Порівняльна лексикологія української та англійської мов

Размещено на http://www.allbest.ru/

Порівняльна лексикологія української та англійської мов

Лебедева Н.А.

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Бевзо Г.А.

Українсько-американський університет Конкордія

Малійська Г.Д.

Національний транспортний університет

Анотація

У статті досліджується порівняльна лексикологія української та англійської мови як один із важливих структурних елементів в мовознавстві. Проаналізовано трактування сутності категорій "лексикологія" та "порівняльна лексикологія", де під останнім поняттям розуміють галузь мовознавства, яка вивчає спільні та відмінні ознаки формування окремих лексико-семантичних груп, особливості номінації явищ дійсності, що відображають характер національної картини світу та тенденції розвитку лексичного значення. Встановлено, що об'єктом вивчення лексикології являється слово як основна одиниця мови, синонімічні, антонімічні, омонімічні зв'язки та зв'язки між значеннями полісемічних слів, тематичних груп слів. Визначено, що предметом вивчення лексикології є лексичне значення слова, його структура і властивості, словниковий склад мови, семантичні зв'язки між словами, походження лексики та її розвиток. Встановлено, що кожне слово має певну графічну, звукову, морфологічну та семантичну структуру і може вивчатися на різних мовних рівнях: фонологічному, морфологічному, синтаксичному та семантичному. Визначено, що за метою та предметом дослідження порівнянням займаються три розділи лінгвістики: порівняльно- історична лінгвістика, ареальна лінгвістика, контрастівна лінгвістика та типологічна лінгвістика. Встановлено, що в лексикології української мови традиційно складні слова поділяють на такі групи: зрощення, редуплікація, прикладковикористання, синонімічні єдності, семантичні єдності, а для лексикології в англійській мові більш характерним є поділ складних слів на ендоцентричні та екзоцентричні. Визначено, що в українській та англійській мовах є значна чисельність слів спільного походження та багато з них втратили чи то фонетичну, чи семантичну подібність. Визначено, що ізоморфний характер в англійській та українських мовах полягає у наявності додатковості. Проведено порівняння основних морфологічних ознак прикметників в англійській та українських мовах. З'ясовано, що є фразеологізми, які мають однакове значення як в українській, так і в англійській мовах, можуть бути перекладені дослівно, проте вони викликають труднощі в перекладі. Встановлено, що лексикологічна система в українській мові відрізняється від англійської, але є загальні елементи, які є подібними, що становлять основу такого дослідження. лексикологія мовознавство англійський

Ключові слова: лексикологія, порівняльна лексикологія, англійська мова, українська мова.

Lebedieva N. А., Bevzo H. А., Malinska H. D. COMPARATIVE LEXICOLOGY OF UKRAINIAN AND ENGLISH LANGUAGES

The paper studies the comparative lexicology of Ukrainian and English as one of the important structural elements in linguistics. The interpretation of the essence of the categories "lexicology" and "comparative lexicology" is analyzed. . It is established that the object of study of lexicology is the word as the basic unit of language, synonymous, antonymous, homonymous connections and connections between the meanings ofpolysemous words, thematic groups of words. It is determined that the subject of lexicology is the lexical meaning of the word, its structure and properties, vocabulary, semantic connections between words, the origin of vocabulary and its development. It is established that each word has a certain graphic, sound, morphological and semantic structure and can be studied at different language levels: phonological, morphological, syntactic and semantic. It is determined that according to the purpose and subject ofthe study, three sections of linguistics are engaged in comparison: comparative-historical linguistics, areal linguistics, contrasting linguistics and typological linguistics. It is established that in the lexicology of the Ukrainian language traditionally complex words are divided into the following groups: merging, reduplication, adjectives, synonymous units, semantic units, and for lexicology in English the division of complex words into endocentric and exocentric is more typical. Determine that in Ukrainian and English there are a significant number of words of common origin, and many of them have lost either phonetic or semantic similarity. It is determined that the isomorphic character in English and Ukrainian languages is the presence of additionality. The comparison of the main morphological features ofadjectives in English and Ukrainian languages is carried out. It was found that there are phraseologies that have the same meaning in both Ukrainian and English and can be translated verbatim, as well as there are those that cause difficulties in translation. It is established that the lexicological system in the Ukrainian language differs from the English one, but there are general elements that are similar, which form the basis of such a study.

Key words: lexicology, comparative lexicology, English language, Ukrainian language.

Постановка проблеми. У сучасному мовознавстві спостерігається тенденція до вивчення системно-функціональних особливостей та лексикологічного складу мовних одиниць. Останнім часом лінгвістика стрімко розвивається і демонструє переваги дослідження семантики слова та морфологічних ознак шляхом їх вживання, оскільки вживання слів у різних сполученнях призводить до трансформації їх семантики та появи нових значень в контексті найяскравішого розкриття потенційних значень, що визначають смислову структуру слова. Одним із захоплюючих результатів останніх десятиліть лінгвістичних досліджень є те, що всі мови мають дуже багато спільного на рівні семіотичного аналізу.

Внаслідок динамічного розвитку суспільства відбувається багато змін, які водночас супроводжуються і в лексико-семантичній системі. Для іменування нових реалій і понять не тільки з'являються нові слова, а й розширюються вже існуючі конотації чи лексеми набувають зовсім нових значень. Словник англійської і української мови збагачується лексико-семантичною деривацією, як відомо, словниковий запас будь-якої мови перебуває у стані безперервної зміни. Ця мобільність та її мінливість пояснюється тим, що мова, і насамперед, її лексика, безпосередньо пов'язана з виробничою та суспільною діяльністю людей. Усі ці зміни відбуваються для задоволення комунікаційних потреб суспільства та його мешканців. Для виконання своєї найважливішої функції - засіб спілкування - словниковий запас мови повинен швидко реагувати на зміни у всіх сферах життя та діяльності людей.

Сучасні лінгвістичні дослідження, повертаючись до теоретичних передумов компаративістики та історії, пропонують нову методологію порівняння мов, визначаючи пріоритет контрастивного підходу до аналізу лексичних одиниць. Метою підходу є виявлення та встановлення відповідності цих предметів у лексико-семан- тичних системах споріднених і неспоріднених мов. Контрастивний аналіз лексико-семантич- них систем неспоріднених мов, таких як англійська та українська, характеризується значущістю та актуальністю, оскільки сприяє глибокому розумінню світогляду кожної нації, з метою виявлення подібності та відмінності у тому, як світ дискурсу тлумачиться в їхніх лексиконах, тому актуальним є дослідження особливостей порівняльної лексикології української та англійської мови.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Тематику порівняльної лексикології української та англійської мови досліджує значна кількість науковців. Зокрема, наукові праці А.В. Шелудька, А.В. Янкова, А.Е. Левицького, В.О. Горпинича, Д.А. Попової, Є.В. Седлара, Л.Ф. Омельченка, Н.І. Андрейчука, Н.М. Валуєвої, О.В. Карпенка, О. Деменчука, О.О. Жихарєвої, Ю.А. Зацного присвячені аналізу порівняльної лексикології для встановлення подібності та відмінності між англійською та українською мовами.

Постановка завдання. Метою роботи є дослідження порівняльної лексикології української та англійської мови. Для досягнення мети визначено наступні завдання: визначити сутність та характерні ознаки лексикології та порівняльної лексикології; провести порівняння лексикології в англійській та українських мовах. При проведенні дослідження були використані загальнонаукові й спеціальні методи дослідження, зокрема аналіз і синтез, порівняння, узагальнення, критичний аналіз, системно-структурний та зіставний методи.

Виклад основного матеріалу дослідження. Порівняльне вивчення лексичних систем англійської та української мов у межах курсу порівняльної лексикології скероване на більш узагальнений аналіз тих мовних одиниць та явищ словотвірних систем, у яких найяскравіше виявляється характер англійської та української мов та їх типи. Викладачі в процесі викладання навчальної дисципліни "Порівняльна лексикологія англійської та української мов" повинні продемонструвати студентам ті головні схожі риси, які засвідчують спільне походження порівнюваних англійської та української мов, а також дивергентні риси, які дають змогу розглядати сучасну англійську мову - як аналітичну, а сучасну українську мову - як синтетичну [1, с. 115].

Лексикологія (від грецької leksis, leksicos - слово, вираз; logos - вчення) визначається як "наука про слова", яка розглядає словниковий/лексичний склад мови в диференційованих аспектах: від самого визначення слова та його меж, фонетичної, морфологічної, семантичної вмотивованості до характерних ознак структурованості словника [2, с. 4].

Як галузь мовознавства, лексикологія має свої цілі та методи наукового дослідження. Основним завданням лексикології являється дослідження та систематичний опис словникової системи щодо її походження, розвитку та сучасного використання. Словникова система відноситься до загального запасу значущих одиниць у мові, таких як афікси, слова та ідіоми. Лексикологія також досліджує структуру і значення афіксів, слів і ідіом. Іншим завданням лексикології є аналіз семантичних зв'язків між словами та впливу на ці зв'язки диференційованих факторів [3, с. 5].

Об'єктом вивчення лексикології являється слово як основна одиниця мови в єдності її змісту і форми, синонімічні, антонімічні, омонімічні зв'язки та зв'язки між значеннями полісемічних слів, тематичних груп слів, особливостей територіальної і соціальної обумовленості лексичного складу мови. Предметом вивчення лексикології є лексичне значення слова, його структура і властивості, словниковий склад мови, семантичні зв'язки між словами, походження лексики та її розвиток [2, с. 4-5].

Кожне слово має певну графічну, звукову, морфологічну та семантичну структуру і може вивчатися на різних мовних рівнях: фонологічному, морфологічному, синтаксичному та семантичному. Отже, лексикологія пов'язана з такими галузями мовознавства, як фонетика, морфологія, синтаксис і семантика. Слова та вирази також вивчаються з точки зору їх використання в різних соціальних контекстах, і в цьому плані лексикологія не може обійтися без прагматики, стилістики та соціолінгвістики (табл. 1).

Лексикологія як окрема галузь мовознавства, що займається вивченням слів і лексики, не виділяється ні західноєвропейськими, ні американськими вченими. Поділяємо думку більшості українських мовознавців, що лексикологія - це окрема піддисципліна мовознавства, об'єктом дослідження якої є лексична система [4, с. 6].

За метою та предметом дослідження порівнянням займаються три розділи лінгвістики:

1. Порівняльно-історична лінгвістика, метою якого є вивчення філогенних зв'язків мов у їх розвитку. 2. Ареальна лінгвістика, яка зосереджується на вторинній спорідненості мов, мовних союзах, взаємозв'язку мовних явищ, незалежно від ступеня їх філогенних зв'язків. 3. Контрастівна лінгвістика та типологічна лінгвістика (або лінгвістична типологія), які намагаються встановити схожість і відмінність між мовами незалежно від ступеня їх філогенних відносин.

Доцільно мати на увазі, що різниця між контрастною та типологічною лінгвістикою цілком залежить від цілей, на які спрямована кожна з дисциплін. Основним завданням лінгвістичної типології є визначення мовної подібності або типових явищ, які можна спостерігати переважно у споріднених мовах, тоді як контрастна лінгвістика має на меті визначити й пояснити мовні контрасти, точніше різні ознаки на фоні наявних подібностей. Таким чином, лінгвістична типологія бере за основу порівняння окремі компоненти мовної системи (фонеми, морфеми, слова тощо) і вивчає їх у великій кількості мов, тоді як контрастна лінгвістика порівнює, як правило, дві мови та всі компоненти мовної системи [4, с. 9-10].

Емпіричні дослідження в контрастивній лексикології намагаються виявити такі принципи, які можуть або зосереджуватися на одній мові, або розрізнятися між протилежними мовами. Візьмемо для прикладу вивчення словотворення, тобто процесу, за допомогою якого мова може створювати нові лексичні одиниці. У принципі, мови можуть використовувати будь-яку кількість стратегій для утворення нових слів, але насправді було виявлено, що вони використовують лише обмежену кількість способів реалізувати даний процес. Наприклад, жодна мова не утворює нове слово шляхом зміни порядку суфіксальних морфем. Також, набір словотвірних суфіксів невеликий та діапазон позицій, які вони можуть займати в слові, і їхня комбінованість з іншими морфемами є обмеженою. Особливо важливими при представленні основної маси лексичних одиниць у вигляді лексичної системи вважаються такі аспекти як: типи лексичних одиниць, характеристика досліджених мов, їх морфемна структура, категорії та типи їх утворення, семантична структура слів, їх семантичне групування та типи семантичних відносин [4, с. 10-13].

Під порівняльною лексикологією розуміють загальний термін для позначення всіх типів мовних систем, заснованих на припущенні, що мови можна порівнювати. При вивченні однієї чи кількох мов у мовознавстві застосовуються різні методи та прийоми, засновані на порівнянні.

Сьогодні порівняльна лексикологія є розгалуженою сферою досліджень, яка поділяється на описову синхронічну порівняльну лексикологію (DSCL) та історичну порівняльну лексикологію (HCL). Деякі мови споріднені одна з одною і утворюють мовні сім'ї. Їхній словник і граматика демонструють чудову схожість, яка виключає випадкові збіги. Прототипом такої мовної сім'ї є індоєвропейські мови.

Основна мета історичної порівняльної лексикології полягає в тому, щоб класифікувати мови світу та віднести їх до відповідних генетичних сімей і таким чином встановити спорідненість між спорідненими мовами та описати їх еволюцію в часі та просторі. Мовні сім'ї зазвичай зображуються у вигляді дерева, де кожна гілка є продовженням різних мовних сімей [5, с. 20-22].

Таблиця 1