Французькі прислівники темпоральної семантики у художньому дискурсі

Івано-Франківськ, Україна

The paper takes into consideration temporal semantics as a phenomenon that involves the relations of simultaneity and non-synchronicity. Three groups of adverbs have been discovered:

1) of exact time (hier);

2) of length / shortness of action time (aussitot);

3) offrequency of action time (souvent).

The adverbs of temporal semantics take an active part in the representation of various kinds of human state, movement, speech, intellectual activity, behavior, and social activity of a person.

Attention is focused on the adverbs of temporal semantics that are involved in the relations ofprecedence, succession and simultaneity. In such cases, the semantic interval, between the action which are carried out, acquires a special functional meaning. Such an interval implies the adverb participation marked by the presence / absence of a certain time period between the implementation of predicate actions in the sentence structure.

Appealing to the present, past, and future, adverbs of temporal semantics denote the process of temporal action development by its dynamics, frequency, recurrence, length, shortness, interval, and others. The analysis of the actual material testifies that the adverbs of temporal semantics are characterized by a wide variety of semantic functioning in the sentence structure.

Key words: adverb, temporal semantics, interval, length, repetition, dynamics, frequency.

Вступ

Постановка проблеми. Перманентний розвиток лінгвістичної царини, нашарування новітніх тенденцій сприяють функціональним змінам у різних мовознавчих сферах. З-поміж них найпродуктивнішим виокремлено лексичний рівень мови, однак зміна конотативного значення із семантичними й прагматичними аспектами, гетерогенність компонентів увиразнено й у граматиці. Зокрема, класичне розуміння французького прислівника як самостійної частини мови, яка реалізується за участю суб'єкта або предиката реченнєвої пропозиції, нині зумовлене дискусійним характером, зважаючи на функційний зміст прислівника, на його самостійність, на конотативні відтінки, на зміни семантики реченнєвої структури й інше. Актуальність розвідки апелює до французьких прислівників темпоральної семантики на тлі сучасного художнього дискурсу, що мотивує увиразнення їхньої функційно-семантичної варіативності.

Аналіз досліджень. Сучасні лінгвістичні енциклопедичні видання трактують прислівник як «незмінну частину мови, що кількісно чи якісно змінює значення дієслова, прикметника, іменника або речення, а також використовується для ствердження, заперечення або запитання» (Rousse; Robert). Дж. Тамін називає прислівник незмінною, рекурсивною категорією та таким компонентом висловлювання, в якого семантичне значення протиставляється контекстному, що його ж і формує (Tamin-Gardes, 1986: 43-44). За визначенням В. Гака, прислівники характеризуються граматичною формою (незмінна частина мови), семантичним значенням (вказує на ознаку процесу, дії або стану), а також синтаксичною функцією (здебільшого предикативна обставина) (Гак, 2000: 201). Послуговуючись класифікаційним підходом Б. Потьє, прислівники французької мови розмежовано на:

а) рематичні прислівники (rhematiques), які модифікують дієслово, наприклад: Il a conduit tres vite;

б) тематичні прислівники (thematiques), залежні від інших компонентів речення або, навпаки, мають відношення до його цілісного змісту, наприклад: Tres vite, les groupes interdits se sont reconstitues (vite - показник часу);

в) сполучні прислівники (connecteurs) (Pottier, 1960: 191-198).

Удосконалити дефінізацію, спростити розуміння багатоаспектності й асиметричності мовної категорії, зокрема французького прислівника, на думку В. Палій та О. Яницької, варто зі зверненням до методів і прийомів корпусної лінгвістики (Палій, 2015: 189). Мовознавець Д. Крейсел багатогранність адвербіатива вбачає, з одного боку, щодо функції обставини в простому висловлюванні, а з іншого, - у вторинності семантичного навантаження, що дає змогу розгорнути прислівник в окрему додаткову пропозицію (фразу) (Creissels, 1988: 208). Функціонування прислівника в синтаксичній структурі речення подекуди порушує норми вербоцентричної теорії, а саме в тих випадках, коли прислівник виходить за межі зв'язку «дієслово-адверб» і стає невід'ємним модифікатором змісту й організації речення (Creissels, 1988: 210).

Звертаючись до темпоральної семантики прислівника французької мови «maintenant / зараз», філологиня С. Жолін-Берточчі констатує факт функціонування лінгвістичної опозиції, яка маркує дійсний час (презентатив), часткове часове заперечення та протиставлення з дієслівною минулою або завершеною формою. Стрижневою ознакою прислівників темпоральної семантики є їхня функціональна універсальність, а саме часове значення прислівника тісно пов'язане з дієслівним часом (Jollin-Bertocchi, 2003: 26). В. Гак до прислівників часу зараховує ті, які вказують на вчинення дії щодо певного моменту (demain, alors та ін.) або позначають тривалість, протяжність дії (souvent, toujours, rarement та ін.). Лінгвіст виокремлює чотири групи прислівників темпораль- ної семантики, а саме:

1) адверби абсолютного часу, які тяжіють до теперішнього;

2) прислівники відносного часу, які співвіднесені з минулим і майбутнім;

3) загального значення;

4) оцінного значення, які маркують дистанцію в часі.

Усі адвербіальні групи схарактеризовано так- сисними відношеннями передування, одночасності й слідування (Гак, 2000: 204-205).

Метою статті є аналіз базових прислівників темпоральної семантики й виокремлення конотативних модифікацій адвербів. Матеріал дослідження складають новели “Je voudrais que quelqu'un m'attende quelque part” сучасної французької письменниці Анни Гавальди. Об'єктом дослідження є часові адверби, які у взаємодії з предикатом реченнєвої структури маркують додаткові конотативні відтінки того ж таки предиката або розширюють функційно-семантичне значення речення в цілому. Продуктивність таких прислівників темпоральної семантики (194 одиниці) наведено в таблиці 1.

Виклад основного матеріалу

У свідомості носіїв будь-якої мови, з одного боку, темпоральне значення співвідноситься із часовим періодом (минулий, теперішній, майбутній), а з іншого, - не виходить за межі одночасності / різночасності й постає як семантично й функціонально звужена категорія периферійного типу (Барчук, 2011: 110). прислівник французький темпоральний семантика

До чинників темпоральної семантики прислівників зараховано:

а) порядок розташування синтаксичних компонентів: Mon manuscrit se trouvait desormais entre les mains de la plus belle fille du monde (постпозиція щодо предиката); Plus tard elle m'a souri (препозиція щодо предиката);

б) лексико-семантичні властивості дієслова;

в) семантичні відношення, що встановлюються в реченні;

г) лексичні показники, що уточнюють характер дії предиката: Ecoutez pour le moment, je vais vous demenager parce que la, j'ai vraiment besoin de mon bureau;

ґ) значення контексту в цілому; інтонацію, логічний наголос: Pas comme les filles qui me sourient d'habitudeparce qu'elles sont contentes de voir que je les regarde (Полковникова, 1978: 51).

Продуктивність темпоральної семантики французьких прислівників у новелах А. Гавальди простежено в реченнєвих конструкціях, де адверби комбінуються з дієсловом і позначають:

1) точний конкретизований час дії. Семантичний час таких прислівників збігається із семантико-синтаксичним часовим значенням, вираженим предикатом речення, наприклад: Encore hier soir, a table, en decoupant le canard il disait (минула дійсність); Je repars demain pour Nancy comme deuxieme pompe (майбутня запланована дійсність); Kiko fumait de drdles de choses et le lendemain (бінарність значень: повторювана індикативна дійсність); Et jamais une prise ne m'a paru aussi longue que ce jour-la (фактична дійсність, реальність);

2) проміжок часу, протяжність / непротяжність дії, наприклад: Sa femme en se retournant, a pose sa main sur son ventre et aussitot il a regrette tous ces delires (предикативні дії розвиваються з незначним семантичним інтервалом); Tout de suite, elle va regarder a nouveau les photos qui sont au milieu (відсутність семантичного інтервалу);

3) частотність дії, наприклад: Souvent, il demande a son frere de lui donner un coup de main (багаторазовість дії); Il a toujours mange a la table des officiers (постійна дія); Elle ne pensera plus jamais a autre chose (відсутність реалізації дії); On peut deja lire le resultat (результат дії).

З огляду на ознаку частотності прислівник позначає повторюваність і протяжність дії. Елемент повторюваності визначено як динамічний, що охоплює різний темп реалізації дії, і репрезентовано тріадою: jamais (ніколи), souvent (часто), toujours (завжди). Розглянемо такі прислівники детальніше. В аналізованому матеріалі дослідження прислівник jamais зафіксовано для позначення:

а) ментальної, інтелектуальної, мовленнєвої, зорової та слухової діяльності: Je n'oublierai jamais son visage; Alors qu'il n'avait jamais rien compris (ніколи не забуду); Il me parle de beaucoup de choses mais jamais de lui (ніколи не розмовляє про себе); Tous ces visages qu'on croise et qu'on ne reverra jamais (ніколи не побачимо); Mais la verite, putain, c'est que j'en avais jamais entendu parler (ніколи не чув);

б) соціальної активності, поведінки: Il n'a jamais couche avec ses secretaires (ніколи не спав з ...); On ne pourrait jamais s'acheter (не могли купити собі); La vie ne lui a jamais rien fait (нічого не робило);

в) різного роду стану: Il saitparfaitement qu'il n'a aime qu'elle et qu'il n'a jamais ete aime que par elle (почуття між людьми); Elle a jamais voulu (бажання); Mon frere ne s'en remettra jamais de ne pas etre ne a Paris (емоційний стан неприйняття чогось); On nepeutjamaisprevoir (емоційний стан прогнозування чогось);

г) руху, переміщення: Je ne l'ai jamais suivie (слідувати за кимось, чимось); Une Parisienne qui se respecte sur le boulevard Saint-Germain ne traverse jamais sur les lignes blanches quand le feu est rouge (манера поведінки на дорозі).

Французький прислівник темпоральної семантики souvent у новелах А. Гавальди набуває таких конотативних значень:

а) просторового розміщення: A une epoque, j'etais plus souvent derriere ce flipper que sur les bancs du college (семантика темпоральної повторюваності дії в межах конкретизованої локації);

б) зовнішності, манер поведінки (переміщення, рух): Comme toutes lesfilles, elle est souvent en pantalon et encore plus souvent en jeans; Myriam est venue de plus en plus souvent; La nuit le canape- lit etait souvent deplie (семантична часова перманентність у межах повторюваності, багаторазовості, регулярності дії);

в) фізичного, емоційного стану: Je n'y croyais plus et j'ai du la blesser souvent (повторюваність негативного фізично-емоційного стану); On n'a pas souvent l'occasion de rigolerpar chez nous (частота реалізації емоційного стану);

г) фізіологічної діяльності, активності: Je l'entends souvent parler de regime avec ses copines au telephone; Elle en parle souvent avec sa copine Marie; On ne voit rien et pourtant elle touche souvent son ventre (семантика частоти й регулярності відтворення конкретних дій).

Крайнім елементом темпоральної семантики прислівників у запропонованій розвідці визначено адверб toujours, функційну реалізацію якого простежено в таких ситуативно-реченнєвих випадках на позначення:

а) емоційно-фізіологічного стану людини: Quand j'arrive a la gare de l'Est, j'espere toujours secretement qu'il y aura quelqu'un pour m'attendre (емоційний стан віри, надії, сподівання); Elle est toujours tres melancolique pendant ces interminables allers-retours du weekend (емоційний стан суму, похмурості, туги); Elle tombe toujours amoureuse d'un mec inaccessible qui habite a Petaouchnok (емоційний стан сильних людських почуттів);

б) повторюваності або тривалості дії: Un industriel bien eleve restera toujours un fournisseur; L'amour durait toujours; Pourtant c'est une epoque qui restera toujours comme un bon souvenir; Toujours les memes et qui tournent toujours dans le vide (семантика перманентності стану, дії, факту й інше);

в) манер поведінки або діяльності: Elle me souriait toujours; J'ai toujours cet espoir debile; Mon frere toujours premier, le chouchou des monos, bronze, muscle, a l'aise (семантика перманентності, регулярності, багатоповторюваності дії та стану);

г) перманентності інтелектуальної, мовленнєвої діяльності: Elle a toujours su quand son mari la trompait (завжди знала); Et qu'elle est toujours d'accord pour tout (завжди погоджувалася); Elle s'est toujours debrouillee pour connaitre son numero de telephone (завжди вдавалося дізнатися); Toujours, quand il pensait a elle, il relativisait, il faisait semblant d'en sourire ou d'y comprendre quelque chose (завжди, коли думав).

Семантика окремих французьких прислівників пов'язана з реалізацією подій минулої чи майбутньої дійсності. Так, наприклад, прислівник tout а 1'heure маніфестує до майбутнього або минулого, що реалізується на тлі теперішнього (минулого) подекуди в межах незначного семантичного інтервалу: Elle lira le mode d'emploi tout a 1'heure (відсутність семантичного інтервалу); Tout a 1'heure je te disais que j'oubliais tout, mais qa, tu vois, non (модифікований семантичний інтервал: раніше сказав, що забув, але не забув); J'ai appele ton pere tout а 1'heure et je lui ai demande ton numero (незначний семантичний інтервал: раніше подзвонив і запитав). Прислівник tout de suite тяжіє до дійсності ближчого майбутнього: T'as qu'a le dire tout de suite; Tout de suite, elle va regarder a nouveau les photos qui sont au milieu (семантика ургентності).

Серед інших прислівників темпоральної семантики, які апелюють до індикативної дійсності, виокремлено такі: bientdt, ensuite, en ce moment, maintenant, tard,puis: Bientot ilfaudra retourner dans le grand appartement de l'avenue Mozart (семантика спланованої реалізації дії); Ensuite elle a desserre ma cravate et ouvert les deux premiers boutons de ma chemise (семантика послідовності дій); Il devrait les foutre a la porte mais, en ce moment, il n'a vraiment pas le temps de s'en occuper (темпоральна семантика реалізації дії в монет висловлення ); Parce que depuis tant d'annees maintenant qu'il paradait et qu'il grognait sur la faiblesse des gens (темпо- ральна семантика протяжності часового моменту); Plus tard elle m'a souri (темпоральна семантика затримки виконання дії); Et puis sans prevenir, il me prend la main (семантика одночасності дій).

До прислівників, семантичне співвідношення яких актуалізує частотність і протяжність дії, зараховано адверби: deja, de temps en temps, quelquefois, encore, longtemps: Quelquefois j'ai vu le corps nu de quelques filles (семантика часової протяжності й повторюваності дії); Cette idiote, elle a dejd les larmes aux yeux (семантика результативності, маркування початку протяжності дії); De temps en temps, elle me faisait des petits signes pour que je me sente moins seule (семантика інтервальної повторюваності дії); Le soleil se leve dans les champs, le ciel est rose et quelques etoiles s'attardent encore un peu; Allez... je lui disais, fais-moi encore un enfant (семантика часової протяжності й регулярної повторюваності дії); Elle pleurera longtemps dans sa voiture mais il y a une chose dont elle est sure c'est qu'elle ne gachera pas le manage; Ma femme et mes gosses sont au lit depuis longtemps (семантика часової тривалої протяжності дії).

Таблиця 1 Продуктивність французьких прислівників темпоральної семантики

Висновки

Таким чином, французькі прислівники темпоральної семантики позиціонуються як продуктивні в досліджуваному матеріалі. Їхнє семантико-функційне значення, по-перше, охоплює часові межі теперішнього, минулого й майбутнього, а по-друге, відтворює розвиток дії через її протяжність, повторюваність і динамічність. Темпоральні адверби зараховано до семантичних посилювачів емоційного, фізіологічного стану, відбиття активності й діяльності людини, манер її поведінки, руху, переміщення та іншого. Перспективи дослідження вбачаємо в продовженні роботи щодо реалізації таксисних відношень на матеріалі прислівників темпоральної семантики в сучасній французькій мові.

Список використаних джерел

1. Барчук В.М. Таксис передування / наступності в українській мові. Лінгвістика. 2011. № 1 (22). С. 110-118.

2. Гак В.Г. Теоретическая грамматика французского языка. Москва: Добросвет, 2000. 832 с.

3. Грачова А.В. Типологічні виміри класифікаційних ознак прислівника у різносистемних мовах (на матеріалі української, англійської та італійської мов). Збірник наукових праць. Філологічні студії. 2017. Випуск 9. С. 41-46.

4. Гримашевич Г.І. Статус прислівника в сучасному мовознавстві: традиції та модерн. Сучасна українська нація: мова, історія, культура: матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю, м. Львів, 16 березня 2016 р. Львів: Друкарня ЛНМУ ім. Данила Галицького, 2016. С. 20-22.

5. Лупина О.В. Особливості вживання прислівників-ітенсифікаторів у англомовних новинах. Література та культура Полісся № 93. 2018. № 11. С. 245-255.

6. Палій В.П. Яницька О.М. Аналіз функціональних властивостей прислівника beaucoup (на матеріалі корпусу французької мови). Наукові записки Національного університету «Острозька академія». 2015. Випуск 55. С. 88-191.

7. Полковникова С. А. О некоторых частных значениях постпозитивных деепричастий совершенного вида. Проблемы общего и русского языкознания. 1978. С. 50-61.

8. Удовенко І.В., Борисова А.О., Арделян М.В. Місце суцільнооформлених інтенсифікаторів у системі прислівників як частини мови. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія Філологія. 2014. № 8. Т. 1. С. 199-201.

9. Cervoni J. La partie du discours nommee adverbe. Langue franqaise. 1990. № 88. P 5-11.

10. Creissels D. Quelques propositions pour une clarification de la notion d'adverbe. Annexes des Cahiers de linguistique hispanique medievale. 1988. Ann. 7. P 207-216.

11. Dictionnaire. La Rousse. URL: https://www.larousse.fr/encyclopedie/rechercher/adverbe (дата звернення 19.10.2021).

12. Dictionnaire. Le Robert. URL: https://dictionnaire.lerobert.com/definition/adverbe (дата звернення 19.10.2021).

13. Gavalda A. Je voudrais que quelqu'un m'attende quelque part. Paris, 1999. 138 p.

14. Jollin-Bertocchi S. La polyvalence de l'adverbe maintenant. L'informationgrammaticale. 2003. № 97. P 26-30.

15. Pottier B. Problemes relatifs aux adverbes en-ment. Miscelanea filologica dedicada a mons A. Griers. 1960. T. II. P 189-205.

16. Tamin-Gardes J. Introduction a la syntaxe (suite): l'adverbe. L'informationgrammaticale. 1986. № 28. P 43-45.

References

1. Barchuk V.M. Taksys pereduvannia/nastupnosti v ukrainskii movi [Taxis of precedence/succession in Ukrainian]. Linguistics. 2011. № 1 (22). pp. 110-118 [in Ukrainian].

2. Hak V.H. Teoretycheskaia hrammatyka frantsuzskoho yazyka [Theoretical French grammar]. Moscow: Dobrosvet, 2000. 832 p. [in Russian].

3. Hrachova A.V. Typolohichni vymiry klasyfikatsiinykh oznak pryslivnyka u riznosystemnykh movakh (na materiali ukrainskoi, anhliiskoi ta italiiskoi mov [Typological measurements of classification features of the adverb in the languages of different systems (based on Ukrainian, English, and Italian)]. Collection of scientific works. Philological studies. 2017. Issue 9. pp. 41-46 [in Ukrainian].

4. Hrymashevych H. Status pryslivnyka v suchasnomu movoznavstvi: tradytsii ta modern. Suchasna ukrainska natsiia: mova, istoriia, kultura [The status of the adverb in modern linguistics: traditions and modernism. Modern Ukrainian nation: language, history, culture]: Materials of International Scientific-Practical Conference. March 16, 2016. Lviv: LNMU Printing House named after Danylo Halytsky, 2016. pp. 20-22 [in Ukrainian].

5. Lupyna O.V. Osoblyvosti vzhyvannia pryslivnykiv-itensyfikatoriv u anhlomovnykh novynakh [Features of the use of adverbs-intensifiers in English news.]. Literature and culture of Polissya № 93. 2018. № 11. pp. 245-255 [in Ukrainian].

6. Palii V.P Yanytska O.M. Analiz funktsionalnykh vlastyvostei pryslivnyka beaucoup (na materiali korpusu frantsuzkoi movy) [Analysis of functional properties of the adverb beaucoup (based on French)]. Scientific notes of the National University “OstrohAcademy”. 2015. Issue 55. pp. 88-191 [in Ukrainian].

7. Polkovnykova S.A. O nekotorykh chastnykh znachenyiakh postpozytyvnykh deeprychastyi sovershennoho vyda [On some particular meanings of postpositive deep participles of the perfect form.]. Problems of general and Russian linguistics. Moscow, 1978. pp. 50-61 [in Russian].

8. Udovenko I.V., Borysova A.O., Ardelian M.V. Mistse sutsilnooformlenykh intensyfikatoriv u systemi pryslivnykiv yak chastyny movy [The place of intensifiers in the system of adverbs as a part of speech.]. Scientific Bulletin of the International Humanities University. Philology. 2014. № 8. T. 1. pp. 199-201 [in Ukrainian].

9. Cervoni J. La partie du discours nommee adverbe [The part of speech called adverb]. Langue franqaise. 1990. № 88. pp. 5-11 [in French].

10. Creissels D. Quelques propositions pour une clarification de la notion d'adverbe. [Some views on the classification of the adverb notion]. Annexes des Cahiers de linguistique hispanique medievale. 1988. Ann. 7. pp. 207-216 [in French].

11. Dictionnaire. La Rousse. URL: https://www.larousse.fr/encyclopedie/rechercher/adverbe (date of visit 19.10.2021) [in French].

12. Dictionnaire. Le Robert. URL: https://dictionnaire.lerobert.com/definition/adverbe (date of visit 19.10.2021) [in French].

13. Gavalda A. Je voudrais que quelqu'un m'attende quelque part [I wish someone were waiting for me somewhere]. Paris, 1999. 138 p.

14. Jollin-Bertocchi S. La polyvalence de l'adverbe maintenant [The versatility of adverb “now”].Grammatical Information. 2003. № 97. pp. 26-30 [in French]

15. Pottier B. Problemes relatifs aux adverbes en-ment [Problems relating to adverbs in-ment]. Miscelanea filologica dedicada a mons A. Griers. 1960. T. II. P. 189-205 [in French].

16. Tamin-Gardes J. Introduction a la syntaxe (suite): l'adverbe [Introduction to syntax (continuation): adverb]. Grammatical Information. 1986. № 28. pp. 43-45 [in French].

Размещено на Allbest.ru