Природне середовище як об’єкт лінгводидактики (конспект заняття для рівня володіння українською мовою як іноземною В2)

Міжнародного інституту освіти, культури та зв'язків із діаспорою Національного університету «Львівська політехніка», (Львів, Україна)

Оксана ГАЛАЙЧУК, кандидатка філологічних наук, наукова співробітниця

У статті констатовано потребу в розробці нових ефективних методів навчання для викладання УМІ в чужомовній аудиторії. З'ясовано, що навчально-методичні рекомендації щодо викладання природничих тем представлені у підручниках переважно для початкових рівнів. Для середніх і вищих рівнів вивчення української мови як іноземної в окремих публікаціях науковців пропрацьовано мікротеми бджільництво, птахівництво, рослинний і тваринний світ, назви географічних об'єктів, екологія та ін. У статті запропоновано авторський проєкт заняття з УМІ на тему «Природа». Заняття розроблено відповідно до Стандартизованих вимог до рівнів володіння українською мовою як іноземною А1--С2 і призначене для іншомовців, які вивчають українську мову на рівні В2. Представлений проєкт заняття спрямований на розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності: читання, слухання, говоріння та письмо. Для читання та слухання запропоновано тексти, відповідно адаптовані до рівня володіння українською мовою як іноземною В2.

До текстів розроблено комплекс дотекстових і післятекстових вправ / завдань. Дотекстові вправи передбачають засвоєння маловідомого або невідомого лексичного матеріалу, який полегшить іншомовцям прочитання тексту. Післятекстові вправи розширюють мовленнєву компетенцію студентів, допомагають з'ясувати, наскільки вони розуміють зміст прочитаного тексту, сприяють засвоєнню нових мовних засобів. У заняття включено також граматичний компонент вправи для практичного засвоєння теми «Однорідні члени речення». Запропонована навчально-методична розробка не тільки сприятиме розвитку мовленнєвих навичок іншомовців з теми «Природа», а також може бути використана як основа для подальших методичних напрацювань під час викладання української мови як іноземної на рівні В2.

Ключові слова: українська мова як іноземна, рівень володіння українською мовою як іноземною В2, види мовленнєвої діяльності, заняття, вправи, природа.

Oksana HALAICHUK, Candidate of Philology, Researcher International Institute for Education, Culture and Diaspora Relations of Lviv Polytechnic National University, (Lviv, Ukraine).

The paper states the need to develop new effective methods for teaching ULF in a foreign-language classroom. It is found that educational and methodological recommendations for teaching science topics are presented in textbooks mainly for primary levels. For the middle and higher levels of studying the Ukrainian language as a foreign language, the micro-topics of beekeeping, poultry farming, flora and fauna, names of geographical objects, ecology, etc. have been elaborated in separate publications of scientists. An author's lesson plan on Ukrainian as a foreign language on the topic `Nature' is proposed. The lesson is developed in accordance with the Standardized requirements for A1--C2 levels of proficiency in Ukrainian as a foreign language and is intended for foreign speakers who study Ukrainian at B2 level. This lesson plan is aimed at developing all types of speech activity: reading, listening, speaking and writing. For reading and listening, texts adapted to B2 level of proficiency in Ukrainian as a foreign language are proposed. A complex of pre-text and post-text exercises and tasks is developed for the texts. Pre-text exercises involve the assimilation of little-known or unknown lexical material, which will make it easier for non-native speakers to read the text. Post-text exercises expand the speaking competence of students, help to find out how much they understand the content of the read text, contribute to the assimilation of new language tools. The lesson also includes a grammatical component exercises for practical learning of the topic `Homogeneous parts of the sentence'. The proposed educational and methodological complex will not only contribute to the development of speaking skills of foreign speakers on the topic `Nature', but can also be used as a basis for further methodological developments in teaching Ukrainian as a foreign language at B2 level.

Key words: Ukrainian as a foreign language, B2 level of proficiency of Ukrainian as a foreign language, types of speech activity, classes, exercises, nature.

Постановка проблеми

Сьогодні одним із актуальних питань методики викладання української мови як іноземної є напрацювання методів навчання іншомовних студентів української мови на рівні В2. Цей рівень передбачає здатність іншомовця ефективно спілкуватися в українськомовному середовищі, усвідомлено використовувати більшість виражальних засобів і мовленнєвих умінь (Стандартизовані вимоги, 2020). Серед тем, які повинен опанувати іноземець у процесі вивчення української мови на рівні В2, важливе місце займає «Природа».

Аналіз досліджень. На сьогодні ця тема розроблена частково. Так, навчально-методичні рекомендації щодо викладання природничих тем представлені у статті Л. Біденко, Г. Дядченко та Ю. Кліпатської «Формування мовленнєвої компетентності студентів-іноземців у процесі навчання української мови як іноземної» (Біденко, 2019: 7-12). Проаналізувавши наскрізну тему «Природа України» на рівні А1, А2, В1, автори запропонували зразки вправ і завдань, що сприятимуть формуванню мовленнєвої компетентності іноземних громадян. Частково цієї теми торкнулася М. Шевченко у статті «Подкаст як ефективна технологія формування аудитивних умінь у процесі навчання іноземних студентів української мови» (Шевченко, 2020: 32-40). Розробляючи алгоритми роботи з подкастами як дидактичним засобом для вивчення української мови як іноземної, дослідниця використала матеріал про природу. Природа України є однією з комунікативних тем навчальних посібників «Українська для іноземців. Рівень А2» (Дегтярьова, 2020), «Крок-2. Українська мова як іноземна» (Палінська, 2014: 119-131). Для формування фахової компетенції у низці статей О. Бурковської розглянуто особливості роботи з термінологією лісівництва, зокрема визначено лексичний мінімум та запропоновано систему вправ для його засвоєння (Бурковська, 2014; Бурковська, 2015). Для різних рівнів вивчення УМІ пропрацьовано окремі мікротеми: бджільництво, птахівництво, рослинний і тваринний світ, назви географічних об'єктів, екологія тощо. Однак залишається велика потреба у заняттях для розвитку комунікативних навичок на природничу тематику для студентів, які вивчають українську мову на рівні В2 і вище.

Мета статті розробити проєкт заняття, що дозволить сформувати в іноземних студентів, які вивчають українську мову як іноземну, комплекс знань та комунікативних навичок з теми «Природне середовище», який би відповідав Стандартизованим вимогам до володіння мовою на рівні В2.

Виклад основного матеріалу

На рівні В2 іншомовці повинні розуміти прочитані та прослухані тексти, відтворити інформацію з них, уміти сформулювати усно чи письмово власну думку, а також підтримати розмову на запропоновану тему. З огляду на це пропонуємо навчально-методичні матеріали, які сприятимуть розвиткові таких видів мовленнєвої діяльності як читання, слухання, говоріння та письмо, а також міститимуть елементи граматики. Заняття розраховано на 4 академічні години і структурно уніфіковане з іншими темами у межах курсу з навчання української мови як іноземної на рівні В2.

Пропонуємо розпочати заняття, актуалізувавши знання студентів із теми «Природа» таким чином:

Завдання 1. Дайте відповіді на запитання: Що ви знаєте про природу України? Її рослинний та тваринний світ? Які рослини та тварини є у країні, де Ви проживаєте?

Наступна фаза читання тексту. Саме ця фаза навчання сприяє збагаченню лексичного запасу студентів, виробленню вміння працювати зі словником, розвитку «чуття мови», знайомству з образною системою мови, формує мовленнєві навички та вміння (Станкевич, 2009: 202). Більшість методистів з УМІ сходяться на думці, що процес читання відбувається у три етапи: передчитання (pre-reading), читання (reading) і післячитання (post-reading) (Тарнопольський, 2006: 108). Оскільки ці етапи характеризуються своїми особливостями, до кожного з них передбачено передтекстові та післятекстові вправи. Як вважає Б. Бистрова, на першому етапі вправи націлені на усунення можливих труднощів лексичного, фонетичного чи граматичного характеру та на прогнозування змістової інформації тексту. Результатом цього етапу є засвоєння лексичних одиниць та граматичних форм, що використовуються в тексті. Другий етап саме читання. Слід зауважити, що тут головне розуміння тексту. Залежно від рівня студентів можна відпрацьовувати та удосконалювати різні техніки читання. Третій етап допомагає проконтролювати, як студенти зрозуміли зміст прочитаного тексту, а вправи, спрямовані на засвоєння мовних засобів, забезпечують формування навичок оперування цими засобами у процесі мовлення (Бистрова, 2009: 211). Для більшої ефективності при укладанні вправ рекомендовано використовувати не лише інформацію із тексту, а й із додаткових джерел, таким чином активізуючи самостійно здобуті знання і вміння студентів. чужомовний природа викладання заняття

Як передбачено у вимогах до дотекстових вправ, у наступних завданнях пропонуємо іншомовцям засвоїти маловідомий або новий лексичний матеріал, який полегшить їм прочитання тексту.

Завдання 2. Пригадайте або з'ясуйте значення поданих слів: блискавка, відлига, відчайдушний, синоптик, стихія, посуха, посилати, прикмета, провісник. Складіть із поданими словами речення.

Завдання 3. Поєднайте праву та ліву колонки.