Соціалізація в лінгвістичному аспекті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Соціалізація в лінгвістичному аспекті

Коваленко В.П.

старший викладач кафедри іноземних мов

Донбаський державний педагогічний університет

Стаття присвячена теоретичному визначенню поняття соціалізація студентів-майбутніх філологів з точки зору лінгвістичних наук. Здійснюється аналіз поглядів на тлумачення терміну в працях вітчизняних та зарубіжних науковців: А. Маркової, М. Лісіної, І. Звєрєвої, А. Капської, М. Лукашевич В. Оржеховської С. Савченко, С. Харченко. Спираючись на проведений теоретичний аналіз поглядів на трактування поняття автор здійснює узагальнене визначення поняття соціалізації з позиції лінгвістики. У статті здійснюється дослідження та узагальнення існуючих на даний момент наукових точок зору на лінгвістичну складову процесу соціалізації; з'ясовується провідний його зміст та трактування в сучасній парадигмі міждисциплінарних відносин. Автором висвітлюється низка сучасних поглядів на трактування соціалізації філолога та її роль в процесі соціалізації студентів. Автором розкривається та уточнюється характер провідних об'єктивних та суб'єктивних чинників, що визначають лінгвістичні особливості соціалізації філологів. Окреслено стан розробленості проблеми соціалізації філологів. Виходячи з науково-теоретичного аналізу, проведеного в процесі дослідження, в статті описано сучасний стан та взаємозв'язок між існуючими поняттями соціалізації філолога у загальній і спеціальній психолого-педагогічній та лінгводидактичній літературі. Широко розкрито зміст поняття «соціалізація філолога» як інтегративного, з певними структурними елементами, які стосуються рівнів соціалізації. Вказується на те, що важливою для студентів-філологів є комунікативна компетенція, порушення якої призводить до проблем з соціалізацією та адаптацією особистості в сучасному 86 суспільстві й потребує подальшого дослідження та розробки. Підкреслено, що проблема підготовки вчителя набуває особливої актуальності з огляду на глибинні та докорінні реформаторські зміни, що збурюють сьогодення. Нагальної уваги у зв'язку з цим потребують завдання щодо соціалізації майбутніх вчителів, формування професійних якостей і вмінь, що забезпечують високу ефективність їхньої професійно педагогічної діяльності у нових суспільно-економічних умовах.

Ключові слова: лінгводидактика, соціалізація студентів-філологів, вища освіта.

SOCIALIZATION IN THE LINGUISTIC ASPECT

Kovalenko V.P.

Senior Lecturer of the Department of Foreign Languages

SHEI “Donbas State Pedagogical University”

The article is assigned to the theoretical value of the understanding of the socialization of philology students-to be from the point of view of linguistic sciences. It accomplishes the analysis of views on the interpretation of the term of “socialization” in the works of our and foreign scientists: A. Markova, M. Lisina, I. Zvereva, A. Kapska, M. Lukashevich V. Orzhekhovska S. Savchenko, S. Kharchenko. Besides the conducting a theoretical analysis, the author generalizes the definition of socialization wile interpreting of understanding the notion from the linguistic point of view. The article confiders socialization as linguistic constituance of the process of personal sociilization; there is a clarifying explanation of the term socialization in the current paradigm of interdisciplinary subjects. The author highlights the interpretation of the socialization of a philologist and the role in the process of socialization of students. The whole range of modern views on the interpretation and disintegration of the problem of socialization of philologists has been revialed. From the scientific- theoretical analysis which was carried out in the process of the study, in the statistics, the current state of affairs and interconnections between the well-known understanding of the socialization of the philologist in the foreign and special psychology pedagogics. There is a traced state of the problem philology students socialization lavel as an integrative one, with singular structural elements, as it should be equal to equal socialization. It shold be taken into consideration the importance for philology students the community competence, which can lead to problems with socialization and adaptation for special occasional suspension and need for further development. The problem of the teacher's training is of particular relevance because of the need of wellbing and undergoing changes at the present day. An impudent respect for the connection with the world will require the development of socialization of the teachers to be, the formation of professional qualities, while at the same time, preserving the high efficiency of the new professional and innovative pedagogical projects.

Keywords: linguo-didaction, philology students socialization, higher education.

Постановка проблеми

Проблема підготовки вчителя набуває особливої актуальності з огляду на глибинні та докорінні реформаторські зміни, що характеризують сьогодення. Нагальної уваги у зв'язку з цим потребують завдання щодо соціалізації майбутніх вчителів, формування професійних якостей і вмінь, що забезпечують високу ефективність їхньої професійно педагогічної діяльності у нових суспільно-економічних умовах. Загалом будь-яку спеціальність, яку пропонує вища школа, слід розглядати як максимально наближену можливість розвитку та реалізації здібності особистості, її інтелектуального та творчого потенціалу. Спеціальності, пов'язані з професійною підготовкою майбутніх філологів, передбачають комплексну взаємодію соціальних, навчальних, виховних та дидактичних компонентів разом із наповненням їх новим змістом.

На жаль у практиці роботи педагогічних навчальних закладів процес соціалізації особистості залишається прерогативою виховання, яке за умови традиційної освітньої моделі набуло характеру другорядності, поступившись першочерговістю процесу навчання. Як результат, більшість випускників ВНЗ мають слабко сформовані життєві компетенції, нерозвинуті соціальні здібності, через що важко адаптуються до сучасних соціально-економічних умов, не здатні до самореалізації в соціумі та в професійному середовищі. Саме від рівня соціалізації студента, зокрема філолога, як майбутнього фахівця, значною мірою залежить успішне виконання соціального замовлення держави на підготовку фахівців з високим рівнем соціалізації особистості.

Аналіз останніх досліджень

Як відомо, глибоке розуміння процесів входження до соціальної взаємодії, що здійснюється засобами мови і способом мовлення, неможливе без поняття діяльнісного характеру мовленнєвої комунікації. Початок досліджень у цій сфері, вважається, був закладений ще у 60-70-х роках 20 ст. працями А. Маркової та М. Лісіної. Автори вивчали процес оволодіння мовленням та його розвитку у контексті спілкування, мовлення - як засіб здійснення спілкування. Сучасна наука розглядає проблему соціалізації особистості у філософському напрямку, соціально-педагогічному та соціально-психологічному. соціалізація лінгвістичний філолог

Останні десятиліття у фокусі уваги науковців знаходяться питання виявлення загальних методологічних підходів до вивчення процесу соціалізації, ролі соціальних інститутів у цих процесах; ролі мовленнєвої діяльності у соціалізації та інкультурації, спілкування як фактору розвитку особистості.

Проблема мовленнєвої соціалізації розробляється у межах соціолінгвістики - в аспекті ролі мовленнєвої діяльності у процесі соціалізації та інкультурації особистості та проблеми суб'єктивності мови та особистісності мовлення. Соціолінгвістичні та соціокультурні дослідження спрямовані на вияв взаємного детермінізму соціальних, культурних і мовних факторів у процесі мовної соціалізації особистості. Сучасні дослідники вивчають соціальний аспект володіння мовою, етнокультурну специфіку мовної свідомості, вплив процесів соціалізації на мовну діяльність мовця та аналізують процес мовної соціалізації у контексті розвитку мовленнєвого спілкування особистості.

Аналіз лінгводидактичної літератури свідчить, що учені, розробляючи шляхи оновлення змісту і структури системи мовної освіти, вважають, що вся робота з розвитку мовлення має спиратися на лінгвістичні, мовленнєвознавчі, екстралінгвістичні знання.

У ході наукового дослідження ми простежили генезис наукових уявлень зарубіжних учених про соціалізацію та акцентували увагу на їх ідеях, що презентовані в сучасних вітчизняних теоріях соціалізації. Значна частина зарубіжних дослідників, зокрема Ф. Г. Гіддінгс, Г. Тард, Т. Парсонс, займала виважену позицію й розглядала соціалізацію як процес, що забезпечує гармонізацію взаємовідносин людини та суспільства. Серед українських вчених питанню соціалізації приділяли багато уваги І. Звєрєва, А. Капська, М. Лукашевич, В. Оржеховська, С. Савченко, С. Харченко. Ними висвітлювалися різні аспекти процесу соціалізації: історичне становлення поняття, аналіз теорій соціалізації, соціалізація в контексті сучасних суспільних умов, соціалізація і процес глобалізації. Проте, ми не зустрічаємо досліджень, у яких би теоретично обґрунтовувалось питання взаємозв'язку мовленнєвої підготовки та соціалізації студентів-філологів.

Мета статті полягає в аналізі лінгвістичних особливостей соціалізації студентів-філологів.

Виклад основного матеріалу дослідження

На сучасному етапі розвитку наук соціалізація розуміється як процес засвоєння індивідом системи людської культури, а основним знаряддям цього визначається мова та мовлення. Відтак рівень володіння мовними засобами визначає успішність та характер соціалізації особистості. Проблема розвитку мовлення є предметом вивчення усіх галузей гуманітарного знання. Багатоаспектність проблеми онтогенезу мовлення зумовлює наявність великої кількості наукових течій і підходів у розв'язанні питання про механізми та закономірності розвитку мовлення. Мовознавство розглядає проблему появи мовних одиниць у процесі розвитку, психологи вивчають природу здатності передачі значень у тій формі, в якій вони можуть бути зрозумілими іншим носіям цієї мови, лінгвопедагогіка досліджує закономірності оволодіння одиницями мови. Процес мовленнєвої соціалізації дозволяє досліджувати ці питання у системі, котра враховуватиме лінгвістичні, психологічні, соціальні фактори.

Дослідники вважають студентський період важливою стадією соціалізації, яка має певні ознаки, зокрема: а) відбувається активне включення молоді у нове середовище; б) посилюється самостійність у виборі цінностей, ідеалів, середовища для спілкування, видів діяльності, що підвищує необхідність рівноправної, демократичної партнерської взаємодії; в) удосконалюються механізми саморегуляції, самокорекції; г) домінуючим фактором впливу стає нове соціальне середовище (академічна група, об'єднання за інтересами).

Соціалізація студентів - майбутніх філологів має специфічні ознаки. Ціннісні орієнтації у поєднанні із соціальними нормами складають певну систему поведінки молоді, яка контролюється з боку керівництва університетом, оточуючим середовищем, суспільством. Для студентів філологічних спеціальностей повною мірою застосовуються і виправдовуються на практиці всі ті етапи, фактори, характерні властивості процесу соціалізації, що і до представників інших спеціальностей студентської молоді. Однак, за наявності всіх структурних елементів складної парадигми входження в соціум багатогранного вузівського простору, вирізняються й суттєві відмінності, особливості з урахуванням філологічної специфіки.

Так, розробку особливостей структури соціалізації студентів філологічних спеціальностей необхідно розглядати як своєрідний синтез психолого-педагогічних, соціологічних доробок у комплексі з новітніми досягненнями гуманітарних наук. Зважаючи на думку О. Усик, до компетентності майбутнього філолога необхідно долучити:

- розвиток світогляду та підготовку до сприйняття себе як носія національних цінностей, до взаємозв'язку за допомогою мови у пошуку вирішення глобальних проблем;

- розвиток загальнолюдських культурних цінностей, космополітичного мислення, усвідомлення відповідальності за майбуття країни;

- навчання етично прийнятних норм самовираження в суспільстві;

- оволодіння етикою і стратегією дискусійного спілкування з людьми різних поглядів і вірувань;

- набуття та розвиток умінь застосовувати соціокультурні знання, уміння і навички відповідно до ситуації спілкування у процесі комунікації;

- розвиток потреби в самоосвіті [5].

У зв'язку з цим та беручи до уваги розробку структури соціалізації студентів філологічних спеціальностей в напрямку соціальної компетентності, виділяються п'ять компонентів: особистісний, комунікативно-діяльнісний, когнітивно-перцептивний, мотиваційний, комунікативно-рефлексивний, кожен з яких має своє змістове навантаження:

- особистісний компонент аспекту соціальної компетентності соціалізації студентів філологічних спеціальностей містить толерантність, емфатичні здібності, креативність, упевненість, інтелігентність.

- комунікативно-діяльнісний охоплює навчальні та соціальні вміння взаємодії , соціальну активність студентів, соціально- прогностичні уміння;

- когнітивно-перцептивний компонент включає знання (філологічні психологічні, педагогічні), адекватне емоційно-чуттєве сприйняття навчальної інформації, соціально-пізнавальну спрямованість студента;

- мотиваційний компонент передбачає потребу у здійсненні взаємодії соціальної поведінки, соціальної установки, визначення мети планування навчальної діяльності;

- комунікативно-рефлексивний компонент пов'язаний з рефлексією соціальної поведінки, самоаналізу та самооцінкою навчальної діяльності;

Така п'ятикомпонентна структура процесу соціалізації може вважатися вичерпною та оптимальною як з точки зору теоретичної розробленості, так і з точки зору практичних впливів.

Мовленнєва соціалізація не виділяється у окремий вид соціалізації, оскільки є необхідною передумовою здійснення зазначених видів соціалізації. Даний термін вживається радше з метою забезпечення дослідження феномену єдності впливу на нього усього розмаїття лінгвістичних, психологічних та соціальних факторів. Мовленнєва соціалізація розглядається і як процес, і як результат. Соціалізація особистості не припиняється впродовж життя, а відтак мовна особистість - соціальний феномен, котрий перебуває у постійному розвитку. Певний рівень мовленнєвої соціалізації відповідає певному соціально обумовленому розвитку мовної особистості.

Висновки

Таким чином, вважаємо, що питання соціалізації студентів-філологів в лінгвістичному аспекті може отримати комплексне розв'язання у тому випадку, коли розглядатиметься як комплекс характеристик на усіх рівнях функціонування мови у суспільстві та особистості.

Перспективи подальших розвідок полягають у тому, що питання факторів мовленнєвої соціалізації потребують подальшого дослідження.

ЛІТЕРАТУРА

1. Євтух М. Б., Сердюк О. П. Соціальна педагогіка. Київ, Україна: МАУП, 2002. 232 с.

2. Москаленко В. В. Соціалізація особистості. Київ, Україна: Фенікс 2013. 346 с.

3. Овчаренко Г. Е. Педагогічні умови соціалізації студентів мистецько-педагогічних спеціальностей у позанавчальній діяльності: автореф. дис. канд. пед. наук 13.00.05 / Луганськ, Україна: Луганський національний педагогічний ун-т ім. Тараса Шевченка, 2005. 20 с.

4. Турчанинова В. Н. Формирование у студентов профессиональной компетентности в социальной работе с семьей; дис. канд. пед. наук 13.00.08 / Екатеринбург, Россия: ЕГУ, 2005. 256 с.

5. Усик О. Ф. Формування соціокультурної компетентності студентів філологічних спеціальностей у процесі вивчення гуманітарних дисциплін: дис. канд. пед. наук 13.00.09 / Київ, Україна: Інститут педагогіки АПН України, 2010. 20 с.

REFERENCES

1. Yevtukh M. B., Serdyuk O. P. Social pedagogy. Kyiv, Ukraine: IAPM. 2002. 232 p.

2. Moskalenko V. V. Socialization of personality. Kyiv, Ukraine: Phoenix, 2013. 346p.

3. Ovcharenko G. E. Pedagogical conditions of socialization of students of art and pedagogical specialties in extracurricular activities. Extended abstract of PhD dissertation 13.00.05 / Luhansk: Luhansk National Pedagogical University. Taras Shevchenko, Ukraine, 2005. 20 c.

4. Turchaninova V. N. Formation of students' professional competence in social work with the family. Extended abstract of PhD dissertation 13.00.08 / Ekaterinburg,: YSU Russia, 2005. 256 c.

5. Usik O. F. Formation of socio-cultural competence of students of philological specialties in the process of studying humanities. PhD dissertation 13.00.09 / Kyiv, Ukraine: Institute of Pedagogy of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, 2010. 20 c.

Размещено на Allbest.ru