Стратегія розвитку та пріоритети діяльності товариства "Галицько-Руська Матиця" в уявленні галицьких русинів (1848 - початок 1880-х рр.)

У середині 1870-х років “Галицько-Руська Матиця” пережила нетривалий період підвищеної видавничої активности, але далі, після заснування альтернативного Товариства ім. М. Качковського, призупинила свою діяльність. Поради окремих публіцистів, щоб реформувати її роботу, виявилися запізнілі і не були розглянуті. Проте відзначимо рекомендацію Климента Ганкевича розділити товариство на дві секції, “изъ которыхъ одна имела бы занятись исключно издашемъ сочиненій науковыхъ, а другая издашемъ сочиненій и часописей популярныхъ”, зменшити членські внески та завести по містах та містечках агентів, які би розпродували видання товаристваКлиментъ Ганкевичъ, “Поднесеніе народного просвещенія,” Слово, 9 (21) марта, 1874.. Слушність цих порад визнав і редактор “Слова” В. Площанський, який фактично репрезентував тоді виділ “Матиці” у публічному просторіТам само.. Рекомендації іншого дописувача “Слова” заснувати мережу деканальних матиць (з умовою, що всі священники мають до них належати) і громадських читалень як літературних філій головної “Матиці”, повітових матиць у містах (у форматі руських клубів для інтелігенції)Г.М.Л., “Наши школьныи и народно-здукаційньїи отношенія,” Слово, 7 (19), 10 (22) августа, 1874. були надто непрактичні - їх виконати було неможливо.

Загалом можна зробити висновок, що в середині 1870-х років ті з руських (українських) інтелігентів, які ще цікавилися “Матицею”, звернули увагу на кілька ключових питань:

1) необхідність змінити статут, зменшити членські внески і, відповідно, збільшити кількість членів товариства - воно мало стати демократичнішим;

2) пошук балансу між науковою і популярною тематикою видань “Матиці”, адже, попри декларативну прихильність до популярної літератури для народу, товариство і далі публікувало навчальні та наукові книжки;

3) важливість долучити провінційні осередків - філії і, можливо, читальні - до структури товариства;

4) потребу вдосконалити процедуру розповсюдження видань “Галицько-Руської Матиці”, полегшити шлях книги до читача.

Наступний етап обговорення (досить малоактивного) стратегії та перспектив “Галицько-Руської Матиці” настав на межі 70-80-х років ХІХ ст. Товариство ім. М. Качковського довело, принаймні для русофільських публіцистів, свою життєздатність, тому для “Матиці” треба було знайти іншу нішу, аби конкуренція між ними (і з “Просвітою”) була мінімальна. І. Наумович спочатку за звичкою наполягав на пріоритетності популярних видань для “Матиці” і хотів навіть об'єднати її з Товариством ім. М. Качковського, хотів, аби “Матиця” видавала популярну дешеву газету для народу, календарі та нагородні книжечки для кращих учнівИванъ Наумовичъ, “Кто виноватъ?,” Наука, 1 серпня, 1879, 232-233; И. Н., “Органичный трудъ,” Наука, 1 липня, 1880, 234-235, 1 серпня, 1880, 258-261., проте ці пропозиції мали обмаль шансів бути втіленими в життя. Його думки були надто радикальними для керівників товариства, передбачали значну перебудову видавничої стратегії.

З часом перевагу здобуло інше бачення перспектив товариства. У “Слові” в програмній статті “Наши дела” “Галицько-Руську Матицю” знову назвали “литературнымъ соединеніемь”, яке має подвійну мету:

1) “поднятіе просвещенія между русскимъ народонаселешемъ посредствомъ изданія хорошихъ и полезныхъ книгъ”

2) “удовлетворити русской интелигенціи и удерживати литературную связь съ всеми славянскими учеными обществами посредствомъ квартальныхъ изданій съ строго-науковыми статьями”“Наши дела. ІІ,” Слово, 30 августа (11 сентября), 1879.. Як бачимо, русофіли реанімували та реабілітували ідею літературно-наукового спрямування “Матиці”. Зрештою, вона мала право на існування з огляду на очевидну неспроможність виділу товариства організувати регулярне видання популярної просвітницької літератури.

У цьому напрямі дискусія продовжилася. У 1880 р. черговий дописувач до “Слова” прямо заявив, що “популярными изданіями не нужно уже заниматись нашей Галицко-русской Матиці ибо мы имемъ уже Общество имени Михаила Качковского, которое такъ хорошо и такъ ревно свою задачу исполняетъ”, а “Матиця” має зосередитися на публікації літератури для інтелігенції. Подібний хід думок, очевидно, був і в членів виділу “Галицько-Руської Матиці”, бо 11 (23) квітня 1881 р. вони видали відозву до русинів, де назвали своє товариство літературним (слова “просвіта” у відозві немає зовсім) і повідомили, що ухвалено “оставити на теперь издаваніе популярныхъ сочиненій другимъ Обществамъ, а принятись переважно за издаваніе строго науковыхъ сочиненій”“Отозва,” Слово, 25 апреля (7 мая), 1881.. “Слово” кілька разів підтримало цю ухвалу на своїх шпальтах; нарешті, виділ “Матиці” оголосив, що на засіданні 22 жовтня (8 листопада) 1884 р. ухвалили видавати з наступного року “Литературный Сборникъ”, “содержаніе которого будетъ научное”“Новинки,” Слово, 30 октября (11 ноября), 1884.. Розпочався новий період історії “Галицько-Руської Матиці”.

Отже, як бачимо, розуміння стратегії розвитку “Галицько-Руської Матиці” протягом перших 30-35 років її існування еволюціонувало з часом, хоча кінцевий результат не надто відрізнявся від початкових умов. Засноване (перезасноване) з'їздом руських учених товариство за кілька десятиліть повернулося до публікації наукової літератури, видань для “вчених” (освічених, тобто інтелігентів) і більше- менше зберегло такий тематичний пріоритет своїх видань до кінця існування. Популярне від 1848 р. поняття “просвіта народу”, хоча й було присутнє у різноманітних дискусіях руської інтелігенції про поточну діяльність та перспективи “Галицько-Руської Матиці”, однак не стало домінантним чинником, який визначив би стратегію цього товариства. Це сталося з низки причин, передовсім через неготовість і керівництва “Матиці”, і загалом активної частини інтелігенції у 50-60-х роках ХІХ ст. займатися просвітою народу публікуючи відповідну популярну літературу. Ситуація почала змінюватися на краще на початку 1870-х років, але повільно і зусиллями лише окремих осіб. “Галицько-Руська Матиця” виявилася надто консервативною, надто незграбною інституцією, аби швидко та ефективно відреагувати на нові потреби, нові суспільні запити. Як наслідок, провід у просвітницькій роботі перейшов до інших, молодших, організованих спеціяльно для народної просвіти товариств.

Відзначимо також цікаву особливість у ставленні галицьких русинів до “Матиці”. Поточну діяльність товариства, її незначні результати вони критикували, часом досить різко. У третій чверті ХІХ ст. русини намагалися уникати різкої критики своїх, тому емоційні дописи у пресі проти “Матиці” виглядали незвично. Проте на тривалішій часовій дистанції, з точки зору стратегічної перспективи оцінки “Галицько-Руської Матиці” з боку більшості руських (українських) інтелігентів були набагато стриманіші, з виразним пошуком підстав для оптимізму. Винятком були народовці - вони ще від середини 1860-х років розчарувалися у “Матиці” і потім не сприймали це товариство як навіть потенційно успішний проект. Русофільська інтелігенція була значно поблажливіша. Саме існування “Матиці”, певні здобутки у вигляді опублікованих книжок (тематика не мала значення, важило те, що це були руськомовні книжки), зовнішня повага завдяки хронологічній першості серед інших руських товариств (окрім Ставропігійського Інституту), завдяки статусові його керівників були достатніми аргументами, аби відсунути на другий план архаїчність, пасивність та помилки виділу і загальних зборів “Галицько-Руської Матиці”. Недоліки пояснювали складними умовами, в яких працював виділ, браком коштів, замалою підтримкою русинів як національної спільноти. Відповідно, якщо прийняти таку позицію активної частини русофільської інтелігенції (більшості інтелігентів “Матиця” не була цікава - це тема окремої статті), то деталі в стратегії розвитку товариства не мали істотного значення. Чи “Галицько-Руська Матиця” буде літературним, чи просвітницьким, чи науково-літературним товариством - все одно, головне, аби вона існувала і в міру своїх можливостей сприяла розвиткові руського (українського) народу. Альтернативні погляди і відповідні публічні пропозиції - це була справа одиниць (як І. Наумович); вони не могли ще змінити позиції більшості.

Звернімо увагу на важливу обставину, яка значно вплинула на сприйняття русинами “Матиці”, її перспектив, місця в громадському та інтелектуальному житті галицьких русинів. Це наявність інших товариств при загальноприйнятому усвідомленні руської інтелігенції обмеженості власних кадрових та матеріальних ресурсів. Відповідно, слід було сконцентрувати зусилля на пріоритетному проекті, аби не розпорошувати свій потенціал. Біда “Матиці” ще й у тому, що вона ніколи (окрім, можливо, першого року - півтора свого існування) не була таким пріоритетним проектом. Її керівники на чолі з багаторічним головою М. Куземським входили до Комісії Народного Дому - для них Народний Дім був основною справою, а “Матиці” залишилася вічна другорядна роль. Галицькі русини з часом цю роль сприйняли як належне, а тому згодом досить легко створювали нові товариства - фактичних конкурентів для “Матиці” - і підтримували їх. Вони воліли не витрачати надто багато часу на спроби змінити “Матицю”, простіше було залишити її, дозволити йти далі своею дорогою, а тим часом заснувати новий проект.

Головна Руська Рада 8 лютого 1850 р. видала відозву до руського народу із закликом збирати кошти на побудову Народного Дому, який мае постати “юко середоточїе духа Галицко-руского и юко источнихъ истинного просвещенїд народного”, а в ньому буде розміщуватися й “Галицько-Руська Матиця”“Львовъ 22 Лютого,” Зоря Галицка, 25 лютого (9 марта), 1850, 117.. Ця відозва певним чином визначила подальшу долю “Матиці”. Ще неіснуючий Народний Дім мав стати джерелом справжньої народної просвіти (тобто мав затінити собою “Матицю”), він мав також розмістити в себе “Матицю”. Аналіз подальших публічних виступів руських інтелігентів дозволяє зробити висновок, що вони розуміли це розміщення не лише у територіяльно-просторовому сенсі (що офіс “Матиці” буде міститися у приміщенні Народного Дому), а й у організаційно-субординаційних стосунках (Народний Дім розміщував “Матицю” в собі, вона ставала ніби доповненням до потужнішого і респектабельнішого товариства з тими само завданнями). Саме тому активність членів комісії у справі спочатку будівництва, потім упорядкування Народного Дому, купівлі прилеглих кам'яниць означала брак уваги до справ “Матиці”. Це не було таємницею для публіки ще в 1851-1852 рр.“Львовъ 22 но<бр<,” Ыстникъ для Русиновъ Австрійскои державы, 27 новембрія (9 декембрія), 1851, 557; “Зъ Коломыйского округа,” Зоря Галицкая, 5 листопада, 1852, 839. Такий факт полегшував і виділу “Матиці”, і громадськості виправдати менші за очікувані результати роботи товариства.

Подібними, до речі, були й стосунки “Чеської Матиці” і Чеського Музею - на них орієнтувалися галицькі русини. “Матиц< Чешска частїю входитъ въ составь Музеж. частію же стоить независимо” - так писав оглядач-русин про стосунки провідних чеських товариств“Науковіи общества вь Чехахь.” Отечественный Сборникъ. 29. 1856. 113.. Отже. “Матиця” мала бути при Народному Домі. а тому її власна стратегія хоча б неофіційно мала узгоджуватися із напрямом розвитку Народного Дому. який. очевидно. не планував займатися просвітою селян. Більше того. неодноразово лунали заклики на початку 1860-х років об'єднати два товариства. точніше приєднати “Матицю” до Народного Дому - і в пресі“О нашой доли.” Слово. 2 (14) декемврія. 1861. 433; “Зь надь Белки.” Слово. 24 марта (8 цветня). 1862. 94.. і в процесі підготови загальних зборів “Матиці” в 1861 р.ЦДІАЛ. ф. 148. оп. 1. спр. 17. арк. 10-10 зв. Об'єднання не відбулося. але голова “Матиці” М. Куземський та його колеги неодноразово давали зрозуміти громадськости. що саме Народний Дім - це головний проект галицьких русинів. а “Галицько-Руська Матиця” тільки працює поруч із ним.

У певний час. як у середині 1860-х років. “Матиця” могла вийти на перший план. але не завдяки власним заслугам. а через завищені очікування руської інтелігенції. У публічному просторі з'являлися різні пропозиції. рекомендації виділу. як пожвавити діяльність товариства. як через активну участь у вирішенні актуальних проблем (розвиток літературної мови. згодом становлення просвітницького книговидання для селян і міщан) наповнити респектабельну “оболонку” змістом. виправдати щедро роздані аванси. реалізувати свій потенціал. Вони здебільшого залишалися без дієвої реакції виділу. хоча зміна політичної кон'юнктури наприкінці 1860-х років спонукала керівництво “Матиці” спробувати прислухатися до пропозицій небайдужих інтелігентів. Однак товариство продовжило діяти за інерцією. не змогло успішно пристосуватися до вимог часу. тому слід визнати. що спроби русинів з-поза виділу “Матиці” вплинути на розвиток її стратегії виявилися малоуспішними.

References

1. Andreievych, O. “Z-nad Potoka.” Slovo, 26 veresnia (8 zhovtnia), 1864.

2. А.N. “Lvov 1 Yuniia.” Zoria Halytska, 1 chervenia, 1856. (in Ukrainian)

3. Debelskyi, Nykolai. “Iz Serafynets.” Slovo, 13 (25) noiabria, 1871.

4. “Diianiia Halytsko-russkoi Matytsy 20 Chervnia 1849.” Pchola, 29 lyptsia, 1849. (in Ukrainian) Hankevych, Klyment. “Podneseniie narodnoho prosvishcheniia.” Slovo, 9 (21) marta, 1874.

5. M.L. “Nashi shkolnyi i narodno-edukatsiinyi otnosheniia.” Slovo, 7 (19), 10 (22) avhusta, 1874. (in Ukrainian)

6. Holovatskyi, Yakov, ed. Istorycheskii ocherk osnovaniia Halytsko-ruskoi Matytsi i spravozdaniepervoho soboru uchenykh ruskykh i liubytelei narodnohoprosvishcheniia. V Lvovi, 1850. (in Russian)

7. Hr. “Iz-pod Lvova.” Slovo, 26 iiunia (8 iiulia), 1871. (in Ukrainian)

8. B... “Ot Zolocheva v polovyni misiatsa Yuniia.” Vistnykdlia Rusynov Avstriiskoi derzhavy, 8 yuniia (8 yuliia), 1851. (in Ukrainian)

I. N. “Orhanichnyi trud.” Nauka, 1 lypnia, 1880, 226-235, 1 serpnia, 1880, 258-261. (in Ukrainian) I. “Z-pid kordonu.” Slovo, 3 (15) lyptsia, 1865. (in Ukrainian)

9. “Iz Halytsii v Liutom.” Vistnyk chasopys uriadova, politychna i literaturna, 30 sichnia (11 liutnia), 1865. (in Ukrainian)

10. “Iz Lvova v Lystopadi.” Vistnyk chasopys politycheska dlia Rusynov Avstriiskoi derzhavy, 16 (28) noiemvriia, 1855. (in Ukrainian)

11. “Iz Lvova.” Slovo, 30 chervtsia (12 lyptsia), 1865. (in Ukrainian)

12. “Iz nad Pruta.” Slovo, 12 (24) avhusta, 1880. (in Ukrainian)

13. “Iz pid Stanislavova.” Vistnyk chasopys politycheska dlia Rusynov Avstriiskoi derzhavy, tsvitnia (9 maia), 1857. (in Ukrainian)

14. “Iz Videnskoho peredmistia.” Vistnykchasopys uriadova, politychna i literaturna, 24 bereznia (5 tsvitnia), 1865. (in Ukrainian)

15. “Iz Vostochnoi Halytsii.” Vistnyk chasopys uriadova dlia Rusynov Avstriiskoi derzhavy, 1 (13) tsvitnia, 1864. (in Ukrainian)

16. “Iz Zholkovskoho.” Vistnyk chasopys politycheska dlia Rusynov Avstriiskoi derzhavy, 23 marta (4 aprilia), 1855. (in Ukrainian)

17. Kachala, St. “Yaka yest tsil Halytsko-ruskoi Matytsi?” Slovo, 13 (25), 17 (29) marta, 1865. (in Ukrainian)

18. Kachala, Stefan. “Iz Shelpak.” Slovo, 6 (18) yanvaria, 1868. (in Ukrainian)

19. Kachala, Stepan. “Halytsko-Ruska Matytsia i ii tsil.” Meta, 31 martsia, 1865, 111-120; 15 tsvitnia, 1865, 135-146. (in Ukrainian)

20. Klymkovych, K. “Zavdannie 3-ho zboru Halytsko-Ruskoi Matytsi.” Meta, 30 chervtsia, 1865, 289-303. (in Ukrainian)

21. “Krakow 7 sierpnia.” Czas, 8 sierpnia, 1865. (in Ukrainian)

22. “Literaturnyi izvistiia.” ZoriaHalytska, 8 chervnia, 1856. (in Ukrainian)

23. “Lviv dnia 2. Lyst. 1855.” Vistnykchasopyspolitycheska dliaRusynovAvstriiskoi derzhavy, 29 oktobriia (10 novembriia), 1855. (in Ukrainian)

24. “Lviv dnia 24 Marta 1864.” Vistnyk chasopys uriadova dlia Rusynov Avstriiskoi derzhavy, 18 (30) marta, 1864. (in Ukrainian, In Russian)

25. “Lviv, dnia 11 Lystopada.” Vistnyk chasopys uriadova dlia Rusynov Avstriiskoi derzhavy, (19) lystopada, 1864. (in Ukrainian)

26. “Lviv, dnia 18 Chervtsia.” Vistnyk chasopys uriadova, politychna i literaturna, 11 (23) chervtsia, 1866. (in Ukrainian, In Russian)

27. “Lviv 22 Liutoho.” Zoria Halytska, 25 liutoho (9 marta), 1850. (in Ukrainian)

28. “Lvov 22 noiabria.” Vistnyk dlia RusynovAvstriiskoi derzhavy, 27 novembriia (9 dekembriia), 1851. (in Ukrainian, In Russian)

29. “Lvov 6 Yuniia.” Vistnyk dlia RusynovAvstriiskoi derzhavy, 16 (28) yuniia, 1851. (in Ukrainian, In Russian)

30. M. [alynovskyi], M. “Mohut li Halitskii Rusyny imity svoiu slovesnost?” Zoria Halitskaia, 1 marta, 1852. (in Ukrainian)

31. “Mysli o Narodnom Domi. V.” Slovo, 24 avhusta (5 sentiabria), 1872. (in Ukrainian)

32. “Nashy dila. II.” Slovo, 30 avhusta (11 sentiabria), 1879. (in Ukrainian)

33. “Naukovii obshchestva v Chekhakh.” Otechestvennyi sbornyk, 29, 1856, 113-114; 30, 1856, 117-118. (in Ukrainian)

34. Naumovych, I. “Iz Skalata.” Slovo, 28 avhusta (9 sentiabria), 1873. (in Ukrainian)

35. Naumovych, Ivan. “Kto vynovat?” Nauka, 1 serpnia, 1879, 228-234. (in Ukrainian)

36. [Naumovych, I.]. “O neobkhodymoi potrebi osnovaniia u nas po prymiru Chekhov “Matytsy liudu”.” Slovo, 24 iiulia (5 avhusta), 1873. (in Ukrainian)

37. “Novynky.” Slovo, 11 (23) yuliia, 1864. (in Ukrainian)

38. “Novynky.” Slovo, 13 (25) dekembriia, 1869. (in Ukrainian)

39. “Novynky.” Slovo, 21 dekabr. (2 yanvaria), 1868. (in Ukrainian)

40. “Novynky.” Slovo, 30 oktiabria (11 noiabria), 1884. (in Ukrainian)

41. “O Halytsko-Ruskoi Matytsi.” Zoria Halytska, 21 marta (2 tsvit.), 1851. (in Ukrainian)

42. “O nashoi doli.” Slovo, 2 (14) dekemvriia, 1861. (in Ukrainian)

43. “Ot Dolyny.” ZoriaHalytska, 4 (16) tsvitnia, 1851. (in Ukrainian)

44. “Ot Halycha.” Slovo, 20 yanvaria (1 fevralia), 1871. (in Ukrainian)

45. “Ot Kalusha.” Vistnyk chasopys uriadova, politychna i literaturna, 7 (19) serpnia, 1865. (in Ukrainian)

46. “Otozva.” Slovo, 25 aprilia (7 maia), 1881. (in Ukrainian) “Otchet zasidaniia obshchoho sobraniia chlenov Halytsko-russkoi Matytsy otbyvshohosia na d. 27. Avhusta (8. Sent.) 1870.” In Literaturnyi sbornik izdavaiemyi Halytsko-russkoiu matytseiu. 1870. Vo Lvovi, [1871]. (in Ukrainian, in Russian)

47. “Ot Zhuravna, dnia 12 Serpnia.” Vistnykchasopys uriadova dliaRusynovAvstriiskoi derzhavy, (20) serpnia, 1864. (in Ukrainian)

48. Pashuk, Volodymyr. “Prosvitnytski idei o. Stepana Kachaly.” Ukraina: kulturna spadshchyna, natsionalnasvidomist, derzhavnist 19 (2010): 345-380. (in Ukrainian)

49. [Ploshchanskyi, V.]. “Halytsko-russkaia Matytsa. IV.” Slovo, 17 (29) oktiabria, 1870. (in Ukrainian)

50. “Promova Vsechestnoho H. Mykhaila Kuzemskoho, Predsidatelia Vydila Halytsko-Ruskoi Matytsy, hovorennaia na zasidanii Vydila dnia 17. (29). Chervtsa 1853 hoda.” Zoria Halitskaia, 8 (20) lyptsia, 1853. (in Ukrainian)

51. Ruseliub. “Obit yako sredstvo dlia podneseniia ruskoho slova.” Slovo, 6 (18) yuliia, 1863. (in Ukrainian)

52. [Shashkevych, V.]. “Mosty Velyki 16. Maia 1867,” Rus, 23 maia, 1867. (in Ukrainian)

53. Sedliar, Oleksandr. “Ideia prosvity narodu sered halytskoi ruskoi intelihentsii seredyny XIX st.” Z istorii zakhidnoukrayinskykh zemel No. 15 (2019): 84-102. (in Ukrainian)

54. “Spravosdanie s zasidanii “Halytsko-Russkoi Matytsy” v dniakh 7., 8. y 9. russk. Yuliia 1864., sostavlennoie na osnovi stenohrafichnykh zapysok i protokoliarnykh aktov.” In In Naukovyi sbornik izdavaiemyi literaturnym obshchestvom Halitsko-russkoi matitsy. 1865. Vo Lvovi, 1865. (in Russian)

55. “Spravozdanie z zasidanii Halytsko-ruskoi Matytsi na dniakh 6, 7 y 8 (18, 19 y 20) Lyptsia 1865, sostavlennoie na pidstavi protokoliarnykh aktiv.” Slovo, 21 lyptsia (2 avhusta), 1865. (in Ukrainian, in Russian)

56. Studynskyi, Kyrylo, ed. Korespondentsiia Yakova Holovatskoho v litakh 1835-49. Lviv, 1909. (in Ukrainian)

57. Sukhyi, Oleksii. Vid rusofilstva do moskvofilstva (rosiiskyi chynnyk u hromadskii dumtsi ta suspilno-politychnomu zhytti halytskykh ukraintsiv u XIXstolitti). Lviv, 2003. (in Ukrainian) “Teperishnia sytuatsiia “Prosvity”.” Pravda, 16 (28) maia, 1873. (in Ukrainian)

58. T iz Lvova. “V spravi knyh uchebnykh ruskykh.” Slovo, 21 marta (2 tsvitnia), 1862. (in Ukrainian)

59. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Lviv, f. 148, op. 1, spr. 15. (in Ukrainian)

60. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Lviv, f. 148, op. 1, spr. 17. (in Ukrainian)

61. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Lviv, f. 148, op. 2, spr. 7. (in Ukrainian)

62. “Ustavy halitsko-russkoho literaturnoho Obshchestva, pod nazvaniiem “Halitsko-ruskaia Matitsa”; vysokim ts. k. ministerstvom s dnem 18. Avhusta 1861. zatverzhdennyi.” In Naukovyi sbornik izdavaiemyi literaturnym obshchestvom Halitsko-russkoi matitsy. 1865. Vo Lvovi, 1865. (in Ukrainian, in Russian)

63. “Ustavy Halytsko-Ruskoi Matytsy.” Zoria Halytska, 21 marta (2 tsvit.), 1851. (in Ukrainian) Vash a. p. “Lvov 26 Yuliia.” Vistnyk dliaRusynovAvstriiskoi derzhavy, 26 yuniia (8 yuliia), 1851. (in Ukrainian)

64. “V” dili “Matytsy liudu”.” Slovo, 2 (14) avhusta, 1873. (in Ukrainian)

65. “Visti.” Pravda, 15 zhovtnia, 1868. (in Ukrainian)

66. V. “Halytsko-ruska Matytsia.” Otechestvennyi sbornyk, 22, 1857, 169-174. (in Ukrainian)

67. V.R. “Iz Stryiskoho.” Slovo, 24 yanuariia (5 fevruariia), 1862. (in Ukrainian)

68. Wendland, Anna Veronika. Rusofily Halychyny. Ukrayinski konservatory mizh Avstriieiu ta Rosiieiu, 1848-1915. Lviv: Litopys, 2015. (in Ukrainian)

69. “Zaproshenie uchenykh ruskykh na zizd do Lvova.” Zoria Halytska, 5 veresnia, 1848. (in Ukrainian)

70. “Z Domamorych.” Slovo, 13 (25) maia, 1864. (in Ukrainian)

71. Zharskyi, Ye. “Doteperishnie stanovysko Halytsko-ruskoi Matytsi.” Meta, 15 lyptsia, 1865, 327-332, 31 lyptsia, 1865, 361-366. (in Ukrainian)

72. “Z Kolomyiskoho okruha.” Zoria Halytskaia, 5 lystopada, 1852. (in Ukrainian)

73. “Z nad Bilky.” Slovo, 24 marta (8 tsvitnia), 1862. (in Ukrainian)

74. “Z nad Dnistra.” Vistnyk chasopys uriadova, politychna i literaturna, 4 (16) serpnia, 1865. (in Ukrainian)

75. “Zo Lvova.” Zoria Halytska, 31 zhovtnia, 1848. (in Ukrainian)

76. “Z pod Voinylova.” Vistnyk chasopys uriadova, politychna i literaturna, 9 (21) chervtsia, 1865. (in Ukrainian)

77. “Z Pokutia.” Slovo, 2 (14) dekabria, 1867. (in Ukrainian)

78. Zoria Halytska, 29 serpnia, 1848. (in Ukrainian)

79. “98toe zasidaniie Holovnoi Ruskoi Rady dnia 15/27 Lyptsia 1849.” Zoria Halytska, 20 lyptsia (1 serpnia), 1849. (in Ukrainian)

Размещено на allbest.ru