Лінгвістичні схолії до українськомовного перекладу 1-3 Псалмів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна

Лінгвістичні схолії до українськомовного перекладу 1-3 Псалмів

Олег Кожушний

канд. філол. наук, канд. богослов'я, доц.



Анотація

переклад псалтирь український мова

Автор статті стверджує, що переклад Псалтиря сучасною українською літературною мовою та його всебічне опрацювання, незважаючи на поодинокі спроби реалізувати цей проєкт, залишається актуальним для вітчизняної науково-богословської спільноти, оскільки для сучасних перекладачів співвідношення єврейського і грецького текстів, а також їхнє адекватне відтворення українською мовою з урахуванням активного багатовікового використання слов'янського перекладу є проблемою. Вказуючи практичний шлях для розв'язання цієї проблеми, автор пропонує до уваги власні лінгвістичні схолії до масоретського, грецького та слов'янського текстів перших трьох псалмів, а також пропонує варіант їхнього перекладу. Для роботи використовувалися оригінальні тексти за виданням Biblia Hebraica Stuttgartensia та Septuaginta, а також загальновживаний нині текст Псалтиря церковнослов'янською мовою. З українськомовних перекладів дослідник орієнтується на богослужбовий Псалтир у Київському перекладі 1920 р., текст якого був відредагований у 1947 р. професорами Української Богословської Академії в Мюнхені, і Книгу Псалмів із перекладацького відділу Українського Біблійного товариства 2016 р., текст якої претендує на академічність і є останнім лінгвістичним словом із цієї теми в українській біблеїстиці. Аналізуючи оригінальні тексти, особливу увагу дослідник приділяє основному поетичному принципу біблійної поезії - паралелізму. Аналізуються також окремі лексеми, вислови та важкі для розуміння місця, які вже неодноразово ставали предметом фахової дискусії, і надаються можливі варіанти їхнього перекладу. Викладений у статті матеріал буде корисним не лише для вітчизняних фахівців із біблеїстики, а й для філологів-перекладачів, літературознавців - усіх тих, хто зацікавлений герменевтикою та екзегезою біблійних текстів.

Ключові слова: Псалтир, слов'янський переклад, Септуагінта, масоретський текст, паралелізм, сучасний переклад.

Oleh Kozhushnui, Ph.D. in Philology, Ph.D. in Theology, Associate Professor

Taras Shevchenko National University of Kyiv, Xyiv, Ukraine

Linguistic scholia to the Ukrainian translation of the 1th-3th Psalms

Abstract

The author of the article claims that the translation of the Psalter into the contemporary Ukrainian literary language and its comprehensive study remain urgent for the domestic scientific and theological community despite the individual attempts to implement this project. The correlation of the Hebrew and the Greek texts as well as their adequate reproduction in the Ukrainian language, taking into account the active centuries-old use of the Slavic translation is a problem for the contemporary translators. Pointing out a practical way to solve this problem, the author proposes his own linguistic scholia to the Masoretic, Greek and Slavic texts of the first three Psalms and also offers a version of their translation. The original texts from Biblia Hebraica Stuttgartensia and Septuaginta were used for the work, as well as the commonly used text of the Psalter in the Church Slavonic language. As for Ukrainian translators, the researcher focuses on the liturgical Psalter in the Kyiv translation of 1920, the text of which was edited in 1947 by professors of the Ukrainian Theological Academy in Munich, and the Book of Psalms from the translation department of the Ukrainian Bible Society in 2016: this text claims to be academic and is the latest linguistic word on this topic in Ukrainian biblical studies. Analyzing the original texts, the researcher pays special attention to the basic poetic principle of the biblical poetry - parallelism. He also analyzes individual lexemes, expressions and difficult-to-understand passages, which have repeatedly become the subject of professional discussion, and gives possible options for their translation. The material presented in the article will be useful not only for the Ukrainian specialists in the biblical studies but also for philologists-translators, literary scholars - all those who are interested in hermeneutics and exegesis of the biblical texts.

Keywords: Psalter, Slavic translation, Septuagint, masoretic text, parallelism, modern translation.



Вступ

Запропонований нижче матеріал продовжує цикл статей, присвячений перекладу Псалтиря сучасною українською літературною мовою. У 16 томі фахового збірника наукових праць "Studia Linguistica" представлена перша стаття цього циклу, де окреслена актуальність для науково-богословської спільноти України всебічного опрацювання біблійної поезії і створення якісних перекладів останньої літературною українською мовою. Вказуючи практичний шлях для розв'язання цієї проблеми, автор запропонував до уваги власні лінгвістичні схолії до масоретського, грецького та слов'янського текстів найбільш уживаних з частотного погляду 50-го і 90-го псалмів, а також запропонував варіант їхнього перекладу.



Методологія дослідження

Проаналізувавши ориґінальні тексти, особливу увагу дослідник приділив основному поетичному принципу біблійної поезії - паралелізму. Були проаналізовані також окремі лексеми, вислови та важкі для розуміння місця, які вже неодноразово ставали предметом фахової дискусії, і надані можливі варіанти їхнього перекладу [4, с. 71-85].

Для роботи були використані оригінальні тексти за виданням Biblia Hebraica Stuttgartensia [9] і Septuaginta (ed. by Alfred Rahlfs) [11], а також загальновживаний сьогодні текст Псалтиря церковнослов'янською мовою. З українськомовних перекладів, насамперед, ми орієнтувалися на богослужбовий Псалтир у Київському перекладі 1920 р., текст якого був відредагований у 1947 р. професорами Української Богословської Академії у Мюнхені [8], і Книгу Псалмів із перекладацького відділу Українського Біблійного товариства 2016 р. [7], текст якої претендує на академічність і є останнім лінгвістичним словом із цієї теми в українській біблеїстиці.

Результати дослідження

У цій статті ми продовжуємо ділитися своїми лінґвістичними схоліями, сфокусувавши нашу увагу на перших трьох псалмах.

Перший псалом - "псалом блаженства" - це шість віршів, які є своєрідною преамбулою до всієї книги "похвальних пісень" - Те(г)ілім. Основний меседж книги, яка поетично відображає основу біблійного світогляду, є наступним: запорукою справжнього щастя ("блаженства") праведної людини є виконання нею заповідей Божих за будь-яких зовнішніх обставин. Антитезою до поняття "блаженства" є нетривке "щастя-успіх" нечестивої людини, яка завжди "бунтує і замишляє марне" (Пс. 2:1). Винагорода або кара за обраний життєвий шлях чекають на кожного.

Композиція першого псалма повністю відповідає основному меседжу книги: твір чітко поділяється на дві частини й завершується попередженням: "Бо знає Господь путь праведних, а путь нечестивих - загибель" (Пс. 1:6).

Отже, текст 1-го псалма.

Блажен муж, що не йде на раду нечестивих,

і на путь грішників не стає,

і на зборищі насмішників не сидить.

Цікаво, що єврейське слово "eshm" і грецьке "ракаріо^" перекладається сучасними фахівцями прикметниками "блаженний" і "щасливий", що з богословського погляду не одне й те саме. Якщо семантика лексем "щастя", "щасливий" досить широка, то лексеми "блаженство" і "блаженний" передбачають стан людини, чия воля і, відповідно, діяльність узгоджена з волею Божою - лише тоді людина здатна пізнати, що таке справжнє "благо".

"Ходити за радою нечестивих" і "йти на раду нечестивих" (тобто, брати участь, мати право голосу в раді нечестивих) - також не одне й те саме. До першого варіанту спонукає масоретський текст, а на другому наполягає грецький. Цікаво, що всі три дієслова цього вірша, які в оригіналі наведені в минулому часі (lo halach, lo amad, lo yashab - "не ходив, не стояв, не сидів"), зазвичай передаються теперешнім. Якщо текст оригіналу є, так би мовити, статичним, тобто, відображає наочний результат зробленого в минулому (Септуагінта взагалі тут використовує аорист), то більшість сучасних перекладів, використовуючи теперешній час, демонструють динаміку, характерну для християнського світогляду: людина, яка діє тут і зараз, не просто залишається перед фактом скоєного раніше, а має можливість реалізувати psiavoiav - "покаяння", тобто, змінити на краще свій спосіб мислення і дій.

u'be'moshav lesim - єпї Ka0Ј6pav AoipOv - на седалищи губителей - ця фраза нами перекладається як "на зборищі насмішників", хоча може мати й інші варіанти. Такий філософ-перекладач, як Є.А. Авдеєнко, спираючись на фразу "сидіти на сідалищі", взагалі вибудовує цілий богословський концепт [1, тлумачення на перший псалом], який, на нашу думку, є досить суперечливим.

але в законі Господньому воля його,

і в законі Його повчається день і ніч.

У цьому вірші увагу привертає лише лексема hefso - бєАпра - "воля, бажання, потяг", яку іноді перекладають, як "насолода". У першому і другому віршах маємо також класичне явище біблійного паралелізму [2], на який ми постійно звертали увагу в попередній статті: друга частина вірша висловлює синонімічний до першої зміст, поглиблюючи й доповнюючи його.

І буде він, як дерево, посаджене біля потоків вод, що плоди свої дасть у час свій, і листя його не зів'яне,

а в усьому, що робитиме, матиме успіх.

Цей вірш не містить розбіжностей між масоретським і грецьким текстами. Залишається лише дивуватися буквалізму та невиразності слов'янського перекладу, на зразок: "исходища вод" та "вся, елика аще творит, успеет".

Не так нечестиві, не так:

вони - мов полова, яку вітер змітає з лиця землі.

...ki im ka'motz - шд xvoOg - "мов полова", тобто, непотріб, пух або навіть піна, яку легко підносить і здуває вітер. Можливо, тому слов'янський текст використовує тут нейтральну лексему "прах".

Тому не встоять нечестиві на суді,

ані грішники на зборах праведних.

"Сего ради не воскреснут нечеставии на суд, ниже: грешницы в совет праведных". Із наведеного слов'янського перекладу бачимо, наскільки, за словами Феофана Затворника, "темним" буває загальновживаний текст], над змістом якого часто особливо не замислюються. Проблема, на нашу думку, полягає у неправильному тлумаченні перекладачами дієслова avfoiqpi, яке у християнській традиції звикли перекладати переважно як "воскрешаю". Натомість, наведену грецьку дієслівну форму варто було б перекласти "не встоять (на суді)", навіть "не підведуться (на суд)", що й підтверджує масоретський текст: аі ken lo yakumu resha'im ba'mishpat. Явище parallelismus membrorum1 у цьому рядку реалізує принцин порівняння.

Бо знає Господь путь праведних,

а путь нечестивих - загибель.

derech sadikim ve'derech resha'im - "путь праведних і путь нечестивих" - і тут, і в грецькому тексті маємо ритмічно організоване явне протиставлення в межах віршованого рядка і, як наслідок, підкреслений висновок з усього сказаного вище.

Другий псалом - "царський" або "месіанський" - співали прислужники Єрусалимського храму - левіти під час інавгурації царя. За юдейською традицією його співатиме весь Ізраїль, зустрічаючи Машіаха, а за християнською традицією - це пророчий псалом про Христа-царя, який переможе своїх супротивників.

Псалом чітко поділяється на чотири частини, по три вірші у кожній: заколот народів проти царя (1-3 вірші), голос Господа, який гнівається та висміює їх (4-6 вірші), голос Господа до царя, який у християнській традиції є голосом Христа, що сповіщає визначення Отця щодо себе (7-9 вірші), голос автора псалма - царя Давида, який звертається до царів із порадою підкоритися законному Помазанику Божому.

Текст другого псалма.

Чому бунтують народи, і люди замишляють марне?

"Етноси і народи", "люди, племена та нації" - такі синоніми на позначення людських спільнот знаходимо в різних перекладах у першому рядку псалма, де також маємо паралелізм із синонімічним значенням. Вони "ша- таються" (ц.-слов.), тобто "бунтують" або "хвилюються" і замишляють rik або KЈva, буквально "порожнє" або "пусте і непотрібне". Загалом, відмінностей між варіантами тексту немає.

Повстають царі землі,

і князі змовляються проти Господа

і проти Помазаника Його.

Теперешній час дієслів у перекладах замість аориста в оригіналі лише підкреслює актуальність сказаного для сьогодення. Можна з цим погодитися. Meshiho перекладено в Септуагінті як Хрютбд, що доцільно було б перекласти - "Помазаник". Паралелізм у рядку синонімічний.

"Розірвімо, - кажуть, - пута їхні

і скиньмо з себе ярмо їх".

Перед цим рядком міститься позначка - біа^аАра або Selah - (Hebrew: п^о), яка, як справедливо зазначають дослідники, є "the most difficult word in the Hebrew Bible to translate. Selah is probably either a liturgico musical mark or an instruction on the reading of the text, something like stop and listen" [10, c. 1690-1691]. Отже, на сам текст ця позначка не впливає. А в цьому випадку, на наш погляд, вказуючи на паузу або зміну музичного тону, слугує для введення прямої мови. Також тут варто звернути увагу на conjunctivus hortativus у дієсловах і відобразити це в перекладі. Паралелізм у рядку синонімічний.

Той, Хто живе на небесах, посміється з них,

і Господь посоромить їх.

Тоді промовить до них у гніві Своїм

і в обуренні Своїм наведе страх на них.

У цих двох віршованих рядках істотних смислових розбіжностей між аналізованими текстами немає. Увагу привертають гомеотелевтони - заримовані дієслівні закінчення, характерні як для івриту, так і для грецького тексту, які вдало ритмізують рядки: Yishak... yilag; elemo.yebahalemo; АаАаоєї - тарана; возглаголет - смятет.

Я ж поставлений від Нього царем над Сіоном - горою святою Його - ...

Тут маємо істотну смислову розбіжність між масоретським і грецьким текстами. Пряму мову біблійний іврит вкладає в уста Бога, який зазначає: Va'ani nsachti malki - "Я поставив царя" (під "царем" мається на увазі очільник держави), а грецький текст, використовуючи пасивну форму дієслова та зворот genetivus absolutus, приписує ці слова Христу: "Я поставлений від Нього царем". Із погляду юдаїзму та християнства - принципова відмінність. Церковно-слов'янська наслідує, звичайно, Септуагінту.

...сповістити веління Господнє.

Господь сказав до Мене: "Ти Син Мій, Я нині породив Тебе.

Наслідуючи Септуагінту, у перекладі ми не розриваємо речення, а продовжуємо пряму мову. Істотна різниця в текстах полягає в тому, із яких літер, великих чи малих, ми починаємо писати "Син", "Мене", "Тебе". У християнській традиції ці слова належать до особи Христа, а тому й пишуться з великої літери. І лише тоді речення отримує повне смислове завершення.

Проси в Мене, і дам Тобі народи в насліддя Твоє,

і краї землі -- у володіння Твоє.

Пастимеш їх жезлом залізним

і, як посуд глиняний, потрощеш їх".

Знову ж таки, із тієї самої причини займенники "Тобі" і "Твоє" пишуться тут з великих літер. Окрім синонімічного паралелізму в рядках (хоча в 9 вірші спостерігаємо певну динаміку дії) і цікавих порівнянь не знаходимо тут інших лінгвістичних особливостей: тексти досить точно дублюють один одного.

Отже, нині зрозумійте, царі, навчіться, всі судді землі.

Служіть Господеві зі страхом і радійте Йому з трепетом.

Ibdu.ve'gilu - боиАєйоатє .ауаААіаобє - ці віршовані рядки містять дієслова в наказовому способі, що й відображається в перекладах, але принципових відмінностей не мають. Паралелізм у рядках має звичайне синонімічне значення. Крім того, 11 вірш часто використовується як прокімена2, а тому його адекватний переклад дуже важливий.

Шануйте Сина, щоб не прогнівався Господь,

і ви не загинули, зійшовши з путі праведної,

коли запалає зненацька гнів Його.

Блаженні всі, хто надіється на Нього.

Нагадаю, що останні три рядки - це звернення автора псалма до царів із порадою вклонитися законному Помазанику. Ориґінальний текст до цього і закликає: Nasheku bar pen ye'enaf - буквально, "цілуйте Сина, щоб не розгнівався Він". Незважаючи на наявність варіантів перекладу дієслова nasheku3 pwj A(qal): 1. цілувати; 2. озбройюватися; 3. керуватися. B(ni): цілуватися. C(pi): цілувати. E(hi): доторкатися, дуже натягнутим виглядає варіант перекладу "озбройтеся чистотою" або "дотримуйтеся, набирайтеся чистоти", а також "цілуйте його ноги". Церковно-слов'янський варіант "приимите наказание" спирається на Септуагінту - бра^аобє паїбєіад - і також не є кращим варіантом. "Шануйте Сина" - те, з чим погоджується більшість перекладачів. Для кращого розуміння в нашому варіанті перекладу додається також дієприслівник "зійшовши". Решта тексту не містить істотних відмінностей.

Третій псалом - "ранковий гімн" - це молитва царя Давида, яку він підніс, переховуючись від переслідування під час заколоту проти нього сина Авессалома. Головна думка псалма: як би скрутно не було людині, надія на Бога не повинна її полишати. Сам факт, що людина "лягає, і спить, і встає" (Псал. 3:6) свідчить про те, що Всевишній не залишив її і що не слід впадати у відчай.

Якщо не рахувати перший вірш, який зазначає авторство й тематику псалма, то поезія чітко поділяється на чотири частини: у віршах 2-3 Давид нарікає на своїх ворогів; у 4-5 висловлює впевненість у тому, що "Господь чує його"; у 6-7 віршах розповідає про перебіг власного життя під охороною Всевишнього; у 8-9 віршах готує себе до майбутньої битви. Для кращого розуміння поетичного тексту досліднику необхідно познайомитися з 15-19 главами з другої книги Самуїла, де викладаються події, що надихнули Давида на створення цього псалма. Отже, текст поезії.

Господи, як примножилися вороги мої,

як багато їх повстало проти мене,

багато хто промовляє душі моїй:

"Нема йому спасіння в Бозі його".

"Господи, что ся умножиша стужающии ми?" - цей слов'янський переклад відображає текст Септуагінти, на відміну від масоретського тексту, де маємо ствердження, а не запитання. OAipovTsg цє - "ті, що чинять мені утиски, мучать й ображають". "Промовляти до моєї душі" - le'nafshi ('wdj?) - вислів суто біблійний. Істотних розбіжностей в текстах немає. У другому вірші маємо синонімічний паралелізм. Після цих двох рядків міститься позначка - бібфаАца або Selah, про яку ми вже говорили вище.

Ти ж, Господи, щит мій,

слава моя, Ти підносиш голову мою.

Голосом моїм кличу я до Господа,

і Він відповідає мені з гори святої Своєї.

Слово magen (рп)4 можна перекласти як "щит" або в переносному значенні "захист", а kebodi ('тіло)5 як "слава", "честь", "велич", "хвала". А тому грецький і слов'янський варіанти не суперечать масоретському тексту, переклад же може мати варіативність. Щодо п'ятого вірша, то тут цікавим є час дієслів, який використовують для перекладу: "взиваю", "взиватиму", "покликав", "чує", "почув", "відповів", "почує", "відповість". Усі вони можуть бути слушними, однак, ми використовуємо презенс, оскільки він підкреслює не тимчасове та поодиноке, а перманентне й універсальне відчуття автора, яке передається читачеві. Знову тут позначка - бібфаАца або Selah.

Я лягаю, і сплю, і прокидаюся,

бо Господь захищає мене.

Я не злякаюся десятків тисяч народу,

що звідусіль нападають на мене.

Усе, що було сказано про час дієслів у попередньому вірші, залишається актуальним і для дієслів шостого вірша. Тут ми також використовуємо презенс, підкреслюючи перманентність дії. ki Adonai yismecheni - "бо Господь підтримує" або "захищає мене". Форг]0г|аоцаі - цей майбутній час із Септуагінти ми воліємо зберегти у перекладі, а дієслово ouvsniTfOqpi перекласти зі значенням "нападати".

Устань, Господи, спаси мене, Боже мій,

бо Ти розбив усіх ворогів моїх (бо Ти вдарив по щелепах усіх ворогів моїх)

і зуби нечестивців сокрушив.

Від Господа спасіння,

і над народом Твоїм благословення Твоє.

Переклад першого рядка восьмого вірша не викликає заперечень, окрім вживання в поодиноких випадках замість дієслова "спаси" дієслова "врятуй", що не відповідає богословському змісту концепту "спасіння". Другий рядок восьмого вірша містить незначні розбіжності між грецьким і масоретським текстами. "Ти розбив усіх даремно ворогуючих зі мною" (Септуагінта) або "вразив по щелепах (вилицях, щоках, підборідді - lehi6) усіх ворогів моїх". Звичайно, слов'янський варіант наслідує Септуагінту, а ми, жертвуючи наявним тут буквальним синонімічним паралелізмом, обираємо дещо середнє. Також ми пропонуємо зберегти слов'янізований варант дієслова "сокрушати" замість "скрушати", "розтрощувати", "розбивати" тощо. той киріои q owiqpia - "від Господа спасіння" чи "у Господа спасіння" - як би не перекладали ми цей вислів із погляду синтаксиса відмінків, загальний зміст від цього не зміниться. Останній рядок текстологічних розбіжностей не містить.

На цьому ми можемо завершити наші схолії.



Висновок

Отже, a posteriori можемо ще раз підкреслити, що наведені в першій нашій статті тези про обов'язкове використання масоретського тексту, Септуагінти, а також слов'янського тексту в роботі над українськомовним перекладом Псалтиря є справді слушними і вкрай необхідними. Наприкінці пропонуємо свій варіант перекладу.

Псалом 1

Псалом Давида.

Блажен муж, що не йде на раду нечестивих,

і на путь грішників не стає,

і на зборищі насмішників не сидить,

але в законі Господньому воля його,

і в законі Його повчається день і ніч.

І буде він, як дерево,

посаджене біля потоків вод, що плоди свої дасть у час свій,

і листя його не зів'яне,

а в усьому, що робитиме, матиме успіх.

Не так нечестиві, не так:

вони - мов полова, яку вітер змітає з лиця землі.

Тому не встоять нечестиві на суді,

ані грішники на зборах праведних.

Бо знає Господь путь праведних,

а путь нечестивих - загибель.

Псалом 2

Псалом Давида.

Чому бунтують народи

і люди замишляють марне?

Повстають царі землі,

і князі змовляються проти Господа

і проти Помазаника Його. //

"Розірвімо, -- кажуть, -- пута їхні

і скиньмо з себе ярмо їх".

Той, Хто живе на небесах, посміється з них,

і Господь посоромить їх.

Тоді промовить до них у гніві Своїм

і в обуренні Своїм наведе страх на них.

Я ж поставлений від Нього царем над Сіоном --

горою святою Його --

сповістити веління Господнє.

Господь сказав до Мене: "Ти Син Мій, Я нині породив Тебе.

Проси в Мене, і дам Тобі народи в насліддя Твоє,

і краї землі -- у володіння Твоє.

Пастимеш їх жезлом залізним

і, як посуд глиняний, потрощеш їх".

Отже, нині зрозумійте, царі, навчіться, всі судді землі.

Служіть Господеві зі страхом

і радійте Йому з трепетом.

Шануйте Сина, щоб не прогнівався Господь, і ви не загинули, зійшовши з путі праведної, коли запалає зненацька гнів Його.

Блаженні всі, хто надіється на Нього.

Псалом 3

Псалом Давида, коли він утікав від обличчя свого сина Авесалома.

Господи, як примножилися вороги мої,

як багато їх повстало проти мене,

багато хто промовляє душі моїй:

"Нема йому спасіння в Бозі його".

Ти ж, Господи, щит мій,

слава моя, Ти підносиш голову мою.

Голосом моїм кличу я до Господа,

і Він відповідає мені з гори святої Своєї.

Я лягаю, і сплю, і прокидаюся,

бо Господь захищає мене.

Я не злякаюся десятків тисяч народу,

що звідусіль нападають на мене.

Устань, Господи, спаси мене, Боже мій,

бо Ти розбив усіх ворогів моїх (бо Ти вдарив по щелепах усіх ворогів моїх) і зуби нечестивців сокрушив.

Від Господа спасіння,

і над народом Твоїм благословення Твоє.



Список використаних джерел

1. Авдеенко Е.А. Псалмы: библейское мировоззрение / Е.А. Авдеенко.- М.: Испытайте писания, 2017. - Т. 1.

2. Десницкий А.С. Поэтика библейского параллелизма / А.С. Десницкий. - М.: Библейско-богословский институт св. Апостола Андрея, 2007.

3. Еврейско-русский и греческо-русский словарь-указатель на канонические книги Священного Писания: с коммент. на основе словаря Дж. Стронга. - СПб.: Библия для всех, 2005.

4. Кожушний О.В. Лінгвістичні схолії до українськомовного перекладу 50-го і 90-го псалмів / О.В. Кожушний // Studia Linguistics. Збірник наукових праць.- К.: ВПЦ "Київський університет", 2020. - Vol. XVI. - С. 71-85.

5. Літературознавча енциклопедія: у 2 т. / авт.-уклад. Ю.І. Ковалів. - К.: ВЦ "Академія", 2007. - Т. 2.

6. Олесницкий А.А. Рифм и метр Ветхозаветной поэзии / А.А. Олесницкий. - K.: Труды Киевской Духовной Академии, 1872. - Т. 3.

7. Псалми. Притчі. Сучасний переклад з давньоєврейської мови. - К.: Українське Біблійне Товариство, 2016.

8. Псалтир. Пісні-псальми Давида царя і пророка. Видання УАПЦ в Австралії і Новій Зеляндії, 1989.

9. Biblia Hebraica Stuttgartensia: A Reader's Edition (Hebrew Edition) Hendrickson Publishers, Inc.; Bilingual edition (January 1,2015), 1800.

10. The Enhanced Brown-Driver-Briggs Hebrew and English Lexicon. Based on the 1906 edition originally published by Clarendon Press: Oxford, 2000.

11. Septuaginta. Id est Vetus Testamentum graece iuxta LXX interpretes edidit Alfred Rahlfs. Deutsche Bibelgesellschaft, 1979.



References

1. Avdeenko, E.A. (2017) Psalmy: biblejskoe mirovozzrenie [Psalms: Biblical worldview] Vol. 1. M.: Ispytajte pisanija. (In Russ.).

2. Desnitskii, A.S. (2007). Poetika bibleiskoho parallelizma [Desnitsky A.S. Poetics of biblical parallelism]. M.: Bibleisko-bohoslovskii institut sv. Apostola Andreia. (In Russ.).

3. Evrejsko-russkij i grechesko-russkij slovar'-ukazatel' na kanonicheskie knigi Svjashhennogo Pisanija. (2005). [Jewish-Russian and Greek-Russian dictionary-index to the canonical books of the Holy Scriptures]. S komment. na osnove slovarja Dzh. Stronga / sost. Cygankov Ju. A. SPb.: Biblija dlja vseh. (In Russ.).

4. Kozhushnyi, O.V. (2020). Linhvistychni skholii do ukrainskomovnoho perekladu 50-ho i 90-ho psalmiv. [Linguistic scholia to Ukrainian translation of 50th and 90th psalms]. Studia Linguistica. Zbirnyk naukovykh prats. Vol. XVI. K.: Vydav.-polihraf. Tsentr "Kyivskyi universytet", pp. 71-85. (In Ukr.).

5. Literaturoznavcha entsyklopediia. (2007): [Literary encyclopedia]. U 2 t. avt.-uklad. Yu.I. Kovaliv. Kyiv: VTs "Akademiia", V. 2: M - Ya. (In Ukr.).

6. Olesnitsky, A.A. (1872). Rifm i metr Vetkhozavetnoi poezii [Rhyme and meter of Old Testament poetry]. TrudyKievskoiDukhovnoiAkademii. T. 3. (In Russ.).

7. Psalmy. Prytchi. Suchasnyi pereklad z davnoievreiskoi movy. (2016). [Psalms. A Modern Translation from Ancient Greek]. K.: Ukrainske Bibliine Tovarystvo. (In Ukr.).

8. Psaltyr. Pisni-psalmy Davyda tsaria i proroka. (1989). [The psalms of David the king and the prophet]. Vydannia UAPTs v Avstralii i Novii Zeliandii. (In Ukr.).

9. Biblia Hebraica Stuttgartensia. (2015). A Reader's Edition (Hebrew Edition) Hendrickson Publishers, Inc.; Bilingual edition.

10. The Enhanced Brown-Driver-Briggs Hebrew and English Lexicon. (2000). Based on the 1906 edition originally published by Clarendon Press: Oxford.

11. Septuaginta. (1979). Id est Vetus Testamentum graece iuxta LXX interpretes edidit Alfred Rahlfs. Deutsche Bibelgesellschaft.

Размещено на Allbest.ru

...