Структурно-змістовний аналіз новорічних звернень Еммануеля Макрона
Виявлення та опис структурних, семантичних особливостей текстів новорічних привітань Президента Франції Еммануеля Макрона. Політичний дискурс Президента Франції, композиційно-змістовні особливості текстів новорічних звернень президента з 2017 по 2021 рр.
Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 12.02.2023 |
Размер файла | 30,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Структурно-змістовний аналіз новорічних звернень Еммануеля Макрона
Наталія Лоскутова,
кандидат філологічних наук, доцент кафедри німецької та французької філології Маріупольського державного університету (Маріуполь, Донецька область, Україна)
Статтю присвячено виявленню та опису структурних та семантичних особливостей текстів новорічних привітань Президента Франції Еммануеля Макрона. Об'єктом дослідження є політичний дискурс Президента Франції, а предметом є композиційно-змістовні особливості текстів новорічних звернень президента з 2017 по 2021 рр. Актуальність дослідження обумовлена тим, що сфера політики є невіддільною частиною будь-якої держави і впливає на життя кожного її громадянина. Новорічне звернення президента до нації є ритуалом, дійством, якого чекають мільйони жителів країни. Промова голови держави у момент переходу від минулого до майбутнього - потужний політичний та пропагандистський інструмент, який моделює національну ідентичність. Щорічне новорічне звернення очільника країни належить до ритуального жанру політичного дискурсу та відповідає наступним критеріям: подійність, тимчасова локалізованість, закріплена форма та перформатив- ний характер. За своєю структурою новорічні звернення Е. Макрона відповідають усталеним правилам створення вітальних текстів та містять такі елементи: рамкові компоненти, конгратуляційна частина, конста- тувальна частина, оптатив. Левову частку кожного привітання становить констатувальна частина, в якій президент підбиває підсумки минулого року, характеризує внесок нації у досягнення країни, окреслює «больові» моменти, намічає перспективи розвитку. У кожному новорічному зверненні зазвичай домінують дві-три теми, які зумовлені тими подіями, що відбулися у світі та в житті країни. Лейтмотивом усіх виступів є два ідеали, на яких акцентує свою увагу Макрон: конструювання національної спільноти, позиціювання Франції як сильної, єдиної, солідарної країни, яка посідає панівне становище в ЄС, а також не менш сильна та об'єднана Європа. Як і будь-який політик, Еммануель Макрон використовує численні стратегії переконання, оскільки йому постійно необхідно доводити свою щирість, надійність, авторитетність та ефективність.
Ключові слова: політичний дискурс, ритуальний жанр, новорічне звернення, етос, Еммануель Макрон.
Nataliia LOSKUTOVA,
Candidate of Philological Sciences, Associate Professor at the German and French Philology Department
Mariupol State University
(Mariupol, Donetsk region, Ukraine)
STRUCTURAL AND CONTENT ANALYSIS OF EMMANUEL MACRON'S NEW YEAR'S EVE ADDRESS
The paper focuses on the identification and description of structural and semantic features of New Year addresses of the President of France Emmanuel Macron. The object of the research is the political discourse of the President of France, the study subject is the compositional and content features of the texts of the presidential State of the Nation New Year Addresses from 2017 to 2021. The issue is currently of great interest in view of the fact that politics has always been an integral part of any state and affects the lives of its citizens. Secondly, the President's New Year address to the nation is a ritual, event awaited by millions ofpeople. The speech of the head of state at the time of transition from the past to the future is a powerful political and propagandistic tool aimed at modeling national identity. The head of state's annual address belongs to the ritual genre of the political discourse meeting the following criteria: event worthiness, temporal localization, fixedform and performative character. According to its structure, E. Macron's New Year addresses correspond to the established rules of writing congratulatory texts containing the elements: framing components, the congratulatory part, the statement of facts and the optative. The statement of facts occupies the biggest part of each address where the head of state sums up the previous year, characterizes the nation's contribution to the country's achievements, shows the sore subjects, outlines the prospects for the development. Two or three topics associated with the current events in the world and in the country dominate in each New Year address. In all his addresses Macron focuses on two ideals: building a national community, positioning France as a strong, united, country with solidarity and dominance in the EU and Europe, no less strong and united. Like any politician, Emmanuel Macron makes use of numerous strategies of persuasion, as he has to prove constantly his sincerity, credibility, authority and effectiveness.
Key words: political discourse, ritual genre, New Year address, ethos, Emmanuel Macron.
Постановка проблеми
У сучасній лінгвістиці велику увагу приділяють дискурсу, який є комплексним і багатогранним поняттям. Під цим терміном лінгвісти розуміють текст, що є цільним утворенням (Борботько, 2011), категорію природного мовлення, завершеного в смисловому та структурному відношенні (Орлов, 1991), складне комунікативне явище, що містить сам текст та екстралінгвістичні фактори (Дейк Т.О. Ван, 1989), мовленнєвий акт, у якому тісно пов'язані текст, контекст та інтенція (Colodeeva, Pricopciuc, 2014), текст, занурений у ситуацію (Кочетова, 2011). Будь-який дискурс містить три компоненти: лінгвістичну складову (текст), соціологічну складову (породження тексту, контекст) і комунікаційну складову (цілеспрямовану дію). Дискурс може поділятися на величезну кількість піддискурсів: медичний, релігійний, рекламний, військовий, науковий і т.д. С. К. Колеснікова зазначає, що «дискурс є невіддільною частиною соціальних відносин, бо, з одного боку, формується ними, а з іншого - сам формує ці відносини» (Колесникова, 2011: 68).
Аналіз досліджень. Одним із найяскравіших прикладів таких відносин є політичний дискурс (далі ПД), який є особливою сферою політичної комунікації. Дослідженню ПД присвячені численні роботи як вітчизняних (Кондратенко, 2007; Кривенко, 2016; Лосєва, 2016; Яковлев, Шамша, Яковлева 2020), так і закордонних лінгвістів (Чудинов, 2007; Шейгал, 2000; Charaudeau, 2014; Dorna, Georget, 2007; Hernandez-Bayter, 2014). Традиційно ПД охоплює публічні виступи політичних лідерів, маніфести, політичну рекламу, офіційні тексти (закони, укази, постанови), наукові політологічні статті або статті про політику, написані журналістами, агітаційну документацію тощо. Кожен з цих різновидів ПД має свої цілі, структуру, функції та характеристики. Особливого значення для визначення показників ПД має жанрова класифікація. М. М. Равочкін класифікує всі політичні жанри у найзагальнішому вигляді наступним чином: ритуальні / епідейктичні, орі- єнтаційні та агональні (Равочкин, 2018: 245).
У нашому дослідженні нас цікавитиме такий ритуальний жанр ПД як новорічне звернення голови держави до народу на прикладі новорічних привітань Президента Франції Еммануеля Макрона протягом його п'ятирічної каденції. Актуальність дослідження обумовлена насамперед тим, що сфера політики є невіддільною частиною будь-якої держави, суспільства і впливає на життя кожного її громадянина. У мові політики, у промовах першої особи держави відбивається ментальність народу та його ідеологія. ПД голови держави відображає взаємини на рівні «людина - суспільство» (Равочкин, 2018: 249), а аналіз виступів дозволяє правильно інтерпретувати та дешифрувати, закладені в них смисли та послання. По-друге, новорічне звернення президента до нації є ритуалом, дійством, на яке чекають мільйони жителів країни. Промова голови держави у момент переходу від минулого до майбутнього - потужний політичний та пропагандистський інструмент, який моделює національну ідентичність. Президент підбиває підсумки головним досягненням минулого року, описує перспективи на наступний рік, намагається зміцнити свою політичну позицію, даючи певні обіцянки, адресує свої привітання. У зв'язку з цим цікавим видається дослідження динаміки змістовної сторони новорічних звернень Макрона з 2017 по 2021 р. Новизна роботи полягає у практично повній відсутності подібних досліджень як у французькій лінгвістиці, так і у вітчизняному мовознавстві. Традиційно, після новорічного виступу промова Макрона аналізується у провідних газетах та журналах Франції, водночас у французькій науковій літературі відсутні дослідження на цю тему.
Метою роботи є виявлення та опис структурних та семантичних особливостей текстів новорічних привітань Президента Франції Еммануеля Макрона. Об'єктом дослідження є ПД Президента Франції, а предметом виступають композиційно-змістовні особливості текстів новорічних звернень Макрона з 2017 по 2021 роки.
Основний виклад матеріалу
ПД перебуває на перетині кількох галузей знання - політичних наук, психології, соціології, лінгвістики, теології і є багатоаспектним явищем. Під ПД розуміють будь-яку промову політика у певному контексті (парламентські виступи, звернення політика до виборців, доповідь на з'їзді партії тощо) у рамках здійснення їхніх політичних функцій, яка має специфічні особливості (Hernandez-Bayter, 2014: 43). Основною метою ПД виступає боротьба за владу, її завоювання та утримання. ПД забезпечує взаємозв'язок та взаємодію між членами певної спільноти. У межах політичної діяльності обов'язковою є наявність переконливого речника, який здатний за допомогою ПД нав'язати певне світобачення, яке розділило б більшість населення. Автор (політичний діяч) намагається зблизитися з адресатом (народ, електорат), щоб завоювати його довіру та отримати якнайбільше прихильників своєї ідеології. У зв'язку з цим у промові політиків велику роль відіграють аргументативні та персуазивні стратегії, а кожен виступ можна розцінювати як масову пропаганду з метою формування необхідної громадської думки.
Як вже зазначалося, кожен політичний текст належить до певного жанру. Щорічне новорічне звернення голови держави належить до ритуального жанру ПД. Це означає, що новорічне послання є складною етикетною дією, циклічною церемонією, яка розгортається за певним сценарієм (Карасик, 2002: 160). Що ж дозволяє віднести новорічне звернення до ритуального жанру? Якщо відштовхуватися від класифікації функцій ритуалу, виділених В. І. Карасиком, а саме, кон- статувальної, інтегрувальної, мобілізувальної та фіксувальної (Карасик, 2002: 161), то виходить наступне: у процесі новорічного звернення голова держави констатує закінчення старого року та вітає з початком нового. При цьому він підбиває певні підсумки життя своєї держави і називає най- видатніші результати та досягнення. Також очіль- ник країни консолідує громадян у єдину групу, він конструює національну ідентичність свого народу (зазвичай використовуючи леми нація, громадяни, співгромадяни, земляки, ми тощо). Потім лідер планує перспективи розвитку держави, мобілізу- ючи громадян країни на виконання певних дій. Усе це закріплюється в особливій заданій формі, яка має надцінний характер. У фіналі голова держави завершує свою промову побажанням щастя, добра, процвітання, тобто він звертається до тих цінностей, які мають велике значення у житті кожного представника нації. В. І. Карасик характеризує новорічне звернення як «магічне», оскільки учасники цієї події наділяють його екзистенцій- ними смислами та вірять у силу та дієвість побажань президента/короля/вождя (Карасик, 2002).
Вперше новорічне звернення з вуст президента прозвучало у Франції ще в ХІХ столітті: з 1879 по 1887 р. Президент III Республіки Жуль Греві вітав французів з Новим роком. Але лише за часів V Республіки, коли її перший президент, генерал де Голль, звернувся з побажаннями до своїх співвітчизників у 1960 р., ритуал новорічних привітань французького народу стає регулярним (Begasse, 2012). При цьому це не були вітання у загальноприйнятому сенсі: так, де Голль говорив не про французів чи про себе, а про Францію та події у світі. Проте всезнання та емпатія президента, який знає про труднощі свого народу та переконує його в тому, що ситуація зміниться на краще, стали тією ритуальною формою, яку згодом використовували усі французькі президенти.
Залишився вірний цій традиції й Еммануель Макрон, який починає свою вітальну промову словами: “Fidele a une tradition qui nous est chere, je suis heureux de vous presenter tous mes voeux pour 1'annee qui s'ouvre". (Vreux 2019 aux Frangais, 2018). На відміну від слов'янських лідерів, які традиційно вітають свій народ за 15-20 хвилин до Нового року, Президент Франції звертається з вітальною промовою о 20:00 31 грудня зі свого робочого кабінету в Єлисейському палаці. Зазвичай його виступи тривали 17-18 хвилин і лише у 2021 році президент говорив протягом 14 хвилин.
За своєю структурою новорічні звернення Макрона відповідають усталеним правилам створення вітальних текстів: рамкові компоненти, кон- гратуляційна та констатувальна частини, оптатив (Кондратенко, 2007: 303). Звернення до адресата - французького народу - у президента було різним протягом п'яти років. У 2017 р. він використав лише звернення “Mes chers compairioies". а вже з 2018 у тексті, по-перше, з'являється звернення, що маркує гендерні відмінності “Frangaises, Francais'” (при цьому звернення до жінок стоїть на першому місці), а по-друге, президент звертається до громадян, які мешкають у Франції та в заморських департаментах: “Mes chers compatriotes de 1'Hexagone et des Outre-Mer” (Vreux 2020 aux Frangais, 2019), нагадуючи, що вони невіддільні від французького народу. Цікаво, що для номінації Франції Президент жодного разу не використав слово France, щоб не проводити розмежування між мешканцями метрополії та заморських департаментів. Еммануель Макрон тричі використав слово Hexagone (шестикутник), яким позначають Францію в її європейських межах, а у виступі 2021 р. країну названо metropole. Також лише в останньому привітанні Макрон згадав про французів, які живуть за кордоном, і доповнив традиційне звернення словами: “Mes chers compatriotes de metropole, d'outre-mer et de I'etranger”. (Vreux 2022 aux Frangais, 2021).
Варто зазначити, що звернення compatriotes у текстах виступів зустрічається 22 рази (найчастіше ця лема вживається у поєднанні з прикметниками mes chers), тоді як лема concitoyens представлена 9 разів і зазвичай без визначень. Ці два слова є майже повними синонімами у французькій мові, з тією лише різницею, що concitoyen позначає людей, що народилися і проживають в одному селі/місті/країні, а compatriote має ще додаткове значення «люди однієї національності». Дані леми фігурують у новорічних привітаннях, по-перше, традиційно на початку та наприкінці вітального тексту, коли президент звертається до всіх громадян та коли він висловлює свої побажання у новому році: «Alors mes chers compatriotes, je vous souhaite une belle annee 2019.» (Vreux 2019 aux Frangais, 2018). По-друге, цими зверненнями президент маркує перехід між двома структурними частинами: «Mes chers compatriotes, dans quelques heures, une nouvelle decennie s'ouvrira. Je vois les attentes, les impatiences...» (Vreux 2020 aux Frangais, 2019). По-третє, подібними додатковими зверненнями Еммануель Макрон актуалізує увагу реципієнтів на певному значущому посиланні: «Mes chers concitoyens europeens, 2018 est une toute particuliere et j'aurai besoin cette annee de vous.» (Vreux 2020 aux Frangais, 2019); «Mais la dignite, mes chers compatriotes, c'est aussi le respect de chacun.» (Vreux 2019 aux Frangais, 2018). Постійне вживання цих лем дозволяє президенту ідентифікувати себе з усіма французами, маркувати свою приналежність до народу, наголосити на національній ідентичності адресанта.
У всіх своїх новорічних промовах Еммануель Макрон насамперед вітає зі святом тих, хто відзначає цю подію у родинному колі, зводячи таким чином поняття сім'ї до найвищих цінностей: “Je vous espere en famille, au milieu de vos proches, de celles et ceux qui vous aiment””. (Vreux du President de la Republique pour l'annee 2018, 2017). Також він обов'язково згадує тих, хто цього вечора залишився один, хворий або сповнений страждання: “En ce moment de fetes de fin d'annee ok, pour la plu- part, vous etes reunis en famille ou avec vos proches, je veux d'abord avoir une pensee chaleureuse pour celles et ceux qui sont malades ou qui sont seuls””. (Vreux 2020 aux Frangais, 2019). У цьому випадку президент виступає не лише як очільник держави, а і як особистість, він намагається наблизитися до своїх слухачів, звернутися до них як до близьких людей (про це свідчить лемаfraternel - братський), підтримати як друг: “Alors a nos concitoyens qui sont dans cette situation, je veux dire qu'ils appar- tiennent a une grande Nation et que les mille fils ten- dus qui nous tiennent, sont plus forts que leur solitude et je leur adresse une pensee fraternelle”. (Vreux du President de la Republique pour l'annee 2018, 2017).
Також Еммануель Макрон обов'язково висловлює подяку тим, хто за обов'язком служби має бути на посту та виконувати свою роботу. Традиційно він вітає жандармів, поліціянтів, військових, пожежників, медпрацівників, транспортників і представників служб громадського призначення: “Je veux ce soir, une fois encore, en votre nom a tous, temoigner notre reconnaissance pour nos personnels soignants, nos armees, nos forces de l'ordre, nos sapeurs-pompiers, nos auxiliaires de vie nos aides a domicile et tant d'autres professions, tous engages ce 31 decembre comme chaque jour pour nous pro- teger, pour prendre soin de nous”. (Vreux 2022 aux Frangais, 2021). Не забуває він згадати і про тих, хто загинув, виконуючи громадянський обов'язок, підкреслюючи тим самим, наскільки значущою була їхня жертва, що життя кожного француза важливе, і що він сумує і поділяє горе з близькими загиблих: “la lutte contre le terrorisme islamiste au Levant, au Sahel et sur notre sol national et a ce titre, je veux ce soir avoir une pensee pour nos mili- taires qui sont en ce moment meme sur ces theatres de bataille; je pense a leurs camarades tombes cette annee”. (Vreux du President de la Republique pour l'annee 2018, 2017).
Левова частка кожного привітання належить констатувальній частині, в якій президент підбиває підсумки року, що минув, характеризує внесок нації у досягнення країни, окреслює “больові” моменти, намічає перспективи розвитку. Ці компоненти можуть мінятися місцями, щоб урізноманітнити виступ. Так, наприклад, наприкінці 2017 р. Макрон починає свою промову з досягнень року, відзначаючи, що це був рік вибору (цього року відбулися вибори Президента Республіки), але він не хоче довго про це говорити: “L 'annee 2017 s'acheve et je ne veux pas passer trop de temps a revenir sur celle-ci; ce fut l'annee du choix”. (Vreux du President de la Republique pour l'annee 2018, 2017). Дійсно, підбиттю підсумків він присвячує лише один абзац, а решта виступу присвячена майбутньому. Президент говорить про численні виклики наступного року (економічна мобільність, боротьба із дискримінацією, енергетична автономність). Він детально визначає свої зобов'язання: в міжнародному плані - боротьба з тероризмом, забезпечення миру в інших державах, стратегічне партнерство з Німеччиною, розвиток Франції виключно в рамках ЄС; в національному плані його метою було об'єднання нації і для досягнення згоди всередині країни Макрон робить ставку на працю, розважливість французів, на братерство і на залучення кожного до життя суспільства. Окремою темою виступає міграція, що зумовлено різким зростанням біженців та трудових мігрантів у 2017 р. (їхня кількість зросла на 13,7%). Президент наголошує, що Франція готова надати право притулку, але лише шляхом дотримання правил і законів: “Nous ne pouvons accueillir tout le monde et nous ne pouvons le faire sans qu'il y ait des regies'”. (Vreux du President de la Republique pour I'annee 2018, 2017).
Зовсім по-іншому побудовано виступ у 2021 р. Голова країни починає його зі згадки про жертв Covid-19 і перша третина його промови присвячена боротьбі з епідемією, темі вакцинації та вимушеним обмеженням. Після цього він докладно описує досягнення не лише минулого року, а й підбиває підсумки своєї каденції на посаді Президента Республіки, а сам виступ рясніє фактуальною інформацією: “En effet, qui aurait pense que nous serions capables en cinq ans de doubler le nombre de nos apprentis: pres de 700 000 apprentis ces douze derniers mois. Que nous saurions inventer un programme, «1 jeune 1 solution», qui a accompagne en un an et demi plus de 3 millions de Franqais vers l'emploi ou la formation”” (Vreux 2022 aux Francais, 2021). Потім намічаються перспективи розвитку Франції та її невіддільне існування у межах ЄС. Завершуючи привітання, президент не висловлює побажання в традиційному ключі, він використовує позитивні імперативні конструкції, мотивуючи й спонукаючи французів спільно діяти на благо своє та країни: “Continuons a respecter nos differences; decidons pour nous-meme d'etre tout a la fois enra- cines dans notre langue; restons unis, bienveillants, solidaires”” (Vreux 2022 aux Francais, 2021).
В оптативній частині Макрон зазвичай лаконічний і навіть скупий на побажання: у 2017 р. він просто адресує вітання (“Je vous presente tous mes voeux pour l'annee 2018””'), у 2018 він бажає прекрасного Нового року (“Je vous souhaite une belle annee 2019””'), у 2019 - дуже хорошого Нового року (“Je vous souhaite une tres bonne annee 2020”), у 2020 - хорошого року і щоб 2021 став щасливим для кожного та корисним для країни (“Bonne annee a tous. Que 2021 soit une annee heureuse pour chacune et chacun et une annee utile pour notre pays”), а у 2021 - щоб наступний рік був сповнений щастя й особистих звершень (“En vous souhaitant ce soir une annee pleine de bonheur et d'accomplissementspersonnels””'). Кожне звернення президент завершує сакральною фразою: Vive la Republique et vive la France!, демонструючи свій патріотизм, гордість за приналежність до французької нації і бажаючи подальшого благоденства своїй батьківщині. І лише у 2021 р. він додає до цієї магічної формули “Vive notre Europe”, наголошуючи на приналежність Франції до Європи шляхом використання прикметника notre та маніфестуючи, що існування Франції поза ЄС неможливе, так само як і ЄС без Франції. Також виступ Макрона завершується картиною Єлисейського палацу та Ейфелевої вежі, на які проєкту- ється зображення прапора ЄС. Таке нововведення пов'язане ще й з тим, що протягом першого півріччя 2022 року Франція стала Головою Ради ЄС під девізом “Відновлення, сила, належність”.
Говорячи про змістовну сторону новорічних звернень, як було зазначено, переважно вітальні тексти містять характеристику досягнень країни та опис планів на майбутнє. У кожному новорічному зверненні зазвичай домінують дві-три теми, які зумовлені тими подіями, що відбулися у світі та в житті країни. Так, виступ у 2017 р. присвячено темі об'єднання нації (“la cohesion de la Nation””'). Президент хоче більшої згоди в країні й це можливо лише завдяки розсудливості французів (“pour cela, je veux avant toute chose miser sur l'intelligence francaise car nous avons cela en nous”), праці (“le travail est le coeur de notre projet en commun”) та братерству (“la fra- ternite, c'est ce qui nous unit, ce qui nous a fait un, ce qui nous tient ensemble””') (Vreux du President de la Republique pour l'annee 2018, 2017). У 2018 р. починається рух жовтих жилетів і Макрон характеризує його як велику суперечність, розкол (“grands dechirements”), які спровокували гнів населення (“une colere a eclate”). Президент приймає цей виклик (“c'est un defi immense””') і у зв'язку з цим висловлює три побажання (а скоріше заклик) нації: побажання правди (“on ne batit rien sur des mensonges ou des ambiguttes””, “ce voeu de verite, c'est au fond un voeu pour tous d'ecoute, de dialogue, d'humilite”), побажання почуття власної гідності (“Notre dignite de citoyen exige que chacun se sente pleinement acteur de la vie de la Nation, de ses grandes decisions, a travers ses representants ou directement”) і побажання надії - віри в себе, у спільне майбутнє і в Європу (“Espoir en nous-memes, comme peuple. Espoir en notre avenir commun. Espoir en notre Europe.””') (Vreux 2019 aux Francais, 2018). У 2019 р. рух жовтих жилетів посилюється і знову на перший план виходить єдність. Президент нагадує, що він гарант і що він боротиметься з тими, хто підриває національну єдність: “Je vois trop de divisions au nom des origines, des religions, des interets. Je lutterai avec determination contre les forces qui minent l'unite nationale et dans les prochaines semaines je prendrai de nouvelles decisions sur ce sujet.”” (Vreux 2020 aux Francais, 2019). У 2020 та 2021 рр. виступи були сконцентровані навколо пандемії, боротьби з коронавіру- сом та масовою вакцинацією. Ці два роки було відзначено обмеженнями, жертвами, зусиллями. Пандемія оголила вразливість французів, проте Макрон констатує, що ці випробування (він називає їх історичними) ще більше об'єднали та зміцнили країну: “Mais ensemble nous en sortons encore plus unis, et en ayant beaucoup appris”, “Cette epreuve historique a aussi revele la solidite de notre Nation” (Vreux 2021 aux Frangais, 2020).
Лейтмотивом усіх виступів є два ідеали, на яких акцентує свою увагу Еммануель Макрон: по-перше, це конструювання національної спільноти, позиціювання Франції як сильної, єдиної, солідарної країни, яка посідає провідне становище у ЄС. Франція та французька нація мають найвищу цінність для президента. Доказом служить те, що леми pays і France звучать у промові голови держави 44 і 41 раз відповідно, при цьому лемі pays зазвичай передує прикметник notre (“Je m'attacherai a ce que notre pays se tienne a cette ligne d'humanite et d'efficacite ”), або вона поєднується з епітетом fort (un pays fort avec une exigence universelle) (Vreux du President de la Republique pour I'annee 2018, 2017). Також Макрон постійно використовує леми nation (24 рази), Republique (14 разів), peuple (12 разів), реалізуючи інтегрувальну функцію у своєму привітанні. У кожному виступі він підкреслює, що пишається Францією (“Je suis au travail, fier de notre pays, fier de toutes les Francaises et de tous les Franqais”) (Veux 2019 aux Frangais, 2018), і вищезазначені леми характеризуються меліоративними оцінними епітетами fort, uni, juste, independant, які підкреслюють силу країни та стабільність республіканського ладу і позиціюють Францію як надію світової спільноти: “En refondant une societe plus forte, fraternelle et durable, c'est la France de 2030 que nous batirons. Tel est notre cap”. (Vreux 2021 aux Frangais, 2020).
Другий ідеал - не менш сильна та об'єднана Європа (особливо зважаючи на Брекзит, про який Макрон згадав у виступі 2019 р.). Президент Франції неодноразово наголошував, що майбутнє Франції неможливе без Європи, що вона досягне успіху лише у складі ЄС, а сама Європа потребує відродження в новому десятилітті: “Et notre Europe est bien le seul chemin par lequel la France sera plus forte face aux fracas du monde et des grandes puissances”. (Vreux 2022 aux Frangais, 2021).
Крім цих тем у кожному новорічному виступі Макрон обов'язково зачіпає глобальні міжнародні проблеми: екологічні (захист біоріз- номаніття, протидії глобальному потепленню, закриття вугільних ТЕЦ), проблем безпеки (протистояння ісламському тероризму), вибори до Європарламенту. Багато уваги приділяється внутрішнім соціальним та економічним проблемам: протидія дискримінації, реалізація тендерної та соціальної рівності, боротьба з безробіттям та створення нових робочих місць, можливість безперервної освіти, розробка інноваційних технологій, гарантування гідних зарплат та пенсій, якість медичного обслуговування. У кожному виступі Макрон дає зрозуміти, що базисом нації є щастя і якісна освіта молоді: “Il nous faudra savoir faire des choix clairs, investir dans l'avenir, dans notre jeunesse, dans notre recherche, dans de nou- veaux modeles et nous projeter a l'horizon de cette decennie.” (Vreux 2020 aux Frangais, 2019). Також Макрон звертається до духовних цінностей, говорячи про fraternite, solidarite, esperance, humanite, enthousiasme, concorde, generosite, engagement, respect, responsabilite, confiance, та протиставляючи їх таким негативним соціальним конструктам як mensonges, ambiguttes, inaction, fausses informations, manipulations, intoxications, inegalite, obscu- rantisme, pessimisme.
Як і будь-який політик, Еммануель Макрон використовує численні стратегії переконання, оскільки йому постійно необхідно доводити свою щирість, надійність, авторитетність та ефективність. Побудова макронівських новорічних текстів багато може сказати про образ оратора, який визначається індивідуальним етосом, що складається з певних дискурсивних стратегій. Спираючись на класифікацію Р Charaudeau (Charaudeau, 2014), ми згрупували типи етосу, що регулярно повторюються в новорічних зверненнях Е. Макрона у дві групи макроетосів: макроетос довіри, який додає політику ваги, демонструючи, що він відповідає своїй посаді, а також про макроетос ідентифікації, який спирається на соціальний афект, що втілює ідеал політика.
Таким чином, новорічні звернення президента є прикладом доброї роботи над етосом оратора за допомогою ПД, який дозволяє Макрону яскраво продемонструвати суспільний імідж лідера і підкреслити свій авторитет.
Висновки
Отже, новорічні вітання французького президента відповідають усім вимогам ритуального жанру ПД. Вони мають чітку композиційну структуру, яка залишається практично незмінною: рамкові компоненти, конгратуля- ційна частина, констатувальна частина, оптатив. Кожне новорічне звернення було присвячене тим темам, які були актуальні минулого року, проте у всіх виступах Президент Франції приділяв увагу єдності Франції, позиціював її як європейського лідера, чия сила полягає в існуванні в межах ЄС. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у дослідженні лексико-граматичних особливостей новорічних привітань Еммануеля Макрона.
Таблица 1Типи етосів, що використовуються в новорічних зверненнях Еммануеля Макрона
Макроетос довіри |
||
Етос серйозності |
Я усвідомлюю тяжкість тягаря, що лежить на мені: «Cela implique des regies et de la rigueur aussi et je sais parfois quelques tensions ethiques que je ne sous-estime pas et que j'assume pleinement.» (Vreux du President de la Republique pour l'annee 2018, 2017) |
|
Етос гідності |
Я бездоганний і є прикладом для наслідування: «Je suis au travail, fier de notre pays, fier de toutes les Francaises et de tous les Francais: determine a mener tous les combats presents et a venir parce que je crois en nous.» (Vreux 2019 aux Francais. 2018). |
|
Етос компетентно сті |
У мене є знання та досвід : «C'est la ligne que je trace depuis le premier jour de mon mandat et que j'entendspoursuivre.» (Vreux 2019 aux Francais, 2018). |
|
Макроетос ідентифікації |
||
Етос могутності |
У мене сильний характер: «Je continuerai a faire ce pourquoi vous m'avez elu: rendre la France plus forte et plus juste; permettre, non pas d'adapter notre pays aux changements du monde.» (Vreux du President de la Republique pour l'annee 2018, 2017). |
|
Етос характеру |
У меня сильный характер: «Alors a l'aube de cette nouvelle decennie, je veux vous assurer que je ne cederai rien au pessimisme, ou a l'immobilisme.» (Vreux 2020 aux Francais, 2019). |
|
Етос розуму |
Я розумію, як вийти зі складної ситуації: «En 2021, quoi qu'il arrive, nous saurons donc faire face aux crises - sanitaire, economique et sociale, terroriste, climatique - qui ne s'eteindront pas avec le 1er janvier.» (Vreux 2021 aux Francais, 2020). |
|
Етос людяності |
Я відчуваю співчуття до інших: «Je pense aux meres de famille elevant seules leurs enfants et ne parvenant pas a finir le mois, je pense a nos agriculteurs qui ne veulent que vivre dignement de leur travail.» (Vreux 2019 aux Francais, 2018). |
|
Етос лідера |
Я вказую шлях та веду до перемоги: «Ma seule boussole est et sera l'interet de notre pays, notre capacite a assurer la meilleure retraite possible a nos aines, la defense de ceux qui n'ontpas toujours la faculte de s'exprimer c'est-a-dire nos enfants.» (Vreux 2020 aux Francais, 2019). |
|
Етос солідарності |
Я показую, що я єдине ціле з вами: «Tous ensemble, nous allons donc traverser cette nouvelle epreuve en suivant les memes principes que depuis le premier jour.» (Vreux 2022 aux Francais, 2021). |
Список використаних джерел
семантичний текст новорічне привітання макрон дискурс
1. Борботько В. Г Принципы формирования дискурса. От психолингвистики к лингвосинергетике. Москва : Либроком, 2011. 288 с.
2. Дейк Т.А. Ван Язык. Познание. Коммуникация. Москва, 1989, 308 с.
3. Карасик В. И. Ритуальный дискурс. Жанры речи : сб. науч. ст. Саратов, 2002. Вып. 3. С. 157-171.
4. Колесникова С. Н. Особенности политического дискурса и его интерпретация. Вестник Челябинского государственного университета. 2011. № 33 (248). Филология. Искусствоведение. Вып. 60. С. 67-69.
5. Кондратенко Н. В. Новогоднее обращение как ритуальный жанр политического дискурса: макроструктурные компоненты и средства их выражения. Компьютерная лингвистика и интеллектуальные технологии: Труды междун. конф. «Диалог 2007» (Бекасово, 30 мая - 3 июня 2007 г) / Под ред. Л. Л. Иомдина и др. Москва : Изд-во РГГУ, 2007.
С. 302-306. URL : http://www.dialog-21.ru/digests/dialog2007/materials/html/45.htm (дата звернення: 15.01.2022).
6. Кочетова Н. В. Компьютерный дискурс и формы интернет-коммуникации. Актуальные проблемы филологии в испано-российском научном пространстве : материалы международной научно-практической конференции, 22-24 сент. 2011. URL : https://esp-centr.sfedu.ru/documents_centr/Statii/Kochetova_stat'ya_.pdf (дата звернення: 07.02.2022).
7. Кривенко С.-В. О. Семантична парадоксальність політичного дискурсу (теоретико-методологічний аналіз) : дис. ... канд. політ. наук : 23.00.01 / Львівський національний університет ім. Івана Франка. Львів, 2016. 216 с.
8. Лосєва І. В. Мовностилістичні особливості політичної полеміки кандидатів у президенти США (на матеріалі інтернет-дискурсу) : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.04 / Запорізький національний університет. Запоріжжя, 2016. 261 с.
9. Орлов Г А. Современная английская речь. Москва, Высшая школа, 1991. 240 с.
10. Равочкин Н. Н. Особенности политического дискурса. ВестникКГУ. 2018. № 3. С. 244-250.
11. Чудинов А. П. Политическая лингвистика : учеб. пособие. Москва : Наука, 2007. 256 с.
12. Шейгал Е. И. Семиотика политического дискурса : дис. ... д-ра филол. наук : 10.02.01 / Волгоградский государственный педагогический университет. Волгоград, 2000. 431 с.
13. Яковлев Д. В., Шамша І. В., Яковлева Л. І. Президент говорить! Новорічні звернення президентів України: політичний PR, ритуал, раціональний дискурс (частина 1 : від Л. Кравчука до В. Ющенка). Науковий журнал «Габітус». Вип. 18. Т 1. Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2020. С. 43-48.
14. Begasse N. Les voeux du Nouvel An, une tradition politique qui se democratise. 2012. 20 minutes. URL: https://www. 20minutes.fr/politique/852874-20120104-voeux-nouvel-an-tradition-politique-democratise (дата звернення 02.02.2022).
15. Charaudeau P Le discours politique : Les masques du pouvoir. Limoges : Editions Lambert-Lucas, 2014, 255 p.
16. Colodeeva L, Pricopciuc D. Les caracteristiques definitoires du discours politique. Scientific Annals of the State University B. P. Ilasdeu from Cahul, Cahul : Centografic, 2014, vol. 10. Р 53-54.
17. Dorna A., Georget P Quand le contexte surdetermine le discours politique. Le Journal des psychologues. 2007. Vol. 247. № 4. рр. 23-28 (https://doi.org/10.3917/jdp.247.0023).
18. Gobin C. Des principales caracteristiques du discours politique contemporain. Semen. 2011. № 30. Рр. 169-186 (https://doi.org/10.4000/semen.9018).
19. Hernandez-Bayter H. Du lexique a la phraseologie: analyse des discours d' Alvaro Uribe : These pour obtenir le grade de Docteur / Ecole doctorale: Sciences de l'Homme et de la Societe. Artois. 2014. 509 p.
20. Vreux du President de la Republique pour l'annee 2018. 2017. Elysee. URL: https://www.elysee.fr/emma- nuel-macron/2017/12/31/voeux-du-president-de-la-republique-pour-lannee-2018 (дата звернення 02.02.2022).
21. Vreux 2019 aux Francais. 2018. Elysee. URL: https://www.elysee.fr/emmanuel-macron/2018/12/31/voeux-aux-fran- cais-2019 (дата звернення 02.02.2022).
22. Vreux 2020 aux Francais. 2019. Elysee. URL: https://www.elysee.fr/emmanuel-macron/2019/12/31/voeux-2020- aux-francais (дата звернення 02.02.2022).
23. Vreux 2021 aux Francais. 2020. Elysee. URL: https://www.elysee.fr/emmanuel-macron/2020/12/31/voeux-2021- aux-francais (дата звернення 02.02.2022).
24. Vreux 2022 aux Francais. 2021. Elysee. URL: https://www.elysee.fr/emmanuel-macron/2021/12/31/voeux-2022- aux-francais (дата звернення 02.02.2022).
REFERENCES
1. Begasse N. Les voeux du Nouvel An, une tradition politique qui se democratise [New Year's greetings, a political tradition that is becoming more democratic]. 2012. 20 minutes. URL: https://www.20minutes.fr/politique/852874-20120104- voeux-nouvel-an-tradition-politique-democratise [in French].
2. Borbotko V. G. Printsipy formirovaniya diskursa. Ot psikholingvistiki k lingvosinergetike [Principles of discourse formation. From Psycholinguistics to Linguistics]. Moskva : Librokom, 2011. 288 р. [in Russian].
3. Charaudeau P Le discours politique : Les masques du pouvoir [Political Discourse: The Masks of Power]. Limoges : Editions Lambert-Lucas, 2014, 255 p. [in French].
4. Chudinov A. P Politicheskaya lingvistika : ucheb. Posobie [Political linguistics: tutorial]. Moskva : Nauka, 2007. 256 р. [in Russian].
5. Colodeeva L, Pricopciuc D. Les caracteristiques definitoires du discours politique [The defining characteristics of political discourse]. Scientific Annals of the State University B. P. Ilasdeii from Cahul, Cahul : Centografic, 2014, vol. 10. Р 53-54 [in French].
6. Dorna A., Georget P Quand le contexte surdetermine le discours politique [When the context overdetermines the political discourse]. Le Journal des psychologies. 2007. Vol. 247. № 4. рр. 23-28 (https://doi.org/10.3917/jdp.247.0023) [in French].
7. Gobin C. Des principales caracteristiques du discours politique contemporain [Of the main characteristics of contemporary political discourse]. Semen. 2011. № 30. Рр. 169-186 (https://doi.org/10.4000/semen.9018) [in French].
8. Hernandez-Bayter H. Du lexique a la phraseologie: analyse des discours d'Alvaro Uribe [From lexicon to phraseology: analysis of the speeches of Alvaro Uribe]. These pour obtenir le grade de Docteur / Ecole doctorale: Sciences de l'Homme et de la Societe. Artois. 2014. 509 р. [in French].
9. Karasik V. I. Ritualnyy diskurs [Ritual discourse]. Zhanry rechi : sb. nauch. st. Saratov, 2002. Vyp. 3. рр. 157-171 [in Russian].
10. Kochetova N. V. Kompyuternyy diskurs i formy internet-kommunikatsii [Computer discourse and forms of Internet communication]. Actual problems of philology in the Spanish-Russian scientific space : Proceedings of the international scientific-practical conference, September 22-24. 2011. URL : https://esp-centr.sfedu.ru/documents_centr/Statii/Kochetova_ stat'ya_.pdf [in Russian].
11. Kolesnikova S. N. Osobennosti politicheskogo diskursa i ego interpretatsiya [Features of political discourse and its interpretation]. Vestnik Chelyabinskogo gosudarstvennogo universiteta. 2011. № 33 (248). Filologiya. Iskusstvovedenie. Vyp. 60. рр. 67-69. [in Russian].
12. Kondratenko N. V. Novogodnee obrashchenie kak ritualnyy zhanr politicheskogo diskursa: makrostrukturnye komponenty i sredstva ikh vyrazheniya [New Year's address as ritual genre political discourse: main macrostructured component and facilities of their representation]. Kompyuternaya lingvistika i intellektualnye tekhnologii: Trudy mezhdun. konf «Dialog 2007» (Bekasovo, 30 maya - 3 iyunya 2007 g.) / Pod red. L. L. lomdina i dr. Moskva : Izd-vo rGgU, 2007. рр. 302-306. URL: http://www.dialog-21.ru/digests/dialog2007/materials/html/45.htm [in Russian].
13. Kryvenko S.-V. O. Semantychna paradoksalnist politychnoho dyskursu (teoretyko-metodolohichnyi analiz) [Semantic paradoxes of political discourse (theoretical and methodological analysis)] : dys. ... kand. polit. nauk : 23.00.01 / Lvivskyi natsionalnyi universytet im. Ivana Franka. Lviv, 2016. 216 р. [in Ukrainian].
14. Losieva I. V. Movnostylistychni osoblyvosti politychnoi polemiky kandydativ u prezydenty SShA (na materiali internet-dyskursu) [Linguistic and stylistic features of the political controversy of USA presidential candidates (based on Internet discourse)] : dys. ... kand. filol. nauk : 10.02.04 / Zaporizkyi natsionalnyi universytet. Zaporizhzhia, 2016. 261 р. [in Ukrainian].
15. Orlov G. A. Sovremennaya angliyskaya rech [Modern English speech.]. Moskva, Vysshaya shkola, 1991. 240 р. [in Russian].
16. Ravochkin N. N. Osobennosti politicheskogo diskursa [Features of political discourse]. Vestnik KGU. 2018. № 3. Рр. 244-250 [in Russian].
17. Sheygal Ye. I. Semiotika politicheskogo diskursa [Semiotics of political discourse] : dis. ... d-ra filol. nauk : 10.02.01 / Volgogradskiy gosudarstvennyy pedagogicheskiy universitet. Volgograd, 2000. 431 р. [in Russian].
18. Teun A. van Dijk Yazyk. Poznanie. Kommunikatsiya [Discourse, context and cognition]. Moskva, 1989, 308 р. [in Russian].
19. Vreux du President de la Republique pour l'annee 2018 [New Year adresses from the President of the Republic for the year 2018]. 2017. Elysee. URL: https://www.elysee.fr/emmanuel-macron/2017/12/31/voeux-du-president-de-la- republique-pour-lannee-2018 [in French].
20. Vreux 2019 aux Francais [New Year adresses 2019 to the French]. 2018. Elysee. URL: https://www.elysee.fr/ emmanuel-macron/2018/12/31/voeux-aux-francais-2019 [in French].
21. Vreux 2020 aux Francais [New Year adresses 2020 to the French]. 2019. Elysee. URL: https://www.elysee.fr/ emmanuel-macron/2019/12/31/voeux-2020-aux-francais [in French].
22. Vreux 2021 aux Francais [New Year adresses 2021 to the French]. 2020. Elysee. URL: https://www.elysee.fr/ emmanuel-macron/2020/12/31/voeux-2021-aux-francais [in French].
23. Vreux 2022 aux Francais [New Year adresses 2022 to the French]. 2021. Elysee. URL: https://www.elysee.fr/ emmanuel-macron/2021/12/31/voeux-2022-aux-francais [in French].
24. Yakovlev D. V., Shamsha I. V., Yakovleva L. I. Prezydent hovoryt! Novorichni zvernennia prezydentiv Ukrainy: politychnyi PR, rytual, ratsionalnyi dyskurs (chastyna 1 : vid L. Kravchuka do V. Yushchenka) [President to speak! New Year's addresses of the Presidents of Ukraine: political PR, ritual, rational discourse (part 1 : from L. Kravchuk to V. Yushchenko)]. Naukovyi zhurnal «Habitus». Vyp. 18. T. 1. Odesa : Vydavnychyi dim «Helvetyka», 2020. Рр. 43-48. [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження структури та складових англомовних письмових рекламних текстів, аналіз і правила їх написання. Загальні характеристики поняття переклад. Визначення лексико-семантичних особливостей перекладу англомовних туристичних рекламних текстів.
курсовая работа [44,7 K], добавлен 23.07.2009Загальна характеристика та жанрова специфіка англомовних економічних текстів. Аналіз навчальних економічних текстів і текстів спеціальної економічної комунікації, які використовуються при навчанні студентів, лексичні, граматичні, стилістичні особливості.
статья [29,5 K], добавлен 27.08.2017Політичний дискурс у сучасній лінгвістиці, характер новоутворень у ньому. Комунікативний і прагматичний аспект перекладу текстів політичного дискурсу. Складності під час перекладу рекламного дискурсу на українську мову і намітити шляхи їх усунення.
курсовая работа [52,5 K], добавлен 19.10.2015Розгляд фонових знань необхідних для перекладу текстів в галузі психології. Ознайомлення з положеннями перекладу та визначення особливостей перекладу текстів науково-технічної літератури. Систематизація і класифікація труднощів з метою їхнього подолання.
курсовая работа [67,5 K], добавлен 26.02.2012Лінгвокогнітивний механізм сприйняття британського менталітету засобами гумору в текстовій комунікації. Лінгвістичний аналіз та засоби мовного втілення гумору. Структурно-семантичний аспект та особливості перекладу британських гумористичних текстів.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 14.07.2016Дослідження авторства і варіативності місця розташування анотацій й текстів-відгуків. Порівняльний аналіз синтаксичних конструкцій, що є типовими для даних текстів. Зв’язок засобів, що використовуються в анотаціях із функціональною навантаженістю текстів.
статья [19,7 K], добавлен 18.08.2017Метод виділення епоніма-терміна. Параметри наукового тексту, як засобу міжкультурної комунікації у сфері науки. Лексичні особливості англійських науково-технічних текстів. Переклад епонімів на прикладі медичних текстів іноземних компаній British Medicine.
курсовая работа [86,0 K], добавлен 17.01.2011Лінгвістичні ознаки науково-технічних текстів у німецькій мові. Особливості текстів науково-технічного стилю у перекладацькому аспекті. Проблеми перекладу науково-технічних текстів. Синтаксичні особливості речень та їх відтворення при перекладі.
курсовая работа [48,2 K], добавлен 21.06.2013Політична промова як об’єкт лінгвістичного вивчення, її загальна характеристика та зміст, структура та елементи, головні вимоги та фактори, що визначають ефективність, відмінні особливості. Лексична та фразеологічна основа текстів політичних промов.
курсовая работа [45,6 K], добавлен 31.01.2014Основні напрямки вивчення метафори в політичному аспекті та механізм утворення метафори в політичному дискурсі. Особливості перекладу метафори на матеріалах промов президента США Барака Обами. Способи перекладу метафор з англійської мови на українську.
дипломная работа [386,4 K], добавлен 18.06.2014Складові та специфіка стилів мовлення. Структура текстів різних стилів. Аналіз особливостей використання та мети публіцистичного стилю. Огляд його ознак та форм реалізації. Стилістичні засоби, які використовують при складанні текстів наукового стилю.
реферат [18,6 K], добавлен 22.11.2013Художній текст та особливості його перекладу. Перекладацькі трансформації. Аналіз перекладів художніх текстів (як німецького, так і українського художнього твору), для того, щоб переклад був професійним. Прийоми передачі змісту і художньої форми.
курсовая работа [51,7 K], добавлен 21.06.2013Дослідження теорії антропоцентризму в когнітивній та комунікативній лінгвістиці. Особливості дискурсів із висловлюваннями відмови в англійській та німецькій мовах. Аналіз заголовків, які сигналізують про антропоцентричну тональність прозових текстів.
курсовая работа [45,5 K], добавлен 13.10.2012Спичрайтинг как подготовка и написание текстов для устных выступлений перед аудиторией. Его назначение и содержание, предъявляемые требования. анализ Послания Президента РФ Дмитрия Медведева в контексте коммуникативных, лингвистических функций языка.
дипломная работа [77,7 K], добавлен 30.04.2011Визначення та види термінологічної лексики. Соціокультурні аспекти англомовних текстів. Особливості функціонування та шляхи перекладу англійської юридичної термінології українською мовою. Труднощі відтворення у перекладі складних термінів-словосполучень.
курсовая работа [51,9 K], добавлен 21.06.2013Аналіз описових композиційно-мовленнєвих форм, їх реалізація в художньому тексті. Взаємодія ОКМФ з розповідними та розмірковувальними формами на прикладі текстів Прохаська "З цього можна зробити кілька оповідань" і "Як я перестав бути письменником".
курсовая работа [72,1 K], добавлен 14.04.2014Розповсюдження інформації в світовому співтоваристві. Стилістичні особливості науково-технічних текстів. Лексико-граматичні особливості перекладу, синтаксис, граматика і морфологія. Експресивність і образність в науково-технічному стилі англійської мови.
курсовая работа [169,7 K], добавлен 21.05.2014Основні класифікації текстів і методи перекладу. Дослідження термінології в науково технічному стилі. Стилістика-граматичні особливості англійського тексту. Особливості використання інформаційних технологій при перекладі науково-технічних текстів.
курсовая работа [103,8 K], добавлен 29.05.2014Специфіка просодичного оформлення англомовних притч та обґрунтування інваріантної та варіантної інтонаційних моделей організації їх структурно-фабульних елементів. Енергетичні особливості просодичного оформлення структурно-фабульних елементів притчі.
статья [100,6 K], добавлен 05.10.2017Загальна характеристика, лексичні та стилістичні особливості публіцистичного (газетного і журнального) стилів. Дослідження і аналіз лексико-стилістичних особливостей англомовних текстів. Аналіз газетних статей на прикладі англомовних газет та журналів.
курсовая работа [62,5 K], добавлен 01.02.2014