Традиційна народна їжа в етнографічних і лінгвістичних дослідженнях
У науковій статті проаналізовано стан вивчення назв українських страв і напоїв в етнографічній і лінгвістичній літературі, поданий комплексний аналіз праць, в яких порушено проблеми становлення, розвитку й функціонування українських кулінаронімів.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.02.2023 |
| Размер файла | 30,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Традиційна народна їжа в етнографічних і лінгвістичних дослідженнях
Євгенія Бурнос,
старший викладач кафедри мовної підготовки іноземних громадян Сумського державного університету (Суми, Україна)
Анотація
У статті проаналізовано стан вивчення назв українських страв і напоїв в етнографічній і лінгвістичній літературі, поданий комплексний аналіз праць, в яких порушено проблеми становлення, розвитку й функціонування українських кулінаронімів. Відзначається, що в численних історико-етнографічних джерелах назви страв досліджуються як знак і засіб самоідентифікації етносу, як відбиття особливостей національної свідомості. Наголошується на тому, що шлях до визначення людини в суспільстві лежить насамперед через пізнання власного коріння - самобутньої та неповторної культури українського народу. Українська кулінарія - це той елемент народної матеріальної культури, який є найбільш стійким у часі, найбільше зберігає традиційні й навіть архаїчні риси. Зазначено, що народна кухня - це така ж спадщина українського народу, як мова, література, мистецтво, це неоціненний здобуток, яким можна пишатися, який не слід забувати. Як свідчить аналіз етнографічних і лінгвістичних розвідок, питання традиційної народної їжі, напоїв і харчові продукти були в полі зору вчених ще в ХІХ ст., хоча перші системні описи зазначеної галузі народної матеріальної культури опубліковані у XX ст., а особливе зацікавлення цією темою простежується в останні десятиріччя. У статті викладена історія систематизації та тематичного етнографічного узагальнення відомостей про українську народну їжу. Проаналізовано соціальні функції, тенденції розвитку їжі й харчування на сучасному етапі. Зазначено, що етнографи викладали питання народної їжі у зв'язку з різними обрядами й віруваннями українського народу. Особлива увага приділяється характеристиці праць з етнографії конкретних регіонів України. Узагальнення лінгвістичного аспекту вивчення номенів на позначення народних страв і напоїв показало, що науковці здійснили лексико-семантичний аналіз цих назв, починаючи з епохи Київської Русі до сучасності. страва назва лінгвістичний
Ключові слова: національна кухня, національна культура, страва, харчування, приготування.
Yevheniia BURNOS,
Senior Lecturer at the Department of Language Training for Foreign Citizens Sumy State University (Sumy, Ukraine)
TRADITIONAL NATIONAL FOOD IN ETHNOGRAPHIC AND LINGUISTIC STUDIES
The article deals with the state of studying the names of Ukrainian dishes and drinks in ethnographic and linguistic publications. It gives a comprehensive analysis of works in which the problems of formation, development and functioning of Ukrainian culinary names are raised.
In numerous historical and ethnographic sources, the names of dishes are studied as a denotation and a means of ethnos' self-identification, as a reflection of the peculiarities of national consciousness. It is emphasized that the way to define a person in society lies primarily through the knowledge of one's own roots, namely, the original and unique culture of the Ukrainian people.
Ukrainian cuisine is the element of people's material culture that is the most stable in time; it retains traditional and even archaic features at most. National cuisine is the heritage of the Ukrainian people along with language, literature and art. It is an invaluable achievement to be proud of, not to be forgotten.
The analysis of ethnographic and linguistic publications shows that traditional dishes, drinks and food were subject matters for scientific research back in the XIX century, yet the first systematic descriptions of this branch of people's material culture were published in the XX century. However, a special interest in this topic is seen in recent decades.
The article presents the history of systematization and theme-based ethnographic generalization of information about Ukrainian national food. It provides the analysis of social functions, tendencies offood and nutrition development at the present stage. It states that ethnographers covered the issues of national cuisine in connection with various rituals and beliefs of the Ukrainian people.
The article pays particular attention to the characteristics of works on ethnography of specific regions of Ukraine. The generalization of the linguistic aspect of the study of naming units denoting national dishes and drinks shows that scientists have carried out lexico-semantic analysis of these names, from the era of Kievan Rus to the present.
Key words: national cuisine, national culture, dish, food, cooking.
Постановка проблеми. Особливості національної кухні характеризують ті традиції, які з найдавніших часів і дотепер супроводжують існування сучасної людини в рамках тієї чи іншої національної культури. Лексика на позначення їжі викликає неабиякий інтерес мовознавців, оскільки вона пов'язана не лише з повсякденною потребою кожної людини, а й відбиває традиції та звичаї будь-якого народу чи етносу.
Аналіз досліджень. В етнографічних розвідках (М. Маркевич, П. Чубинський, Хв. Вовк, Л. Артюх, О. Воропай, Т. Гонтар, Р Кобальчинська, Г Кожолянко й інші) кулінароніми досліджуються як знак і засіб самоідентифікації етносу, як відбиття особливостей національної свідомості. Лінгвістичний аспект вивчення номенів на позначення їжі розроблявся як у діахронічних дослідженнях (В. Німчук, В. Невойт, З. Козирєва, С. Яценко), так і на матеріалі українських говірок (З. Ганудель, Е. Ґоца, М. Волошинова, Є. Турчин). Останнім часом з'явилися нові аспекти дослідження найменування страв у різних мовах: когнітивний, семіологічний, аксіологічний, лінгвокультурологічний, дискурсивний.
Мета дослідження полягає в комплексному аналізі історико-етнографічних праць, в яких порушено проблеми становлення, розвитку й функціонування українських страв і напоїв в етнографічній і лінгвістичній літературі.
Виклад основного матеріалу. Багатовікові кулінарні традиції українського народу відбиті в численних назвах страв і напоїв, серед яких є як дуже давні, так і зовсім нові, споконвічні й запозичені з інших мов. Цей прошарок лексики займає одне з провідних місць у системі лексикону за багатством і розмаїттям структурно-семантичних і граматичних форм і протягом декількох десятиліть викликає інтерес багатьох лінгвістів. Дослідження номінації, семантики явищ традиційної матеріальної та духовної культури певної нації належить до важливих завдань сучасної лінгвістики.
Українським народним харчуванням здавна цікавилися дослідники культури й побуту. Хоча до початку ХХ ст. в етнографії майже не було спеціальних узагальнювальних праць, присвячених українській народній їжі, харчуванню та напоям, однак окремі розділи етнографічних розвідок, в яких здійснено спробу дослідити це питання, з'явилися ще в середині XIX ст. Тут варто згадати дослідження М. Маркевича, П. Чубинського, Хв. Вовка, в яких подано не лише докладні описи й частково локальну характеристику, але й зроблено спробу етнографічної систематизації назв народних страв.
Першим систематизованим джерелом і водночас першою спробою тематичного етнографічного узагальнення про українську народну їжу є розділ книги відомого українського історика й етнографа середини XIX ст. М. Маркевича "Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян" (Маркевич, 1991). І хоча ці відомості здебільшого мають описовий характер, водночас вони містять і широкий перелік назв різних страв.
З етнографічних праць початку XX ст., присвячених питанням матеріальної культури, особливо виділяється робота Хв. Вовка "Етнографічні особливості українського народу", в якій уміщено розділ про народну їжу (Вовк, 1995). Це перша спроба типологічного аналізу української їжі, в якій, крім іншого, автор звернув увагу на локальні особливості народних страв.
Таким чином, етнографія кінця ХІХ - початку ХХ ст. залишила в спадщину лише окремі розвідки, що стосувалися проблем народної їжі. Не було жодної узагальнювальної праці, яка б спеціально викладала цю тему.
Новий етап у розвитку етнографії розпочався в останні десятиріччя ХХ ст. У цей час чимало етнографічних розвідок присвячено хлібові й хлібним виробам. Так, М. Сумцов, Л. Артюх, В. Борисенко, В. Кацалапенко, С. Творун, А. Опришко й інші схарактеризували хліб не тільки як продукт споживання, а і як один з елементів культурно-побутової традиції, як форму соціального спілкування, традиційну суспільну цінність, яка несе велике символічне навантаження в багатьох обрядових діях (весілля, поховання, родини).
Найбільше в царині вивчення української народної їжі, кулінарії у XX й на початку XXI ст. зробила знаний етнограф Л. Артюх. Вона опублікувала низку праць, в яких різноаспектно досліджено народну їжу. Ґрунтовною працею дослідниці є книга "Народне харчування", в якій описано й класифіковано як щоденну, так і святково-обрядову їжу українського селянства другої половини XIX - початку XX ст., проаналізовано її соціальні функції, показано тенденції розвитку їжі й харчування народу на сучасному етапі (Артюх, 1982). Також цікавим є матеріал Л. Артюх в етнографічному довіднику "Українська минувшина", в якому цій авторитетній дослідниці належить розділ "Українська кухня" (підрозділи - "Повсякденна їжа та напої", "Режим і сезонність харчування, харчові заборони", "Обрядова їжа") (Пономарьов, Артюх, 1993). У книзі етнограф зазначила, що традиційними способами обробки продуктів для приготування їжі були переважно варіння та тушкування, меншою мірою - печіння та смаження, пряження.
О. Воропай у книзі "Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис", що вийшла у світ 1958 р. у Мюнхені, разом із багатьма народознавчими проблемами виклав і питання народної їжі, особливо пов'язаної з різними обрядами, віруваннями населення тощо (Воропай, 2005).
Заслуговує на увагу дослідження В. Скуратівського "Русалії" (Скуратівський, 1996), в якому поряд з іншими матеріалами представлено розділи про роль хліба в обрядах і святах, а також про обрядові напої, які відбивають частину матеріальної культури Полісся, вихідцем з якого був сам дослідник. Важливо, що разом з описом самих реалій, способом їх приготування автор подає багато назв традиційного обрядового хліба й обрядових напоїв. У 2005 р. опублікована ще одна його праця "Я вас, бджоли, благословляю..." (Скуратівський, 2005), в якій значне місце відведено стародавнім українським рецептам медових страв і напоїв.
Крім етнографічних студій із загальноукраїнською тематикою, в повоєнний період опубліковано низку праць з етнографії конкретних регіонів України, найбільше з народознавства тих територій, що зберігають багато архаїки, зокрема з Карпат і Полісся. Відзначимо, зокрема, монографію Т Гонтар "Народне харчування українців Карпат" (Гонтар, 1979), колективні монографії "Бойківщина" (Гошко, 1983), "Гуцульщина" (Гошко, 1987), "Лемківщина" (Павлюк, 2000-2002). У 2000 р. Р. Кобальчинська описала страви й пов'язані з ними звичаї та обряди, що побутують на Закарпатті (Кобальчинська, 2000). У цьому ж році вийшла книга Г. Кожолянко "Народознавство Буковини. Народна їжа українців" Кожолянко, 2000).
Проблеми народної їжі цілком закономірно викладено в наявній етнографічній періодиці й в інших розвідках, в яких представлено особливості народної їжі різних регіонів України.
У 1993 р. надрукована монографія "Українська стародавня кухня" (1993). У ній подано рецептуру страв і напоїв, які колись готували на сучасній території Київської, Полтавської, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Херсонської областей. Однак більшість запропонованих страв і напоїв розпочинають свою історію не раніше XX ст.
Починаючи з 2001 р., виходить капітальна академічна "Історія української культури" в п'яти томах. Проте лише в третьому її томі - "Українська культура другої половини XVII - XVIII століть" - у розділі "Культура народного господарства" з'явилися підрозділи "Виробництво продуктів харчування, одягу й взуття",
"Виготовлення солі й спиртних напоїв" (автор
B. Борисенко), а в розділі "Традиційна побутова культура" (автор А. Пономарів) є параграф "Національна кулінарія". У другому томі представлена лише невелика розвідка "Харчування: їжа, начиння, звичаї" (автор В. Балушок) у підрозділі "Культура побуту" (2001).
Популярними стали книжки про кулінарію окремих регіонів України. Серед них - праця Ольги Франко "Практична кухня", в якій авторка подала рецептуру й загальноукраїнських, і галицьких страв. У праці широко представлена місцева номенклатура (мучнівки, парені, молочнівки й інше); подано "Словничок рідковживаних слів" (Франко, 1993).
Отже, як свідчить аналіз етнографічних праць, питання народної їжі, напоїв і харчових продуктів були в полі зору вчених ще в ХІХ ст., хоча перші системні описи зазначеної галузі народної матеріальної культури опубліковані у ХХ ст., а особливе зацікавлення цією темою простежується в останні десятиріччя.
Діахронічне лінгвістичне вивчення номенів на позначення їжі в східнослов'янському мовознавстві започаткував знаний російський історик мови Ф. Філін у монографії "Лексика русского литературного языка древнекиевской эпохи (по материалам летописей)", яка вийшла у світ 1949 р. (Филин, 1949).
У лінгвоукраїністиці першим цю тему порушив В. Німчук у студіях із давньоруської побутової лексики (Німчук, 1981). Під його науковим керівництвом В. Невойт написала кандидатську дисертацію "Назви їжі та продуктів харчування в давньоруській мові". Ця праця - перше монографічне дослідження назв харчових продуктів і страв у словниковому складі давньоукраїнської мови, в якому авторка розглянула генезу аналізованої лексичної групи, розкрила джерела її формування, показала багатошаровість системи номінацій продуктів харчування в давньоукраїнський період, вивчила структурно-семантичні зв'язки зазначених номенів, простежила їхню долю в сучасних східнослов'янських мовах (Невойт, 1986).
З. Козирєва в кандидатській дисертації "Історія назв продуктів харчування та їжі в українській мові" здійснила лексико-семантичний аналіз відповідних номенів, починаючи з епохи Київської Русі до сучасності, простежила тенденції формування та розвитку досліджуваної групи з урахуванням широких хронологічних рамок матеріалу (Козырева, 1984). На основі тільки трьох староукраїнських пам'яток - літописів
C. Величка, Г Граб'янки й Самовидця - написала дисертаційне дослідження "Розвиток семантики побутової лексики українських літописів кінця XVII - поч. XVIII ст. (назви їжі, напоїв, продуктів харчування)" О. Крижко (Крижко, 1997).
Значний внесок у вивчення давньої східнослов'янської побутової лексики зробила Г. Лукіна. Предметом окремих її розвідок були назви м'яса, продуктів і страв рослинного походження. Результатом довготривалого, глибокого лінгвістичного дослідження стала її узагальнювальна праця "Предметно-бытовая лексика древнерусского языка", в якій авторка розглянула назви їжі у взаємозв'язку з окремими групами слів інших лексичних сфер (Лукина, 1990).
Надзвичайно важливим для відтворення історії слова є дослідження лексичного складу сучасних говорів. Зокрема, безсумнівний інтерес для істориків мови й для мовознавства загалом становить ґрунтовне вивчення тематичної групи лексики на позначення продуктів харчування, страв і напоїв. Першою спробою монографічного опрацювання цієї лексики в українських діалектах Східної Словаччини є праця З. Ганудель (Ганудель, 1980). У дисертаційному дослідженні "Назви їжі й кухонного начиння в українських говорах Карпат" Е. Ґоца представила не тільки комплексний опис зазначеної групи лексики, а й підготувала до видання відповідний лінгвістичний атлас. В її монографії вперше проаналізовано цю регіональну лексику з погляду генези, способів і засобів номінації. Заслуговують також на пильну увагу її дослідження окремих лексико-семантичних груп (назви хлібних виробів; назви рідких страв; назви напоїв і приправ; назви їжі, пов'язані із часом її споживання) (Ґоца, 2010).
Лексика харчування в українських східнополіських говірках стала об'єктом дисертаційного дослідження Є. Турчин (Турчин, 1990). Окрім цього, мовознавець проаналізувала загальні назви їжі в говорах української мови.
Назви страв у східностепових говірках Донеччини досліджує Н. Загнітко (Загнітко, 2008). Номінації молока й молочних продуктів, страв із борошна в українських східнослобожанських говірках стали предметом розвідок М. Волошинової (Волошинова, 2011). Гуцульські кулінарні назви описав С. Яценко (Яценко, 2009).
Останнім часом з'явилися нові аспекти дослідження найменування страв у різних мовах: когнітивний, семіологічний, аксіологічний, лінгвокультурологічний, дискурсивний. У роботах мовознавця А. Олянича сформульовано поняття глютонічного (від лат. gluttonare - "їсти, годуватися, споживати їжу") або ж гастрономічного дискурсу як особливого виду комунікації, пов'язаного зі станом харчових ресурсів і процесами їхньої обробки й споживання (Олянич, 2003). Вчений розглядає найменування страв як особливу знакову систему, що складається з досить чітко ієрархізованих знаків, які мають свою особливу лінгвістичну інтерпретацію, та як когнітивну систему, що є конгломератом ціннісних і культурних домінант народу. Вивчення когнітивного підґрунтя мотиваційних процесів у системі французьких гастронімів здійснене в дисертаційному дослідженні Я. Браницької (Браницька, 2009). Аксіологічні характеристики гастрономічного дискурсу англійської мови вивчає О. Череднікова (Чередникова, 2011).
Висновки
Отже, протягом останніх років спостерігаємо активізацію як етнографічних, так і лінгвістичних досліджень тематичної групи лексики на позначення продуктів харчування, страв і напоїв. Найбільшу увагу приділено лексикосемантичній групі на позначення загальних назв продуктів харчування, страв рослинного походження та окремих назв напоїв. Пожвавилася робота над дослідженням зазначеної лексики в українських говірках, особливо в діалектах південно-західного й північного наріч. Розробляються нові перспективні аспекти лінгвістичної інтерпретації назв їжі й напоїв на матеріалі різних мов. Вивчення назв страв української кухні пов'язане з історико-етнографічними дослідженнями, оскільки питання про склад їжі, способи її приготування є одним із найважливіших елементів матеріальної культури, який детально зображено саме в мові. Дослідження кулінаронімів виступають як сукупність певних компонентів, в яку входять смакові уявлення, кулінарні концепти.
Список використаних джерел
1. Артюх Л.Ф. Народне харчування українців та росіян південно-східних районів України. Київ: Наук. думка, 1982. 112 с.
2. Бойківщина: іст.-етнограф. дослідження / за ред. Ю. Г Гошка. Київ: Наукова думка, 1983. 309 с.
3. Браницька Я.В. Гастроніми в сучасній французькій мові : когнітивно-ономасіологічний аспект: автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.05 "Романські мови". Київ, 2009. 19 с.
4. Вовк Х.К. Студії з української етнографії та антропології. Київ: Мистецтво, 1995. 335 с.
5. Волошинова М.О. Назви молока та молочних продуктів в українських східнослобожанських говірках. Лінгвістика: збірник наукових праць. № 3. Част. І. Луганськ: ЛНУ ім. Тараса Шевченка, 2011. С. 56-65.
6. Воропай О. І. Звичаї нашого народу: етнографічний нарис. Київ: Велес, 2005. 528 с.
7. Ганудель З.Т. Бытовая лексика украинских говоров Восточной Словакии (названия пищи, посуды и утвари) : автореф. дисс. ... канд. филол. наук: 10.02.02 "Украинский язык". Киев, 1980. 21 с.
8. Гонтар Т О. Народне харчування українців Карпат. Київ: Наук. думка, 1979. 137 с.
9. Гуцульщина: іст-етнограф. дослідження / за ред. Ю.Г. Гошка. Київ: Наукова думка, 1987. 470 с.
10. Ґоца Е.Д. Назви їжі й кухонного начиння в українських карпатських говорах: монографія / відп. ред. І.В. Сабадош. Ужгород: Гражда, 2010. 360 с.
11. Загнітко Н.Г. Загальні назви їжі в східностепових говірках. Лінгвістичні студії : збірник наукових праць. Випуск 17. Донецьк: ДонНУ, 2008. С. 247-251.
12. Історія української культури: у п'яти томах. Том 2 (українська культура XIII - першої половини XVII століть) / Б. Є. Патон (гол. ред.). Київ: Наукова думка, 2001. 848 с.
13. Кобальчинська Р Р Обрядові страви на Закарпатті та Покутті. Страви і пов'язані з ними звичаї та обряди, що побутують на Закарпатті в с. Річка Міжгірського району. Українська родина: родинний і громадський побут / упорядник Л.Г. Орел. Київ: Вид-во ім. О. Теліги, 2000. С. 337-347.
14. Кожолянко Г К. Народознавство Буковини. Народна їжа українців: навчальний посібник. Чернівці : Рута, 2000. 104 с.
15. Козырева З.Г. История названий продуктов питания и пищи в украинском языке: автореф. дисс. ... канд. филол. наук: 10.02.02 "Языки народов СССР (укр. язык)". Киев, 1984. 25 с.
16. Крижко О.А. Розвиток семантики побутової лексики українських літописів кінця XVII - поч. XVIII ст. (назви їжі, напоїв, продуктів харчування) : автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 "Українська мова". Київ, 1997. 17 с.
17. Лемківщина: іст.-етнограф. дослідження: у 2 т. / за ред. С.П. Павлюка. Львів, 2000-2002.
18. Лукина Г.Н. Предметно-бытовая лексика древнерусского языка / Ин-т русс. яз. АН СССР. Москва: Наука, 1990. 176 с.
19. Маркевич Н.А. Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян. Киев: Добровольное общество любителей книги УССР, 1991. 184 с.
20. Невойт В.И. Названия пищи и продуктов питания в древнерусском языке: автореф. дисс. . канд. филол. наук: 10.02.01 "Русский язык". Киев, 1986. 23 с.
21. Німчук В.В. Давньоруська побутова лексика. Мовознавство. 1981. № 6. С. 30-40.
22. Олянич А.В. Гастрономический дискурс в системе массовой коммуникации (семантико-семиотические характеристики). Массовая культура на рубеже XX-XI веков: Человек и его дискурс. Москва: Азбуковник, 2003. С. 167-201.
23. Скуратівський В. Т "Я вас, бджоли, благословляю..." : народознавчі матеріали. Київ: Техніка, 2005. 320 с.
24. Скуратівський В. Т Русалії : укр. міфологія, нар. календар. Київ: Довіра, 1996. 734 с.
25. Турчин Е.Д. Лексика питания в украинских восточнополесских говорах: автореф. дисс. ... канд. филол. наук: 10.02.02 "Украинский язык". Киев, 1990. 22 с.
26. Українська минувшина: ілюстр. етногр. довід. / А.П. Пономарьов, Л.Ф. Артюх, Т.В. Космічна та ін. Київ: Либідь, 1993. 256 с.
27. Українська стародавня кухня: довідник / упоряд. Т.Л. Шпаковська. Київ: Спалах, 1993. 238 с.
28. Филин Ф.П. Лексика русского литературного языка древнекиевской эпохи: по материалам летописей. Ленинград: Наука, 1949. 288 с.
29. Франко О.Ф. Практична кухня. Вид. 3-тє. Львів: Каменяр; Фенікс, 1993.
30. Чередникова Е.А. Аксиологические характеристики гастрономического дискурса. Вестник МГОУ. Серия "Лингвистика". 2011. № 5. С. 78-82.
31. Яценко С.А. Гуцульські кулінарні назви (на основі лексикографічних видань). Вісник Львів. ун-ту. Серія філол. Вип. 46. Ч. II. Львів, 2009. С. 172-179.
32. REFERENCES
33. Artiukh L. F. (1982) Narodne kharchuvannia ukraintsiv ta rosiian pivdenno-skhidnykh raioniv Ukrainy. [Folk food of Ukrainians and Russians in the south-eastern regions of Ukraine]. Kyiv: Naukova dumka, 112 p. [in Ukrainian].
34. Hoshko Yu. H. (Ed.) (1983) Boikivshchyna : ist.-etnohraf doslidzhennia. [Boikos region: historical and ethnographic research]. Kyiv: Naukova dumka, 309 p. [in Ukrainian].
35. Branytska Ya. V. (2009) Hastronimy v suchasnii frantsuzkii movi : kohnityvno-onomasiolohichnyi aspect. [Culinary names in modern French language: cognitive and onomasiologic aspect]. Synopsis diss. Cand. Of Phil. Sciences: 10.02.05. Kyiv. 19 p. [in Ukrainian].
36. Vovk Khv. (1995) Studii z ukrainskoi etnohrafii ta antropolohii. [Studies in Ukrainian ethnography and anthropology]. Kyiv: Mystetstvo, 335 p. [in Ukrainian].
37. Voloshynova M. O. (2011) Nazvy moloka ta molochnykh produktiv v ukrainskykh skhidnoslobozhanskykh hovirkakh. [Names of milk and dairy products in Ukrainian East Slobozhan dialects]. Linhvistyka, 3, part 1, pp. 56-65. [in Ukrainian].
38. Voropai O. (2005) Zvychai nashoho narodu : etnohrafichnyi narys. [Traditions of our people: ethnographic sketch]. Kyiv: Veles, 528 p. [in Ukrainian].
39. Hanudel Z. T. (1980) Bytovaia leksika ukrainskih govorov Vostochnoi Slovakii (nazvaniia pishchi, posudy i utvari). [Household vocabulary of Ukrainian dialects of Eastern Slovakia (names of food, dishes and utensils)]. Synopsis diss. Cand. Of Phil. Sciences: 10.02.02. Kyiv. 21 p. [in Ukrainian].
40. Hontar T. O. (1979) Narodne kharchuvannia ukraintsiv Karpat. [Folk food of Ukrainians in the Carpathians]. Kyiv: Naukova dumka, 137 p. [in Ukrainian].
41. Hoshko Yu. H. (Ed.) (1987) Hutsulshchyna: ist.-etnohraf. doslidzhennia. [Hutsul region: historical and ethnographic research]. Kyiv: Naukova dumka, 470 p. [in Ukrainian].
42. Gotsa E. D. (2010) Nazvy yizhi y kukhonnoho nachynnia v ukrainskykh karpatskykh hovorakh. [Names of food and kitchen utensils in Ukrainian Carpathian dialects]. I. V. Sabadosh (ed.). Uzhhorod: Hrazhda. 360 p. [in Ukrainian].
43. Zahnitko N. H. (2008) Zahalni nazvy yizhi v skhidnostepovykh hovirkakh. [Common names of food in Eastern steppe dialects]. Linhvistychni studii, 17, pp. 247-251. [in Ukrainian].
44. Paton B. Ye. (Ed.) (2001) Istoriia ukrainskoi kultury : u piaty tomakh. Tom 2 (ukrainska kultura XIII - pershoi polovyny XVII stolit). [History of Ukrainian culture: in five volumes. Volume 2 (Ukrainian culture of the XIII - first half of the XVII centuries)]. Kyiv: Naukova dumka. [in Ukrainian].
45. Kobalchynska R. (2000) Obriadovi stravy na Zakarpatti ta Pokutti. Stravy i poviazani z nymy zvychai ta obriady, shcho pobutuiut na Zakarpatti v s. Richka Mizhhirskoho raionu. [Ritual dishes in Transcarpathia and Pokut. Dishes and related customs and rituals that exist in Transcarpathia in the village Richka of the Mizhhirya district]. In L. Orel. (Book Acquisitions), Ukrainska rodyna: rodynnyi i hromadskyi pobut [Ukrainian family: family and public life] (pp. 337-347). Kyiv: Vydavnytstvo imeni Oleny Teligy [Olena Teliga Publishing House]. [in Ukrainian].
46. Kozholianko H. (2000) Narodoznavstvo Bukovyny. Narodna yizha ukraintsiv. [Ethnography of Bukovyna. Folk food of Ukrainians] Chernivtsi : Ruta, 104 p. [in Ukrainian].
47. Kozyreva Z. H. (1984) Istoriia nazvanii produktov pytaniia i pishchi v ukrainskom yazyke. [History of the names of food and dishes in the Ukrainian language]. Synopsis diss. Cand. Of Phil. Sciences: 10.02.02. Kyiv. 25 p. [in Russian].
48. Kryzhko O. A. (1997) Rozvytok semantyky pobutovoi leksyky ukrainskykh litopysiv kintsia VII - poch. VIII st. (nazvy yizhi, napoiv, produktiv kharchuvannia). [Development of semantics of household vocabulary of Ukrainian chronicles of the end of the XVII - beginning of the XVIII century (names of dishes, drinks, food)]. Synopsis diss. Cand. Of Phil. Sciences: 10.02.01. Kyiv. 17 p. [in Ukrainian].
49. Pavliuk S. P (Ed.) (2000-2002) Lemkivshchyna : ist.-etnohraf. doslidzhennia. [Lemkos region: historical and ethnographic research] 2 Volumes. Lviv. [in Ukrainian].
50. Lukina H. N. (1990) Predmetno-bytovaia leksika drevnerusskoho yazyka. [Subject and everyday vocabulary of the Old Russian language]. Moscow: Nauka. 176 p. [in Russian].
51. Markevych N. (1991) Obychay, poveria, kukhnia y napytky malorossyian. [Customs, beliefs, cuisine and drinks of Little Russians]. Kyiv: Dobrovolnoe obshchestvo liubytelei knyhy USSR, 184 p. [in Russian].
52. Nevoyt V. I. (1986) Nazvaniia pishchi i produktov pitaniia v drevnerusskom yazyke. [Names of food and food products in the Old Russian language]. Synopsis diss. Cand. Of Phil. Sciences: 10.02.01. Kyiv. 23 p. [in Russian].
53. Nimchuk V. V. (1981) Davnoruska pobutova leksyka. [Ancient Russian household vocabulary]. Movoznavstvo, № 6, pp. 30-40. [in Russian].
54. Olianich A. V. (2003) Hastronomicheskii diskurs v sisteme massovoy kommunikatsii (semantiko-semioticheskiie kharakteristiki). [Gastronomic discourse in the system of mass communication (semantic and semiotic characteristics)]. In Massovaia kultura na rubezhe XX-XI vekov: Chelovek i yego diskurs. [Popular culture at the turn of the XX-XI centuries: Man and his discourse]. Moscow: Azbukovnik. pp.167-201. [in Russian].
55. Skurativskyi V. T. (2005) "Ya vas, bdzholy, blahoslovlyayu...": narodoznavchi materialy. ["I bless you, bees...": ethnographic materials]. Kyiv: Tekhnika. 320 p. [in Ukrainian].
56. Skurativskyi V. T. (1996) Rusalii: ukr. mifolohiya, nar. kalendar. [Rusalii: Ukrainian mythology, people's calendar]. Kyiv: Dovira. 734 p. [in Ukrainian].
57. Turchyn Ye. D. (1990) Leksika pitaniia v ukrainskikh vostochnopolesskikh govorakh. [Nutrition vocabulary in the Ukrainian Eastern Polesia dialects]. Synopsis diss. Cand. Of Phil. Sciences: 10.02.02. Kiev. 22 p. [in Russian].
58. Ponomarov A. P., Artiukh L. F., Kosmichna T. V., et al. (Eds.) (1993) Ukrainska mynuvshyna. Iliustr. etnohr. dovid. [Ukrainian past. Illustrated ethnographic directory]. Kyiv: Lybid, 256 p. [in Ukrainian].
59. Shpakovska T. L. (Book Acquisitions) (1993) Ukraiinska starodavnia kukhnya: dovidnyk. [Ukrainian ancient cuisine: reference book]. Kyiv: Spalakh. 238 p. [in Ukrainian].
60. Filin F. P (1949) Leksika russkogo literaturnogo yazyka drevnekiyevskoy epokhi: po materialam letopisei. [Lexicon of the Russian literary language of the ancient Kiev era: based on the materials of the chronicles]. Leningrad: Nauka. 288 p. [in Russian].
61. Franko O. F. (1993) Praktychna kukhnia [Practical cuisine]. 3rd. ed. Lviv: Kamenyar; Phoenix. [in Ukrainian].
62. Cherednikova E. A. (2011) Aksiologicheskiie kharakteristiki gastronomicheskogo diskursa. [Axiological characteristics of gastronomic discourse]. VestnikMGOU. Seriia""Lingyistik"", 5, pp. 78-82. [in Russian].
63. Yatsenko S. (2009) Hutsulski kulinarni nazvy (na osnovi leksykohrafichnykh vydan) [Hutsul culinary names (based on lexicographical publications). VisnykLvivskoho universytetu. SeriiaPhilolohiia, 46, PartII, pp. 172-179. [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Способи перенесення власних імен з однієї мови в систему писемності. Проблема перекладу британських, французьких, українських та російських географічних назв. Переклад назв географічних об’єктів літерами українського алфавіту на прикладах друкованих ЗМІ.
курсовая работа [44,6 K], добавлен 03.10.2014Мовна номінація як засіб створення назв музичних груп і виконавців. Комплексний аналіз англійських назв. Створення структурно-тематичного словника-довідника англійських назв груп і виконнавців, та музичних стилів. Семантичні зміни в структурі назв.
дипломная работа [328,1 K], добавлен 12.07.2007Загальне поняття про топоніми та підходи до класифікації топонімічної лексики. Топоніми в англійській мові на прикладі топонімії Англії. Розвиток та сучасний стан топонімії в Україні. Етимологія та структура англійських та українських географічних назв.
курсовая работа [49,4 K], добавлен 16.02.2015Культура і мова. Характеристика й умови розвитку різновидів американських лінгвістичних субкультур. Аналіз лінгвістичних субкультур Великої Британії та їхнє місце в культурному розвитку країни. Аналіз однорідності регіональних варіантів англійської мови.
курсовая работа [156,2 K], добавлен 17.01.2011Сутність та ціль метафори, шляхи її утворення. Значення символів деревних рослин, їх поєднання з іншими словами у поетичних текстах фольклористичного характеру. Метафоричні порівняння з дендронімною основою для назв жінок та чоловіків в українській мові.
курсовая работа [55,1 K], добавлен 04.04.2012Значення перекладу для розвитку і вивчення культури – як міжнародної, так і культур окремих країн. Функції назв кінострічок. Стратегії перекладу назв з англійської мови на українську. Трансформація й заміна назви. Фактори, що впливають на вибір стратегії.
курсовая работа [41,7 K], добавлен 18.07.2014Походження українських біологічних термінів, їх лексико-граматична характеристика. Суфіксальний, префіксальний, префіксально-суфіксальний спосіб словотворення та словотвірні типи з суфіксами іншомовного походження. Аналіз підручника з анатомії людини.
курсовая работа [202,0 K], добавлен 16.05.2012Розгляд регіональної специфіки українських прізвищ Північної Донеччини, мотивованих слов’янськими автохтонними іменами, що уможливлює уточнення даних загальної системи прізвищевого антропонімікону України. Аналіз іменного словника в основах прізвиськ.
статья [24,0 K], добавлен 31.08.2017Головні структурно-інформаційні підрозділи наукової статті. Основні типи анотацій наукових статей за змістом і методами дослідження. Завдання підрозділу "Висновок" у науковій статті. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела.
контрольная работа [22,8 K], добавлен 28.11.2010Історія розвитку перекладу власних географічних назв з англійської мови на українську. Аналіз фонових знань, необхідних для здійснення перекладу власних географічних назв з англійської мови на українську. Засоби перекладу власних географічних назв.
курсовая работа [48,4 K], добавлен 23.10.2011Поняття та функції термінологічної лексики. Історія становлення і розвитку українського, англійського юридичного термінознавства. Тремінологічні словосполучення в мові юридичної терміносистеми. Види юридичних термінів за словобудовою в українській мові.
дипломная работа [158,3 K], добавлен 12.09.2010Виявлення мовних знахідок, що розширюють виражальні можливості та експресивно-оцінний потенціал лексики. Розгляд паралельного використання українських та запозичених слів конкурентів. Добирання стилістично маркованих лексем на тлі іншомовних елементів.
статья [26,0 K], добавлен 24.04.2018Лінгвістичні особливості словникової статті політичного характеру як типу тексту. Тлумачні та енциклопедичні словники в англомовній лексикографічній традиції. Аналіз перекладів американських словникових статей політичного характеру українською мовою.
дипломная работа [142,2 K], добавлен 22.06.2013Дослідження первинної функції непохідних прийменників - реалізації просторових відношень, які постають ґрунтом для реалізації темпоральної семантики. Аналіз смислових відношень, репрезентованих прийменниками. Вивчення семантичних функцій прийменників.
реферат [31,4 K], добавлен 20.09.2010Аналіз теорій походження українських імен. Наукове вивчення східнослов’янської антропонімії. Особливості у сфері найменування. Деякі діалектні відмінності у творенні варіантів імен. Специфіка ономастичної системи рідного народу. Семантика власного імені.
курсовая работа [38,1 K], добавлен 11.09.2010Огляд новітньої української термінології. Розгляд проблем спадщини, запозичень, перекладу термінів. Особливості словотворення та правопису термінів; орфографічні рекомендації. Питання запису українських власних назв латинкою, культури наукової мови.
реферат [35,0 K], добавлен 02.06.2015Валентність та сполучуваність у лінгвістичних дослідженнях. Мова художньої літератури. Статистичні методи та прийоми у лінгвістиці. Лексико-семантичний аналіз сполучуваності прикметників "streitbar" з іменниками. Коефіцієнт взаємної спряженості.
курсовая работа [35,9 K], добавлен 23.08.2012Пасивний стан дієслова в англійській мові. Утворення часу пасивного стану, вживання в англійській та українській мовах. Порівняння пасивних конструкцій, переклад речень на українську з дієсловом у пасивному стані. Практичне опрацювання та аналіз тексту.
курсовая работа [143,3 K], добавлен 17.03.2011Проблеми перекладу драми в сучасному перекладознавстві. Особливості драми як перекладознавча проблема. Легковимовність і зручна побудова реплік. Синхронність сприйняття і розуміння тексту драми. Відтворення перекладачем прихованих сементичних контекстів.
дипломная работа [94,3 K], добавлен 19.03.2012Комічне як естетична категорія. Аналіз категорій гумору, іронії і сатири з позицій текстолінгвістики. Вивчення і системне висвітлення сучасного стану функціонування мовностилістичних засобів реалізації різновидів комічного в американській літературі.
курсовая работа [116,4 K], добавлен 15.01.2014
