. до вино // Признач. для виготовлення, зберігання, продажу вина. 2. Те саме, що кисло-солодкий // Який має кисло- солодкі плоди» [СУМ 1970, с. 444] усе частіше в галузі моди позначає колір - змішування червоного і коричневого кольорів, тому схожий на виноградне вино, яке перебуває в процесі бродіння, напр.: винне пальто, сумка винного кольору.

У сфері фешн-індустрії досить поширені метафоричні перенесення значення, що базуються на принципі аналогії. Чим більше компонентів значення збігається з термінованим поняттям, тим більша ймовірність слова стати вербальним виразником цього поняття (у випадку асоціативно -смислової метафорики). За зовнішньою подібністю «1. Рівна підвищена площадка // заст. Підвищення, звичайно дерев'яне, для виступів; поміст» [СУМ 1975, с. 570] шляхом метафоричного перенесення утворилася назва фешн -індустрії платформа «підошва на взутті»: Модні тренди свідчать, що платформа влітку 2021 року буд абсолютно різною. Трендова платформа на літо 2021; особливості взуття на платформі; актуальні види платформи. На основі загальновживаного слова кокон «щільна оболонка з тонких волокон, яку робить гусениця перед перетворенням у лялечку» [СУМ 1973, с. 215] шляхом метафоричного перенесення значення сформувався термін светр-кокон, жилет- кокон «модель светра із заниженою лінією плеча, з високим коміром -стійкою». Метафоризацію основного значення демонструє лексема багет «пофарбована або позолочена планка, з якої виготовляють рами, карнизи або яку використовують для скріплення й оздоблення стелі, стін і т. ін.» [СУМ 1973, с. 84]. Проте сьогодні в тренді сумка-багет - це невеликий аксесуар, що має витягнуту форму і заокруглені краї, а тому нагадує французький хліб-багет.

Індустрія моди й краси постійно змінюється з урахуванням смаків соціуму, що зі свого боку зумовлює появу нових термінів. Пропоноване дослідження - спроба виокремити критерії дослідження термінології цієї царини, з'ясування причин й механізмів транстермінування, способів розвитку багатозначності й появи омонімів.

Література

Володина, М. Н. (1997). Теория терминологической номинации. Москва, 197 с.

Етимологічний словник української мови. В 7 т. О. С. Мельничук (ред.). Київ, 1982-2012.

Зализняк, А. А. (2001). Семантическая деривация в синхронии и диахронии: проект «Каталога семантических переходов». [В:] Вопросы языкознания, № 2, с. 13-25.

Клименко, Н. Ф. (2017). Українська біологічна термінологія кінця ХХ - початку ХХІ ст. Київ, 212 с.

Митрофанова, О. Д. (1973). Язык научно-технической метафоры. Москва, 147 с.

Словник української мови. В 11-ти тт. І. К. Білодід (ред.). Київ, 1970-1980.

Суперанская, А. В., Подольская, Н. В. и Васильева, Н. В. (1989). Общая терминология: Вопросы теории. Москва, 246 с.

Сучасний словник іншомовних слів (2006). О. І. Скопненко, Т. В. Цимбалюк (укл.). Київ, 790 с.

Таран, А. А. (2018). Вторинна номінація як ресурс оновлення лексичного корпусу сучасної української мови. [У:] Мовознавчий вісник. Зб. наук. пр. Черкаси, вип. 24-25, с. 87-92.

Телия, В. Н. (1990). Номинация. [В:] Лингвистический энциклопедический словарь. Москва, с. 336-337.

Размещено на Allbest.ru