Особливості синтаксичної організації мови поетичних творів Г. Чубач (на матеріалі книжки поезій "Хустка тернова")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпровського державного технічного університету

Особливості синтаксичної організації мови поетичних творів Г. Чубач (на матеріалі книжки поезій "Хустка тернова")

Ірина Гольтер, кандидат філологічних наук, доцент кафедри перекладу

Кам'янське, Дніпропетровська область, Україна



Анотація

Стаття присвячена проблемам вивчення особливостей синтаксичної організації мови поетичних творів су-часної української поетеси Ганни Чубач. Мета дослідження - виявити й охарактеризувати специфіку синтакси-су художньої мови поетичної книжки «Хустка тернова», встановити конкретні прийоми організації художньої образності на синтаксичному рівні, дібрати ілюстративний матеріал, який би розкривав мовну манеру письма митця. Основну увагу приділено стилістичному аналізу синтаксичних одиниць, фігур синтаксичного рівня, ви-значено їхню функціональну доцільність у текстовому просторі поетичного твору.

Поезія Г Чубач торкається найпотаємніших куточків нашої душі, адже вона відповідає таким критеріям: є естетично досконалою, експресивною, оригінально змальовує емоційний стан, демонструє щирість думок і почуттів. Найуживанішими авторськими прийомами є прийоми художнього стилю у поєднанні з елементами розмовного.

Для Г. Чубач показовим є вживання коротких експресивних фраз, які поєднуються з різноманітним вико-ристанням тропів, стилістичних фігур. Майстерно будує поетеса і великі за обсягом мовні конструкції. Аналіз синтаксису поетичної мови Г. Чубач виявив деякі особливості стилю автора, зокрема: вживання неповних і номінативних речень і таких фігур увиразнення мовлення, як апелятиви, риторичні питання, повтори, інверсія, анаколуф, полісиндетон, плеоназм, антитеза, анафора, синтаксичний паралелізм. За їхньою допомогою автор змальовує різноманітні відтінки свого ставлення до явищ, подій.

Крім того, поетичний синтаксис Г Чубач представлений різними структурними типами простих речень, зокрема й односкладними та двоскладними неповними. Функціонування їх збагачує синтаксичні можливості по-етичної мови, вирізняє стилістично позначені контексти. Зміст і стилістичне осмислення односкладних і дво-складних неповних речень розкривається на тлі більшого контекстуального цілого. Тексти, у яких наявні одно-складні чи двоскладні неповні речення, взаємодіючи з іншими синтаксичними структурами, створюють певну стилістичну картину.

Ключові слова: авторський стиль, поетичний синтаксис, синтаксичні одиниці.



Abstarct

Iryna HOLTER,

Candidate of Philological Sciences,

Associate Professor of the Departmet of Translayion of Dniprovsk State Technical University (Kamianskie, Dnipropetrovsk region, Ukraine)

PECULIARITIES OF SYNTACTIC ORGANIZATION H. CHUBACH'S POETIC WORKS LANGUAGE (ON THE BOOK OF POETRIES “THE THORN KERCHIEF” MATERIAL)

The article deals the problems of study of syntactic features ofpoetic works by modern Ukrainian poet Hanna Chubach. The aim of research is to identify and to describe the syntactic specific of artistic language of the book ofpoetries “The thorn kerchief”, to establish the certain receptions of organization of artistic vividness at syntactic level, to pick up illustrative material that would expose the language manner of the poet.

The main attention is paid to the stylistic analysis of the syntactic units, figures of syntactic level; besides, it was also determined their functional expediency in the text space of the poetic work.

Poetry by H. Chubach touches the most secret corners of our soul, because it meets the following criteria: it is aesthetically perfect, expressive, originally depicts the emotional state, shows the sincerity of thoughts and feelings. The most common author's techniques are techniques of artistic style in combination with the elements of conversational style.

It is indicative for H. Chubach manner to use short expressive phrases with various using of tropes and stylistic figures combination. The author skillfully builds large-scale language constructions. Analysis of the syntax of H. Chubach poetic language revealed some features of the poet's style, in particular: using of incomplete and nominative sentences and such forms of artistic expression as: appellatives, rhetorical questions, repetitions, inversion, solecism, polysyndeton, pleonasm, antithesis, anaphora, syntactic parallelism. With their help, the author depicts various shades of his attitude to phenomena and events. In addition, the poetic syntax of H. Chubach is represented by different structural types of simple sentences, including incomplete.

They enrich the syntactic possibilities of poetic language, distinguishes stylistically marked contexts. Their content and stylistic comprehension of incomplete sentences is revealed against the background of a larger contextual whole.

Texts that contain incomplete sentences, interact with other syntactic structures and create the certain stylistic picture.

Key words: author's style, poetic syntax, appellatives, rhetorical questions, inversion, solecism, polysyndeton, pleonasm, antithesis, anaphora.



Постановка проблеми. Ганна Чубач - відома сучасна українська поетеса, заслужений діяч мис-тецтв України, кавалер ордена «За заслуги» ІІІ ступеня. Її слова «такі щирі, безсумнівні й дові-рливі, що якось все само собою стає на свої місця. І розумієш, що все те є і довго ще буде однією з неминущих і великих тем нашої літератури, бо все те - частка життя, реальність людських доль, яких не обминеш». Так відізвався про сутність її поезій академік Іван Дзюба (Дзюба, 1993: 4). Втім, цікавими є не тільки проблематика і поетика її творчості та авторське «Я» митця, але й її «творча кухня», ті мовні, стильові, синтаксичні засоби, які роблять її вірші неповторними.

Вивчаючи синтаксичну організацію поетич-них творів, ми маємо змогу зрозуміти й описати стан розвитку мовотворчої думки та способів її реалізації в окремих авторів. Розвідки означеного характеру слугуватимуть практичним матеріалом для аналізу синтаксичних явищ мовної дійсності.

Об'єктом дослідження є книжка поезій Г Чубач, що містить збірки «Найвища міра», «Хустка тер-нова», «Ми приходим у світ для любові», «У цен-трі Всесвіту», цикли «Золота соломинка», пред-метом аналізу - синтаксичні особливості поезій, представлених у збірках.

Аналіз досліджень. Сьогодні маємо багато цікавих студій про мовотворчість цього відомого митця, які торкаються різних аспектів її поезії. Так, Є. Антонюк у статті «Лірика Ганни Чубач» (Антонюк, 1995) досліджує питання особи лірич-ного героя у її віршах, І. Дзюба у доробку «Мовою серця» аналізує збірку вибраних творів «Небесна долина» (Дзюба, 1993), І. Лобовик «Наша воля - іще не для нас»: Поезія Ганни Чубач» (Лобо- вик, 2004) аналізує тематику та проблематику творчої спадщини митця, В. Патока у статті «Журавка з подільського жита: До 70-річчя від дня народження Г.Т. Чубач» (Патока, 2011) при-діляє увагу творчій біографії поетеси, О. Баку-менко (Бакуменко, 2011) малює її літературний портрет, М. Апанович у своєму дисертаційному дослідженні торкається питань історіософського міфу у її поезії (Апанович, 2013). Отже, синтак-сична організація поетичної мови збірки ще не була об'єктом спеціального дослідження, тому розвідки в цьому напрямі видаються цікавими та своєчасними. Таким чином, актуальність теми дослідження мотивована потребою докладного, різнорівневого, глибинного вивчення синтаксич-ної організації поетичного доробку поетеси, що становить самобутнє, оригінальне явище в історії національної, культурно-мистецької, лінгво-есте- тичної думки.

Теоретико-методологічною базою дослідження стали як вище зазначені роботи, присвячені твор-чості Г.Чубич, так і роботи, присвячені теоретич-ним аспектам досліджуваної теми таких відо-мих лінгвістів, як Л. Близнюк (Близнюк, 2011), С. Єрмоленко (Єрмоленко, 1969), Ю. Калашник (Калашник, 2013), А. Науменко (Науменко, 2005) та ін.

Загальнонауковими методами, які використо-вувалися при аналізі збірки, є аналіз і синтез як теоретичні методи-операції, скеровані, по-перше, на основні тенденції розгортання естетичного та літературознавчого дискурсу поезії, без яких неможливий розгляд синтаксичних особливостей віршованих творів, абстрагування та конкретиза-ція як теоретичні методи операції, підпорядковані необхідності осмислення феномену поетичного твору та його буття у площині теоретичної харак-теристики; дедуктивно-індуктивний метод як піз-навальна дія, що дозволяє рухатися від емпірич-ного досвіду сприйняття структури поетичного тексту та його розуміння до певних теоретич-них узагальнень (індукція), а від них - до інших явищ і процесів, на осягнення яких поширюються отримані шляхом узагальнення теоретичні поло-ження (дедукція). Використання загальнонауко- вих методів доповнюється зверненням до фор-мального методу, що дозволяє розглядати форму літературного твору як сукупність прийомів в аспекті їхнього естетичного впливу на читача; структурально-семіотичного методу, скерованого на характеристику структури поетичного тексту, підпорядкованої завданню здійснення естетичної комунікації між автором читачем; методу цілісно- системного опису феномену поетичного твору та його буття, здійснюваного у процесі літературоз-навчого пізнання.

Мета статті - виявити й описати охарактери-зувати специфіку синтаксичної організації пое-тичного збірки, встановити конкретні прийоми організації художньої образності на синтаксич-ному рівні, дібрати ілюстративний матеріал, який би розкривав мовну манеру письма поетеси.

Виклад основного матеріалу. Як наголо-шує Ю. Калашник, синтаксична організація є невід'ємною складовою частиною художньої палітри твору. Поетичний синтаксис підпоряд-кований віршованому розміру, але й водночас пов'язаний зі структурою втілюваної в художніх образах думки [7].

Вивчення особливостей художнього синтак-сису ведеться в Україні уже давно і продуктивно. Дослідженнями у цій галузі у вітчизняній лінгвіс-тиці займалися О. П. Безпалько, О. С. Грановська, Н. Я. Грипас, С. Я. Ермоленко, В. Г Мариниченко, Г М. Удовиченко, І. М. Уздиган. І сьогодні науко-вий інтерес до синтаксичної організації поетичної мови не послаблюється, що засвідчують праці О. О. Бистрової, Д. В. Данильчука, Н. В. Журав- льової, А. П. Загнітка, Д. В. Колоди, А. М. Попо- вського та ін.

Структурні та стилістичні особливості синтак-сису поетичного мовлення роблять мовотворчість кожного митця неповторною, показуючи його настрій і світосприйняття. Їхня значна роль пояс-нюється кількома факторами, визначеними про-відними вітчизняними літературознавцями. Як слушно зауважує С. Я. Ермоленко, синтаксична своєрідність віршового мовлення не вичерпується поняттями фігурального чи поетичного синтак-сису. Вона здатна охопити всю синтаксичну орга-нізацію вірша, усю його композиційну єдність, тобто весь закінчений поетичний твір (Ермо- ленко,1969: 3-4).

На думку Л. М. Близнюк, жанрова структурова-ність поетичного тексту не є визначальною - між стилем і синтаксичною побудовою існує тісний взаємозв'язок. Синтаксична організація поетич-них творів демонструє ставлення митця до пові-домлюваного за допомогою складних поетичних тональностей, специфічної ритміки, експресив-ної модальності речень, добору певної доречної структури за будовою (Близнюк, 2011: 44).

На стиль автора звертає особливу увагу А. Нау-менко. Він наголошує на тому, що стиль автора - це ті особливості творчості, які відрізняють його твори від творів інших письменників і поетів. Показниками своєрідного «почерку» автора є ком-позиція та мовні виразові форми, котрі він обирає відповідно до своїх уподобань. Тобто виявляються риси його мовотворчої індивідуальності. Щоб із цих окремих шматочків мозаїки склалася цілісна гармонійна картина художнього твору, ці зобра-жально-виражальні засоби повинні бути єдиним цілим, тобто складати художню мотивовану сис-тему. «Кожний автор <...> будує свої твори не з нової мовної сировини, а з тієї, що вже існувала до нього і була вже в роботі; тому новим у кож-ного творця можуть бути лише зміст і, як наслі-док, нова архітектоніка думок, а слова будуть вже використаними до поета і нести в собі контекст його попередників» (Науменко, 2005: 143).

Стилістичні засоби синтаксису, тобто сукуп-ність мовних одиниць із додатковим асоціатив-ним значенням, найяскравіше виявляють талант літератора. До таких засобів належать стилістичні фігури, художні тропи та інші мовні одиниці, які набувають у тексті стилістичного забарвлення. Від них залежить послідовність і виражальна побудова тексту, а отже, його естетичне спрямування.

Щоб вірші і справді торкалися найпотаємні- ших куточків нашої душі, вони повинні відпові-дати таким критеріям: бути естетично доскона-лими, експресивними, оригінально змальовувати емоційний стан, демонструвати щирість думок і почуттів. Тому найуживанішими авторськими прийомами тут є прийоми художнього стилю у поєднанні з елементами розмовного. Мається на увазі звертання до читачів і героїв твору, рито-ричні запитання, антитези, періоди тощо.

Все це повною мірою характерно для поезії Г Чубач. Для неї показовим є вживання коротких експресивних фраз, які поєднуються з різноманіт-ним використанням тропів, стилістичних фігур. Майстерно будує поетеса і великі за обсягом мовні конструкції. Зокрема, можна визначити кілька характерних рис синтаксису її поетичних творів.

Широке використання неповних речень. Їхнє завдання - сигналізувати уяві читача про певні образи, почуття, емоції, але не описувати їх. Такі речення змушують співпереживати, надихають на роздуми, будять уяву та думку. За їхньою допомо-гою авторка змальовує швидку зміну подій, пере-дає велику емоційну напругу.

Сильніші - умирали.

А виживали - кволі.

Реліктових - так мало.

А виродків - доволі. («Реліктові дерева») (Чубач, 2009: 21).

Один - зажурився, А другий - недужий. А третій злякався,

Повзе по землі. («Жаліймо не дуже») (Чубач, 2009: 24).

Сива, сива, як втомлений Бог,

Задивилась у небо погоже («Свекруха») (Чубач, 2009: 79).

Серед стилістичних засобів автор використо-вує апелятиви й окличні речення і речення звер-нення:

Вже третій день, народе мій!

Воскресни, вознесися!

У вічній святості своїй

Всевишньому явися.

І не забудь! І не забудь

Собі сказать самому,

Що на Голгофу легший путь,

Аніж до свого дому. («Третій день») (Чубач, 2009: 17).

О бідний мій народе,

Важка твоя дорога:

Реліктові дерева

Рубали дуже довго! («Реліктові дерева») (Чубач, 2009: 21).

Великого емоційного впливу досягає Г. Чубач уживанням риторичних запитань, які здебільшого підкреслюють найглибші тривоги, стають згуст-ком емоційних переживань:

Реліктові дерева, де ви?!

Рубали на будівлі,

Рубали - не питали:

«А може, ви останні» («Реліктові дерева») (Чубач, 2009: 21).

Народе мій,

Скажи мені на милість,

Чому тебе

Нічого не навчили

Минулі війни,

Голод і чума?

Народ мовчить,

Додумую сама.

Чому це ситі

Бідних обдирають?

Чому од злиднів

Бідні не тікають?

Чому в жорстоких жалості нема?

Усі мовчать,

Додумую сама. («Додумую сама») (Чубач, 2009: 22).

Завзятий Богдане,

Чи бачите нас

Крізь минулі віки? («Жаліймо не дуже») (Чубач, 2009: 24).

Високої експресії досягає поетеса і завдяки сегментації фраз, тобто виділення окремих частин речення у самостійні одиниці, які міцно семан-тично і граматично пов'язані між собою, а разом становлять єдине смислове ціле: синтаксис художній мова поетичний

І ворон чорний на гіллі.

Й туман над річкою імлистий. («Лиха пам'ять») (Чубач, 2009: 97).

Не поступиться місцем ніколи.

Всі права лиш собі забере. («Вожаки») (Чубач, 2009: 39).

Іду. Озираюсь.

Привітно вітаюсь. («Не кидайте камінь») (Чубач, 2009: 82).

Зустрічаємо у творчості митця і номінативні речення, які також слугують способом вираження особливої експресії. Прикладом може бути і назва вірша - «Дорога», «Реліктові дерева», «Поводир», «Вожаки», «Мудрець», «Слов'яни, совість і слова». Зробивши слова окремими реченнями, автор під-креслив значимість виражених ними понять. Це можна простежити на таких прикладах:

Заметіль! Ой заметіль

В моїм ріднім краї! («Заметіль») (Чубач, 2009: 57).

Був місяць березень... Весна. («Вічні квіти») (Чубач, 2009: 62).

У поетичному синтаксисі особливе місце нале-жить різноманітним повторам, які відіграють важ-ливу роль у композиції тексту. Г. Чубач викорис-товує різні види повтору як стилістичного засобу, що сприяє увиразненню мови, посилює її експре-сію та виражально-зображальні можливості.

Воскресає вода, воскресає.

В світі більшого щастя немає,

Як вертати прозріння своє.

Воскресає вода, воскресає!

А простіше - то лід розтає. Як розтане, стрімке половіддя

Вдарить в берег, у море спливе. («Скресіння») (Чубач, 2009: 29).

Крашанка - як сонце, пасочка - рум'яна,

Я іду до Церкви у віночок вбрана.

Великодні дзвони дзвонять у весну.

Я несу до Церкви усмішку ясну.

Крашанка - як сонце, пасочка - рум'яна,

Я іду до Церкви у хустинку вбрана.

Великодні дзвони переймає вітер.

Я несу до Церкви своє тепле літо. («Великодні дзвони») (Чубач, 2009: 30).

Не поступиться місцем ніколи.

Всі права лиш собі забере.

І по колу, по колу, по колу

Там, де треба летіти вперед («Вожаки») (Чубач, 2009: 39).

А за нами, за нами, за нами

Наша тінь непомітно іде («До часу») (Чубач, 2009: 62).

Дуже часто речення поетеса намагається буду-вати незвичним способом, удаючись до стилістич-них фігур переміщення, зокрема інверсії:

Пірнувши в полум'я руде

Бджола весь день буде гудіти («Високий соняшник») (Чубач, 2009: 83).

І вже у вирій відлетів лелека,

Що так поважно чапав по стерні.

Забрали внука у краї далекі.

Мені зостались спогади сумні. («Внукові Гор-дію») (Чубач, 2009: 84).

Помолюся Богу за синочка мого

Сина нерожденного, раноубієнного. («Молитва за ненародженого сина») (Чубач, 2009: 88).

Дивлюсь, як бруньками розвеснився день,

Як з цвіту на землю росинка упала. («Вічні тривоги») (Чубач, 2009: 90).

У наведених вище фразах змінено звичний для мовлення порядок членів речення. Синтак-сично інверсований їхній порядок слугує пере-дусім меті виділення окремих, найважливіших у контексті цього висловлення думок. Завдяки цьому вони мимоволі привертають увагу читача. Інколи цей засіб набирає досить складних форм, зокрема у разі інверсування одразу кількох речень, що виявлено в наведених вище прикла-дах.

Важливим синтаксичним засобом досягнення експресії в художньому мовленні є й інші різно-манітні фігури, до яких часто вдається авторка. Ідеться про анаколуф, полісиндетон, плеоназм, антитезу, анафору, синтаксичний паралелізм.

Анаколуф:

І серце довго рани гоїм.

І сохнуть шрами на лиці. («Слов'яни, совість і слова») (Чубач, 2009: 47)

Полісиндетон:

І я усміхнуся, і світ проясніє,

І прийдуть надії у ранки сумні («Дивне дерево») (Чубач, 2009: 101).

Плеоназм:

І я від цього відчаю-жалю

Раптово впала, як підбита пташка. («Вірш із лікарні») (Чубач, 2009: 78).

Донечко-доню, сон-соненятко,

Ти вже у мене - доросле дівчатко! («Материн-ська молитва») (Чубач, 2009: 94).

Анафора або анафора у поєднанні з асинде-тоном або повторами, епонафора:

Великодні дзвони - найгучніші в світі.

Великодні дзвони - найдивніше диво.

Дзвонять, дзвонять, дзвонять

Дзвінко і красиво! («Великодні дзвони») (Чубач, 2009: 30).

Немов живу не в цьому часі,

Де страшно вижити, щоб жить.

Немов незраджена довіра.

Неначе правда не крива.

Немов думки не Чорно-вільні

І не наболені слова («При світлі київських каштанів») (Чубач, 2009: 31).

Якби горби, а не могили,

Якби хмарки - не чорна тінь

Якби так люто не ганьбили

Державну зміну поколінь («Старі стервят-ники») (Чубач, 2009: 36).

Із далини доріг,

Із далини,

Із глибини сердець,

Із глибини. («Воля») (Чубач, 2009: 36).

Ридає мати і кляне дощі.

Кляне і тих, що розорали схили («Щоб жить хотілось») (Чубач, 2009: 87).

Синтаксичний паралелізм:

Мечі поржавіли.

Кістки перетліли.

Густою травою

Посходила кров. («Прозорі тумани») (Чубач, 2009: 45).

Мрія - осміяна.

Віра - чужа.

Душі - руїнами.

Плакать - не смій! («Аналогії») (Чубач, 2009: 49).

Ян Гус - горів!

Ян Гус - палав!

Ян Гус - у полум'ї співав! («Ян Гус») (Чубач, 2009: 59).

Слово до слова - основа.

Квітка до квітки - весна. («Хустка тернова») (Чубач, 2009: 66).

Антитеза:

Як не світи, а ти все темна,

Хоч і рожева по краях. («Історія») (Чубач, 2009: 60).

Не заради почестей,

Не заради слави,

А заради вічності

У зірках яскравих! («Хочу радості») (Чубач, 2009: 63).

Нехай мені доля вготовила муки:

Не камінь на плечі, а цілий обвал,

Я буду до щастя простягувать руки,

Я буду молитись на свій ідеал. («Я - жінка») (Чубач, 2009: 113).

Ти - радієш, Я - сумую.

Думку думаю весь час. («Боже милий») (Чубач, 2009: 136).

У багатьох віршах Г Чубач удається до діалогі-зації великих мовних конструкцій. Цим прийомом вона досягає такого самого ефекту, як і сегменто- ваними фразами, наголошуючи на конкретних предметах, образах, емоціях.

Світ дивувався: «Що це ви робите?

Нащо минуле в сучасному гробите?

Всі тут шукають правду колишню.

Кожна могила нагло розрита,

Людям не зможе правди простити.

І зажурилося хмарами небо:

Люди накличуть біди на себе!

Люди як діти знати не знають:

Правду приносять, а не шукають.

І застогнала перша могила:

Люди убили, а я схоронила.

І застогнала друга могила,

Люди забули, а я полюбила.

Третя могила вже не стогнала.

Третя могила сумно зітхала:

Боже мій, Боже! Що воно буде?

Люди не діждуть Страшного Суду! («Биківня») (Чубач, 2009: 32).

Чайки наді мною

Голосно кричать:

Скелею-горою

Може кожен стать!

На той крик чаїний

Відгомін води:

Тільки після туги,

Горя і біди ! («Скеля») (Чубач, 2009: 43).

Крім того, поетичний синтаксис Г Чубач пред-ставлений різними структурними типами простих речень, зокрема й односкладними та двосклад-ними неповними. Функціонування їх збагачує синтаксичні можливості поетичної мови, вирізняє стилістично позначені контексти. Зміст і стиліс-тичне осмислення односкладних і двоскладних неповних речень розкривається на тлі більшого контекстуального цілого. Тексти, у яких наявні односкладні чи двоскладні неповні речення, вза-ємодіючи з іншими синтаксичними структурами, створюють певну стилістичну картину.

Добро з наївними вустами

І нас самих переживе! («Святий прокльон») (Чубач, 2009: 43).

Кажуть: минулося.

Знаю: дарма. («Аналогії») (Чубач, 2009: 49).

У поетичному синтаксисі авторки наявні складні синтаксичні структури з різними типами семантико-синтаксичних відношень. Вони є носі-ями важливого смислового навантаження:

Прийшла пора мені повірить,

Що я сама - також народ.

І все, що рідне, треба мірять

Святою мірою висот.

Минуле треба не забути,

Бо, хоч не хоч: воно було.

І поспішати у майбутнє,

Впустивши вітер під крило. («О цій порі») (Чубач, 2009: 51).

Коли ж ідеться про висловлення думки самого автора, відображення його внутрішніх пере-живань, спостерігаємо зразки «рубаного син-таксису»: короткі прості речення, парцельовані конструкції, які актуалізують думку, надають висловленню більшої експресивності.

І хоча не трава,

А хилитись готова

Перед тим, в чім права

І упевнена словом.

Перед Богом святим.

Перед Хлібом насущним (Чубач, 2009: 182).

Писати вірші - краять серце.

І світ незатишний любить.

Юнацьких мрій рожеві скельця

В траві осінній не згубить (Чубач, 2009: 202).



Висновки

Аналіз синтаксису поетичної мови Г. Чубач виявив деякі особливості ідіостилю автора, зокрема: вживання неповних і номінатив-них речень і таких фігур увиразнення мовлення, як апелятиви, риторичні питання, повтори, інвер-сія, анаколуф, полісиндетон, плеоназм, антитеза, анафора, синтаксичний паралелізм. За їхньою допомогою автор змальовує різноманітні відтінки свого ставлення до явищ, подій.

У поетичній мові Г Чубач експресія створю-ється шляхом своєрідного поєднання невимуше-ності, природності викладу, що забезпечується використанням синтаксичних конструкцій, прита-манних розмовному стилю, та оригінальної автор-ської словесної образності. Поетеса використовує різні види повтору, з-поміж яких у текстах поезій митця переважає анафора. У віршах Г. Чубач повтори сприймаються як виражальні засоби, які забезпечують ритмомелодику твору.

Речення і словосполучення у поетичній мові - це не тільки синтаксичні одиниці, а насамперед одиниці образно-структурні. Особливо відчува-ється це у побудові речень, строф, архітектоніці цілих творів. Поетеса є справжнім майстром син-таксичних конструкцій різного типу, зокрема: інверсованого порядку слів, номінативних речень які наголошують на найважливішому одкровенні автора, зверненому до читача.

Поглибленого вивчення, вважаємо, потребу-ють й інші синтаксичні одиниці, майстерно вве-дені митцем у канву поетичних текстів. Доречним надалі буде аналіз інших стилістичних фігур і прийомів, які творяться на основі синтаксич-них засобів поетичного тексту, зокрема еліпсису, інверсованого порядку слів, риторичних запитань, синтаксичного паралелізму, та співвіднесення їх із ключовими позиціями світогляду письмен-ника. Синтаксичні особливості творів авторки - не єдина стильова ознака її почерку, в подальших дослідженнях простежимо синкретизм синтак-сичних і фонетичних, лексичних і морфологічних стилістичних фігур, що забезпечить уявлення про цілісну мовну картину світу письменника.



Список використаних джерел

1. Антонюк Є. Лірика Ганни Чубач. Дивослово. 1995. № 7. С. 43-45.

2. Апанович М. Н. Художнє втілення історіософського міфу в поетичній творчості Ганни Чубач : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.01.01. Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. Київ, 2013. 2о с.

3. Бакуменко О. Д. Ганна Чубач: літературний портрет. Київ : Альтерпрес, 2011. 69 с.

4. Близнюк Л. М. Семантико-комунікативна та естетична функції поетичного синтаксису. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Філологія. 2011. № 936. Вип. 61. С. 42-46.

5. Дзюба І. Мовою серця. Чубач Г. Небесна долина: Вибрані поезії. Київ : Укр. письменник, 1993. С. 3-13.

6. Єрмоленко С. Я. Синтаксис віршової мови (на матеріалі української радянської поезії). Київ : Наукова думка, 1969. 94 с.

7. Калашник Ю. І. Особливості поетичного синтаксису творів Миколи Вінграновського. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Філологія. 2013. № 1080. Вип. 69. С. 209-213.

8. Лобовик І. «Наша воля - іще не для нас»: Поезія Ганни Чубач. Літературна Україна. 2004. 22 січня. С. 3.

9. Науменко А. Філологічний аналіз тексту (Основи лінгвопоетики). Вінниця : Нова книга, 2005. 416 с.

10. Патока В. В. Журавка з подільського жита: До 70-річчя від дня народження Г Т Чубач. Календар знаменних і пам'ятних дат. 2011. № 1.

11. Чубач Г Хустка тернова. Київ : ПП «Золоті ворота», 2009. 336 с.

References

1. Antonyuk, E. (1995). Liryka Hanny Chubach [Lyrics of Anna Chubach]. Dyvoslovo. Marvelous word. 1995. № 7. Р 43-45. [in Ukrainian].

2. Apanovych, M. (2013). Khudozhnye vtilennya istoriosofs'koho mifu v poetychniy tvorchosti Hanny Chubach [Artistic embodiment of historiosophical myth in the poetic work of Anna Chubach]: avtoref. dys. kand. filol. nauk [Abstract of dis. Ph.Dr.] : 10.01.01. Kyiv. nats. un-t im. Tarasa Shevchenka. Kyiv Shevchenko National University. kyiv. 2013, 20 р. [in Ukrainian].

3. Bakumenko O. D (2011). Hanna Chubach: literaturnyy portret [literary portrait.]. Kyiv: Alterpres - Alterpres, 69 р. [in Ukrainian].

4. Blyznyuk, L. M. (2011) Semantyko-komunikatyvna ta estetychna funktsiyi poetychnoho syntaksysu [Semantic- communicative and aesthetic functions of poetic syntax.] Visnyk Kharkivs'koho natsional'noho universytetu imeni V. N. Karazina. Seriya : Filolohia - Bulletin of V.N. Karazin Kharkiv National University. Series: Philology. 2011. № 936. Issue. 61. Р 42-46 [in Ukrainian].

5. Dzyuba, I (1993). Movoyu sertsya Chubach H. Nebesna dolyna: Vybrani poeziyi [The language of the heart. Chubach H. Heavenly Valley: Selected Poetry]. Kyiv: Ukr. pys'mennyk - Ukr. Writer. Р 3-13 [in Ukrainian].

6. Yermolenko, S. (1969). Syntaksys virshovoyi movy (na materiali ukrayins'koyi radyans'koyi poeziyi) [Syntax of poetic language (on the material of Ukrainian Soviet poetry)]. Kyiv: Naukova dumka - Scientific Thought. 94 р. [in Ukrainian].

7. Kalashnyk, Yu. (2013). Osoblyvosti poetychnoho syntaksysu tvoriv Mykoly Vinhranovs'koho [Features of the poetic syntax of Mykola Vingranovsky's works]. Visnyk Kharkivs'koho natsional'noho universytetu imeni V. N. Karazina. Seriya: Filolohiya - Bulletin of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series: Philology. 2013. № 1080. Issue. 69. Р 209-213.

8. Lobovyk, I. (2014) “Nasha volya - ishche ne dlya nas”: Poeziya Hanny Chubach [“Our freedom is not for us yet”: Poetry of Anna Chubach]. Literaturna Ukrayina. - Literary Ukraine. 2004. 22 sichnya - 22january. 3 [in Ukrainian].

9. Naumenko, A. (2005) Filolohichnyy analiz tekstu (Osnovy linhvopoetyky) [Philological analysis of the text (Basics of linguopoetics)]. Vinnytsya: Nova knyha - New Book, 416 р [in Ukrainian].

10. Patoka V. (2011) Zhuravka z podil's'koho zhyta: Do 70-richchya vid dnya narodzhennya H. T. Chubach. [Crane from Podilsk rye: To the 70th anniversary of the birth of H. T. Chubach] Kalendar znamennykh i pam'yatnykh dat - Calendar of significant and memorable dates. 2011. № 1. Р 32-41 [in Ukrainian].

11. Chubach H. (2009) Khustka ternova [“The thorn kerchief”]. Kyiv: Zoloti vorota - Golden Gates, 336 р.

Размещено на Allbest.ru

...