Патент як вид тексту: мовностилістичний та перекладацький аналіз

По-друге, важливо дотримуватися відповідності оригіналу, максимально відтворювати (за можливості) синтаксичну структуру тексту, уникати, наприклад, уживання синонімів. За відповідності перекладу вихідному тексту на лексичному, морфологічному та синтаксичному рівнях перекладач має прагнути до уникнення будь-якої двозначності та різнотлумачення.

Варто зауважити, що переклад патентів може бути досить складним, оскільки в них ідеться про технології, які у визначений час є передовими. Тому часом важко, а іноді майже неможливо знайти відповідну термінологію та цілком зрозуміти оригінальний текст і всі його складники. Однак настільки складних випадків небагато, завжди можна звернутися за порадою до фахівця, який зможе розтлумачити складні моменти та запропонувати правильну термінологію. Також стане у пригоді використання глосаріїв.

У структурі патентних описів мови оригіналу та мови перекладу можна виділити два основні розділи: бібліографічні дані та детальну основну частину. Крім того, частіше за все в текстах патентних описів трапляються такі розділи:

- «Заголовок опису та назва винаходу» - “der Titel”;

- «Реферат» - “Zusammenfassung der Offenlegung”;

- «Вказівка області винаходу» - “Erfindungsgebiet”;

- «Огляд відомого рівня техніки» - “Kritik am Stand der Technik”;

- «Мета винаходу, технічне завдання, технічні засоби» - “Zusammenfassung der Erfindung”;

- «Рисунок та стислий опис його видів» - “Zeichnung und kurze Beschreibung seiner Ansichten”;

- «Детальний опис винаходу» - “detaillierte Beschreibung”;

- «Формула винаходу» - “Anspruche”;

- «Техніко-економічні результати використання винаходу» - “Angabe der durch die Erfindung zu erzielenden Vorteile”;

- «Посилання» - “Referenzen” (Климзо, 2008: 144).

Патентні описи є найбільш формалізованим видом науково-технічних документів, що відображають створений винахід. Патент повинен повністю розкривати технічну сутність винаходу і містити досить інформації для подальшої розробки об'єкта винаходу чи його безпосереднього використання. Переклад патентного опису повинен також відповідати прийнятій у кожній країні структурі, яка реґламентується відповідними документами, тобто чинними стандартами (Cross, 2010: 122).

У патентних описах досить часто є детальний розділ, де розтлумачується патентна формула. Незважаючи на те, що вона наводиться ближче до кінця опису патенту (в американських патентах узагалі в кінці), патентна формула є ключовим розділом (Hamburg, 2010: 197), оскільки реалізує основне комунікативне завдання - формулює предмет, суть винаходу та наводить аргументацію щодо новизни даного пристрою, виділяється словосполученнями, які досить чітко визначають мовну специфіку патентної документації, наприклад: “was als neu beansprucht wird, ist wie folgt <...>”, “es wird daher besonders deutlich als Erfindung beansprucht <...>”, “die die Erfindung definierenden Anspruche lauten wie folgt <.>”. Найуживанішими є вирази “Was behauptet wird ist <...>” та “Was ich behaupte ist <...>”, які варто перекладати як «формула винаходу» або «предмет винаходу».

З юридичного погляду, як зазначає Б. Н. Климзо, формула винаходу є головною частиною патенту. У формулі винаходу сформульовані всі основні ознаки винаходу. Формула має свої, характерні лише для неї, синтаксичні, лексичні та стилістичні особливості викладу (Климзо, 2008: 165). У вітчизняних патентах, як і у британських та німецьких, пункт формули винаходу повинен уміщуватися в одне речення. Оскільки формула винаходу є юридичним документом, поділ цього пункту на окремі речення не допускається. Крім того, пункт формули винаходу повинен бути представлений називним реченням (в українській та німецькій мовах) (“Elektrische Isolierstruktur nach Anspruch 1, dadurch gekennzeichnet, dass sie aus zwei oder mehr parallel oder in Reihe miteinander verbundenen Isolatoren besteht” - «Електроізоляційна конструкція п. 1, яка відрізняється тим, що, вона складається із двох або більше ізоляторів, з'єднаних один з одним паралельно або послідовно») (Hamburg, 2010: 109).

Інформація в рефераті також представлена в максимально стислому вигляді. Оскільки розмір реферату обмежений (до 150 слів), під час перекладу варто використовувати прийом об'єднання речень (“Der Mischer dient zum Entfernen von Verunreinigungen aus dem Wasserstrom. Die Gemische in die Gasteil gelangen konnen. Das Gemisch kann zum Entfernen von Phenolen aus geothermischem Wasser verwendet werden” - «Змішувач призначений для видалення з потоку води домішок, здатних переходити в газову частину суміші, і може бути використаний для видалення фенолів із геотермальної води»). Однак не варто застосовувати вилучення для зменшення об'єму реферату у процесі перекладу, це може суттєво зменшити якість перекладу (Дерді, 2010, 104).

Висновки

Отже, до мовностилістичних особливостей німецькомовних патентів належать: використання довгих і складних граматичних конструкцій та граматичних конструкцій від першої особи, широке використання штампів та кліше як загальнонаукового та вузькогалузевого характеру, так і офіційно-ділового, використання канцеляризмів. Також для текстів патентів характерні узуальні скорочення й умовні позначення. Некоректно з огляду на мовностилістичні та правові норми перекладений патент призведе до того, що права розробника на продукт будуть спотворені або втрачені у процесі перекладу. Під час роботи з патентами перекладач повинен володіти як профільною лексикою, так і юридичною та технічною термінологією. Тільки за таких умов переклад можна буде використовувати за призначенням.

До перекладацьких труднощів, які треба визначити, належать неможливість знайти відповідну термінологію та належно зрозуміти оригінальний текст і всі його складники, поєднання двох стилів із використанням юридичної лексики та лексики зі сфери патентного права, а також окремої області техніки, уведення нових понять.

Список використаних джерел

1. Дерді Е. Т. Своєрідність мови патентів як проблема перекладу. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічна». 2010. Вип. 16. С. 100-104.

2. Карабан В. І. Переклад англійської наукової і технічної літератури: граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми. Вінниця, 2002. 284 с.

3. Климзо Б. Н. Перевод патентов. Москва: МГПИИЯ, 2008. 250 с.

4. Коломієць С. С., Шевченко М. В. Жанрово-стильова домінанта у відтворенні англомовного опису винаходу у патентній літературі мовою перекладу. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe (дата звернення: 09.02.2021).

5. Cross M. Literal Translation of Patents. 2010. № 1 (19). 267 p.

6. Hamburg C. Bruce. Translating Patent s: Issues in Prosecution, 2010. 320 p.

1. Derdt E. T. Svojeridnlst' movi patentiv jak problema perekladu [Peculiarity of the language of patents as a translation problem]. Naukovi zapysky. [Of the National University “OstrozkaAcademy”]. Philological series, 2010. 254 p. [in Ukrainian].

2. Karaban V. І. Pereklad anghjs'koyi naukovoyi і tehffichnoyi literaturi: gramatichm trudnoshffi, leksichffi, tera^olog^m ta zhan^o-sL^Uchm problem. [Translation of English scientific and technical literature: grammatical difficulties, lexical, terminological and genre-stylistic problems]. Vmnicja, 2002. 284 p. [in Ukrainian].

3. Klimzo B. N. Perevod patentov [Translation of patents] Moscow: MNLU, 1976. 250 p. [in Russian].

4. Kolomijets' S. S., Shevchenko M. V., Zhanrovo-stil'ova dommanta u vіdtvorennі anglomovnogo opisu vinahodu u patentnlj literaturi movoju perekladu. [Genre-style dominant in the reproduction of the English description of the invention in the patent literature in the language of translation]. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe (date of referral to the source: 09.02.2021). [in Ukrainian].

5. Cross Martin. Literal Translation of Patents. Martin Cross. 2010. № 1 (19). 267 p.

6. Hamburg C. Bruce. Translating Patents: Issues in Prosecution. 2010, 320 p.

Размещено на Allbest.ru