Метафора як основний стилістичний прийом творчості американської співачки Тейлор Свіфт

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інна Козубай, старший викладач кафедри; Анна Хаджи, викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін; Дар'я Артеменко, студентка ІІІ курсу юридичного факультету Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ

Ключові слова: метафора, Тейлор Свіфт, концепт, тематичні групи, фрейми.

Metaphor as the crucial stylistic technique in the works of american singer taylor swift

Inna Kozubai, Senior Lecturer; Anna Khadzhy, Lecturer at the Social and Humanities Department; Daria Artemenko, Third-year Student of the Faculty of Law Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs

The changes occurring in the contemporary world have caused variabilities in the world perception processes as well. Similar changes take place in the metaphorical models where a human being not only demonstrates his or her vision of the world but can also identify the ways how he or she solves certain problems that are considered to be correct. The analysis of the metaphorical picture of the world of music performers is appropriate. It is not only for the help to study the patterns of artistic thinking and worldview but also allows enriching the collective experience of knowing the world by including its culture. The relevance of the study of metaphors in the lyrical texts of American and English pop musicians is due to the general perspective of their comparative study.

Key words: metaphor, Taylor Swift, concept, thematic groups, frames.

Метафора - унікальне явище, тому й викликає величезний дослідницький інтерес. Функціонування даного виду тропів та способи перекладу метафор вивчаються багатьма сучасними лінгвістами та перекладачами. Вона вивчається з різних позицій: з лінгвістичної, літературознавчої, філософської, психологічної тощо. На сучасному етапі розвитку мовознавчої науки метафора активно досліджується з лінгвокультурологічного, лінгвокогнітивного, психолінгвістичного й етнолінгвістичного поглядів. Проте варто зазначити, що в лінгвістику метафора потрапила з риторики. Об'єктом наукового інтересу вона стала ще у Древній Греції у зв'язку з поширенням філософських ідей софістів. Усі сучасні дослідження метафори спираються на фундаментальне положення Аристотеля про метафоричний перенос (Арістотель, 1965).

Методологічну основу роботи становлять фундаментальні дослідження та теоретичні роботи таких лінгвістів, як: М. Антонівська, Н. Арутюнова, Н. Бессарабова, А. Єфімов, О. Склярова, А. Чудінов, Є. Щанкіна, інших. Так, О. Склярова досліджує метафору в рамках когнітивного підходу та розглядає її компоненти як носії знань про світ, що мають певний концептуальний зміст (Склярова, 2010). Є. Щанкіна розглядає метафору як один із мовних засобів створення образності ліричних текстів, який має лінгвокультурний підтекст (Щанкіна, 2009). М. Антонівська аналізує концептуальний підхід до визначення поняття метафори та розглядає умови ефективного перекладу метафори, усвідомлення її лексико-семантичного й експресивно-оцінного наповнення у сфері художнього стилю англійської мови (Антонівська, 2006).

Для вирішення конкретних завдань дослідження застосовується комплекс методів: когнітивний і фреймовий аналіз, дискурсивний аналіз, а також класифікація та кількісна обробка отриманих матеріалів. В узагальненні, систематизації й інтерпретації матеріалу застосовується описовий метод.

Згідно з І. Остапчук, метафора (метафорична модель) - уподібнення одного явища до іншого на основі смислової близькості станів, властивості, дії, що характеризують ці явища, у результаті яких слова (словосполучення, речення), призначені для позначення деяких об'єктів (ситуації) дійсності, використовуються як назви інших об'єктів (ситуацій) на умовній основі ідентичності (Остапчук, 2016). Під час використання метафори дві думки (два поняття) про різні речі взаємодіють одне з одним усередині одного слова або виразу, значення якого і є результатом цієї взаємодії. Мовна метафора - це важливий чинник у розвитку мови. Саме вона є основою багатьох мовних процесів, як-от розвиток синонімічних засобів, поява нових значень і їхніх нюансів, створення полісемії, розвиток емоційно-експресивної лексики. Також метафора дозволяє вербалізувати уявлення, що стосується внутрішнього світу людини.

Р. Хоффман зазначає, що метафора може бути застосована як знаряддя опису і пояснення в будь-якій сфері: у психотерапевтичних бесідах і розмовах між пілотами авіаліній, у ритуальних танцях і мові програмування, у художньому вихованні та квантовій механіці. Метафора, де б вона не з'являлася, завжди збагачує розуміння людських дій, знань і мови (Хоффман, 1985).

Докторка філологічних наук, лінгвістка Н. Арутюнова виділяє такі типи мовної метафори, як: номінативна метафора (перенесення назви), образна метафора (перехід значень), когнітивна метафора (зсув сполучуваності предикативних слів) та генералізуюча метафора (як кінцевий результат когнітивної метафори) (Арутюнова, 1990: 232).

- кохання - біль:

Losing him was blue like I'd never known (“Red”). У цій метафорі Тейлор Свіфт використовує блакитний як зображення смутку, коли вона втрачає чоловіка, якого любить.

I guess it's true that love was all you wanted, Cause you're giving it away like it's extra change, Hoping it will end up in his pocket, But he leaves you out like a penny in the rain, Oh, cause it's not his price to pay (“Tied Together with a Smile). Співачка порівнює любов із загубленою під час дощу монетою, показує поверхневе ставлення до себе свого обранця;

- кохання - гра:

Love's a game, wanna play? (“Blank Space”). У цьому реченні показано використання метафори як прихованого порівняння на основі подібності між буквальним значенням та річчю чи ситуацією. У лексичному значенні «любов» означає сильне почуття глибокої прихильності до когось або чогось, «гра» означає форму гри або спорту із правилами, а також «грати» - це робити щось із задоволенням, так, як радіють діти. Авторка порівнює любов із грою, але з несерйозною, неважливою. Словами “wanna play” вона пропонує йому можливість потрапити до її списку екскоханців;

- кохання - відносини:

Loving him is like driving a new Maserati down a dead-end street, Faster than the wind, passionate as in, ending so suddenly. “Maserati” - це розкішний італійський автомобіль, тоді як «вітер» - це те, що стосується природи. Швидкість - це те, що поєднує обидва поняття. Так співачка хоче описати свої стосунки із чоловіком. Вони швидко притягуються одне до одного, стосунки - це пара, їхні стосунки легко переплітаються. Це виражається в «Мазераті». Однак їхні взаємини тривали недовго і закінчилися раптово, що символізується «вітром»;

- кохання - крихкість:

Love's a fragile little flame, it could burn out (“I know Places”); Your heart was glass, I dropped it, Champagne problems (“Champagne problems”). За допомогою слів “fragile”, “glass”, “drop” Тейлор Свіфт показує нестійкість та швидкоплинність романтичних стосунків;

- кохання - радість:

Loving him was red. Співачка порівнює своє кохання із червоним кольором, адже він асоціюється із щастям, радістю, захопленням і коханням.

- я-впевненість:

Maybe I'm just a girl on a mission, But I'm ready to fly (“A place in This World”); I'm like the water when your ship rolled in that night, Rough on the surface, but you cut through like a knife (“Willow”);

- я-невпевненість:

Hold on, baby, you're losing it, The water's high, you're jumping into it, And letting go <...> and no one knows, That you cry, but you dont tell anyone, That you might not be the golden one (“Tied Together with a Smile”).

- радість:

And I'm wearing my heart on my sleeve, Feeling lucky today, got the sunshine (A Place in This World).

- печаль:

Missing him was dark grey all alone. Тейлор сумує за людиною, яку любить, і порівнює це почуття з темно-сірим кольором, що має аналогію з депресією. Тейлор використовує образні слова, щоб виразити значення, підкреслити враження, яке буде викликане.

We're all here, the lights and noise are blinding (“New Romantics”). У наведеному реченні показано використання персоніфікації, оскільки воно надає людські характеристики об'єкту, тварині чи абстрактній ідеї. У лексичному значенні «вогні» означають енергію сонця, лампи тощо, що дає змогу бачити речі, «шум» означає звук, особливо коли він гучний або неприємний, «засліплює» означає нездатність бачити. Насправді, світло та шум - це абстрактні речі, вони не можуть бути сліпими, але люди можуть. Авторка використовує перебільшення, щоб висловити свої почуття. Це речення означає, що на домашніх вечірках і у клубах, які популярні серед молодих людей, зазвичай є багато напоїв, танців і музики, усе це може бути неймовірно приголомшливим. Технічно шум не може засліплювати, оскільки він має форму звукової хвилі. Однак, якщо дійшов до певної точки, це може здатися сенсорним перевантаженням;

- життя:

Life was a willow and it bent right to your wind (“Willow”). Життя порівнюється з вербою, а верби легко нахиляються, коли надмірно вітряно. тому, мабуть, вона має на увазі, що цілком зрозуміло, що вона впала на нього, коханий, ніби вітер, сильно вплинув на її життя, вона не могла стриматися;

- анімалістична метафора:

I know places we can hide, I know places, They are the hunters, we are the foxes, And we run (“I know Places”). Something happens when everybody finds out, See the vulture circling in the dark cloud (“I know Places”).

1. Антонівська М. Головні особливості функціонування та перекладу метафор у сфері публіцистичного дискурсу. Young Scientist. 2016. № 4.1 (31.1). С. 19-23.

2. Арутюнова Н. Метафора и дискурс-теория метафоры. М.: Русский язык, 1990. 358 с.

3. Арістотель. Поетика. Пер. Ю. Мушак, И. Кобів. Іноземна філологія. Львів, 1965. Вип. 4. «Питання класичної філології». С. 85-113.

4. Москвин В. Русская метафора: Очерк семиотической теории. 4-е изд., испр. и доп. М.: Издательство ЛКИ, 2012. 200 с.

5. Остапчук І. Тропи та тропеїзація англомовного масмедійного дискурсу : автореф. ... дис. канд. філол. наук: 10.02.04. Львів, 2016. 20 c.

6. Hoffman R. Some Implications of Metaphor for Philosophy and Psychology of Science. The ubiquity of metaphor. Amsterdam, 1985. 327 p.

7. Склярова О. Метафоричне зображення американської нації у сучасних науково-популярних текстах. Актуальні проблеми міжнародних відносин. 2010. Вип. 91. Ч. І.

8. Щанкина Э. Языковые средства создания образности лирических песен как лингвокультурный элемент русского и английского песенного фольклора XVI - XIX вв. Молодой ученый. 2009. № 10. С. 244-247.

1. Antonivska M.O. Holovni osoblyvosti funktsionuvannia ta perekladu metafor u sferi publitsystychnoho dyskursu [The Main Features of the Functioning and Translation of Metaphors in the Field of Publicistic Discourse]. Young Scientist. 2016. № 4.1 (31.1). Pp. 19-23 [in Ukrainian].

2. Arutyunova N.D. Metafora i diskurs-teoriya metaforyi [Metaphor and Discourse Theory of Metaphor]. M.: Russian language. 1990. 358 p. [in Russian].

3. Aristotel. Poetyka [Poetics] / Per. Yu.F. Mushak, Y.U. Kobiv. Foreign Philology. Lviv. 1965. Vol. 4. Classical philology questions. Pp. 85-113 [in Ukrainian].

4. Moskvin V.P. Russkaya metafora: Ocherk semioticheskoy teorii [Russian Metaphor: An Outline of Semiotic Theory]. Vol. 4, ed. M.: LKI Publishing company. 2012. 200 p. [in Russian].

5. Ostapchuk I. Tropy ta tropeizatsiia anhlomovnoho mas mediinoho dyskursu [Paths and Paths of the English Mass Media Discourse]: Candidate of Philological Sciences dissertation abstract: 10.02.04 / I.I. Ostapchuk. L'viv. Franko National University. L'viv. 2016. 20 p. [in Russian].

6. Hoffman R. Some Implications of Metaphor for Philosophy and Psychology of Science. The ubiquity of metaphor. Amsterdam. 1985. 327 p.

7. Sklyarova O.P. Metaforichne zobrazhennya amerikanskoyi natsiyi u suchasnih naukovo-populyarnih tekstah [Metaphorical Image of the American Nation in Contemporary Popular Science Texts]. Current Issues of International Relations. Vol. 91. Part 1. 2010 [in Ukrainian].

8. Schankina E.V. Yazyikovyie sredstva sozdaniya obraznosti liricheskih pesen kak lingvokulturnyiy element russkogo i angliyskogo pesennogo folklora 16-19 vv. [Linguistic Means of the Imagery of Lyrical Songs Creating as a Linguistic and Cultural Element of Russian and English Song Folklore of the 16-19'th centuries]. Young Scholar. 2009. № 10. Pp. 244-247 [in Russian].

Размещено на Allbest.ru