Роль блогів у репрезентації сучасної української пісні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль блогів у репрезентації сучасної української пісні

Бугайов Микола Вікторович,

аспірант Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв



Мета статті - визначити роль блогів у поширенні сучасної української пісні як культурологічного феномену (на прикладі композиції «Stefania» гурту «Kalush Orchestra»). Методологія дослідження передбачала застосування методів спостереження, порівняння, аналізу і синтезу. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше здійснено спробу визначити роль блогів у популяризації сучасної української пісенної культури. Музичне мистецтво завжди було показником суспільної свідомості, об'єктивувало певні моральні установки, художні цінності та вектор розвитку суспільства. Музичні фестивалі-конкурси стали ареною для репрезентації культури й настроїв національних спільнот усьому світові. Одним з таких заходів є Пісенний конкурс «Євробачення», де цьогоріч Україну репрезентував гурт «Kalush Orchestra» з піснею «Stefania». Інтенсивна глобалізація детермінувала нові способи комунікації, одним з яких стали блоги. Про українську композицію писали в блогах різного тематичного спрямування: і тих, що охоплюють широке поле питань («Бі-Бі-Сі», «УНІАН», «Укрінформ», «1+1», «Новинарня», «Тиктор медіа», «Слово і діло», «Апостроф», «Твоє місто» й ін.), і вузькоспрямованих («ДМ Суспільного» - медійна тематика; «НВ Лайф» - сайт про здоров'я, саморозвиток, красу; «Музичний Гік» - про світову й українську музику та ін.). В інтернет-дописах пісня «Stefania» постає символом, що уособлює всіх матерів, які є берегинями для своїх дітей, особливо в складні для суспільства часи. Композиція породила багато переспівів і переробок, що популяризують блоги інтернет-видань («Обозреватель», «24 Канал» та ін.); певних організацій (наприклад блог Стрілківської сільської ради), авторські (зокрема Петра Клименка, zotov.13). Висновок. Сучасна українська пісня становить науковий інтерес як явище національної масової культури й актуальна як культурологічний феномен українського суспільства, що впливає не лише на українського споживача, а й представників інших народів. Поширенню її сприяє на сьогодні саме інтернет- середовище, зокрема блоги різного штибу, які є засобом налагодження міжкультурної комунікації в сучасному глобальному світі, донесення до світової спільноти важливих морально-етичних меседжів. українська пісня блог текст

Ключові слова: блог, блогосфера, масова музична свідомість, сучасна українська пісня, Пісенний конкурс «Євробачення», композиція «Stefania» гурту «Kalush Orchestra».



Buhaiov Mykola, graduate student, National Academy ofManagerial Staff of Culture and Arts

Role of Blogs in the Representation of Modern Ukrainian Song

The purpose of the article is to determine the role of blogs in the spread of the modern Ukrainian song as a cultural phenomenon (the case study of the song "Stefania" by "Kalush Orchestra" band). The research methodology involves the use of methods of observation, comparison, analysis, and synthesis. The scientific novelty of the work is that for the first time an attempt was made to determine the role of blogs in the promotion of the modern Ukrainian song culture. Conclusions. Modern Ukrainian song is of scientific interest as a phenomenon of national mass culture and is relevant as a culturological phenomenon of the Ukrainian society, which affects not only the Ukrainian consumer, but also representatives of other nations. Today, the Internet environment itself contributes to its dissemination, in particular, blogs of various kinds, which are a means of establishing intercultural communication in the modern global world, conveying important moral and ethical messages to the world community.

Key words: blog, blogosphere, mass musical consciousness, modern Ukrainian song, Eurovision Song Contest, "Stefania" song by "Kalush Orchestra" band.



Актуальність теми дослідження

Ми живемо в період інтенсивної глобалізації, яку спричинили не конкретні держави, інститути чи індивіди, а нові способи стрімкого поширення інформації та комунікації [1, 100-101]. Це, безумовно, вплинуло на культуру, що є предметом вивчення культурології та об'єднує в собі науку, технології, освіту, мораль, світогляд, мистецтво, творчість. Естрадно- вокальне виконавство як різновид творчості об'єктивує позитивно спрямовану масову музичну свідомість. Музичне мистецтво в усі часи актуалiзувало певні моральні установки, формувало художні цінності, визначало вектор культурного розвитку суспільства. А музичні фестивалі-конкурси як арена для репрезентації художніх смаків певних спільнот не лише були джерелом збереження мистецьких традицій чи зародження нових тенденцій у музиці, а й територією для формування нових смаків, уподобань [9, 142], символів, що й визначає культурний простір людини [17, 7].

Його популяризації, зокрема, сприяли конкурси як національного, так і світового значення. На сьогодні про них ми дізнаємося здебільшого з блогосфери, що зумовлено специфікою розвитку науки, технологій та потреб суспільства у швидкому отриманні новин. Одним з прикладів такого заходу є Пісенний конкурс «Євробачення», що, на думку А. Колдомасова, є універсальним і важливим засобом міжнародної комунікації, оскільки має культурне, політичне й інформаційне значення, об'єднує (хоч і короткостроково) велику кількість людей з усього світу й тим самим впливає на їхнє світобачення і культурні смаки [10]. М. Дружинець стверджує, що конкурс Євробачення як фактор європеїзації та євроінтеграції української культури «дає можливість нашим артистам нести свою творчість у Європу, у світ, тим самим інтегрувати українську культуру», «є стимулом для українських артистів, які, перш ніж виходити на світовий ринок у конкурсі Євробачення, європеїзують свою творчість, роблять якісний європейський продукт світового рівня, не втрачаючи при цьому кодовості української нації та культури» [6, 280]. Про такі масштабні музичні події на сьогодні ми дізнаємося здебільшого з інтернету, зокрема блогів.

Аналіз досліджень і публікацій

Блоги як унікальний інформаційно-комунікаційний ресурс став предметом вивчення багатьох науковців, наприклад, таких як: І. Артамонова, Л. Вільямс, Д. Гілмор, А. Досенко, О. Михайлова, Н. Прудка, І. В. Рождєственська, Т. Сазонов, С. Л. Шевченко й ін. Зокрема, О. Михайлова визначила специфіку блогосфери як медійного засобу нового типу, що супроводжує процеси соціокультурної трансформації сучасного українського суспільства [12]. С. Шевченко вважає, що блоги дають змогу дослідникам унікальний шанс вивчати віддзеркалення соціокультурних процесів майже в онлайн- режимі [20]. І. Рождєственська вказала характерні ознаки блогів як форми впливу на громадську думку на сайтах українських інтернет-ЗМІ [16]. Проте роль блогів у поширенні сучасної української пісенної культури вчені ще не досліджували, що й зумовлює актуальність порушеної проблеми та мету статті - визначити роль блогів у репрезентації сучасної української пісні як культурологічного феномену (на прикладі пісні «Stefania» гурту «Kalush Orchestra»).

Виклад основного матеріалу

Українська блогосфера активно розвивається, і в межах її інтересів, зокрема, і культура. А. Мороз і Л. Приблуда вважають, що в сучасній українській пісні «лунають акорди незламного українського духу» [13], що вкотре на пісенному конкурсі «Євробачення» продемонстрував гурт «Kalush Orchestra», репрезентувавши пісню «Stefania». Цю подію активно обговорювали в інтернет-просторі. Проаналізуємо деякі із джерел.

«Музичний Гік» - це канал, у якому засновник медіа про нову українську музику LiRoom і шеф-редактор AIN.Business Олексій Бондаренко коментував виступ українського гурту. Більш розлого на сторінках hromadske.ua блогер вказав, що «світова музична спільнота добре знає українських артистів саме за поєднання українського фолку з іншими жанрами (наприклад «ДахаБраха»). Тому номер Kalush Orchestra чудово вписується в те, чого від України чекали шанувальники конкурсу. Тільки цього разу був не фолк з електронікою (як це було в пісні Shum), а фолк із хіп-хопом» [3].

Українська служба «Бі-Бі-Сі», яка передає новини, актуальні для України та світу, вказала на бажання гурту своїм виступом продемонструвати красу нашої музичної культури. Музичний оглядач Ігор Панасов зауважив, що композиція стала синтезом хіп-хоп-естетики з чітким мелодизмом і ліризмом [7].

У дописі «Апострофа» - суспільно- політичного інтернет-видання, засновником якого є Міжнародний центр перспективних досліджень, напередодні фіналу «Євробачення- 2022» акцентовано на музиці як способі міжнаціональної комунікації: хіт про маму Стефанію запам'ятався виконавцям з інших країн, і вони відтворили його мелодію [2].

«ДМ Суспільного» («Детектор суспільного мовлення») - інтернет-видання про медіа в Україні та світі - наголосило на важливості такої національної цінності українців, як родина, зокрема мати: «Stefania» присвячена мамі фронтмена гурту, проте для кожного це композиція саме про його матір. Наведено слова лідера групи: «Багато людей сьогодні сумують за матерями або сприймають як «Україна - моя мати», тому ця пісня зараз стала їм близькою... Багато хто каже, що ця пісня ніби пророча і дуже актуальна через рядок «Ломаними дорогами прийду я завжди до тебе»...» [8].

У дописах на «НВ Лайф» - сайті про буденне життя: моду, саморозвиток, відпочинок тощо - акцентовано на трансформації початкового морально-естетичного посилу пісні «Stefania» з локального в глобальний: музична композиція стала «гімном війни» України, яка боронить свою землю і культуру від імперських зазіхань росії. На підтвердження цього наведено слова Олега Псюка: «Оскільки наша культура також під загрозою, ми тут, щоб показати, що українська культура жива, вона є, українська музика жива, вона дуже цікава і має дуже красивий почерк. І наша ціль - зробити так, щоб українська музика була популярною не тільки в Україні, а й загалом світі, і Євробачення - хороша платформа для цього» [14].

На сайті телеканалу 1+1 пісню гурту «Kalush Orchestra» розглянуто як музичні сенси та коди, що формують велику аудиторію їх споживачів: «виступ у першому півфіналі «Євробачення - 2022» подолав відмітку у 2 мільйони переглядів», а пісня «Stefania», присвячена мамі фронтмена групи Олега Псюка Стефанії, за час війни набула нових сенсів: тепер вона не тільки про маму, а й про неньку-Україну [4].

У дописах УНІАН - першому в Україні незалежному інформаційному агентстві, лідері серед новинних медіа країни - теж акцентовано на емоційній складовій сприйняття аналізованої композиції, що логічно, оскільки для українців як представників певної національної лінгвоментальності, за дослідженнями науковців, характерним є домінування почуттів над інтелектом. У блозі агенції сказано про підтримку виступу української групи численними глядачами, актуалізовано символи «мати», «Україна», «гімн» [15].

На сторінці інтернет-видання «Твоє місто» - незалежного громадського медіахабу Львова - трактовано зміст пісні: спочатку - старіння неньки, потім - труднощі в стосунках з нею та згодом - усвідомлення її значущості в житті ліричного героя. Колисанка-приспів у кінці кожного реп-вірша ніби повертає оповідача в дитинство. Пісня «Stefania» стала символом, що уособлює нашу батьківщину, а також усіх матерів, які є берегинями для своїх дітей. Також вказано, що гурт відзняв кліп на тлі зруйнованих українських міст [19]. Це свідчить про те, що коли лунають гармати, музи не мають мовчати: лідери думок впливають на громадськість, надихають її на позитивні культурно-політичні перетворення.

Здебільшого в блогах інтернет-видань інформацію про пісню гурту «Kalush Orchestra» представлено так, щоб надати споживачеві такого контенту інформацію про подію та сформувати щодо неї певне емоційне ставлення. Аналітичні висновки, як правило, відсутні. Зокрема, це такі медіахаби, як: ukrinform.ru, slovoidilo.ua, novynarnia.com, tyktor.media й ін.

Композиція гурту «Stefania» з явища суто національного стала подією інтернаціональною. Для світу вона уособлює героїзм українців у боротьбі із загарбниками, корені якого - у родинних цінностях. У мережі з'явилися численні її переспіви, про які повідомляють такі інтернет-сервіси:

- «Інформатор» (всеукраїнський проєкт,

започаткований 2017 року в Дніпрі): військовий «Азову» Дмитро Козацький виконав пісню під звуки пострілів на «Азовсталі»; нацгвардійці - акапельно в супроводі гітари; учасниця «Євробачення» від Литви Monika Liu разом з Литовським національним театром опери і балету (https: //www .youtube.com/watch?v=_56qwZo_6 Y4); український співак-блогер Євген

Маляревський (активно досліджує етимологію українських пісень, чим береже українську музичну спадщину; інші розповіді про переспів цього виконавця: https://www.youtube.com/c /malyarevsky; https://glavcom.ua/video/pisnya- stefania-otrimala-cikavu-kaver-versiyu-video- 846924.html); фіналіст талант-шоу «Голос. Діти» Ярослав Карпук (псевдонім - YAKTAK); український музикант MATHBOY & GARMATA SYNDICATE виконав композицію в жанрі металу [5];

- «Обозреватель» (українське інтернет- видання соціально-політичного спрямування): заспівали пісню у власній інтерпретації телеведуча Леся Нікітюк, учасники рок-бенду «RED SIDE» з Тернополя, юні шанувальниці гурту [11];

- блог Стрілківської сільської ради (https:// www.youtube.com/watch?v=4FGufIX8X_A);

- «24 Канал»: музиканти-емігранти з Білорусі Катерина Водоносова та Михайло Зуй створили кавер-хіт на пісню білоруською мовою (https://showbiz.24tv.ua/biloruski-muzikanti-charivno- perespivali-stefaniyu-kalush-orhcestra_n1990649);

- блог Петра Клименка: виставлено пісню у виконанні учениць Миропільської мистецької школи Насті Шилюк та Іванки Ткачишиної (https://www.youtube.com/watch?v=eYbDiwnnW hE);

- блог zotov.13: музикант Євген Зотов представив у мережі tiktok відео, де він майстерно виконує на скрипці мелодію пісні «Stefania» (https://www.tiktok.com/zotov.13/video/ 7098303911102057734?_t=8SbYfth5bV8&_r=1).

Таких повідомлень про переспіви в блогах багато. Це свідчить про те, що сучасна українська пісня цікава для аудиторії (як вітчизняної, так і світової) і є засобом налагодження міжкультурної комунікації в сучасному глобальному світі, донесення до світової спільноти важливих морально-етичних меседжів. На сторінках apostrophe.ua, versii.if.ua, davniyhalych.if.ua, maximum.fm, youtube.com, на фейсбук-сторінці vikna.if.ua (онлайн-медіа про новини з Прикарпаття, Калуша та Калуського району), instagram.com/dima_varvaruk/?hl=uk з'явилася інформація про пародію на пісню «Kalush Orchestra» «Stefania», яку підготували автор пісень Діма Варварук і фіналіст шоу «Голос країни» Тьома Паучек. Вони представляють канал «Сільрада» (SILIRADA) на гумористично-музичну тематику, що увійшов до 15 найкращих, за версією Texty.org.ua та Детектор.медіа, а також посів 7 місце в тематичному рейтингу від проєкту «Маніфест» (https: //case s.media/ event/ukrayinomovni -blogeri- z-pisnyami-ta-gumorom-rozkazhut-pro-sekreti- zletu-na-youtube). Блогери змінили початковий текст пісні та присвятили її бабусі Діми Варварука Євдокії, яка замінила йому батьків, що були за кордоном на заробітках, і навчила любити свою країну, національні традиції. У представленому відео співзасновник українськомовного блогерського проєкту «Сільрада» на YouTube Діма Варварук наголосив, що робить «все можливе, щоб український контент поширювався і був популярним» [21]. Порівняймо тексти оригіналу й переробки пісні гурту «Kalush Orchestra» (табл. 1).

Таблиця 1 Зіставлення тексту пісні гурту «Kalush Orchestra» «Stefania» з текстом пародії на неї пісні «Євдокія» Діми Варварука та Тьоми Паучека

Оригінальний текст пісні «Stefania»	Текст похідного твору - пісні «Євдокія»
Стефанія мамо, мамо Стефанія Розквітає поле, а вона сивіє Заспівай мені, мамо, колискову Хочу ще почути твоє рідне слово	Євдокія, бабо, бабо, Євдокія! Засіває поле, а росія тліє. Розкажи мені, бабо, про то знову, Як колись боролись ми за рідну мову!
Вона мене колисала, дала мені ритм І, напевне, силу волі не забрати в мене, бо дала вона Напевне, знала, може, більше і від Соломона Ломаними дорогами прийду я завжди до тебе Вона не розбудить, не будить, мене в сильні бурі Забере в бабулі дві дулі, ніби вони кулі Дуже добре знала мене, не була обманута Як була дуже втомлена, гойдала мене в такт Люлі, люлі, люлі, гой!	Баба мене колисала, дала мені імпульс. І, напевно, вона знала: не забрати в мене дух, бо дала вона! Казала в піст офати магнітофона І туманними дорогами водила мене, де ікона. Вона мене осудить, і будить, і по вуху втулить. У бабулі дві кулі і дулі. Москалям кулі! Дуже добре годувала, я недоїдав. Все казала за мову, і для мене це факт. Баю, баю, баю, бай!
Я не в пеленах, но ма, но ма, хватить Як би я не виріс, на виріст за речі платить Я не мала дитина, вона далі нерви тратить Я гуляв, шляк би тебе трафив! Ти все молода, о мамо, на піку Якщо не ціню опіку на піку слави, мені в тупіку Забивайте піку, цю піку, я би попік, спік, своєю любов'ю	Баба на полях, о Ба, сап сап гатить. Москаль лежить, дрижить, Бідолаха плаче. «Ти така скотина», - на нього нерви тратить. «Не тікай, шляк би тебе трафив!» Тобі все хана, а зара дам у пику. Трясись ти від рику, без крику, ти дику. Получай у пику, беру патику, на стику. По шику, шик. Прощай, москаль. Баю, баю, баю, бай!

Переробка (переспів, кавер, пародія) на певний твір, поширена на онлайн-хабах, означає, що аудиторія його сприйняла й обробила відповідно до свого досвіду та вподобань. Пісня на певний час стала частиною культури окремої людини чи певного соціуму, формуючи та репрезентуючи їхні настрої і потреби.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше здійснено спробу визначити роль блогів у популяризації сучасної української пісенної культури.



Висновок

Українська пісня ХХІ століття становить науковий інтерес як явище національної масової культури й актуальна як культурологічний феномен, що впливає не лише на українського споживача, а й представників інших народів. Вона, зберігаючи національні риси, водночас, стає явищем полікультурним. Поширенню її сприяє на сьогодні саме інтернет-середовище, зокрема блоги різного штибу, які дають можливість кожній нації продемонструвати свою ідентичність, порушити важливі суспільно-політичні питання, що мають безпосередній вплив на культуру, а відтак навіть на історію народу.



Література

1. Берегова О. Музична культура України в умовах глобалізаційних викликів. Культурологічна думка : щорічник наук. праць. 2010. №2. С. 100-112.

2. Блажко Л. 13 учасників «Євробачення-

2022» заспівали «Стефанію» гурту Kalush Orchestra. Apostrophe.ua. 2022. 12 травня. URL:

https :///ua/article/lime/learn/2022-05-12/13- uchastnikov-evrovideniya-2022-speli-stefaniyu- gruppyi-kalush-orchestra-video/45889 (дата

звернення: 20.04.2022).

3. Бондаренко О. «Євробачення-2022». Чому

Україна має безпрецедентні шанси на перемогу. Hromadske.ua. 2022. 14 травня. URL:

https://hromadske.ua/posts/yevrobachennya-2022- chomu-ukrayina-maye-bezprecedentni-shansi-na- peremogu (дата звернення: 20.04.2022).

4. Виступ Kalush Orchestra у першому

півфіналі «Євробачення-2022» за добу переглянули в YouTube понад 2 мільйони разів / ред. К. Ляпіна. 1plus1.ua. 2022. 12 травня. URL: https://1plus1.ua/

novyny/vistup-kalush-orchestra-u-persomu-pivfinali- evrobacenna-2022-za-dobu-pereglanuli-v-youtube- ponad-2-miljoni-raziv (дата звернення: 20.04.2022).

5. Вітковський О. Stefania в Україні та світі.

Інформатор. 2022. 16 травня. URL: https://kalush.

informator.ua/2022/05/16/stefania-v-ukrayini-ta-sviti/ (дата звернення: 20.04.2022).

6. Дружинець М. І. Пісенний конкурс Євробачення та вокальні телевізійні талант-шоу як фактор європеїзації та євроінтеграції української культури. Мистецтвознавчі записки. 2019. Вип. 35. С. 280-287.

7. Євробачення 2022: Калуш Orchestra переміг. Bbc.com. 2022. 14 травня. URL: https://www.bbc.com/ ukrainian/news-61452298 (дата звернення: 20.04.2022).

8. Євробачення-2022: з'явилося відео з

репетиції Kalush Orchestra. Slovoidilo.ua. 2022. 04 травня. URL: https://www.slovoidilo.ua/2022/05 /04/novyna/suspilstvo/yevrobachennya-2022- zyavylosya-video-repetycziyi-kalush-orchestra (дата звернення: 20.04.2022).

9. Ігнатьєва Я. Фестивально-конкурсний рух в еволюції зарубіжного та українського музичного мистецтва. Актуальні питання гуманітарних наук.

2018. Вип. 20, т. 1. С. 142-146.

10. Колдомасов А. Чому пісенний конкурс «Євробачення» є універсальним та важливим засобом міжнародної комунікації? Adastra.org.ua.

2019. 02 листопада. URL: https://adastra.org.ua/blog/ chomu-pisennij-konkurs-yevrobachennya-ye- universalnim-ta-vazhlivim-zasobom-mizhnarodnoyi- komunikaciyi_1 (дата звернення: 20.04.2022).

11. Малай К. Українці переспівали «Стефанію»

Kalush Orchestra: кавери вийшли не гірше за оригінал. Obozrevatel.com. 2022. 18 лютого. URL:

https://news.obozrevatel.com/ukr/show/people/ukraintsi- perespivali-stefania-kalush-orchestra-kaveri-vijshli-ne- girshe-za-original.htm (дата звернення: 20.04.2022).

12. Михайлова О. Блогосфера як інструмент

соціокультурних трансформацій у сучасній Україні / Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. Наукові записки. 2014. Вип. 4-5(72-73). С. 130-141. URL: https://ipiend.

gov.ua/wp-content/uploads/2018/07/

mychailova_blogosfera.pdf (дата звернення:

20.04.2022).

13. Мороз А., Приблуда Л. Культурологічний аспект сучасної української пісні / Національний університет харчових технологій, 2020. URL: http://dspace.nuft.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/31 643/1/Cultural%20aspect%20of%20modern%20Ukrai nian%20song.pdf (дата звернення: 20.04.2022).

14. Не переживали за дискваліфікацію.

Привернути увагу світу до Азовсталі було визначальним - лідер Kalush Orchestra. Life.nv.ua. 2022. 15 травня. URL: https://life.nv.ua/ukr/

evrovision/kalush-orchestra-stefania-tekst-pisni-i- pereklad-na-angliysku-peremozhciv-yevrobachenni- 2022-video-50238258.html (дата звернення:

20.04.2022).

15. Пікулина К. Kalush Orchestra - «Стефанія»:

в чому сенс пісні. Unian.ua. 2022. 15 травня. URL: https://www.unian.ua/lite/music/kalush-stefaniya- povniy-tekst-i-zmist-pisni-11822220.html (дата

звернення: 20.04.2022).

16. Рождєственська І. В. Технології впливу на

громадянське суспільство: блогери. Держава та регіони. Державне управління. 2018. № 1(61). С. 15

18. URL: http://pa.stateandregions.zp.ua/archive/

1_2018/5.pdf (дата звернення: 20.04.2022).

17. Сіверс В. Історія світової культури : підручник. Київ : НАКККіМ, 2011. 438 с.

18. Хто така Стефанія, якій гурт «Kalush» присвятив переможну пісню на Євробаченні. Tvoemisto.tv. 2022. 15 травня. URL: https://tvoemisto. tv/news/sogodni__drugyy_pivfinal_yevrobachennya20 22_hto_vystupatyme_i_de_dyvytys_132215.html (дата звернення: 20.04.2022).

19. Хто така Стефанія, якій гурт «Kalush» присвятив переможну пісню на Євробаченні. Lviv1256.com. 2022. 15 травня. URL: https://lviv1256. com/news/khto-taka-stefaniia-iakiy-hurt-kalush- prysviatyv-peremozhnu-pisniu-na-yevrobachenni/ (дата звернення: 20.04.2022).

20. Шевченко С. Л. Українська блогосфера як

дзеркало соціокультурних процесів (Результати

дослідження користувачів «Живого Журналу»).

Вісник Львівського університету. Серія соціологічна. 2010. Вип. 4. С. 37-52. URL: http://publications. lnu.edu.ua/bulletins/index.php/sociology/article/view/1 683/1744 (дата звернення: 20.04.2022).

21. Лавринець Н. Українські блогери випустили

актуальну пародію на пісню Kalush Orchestra «Stefania»: відео. Apostrophe.ua. 2022. 05 червня.

URL: https://apostrophe.ua/ua/article/lime/learn/2022- 06-05/ukrainskie-blogeryi-vyipustili-aktualnuyu- parodiyu-na-pesnyu--kalush-orchestra-stefania- video/46329 (дата звернення: 20.04.2022).

References

1. Berehova, O. (2010). Ukrainian musical culture in the conditions of globalization challenges. Cultural thought: a yearbook of scientific works. Prats, №2, рр. 100-112 [in Ukrainian].

2. Blazhko, L. (2022). 13 participants of

«Eurovision-2022» sang «Stefania» by Kalush Orchestra. Apostrophe.ua. May 12. Retrieved from: https:///ua/article/lime/learn/2022-05-12/13- uchastnikov-evrovideniya-2022-speli-stefaniyu- gruppyi-kalush-orchestra-video/45889 [in Ukrainian].

3. Bondarenko, O. (2022). «Eurovision-2022». Why Ukraine has unprecedented chances to win. Hromadske.ua. May 14. Retrieved from: https://hromadske.ua/posts/yevrobachennya-2022- chomu-ukrayina-maye-bezprecedentni-shansi-na- peremogu [in Ukrainian].

4. Liapina, K. (2022). Kalush Orchestra's

performance in the first semi-final of «Eurovision- 2022» was viewed over 2 million times on YouTube in one day. 1plus1.ua. May 12. Retrieved from: https://1plus1.ua/novyny/vistup-kalush-orchestra-u- persomu-pivfinali-evrobacenna-2022-za-dobu- pereglanuli-v-youtube-ponad-2-miljoni-raziv [in

Ukrainian].

5. Vitkovskyi, O. (2022). Stefania in Ukraine and world. Informator. May 16. Retrieved from: https://kalush.informator.ua/2022/05/16/stefania-v- ukrayini-ta-sviti/ [in Ukrainian].

6. Druzhynets, M. (2019). The Eurovision Song Contest and vocal television talent shows as a factor of Europeanization and European integration of Ukrainian culture. Art history notes, vyp. 35, рр. 280-287 [in Ukrainian].

7. Yevrobachennia 2022: Kalush Orchestra won.

(2022). Bbc.com. May 14. Retrieved from: https://www.bbc.com/ukrainian/news-61452298 [in

Ukrainian].

8. Eurovision 2022: a video of the rehearsal of the

Kalush Orchestra has appeared. (2022). Slovoidilo.ua. May 4. Retrieved from: https://www.slovoidilo.ua/ 2022/05/04/novyna/suspilstvo/yevrobachennya-2022- zyavylosya-video-repetycziyi-kalush-orchestra [in

Ukrainian].

9. Ihnatieva, Ya. (2018). Festival-competition movement in the evolution of foreign and Ukrainian musical art. Current issues of humanitarian sciences. Vyp. 20, t. 1, p. 142-146 [in Ukrainian].

10. Koldomasov, A. (2019). Why is the

«Eurovision» song contest a universal and important means of international communication? Adastra.org.ua. 02 lystopada. Retrieved from:

https ://adastra. org.ua/blog/chomu-pisennij -konkurs- yevrobachennya-ye-universalnim-ta-vazhlivim- zasobom-mizhnarodnoyi-komunikaciyi_1 [in

Ukrainian].

11. Malai, K. (2022). Ukrainians sang «Stephania»

by Kalush Orchestra: the covers came out no worse than the original. Obozrevatel.com. February 18. Retrieved from: https://news.obozrevatel.com/ukr/show/people/

ukraintsi-perespivali-stefania-kalush-orchestra-kaveri- vijshli-ne-girshe-za-original.htm [in Ukrainian].

12. Mykhailova, O. (2014). The blogosphere as a tool of sociocultural transformations in modern Ukraine / Institute of Political and Ethnonational Studies named after I. F. Kuras NAS of Ukraine. Naukovi zapysky, vyp. 4-5(72-73), pp. 130-141. Retrieved from: https://ipiend.gov.ua/wp- content/uploads/2018/07/mychailova_blogosfera.pdf [in Ukrainian].

13. Moroz, A., Prybluda, L. (2020). Cultural aspect of modern Ukrainian song / National University of Food Technologies. Retrieved from: http://dspace. nuft.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/31643/1/Cultur al%20aspect%20of%20modern%20Ukrainian%20song .pdf [in Ukrainian].

14. They did not worry about disqualification. It

was decisive to draw the world's attention to Azovstal - the leader of the Kalush Orchestra. (2022). Life.nv.ua. May 15. Retrieved from: https://life.nv.ua/ukr/

evrovision/kalush-orchestra-stefania-tekst-pisni-i- pereklad-na-angliysku-peremozhciv-yevrobachenni- 2022-video-50238258.html [in Ukrainian].

15. Pikulyna, K. (2022). Kalush Orchestra - «Stefania»: what is the meaning of the song. Unian.ua. May 15. Retrieved from: https://www.unian.ua/lite/ music/kalush-stefaniya-povniy-tekst-i-zmist-pisni- 11822220.html [in Ukrainian].

16. Rozhdiestvenska, I. (2018). Technologies of influence on civil society: bloggers. State and regions. Governance, № 1(61), pp. 15-18. Retrieved from: http://pa. stateandregions.zp.ua/archive/1_2018/5 .pdf [in Ukrainian].

17. Sivers, V. (2011). History of world culture: textbook. Kyiv: NAKKKiM, p. 7 [in Ukrainian].

18. Who is Stefania, to whom the group «Kalush»

dedicated the winning song at the Eurovision. (2022). Tvoemisto.tv. May 15. Retrieved from:

https://tvoemisto.tv/news/sogodni__drugyy_pivfinal_y evrobachennya2022_hto_vystupatyme_i_de_dyvytys_ 132215.html [in Ukrainian].

19. Who is Stefania, to whom the group «Kalush» dedicated the winning song at the Eurovision. (2022). Lviv1256.com. May 15. Retrieved from: https://lviv1256.com/news/khto-taka-stefaniia-iakiy- hurt-kalush-prysviatyv-peremozhnu-pisniu-na- yevrobachenni/ [in Ukrainian].

20. Shevchenko, S. (2010). The Ukrainian blogosphere as a mirror of socio-cultural processes (Results of a study of users of «Live Journal»). Bulletin of the Lviv University. The sociological series, vyp. 4, pp. 37-52. Retrieved from: http://publications.lnu.edu. ua/bulletins/index.php/sociology/article/view/1683/174 4 [in Ukrainian].

21. Lavrynets, N. (2022). Ukrainian bloggers released a topical parody of Kalush Orchestra's song «Stefania»: video. Apostrophe.ua. June 5. Retrieved from: https://apostrophe.ua/ua/article/lime/learn/2022- 06-05/ukrainskie-blogeryi-vyipustili-aktualnuyu- parodiyu-na-pesnyu--kalush-orchestra-stefania- video/46329 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...