Полісько-слобожанські лексичні паралелі (на прикладі назв посуду та кухонного начиння)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Полісько-слобожанські лексичні паралелі (на прикладі назв посуду та кухонного начиння)

М.О. Волошинова

Анотація

діалектний континуум лексика говор

У статті порушено актуальну проблему міжговіркової взаємодії. На матеріалі лексики назв посуду й кухонного начиння, записаних у 61 говірці на території Східної Слобожанщини, і відповідних маніфестантів, що входять до реєстру трьох діалектних словників Полісся, здійснено структурно-семантичний аналіз спільних і відмінних рис старожитнього та новоствореного діалектних континуумів.

Наголошено, що міжговіркові зв'язки неодноразово ставали предметом дослідження в багатьох наукових студіях. У статтях, присвячених цій проблематиці, учені зосережили увагу на виявленні та особливостях функціювання лексичних паралелей у суміжних або дистантних діалектних системах. На прикладі різноманітних тематичних груп науковці розглядають семантичні відношення лексики зіставлюваних говорів, особливості творення паралельних репрезентантів, відстежують їхні специфічні риси.

Під час порівняльного аналізу заявлених сегментів лексики встановлено, що її можна умовно розподілити на кілька груп, до яких віднесено семантично тотожні назви; лексеми з близьким значенням; маніфестанти з відмінним семантичним наповненням. З'ясовано, що зафіксовані в східно-слобожанських говірках найменування нерідко пов'язані з назвами, характерними для поліського діалектного ареалу, відношеннями варіантності. Зокрема, простежено численні випадки лексичних паралелей, репрезентанти яких при спільній семантиці не мають відмінностей у формальній структурі. Проте іноді номени з тотожною семантикою можуть відрізнятися фонетичними, граматичними, словотвірними особливостями. Зрідка трапляються випадки, коли маніфестанти аналізованих сем демонструють і семантичні розбіжності, і відмінності у формальному оформленні.

Ключові слова: східно-слобожанські говірки, поліські говірки, тематична група лексики "Назви посуду", зіставлення, номен, семантика, діалектний континуум, формальна структура.

Polissya and sloboda lexical parallels (a case tudy of the names of dishes and kitchen utensils)

Voloshynova M.O.

Abstract

The article raises a topical problem of intercultural communication. On the basis of the vocabulary of the names of dishes and kitchen utensils, recorded in 61 dialects in the territory of the Eastern Sloboda, and the included in the register of three dialect dictionaries of Polissya, a structural- semantic analysis of the common and distinctive features of the ancient and the new dialectal continuum has been carried out.

It is noted that intercultural relations have repeatedly become the subject to many scientific studies. In articles devoted to this issue, scientists focus on the identification and functioning of lexical parallels in adjacent or distant dialect systems. On the example of various thematic groups, scientists consider the semantic relations of the vocabulary of comparable dialects, the features of the creation of the identified parallel representatives, and track their specific features.

In a comparative analysis of the declared segments of the vocabulary, it was found that it can be conditionally divided into several groups, which include semantically identical names; lexemes with close meaning; demonstrators with different semantic content. It has been established that the names recorded in the Eastern Sloboda dialects are often associated with the names characteristic of the Polissya dialect area, with variance relations. Thus, numerous cases of lexical parallels have been traced, the representatives of which with common semantics do not have differences in the formal structure. However, sometimes units with identical semantics may differ in phonetic, grammatical, and word-formation features. Occasionally, there are cases when the demonstrators of the semes in question demonstrate both semantic differences and differences in formal design.

Keywords: East Sloboda dialects, Polissya dialects, thematic vocabulary group "Names of dishes", comparison, unit, semantics, dialect continuum, formal structure.

Постановка наукової проблеми

Установлення міждіалектних зв'язків лексики східно-слобожанських говірок, територію поширення яких розглядають як новозаселений говірковий масив, із говірками інших діалектних континуумів, приміром, зі старожитнім поліським, вважаємо актуальним завданням сучасної мовознавчої науки, оскільки давню лексику Полісся, зокрема східно-поліських говірок [3], варто розглядати як одне з джерел формування номінативної бази слобожанського говору.

Г. Гримашевич (описано середньополісько-слобожанські паралелі назв взуття) [4], Г. Краєвська (лексику народних ремесел зіставлено в межах поліського й подільського говорів) [2].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Досвід вивчення міжговіркових лексичних паралелей відображено в працях таких діалектологів, як З. Бичко (опрацьовано предметну лексику наддністрянського та лемківського говорів) [7], В. Лєснова (на матеріалі оцінної лексики проаналізовано лексичні паралелі слобожанських і поліських говорів) [8], Т. Тищенко (простежено східноподільсько-західнополіські лексичні паралелі на прикладі лексики рибальства) [13], Н. Хібеба (розглянуто бойківсько-лемківські паралелі у весільній лексиці) [15] та ін. Згадані дослідження репрезентують зіставний аналіз лексики окреслених тематичних груп на прикладі дистантних і суміжних діалектних континуумів. Дослідники акцентували увагу на спільних і відмінних елементах у порівнюваних діалектних системах, виокремлювали їхні специфічні риси.

Лексика посуду й кухонного начиння неодноразово ставала об'єктом комплексних досліджень українських науковців. Е. Ґоца проаналізувала назви кухонного начиння, що функціонують у межах українських карпатських говорів [5]. У праці також з'ясовано співвіднесеність досліджуваних говорів з українською літературною мовою та з іншими українськими діалектами в обсязі зазначеної лексики.

Назви кухонного начиння в південних ужансько-латорицьких угорських говірках Закарпатської області системно описав Л. Ур [14]. Дисертацію присвячено лексико-етимологічному аналізу зафіксованих лексем, визначенню основних способів номінації окреслених тематичних груп лексики, виявленню нових значень лексем, зібраних на досліджуваній території.

В. Різник дослідила склад, шляхи формування й ареальну поведінку лексики на позначення посуду та кухонного начиння на прикладі говірок надсянсько-наддністрянського суміжжя [11]. Серед інших завдань - опрацьовано й міждіалектні зв'язки лексики надсянсько-наддністрянського діалектного суміжжя з лексикою інших говорів української мови, передусім південно-західного наріччя.

Мета дослідження

Мета статті - здійснити порівняльний аналіз лексики на позначення посуду й кухонного начиння українських східно-слобожанських говірок із лексикою відповідних тематичних груп поліського ареалу. Матеріалом для дослідження слугували власні польові записи авторки статті, зібрані в Луганській області (61 населений пункт - далі н.п.), і такі лексикографічні джерела: "Словник західно-поліських говірок" Г. Аркушина [1], "Словник поліських говорів" П. Лисенка (1974 р.) [10], "Словник діалектної лексики середнього і східного Полісся" П. Лисенка (1961 р.) [9].

Виклад основного матеріалу дослідження з обґрунтуванням отриманих наукових результатів

Тематичну групу лексики (ТГЛ) "Назви посуду" наповнюють кілька лексико- семантичних груп (ЛСГ), на прикладі яких ми проаналізували зв'язки лексики східно-слобожанських говірок із відповідною лексикою поліського говору.

Для ЛСГ на позначення назв посуду для варіння їжі виявлено спільні репрезентанти, наприклад: сх.-слоб. ч'а\вун `велика посудина (на 10-15 літрів), у якій варять страву' (н. пп. 1, 5, 7, 8, 10, 12, 18, 21, 22, 26, 30, 37 - 39, 40, 43, 47, 52, 54, 56, 58, 59) - зх.- поліс. чивун, чигун, чигунец' `банєк' [1: 2: 251]. Як бачимо, поліські паралелі представлено фонетичними і словотвірним варіантом, що виникли на власній діалектній основі. Назва чавун мотивована найменуванням матеріалу, із якого виготовлено цей вид посуду, потрапила в говіркове мовлення з літературної мови.

Для семи `череп'яна посудина, у якій варили страву в печі для однієї сім'ї' семантично близькими для зіставлюваних говірок є маніфестанти горошок (н. пп. 2, 4, 17, 27, 29, 36, 43, 47, 50, 55, 60), \горшик (н. пп. 8, 28, 39, 56) - пор. зх.-поліс. горшок, горшик `глиняний посуд, у якому варять їсти' [1: 1: 104], для яких спостерігаємо відсутність відмінностей у формальній структурі.

Для репрезентанта аналізованої семи ба^н'ак (н. пп. 14, 26, 28, 57, 60) у західнополіських говірках зафіксовано семантично близьку назву, яка не відрізняється формальним оформленням: зх.-поліс. баняк `чавунний горщик будь-якої місткості' [1: 1: 10]. Проте в реєстрах діалектних словників поліських говорів наявні й лексеми з розбіжною семантикою, пор.: поліс. баняк `велика фарфорова або скляна посудина для води або молока' [9: 17], баняк `чавунний горщик з ручкою, в якому варять картоплю тощо' [10: 29].

Східно-слобожанській назві ма\к-ітра (н. пп. 3, 21-24, 29, 35, 37, 49) відповідає поліська макатьор `велика макітра' [9: 41] з указівкою на розмір реалії й відмінністю в граматичній категорії роду.

Для ЛСГ "Назви посуду для смаження й тушіння" виявлено низку семантично спільних репрезентантів, пор.: сх.-слоб. па^тел'н'а (н. пп. 14, 38, 43, 48, 60) - зх.-поліс. пательня `сковорода' [1: 2: 32]; сковорода (н. пп. 1, 2, 5-8, 10, 13, 14, 16-19, 21, 25-28, 32, 33, 36, 37, 3942, 45, 47, 49, 51-53, 55, 56, 58, 59, 61), Сковорода (н. п. 23) - зх.-поліс. сковорода `неглибока посудина для пряження сала', де в репертуарі представлено й фонетичний варіант шковорода `сковорода' [1: 2: 151, 268].

Для назви жаровня фіксуємо варіативність семантики, пор.: сх.-слоб. жа^іроун'а (н. пп. 1-3, 5, 7-12, 14, 15, 18-22, 26-28, 30, 33, 34, 37-42, 4761) `посудина, у якій готують тушковане м'ясо' - зх.-поліс. жаровня `сковорода' [1: 1: 153].

ЛСГ "Назви посуду для приймання їжі". Для семи `неглибока череп'яна/металева миска' фіксуємо паралельні назви з тотожним значенням: по\луми<sup>е</sup>сок (н. пп. 3, 5-13, 16, 17, 20, 21, 23-34, 37-42, 44, 46, 49, 51-53, 56, 57) - зх.-поліс. полумисок `неглибока миска' [1: 2: 68]. До словника західно-поліських говірок уміщено й акцентуаційний варіант полумиска `неглибока миска' [1: 2: 68], що має відмінності в граматичній категорії роду.

Для семи `череп'яна посудина, схожа на широку чашку, у якій звичайно подають страву до столу' виявлено загальновживаний номен Миска (н. пп. 1-5, 8-12, 14, 16, 17, 20-26, 2830, 33, 35-40, 42, 44, 46-54, 56, 57, 59, 61), якому відповідають західнополіські словотвірні варіанти миса `велика миска' [1: 1: 312] і мисчина `невелика миска' [1: 1: 313], значення котрих фіксують указівки на розміри реалій. У східно-слобожанських говірках зменшений розмір реалії реалізовано демінутивними утвореннями із суфіксом -очк-: Мисоч'ка (н. пп. 4, 46, 50), ми^есоч'^іки (н. п. 47).

ЛСГ "Назви посуду для пиття". Сему `металева або череп'яна посудина з вушком, із якої п'ють чай, каву', крім інших, наповнюють репрезентанти к\рушка (н. пп. 1-5, 7-14, 16, 20-26, 29-35, 37-45, 47, 49, 52-54, 56, 58, 59, 61), ківарта (н. п. 56), які при спільній семантиці не мають відмінностей і у формальній структурі, пор. зх-поліс. крушка `кухоль' [1: 1: 260], зх.-поліс. кварта `кухоль' [1: 1: 216].

Семантично тотожними для зіставлюваних діалектних континуумів є й лексеми ^іч'арка (н. пп. 4, 5, 14, 17, 18, 25, 30, 33, 37-39, 41, 47, 50, 52) с^ітопка (н. пп. 1, 8, 11, 12, 16, 21, 23, 24, 28, 34, 37-39, 44, 46, 47, 49, 52, 53, 56, 61), сто^іпар'ік (н. п. 3) -

репрезентанти семи `невеличка скляна посудина, з якої п'ють горілку та інші спиртні напої'. Пор. зх.-поліс. чарка `невеличка посудина для пиття вина' [1: 2: 246], стопка, стопарик `склянка місткістю 100 грам' [1: 2: 175, 176].

ЛСГ "Назви посуду для зберігання рідини". Сему `металева посудина циліндричної форми з герметичною кришкою для зберігання молока, води, меду' в східно-слобожанських говірках репрезентовано фонетичними варіантами: бддон (н. пп. 1 - 3, 5, 6, 8, 14, 18, 21, 30, 35-41, 43, 46, 49, 50, 52, 53, 56, 57, 59), биеітон (н. пп. 4, 5, 7, 8, 13, 16, 18, 20-23, 27, 42), біітон (н. пп. 1, 12, 15, 16, 33, 47, 54, 55, 58), би<sup>еі</sup>дон (н. пп. 9, 19, 23, 26) - пор. зх.-поліс. битон<sup>2</sup> `бідон' [1: 1: 19]. Водночас у поліському континуумі виявлено назву, яка при спільному формальному оформленні має відмінне семантичне наповнення щодо східно-слобожанських говірок, наприклад: поліс. битон `цементне кільце, що використовується у зрубі колодязя' [10: 32].

Семантично спільну пару становлять такі лексеми цієї семи: сх.-слоб. ба^ілон (н. п. 51) - зх.-поліс балон `скляна або металева посудина для зберігання рідини чи газу' [1: 1: 9].

У мікропарадигмі `металева посудина з дужкою для носіння та зберігання води' паралельні назви при повній відповідності формальної структури мають розбіжності в значенні: пор. сх.-слоб. <sup>і</sup>цебе<sup>и</sup>р (н. п. 2) - зх.-поліс. цебер `невисока посудина з клепок, у якій для домашніх тварин готують їжу' [1: 2: 238]. Інша пара лексем має і граматичні, і семантичні невідповідності: це^иІберка (н. пп. 1, 2, 5, 6, 11, 14, 20-25, 28, 29, 32-34, 38, 42, 47, 50, 56 - зх.-поліс. цеберко `невелике дерев'яне відро з клепок біля колодязя' [1: 2: 264].

У процесі зіставлення маніфестантів семи `невелике відро з дужкою, у яке доять молоко' спостерігаємо семантично тотожні відповідники, що не мають відмінностей у формальному оформленні: наприклад: сх.-слоб. доШонка (н. пп. 3, 20, 28, 33, 35, 43, 46, 51-53) - поліс. дойонка `дійниця' [10: 68], сх.-слоб. доіїниц'а (н. п. 8) - зх.-поліс. дойниця `посудина для доїння корів' [1: 1: 137]. Водночас виявлено й семантичні відповідники, які мають відмінності у формальній структурі: сх.-слоб. до\йінка (н. п. 35) - поліс. дайонка [10: 64].

Для семи `скляна трилітрова банка' фіксуємо паралелі, які при повному фонетичному збігові мать різне значення, пор.: сх.-слоб. \бути<sup>е</sup>л' (н. пп. 5, 6, 11, 15, 16, 19, 22, 24-29, 39, 41, 43, 46, 47, 56), с^лойік (н. п. 21) - зх.-поліс. бутель `скляна посудина з високою шийкою, місткістю 2-5 л' [1: 1: 40], поліс. бутиль `череп'яна посудина з вузькою шийкою, призначена для доставки питної води на поле' [10: 38], зх.-поліс. слоїк `скляна банка місткістю 0,5-3 літра' [1: 2: 156]. Як свідчить діалектний матеріал, паралельні назви на Поліссі вживають на позначення ємності більшої місткості або череп'яної посудини.

Для номена банка не виявлено семантичних розбіжностей: сх-слоб. Жбанка (н. пп. 1, 8, 10-13, 17, 18, 21, 23, 29, 35, 42, 47, 56-61) - зх.-поліс. банка `скляний слоїк' [1: 1: 10].

Серед реалізаторів семи виявлено й паралельні назви, для яких характерні відмінності у вираженні граматичної категорії роду, фонетичні невідповідності, при цьому вони мають спільну семантику: сх.-слоб. тр'охл'ітіроука (н. пп. 30, 37, 39) - зх.- поліс. трохлітровец `скляна банка місткістю 3 літра' [1: 2: 210]. Творення цих лексем мотивовано об'ємом реалії.

Для семи `пляшка' в зіставлюваних діалектних системах фіксуємо наявність семантичних відповідників: сх.-слоб. бу^тилка (н. пп. 1, 8-11, 15, 21, 26, 29, 33, 35, 37, 42, 45, 47 - 49, 52, 56) - поліс. бутилка `пляшка' [10: 38], у межах західнополіських говірок із фонетичним варіантом бутелька `пляшка' [1: 1: 40].

Відомо, що диференційною ознакою в найменуваннях посуду може слугувати його розмір. На позначення малої пляшки фіксуємо семантично тотожні фонетичні варіанти: сх.-слоб. ч'дкушка (н. пп. 1, 2, 5, 6, 9-12, 14-17, 21-23, 25, 26, 28, 32, 33, 36-38, 45, 47, 50, 56) - зх.-поліс. чикушка `пляшка, місткістю 0,25 л' [1: 2: 252].

Сему `велика дерев'яна циліндричної форми посудина, часто випукла посередині, з двома пласкими днищами' представлено відповідниками, для яких при спільній семантиці не фіксуємо відмінностей у формальній структурі, пор.: сх.-слоб. \боч'ка (н. пп. 1-4, 7, 8, 11, 12, 14-16, 18, 20-22, 26, 28-30, 32, 33, 37, 38, 41, 42, 44-47, 49, 56, 58, 60, 61), боїч'онок (н. пп. 11, 18, 32, 46), ка\душка (н. пп. 1, 2, 6, 7, 13, 25, 29, 32, 33, 37, 38, 46, 47, 51) - зх.-поліс. бочка, бочонок `дерев'яна посудина з клепок для зберігання зерна чи муки' [1: 1: 29], кадушка `бочка для соління городини' [1: 1: 204]. Інша пара лексем демонструє розбіжність значення: сх.- слоб. ^д'ішка (н. пп. 1, 4-11, 13, 14, 1624, 26-29, 31, 33-37, 39-43, 46-57, 59, 61) - зх.-поліс. діжка `дерев'яна посудина з клепок, у якій готують тісто на хліб' [1: 1: 135].

ТГЛ "Назви кухонного начиння". ЛСГ "Назви начиння для приймання їжі". Серед інших репрезентантів семи `предмет столового прибору, за допомогою якого їдять рідку страву' східно-слобожанська назва \лож<sup>ш</sup>ка (н. пп. 1-21, 23-30, 32-35, 37-56, 58, 59, 61) виявляє повну семантичну відповідність західно-поліській: ложка `предмет столового прибору для набирання рідкої страви' [1: 1: 290], ЛСГ "Назви начиння для механічної обробки харчових продуктів". Денотат `пристрій для роздрібнювання переважно овочів, просовуючи їх по шорсткій поверхні' ілюстровано номенами \т'орка (н. пп. 1-4, 7, 8, 1023, 25, 26, 28-33, 35, 37-53, 56-59, 61), <sup>І</sup>терка (н. пп. 6, 8, 18, 34, 47, 5б), словотвірним варіантом те<sup>и</sup>р І тушка (н. пп. 1, 2, 5, 9, 11, 18, 21, 24, 27, 46, 49, 52, 54, 55). Семантичними відповідниками, для яких не виявлено відмінностей у формальному оформленні, є західно-поліські лексеми терка, те<sup>и</sup>ртушка `тертка для овочів' [1: 2: 196]. Лексема терка, характерна для зіставлюваних діалектних систем, на думку дослідниці Е. Ґоци, утворилася від літературної тертка шляхом спрощення приголосних [6: 119].

ЛСГ "Назви начиння, що використовують під час приготування їжі". Для семи `пристрій для розкочування тіста' на території Східної Слобожанщини зафіксовано найменування ка<sup>І</sup>ч'алка (н. пп. 1-5, 7, 8, 10, 11, 13-23, 25, 27-40, 42-55, 57, 59, 61). Записані в західнополіських говірках репрезентант качалка та його варіант качалко, демонструють семантичну тотожність: `кругла палиця для розкачування білизни або тіста' [1: 1: 214]. Подібна полісемантичність назв, яка, до речі, притаманна й східно-слобожанським говіркам, зумовлена подібністю функційного призначення предметів. В основі номінації цих лексем - дія, за допомогою якої готують тісто або вироби з нього до випікання, пор.: розкачувати, розкачати `розпліскуючи, розплющуючи, робити що-небудь плоским, тонким' [12: 8: 691].

Аналізовану сему наповнює й номен с^Ікалка (н. пп. 2, 3, 8, 9, 12, 14, 21, 24, 26, 39, 41, 47, 58-60). Поліські діалектні словники фіксують лексему скалка із семантикою, яка не збігається зі значенням, притаманним східно-слобожанським говіркам: поліс. `камінець для кресала', `кремінь для кресала' [9: 60; 10: 195].

Сему `знаряддя у вигляді насадженого на держак залізного прута з розплесканим загнутим кінцем для перемішування палива в печі й вигрібання з неї жару, попелу' на Слобожанщині репрезентовано фонетичними варіантами коч'і^Ір'ошка (н. пп. 3, 11, 21, 23, 32, 38, 51, 55, 56), коч'е^{1р'ошка (н. пп. 7-9, 19, 43, 47), коч'еЛ решка. (н. п. 35), акцентуаційними варіантами козуба (н. пп. 8, 14, 46), коц'у^Іба (6, 60) та назвою ко^Ів'ін'ка (н. п. 26). При спільній семантиці назви, записані на Поліссі, можуть не відрізнятися формальним оформленням: зх.-поліс. коцюба [1: 1: 248], мати фонетичні особливості - зх.-поліс. кочерошка [1: 1: 248] або словотвірні - поліс. кавеня, ковеня [9: 33].

Сему `довгий дерев'яний держак із двома металевими заокругленими ріжками на кінці, якими беруть і ставлять у піч або виймають з неї горщики, чавуни' представлено номенами ро<sup>І</sup>гач' (н. пп. 1, 2, 4-6, 8-11, 13, 16, 17, 19-27, 29-44, 46, 47, 49-61), рога<sup>І</sup>ч'і (н. пп. 3, 7, 10-12, 14, 26, 42, 47, 48, 56, 59), ух<sup>І</sup>ват (н. пп. 17, 19, 32, 44), які мають семантичні відповідники в поліському ареалі: рогачі `рогач' [10: 186], ухват `рогач' [10: 221]. Іноді лексеми відрізняються фонетичним оформленням, пор.: зх.-поліс. рогалі `рогачі для виймання з печі горщиків' [1: 2: 122].

Імовірно, унаслідок перенесення найменування із загальнонародного вила (зменш. вилка) - `сільськогосподарське знаряддя з кількома довгими зубцями на держаку, що використовується для піднімання, розтрушування сіна, соломи й т. ін.' [12: 1: 419, 424] у діалектному мовленні як реалізатори семи з'явилися номени <sup>І</sup>вила (н. п. 1) і <sup>І</sup>вилошни<sup>е</sup>к (н. п. 14), які зі спільною семантикою відомі й у поліських говірках (разом з акцентуаційними варіантами): поліс. вилошник, вилочник, вилишник `рогач' [9: 21], вила `рогач' [10: 44].

Маніфестанти семи `хлібна лопата', характерні для обох зіставлюваних говіркових масивів, зараховуємо до групи репрезентантів, які при спільній семантиці не мають відмінностей і у формальному оформленні: сх.-слоб. ло<sup>І</sup>пата (30 говірок - н. пп. 2, 4, 5, 7, 15-19, 21, 25, 26, 28, 30, 32, 33, 37, 39-46, 50, 53, 55, 56, 61) - зх.-поліс. лопата `знаряддя з довгим держаком і широким плоским кінцем для саджання хліба у піч' [1: 1: 291].

ЛСГ "Назви допоміжного кухонного начиння". Семантично близькими для східно-слобожанських і західно-поліських говірок вважаємо лексеми копистка (н. пп. 3, 23, 29, 31, 35, 38-40, 47, 54) `паличка, якою збивають масло' та копистка `лопатка для розмішування рідкої страви' [1: 1: 242]. Обидва значення суголосні загальновживаному: копистка `дерев'яна лопатка для розмішування чого-небудь' [12: 4: 281].

Сему `велика розливна ложка' в східно-слобожанських говірках репрезентовано назвою опо<sup>І</sup>лони<sup>е</sup>к (н. пп. 1 - 12, 14 - 24, 26 - 54, 57, 58, 60), безпрефіксним утворенням по<sup>І</sup>лони<sup>е</sup>к (н. пп. 3, 25) і лексемою по<sup>І</sup>лоуни<sup>е</sup>к (н. пп. 14, 46, 61). У зіставлюваному діалектному континуумі зі спільною семантикою зафіксовано паралелі, які не відрізняються формальними ознаками, пор.: зх.-поліс. половник, полоник `велика ложка для розливання рідких страв' [1: 2: 67], ополоник `черпак' [1: 2: 15].

Повну невідповідність формальної структури при спільній семантиці демонструють назви, що, крім інших, наповнюють мікропарадигму `щіточка для змащування сковороди', пор.: сх.-слоб. пома<sup>І</sup>зок (н. пп. 1, 5, 6, 8, 19, 21, 37), ма<sup>І</sup>зок (н. пп. 14, 26, 28) - поліс. мазило `мастило, яким змащують посуд для випічки', мазка `квач для змащування сковороди жиром', пудмазка, пудмазок `квачик або шматок сала для змащування сковороди' [10: 120, 178].

Висновки й перспективи дослідження

Отже, у зіставлюваних діалектних континуумах у межах ТГЛ "Назви посуду" та "Назви кухонного начиння" виявлено чимало спільних рис.

Серед найменувань, які мають відповідники в поліському континуумі, виокремлюємо кілька груп. До першої відносимо назви, значення яких повністю збігаються з наявними в східно-слобожанському говірковому масиві, другу становлять семантично близькі номени, третю - лексичні одиниці з відмінним значенням.

Зафіксовані в східно-слобожанських говірках найменування нерідко пов'язані з назвами, що побутують у поліському діалектному ареалі, оформленням, відмінності, структуру, коли семантиці лексичні можуть відрізнятися мати різну Зрідка репрезентанти і відмінності в відношеннями варіантності. Зокрема, численні паралельні назви, виявлені в говірках Східної Слобожанщини й на Поліссі, функціюють із тотожною семантикою, не маючи при цьому відмінностей у формальній структурі лексем. Трапляються випадки, при спільній одиниці фонетичним граматичні словотвірну аналізовані демонструють семантиці, і відмінності формальної структури.

Усе викладене вище свідчить про тісний зв'язок зіставлених діалектних систем. Перспективи досліджень убачаємо у вивченні полісько-слобожанських лексичних паралелей на прикладі інших тематичних груп лексики.

Список обстежених населених пунктів

1. смт Троїцьке; 2. с. Привілля, Троїцький р-н; 3. с. Червоноармійське, Білокуракинський р-н; 4. с. Солідарне, Білокуракинський р-н; 5. с. Новобіла, Новопсковський р-н; 6. с. Березівка, Новопсковський р-н; 7. с. Павленкове, Новопсковський р-н; 8. смт Білолуцьк, Новопсковський р-н; 9. с. Височинівка, Марківський р-н; 10. с. Тарасівка, Троїцький р-н; 11. с. Новочервоне, Троїцький р-н; 12. с. Попівка, Білокуракинський р-н; 13. с. Павлівка, Білокуракинський р-н; 14. смт Білокуракине; 15. с. Осинове-1, Новопсковський р-н; 16. с. Донцівка, Новопсковський р-н; 17. с. Просяне, Марківський р-н; 18. смт Марківка; 19. с. Веселе, Марківський р-н; 20. с. Оборотнівка, Сватівський р-н; 21. с. Куземівка, Сватівський р-н; 22. с. Нижня Дуванка, Сватівський р-н; 23. с. Закотне, Новопсковський р-н; 24. с. Коломийчиха, Сватівський р-н; 25. с. Мілуватка, Сватівський р-н; 26. м. Сватове; 27. с. Петрівка, Сватівський р-н; 28. с. Караван-Солодкий, Марківський р-н; 29. с. Бондарівка, Марківський р-н; 30. с. Морозівка, Міловський р-н; 31. с. Півнівка, Міловський р-н; 32. с. Зориківка, Міловський р-н; 33. с. Великоцьк, Міловський р-н; 34. с. Стрільцівка, Міловський р-н; 35. с. Калмиківка, Міловський р-н; 36. с. Лиман, Старобільський р-н; 37. с. Підгорівка, Старобільський р-н; 38. с. Піщане, Старобільський р-н; 39. м. Старобільськ; 40. с. Чмирівка, Старобільський р-н; 41. с. Бутове, Старобільський р-н; 42. с. Литвинівка, Біловодський р-н; 43. с. Кононівка, Біловодський р-н; 44. с. Новолимарівка, Біловодський р-н; 45. с. Семикозівка, Біловодський р- н; 46. с. Плугатар, Біловодський р-н; 47. смт Біловодськ; 48. с. Макіївка, Кремінський р-н; 49. с. Червонопопівка, Кремінський р- н; 50. м. Кремінна; 51. с. Варварівка, Кремінський р-н; 52. с. Шпотине, Старобільський р-н; 53. с. Малохатка, Старобільський р-н; 54. с. Колядівка, Новоайдарський р-н; 55. с. Побєда, Новоайдарський р- н; 56. смт Новоайдар; 57. с. Смолянинове, Новоайдарський р-н; 58. с. Новоохтирка, Новоайдарський р-н; 59. с. Дмитрівка, Новоайдарський р-н; 60. смт Станично-Луганське; 61. с. Миколаївка, Станично-Луганський р-н.

Список використаних джерел та літератури

1. Аркушин Г.Л. Словник західнополіських говірок: у 2 т. Луцьк: Вежа, 2000. Т. 1-2.

2. Бичко Зіновій. Зіставний аналіз лексики наддністрянського і лемківського говорів мови. Лемківський у загальноукраїнському Studia methodologica української діалект контексті. / уклад.: С.Є. Панцьо, Н.О. Свистун. Тернопіль: ТНПУ, 2009. Вип. 27. С. 124-126.

3. Глуховцева К.Д. Динаміка українських східнослобожанських говірок: монографія. Луганськ: Альмаматер, 2005. 592 с.

4. Гримашевич Г.І. Середньо-полісько-слобожанські лексико-семантичні паралелі (на матеріали назв взуття). Лінгвістика: зб. наук. пр. Луганськ, 2010. № 3. С. 92-99.

5. Ґоца Е.Д. Назви їжі й кухонного начиння в українських карпатських говорах: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 "Українська мова". Ужгород, 2001. 20 с.

6. Ґоца Е.Д. Назви їжі й кухонного начиння в українських карпатських говорах: монографія; відп. ред. І.В. Сабадош. Ужгород: Ґражда, 2010. 360 с.

7. Краєвська Ганна. Полісько-подільські паралелі в лексиці народних ремесел. Волинь-Житомирщина: істор.-філол. зб. з регіон. проблем. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2010. Вип. 22 (ІІ том). С. 136-141.

8. Лєснова Валентина. Діалектна оцінна лексика: слобожансько-поліські паралелі. Волинь-Житомирщина: істор.-філол. зб. з регіон. проблем. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2010. Вип. 22 (ІІ том). С. 178-185.

9. Лисенко П.С. Словник діалектної лексики середнього і східного Полісся. Київ : Вид-во акад. наук УРСР, 1961. 72 с.

10. Лисенко П.С. Словник поліських говорів. Київ: Наук. думка, 1974. 260 с.

11. Різник В.П. Назви їжі та кухонного начиння в говірках надсянсько-наддністрянського суміжжя: дис. ... канд. філол. наук: спец. 10.02.01 Українська мова. Львів, 2017. 370 с.

12. Словник української мови (1970-1980). 1-11. К.: Наук. думка.

13. Тищенко Тетяна. Східно-подільсько-західнополіські лексичні паралелі (на прикладі рибальської лексики). Волинь філологічна: текст і контекст. Луцьк, 2010. Вип. 9 (1). С. 147-154.

14. Ур Л.Л. Назви їжі й кухонного начиння в південних ужансько-латорицьких угорських говірках Закарпатської області: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.09 Фінно-угорські та самодійські мови. Ужгород, 2004. 20 с.

15. Хібеба Наталя. Бойківсько-лемківські паралелі у весільній лексиці. Лемківський діалект у загальноукраїнському контексті. Studia methodologica / уклад.: С.Є. Панцьо, Н.О. Свистун. Тернопіль: ТНПУ, 2009. Вип. 27. С. 129-134.

References (translated & transliterated)

1. Arkushyn H.L. (2000). Slovnyk zakhidnopolis'kykh hovirok [Western Polissya Subdialects Dictionary]. (T. 1-2). Lutsk: Vezha. [in Ukrainian].

2. Bychko Zinovii. (2009). Zistavnyi analiz leksyky naddnistrians'koho i lemkivs'koho hovoriv ukrainskoi movy [The comparative analysis of the Naddnistryanskiy and lemkiv dialects of the Ukrainian language vocabulary]. Lemkivskyi dialekt u zahalnoukrainskomu konteksti. Studia methodologica / uklad.: S. Ye. Pantso, N. O. Svystun. Ternopil: TNPU, 2009. Vyp. 27. S. 124-126. [in Ukrainian].

3. Hlukhovtseva K.D. (2005). Dynamika ukrains'kykh skhidnoslobozhans'kykh hovirok [Dynamics of Ukrainian East Slobozhan dialects]: monohrafiia. Luhansk: Alma- mater. 592 s. [in Ukrainian].

4. Hrymashevych H.I. (2010). Serednopolis'ko-slobozhans'ki leksyko-semantychni paraleli (na materialy nazv vzuttia) [Middle Polissya-Slobozhansk lexical-semantic parallels (on the materials of shoe names)]. Linhvistyka: zb. nauk. pr. Luhansk. № 3. S. 92-99. [in Ukrainian].

5. Gotsa E.D. (2001). Nazvy yizhi i kukhonnoho nachynnia v ukrains'kykh karpats'kykh hovorakh [Names of food and kitchen utensils in Ukrainian Carpathian dialects]: avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. filol. nauk: spets. 10.02.01 Ukrainska mova. Uzhhorod. 20 s. [in Ukrainian].

6. Gotsa E.D. (2010). Nazvy yizhi y kukhonnoho nachynnia v ukrains'kykh karpats'kykh hovorakh [Names of food and kitchen utensils in Ukrainian Carpathian dialects]. Uzhhorod: Grazhda, 360 s. [in Ukrainian].

7. Kraievska Hanna. (2010). Polis'ko-podil's'ki paraleli v leksytsi narodnykh remesel [Polissya-Podolian parallels in vocabulary of traditional trades]. Volyn-Zhytomyrshchyna: istor.-filol. zb. z rehion. problem. Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. I. Franka. Vyp. 22 (II tom). S. 136-141. [in Ukrainian].

8. Liesnova Valentyna. (2010). Dialektna otsinna leksyka: slobozhans'ko-polis'ki paraleli [Dialectal Evaluation Vocabulary: Sloboda and Polissya Parallels]. Volyn-Zhytomyrshchyna: istor.-filol. zb. z rehion. problem. Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. I. Franka. Vyp. 22 (II tom). S. 178-185. [in Ukrainian].

9. Lysenko P.S. (1961). Slovnyk dialektnoi leksyky serednioho i skhidnoho Polissia [Dictionary of dialect vocabulary of central and eastern Polissya]. Kyiv: Vyd-vo akad. nauk URSR. 72 s. [in Ukrainian].

10. Lysenko P.S. (1974). Slovnyk polis'kykh hovoriv [Dictionary of Polissya dialects]. Kyiv: Nauk. dumka. 260 s. [in Ukrainian].

11. Riznyk V.P. (2017). Nazvy yizhi ta kukhonnoho nachynnia v hovirkakh nadsians'ko-naddnistrians'koho sumizhzhia [The names of foodstuff and kitchen utensils in the Ukrainian dialects of the Dniester region] : dys. ... kand. filol. nauk: spets. 10.02.01. Ukrainska mova. Lviv. 370 s. [in Ukrainian].

12. Slovnyk ukrains'koi movy [Dictionary of Ukrainian Language] (1970 - 1980). 1-11. K.: Nauk. dumka. [in Ukrainian].

13. Tyshchenko Tetiana. (2010). Skhidnopodils'ko-zakhidnopolis'ki leksychni paraleli (na prykladi rybalskoi leksyky) [Lexical parallels between the dialects of Eastern Podillya and Western Polissya (by way of example the names of fishing implements)]. Volyn filolohichna: tekst i kontekst. Lutsk. Vyp. 9(1). S. 147154. [in Ukrainian].

14. Ur L.L. (2004). Nazvy yizhi i kukhonnoho nachynnia v pivdennykh uzhans'ko-latoryts'kykh uhors'kykh hovirkakh Zakarpats'koi oblasti [Names of food and kitchen utensils in Southern Uzhansko-Latorytsky Hungarian dialects of Transcarpathia]: avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. filol. nauk: spets. 10.02.09 Finno-uhorski ta samodiiski movy. Uzhhorod. 20 s. [in Ukrainian].

15. Khibeba Natalia. (2009). Boikivs'ko-lemkivs'ki paraleli u vesil'nii leksytsi [Boykiv and lemkiv parallels in wedding vocabulary]. Lemkivskyi dialekt u zahalnoukrainskomu konteksti. Studia methodologica / uklad.: S.Ye. Pantso, N.O. Svystun. Ternopil: TNPU. Vyp. 27. S. 129-134. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru