Концепт каяття у структурі когнітивної матриці "християнські моральні цінності" та його вербалізатори

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Концепт каяття у структурі когнітивної матриці «християнські моральні цінності» та його вербалізатори

Руслан Вакарюк

Аннотация

Руслан Вакарюк. Концепт раскаяние в структуре когнитивной матрицы «христианских нравственных ценностей» и его вербализаторы

Цель исследования. Статья посвящена изучению фразеоконцепта РАСКАЯНИЕ в системе христианских нравственных ценностей англоязычной лингвокультуры. Методы исследования. В предлагаемом исследовании основным стал метод когнитивно-матричного анализа. Он основывается на понятии матрицы (сетки) доменов (matrix domain), при котором графически представленная «в виде сетки матрица понимается как простой набор концептуальных областей, а концептуальная область (домен) - как контекст для актуализации значения слова. Научная новизна. В разведке конкретизирован терминологический объем понятия «библейский фразеологизм / библиизм»; очерчена сущность метода когнитивно-матричного анализа. Выводы. На базе анализа фразеографических источников охарактеризована понятийная составляющая концепта РАСКАЯНИЕ, а также определено место данной лингвоментальной сущности в структуре интегративного концепта (матрицы) христианских нравственных ценностей и соотнесенность концепта РАСКАЯНИЕ с конкретной концептуальной областью (доменом). Определены и охарактеризованы библейские фразеологизмы - вербализаторы данного концепта.

Ключевые слова: Библия, фразеологизм, библейский фразеологизм, домен, концепт, когнитивная матрица, вербализация.

Abstract

розкаювання англомовний лінгвокультура

The concept repentancein the structure of the cognitive matrix «christian moral values» and its verbalizers

Ruslan Vakariuk,

Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University

Ruslan Vakariuk. The concept repentance in the structure of the cognitive matrix «christian moral values» and its verbalizers. The mail aim of the research. The article deals with verbalizers of the phrasal concept REPENTANCE in the system of Christian moral values of the English language culture. In the proposed study, cognitive-matrix analysis was implemented as the main research methodology, the principles of which were developed by Yu. M. Boldyrev. It is based on the concept of matrix (nets) domains, in which the matrix can be illustrated graphically as a grid. It is understood as a simple set of conceptual areas, and the conceptual sphere or domain - as a context for updating the meaning of the word. The domains' matrix is identified in intelligence as a value system of Christianity verbalized through the system of biblical phraseology of American and British English. Scientific novelty. The exploration specifies the terminological scope of the term «biblical phraseology / biblical expression»; the essence of the method of cognitive-matrix analysis is shown, too. Conclusions. The analysis is underpinned by phraseographic sources and the conceptual component of the concept REPENTANCE has been characterized. This analysis has revealed the place of this linguistic essential quality in the structure of the integrative concept (matrix) of CHRISTIAN MORAL VALUES and the correlation of the concept of REPENTANCE with the domain of repentance is determined. The selected biblical expressions, verbalizers of this concept, are defined and characterized.

Key words: Bible, idiomatic phrase, biblical expression, cognitive matrix, domain, concept, verbalization.

Основна частина

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Сучасна лінгвістика актуалізує питання взаємозв'язку мови з ментальністю та культурою народу. Аналіз, збереження та конструювання інформації відбувається у свідомості людини у формі концептів, які є базовими одиницями ментальної репрезентації знань. Оскільки мова надає найбільш природний доступ до свідомості людини, виявлення та аналіз мовних репрезентантів концептів відіграють провідну роль у дослідженні наповнення концептів у різних лінгвокультурах. Зокрема, наприкінці ХХ та на початку ХХІ століття важливим і перспективним напрямком розвитку гуманітарного знання виступає дослідження текстів, фундаментальних для культури людства. До числа таких текстів у межах християнського світу належить передусім Біблія, яка справила визначний вплив на цілу низку європейських культур. Вагомою частиною культурної спадщини стала біблійна фразеологія, яка, з одного боку, вербалізує засновану на християнському віровченні систему морально-етичних цінностей, з іншої - акумулюючи досвід лінгвокультурної спільноти, репрезентує загальний стан суспільної моралі у конкретний період історичного розвитку.

Осягнення усього багатства біблійного фразеофонду, зокрема англійської мови, вимагає передусім класифікації й опису біблійних фразеологізмів з точки зору їх структурно-семантичних і когнітивних властивостей, а також окреслення особливостей динаміки їх функціонування у другій половині XX та на початку XXI століть. Новизна пропонованої розвідки полягає у дослідженні ментально - мовної суті КАЯТТЯ, що відображає моральний досвід людської спільноти.

Аналіз попередніх досліджень і публікацій.

Оскільки в межах християнського світу Біблія стала вагомим світоглядно-орієнтуючим і культуротворчим чинником, певним «пратекстом» для багатьох літературних творів (О. Бігун), фразеологізми біблійного походження так чи інакше перебували у фокусі уваги багатьох дослідників (Бабкін, 1970; Солодуха, 1977; Мокієнко, 1986; І. Харазіньскі 1987; Brasch, 1987 та ін.). Особливо плідними щодо вивчення фразеологізмів біблійного походження стали останні два десятиліття, що збагатили фразеологію новими науковими теоріями, які зосереджуються на когнітивних, прагматичних, лінгвістичних, перекладознавчих аспектах фразеологізмів. Аналіз наявного теоретичного матеріалу засвідчує існування двох основних напрямків вивчення біблійних фразеологізмів англійської мови. Перший з них стосується розв'язання загальних проблем фразеології, у тому числі й біблійного походження, а другий - це розвідки вітчизняних й зарубіжних фахівців у галузі англістики. Перший з указаних напрямків представлений дослідженнями термінологічнологічних аспектів проблеми (Ж. Краснобаєва-Чорна, С. Стоффел, Л. Сміт та ін.); висвітленням питань наукової методології (С. Жаботинська, І. Колеснікова, І. Купіна, Л. Мойсеєнко та ін.); розвідками в галузі системно - функціональних характеристик біблійних ідіом у різних мовах (Л. Антропова, А. Біріх, В. Гак і Є. Ройзенбліт, Л. Гільмутдінова, І. Дубровська, Й. Матешіч, Є. Солодухо, О. Солошенко, І. Хостай та ін.)¹. Другий напрямок - праці в галузі англістики М. Болдирєва та В. Алпатова, Н. Іванової, А. Корнеевої, О. Куніна та ін. Актуальними також є аспекти перекладу бібліїзмів (Т. Малютіна, Р. Зорівчак). Водночас перелічені та інші праці вказаного спрямування не вичерпують усіх можливих шляхів вивчення такого складного феномену як англійська біблійна фразеологія, що й зумовлює актуальністьобраної теми.

Метаданої розвідки полягає в описі фразеоконцепту КАЯТТЯ як компонента когнітивної матриці ХРИСТИЯНСЬКІ МОРАЛЬНІ ЦІННОСТІ.

Для досягнення поставленої мети було визначено такі завдання: конкретизувати сутність поняття «біблійний фразеологізм»; з'ясувати обсяг та місце концепту КАЯТТЯ в матричній сітці ХРИСТИЯНСЬКІ МОРАЛЬНІ ЦІННОСТІ та його співвіднесеність з конкретною концептуальною сферою (доменом); визначити й охарактеризувати основні біблійні фразеологізми - вербалізатори даного концепту.

Методи дослідження. У пропонованому дослідженні основним став метод когнітивно-матричного аналізу, засади якого розроблені Ю.М. Болдирєвим Dzera O. V. Indyvidualno-avtorske traktuvannia bibliinykh motyviv yak perekladoznavcha problema (na materiali ukrainskykh perekladiv tvoriv Dzh. H. Bairona) [Individual-authorial interpretation of biblical motives as a translation problem (based on Ukrainian translations of works by J.G. Byron)] (Master's thesis), Taras Shevchenko National University, Kyiv, 1999, 26 p. [in Ukrainian]. Boldyrev N. N. “Kognitivno-matrichnyj analiz anglijskih hristianskih toponimov” [Cognitive matrix analysis of English Christian place names], Voprosy kognitivnoj lingvistiki [Cognitive linguistics issues], 2008, Vol. 4, P. 5-14 [in Russian].. Він ґрунтується на понятті матриці (сітки) доменів(matrixdomain), при якому графічно представлена у вигляді сітки матриця розуміється як простий набір концептуальних областей, а концептуальна область (домен) - як контекст для актуалізації значення слова. Матриця доменів ідентифікується у розвідці як вербалізована за посередництва системи біблійних фразеологізмів американської та британської англійської мов ціннісна система християнства. Алгоритмздійснення когнітивно-матричного аналізу передбачає послідовність таких основних операцій: 1) виявлення взаємопов'язаних аспектів єдиного знання про Бога, людину, суспільні взаємини у християнській системі цінностей, яке відображене у британській та американській картинах світу; 2) процес когнітивно-матричного моделювання, який передбачає побудову інтеграційного концепту на основі когнітивної сітки; таким інтеграційним концептом у реферованому дослідженні є ХРИСТИЯНСЬКА СИСТЕМА ЦІННОСТЕЙ; 3) опис компонентів матриці як системи когнітивних контекстів (базових і небазових доменів), що лежать в основі формування значень мовних одиниць - концептуальні контексти «ЛЮДИНА», «СОЦІАЛЬНА ВЗАЄМОДІЯ», «ДОБРОБУТ», «САКРАЛЬНЕ»; 4) інвентаризація та опис засобів мовної актуалізації цих контекстів, структурно організованих у відповідні лексико - семантичні поля / фразеосемантичні поля та фразеосемантичні групи.

Результати й обговорення

1. Поняття фразеологізму біблійного походження

Фразеологічний фонд англійської мови становить складну систему, яка охоплює цілу низку мікросистем, позначених власною специфікою. Одну з таких мікросистем фразеології утворюють біблійні фразеологізми - фразеологічні одиниці, об'єднані Біблією як загальним генетичним джерелом Korneeva A. P. Anglijskie frazeologicheskie edinicy biblejskogo proishozhdenija v jazyke i rechi [English phraseological units of biblical origin in language and speech] (Master's thesis), Moskovskiy gosudarstvenn'y universitet imeni M. V. Lomonosova, Moscow, 2009, P. 3 [in Russian]..

Як робоче визначення біблійного фразеологізму ми приймаємо дефініцію Н.В. Черкас як максимально змістовну, чітку й ощадливу: біблійний фразеологізм - це стала мовна одиниця, узуальна форма якої зафіксована у словнику. Біблійні фразеологізми мають смислову цілісність, структурну сталість, експресивно - емоційну образність Cherkas N.V. Movno-stylistychni zasoby vidobrazhennia bibliinykh motyviv u povoiennomu amerykanskomu romani [Linguistic and stylistic means of reflecting biblical motives in the postwar American novel] (Master's thesis), Lviv National University named after Ivan Franko, Lviv, 2004, P. 9 [in Ukrainian]..

Виходячи з цього, концепт КАЯТТЯ, що презентує наріжний камінь християнського світобачення, можна розглядати як ментальну суть, що об'єктивується у мові за посередництва, зокрема біблійних фразеологізмів, що транслюють ідею визнання своїх гріхів перед Богом (покаяння), людьми, самим собою. Академічний словник української мови витлумачує «розкаяння» як «почуття жалю з приводу якого-небудь свого помилкового, необачного вчинку» Slovnyk ukrainskoi movy: v 11 t. [Dictionary of the Ukrainian language: in 11 volumes] (1970-1980); Academy of Sciences of the USSR. Institute of Linguistics, Kyiv: Naukova Dumka, Vol. 8, P. 691 [in Ukrainian]..

В одному з найавторитетніших словників англійської мови - CollinsEnglishDictionary - «розкаяння» (repentance) характеризується як: in British English:

1. remorse or contrition for one's past actions or sins

2. an act or the process of being repentant; penitence; in American English: a repenting or being penitent; feeling of sorrow, etc., esp. for wrongdoing; compunction; contrition; remorse Collins English Dictionary, 2021, URL: https://www.collinsdictionary.com/dictionary/english/biblicism.

При визначенні специфіки біблійних фразеологізмів, що вербалізують концепт КАЯТТЯ в сучасній англомовній картині світу, треба узяти до уваги, що з точки зору етимології в сучасному мовознавстві виокремлюються різні групи біблійних ідіом, зокрема:

1) вирази, які в тексті Біблії характеризуються цілісністю значення (alphaandomega - альфа і омега, tokeepasanappleofsmb'seye - зберігати як зіницю ока);

2) фразеологізми, утворені на базі вільних словосполучень з Біблії, які фразеологізації (tohideone'slightunderabushel - заривати талант у землю);

3) фразеологічні одиниці, не представлені лексичним складом в Біблії, але семантично пов'язані з її текстами (forbiddenfruit - заборонений плід)¹.

Що ж до вербалізаторів концепту КАЯТТЯ, то варто наголосити, що емпіричний матеріал засвідчує їх належність переважно до останнього типу словосполучень біблійного походження. Тобто маються на увазі фразеосполуки, які не представлені в Біблії текстуально, але є ремінісценціями чи алюзіями сюжетів Святого письма, як, наприклад, оповіді про Марію Магдалину чи притчі про блудного сина. Такі бібліїзми, згідно з висновками Н.П. Матвеєвої, взагалі не зустрічаються в Біблії ні в прямому, ні в переносному значенні, а утворюються в мові на основі (пере) осмислення тих чи інших біблійних сюжетів Birih A.K., Mokienko V.M., Stepanova L. I. Slovar' russkoj frazeologii [Dictionary of Russian phraseology], Sankt-Peterburg: Folio-press, 1998, P. 12-14 [in Russian]. Matveeva N. P. Bibleizmy v russkoj slovesnosti [Biblical Studies in Russian Literature], Russkaja slovesnost [Russian literature and language], 1993, Vol. 2, P. 17 [in Russian]..

Отже, вони можуть бути віднесені до категорії постбіблійнихфразеологічних одиниць, тобто тих, що оформилися як сталі вирази після того, як Біблія стала набутком широких верств населення завдяки її перекладу новими європейськими мовами в часи Реформації (німецькою - М. Лютер, 1534 р.; англійською - KingJamesBible - переклад Біблії, здійснений під орудою англійського короля Якова I).

Це дозволяє розглядати біблійні фразеологізми, у тому числі, й вербалізатори концепту КАЯТТЯ в контексті явищ інтертекстуальності і прецедентності - як міжмовні запозичення, вербальні одиниці, марковані зв'язком із текстом Святого Письма як прецедентним текстом, завдяки чому вони залишаються «впізнаваними й емоційно та когнітивно вартісними» і поза межами відповідного вербального комплексу Karaulov Ju.N. Russkij jazyk i jazykovaja lichnost' [Russian language and language personality], Moscow: Nauka, 1987, P. 217 [in Russian]..

Унаслідок «реінтерпретації» (переосмислення) ці «уламки» тексту Писання перестають сприйматися як суто його фрагменти й перетворюються на «факти культури». На когнітивному рівні ці вербальні «сколи» біблійних текстів виступають ключами до розуміння певної ситуації, моделі поведінки, риси характеру тощо, як наприклад, у назві картини Рембрандта «Повернення Блудного сина» (1663-1669). Це концептуальні структури представлення ситуацій, «свердловини змісту» - знаки, за якими стоїть культурно значуща або енциклопедична інформація Selivanova O. Suchasna linhvistyka: terminolohichna entsyklopediia [Modern linguistics: terminological encyclopedia], Poltava: Environment, 2006, P. 492 [in Russian]. Komarov E. N. Cennostnye orientiry v zagolovkah francuzskih i rossij skih sredstv massovoj informacii [Value guidelines in the headlines of the French and Russian mass media] (Master's thesis), Volgograd State pedagogical University, Volgograd, 2003, P. 82 [in Russian]..

Розуміння біблійних фразеологізмів як знаків культури співвідносить їх з «культурологічним знанням», що постає як знання аксіологичнеі в «контексті інтерпретацій культури як регулятивно - нормативної сфери людської життєдіяльності, де цінності, поряд з нормами, зразками, ідеалами є найважливішими компонентами цієї регулятивної системи»¹¹. Отже, християнська система цінностей, вербалізована у фразеологічних одиницях біблійного походження, виступає способом трансляції християнської морально-ціннісної системи, релігійна громада вкладає свої моральні вимоги в рамки ширшого бачення реальності та життя людини і очікує, що її члени своїм життям відповідатимуть такому баченню.

Морально-етичний комплекс, заснований на християнському віровченні, у процесі функціонування майже постійно перебуває у стані взаємодії з культурою, зберігаючи особливості, зумовлені релігійним напрямком. Кожне релігійне вчення, релігійна традиція пропонує вірянину або члену соціуму, в якому вона існує, певний вказівник щодо життя згідно з християнськими моральними цінностями. Беручи на себе роль морального керманича, релігія транслює свої цінності насамперед через мову, у тому числі й за посередництва фразеологічних одиниць біблійного походження.

Система бібліїзмів англійської мови як вербальна репрезентація ціннісно-етичних уявлень, питомих для англомовної картини світу, характеризується розмаїттям смислів і багатоаспектністю відображеного, знання про світ і людину в ньому, що дозволяє говорити про особливий формат цього знання, яке неможливо описати простим набором обов'язкових і факультативних елементів чи характеристик. Тому для увиразнення закарбованого в біблійних фразеологізмах морально-духовного досвіду людства ми використали надбання сучасної когнітивістики, зокрема концептуальний аналіз, що є процедурою, яка дозволяє через дослідження мовних об'єктивацій концепту встановити зв'язок явища, що стоїть за ним, зі знаннями про навколишню дійсність, а також метод когнітивно - матричного аналізу, що лежить у площині когнітивної лінгвістики. Когнітивна матриця в сучасній лінгвістиці визначається як «система взаємопов'язаних когнітивних контекстів або галузей концептуалізації об'єкта» Boldyrev N.N. “Kognitivno-matrichnyj analiz anglijskih hristianskih toponimov” [Cognitive matrix analysis of English Christian place names], Voprosy kognitivnoj lingvistiki [Cognitive linguistics issues], 2008, Vol. 4 ,P. 5-14 [in Russian]., як «набір доменів, який концентрується навколо певного концепту» Bondarenko S.V., “Shevchenko I.S. Matrychne modeliuvannia yak metod linhvokohnityvnoho doslidzhennia” [Matrix modeling as a method of linguocognitive research], Visnyk Kyivskoho nats. linhv. un-tu. Seriia “Filolohiia”[Messenger of Kyiv national linguistic university. Series `Philology'], 2012, Vol. 15(2), P. 11., а домен розуміється як «широкий концепт, на тлі якого ідентифікується інший концепт, більш вузький в інформаційному плані» Zhabotinskaja S. A. “Koncept/domen: matrichnaja i setevaja modeli” [Concept / Domain: Matrix and Network Models], Kultura narodov Prichernomorja [Culture of the peoples of the Black Sea region], 2009, Vol. 1(168), P. 256 [in Russian]..

Виходячи з цих засадничих положень, на підставі проаналізованого емпіричного матеріалу можна стверджувати, що матриця ХРИСТИЯНСЬКІ МОРАЛЬНІ ЦІННОСТІ є системою когнітивних контекстів, до яких належать:

домен «ЛЮДИНА», який містить субдомен «ЛЮДИНА БУДЬ-ЯКОГО ГЕНДЕРУ», субдомен «ЧОЛОВІК', субдомен «ЖІНКА» та субдомен «ДІТИ»,

домен «СОЦІАЛЬНА ВЗАЄМОДІЯ'. який охоплює

в себе субдомени «ПОЗИТИВНА СОЦІАЛЬНА

ВЗАЄМОДІЯ», який, у свою чергу, містить субдомени «ДОПОМОГА»», «ПРИХИЛЬНІСТЬ» ', і «НЕГАТИВНА СОЦІАЛЬНА ВЗАЄМОДІЯ», який охоплює субдомени «ГРІХ», «ЗРАДА» та «КОНФЛІКТ»;

домен «ДОБРОБУТ», що містить два основні субдомени: «БАГАТСТВО» та «БІДНІСТЬ»», домен «САКРАЛЬНЕ» - два основні субдомени «БОГ» та «СВЯТИНЯ».

У цій матричній сітці концепт КАЯТТЯ не представлений як самостійний компонент, однак він присутній у ній завдяки стійкому асоціативному зв'язку між компонентами концептуальної зв'язки ГРІХ ^ ПОКАЯННЯ/КАЯТТЯ, що нерідко актуалізуються в межах одного фрагмента дискурсу.

Такий підхід дозволяє розглядати концепт ПОКАЯННЯ/РОЗКАЯННЯ та біблійні фразеологізми, які його об'єктивують, на тлі концептуальних субпросторів «НЕГАТИВНА СОЦІАЛЬНА

ВЗАЄМОДІЯ» (як вербалізовану ментальну суть, що входить до понятійного поля «ГРІХ») і «ПОЗИТИВНА СОЦІАЛЬНА ВЗАЄМОДІЯ».

Також наголосимо, що оскільки з позицій когнітивної лінгвістики мовні репрезентації є вираженням ментальних схем, які стоять за ними, - концепт КАЯТТЯ може розглядатися як фразеоконцепт. О.В. Федіна пропонує визначати фразеоконцепт як дискретне ментальне утворення, що має відносно впорядковану структуру відповідно до законів упорядкування та гармонізації елементів реального світу, яка формується на засадах почуттєвого та раціонального сприйняття світу представниками відповідної культури. Фразеоконцепт об'єктивується фразеологізмами, у даному випадку - фразеологізмами біблійного походження - під час взаємодії семіотичних засобів мови, - когніції (пізнання) та культури. Він утворюється за допомогою мікроконцептів, вербалізованих фразеологічними одиницями, які згруповуються на основі єдності поняття, що відображає ту чи іншу рису характеру людини і у єдності відображуваних семантичних ознак Fedina O.V. Frazeosemantychne pole kontseptu liudyna v rosiiskii movi: funktsiino-prahmatychnyi aspekt [Phraseosemantic field of the concept of man in the Russian language: functional-pragmatic aspect] (Master's thesis), Oles Honchar Dnipro National University, Dnipro, 2020, P. 111 [in Ukrainian]..

0. Вербалізатори концепта КАЯТТЯ

Концепт КАЯТТЯ/ПОКАЯННЯ як такий, що виражає одну з найвищих цінностей у системі християнського світосприйняття, метою якої є досягнення людиною ідеального буття, розмаїто представлений у Святому Письмі. Та оскільки ця ментальна суть за своїм змістом виражає рух особистості від негативної до позитивної (ідеальної) суспільної взаємодії, то основним способом його розкриття в Біблії є презентація цілої низки прикладів розкаяння грішників та їх навернення до доброчесного життя. Ця обставина зумовлює дві особливості вербалізації концепту КАЯТТЯ Я/ПОКАЯННЯ в англомовній картині світу. Перша з них полягає у тому, що вони здебільшого об'єктивуються за допомогою фразеологічних одиниць, що належать до лексико - фразеологічного поля «ЛЮДИНА»; друга - у використанні для вербалізації антропонімних фразеологізованих номінацій алюзивно-ремінісцентного типу, які не представлені у Писанні як вербальний комплекс. При цьому такими вербалізаторами стають не усі персонажі біблійних оповідей, що втілюють у своїх поведінкових домінантах ідею покаяння чи розкаяння, а лише ті з них, які стереотипізувались і перетворились на факти культури.

У цьому сенсі найбільш репрезентативним вербалізатором концепту КАЯТТЯ в англомовній картині світу є біблеїзм prodigalson: за даними британського й американського корпусів англійської мови, він вживається 36 разів у BrEта 457 разів в AmE. Відповідно до GoogleBooksNgramViewer, указаний вище фразеологізм виявляв тенденцію до зниження частотності, проте після 1989 року спостерігається незначне підвищення його вживання у британському, та після 1972 року досить значне підвищення частотності в американському варіанті англійської мови.

У «Collins dictionary» бібліїзм prodigal son визначається з поміткою «Bible» як «a wastrel son who was welcomed back warmly on his homecoming in repentance: Luke 15:11 -32» Collins English Dictionary, 2021, URL: https://www.collinsdictionary.com/dictionary/english/biblicism. У даному тлумаченні зміст фразеологізованої постбіблійної антропонімічної номінації найбільш близький до першоджерела - притчі Ісуса Христа в 15-му розділі Євангелія від Луки, що ілюструє невимовне Боже милосердя і прощення до всіх грішників, які зі щирим каяттям звертаються до Нього. Головними персонажами є батько, який уособлює Отця Небесного, старший син, який виступає в образі найправеднішого віруючого і молодший (блудний) син, який виступив уособленням віруючого, який відступив від Бога, покаявся щиро і волає до Нього про прощення.

У тлумаченнях, які ми віднайшли в інших фразеографічних джерелах, акцент робиться не на безмежній милості й всепрощенні Отця Небесного, а на факті розкаяння «блудного сина», який зневажив звичаї та перестороги родини, заборони суспільства, «обпікся», завдяки чому усвідомив хибність своїх прагнень, пор.:

a man or boy who has left his family in order to do something that the family disapprove of and has now returned home feeling sorry for what he has done Cambridge Dictionary, 2021, URL: https://dictionary.cambridge.org/;

a son/daughter who leaves his or her parents to do things that they do not approve of but then feels sorry and returns home - often used figuratively Merriam-Webster Dictionary, 2021, URL: https://www.merriam-webster.com.

One who has returned after spending time away doing or pursuing something that was not condoned by the family or organization they had left, and who is now repentant for their actions. The phrase comes from a parable in the Bible about a son who leaves his father to seek his fortune and returns humbled The free dictionary by Farlex, 2021, URL: https://www.thefreedictionary.com/.

Отже, у цій групі визначень представлене переносне значення бібліїзму prodigalson як людини, яка залишила певну спільноту людей або звичні заняття в пошуках чогось більш привабливого, а згодом - зазвичай після невдач - повертається до колишнього життя. Можна сказати, що для цих тлумачень провідним є мотив «повернення додому», який у сучасній лінгвокультурі нерідко використовується з іронічною метою.

Наведемо деякі характерні контексти вживання даної фразеологічної одиниці біблійного походження. У контекстах на кшталт

/…/Sowe now have erm, reference to the bible and the erm, prodigal son. The prodigal son was a black sheep to his father /…/(KGP S_unclassified ABC, BNC)