Глобалізація суспільства як один із головних чинників формування новітнього ділового комунікативного дискурсу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університету імені Альфреда Нобеля

Глобалізація суспільства як один із головних чинників формування новітнього ділового комунікативного дискурсу

О.М. Турчак, кандидат філологічних наук, доцент кафедри англійської філології та перекладу

м. Дніпро

Анотація

У статті проаналізовано глобалізацію суспільства як один із головних чинників формування новітнього ділового комунікативного дискурсу. Мета статті - дослідити вплив глобалізаційних процесів, що відбуваються в суспільстві, на формування сучасного українського ділового дискурсу. Методами дослідження є описовий метод та метод порівняльно-зіставного аналізу.

В основі глобалізації офіційно-ділового дискурсу - українська модель суспільства. Вона тісно пов'язана з українською мовою, яка протягом століть виборює свої права для того, щоб посісти гідне місце серед мов світу. Саме тому увагу приділено тенденціям розвитку української мови в сучасних умовах, зокрема питанню культури мови. Відзначено, що сучасний стан світового розвитку характеризується динамічним поглибленням процесів інтеграції політичного, економічного, культурного життя країн світу. Процеси глобалізації можуть виявити як позитивний, так і негативний вплив на мовну ситуацію, тобто можна стверджувати, що глобалізація має двовекторний характер. У розвитку української мови на сьогодні слід виділити три глобалізаційні тенденції. Перша - це освоєння українською мовою світового простору, раніше закритого для неї. Друга - зміна статусу української мови. Зараз вона є затребуваною в офіційно-діловій сфері, галузі освіти, культури, економіки, політики тощо. Третя - це мовна політика в Україні, посилення ролі української мови як державотворчої.

Сучасна ділова сфера - це дієвий засіб передавання інформації, розрахований на максимальну аудиторію. її специфіка визначається насамперед функціональною природою - бути засобом впливу. Ділові відносини миттєво реагують на зміни та події, що відбуваються у світі, фіксують їх. Тому арсенал мовних засобів, якими на сьогодні послуговується бізнес-сфера, зазнав змін і вимагає окремого дослідження.

Питання культури української мови залишається актуальним і глобально постає в умовах розбудови української держави. Нагально це питання заявляє про себе в офіційно-діловому стилі, оскільки сфера діловодства досі послуговується величезною кількістю кальок із російської мови й забуває про власне українські варіанти. Ця проблема зумовлена функціонуванням української мови в умовах білінгвізму.

Ключові слова: глобалізація, дискурс, ділове мовлення, офіційно-діловий стиль.

Abstract

GLOBALIZATION OF sOCIETY As ONE OF THE MAIN FACTORs OF THE NEw BUsINEss COMMUNICATION DIsCOURsE FORMATION

Olena M. Turchak, Alfred Nobel University (Ukraine)

Key words; globalization, discourse, business speech, official-business style.

The current state of world development is characterized by a dynamic deepening of the processes of integration of political, economic, cultural life of the world. Now we can observe the rapprochement of different countries and peoples, which has a significant impact on their culture, values, language and speech elements. This process is called "globalization". As a result of globalization, there is an interpenetration of languages, which blurs the boundaries between languages, which is manifested in changes in the lexical, grammatical and syntactic levels of language. Borrowings are primarily distributed through the media and the Internet.

The objective of the article is to investigate the influence of globalization processes taking place in the society on the formation of the latest business communicative discourse. Research methods: descriptive method, method of comparative analysis, which make it possible to determine the specifics of the Ukrainian language functioning at the present level and draw conclusions about the material processed.

At the heart of the globalization of official business discourse is the Ukrainian model of society. It is closely connected with the Ukrainian language, which has been fighting for its rights for centuries in order to take a worthy place among the world's languages. That is why attention is paid to the development trends of the Ukrainian language in modern conditions, in particular the issue of language culture.

Globalization determines the prospects for the development of the Ukrainian language today. The consequence of globalization is cultural integration, it is a tool for influencing national culture and language. The processes of globalization can have both positive and negative effects on the language situation, ie it can be argued that globalization has a two-vector nature. There are three globalization tendencies in the development of the Ukrainian language today. The first is the development in Ukrainian of the world space previously closed to it. The second is a change in the status of the Ukrainian language. Now it is in demand in the official business sphere, in the field of education, culture, economics, politics, etc. The third is language policy in Ukraine, strengthening the role of the Ukrainian language as a state-building language.

The modern business sphere is an effective means of transmitting information designed for the maximum audience. Its specificity is determined primarily by its functional nature - to be a means of influence. Business relationships react instantly to changes and events in the world, capture them.

The issue of the culture of the Ukrainian language remains relevant and appears globally in the context of the development of the Ukrainian state. Urgently, this issue manifests itself in the official business style, as the field of office work still uses a huge number of copies of the Russian language and forgets about the actual Ukrainian versions. This problem is due to the functioning of the Ukrainian language in the context of bilingualism. We should not forget that the success of the case depends on the level of language training, on the ability to formulate an opinion correctly. Successfully selected words and explanations make it possible to take into account the situation of business communication, the problem and find a decent solution. Therefore, the arsenal of language tools used by the business sector today has changed and requires a separate study.

Аннотация

В статье проанализирована глобализация общества как один из главных факторов формирования новейшего делового коммуникативного дискурса. Цель статьи - исследовать влияние глобализационных процессов, происходящих в обществе, на формирование современного украинского делового дискурса. Методами исследования являются описательный метод и метод сравнительно-сопоставительного анализа.

В основе глобализации официально-делового дискурса - украинская модель общества. Она тесно связана с украинским языком, который на протяжении веков борется за свои права для того, чтобы занять достойное место среди языков мира. Именно поэтому внимание уделено тенденциям развития украинского языка в современных условиях, в частности, вопросу культуры речи. Отмечено, что современное состояние мирового развития характеризуется динамичным углублением процессов интеграции политической, экономической, культурной жизни стран мира. Процессы глоба- © О.М. Турчак, 2021 лизации могут проявить как положительное, так и отрицательное влияние на языковую ситуацию, то есть можно утверждать, что глобализация имеет двухвекторный характер. В развитии украинского языка сегодня следует выделить три глобализационные тенденции. Первая - это освоение украинским языком мирового пространства, ранее закрытого для него. Вторая - изменение статуса украинского языка. Сейчас он является востребованным в официально-деловой сфере, в области образования, культуры, экономики, политики и т. д. Третья - это языковая политика в Украине, усиление роли украинского языка как государственного. Современная деловая сфера - это действенное средство передачи информации, рассчитанной на максимальную аудиторию. Ее специфика определяется, прежде всего, функциональной природой - быть средством влияния. Деловые отношения мгновенно реагируют на изменения и события, происходящие в мире, фиксируют их. Поэтому арсенал языковых средств, которыми сегодня пользуется бизнес-сфера, претерпел изменения и требует отдельного исследования. Вопрос культуры украинского языка остается актуальным и глобально возникает в условиях развития украинского государства. Особенно актуальным этот вопрос является в официально-деловом стиле, поскольку сфера делопроизводства до сих пор использует огромное количество калек с русского языка и забывает о собственных украинских вариантах. Эта проблема, в частности, обусловлена функционированием украинского языка в условиях билингвизма.

Ключевые слова: глобализация, дискурс, деловая речь, официально-деловой стиль.

Сучасний стан світового розвитку характеризується динамічним поглибленням процесів інтеграції політичного, економічного, культурного життя країн світу. Зараз можна спостерігати зближення різних країн і народів, що досить відчутно позначається на їхній культурі, цінностях, мовних і мовленнєвих елементах усієї складної системи зв'язків, які виникають у сучасному світі між учасниками спілкування. Цей процес, абсолютно незворотний, має назву «глобалізація». Термін «глобалізація» в перекладі з французької означає «планетарний, всеосяжний, всеохоплюючий процес» [Базилевич, 2008, с. 126]. Незважаючи на те, що термін був запроваджений у вжиток наприкінці 60-х - на початку 70-х рр. ХХ ст. футурологами Е. Ласло, Д. Медоуз, М. Месарович, А. Печчеї, загальноприйнятого визначення глобалізації на сьогодні не існує. Це пояснюється багатоаспектніс- тю глобалізації, її складною сутністю та безліччю проявів у різних сферах життя. Глобалізація на сьогодні є одним із найважливіших процесів, що відбуваються у світі. Саме від неї багато в чому будуть залежати перспективи розвитку людства, а людство, культура та мова є невіддільними, взаємозалежними компонентами, які впливають один на одного.

Глобалізацію розцінюють як об'єктивний процес у сучасних міжнародних відносинах, як вищу стадію інтернаціоналізації. Глобалізація - це «складний багатовимірний процес, що характеризується в політичній, економічній, культурній та інформаційній універса- лії, коли територіальність стирається як організуючий принцип культурного та соціального життя» [Миронов, 2001, с. 13].

Терміном «глобалізація» скористався й канадський філософ, філолог і літературний критик Герберт Маршалл Маклюен, доповнивши його такими поняттями, як «електронне суспільство», «глобальне село» [Тюрина, 2005, с. 14]. Саме в такий спосіб учений характеризував сучасний йому етап розвитку цивілізації.

Якщо спробувати зробити проекцію на поняття мовної глобалізації, то отримаємо приблизно таку картину: «Це процес впливу, що зростає, та проникнення системи однієї мови, яка домінує, до системи мов світу, унаслідок якого лексичні, граматичні, синтаксичні рівні мови піддаються змінам» [Иванова, 2013].

Процеси глобалізації можуть виявити як позитивний, так і негативний вплив на мовну ситуацію, тобто можна стверджувати, що глобалізація має двовекторний характер. З одного боку, під глобалізацією на сьогодні розуміють активний вплив саме англійської мови на мовні сфери інших народів, оскільки вона повноправно посіла перше місце. Щоправда, останнім часом пальму першості починають віддавати мові китайській. Деякі дослідники висувають припущення, що в найближчому майбутньому постане проблема активного вивчення китайської мови, але поки що це віддалена перспектива. В. Кабакчі стверджує, що «світ вступив в епоху комунікативного зрушення (communicative shift), суть якого полягає в об'єктивній необхідності національно-англомовного білінгвізму» [Кабакчи, 2000, с. 84].

Унаслідок процесу глобалізації відбувається взаємопроникнення мов, завдяки чому стираються кордони між мовами, що проявляється в змінах лексичного, граматичного та синтаксичного рівнів мови. Запозичення насамперед поширюються через ЗМІ та Інтернет. Позитивний момент подібної взаємодії - це можливість швидкого взаєморозуміння між людьми, чого людство прагне віддавна.

З іншого боку, тільки-но починається витіснення рідної мови, з'являється підсвідоме бажання народу зберегти свою ідентичність, тобто зберегти мову. Адже мова, за словами О. Гончара - «це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова - це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання віків, мова - це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, інтелектуальна і мисленнєва діяльність народу» [Віртуальний бібліограф, 2021]. Іван Огієнко говорив, що «мова - це не тільки простий символ розуміння, бо вона витворюється в певній культурі, в певній традиції. В такому разі мова - це найясніший вираз нашої психіки, це найперша сторожа нашого психічного я...» [Огієнко, 1991, с. 239-240]. «Поки живе мова - житиме й народ, як національність... От чому мова завжди має таку велику вагу в національному рухові, от чому ставлять її на перше почесне місце серед головних наших питань» [Огієнко, 1991, с. 240]. Оскільки мова не існує поза культурою (яка складається із соціально успадкованої сукупності практичних навичок та ідей, що характеризують наш спосіб життя), то через засилля однієї мови відбувається переворот у національній самосвідомості носіїв іншої мови, руйнується мовна картина народу, що негативно може позначитися й на загальній політиці держави. І якщо англійська мова як мова міжнародного спілкування не становить загрози для української, то російська, яка до цього часу вживається в різних сферах життя, залишається перешкодою до самовдосконалення та саморозвитку української мови. У процесі міжлінгвокультурної комунікації мовна особистість соціуму має дотримуватися норм «так званої поведінки» в комунікативному просторі, не порушуючи самобутності кожної з них. Наявність кількох мов на території однієї держави, зокрема й офіційно прийнятих, аж ніяк спрощує мовне спілкування, можливо, навпаки, призводить до нівелювання як однієї, так й іншої мови. глобалізаційний діловий дискурс

У статті увагу насамперед зосереджено на понятті «культурна та мовна глобалізація», оскільки саме в її межах перебуває новітній діловий комунікативний дискурс. Проблеми мовних змін завжди були, є і будуть у центрі уваги мовознавства, оскільки лексика реагує на зміни в суспільному, громадському, економічному, політичному та культурному житті, поповнюючись якщо не новими словами для позначення предметів, явищ, процесів, понять, якостей, властивостей та дій, так їхніми новітніми відповідниками. Саме так можна пояснити, чому на кожному етапі наукового пізнання постають нові питання, пов'язані з потребою та доцільністю вивчення нових аспектів ділового дискурсу, адже вони є одним із проявів життя мови як безперервної, несвідомої діяльності мовців, що переходить із покоління в покоління, свідченням її динамічного характеру та здатності збагачувати словниковий склад.

Вибір дослідження та аналізу ділової комунікації не випадковий, оскільки з 90-х рр. ХХ ст. розпочалися істотні зміни в Україні, які позначилися на розвитку суспільства в цілому. Здобуття державою незалежності, демократизація суспільства, поява багатопартійності, можливість відкрито висловлювати політичні погляди, громадську позицію стали тією рушійною силою, яка привела до змін на всіх рівнях соціального життя. Звісно, ці зміни інтенсифікували розвиток лексичного складу української мови, бо загальновідомо, що мова живе й змінюється разом із суспільством, якому служить, від якого залежить й одночасно впливає на нього. Такі перетворення в Україні вплинули й на ділові відносини, на бізнес-лексику. Змінилася жанрово-стильова структура документів, вона урізноманітнилася, зросла кількісно.

Ділові відносини миттєво реагують на зміни та події, що відбуваються у світі, фіксують їх. Як результат, вони є не тільки індикатором усього нового, а й невід'ємною частиною культурного життя людини. Можна сказати, що сучасна ділова сфера - це дієвий засіб передавання інформації, розрахований на максимальну аудиторію. її специфіка визначається насамперед функціональною природою - бути засобом впливу. Тому арсенал мовних засобів, якими на сьогодні послуговується бізнес-сфера, зазнав змін і потребує окремого дослідження.

Завдяки новому витку українізації, який ми спостерігаємо сьогодні, активізується й оновлюється ділова лексика, що, відповідно, позначається й на комунікації в цілому - відбувається швидке поширення нових мовленнєних явищ, що дає можливість спостерігати живі процеси, які відбуваються в мові.

В основі глобалізації офіційно-ділового дискурсу перебуває українська модель суспільства, його економіки, політики, культури. Така модель суспільства тісно пов'язана з українською мовою, яка протягом століть виборює свої права для того, щоб посісти гідне місце серед мов світу.

Отже, глобалізація визначає перспективи розвитку української мови на сьогодні. Наслідком глобалізації є культурна інтеграція, вона є інструментом впливу на національну культуру та мову.

У розвитку української мови на сьогодні слід виділити три глобалізаційні тенденції. Перша - це освоєння українською мовою світового простору, раніше закритого для неї. Друга - зміна статусу української мови. Зараз вона є затребуваною в офіційно-діловій сфері, у галузі освіти, культури, економіки, політики тощо. Третя - це мовна політика в Україні, посилення ролі української мови як державотворчої. Українська мова зазнає не лише позивних, а й негативних змін і впливів, що зумовлені процесами в суспільно-політичному житті України. Це й надмірні запозичення, і розвиток молодіжного сленгу та мови комп'ютерного спілкування тощо і, як наслідок, не завжди правильне та належне використання стійких мовних зворотів, характерних для офіційно-ділового мовлення та його підстилів і жанрових різновидів. Як відомо, офіційно-діловий стиль поділяється на:

дипломатичний, який реалізується на міждержавному рівні в текстах меморандумів, комюніке, нот, конвенцій тощо;

законодавчий, або юридичний, що представлений у текстах законів кодексів, указів, статутів тощо;

адміністративно-канцелярський, що використовується в різних видах документів незалежно від того, чи це заяви, автобіографії, характеристики, чи доручення, розпорядження, накази тощо.

Мова - це показник культури людини. Саме тому питання культури української мови залишається актуальним і глобально постає в умовах розбудови української держави. Нагально це питання заявляє про себе в офіційно-діловому стилі, оскільки сфера діловодства досі послуговується величезною кількістю кальок із російської мови й забуває про власне українські варіанти. Ця проблема зумовлена функціонуванням української мови в умовах білінгвізму, повсякденною не зовсім вдалою практикою спілкування українською мовою службовців у межах своєї діяльності. Від рівня мовної підготовки, уміння точно, правильно, вдало, доречно, чітко, грамотно, неоднозначно сформулювати думку залежить успіх справи. Вдало дібрані слова та пояснення дають змогу врахувати ситуацію ділового спілкування, поставлену проблему й знайти гідне її розв'язання. Крім того, грамотно та правильно написаний і належно оформлений документ свідчить про високий рівень культури його автора. А якщо автор виходить на міждержавний рівень, то це свідчить і про високий культурний розвиток країни та носіїв її мови.

В українському діловодстві до цього часу маємо значну кількість русизмів (або як сьогодні прийнято говорити росіянізмів). У деяких довідниках та документах спостерігаємо невдалі українські відповідники слів, словосполучень і типових мовних зворотів у галузі справочинства. Тому відповіддю на стрімке падіння мовної культури стають заходи щодо захисту української мови.

На сучасному етапі розвитку українського документування нагальною проблемою залишається елементарна неграмотність діловодів, недотримання ними норм української мови. Саме тому в документах спостерігаємо такі помилки, як/ по-батькові, фамілія, співпадати, міроприємство, техника, справка, слідуючий тощо замість по батькові, прізвище, збігатися, захід, техніка, довідка, наступний. Уражає невміння узгоджувати слова в словосполученнях та реченнях, напр.: при переведенні з одного підрозділу в інше, тоді як за нормами української мови має бути під час (у разі) переведення з одного підрозділу до іншого.

Труднощі виникають і під час перекладу з російської мови на українську активних дієприкметників, які, порівняно з російською, мають обмежену сферу вживання. Під час перекладу активних дієприкметників із російської мови на українську повинні використовуватися підрядні означальні речення зі сполучними словами що (який), іменники, рідше прикметники. Але, на жаль, часто можна почути або прочитати: забруднюючі речовини, діючий правопис, діюче законодавство, оточуюче середовище, правлячі класи, комплектуючі вироби, лікуючий лікар, початкуючий художник, керуючий відділом (або відділу), нижчестоящі органи, вищестоящі органи, уточнюючі запитання, узагальнюючі слова, відпочиваючі готелю, раніше працюючий в організації, посада та підпис здійснювавшого інструктаж. Під час перекладу зазначених словосполучень не було враховано специфіку української мови, тобто відбулося механічне калькування російських активних дієприкметників. Які ж мають бути правильні варіанти? Наведемо їх у таблиці.

Не менш складним є переклад часто вживаного в російській мові прийменника по, який в українській має низку відповідників, наприклад: з, за, на, у, до тощо.

Наведемо деякі з них у таблиці.

П. Карпчук уважає, що дискурс - це «клас об'єднаних загальною комунікативною метою текстів, які застосовуються в типових ситуаціях спілкування, мають однакову прагматичну установку та спільні лінгвостилістичні риси» [Карпчук, 2006, с. 11]. Саме в цьому визначенні знаходяться точки дотику, перетину та взаємодії дискурсу та ділового дискурсу, адже ділове мовлення - це вміла та правильна культура монологу, діалогу та полілогу в офіційно-діловій сфері, завдяки якій вибудовують ділові партнерські відносини, розв'язують проблеми державного та міждержавного рівня, зростає ефективність управління тощо і, як результат, культура мови. Тут у пригоді стають моральні та етичні цінності, особливості психології співрозмовників, які теж відображаються у мові. Тому головне завдання - уміти всі ці навички офіційно-ділового мовлення використовувати на практиці.

Як бачимо, сучасний стан культури ділової мови потребує подальшого вдосконалення на всіх мовних рівнях, оскільки ділова сфера залишається однією з основних «життєво необхідних» галузей діяльності людини.

Список використаної літератури

1. Базилевич В.Д., Базилевич К.С. Ринкова економіка: основні поняття і категорії. К.: Знання, 2008. 263 с.

2. Миронов А.В. Социально-гуманитарное образование сегодня: проблемы и перспективы. Социально-гуманитарные знания. 2001. № 3. С. 13-32.

3. Тюрина И. Великое пророчество: Философская концепция Маршалла Маклюэна (вступительная статья). Маклюэн М. Галактика Гуттенберга: Становление человека печатающего. М.: Фонд «Мир», Академический Проект, 2005. С. 5-18.

4. Иванова О. А., Сабирова Д. Р. Современный этап глобализации: языковой аспект. 2013. URL: https://scienceforum.ru/2013/article/2013007371 (Останнє звернення 16.01.2021).

5. Кабакчи В.В. Английский язык межкультурного общения - новый аспект в преподавании английского языка. Иностранные языки в школе. 2000. № 6. С. 84-89.

6. Гончар О. Віртуальний бібліограф. Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара. 2021.

7. Огієнко І. Українська культура: Коротка історія культурного життя українського народу. Репринтне відтворення вид. 1918 р. К.: Абрис, 1991. 272 с.

8. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики. К.: ВЦ «Академія», 2009. 376 с.

9. Семенюк О.А. Основи теорії мовної комунікації. К.: ІнЮре, 2009. 240 с

10. Карпчук Н.П. Адресованість в офіційному та неофіційному англомовному дискурсі (комунікативно-прагматичний аналіз). Луцьк: РВВ «Вежа», 2006. 162 с.

References

1. Bazylevych, V.D. Rynkova ekonomika: osnovni poniattia i katehorii [Market economy: basic concepts and categories]. Kyiv, Znannia Publ., 2008, 263 p.

2. Myronov, A.V. Sotsyal'no-humanytarnoe obrazovanye sehodnia : problemy y perspektyvy [Social and humanitarian education today: problems and prospects]. Sotsyal'no-humanytarnye znanyia [Social and Humanitarian Knowlege], 2001, no. 3, pp. 13-32.

3. Tiuryna, Y. Velykoe prorochestvo: Fylosofskaia kontseptsyia Marshalla Makliuena (vstupytel'naia stat'ia) [The Great Prophecy: The Philosophical Concept of Marshall McLuhan (introductory article)]. Makliuen, M. Halaktyka Huttenberha: Stanovlenye chelovekapechataiushcheho [Guttenberg's Galaxy: The Becoming of a Man Printing]. Moscow, Fond, Myr, Akademycheskyi Proekt Publ., 2005, pp. 5-18.

4. Ivanova, O.A., Sabyrova, D.R. Sovremennij etap hlobalyzatsyy: yazikovoi aspekt [The modern stage of globalization: the language aspect], 2013.

5. Kabakchy, V.V. Anhlyjskyj iazyk mezhkul'turnoho obschenyia - novyj aspekt v prepodavanyy anhlyjskoho iazyka [English language intercultural communication - a new aspect in teaching English]. Inostrannie yaziky v shkole [Foreign Languages in School], 2000, issue 6, pp. 84-89.

6. Honchar, O. Virtual'nyj bibliohraf. Khersons'ka oblasna universal'na naukova biblioteka im. Olesia Honchara [Virtual Bibliographer. Kherson Regional Universal Scientific Library named after Oles Gonchar], 2021.

7. Ohiienko, I. Ukrains'kakul'tura: Korotkaistoriiakul'turnoho zhyttia ukrains'koho narodu [Ukrainian Culture: A Brief History of the Cultural Life of the Ukrainian People]. Kyiv, Abrys Publ., 1991, 272 p.

8. Batsevych F.S. Osnovy komunikatyvnoi linhvistyky [Basics of communicative linguistics]. Kyiv, VTs, Akademiia Publ., 2009, 376 p.

9. Semeniuk, O.A. Dyskurs iak hlobal'na odynytsia orhanizatsii movnoho kodu v komunikatsii, komponent komunikatyvnoho aktu [Discourse as a global unit of organization of the language code in communication, a component of a communicative act]. Osnovy teorii movnoi komunikatsii [Fundamentals of the theory of linguistic communication]. Kyiv, Inlure, Publ., 2009, 276 p.

10. Karpchuk, N.P. Adresovanist' v ofitsijnomu ta neofitsijnomu anhlomovnomu dyskursi (komunikatyvno-prahmatychnyj analiz) [Addressing in the official and informal English-language discourse (communicative and pragmatic analysis)]. Luts'k, RVV, Vezha Publ., 2006, 162 p.

Размещено на Allbest.ru