Лінгвоаксіологічні маркери українських і англійських зоофразем

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лінгвоаксіологічні маркери українських і англійських зоофразем

Іван Полюжин



Анотація

лінгвоаксіологічний маркер зоофразема

У статті йдеться про лінгвоаксіологічні маркери українських і англійських зоофразем, які виникли й закріпилися в мовній свідомості кожної з розглянутих етнокультурних спільнот та започаткували створення власного фразеологічного образу. Автор намагається довести, що лексичне тло компонентів фразем містить у собі не тільки наївні знання й уявлення первісних людей про реальний світ, а й великі за обсягом конотації, зумовлені нинішнім культурно-національним світорозумінням окремого народу.

Пріоритетна роль в організації плану висловлення за допомогою зоофразем зумовлена онтологічними причинами, оскільки вони позначають у мові предметний світ, що містить людину як його невід'ємний складник із сукупністю її цінностей і антицінностей, що виявляються в різних мовах, сферах трудової діяльності та життєвих ситуаціях. Саме компоненти фразем, їхні етимологеми, прототипи є лінгвоаксіологічними маркерами як поверхневого, так і глибинного змісту. Це зумовило необхідність урахування лінгвокультурологічної інформації про реалії, позначені компонентами фразеологічних одиниць, які закріпилися в мовній свідомості окремої етнічної спільноти.

Автор доходить висновку про те, що у мові кожного народу є свої специфічні конотації, започатковані назвами тварин і птахів.

Проаналізований матеріал засвідчує значну участь лінгвоаксіологічного компонента в утворенні як українських, так і англійських зоофразем. Проте кількісна репрезентація різновидів зоофраземних компонентів значно більша у слотах морально-етичних цінностей в англійській мові, ніж в українській через більшу увагу англійського етносу до цієї сфери комунікації й унаслідок цього широке залучення назв представників фауни до фразеотвірного процесу. Це ще раз підтверджує, по-перше, наявну інформацію про особливу увагу до тваринного світу з боку представників англійського етносу, а, по-друге, їх уміння не тільки нагромаджувати, а й чітко диференціювати слоти фразеологічної парадигми морально-етичних антицінностей.

Ключові слова: лінгвоаксіологічний, цінності, антицінності, культурологічний, зоофразема, фразеотворення, фауна.



Постановка проблеми

Аксіологія як наука про цінності й антицінності значно розширила свою сферу вивчення, започаткувавши такий новий її різновид, як лінгвоаксіологія. Цінними для всієї історії людства були й залишаються чинники, що сприяють суспільному прогресу, різнобічному розвитку людини, покращенню умов її життя, добробуту, утвердженню свободи, гідності й позитивних сподівань.

Аналіз досліджень

Нині вчені сходяться на думці про те, що цінності мають конвенціональний (узгоджувальний) характер. Із визначенням головних цінностей у суспільстві наступає згода між його членами. Конвенційні цінності, на думку М. Бахтіна, - це затверджений контекст не для окремого індивіда в певну епоху, а для всього людства [Бахтин 1994, с. 46-47].

Охарактеризувати національну своєрідність певної картини світу - значить розпочати виявлення й описати її історико-етимологічні джерела, показати процес розуміння навколишнього світу та його мовне вираження. Саме в такому напрямі проводилися ґрунтовні дослідження фразеології у працях В. Мокієнка [1990], В. Телії [Телия 1999], В. Маслової [Маслова 2001], К. Жукова [Жуков 2004], Л. Лисиченко [Лисиченко 2009], В. Калашника [Калашник 2013], В. та Д. Ужченків [Ужченко, Ужченко 2007], М. Жуйкової [Жуйкова 2007], О. Левченко [Левченко 2005], М. Скаб [Скаб 2008], О. Селіванової [Селіванова 2004], Н. Венжинович [Венжинович 2018], Ж. Краснобаєвої-Чорної [Краснобаєва-Чорна 2015] та ін.

Мета статті - описати лінгвоаксіологічні маркери українських і англійських зоофразем.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

уточнити визначення лінгвоаксіології, в центрі якого знаходиться поняття цінностей та антицінностей;

охарактеризувати зоофраземи як носії лінгвоаксіологічної характеристики;

виявити обсяг змісту, притаманного зоофраземам української та англійської мов;

здійснити їх порівняльно-зіставний аналіз;

описати маркери фразеотвірного процесу, компонентами якого виступають назви представників фауни у двох зіставлюваних мовах.

Методи та методика дослідження - застосовано описовий, зіставний із використанням перекладу як окремих вокабул, так і цілих фразеологічних одиниць.

Виклад основного матеріалу

Фразеологія, як ніякий інший пласт мови, зберігає чітко виражений народний характер етносу, його світовідчуття і світорозуміння, оскільки вона і є образним засобом передавання досвіду людини, набутого нею за весь період її усвідомленої життєвої історії. Звідси й сформоване уявлення етнічної спільноти про навколишній світ за допомогою системи фразеологічних образів. Виявлення подібного (загально-людського) й відмінного (національно своєрідного) у фразеосистемах різних мов під час їх зіставного дослідження можливе, на наш погляд, унаслідок тематико-ідеографічної класифікації фразем, які віддзеркалюють універсальність і специфіку відображення дійсності у фраземних номінаціях. Давно зауважено, що образні основи фразем, як правило, ґрунтуються навколо назв частин тіла людини (соматизмів), а також типів її поведінки в різних життєвих ситуаціях, зокрема й вибіркове ставлення до поведінки живих істот (представників фауни), які населяють спільну з нею територію.

Для того, щоб адекватно продемонструвати національну своєрідність, необхідно враховувати інформацію про реалії, позначені компонентами фразеологічної одиниці, які виникли й закріпилися в мовній свідомості певної етнокультурної спільноти і які донині виступають джерелом становлення фразеологічного образу. Лексичне тло компонентів фразем містить у собі не тільки наївні знання й уявлення первісних людей про реальний світ, а й великі за обсягом нинішні конотації, зумовлені їхнім культурно-національним світорозумінням.

Для отримання об'єктивних результатів аналізу етнозумовлених особливостей формування фразеологічної системи в будь-якій мові потрібен значний за обсягом емпіричний матеріал. Це стосується української й англійської мов, у яких розгляд компонентного складу фразем повинен передувати опису їхньої образно-мотиваційної основи. Водночас зауважимо, що пріоритетна роль назв в організації плану висловлення за допомогою зоофразем зумовлена онтологічними причинами, оскільки вони часто позначають у мові «предметний світ», співвіднесений із назвами представників фауни як його невід'ємної частини.

Співвіднесеність фразем із тією чи тією цінністю вперше описана в аксіологічному словнику англійської мови, в основу якого покладені слоти різновекторної орієнтації [Байрамова 2011]. У ньому розглядається така ознака фраземи, як симетризм і асиметризм її форми і змісту, які розкривають кореляцію поверхневого рівня з глибинним, тобто експліцитної інформації з імпліцитною. Водночас використовується порівняння цих двох характеристик фразем, які виявляють декілька можливих комбінацій її форми і значення. Якщо на поверхневому рівні - це компоненти фразем й експліцитна інформація, то на глибинному рівні - імпліцитна інформація, пов'язана з етимологічними, культурологічними, інтралінгвальними джерелами фразем та їхніми прототипами. Компоненти фразем, їхні етимологеми, прототипи, міфологеми, лінгвокультуреми є лінгвоаксіологічними маркерами як поверхневого, так і глибинного змісту. Так, наприклад, якщо фраземи (as) rich as Bill Gates, (as) rich as Rockefeller співвідносяться лише з наявністю ціннісної орієнтації, на що вказує компонент rich (поверхневий рівень), то у США фразема Ford family (букв. сім'я на форді) співвідноситься зі злиднями і безробіттям, оскільки її етимологія (глибинний рівень) виявляє, що мова йде про зубожілі сім'ї, які переїжджали на автомобілі Ford із місця на місце в пошуках роботи ще з часів Великої депресії. Тому під час визначення ціннісної та антиціннісної інформації в аксіологічних фраземах із асиметрією форми і змісту дослідник мимоволі змушений звернутися до виявлення імпліцитної інформації.

Для того, щоб показати національну своєрідність картини світу у фразеології, необхідно визначити, що було вихідним будівельним матеріалом для фразем, які значення й уявлення про навколишній світ слугували джерелом образного найменування предметів, явищ і понять. Це зумовило необхідність урахування культурологічної інформації про реалії, позначені компонентами фразеологічних одиниць, які закріпилися у мовній свідомості певної етнічної спільноти.

Специфіка українського світосприйняття простежується і в осмисленні способу життя тварин і птахів, які живуть серед людей, накопичений ними життєвий досвід у прирученні їх та використанні з господарською метою.

Зооніми як компоненти фразем широко представлені в усіх мовах світу, оскільки приручення й використання тварин і птахів - це важливі й необхідні етапи цивілізаційного освоєння природи в загальнолюдській історії. Різниця полягає лише в тому, що кожна мова відображає перш за все поведінку представників фауни конкретного реґіону їх проживання. І в лексичне тло слів-зоонімів як ядрових компонентів фразем уходить опис зовнішніх ознак, звичок, поведінки тварин і птахів, а також їх емоційно-оцінне сприйняття. Сукупність цих відомостей переосмислюється й переноситься на характеристику людини. Загальнолюдські уявлення і знання про представників фауни зумовлюють появу фразеологічних паралельних утворень у різних мовах світу. Так, наприклад, у багатьох народів лисиця асоціюється з хитрістю, заєць - із боягузтвом, півень - із забіякуватістю, черепаха - з повільністю дій і т. ін., напр., укр.: фарбований лис, рос.: Лиса Патрикеевна, англ.: fox.

Із іншого боку, у мові кожного народу є свої специфічні конотації, започатковані назвами тварин і птахів та їхньої поведінки. В українських фраземах, наприклад, міцно закріпилася сукупність знань і уявлень про фауну, які містяться у таких назвах її різновидів:

Характеристика найпоширеніших звичок у поведінці тварин і птахів, включаючи легкокрилих: як (мов, немов, наче, неначе) загнаний звір (вовк) - [РУ УРСФ 2009, с. 436]; як (мов, немов, наче, неначе) кіт наплакав; на заячий скік; із заячий хвіст кого, чого [РУ УРСФ 2009, с. 436]; як (мов, немов, наче, неначе) корова язиком злизала; як (мов) віл (лизень, лиз) злизав [РУ УРСФ 2009, с. 436]; шулікою (коршаком, яструбом, як шуліка); як кішка (кіт) із собакою; як собака з кішкою (котом) живуть [там само]; мишача метушня (возня) [РУ УРСФ 2009, с. 145]; між вовками по-вовчи (по-вовчому) й вий [там само];рака лазити [РУ УРСФ 2009, с. 241] та ін.

Стосунки людини з тваринним світом - брати (узяти) бика (вола) за роги [РУ УРСФ 2009, с. 16]; брати (узяти) за (під) зябра [РУ УРСФ 2009, с. 17]; брати (узяти) під своє крильце [РУ УРСФ 2009, с. 287]; убити двох зайців [РУ УРСФ 2009, с. 287]; телячі ніжності [РУ УРСФ 2009, с. 278]; не для [нашого] коня паша [РУ УРСФ 2009, с. 170]; ділити шкуру невбитого ведмедя [РУ УРСФ 2009, с. 65]; осідлати свого коника [РУ УРСФ 2009, с. 196] та ін.

Слухове сприйняття людиною тварин і птахів - вовком вити (завити) [РУ УРСФ 2009, с. 45]; заливатися соловейком [там само, с. 88]; коли рак на горі свисне [РУ УРСФ 2009, с. 128]; козла, козу дерти, цапиним голосом співати [РУ УРСФ 2009, с. 310].

Зовнішній вигляд тварин і птахів - як мокра курка [там само, с. 148]; біла ворона [РУ УРСФ 2009, с. 14]; білі мухи [там само]; красна пташка своїм пір'ям, а людина своїм знанням [РУ УРСФ 2009, с. 131]; кінь під сідло [РУ УРСФ 2009, с. 126] та ін.

Як показує матеріал дослідження, найчастотнішими компонентами у складі українських фразем є такі зооніми, як собака (пес), муха, кіт, кінь (кобила), коза (козел), курка, вовк, ворона (ворон), риба, змія, миша. Це переважно тварини і птахи, яких першими приручили мешканці лісової смуги, полів і водоймищ України.

Крім того, в давнину особливе місце відводилося деяким із цих тварин і птахів. Наприклад, кіт, вовк, ведмідь утілювали представників неіндивідуалізованої нечисті (лісовики, чорти, різні злі рухи). Ворона теж належить до міфологічних назв птахів, оскільки часто зустрічається у прислів'ях і приказках як провісниця біди, нещастя й смерті, напр., куди ворон кісток не занесе. І в повсякденній свідомості людей цей образ тісно пов'язаний зі злом і пітьмою. Для підтвердження можна згадати і 30-і роки минулого століття, коли горезвісна тюремна машина в Україні називалася чорним вороном.

Роль згаданих вище тварин і птахів знаходить відображення ще до християнських часів у слов'янських обрядових діях, наприклад: ходіння з козою, гоніння змій, заклинання бика, коров'яча смерть та ін. До них також належать описи рухів, пози і звичок тварини: стояти на задніх лапках, виляти хвостом, лизати п'ятки, повзати на животі, тримати вуха напоготові, носом відчувати, спати без задніх ніг, ікру викидати, тримати (держати) ніс за вітром.

У формуванні метафоричного значення зоофразем однаково важливу роль відіграють усі компоненти словосполучення: переосмислення кожного з них мотивує розвиток сем та семної структури у фразеологічній одиниці. Напр., у фраземі гнатися за двома зайцями важливі і дієслово гнатися, що позначає різноспрямовану активну дію, числівник два, який утілює антитезу, суперечність, та іменник заєць як носій фонового характеру (заєць - швидконога тварина), переосмислення значень яких веде до нинішнього значення фраземи `переслідувати одночасно дві мети'. Подібне можна сказати і про фразему мухи не скривдить, яка характеризує стриману в поводженні, виховану людину.

Лінгвоаксіологічна репрезентація зоофразем у різних мовах ґрунтується на розмежуванні назв гіперонімної аксіологеми (поняття цінності у вигляді фраземи будь-якої мови). Проілюструємо це на наведених нижче прикладах, що репрезентують найчастотніші слоти фразеологічної парадигми морально-етичної антицінності в англійських зоофраземах, напр.:

Запевнення в правдивості

dog my cats - амер. `чорт візьми, чесне слово (вигук, що висловлює неприємне здивування, прикрість, роздратування, незадоволення; матері його ковінька і т. ін.)' [АУС І 1996, с. 313].

Обманювати

catch an old birds with chaff - `обманути, провести когось дуже хитрого або бувалого' [букв. `провести старого горобця на м'якині'] [АУФС 2005, с. 202]. Фразема є імпліцитною формою прислів'я Old birds are not to be caught with chaff.

Жертва обману

a plucked pigeon - жарг. `обманутий простак' [букв. `обскубаний голуб'] [АУС ІІ 1996, с. 120].

a lost sheep - `людина, що збилася з доброчесного способу життя' [букв. `заблукана вівця'] [АУС I 1996, с. 690].

Оманлива інформація та її поширення

the reptile press - `продажна преса' [букв. `рептильна, плазуюча преса'][АУС II 1996, с. 244].

drag / draw a red herring - `навмисно вводити в оману; відволікати увагу від питання, що є предметом обговорення, збивати з пантелику' [букв. `волочити по землі мішок із копченими оселедцями, щоб створити штучний слід під час тренування мисливських собак'] [АУС I 1996, с. 323].

Нісенітниця. Розповідати небилиці

a cock and bull story - `неправдива історія, небилиця' [АУС I 1996, с. 211] [букв. `історія про півня і бика']. Вислів походить із фольклорних джерел, що містили образи цих двох представників фауни. За іншою версією, фразема утворилася на основі назви готелю, в якому мандрівники, що зупинялися на нічліг, розказували різні неправдиві історії; tell cock and bull stories - `розповідати небилиці' [букв. `розповідати байки про півня й бика'] [АУС I 1996, с. 211].

tell that to the horse-marines - `говорити дурниці, розказувати нісенітниці' [АУС I 1996, с. 551].

horse-marines - `морська кіннота, тобто рід військ, якого в дійсності взагалі немає' [АУС I 1996, с. 551].

shoot at a pigeon and kill a crow - `маскувати свою справжню мету' [букв. `стріляти в голуба, а вбити ворону'] [АУФС 2005, с. 857].

a Trojan horse - `троянський кінь, прихована небезпека; підривна, диверсійна діяльність у країні, яка підлягає захопленню' [АУФС 2005, с. 966]. Фразема бере свій початок із описаного Гомером в «Оді- сеї» і Вергілієм в «Енеїді» епізоду давньогрецького епосу, коли грецькі воїни застосували військову хитрість, заховавшись усередині порожнього білого дерев'яного коня. Мешканці Трої, втративши пильність і вважаючи, що цей кінь - подарунок данайців, внесли його у своє місто. Ті, що були сховані в коні, вночі, вийшовши зі схованки, відкрили ворота для ворожих грецьких воїнів, які ввійшли і повністю зруйнували місто з його мешканцями.

Перекладати вину з винного на невинуватого

loy / put / set the saddle on the wrong horse - `звинувачувати не того, кого слід; звинувачувати невинного' [АУФС 2005, с. 58] [букв. `осідлати не того коня'].

give a dog a bad name and hang him - `звести наклеп, оббрехати і знищити чим-небудь кого-небудь' [АУФС 2005, с. 390] [букв. `дати собаці погану кличку і повісити її'].

Нещирість, лукавство

run with the hare and hunt with the hounds - `вести подвійну гру' [АУФС 2005, с. 832] [букв. `втікати разом із зайцем і переслідувати його разом із гончими'].

wolf in sheep's clothing - `вовк в овечій шкурі' [АУФС 2005, с. 1023].

Див. бібл.: Beware of false prophets who come disguised as harmless sheep, hut are really wolves that will tear you apert [Matthew 7: 15]. Пор. укр.: Остерігайтесь псевдопророків, які приходять до вас в овечій шкурі, а всередині є хижими вовками.

Лицемірство

crocodile tears - `лицемірство, удаване співчуття, лицемірні сльози (зазвичай уживається з дієсловом to shed - проливати)' [АУС I 1996, с. 250] [букв. `крокодилові сльози (проливати')]. Фразема утворилася на основі давньої легенди про те, що крокодил, з'їдаючи свою жертву, плаче. Насправді, поява сліз на очах крокодила - результат роботи потових залоз.

feline amenities - жарт. `приховані «шпильки» у вигляді компліментів'[АУФС 2005, с. 328] [букв. `по-котячому', `хитрі люб'язності'].

Зрада

a stool pigeon - `шпигун, провокатор, інформатор' [АУФС 2005, с. 894] [букв. `голуб для заманювання диких голубів'].

Хитрість, інтриги

a downy bird - `хитрун, хитра бестія, пройда' [АУФС 2005, с. 285]. Фразема утворена на базі слів- омонімів: downy<sup>1</sup> - `хитрий' і downy¹ - `м'який, пухнастий'.

a sly dog - `потайна людина; хитрун, що приховує свої грішки' [АУФС 2005, с. 870] [букв. `хитрий пес'].

a spider's web - `хитрощі, інтриги' [АУС ІІ 1996, с. 408] [букв. `павутина'].

wriggle like a cut snake - `хитрувати, виляти' [АУФС 2005, с. 872] [букв. `звиватися, як розрубана змія'].

Нечесна, низькопробна справа / поведінка smell a rat - `відчувати недобре, підозрівати нечесну гру' [АУФС 2005, с. 871] [букв. `нюх щура']. В основі фраземи лежить спостереження за поведінкою щурів на кораблі, які, відчуваючи катастрофу, першими втікають із корабля, що тоне. За другою версією, фразема є алюзією на щурів, які зачули кота.

Незаконність

a kangaroo court - опер. сленг. `незаконний судовий розгляд, що порушує принципи справедливості; інсценування судового засідання, яке влаштовується в'язнями в тюрмі' [АУФС 2005, с. 565] [букв. `суд кенгуру']. Вислів ґрунтується на уподібненні поспішного судового вироку, який не має законної сили, до кенгуру, що стрибає.

Фальш. Фальсифікація. Підробка

the cow with the iron tail - `апарат, що розбавляє молоко водою; апарат для фальсифікації молока' [АУФС 2005, с. 244] [букв. `корова із залізним хвостом'].

Шахрайство

monkey business - `дурниці, жартівливі витівки, хитрощі, безглузда поведінка, «фокуси»' [АУФС 2005, с. 677] [букв. `заняття, справа мавп'].

Шахрай

(as) crooked as a dog's hind leg - `нечесний, непорядний' [АУФС 2005, с. 246] [букв. `кривий як задня нога собаки']. У фраземі використовується гра слів, що ґрунтується на двох значеннях слова crooked: `нечесний' і `зігнутий, кривий'.

Висміювання

laugh one's ass off - `висміювати якусь нісенітницю, безглуздя' [АУС І 1996, с. 655]. У вислові використаний образ осла, який за традицією вважається дурною твариною, і навіть він буде сміятися над почутим безглуздям.

Насміхання

grin like a Cheshire cat - `безглуздо посміхатися, сміятися до вух'[АУФС 2005, с. 212] [букв. `шкірити зуби подібно до чеширського кота']. Вислів, можливо, походить від того, що колись головкам чеширського сиру надавалася форма кота, що шкірить зуби. Вислів набув популярності завдяки твору Льюіса Керрола «Пригоди Аліси у країні чудес (1865), де чеширський кіт був наділений незвичною здатністю з'являтися і зникати поступово, починаючи з хвоста до голови, а коли зникала й голова, то залишалися вишкірені зуби без голови, а потім зникала і сама в'їдлива посмішка.



Висновки

Проаналізований матеріал засвідчує значну участь лінгвоаксіологічного компонента в утворенні як українських, так і англійських зоофразем. Проте кількісна репрезентація різновидів зоофраземних компонентів значно більша у слотах морально-етичних цінностей в англійській мові, ніж в українській через більшу увагу англійського етносу до цієї сфери комунікації й унаслідок цього широке залучення назв представників фауни до фразеотвірного процесу. Важливу роль тут відіграє й пильність, що виявляється у специфічній поведінці одних живих істот порівняно з іншими, їхньої потрібності або шкідливості для повсякденного життя кожного члена етнічної спільноти.



Література

1. Байрамова Л.К. Аксиологический фразеологический словарь английского языка. Словарь ценностей и антиценностей. Казань: Центр инновационных технологий, 2011. 375 с.

2. Бахтин М.М. К философии поступка. Работы 1920-х годов. Киев: FIRM «NEXT», 1994. C. 11-68.

3. Венжинович Н. Фраземіка української літературної мови в контексті когнітології та лінгвокультурології: монографія. Ужгород: ФОП Сабов А.М., 2018. 463 с.

4. Жуйкова М.В. Динамічні процеси у фразеологічній системі східнослов'янських мов: монографія. Луцьк: РВВ «Вежа», 2007. 416 с.

5. Жуков К.А. Языковое воплощение концепта «Труд» и пословичная картина мира (на материале русской и английской паремиологии): дисс. ... канд. филол. наук. В. Новгород, 2004. 198 с.

6. Ивин А.А. Оценка. Философия. Энциклопедический словарь. Москва: Гардарики, 2004. 623 с.

7. Калашник В.С. Інтертекстуальність у романі Ліни Костенко «Записки українського самашедшого». Мова у дзеркалі особистості: філологічні дослідження, присв. 80-річчю проф., акад. НАПН України Кононенка В.І. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2013. С. 281-291.

8. Краснобаєва-Чорна Ж.В. Семантичний простір оцінної фраземіки. Мовознавство. 2015. № 5. С. 39-51.

9. Левченко О. Фразеологічна символіка: лінгвокультурологічний аспект: монографія. Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2005. 352 с.

10. Лисиченко Л.А. Лексико-семантичний вимір мовної картини світу: монографія. Харків: Основа, 2009. 191 с.

11. Маслова В.А. Лингвокультурология. Москва: Издат. центр „Академия”, 2001. 208 c.

12. Мокиенко В.М. Загадки русской фразеологии. Москва: Высшая школа, 1990. 160 с.

13. Селіванова О. Нариси з української фразеології (психокогнітивний та етнокультурний аспекти): монографія. Київ - Черкаси: Брама, 2004. 276 с.

14. Скаб М.В. Закономірності концептуалізації та мовної катетеризації сакральної сфери: монографія. Чернівці: Рута, 2008. 560 с.

15. Телия В.Н. Первоочередные задачи и методологические проблемы исследования фразеологического состава языка в контексте культуры. Фразеология в контексте культуры. Москва: Школа. Языки русской культуры, 1999. С. 13-24.

16. Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. Фразеологія сучасної української мови. Київ: Знання, 2007. 494 с.

17. АУС - Англо-український словник: У 2 т. Київ: Освіта, 1996.

18. АУФС - Англо-український фразеологічний словник. Уклад. К.Т Баранцев. 2-ге вид., випр. Київ: Т-во «Знання», КОО, 2005. 1056 с.

19. УР РУСФ - Великий сучасний українсько-російський та російсько-український словник фразеологізмів та сталих виразів. Донецьк: ТОВ «ВКФ «БАО», 2009. 640 с.



References

1. Bayramova L.K. (2011) Aksiologicheskiy frazeologicheskiy slovar angliyskogo yazyka [Axiological phraseological dictionary of the English language]. Slovar tsennostey i antitsennostey. Kazan: Tsentr innovatsionnykh tekhnologiy. 375 s. [in Russian].

2. Bakhtin M.M. (1994) K filosofii postupka [To the philosophy of action]. Raboty 1920-kh godov. Kiev: FIRM «NEXT». S. 11-68 [in Russian].

3. Venzhynovych N. (2018) Frazemika ukrainskoi literaturnoi movy v konteksti kohnitolohii ta linhvokulturolohii [Phrasemics of the Ukrainian literary language in the context of cognitology and linguoculturology]: monohrafiia. Uzhhorod: FOP Sabov A.M. 463 s. [in Ukrainian].

4. Zhuikova M.V. (2007) Dynamichni protsesy u frazeolohichnii systemi skhidnoslovianskykh mov [Dynamic processes in the phraseological system of East Slavic languages]: monohrafiia. Lutsk: RVV «Vezha». 416 s. [in Ukrainian].

5. Zhukov K.A. (2004) Yazykovoe voploschenie kontsepta «Trud» i poslovichnaya kartina mira (na materiale russkoy i angliyskoy paremiologii) [Linguistic embodiment of the concept “Labor” and the proverbial picture of the world (based on Russian and English paremiology)]: diss. ... kand. filol. nauk. V. Novgorod. 198 s. [in Russian].

6. Ivin A.A. (2004) Otsenka. Filosofiya. Entsiklopedicheskiy slovar [Grade. Philosophy. encyclopedic Dictionary]. Moskva: Gardariki. 623 s. [in Russian].

7. Kalashnyk V.S. (2013) Intertekstualnist u romani Liny Kostenko «Zapysky ukrainskoho samashedshoho» [Intertextuality in Lina Kostenko's novel “Notes of a Ukrainian Samashedshyi”.]. Mova u dzerkali osobystosti: filolohichni doslidzhennia, prysv. 80-richchiu prof., akad. NAPN Ukrainy Kononenka V.I. Ivano-Frankivsk: Misto NV. S. 281-291 [in Ukrainian].

8. Krasnobaieva-Chorna Zh.V. (2015) Semantychnyi prostir otsinnoi frazemiky [Semantic scope of evaluative phrasemics]. Movoznavstvo. № 5. S. 39-51 [in Ukrainian].

9. Levchenko O. (2005) Frazeolohichna symvolika: Linhvokulturolohichnyi aspect [Phraseological symbolism: linguistic and cultural aspect]: monohrafiia. Lviv: LRIDU NADU. 352 s. [in Ukrainian].

10. Lysychenko L.A. (2009) Leksyko-semantychnyi vymir movnoi kartyny svitu: monohrafiia [Lexical and semantic dimension of the linguistic world model]. Kharkiv: Osnova. 191 s. [in Ukrainian].

11. Maslova V.A. (2001) Lingvokulturologiya [Linguoculturology]. Moskva: Izdat. tsentr „Akademiya”. 208 c. [in Russian].

12. Mokienko V.M. (1990) Zagadki russkoy frazeologii [Riddles of Russian phraseology]. Moskva: Vysshaya shkola. 160 s. [in Russian].

13. Selivanova O. (2004) Naiysy z ukrainskoi frazeolohii (psykhokohnityvnyi ta etnokulturnyi aspekty) [Essays on Ukrainian phraseology (psychocognitive and ethnocultural aspects)]: monohrafiia. Kyiv - Cherkasy: Brama. 276 s. [in Ukrainian].

14. Skab M.V. (2008) Zakonomirnosti kontseptualizatsii ta movnoi katehoryzatsii sakralnoi sfery [Regularities of conceptualization and linguistic categorization of the sacred sphere]: monohrafiia. Chernivtsi: Ruta. 560 s. [in Ukrainian].

15. Teliya V.N. (1999) Pervoocherednye zadachi i metodologicheskie problemy issledovaniya frazeologicheskogo sostava yazyka v kontekste kultury. Frazeologiya v kontekste kultury [Primary tasks and methodological problems of the study of the phraseological composition of the language in the context of culture]. Moskva: Shkola. Yazyki russkoy kultury. S. 13-24 [in Russian].

16. Uzhchenko V.D., Uzhchenko D.V. (2007) Frazeolohiia suchasnoi ukrainskoi movy [Phraseology of the modern Ukrainian language]. Kyiv: Znannia. 494 s. [in Ukrainian].

17. AUS - Anhlo-ukrainskyi slovnyk (1996) [English-Ukrainian dictionary]: U 2 t. Kyiv: Osvita [in Ukrainian, in English].

18. AUFS - Anhlo-ukrainskyi frazeolohichnyi slovnyk (2005) [English-Ukrainian Phraseological Dictionary]. Uklad. K.T. Barantsev. 2-he vyd., vypr. Kyiv: T-vo «Znannia», KOO. 1056 s. [in Ukrainian, in English].

19. UR RUSF - Velykyi suchasnyi ukrainsko-rosiiskyi ta rosiisko-ukrainskyi slovnyk frazeolohizmiv ta stalykh vyraziv (2009) [Large Modern Ukrainian-Russian and Russian-Ukrainian Dictionary of Phraseology and Regular Expressions]. Donetsk: TOV «VKF «BAO». 640 s. [in Ukrainian, in Russian].

Размещено на Allbest.ru

...