Джерела походження сенсорних дієслів на позначення сприйняття на слух

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра іноземних мов для гуманітарних факультетів

Джерела походження сенсорних дієслів на позначення сприйняття на слух

Наталія Головацька,

кандидат філологічних наук, доцент

У статті досліджено динамічний розвиток семантики англійських сенсорних дієслів на позначення сприйняття на слух в історичному розрізі. Два протидійних підходи до вивчення мови діахронний (вивчення та аналіз мови в історичному розрізі) й синхронний (вивчення та аналіз мови на окремому часовому відрізку) є визначальними в дослідженні семантики лексичних одиниць, тому їхнє застосування стало вагомим для аналізу семантичної динаміки англійських сенсорних дієслів на позначення сприйняття на слух. Мета статті -- дослідити й проаналізувати прошарок англійських сенсорних дієслів на позначення сприйняття на слух в історичному аспекті розвитку їхньої семантики з використанням діахронно-синхронного підходу, встановити першоджерела походження таких сенсорних дієслів, окреслити історичну перспективу їхнього семантичного розвитку, виокремити денотативні лексеми відповідного лексико-семантичного поля, тобто дослідити перспективний розвиток семантики англійських сенсорних дієслів сприйняття на слух в історичному розвитку. У статті також використані порівняльно-історичний метод, семантичний, компонентний і концептуальний аналізи. Ці методи, підходи й аналізи уможливили встановити певні індоєвропейські основи, які є першоджерелами в динамічному розвитку основних англійських сенсорних дієслів на позначення аудитивного (на слух) сприйняття та які утворюють ядро відповідного лексико-семантичного поля. Проведене дослідження засвідчило, що еволюція семантики англійських сенсорних дієслів на позначення аудитивного сприйняття, які складають ядро відповідного лексико-семантичного поля, своїми коренями сягає індоєвропейської прамови й прагерманської мови. В індоєвропейській прамові існує невелика кількість основ, що містять сенсорний компонент або мають денотативне значення чуттєвого сприйняття на слух. Проте не всі вони набули прямого розвитку в германських мовах. Встановлено, що дві індоєвропейські основи надзвичайно продуктивні для розвитку великого пласта лексем на позначення чуттєвого сприйняття слухом у германській та інших групах мов. Є випадки, коли індоєвропейські основи лише частково проявили себе в групі германських мов, тобто стали основою утворення ряду слів у деяких германських мовах, окрім англійської, і навпаки. Однак, доведено, що їхня семантика історично взаємозв'язана. З погляду діахронії та синхронії виявлено й встановлено закономірності розвитку семантики англійських сенсорних дієслів сприйняття на слух, спроєктовано типологію семантичних змін цих дієслів.

Ключові слова: сенсорні дієслова, індоєвропейська прамова, етимологія, семантика, діахронно-синхронний.

Natalie Holovatska,

Candidate of Philological Sciences, Associate Professor at the Department of Foreign Languages for the Humanities of Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University (Chernivtsi, Ukraine)

Sources of origin of the english sensorial verbs denoting perception by ear

The article studies the dynamic semantic development of the English sensorial verbs that denote perception by ear in historical terms. Two opposing approaches to the study of the language diachronic (a study and analysis of language in historical terms) and synchronic (a study and analysis of language in a separate time period) are crucial in the research of the semantics of lexical units, so their application has become important for analyzing semantic dynamics of the English sensorial verbs that denote perception by ear. The objective of the article is to consider and analyze the layer of the English sensorial verbs that denote perception by ear, in the historical aspect of their semantics development using a diachronic-synchronic approach, to establish the original sources of these sensorial verbs, to outline the historical perspective of their semantic development, to elicit the core lexemes of the corresponding lexical-semantic field, i.e. to explore the perspective development of the English sensorial verbs semantics that denote perception by ear in historical terms. The comparative-historical method, semantic, componential and conceptual analyses are also used in the article. These methods, approaches and analyses have made it possible to establish certain Indo-European stems, which are the primary sources in the dynamic development of the main English sensorial verbs that denote perception by ear, and which form the core of the corresponding lexical-semantic field. The study showed that the evolution of the semantics of the core English sensorial verbs that denote perception by ear has its roots in the Indo-European protolanguage and ProtoGermanic language. In the Indo-European protolanguage there are several stems that contain a sensorial component or have a denotative sensorial meaning ofperception by ear. However, not all of them have straight development in the group of the Germanic languages. It is established that the two Indo-European stems are extremely productive for the development of a large layer of lexemes that denote sensorial perception by ear in the Germanic and other language groups. There are cases when Indo-European stems are only partially apparent in the group of the Germanic languages, i. e. became the basic lexemes for the formation of a number of words in some Germanic languages, besides English and vice versa. However, it is proved that their semantics has been historically interrelated. From the point of view of diachrony and synchrony, the regularities of the semantics development of the English sensorial verbs of perception by ear are determined, the typology of the semantic changes of these verbs is considered.

Key words: sensorial verbs, Indo-European protolanguage, etymology, semantics, diachronic-synchronic.

Вступ

Постановка проблеми. Будь-яка мова це певний живий динамічний організм, система, головною функцією якої є одночасне прагнення до незмінності й до розвитку. Тому в мові одночасно діють два протилежні процеси динаміка й статика. Існування цих двох протидіючих процесів породжує два різні підходи до вивчення мови діахронний і синхронний. Діахроний підхід допомагає дослідити мову в історичному розрізі її розвитку. Синхронний підхід дає можливість вивчити мову в певний статичний відрізок часу, впродовж якого в ній не відбувається ніяких змін. Саме ці два підходи вирішальні для дослідження джерел походження сенсорних дієслів в англійській мові, зокрема в цій роботі сенсорних дієслів на позначення аудитивного сприйняття.

Аналіз досліджень. Сучасне мовознавство схиляється до думки, що динаміка й статика, синхронія та діахронія характерні для мови на будь-якому етапі її існування, і вивчає мовні явища в поєднанні цих двох підходів (Брагіна, 2001: 8; Буніятова, 2002: 361; Дмитрієва, 2005: 84; Залізняк, 2001: 13; Andersen, 2006: 59 та інші) Саме їхня протидія зумовлює постійний розвиток мови. Попереднє дослідження детально аналізує джерела походження англійських сенсорних дієслів візуального сприйняття в аспекті динаміки їхньої семантики з використанням діахронносинхронного підходу (Головацька, 2019: 35).

Мета статті відстежити, проаналізувати й систематизувати джерела походження англійських сенсорних дієслів на позначення сприйняття на слух або сенсорних дієслів аудитивного сприйняття в синхронно-діахронному розрізі їхньої динаміки, встановити джерела їхнього походження, виокремити денотативні лексеми відповідного лексико-семантичного поля, тобто дослідити перспективний розвиток семантики англійських сенсорних дієслів сприйняття на слух в історичному розвитку. Окрім діахронносинхронного підходу, для отримання кращих результатів у досягненні мети ми скористалися порівняльно-історичним методом, семантичним, компонентним і концептуальним аналізами. Всі ці методи, підходи й аналізи дали можливість встановити певні індоєвропейські основи, які є першоджерелами в динамічному розвитку основних англійських сенсорних дієслів (далі СД) на позначення аудитивного сприйняття та які утворюють ядро відповідного лексико-семантичного поля. Таких першоджерел декілька.

семантика англійський сенсорний дієслово

Виклад основного матеріалу

Індоєвропейська етимологічна основа *(s)keu[e]-. Припускають, що від основи індоєвропейської прамови *(s)keu[e]походять слова германської групи мов на позначення аудитивного сприйняття. Під час аналізу сенсорних дієслів із денотативним значенням see, look, show ми показали шлях розвитку цієї індоєвропейської основи на позначення візуального сприйняття в германських, кельтських і латинській мовах (Головацька, 2019: 37). Проте індоєвропейська основа *(s)keu[e]означає не лише «помічати, спостерігати, дивитися», але й містить компонент hear «чути, сприймати на слух». Так, з цієї основи *(s)keu[e]утворилися грецькі й слов'янські слова на позначення сприйняття слухом: грецьке коєіу perceive, hear «сприймати, чути», kydos glory, fame «слава», літературно that which is heard of «те, про що лине слух»; праслав'янське chujo to feel, perceive, hear «відчувати, чути», cudo wonder «чудо», літературно that which is heard of «те, про що лине слух», чешське (z)koumati to perceive, be aware of «сприймати, усвідомлювати»; сербо-хорватське chuvati watch, heed «уважно спостерігати, стежити».

Від індоєвропейської основи *(s)keu[e]утворилося багато слів на позначення сприйняття на слух у групі германських мов: давньоскандинавське heyra, норвезьке hoyra, давньошведське hoyra, шведське hora, датське hore, давньофризьке hora, hera, herkia, harkia, давньосаксонське horian, західносаксонське hyran, давньомерсійський діалект heran, середньоголандське horen, голандське hooren, ісландське heyra, давньоверхньонімецьке horen, horjan, середньоверхньонімецьке horen, horen, hoeren, нижньонімецьке hoeren, верхньонімецьке horchen, німецьке horen всі означають «слухати, чути», готське hausjan зі значенням «слухати, вислуховувати». У порівнянні з готським дієсловом hausjan в інших лексемах на позначення аудитивного сприйняття відбувся ротацизм. Етимологічно основи германських дієслів *hausian/ *hauzjanспоріднені зі всіма перерахованими вище дієсловами германських мов зі значенням hear, що походять від індоєвропейської основи *(s)keu-. Германське *hausian/ *hauzjanє основою утворення давньоанглійського сенсорного дієслова hyran (heran, hieran) to hear, listen, obey «чути, почути, слухати, слухатися», від якого в середньоанглійській мові утворилися два варіанти: СД heren і hiren. Варто відзначити, що в давньоанглійській мові всі три варіанти СД на позначення сприйняття на слух містять одночасно три компоненти to hear, listen, obey, у середньоанглійській мові ці компоненти розділилися: heren позначало to hear, listen, hiren to obey. У ранньоновоанглійський період фонема [r] вокалізувалася в кінці слова і також перед приголосним, що призвело до скорочення її функціонального навантаження. Іншими словами, між голосним і наступним [r] виник пазвук типу нейтрального голосного [а], з яким неусічений голосний eутворив централізований дифтонг [іа]. Внаслідок цього процесу [r] відпав (не раніше XVIII ст.), нові дифтонги стали позиційно вільними. Таким шляхом утворилося сенсорне дієслово сучасної англійської мови to hear. В XVI ст. спостерігається розширення семантики СД to hear. Появляються такі деривативи, як hearsay «чутка, слух» від виразу to hear say (1576р.), hearing «слухати справу в суді» (1532 р.). Hear, hear! «Правильно, правильно!» (1689 р.) спочатку вживалося в імперативі і використовувалося як оклик для того, щоб звернути увагу на виступ промовця, у наш час набуло значення загального схвального вигуку. В першоджерелі спочатку було Hear him!

Від германської основи *hausian/ *hauzjanутворилися також давньоанглійські hercnian, hyrcnian, hercian; у середньоанглійській мові скорочена форма від давньоанглійського сенсорного дієслова hCrknen і сучасне англійське дієслово harken «слухати, прислуховуватися, вислуховувати» (поява у дієсловах суфіксу -k, невідомого походження, придає ним відтінку багатократності, численності) і його варіант hearken, які є деривативами англійського СД to hear. До утворених сенсорних дієслів зі значенням to hear від германського кореня ^hauz і основи *hauziqonвідноситься й давньоанглійські hercian, hyrcian (порівняємо з давньофризьким herkia, середньонижньонімецьким horken, німецьким horchen, середньоверхньонімецьким horchen від лексеми *horah-hon, які близько споріднені з середньоанглійським hcrknen to hearken), середньоанглійське herke, англійське hear, hark «чути, слухати».

Германський корінь^hauzеквівалентний арійсьгому kousта, вірогідно, споріднений з грецьким^кщяк у а%ой`єіу, а-%ойш hear «чути». Ознаки основи kusмістяться й в грецьких дієсловах іЦої'юйаі = ц-%ойд (о) 9аі «показуватися, появлятися». Вважають (Kluge, 1898: 173; Mueller, 1865: 319), що готське hausjan to hear і auso ear є тотожними за походженням. Звідси, можна припустити, що германські основи *hausта ausє також етимологічно рівнозначними. Дійсно між ними існує вражаюча схожість, однак на нашу думку їх спорідненість не можлива, так як вони походять від різних основ індоєвропейської прамови: германське *hausвід індоєвропейської основи *(s)keu[e](як було показано вище) й auso від індоєвропейської основи *ous-.

Індоєвропейська етимологічна основа *kleu-. Ця основа зі значенням to hear «чути, слухати» є основою утворення великого пласту сенсорних слів у грецькій, латинській, слов'янських та германських мовах. Так, у грецькій мові з нього походять слова клїі-єіу to hear «чути, слухати», кХи-тод «почути, послухати», клє-од «прославляти, нести слух про», клє-оцаї «прославлений, відомий», клє-то «знаменитий»; у слов'янських *sluti «славитися», *slovo, *slava; *sluxb, *sl^xb «слух»; *sluxati, *slusati; *slysatl «слухати»; у латинській cluere (-ere) to hear «чути, слухати»; cluo, clueo «згаданий, названий», in-cli-tus «відомий», prae-cluis «добре відомий». Давньолатинське cluere (-ere) to hear мав у теп. ч. форму cluens, котра пізніше трансформувалася в cli-ens one who hears, obeys, a dependant «той, что слухається, утриманець». Від форми акузативу давньолатинського cli-ent-em походить фризьке cli-ent, за допомогою якого з латинської у сучасну англійську мову запозичений іменник client «підлеглий, клієнт». У такий же спосіб розвинулося сучасне англійське glory «слава, популярність», запозичене з давньофризької лексеми glorie < латинське glo-ria, яке є ослабленою формою від латинської основи *clo-ria, споріднений з грецьким клє-од (від * к'лєрод «слава»).

Від індоєвропейської основи *kleuсформувався величезний пласт слів на позначення сприйняття слухом у кельтських мовах: давньоірландське ro-clui-nethar «слухайте», ro-cloor, clunim I hear, «я чую», clu, cloth «слава», clu-as «вухо», cluada ears «вуха», давньокіммерійське clywed «слухати», середньокіммерійське clywaf «я слухаю», кіммерійське clust «слух», clust «вухо», корнуольське clywaf «я слухаю», бретонське clevout «слухати». Індоєвропейська основа *kleuочевидна і у санскриті crus-ti «слухати, чути» (c замість k, r замість l), srosati hears, obeys «чути, слухатися»; авест. sraothra ear; середньоперське srod hearing, sound; литовське klausau to hear, slove splendor, honor «велич, слава, честь»; давньословянське slusati to hear, slava fame, glory, slovo word. Найбільш екстраординарним результатом нашого дослідження є те, що від цього ж гнізда *kleuвиникла сучасна англійська лексема slave «раб», що запозичена з фризької esclave (німецьке sklave) > середньоверхньонімецьке slave > давньоруське Slovene «слов'яни». Первинне значення англійського slave є «схоплений в полон слов'янин або один із слов'ян». Літературне значення лексеми Slovene було «зрозумілі люди» (так як слов'яни розглядали інші раси, своїх сусідів, як «німих» або «таких, що неясно висловлюються»). Slovene було деривативом давньословянської лексеми slovo word.

У германських мовах індоєвропейська основа *kle (u)з нульовою основою отримала наступний розвиток: германські *hliu-men, *hllu-^a-n, *hlud-a-; *hliuma-z, -en, *hlu-z-a-; *hlusen-; *hlusti-z; *hlustren із значеннями hearing, noise > готські Ыпф, hliuma (іменники: в одн. мали значення «слух, увага» (hearing), у мн. «вуха» (ears)), *hluzan «слухати» > давньоскандинавські hljod-r «тихий, спокійний», hljod «слух, тишина», *hled-r «відомий», hljom-r «сильний звук», hlora «підслуховувати, уважно слухати» > ісландські hlusta to hear, listen, hlust споріднене з давньоанглійським hlosnian to listen, be silent in expectation of hearing, await, be on the look out > давньосаксонське hlust «слух, вухо, слухати, підслуховувати» > середньонижньонімецьке lut, lusteren > давньоверхньо-німецькі (h)liumunt «репутація, слава», (h)lut «почутий», (h)losen «слухати, прислуховуватися, слухатися», (h)lustren «слухати, підслуховувати» > середньо-верхньонімецькі liumunt, liument, liumt, liunt; liumde, liunde «крик, слава», lus(e)men, lusenen, lusenen «слухати, підслуховувати», luschen «підслуховувати», losen «слухати, прислуховуватися, почутий» > німецькі leumund «слава, репутація», lauschen «підслуховувати», losen, laustern «слухати, прислуховуватися» > давньоанглійські лексеми hico|ror «слух», hlyst «слух», hlystan, hlosnian «слухати, прислуховуватися», hlyst, ge-hlyst hearing «слух». Давньоанглійське hlosnian утворилося безпосередньо від герм. основи *hlusnojan-, а давньоанглійська лексема hlysnan походить від германського *hlusinojan, у давньоскандинавській lysna, hlysna.

У середньоанглійський період префікс hвідпадає, короткий голосний y, який був присутній в мерсійському й уесекському діалектах давньоанглійської мови, переходить в північному діалекті середньоанглійської мови в короткий голосний i та південно-західному діалекті в короткий u-, тому в середньоанглійській мові виникають два варіанти СД на позначення сприйняття слухом lustn-en, listn-en і дві скорочені форми lust-en, list-en. В усіх варіантах цих середньоанглійських сенсорних дієслів кінцевий -en є звичайним інфінітивним суфіксом, -n в середині цих дієслів є лише вставкою або приголосною, що поєднувала корені lust-, listз суфіксом -en. У сучасній англійській мові зберігся лише один варіант лексема listen «слухати, вислуховувати». Буква tв англійського СД listen не вимовляється, хоча і пишеться, внаслідок того, що в ранньоновоанглійській період внаслідок фонологізації голоса у щілинних у групі «щілинний + змичний + сонант» випадає середній приголосний змичний, так як у castle, nestle і тому подібне.

Від розширеної індоєвропейської форми основи *kleusутворюються в германських мовах слова на позначення частини обличчя «щока». Індоєвропейське *kleus> германські *hleuza«біля вуха», *kleusoear > давньоанглійське hleor cheek, face «щока, обличчя» > середньоанглійське ler «щока». До 1530 р. розвинулося метафоричне значення цього слова to look obliquely «дивитися скоса». У сучасній англійській йому відповідає слово leer.

Індоєвропейська основа *klu -toз довгим голосним u і суфіксом toстала основою розвитку пласту слів у германських мовах на позначення «звуку». Індоєвропейське *klu-to> ісландські hlidh, hliomr sound, clamor, hljod sound; hljodan a sound, tune > давньошведське liudher (прикметник) «шумний, гучний» > шведські лексеми ljumm (іменник) «шум, звук», lju-mma, lom-ra to resound «голосно звучати, прославляти» > давньодатське hlewagasti > датське lud «гучний» > давньосаксонське hlud «шумний, гучний» > середньонижньонімецькі lut, lusteren > давньоверхньонімецькі (h) liodar «звук», (h)liumunt «репутація, слава», (h)luta «звук, легкий шум, голос», (h)luti «сила звуку» > середньоверхньонімецькі lut «гучний, звук, голос, крик», lut «звук, голос» > німецькі laut / Laut «гучний / звук» > давньоанглійські hleo^or «шум, звук, мелодія», hlud «шумний, гучний», hleopor «тон, звук, мелодія» > англійське loud. Від індоєвропейського кореня *klu -toпоходять англійські ab -laut, um-laut, друга половина яких містить компонент -laut «звук». Обидві групи слів мають спільну германську основу * hludaz heard, loud.

Індоєвропейська етимологічна основа *au-. Етимологічно дуже важко відрізнити індоєвропейську основу *auвід іншого індоєвропейської основи *awolong, wish «пристрасно бажати, прагнути», однак основа *auвідіграла не менш важливу роль в утворенні великого пласту лексики на позначення чуттєвого сприйняття у германських, балто-слов'янських, латинській та грецькій мовах. У індоєвропейській прамові основа *auвживалася у значенні «слухати, помічати». Від неї утворилася група слів на позначення візуального й аудитивного сприйняття в давньоіндійській мові avis із значенням «очевидно, перед очима, публічно», у давньогрецькій аідОоцаї «помічати, відчувати», акоиєї = аконда+є «слухати», у грецькій aigOavsgOai to feel «відчувати», у хетській мові u-uh-hi «я бачу», a-us-zi «дивиться», а-u-ri-is (< a-u-wa-ri-is) «огляд», в авестинській avis (прикметник) «очевидний, явний, перед очима». У балто-слов'янській групі мов індоєвропейська основа *auотримала наступний розвиток:

1. У слов'янських мовах від давньославянського кореня *avутворилися давньославянські лексеми *avltl, *ave, Qnn, *umeti > давньоруські ^вити «показати, явити», ^витисл «показатися, явитися», ^вЕ «ясно; відкрито» > болгарські яве «наяву», явЯ «показую, говорю», явля «поява», сербо-хорватські ]сівити «об'являти», на]сіви «наяву», словенське javiti «доповідати», чешські jeviti «показати», vjev, najev «відкрито, публічно», jevny «відкритий», словацькі javit «показати», jav «явище», польські jawic «відкрити», na jaw, па jawie «відкрито», na jawie «наяву», укр. явити, явний, ява.

2. У балтійських мовах від давньобалтійського *auутворилися давньобалтійські *au-mo (-men-es), *amo (-men-es) із значенням understand, be awake «розуміти, бути насторожі» > давньолитовські ovije «марити наяву», oviti-s «бачити себе у сні або видінні» > литовські aumuo «розум, уява, інтелект», ovyje «наяву», ovyties «привидітися, приснитися».

3. У латинській мові від індоєвропейської основи *auвзяли початок лексеми audio, audire to hear, auscultare, ausculto listen, obedire obey, auscultari listen, audiens audience, auscultator listener та інші.

4. У германських мовах іє. корінь *auне має безпосереднього розвитку.

В англійській мові отримали свій розвиток сенсорні лексеми, запозичені в середньоанглійський і ранньоновоанглійський періоди з латинських основ *audio, -ire, *auscult-, *auscultoта з грецької *аідОатєд, від яких в сучасній англійській мові утворилися певні слова на позначення сенсорного сприйняття. А саме:

1. Від латинського audire походять англійські лексеми:

-- audible «чутний, виразний» (1529 р.) < середньофранцузьке audible < пізньолатинське audibilis < латинське audire;

-- audience «публіка, глядачі, радіослухачі» (1374 р.) < давньофранцузьке audience < латинське audentia a hearing, listening дієприкм. І від audire;

-- audile «що володіє доброю слуховою пам'яттю, легко сприйсає на слух» (XIX ст.) < англійське auditory + ile < латинське audire;

-- audio-компонент складних слів, що пердають значення «слуховий, акустичний», напр. audiotypist «фономашиністка», audiograph «аудіограф»;

-- audit «аудит, детальна, ретельна перевірка» (1431 р.) < латинське auditus a hearing «слух», дієприкм. ІІ від audire;

-- audition «вислуховування, слух, слухання» (1599 р.) < середньофранцузьке audicion < латинське auditionem (наз. відм. auditio), дієприкм. ІІ від audire;

-- auditor «контролер, ревізор» (1377 р.) < в середньоанглійській утворилося під впливом іменника auditor «слухач» < середньофранцузьке auditeur < латинське auditorem (наз. відм. auditor) < латинське auditus;

-- auditorium «аудиторія, глядацька зала» (1727 р.) < латинські auditorium с.р. від auditorius

< auditor < audire;

-- auditory «слуховий» (близько XIV ст.) < пізньолатинське auditorius < латинське audire;

-- oyez «слухайте» (1425 р.) < середньофранцузьке oyez < давньофранцузьке oiez < латинське audiatis мн. імперативу від audire;

-- obey «підкорятися, бути слухняним» (1290 р.) < середньоанглійське obeien < давньофранцузьке obeir to listen < латинське oboedire to listen to: obto + audire to hear;

-- subaudition «припущення, підтекст» < пізньолатинське subauditio, subaudition < латинське subauditus, дієприкм. мин. ч. від sub-+audire.

2. Від латинських основ *auscult-, *auscultoутворилися англійські auscultate, auscultation, auscultatory, auscultoscope.

3. Від грецької основи *aig0avsg походять сучасні англійські aesthacyte, aesthete, aesthetic, aesthetics, anesthekinesia, anesthesia, anesthesin, anesthetic, anesthesiology, anesthetist, anesthetize.

Висновки

Таким чином, встановлено, що індоєвропейські основи *(s)keu[e]та *kleuнадзвичайно продуктивні для розвитку великого пласту лексем і, зокрема, на позначення чуттєвого сприйняття слухом у германській групі мов і не лише. В англійській мові вони є основою семантичного утворення як пласту слів на позначення аудитивного сприйняття: *(s)keu[e] продукує ядерні лексеми лексико-семантичного поля сприйняття на слух to hear, to hearken, так і інших лексем, що продукуються від основи *kleuзі значеннями cli-ent «слухняний, підлеглий», glory «слава», slave «раб», leer «щока», loud «звук», «гучний, голосний». У всіх цих сучасних англійських словах історично збереглася одна приголосна буква l від індоєвропейської основи *kleu-. Індоєвропейська основа *auє основою утворення лексем із значенням «явище, наяву» в слов'янських мовах, «уява, наяву» в балтійських мовах, лексем на позначення чуттєвого сприйняття в грецькій і латинській мовах, також групи слів на позначення аудитивних медичних термінів в англійській мові.

Список використаних джерел

1. Брагина А. А. Диахрония в синхронии -- как процесс развития языка. Русский язык: исторические судьбы и современность: сборник тезисов по материалам I Междунар. конгресса исследователей русского языка, г. Москва, 13-16 марта 2001 г / Моск. гос. ун-т им. М.В. Ломоносова, Рос. академия наук и др. Москва: МГУ, 2001. С. 8-9.

2. Буніятова І. Р Основні підходи до вивчення складного речення в синхронії та діахронії. Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Серія «Філологія. Педагогіка. Психологія». Київ: КНЛУ, 2002. Вип. 6. С. 360-369.

3. Головацька Н. Г Джерела походження сенсорних дієслів на позначення візуального сприйняття. Науковий вісник Міжнародного Гуманітарного університету. Серія «Філологія»: збірник наукових праць. Одеса: МГУ, 2019. Вип. 42. Том 2. С. 35-40.

4. Дмитриева О. И. Диахронический анализ глаголов производящей базы внутриглагольного префиксального словопроизводства. Вестник Саратовского госагроуниверситета им. Н. И. Вавилова. 2005. № 3. С. 84-89.

5. Зализняк А. А. Семантическая деривация в синхронии и диахронии: проект «Каталога семантических переходов». Вопросы языкознания. 2001. № 2. С. 13-25.

6. Andersen Henning. Synchrony, Diachrony and Evolution. Competing Models of Linguistic Change. 2006. P 59-90.

7. Bosworth J. An Anglo-Saxon Dictionary / ed. and enlarged by T. Northcote, M. A. Toller. Oxford: At the Clarendon Press, MDCCCLXXXII; London: Henry Frowde OUP Warehouse, 1883. 1302 p.

8. Kluge F. English Etymology: A Selected Glossary serving as an Introduction to the History of the English Language. Strassburg: Karl J. Trubner, 1898. 234 p.

9. Mueller Ed. Etymologisches Woerterbuch der Englischen Sprache. Coethen: Druck und Verlag von Paul Schettler, 1865. 572 p.

References

1. Brahina A. A. Diachronia v sinchronii kak process razvitia yazika. [Diachrony an Synchrony as the processes of language development]. Russian language: historical destinies and the present. Collected articles of the 1^st International Congress of researchers of the Russian language, March, 13-16, 2001. Moscow state university named after M. V. Lomonosov, Rus. Academy of sciences and other. M.:MSU, 2001. pp. 8-9. [in Russian].

2. Buniiatova I. R. Osnovni pidhody do vyvchennia skladnoho rechennia v synchronii ta diachronii. [Basic approaches to the study of the complex sentence in diachrony and synchrony] Ser. Philology. Pedagogy. Psychology. Scientific Herald of the department of UNESCO. KNLU, 2002. Ed. 6. pp. 360-369. [in Ukrainian].

3. Holovatska N. H. Dzherela pohodzhennia sensornyh diyesliv na poznachennia vizualnoho spryyniattia. [Sources of origin of the English sensorial verbs of visual perception]. Scientific Herald of the International Humanitarian University. Series: Philology. Collection of scientific works. Odesa: iHu, 2019. Ed. 42, vol. 2. pp. 35-40. [in Ukrainian].

4. Dmitriyeva O. I. Diachronicheskiy analiz glagolov proizvodiashchey bazy vnutriglagol'nogo prefiksal'nogo slovoproizvodstva. [Diachronic analysis of verbs of the generating base of the inner-verbal prefix word formation]. Herald of the Saratov state agro-university after N. I. Vavilova. 2005. № 3. pp. 84-89. [in Russian].

5. Zalizniak A. A. Semnticheskaia derivatsiya v sinchronii i diachronii: proekt “Kataloga semanticheskih perehodov”. [Sematic derivation in diachrony and synchrony: a project of the “Catalogue of semantic shifts”]. Questions of Linguistics. 2001. №2. pp. 13-25. [in Russian].

6. Andersen Henning Synchrony, Diachrony, and Evolution. Competing Models of Linguistic Change. 2006. pp. 59-90.

7. Bosworth J. An Anglo-Saxon Dictionary. Ed. and enlarged by T. Northcote, M. A. Toller. Oxford: At the Clarendon Press, MDCCCLXXXII. London: Henry Frowde OUP Warehouse, 1883. 1302 p.

8. Kluge F. English Etymology: A Selected Glossary serving as an Introduction to the History of the English Language. Strassburg: Karl J. Trubner, 1898. 234 p.

9. Mueller Ed. Etymologisches Woerterbuch der Englischen Sprache. Coethen: Druck und Verlag von Paul Schettler, 1865. 572 p.

Размещено на Allbest.ru