Варіювання української антропонімної формули

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Кропивницький інститут державного та муніципального управління

Кафедра загальної підготовки та соціальної роботи

Варіювання української антропонімної формули

О.В. Чорноус, к. філол. н., доцент

Анотація

У статті узагальнені та доповнені ключові відомості про сучасну українську офіційну антропонімну формулу в аспекті варіювання кількості та послідовності її компонентів, а також їх графічного оформлення. Для реалізації поставленої мети було виконано низку завдань:

1) виявлено та описано випадки зміни кількісного складу української офіційної антропонімної формули в тих документальних джерелах, де важливою є ідентифікація особи;

2) схарактеризовано виявлені варіації української офіційної антропонімної формули у сфері документування управлінської інформації;

3) простежено зміни послідовності лексем у межах антропонімної формули;

4) зроблено висновки про повну та відносну самостійність компонентів української антропонімної формули;

5) окреслено варіанти графічного оформлення антропонімної формули в документах.

Об'єкт дослідження - сучасна українська офіційна антропонімна формула; предмет дослідження - варіювання кількості та послідовності лексем, їх графічного оформлення у межах української антропонімної формули. У науковій праці послуговуємося насамперед описовим та порівняльним методами. У результаті дослідження було виявлено, що вищий ступінь офіційності документа (наприклад, державні реєстри та списки), то ширше застосування трилексемної антропонімної формули. Однак навіть найбільш консервативна сфера, де метою є якнайточніша ідентифікація особи, поступово зазнає впливу глобалізаційних процесів, внаслідок яких сучасна антропонімна формула усе частіше репрезентується двома лексемами без імені по батькові (як-от паспорт громадянина України для виїзду за кордон). У сфері документування управлінської інформації має місце елімінація імені по батькові в низці реквізитів організаційно-розпорядчих документів, спостерігається трансформації антропонімної формули у звертаннях, що контрастує з практикою усного спілкування. Попри вільний порядок розташування компонентів у межах антропонімної формули фіксуємо обмеження щодо інверсійного використання імені та по батькові. Усі компоненти української антропонімної формули можуть вживатися з повною та відносною самостійністю залежно від дискурсу. У роботі окреслено теорію Строумена, зауважено про варіювання регістру літер залежно від типу документа.

Ключові слова: антропонімна формула, ім'я, прізвище, по батькові, варіант.

Annotation

Variation of the ukrainian anthroponymic formula

O.V. Chornous, PhD in Philology, Assistant Professor, Kropyvnytskyi Institute of State and Municipal Governance, Head of Department of General Training and Social Work

The article summarized and supplemented key information about the current Ukrainian official anthroponymic formula in terms of variation in the number and sequence of its components, as well as their graphic design. A number of tasks were performed to realize this purpose.

We have found and described some changes in the quantitative composition of the Ukrainian official anthroponymic formula in those documents where identification of the person is important, characterized some versions of the Ukrainian official anthroponymic formula in documentation of management activities, traced changes in the sequence of anthroponymic formula components, have reached the conclusion about the complete and relative independence of components in the Ukrainian anthroponymic formula. The final area of investigation was graphic design of the anthroponymic formula in the documents.

The object of the research is a modern Ukrainian official anthroponymic formula; the subject of the research is variation in the number and sequence of components in the Ukrainian anthroponymic formula, their graphic design. In this article we use the descriptive and comparative methods in the first place. As a result of the study it was found that the highest level of official document (for example, state registers and lists), then the wider application of anthroponymic formula with three components. However, even the most conservative sphere, where the aim is to identify the person as accurately as possible, is gradually exposed to the influence of globalization processes.

As a result of this, the modern anthroponymic formula is increasingly represented by two lexemes without the name of the father (as a passport of the citizen of Ukraine for travel abroad). We must admit elimination of patronymic in some requisites of organizational and executive documents. There are transformations of the anthroponymic formula in the manner of addressing one another in the written form, which is in contrast with the practice of verbal communication. Despite the free order of the components in the anthroponymic formula, we fix restrictions for the name and the patronymic's version. All components of the Ukrainian anthroponymic formula can be used with full and relative independence depending on the discourse. In the article the strawman theory is outlined as well as variants of the case letter in documents.

Key words: anthroponymic formula, personal name, surname, patronymic, variant.

Постановка наукової проблеми та її актуальність

Сьогодні українська офіційна антропонімна формула закріплюється відповідною нормою права: згідно з п.1 ст.28 Цивільного кодексу України ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові [18]. Однак навіть на законодавчому рівні такий варіант не є єдино- можливим, адже зі змісту ч.3 ст.12 Закону України «Про національні меншини в Україні» випливає, що громадяни, у національній традиції яких немає звичаю зафіксовувати «по батькові», мають право записувати в паспорті лише ім'я та прізвище, а у свідоцтві про народження - ім'я батька і матері [10]. У зв'язку з цим резонно постає питання про те, чи в усіх випадках українська офіційна антропонімна формула «прізвище + ім'я + по батькові» здатна задовольнити потреби мовців і які фактори, крім означеної вище національної традиції, можуть впливати на варіювання кількості її компонентів, їхню послідовність, графічне оформлення. Результати такого аналізу доповнюватимуть загальні уявлення про сучасну українську офіційну антропонімну формулу й можуть бути використані в подальших дослідженнях теоретичних аспектів антропонімної формули.

Аналіз досліджень проблеми. Ще в ІІ половині ХХ ст. знаний український ономаст М. Худаш звернув увагу на той факт, що сучасна українська антропонімна система належить до «трийменних» з обов'язковими трьома компонентами, але «це стосується лише для так званої урядово- адміністративної системи і абсолютно не є обов'язковим для народно- побутового іменування, характерного великим багатством інновацій, моделей і форм» [17, с. 81]. Це важливе спостереження лишилося актуальним і на початку ХХІ ст.: його «осучаснену» версію фіксуємо в роботі дослідника історичної антропонімії В. Денисюка, де автор підкреслює, що в трилексемному вигляді антропонімна формула використовується лише в документально-діловій сфері, тоді як побутова обмежується використанням однієї чи двох лексем - імені або імені та по батькові, натомість у фамільярній ситуації мовці взагалі оперують лише одним компонентом - особовим іменем чи прізвищем [2, с. 6]. Такі висновки підтвердила також С. Пахомова, яка зауважила, що тенденція заміни трилексемного іменування на дволексемне почала поширюватися й на ділову сферу [8, с. 198]. Як приклад наведені факти узвичаєння дволексемного іменування перших осіб держави в офіційних повідомленнях ЗМІ: Леонід Кучма, Олександр Мороз. Дослідниця мовної моди О. Врублевська констатує, що наразі вибір антропонімної формули залежить від формату відносин, що склалися в колективі, і ступеня регламентованості комунікації [1, с. 34].

Таке твердження цілком справедливо можна вважати актуальним для українських реалій. Так, на противагу консервативній академічній сфері, де загальноприйнятою є тричленна антропонімна формула, бізнес-середовище активно послуговується іменем та прізвищем. Показовим є також теледискурс: О. Врублевська зауважує, що порівняно із 60-80-ми роками ХХ ст., коли вибір антропонімної формули зумовлювали соціальний статус та рід діяльності героїв телепрограм (перших осіб держави, науковців, педагогів обов'язково іменували трилексемно, спортсменів, акторів, коментаторів - дволексемно), у пострадянський час кількість ситуацій, які б вимагали використання трилексемної антропонімної формули, значно скоротилася (в усіх названих вище ситуаціях закріпився дволексемний спосіб іменування) [там само, с. 33]. Дослідниця пояснює відмову від імені по батькові двома причинами: модою на західний стиль мовленнєвої поведінки й модою на молодість, що пропагується ЗМІ. Висловлені науковцями міркування вважаємо за необхідне підтвердити власними фактами.

Метою наукової розвідки є узагальнення та доповнення ключових відомостей про сучасну українську офіційну антропонімну формулу в аспекті варіювання кількості її компонентів, зміни їх послідовності, графічного оформлення. Для реалізації поставленої мети вважаємо за необхідне виконати такі завдання:

1) виявити та описати випадки зміни кількісного складу української офіційної антропонімної формули в тих документальних джерелах, де важливою є ідентифікація особи;

2) схарактеризувати виявлені варіації української офіційної антропонімної формули у сфері документування управлінської інформації;

3) простежити зміни послідовності лексем у межах антропонімної формули;

4) зробити висновки про повну та відносну самостійність компонентів української антропонімної формули;

5) окреслити варіанти графічного оформлення антропонімної формули в документах.

Об'єкт дослідження - сучасна українська офіційна антропонімна формула; предмет дослідження - варіювання кількості та послідовності лексем, їх графічного оформлення у межах української антропонімної формули.

У науковій праці послуговуємося описовим методом для окреслення варіантів антропонімної формули в документах, реєстрах, списках, основним призначенням яких є якнайточніша ідентифікація особи, у сфері документування управлінської інформації, у практиці усного спілкування тощо. Використовуємо також порівняльний метод для фіксації змін в кількісному складі, послідовності лексем у межах антропонімної формули.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній розширено ключові відомості про сучасну українську офіційну антропонімну формулу в аспекті варіювання кількості її компонентів, зміни їх послідовності, графічного оформлення. Теоретична цінність дослідження вбачається в поглибленні наукових знань про сучасну українську офіційну антропонімну формулу. Практичне значення одержаних результатів виявляється в тому, що окремі висновки та положення стануть при нагоді у подальших дослідженнях теоретичних аспектів антропонімної формули.

Виклад основного матеріалу

За результатами моніторингу встановлено, що трилексемна антропонімна формула стабільно застосовується в тих документальних джерелах, де важливою є ідентифікація особи, тобто коли потрібно якнайточніше розпізнати людину та мінімізувати ризик сплутування. Такими, наприклад, є офіційні реєстри, створені з метою накопичення, обробки інформації та надання певним відомостям офіційного визнання. Вважається, що інформація, наведена в державному реєстрі, є правильною, правдивою і не підлягає доказуванню, тож ідентифікація особи за трьома параметрами тут є однозначно оптимальнішою. Так, трилексемні антропонімні формули використовують такі єдині та державні реєстри інформаційної мережі Міністерства юстиції України, як Єдиний реєстр адвокатів України; Єдиний реєстр нотаріусів; Реєстр атестованих судових експертів; Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення; Державний реєстр «Суб'єкти оціночної діяльності». Те саме стосується Державного реєстру виборців, Єдиного державного демографічного реєстру тощо, а також різноманітних офіційних списків осіб, укладених з широкого кола питань: наприклад, сформовані Державною податковою службою списки осіб, яким списано податковий борг до 3060 грн [13]; список громадян, які перебувають на квартирному обліку з правом позачергового одержання жилих приміщень [14] тощо.

Крім названих, виокремлюємо також списки, що не мають офіційного значення, слугують здебільшого для інформування чи контролю й призначені для обмеженого користування. На відміну від попередніх, вони можуть містити лише прізвище та ім'я особи, як-от укладений вчителем список учнів класу [16] чи список зареєстрованих учасників конференції з питань розвитку галузі електронних комунікацій України [15]. Це дає підстави стверджувати, що кількість лексем у межах антропонімної формули може варіюватися залежно від ступеня офіційності документа.

Дещо в іншому аспекті постає кількість компонентів антропонімної формули, зазначеної в паспорті. Відповідно до ЗУ «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» у редакції від 23 квітня 2021 року ім'я особи є обов'язковим складником паспорту громадянина України та паспорту громадянина України для виїзду за кордон. При цьому відповідно до п.7 ст.3 ім'ям особи вважається прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи. Попри це паспорт громадянина України містить трилексемну антропонімну формулу, а паспорт громадянина України для виїзду за кордон - дволексемну.

У зв'язку з тим, що обидва документи призначені для якнайточнішої ідентифікації особи, постає питання про те, чому другий документ не містить компонента по батькові. Усунути таку колізію частково допомагає рішення Європейського суду з прав людини в заяві №59894/00. Суд роз'яснює, що кожен із паспортів виконує власну функцію: внутрішній паспорт є основним посвідченням, що встановлює особу власника у всіх адміністративних та соціально-економічних відносинах у країні, тоді як закордонний має вторинне значення, оскільки використовується лише для закордонних поїздок [4]. Фактично йдеться про те, що внутрішній паспорт є пріоритетним документом в аспекті ідентифікації особи, тож містить повний антропонімний профіль власника (це своєю чергою зменшує необхідність залучати інші документи для підтвердження особи), тоді як закордонний є передусім проїзним документом, який повинен не лише посвідчувати особу, а й виконувати функцію документа зовнішнього обігу, відповідати основним принципам інтероперабельності. Це є однією із причин, які, на нашу думку, вплинули на обмеження антропонімної формули двома лексемами. Україна, рухаючись курсом європейської інтеграції, враховує міжнародний досвід, а також стандарти та норми виготовлення закордонних паспортів задля спрощення процесів ідентифікації громадян при перетині пунктів паспортного контролю, тож очевидною є орієнтація на дволексемну антропонімну формулу, тоді як ім'я по батькові лишається «внутрішнім» компонентом, своєрідною даниною споконвічним традиціям. Іншу причину вбачаємо в тому, що в сучасний біометричний закордонний паспорт імплантовано значно надійніші за антропонімні біометричні дані, параметри, які дають змогу безпомилково ототожнювати особу (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук), що зменшує потребу в будь-яких додаткових ідентифікаторах, зокрема в імені по батькові. Така ідентифікація відома під назвою біометричної та базується на порівнянні фізіологічних та психологічних особливостей об'єкта з його характеристиками, збереженими в базі даних [12, с. 15]. Вона значно ефективніше, ніж антропонімна ідентифікація, нівелює ризик сплутування різних осіб внаслідок тезойменності чи випадки самозванства.

Наведені приклади свідчать про те, що навіть найбільш консервативна сфера, де метою є якнайточніша ідентифікація особи, поступово зазнає впливу глобалізаційних процесів, внаслідок яких сучасна антропонімна формула усе частіше репрезентується двома лексемами без імені по батькові. У зв'язку з цим дослідники говорять, що антропонімна формула припиняє своє існування як засіб відображення національної культури, а ім'я по батькові з нейтральної номінації перетворюється на марковану [1, с. 34].

Новацією сфери управлінської інформації та організації роботи з документами стала елімінація імені по батькові в низці реквізитів організаційно- розпорядчих документів згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року №55 «Деякі питання документування управління діяльності» [3]. Так, під час оформлення реквізитів «адресат», «гриф затвердження документа», «резолюція», «підпис», «візи та гриф погодження для документів, що створюються у паперовій формі», «відмітка про засвідчення паперових копій документів», «відмітки про створення, виконання документа» використовується лише дволексемна антропонімна формула без імені по батькові. Аналізований документ містить також рекомендації щодо формулювання особистих звертань: замість узвичаєного імені та по батькові пропонуються варіанти «пан», «пані», з якими поєднується особове ім'я або прізвище адресата. Це контрастує з практикою усного спілкування. За спостереженням О. Врублевської, у вокативній функції переважає трилесемна формула [1, с. 34], хоча й тут непоодинокими є випадки звертання без імені по батькові. Найбільш відчутним, на її переконання, це є в установах з міжнародною участю.

Послідовність лексем у межах української антропонімної формули є відносно вільною. Аналіз антропонімної формули «ім'я + прізвище» з позиції мови підтверджує, що стрижневим компонентом слід вважати ім'я, оскільки прізвище граматично залежить від імені, натомість із позиції мовлення, наприклад, у сфері наукового та офіційно-ділового стилів, перше місце посідає прізвище, тоді як ім'я та по батькові ініціально скорочуються й виступають додатковими компонентами [7, с. 100-101]. Можливість інверсійного порядку не стосується компонентів «особове ім'я + по батькові». український офіційний антропонімний графічний лексема

Компоненти української антропонімної формули можуть вживатися з повною та відносною самостійністю. Особове ім'я є лідером розмовного (розмовно-побутового) дискурсу, хоч і не обмежується ним. Нині звертання на ім'я в поєднанні з шанобливими «пан/пані» дають змогу використовувати його ізольовано від імені по батькові («Шановний пане Іване!»). Беззаперечним прикладом панування особового імені в діловодстві є випадки фіксації власних назв священиків, пап, королів [там само]. Прикметною є поява особових імен без прізвищ чи імен по батькові у рекламному дискурсі: «Андрій містом Лева керував... і мільярдером став», «Стоматолог Саша не слухав... і де він тепер?» [6], «Аліно, просто так не сигналять», «Сергію, не перетинай подвійну смугу» [5].

Прізвище як самостійна одиниця функціює в діловому, науковому, юридичному тощо дискурсі, поєднуючись з ініціалами або лише ініціалом імені («Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Хобзея П.К.»; «проблему студіювали І. Вихованець, П. Чучка...», «Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Токаревої М.С....»), так і в неофіційних комунікативних ситуаціях (фамільярне іменування дружиною чоловіка за прізвищем, звертання керівника до підлеглого, вчителя до учня тощо: «Петров, чого ти не слухаєш?»).

Прикметно, що деякі випадки самостійного вживання прізвища чи то імені закріплені чинним законодавством. Так, відповідно до абзацу 7 п.1 розділу IV наказу Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року №2823/5 «Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань» персонал установ виконання покарань називає та звертається до засуджених на прізвище з додаванням «засуджений», «засуджена», «громадянин», «громадянка», а у виховних колоніях - «вихованець», «вихованка» з додаванням імені [9]: «засуджений Іваненко», «вихованко Олено». Наступним абзацом передбачена можливість для засудженого звертатися до представника адміністрації установи виконання покарань (і навпаки) на ім'я, якщо вони проти цього не заперечують. Крім цього, випадки самостійного вживання прізвище регламентовані Законом України від 24 березня 1999 року №548-XIV «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України». Згідно із п.50 одним із можливих варіантів звертання начальників й старших за військовим званням військовослужбовці у питаннях служби до підлеглих і молодших є за військовим званням і прізвищем: «Лейтенанте Малишенко», «Сержанте Мішин» [11]. Ім'я по батькові на відміну від інших компонентів вживається з відносною самостійністю. Про такі випадки можемо говорити лише у зв'язку з розмовним дискурсом (фамільярне іменування колег за іменем по батькові: «Василівно, ви доробили звіт?»).

Ще один аспект, який, на нашу думку, необхідно означити в пропонованому дослідженні, пов'язаний із сучасними правовими реаліями та стосується графічного оформлення антропонімної формули. Ідеться про теорію Строумена (Strawman theory), ідеологічним підґрунтям для якої послугував римський правовий принцип Capitis Diminutio Maxima, що передбачав капіталізацію літер імені громадянина, який втратив повністю свої права та свободу, тобто перетворився на невільника. Прихильники цієї теорії, переконують, що справжнє ім'я особи записане в свідоцтві про народження (Kurt Washington), тож будь-які спроби здійснити запис цієї антропонімної формули в інших документах із застосуванням зміненого регістру літер призводять до появи зовсім іншої (вигаданої, фіктивної) особи («straw man») зі своїм окремим іменем (Kurt Washington). Таке розмежування антропонімної формули та її нестандартного запису було неодноразово спростоване в американських та британських судах (United States v. Washington (1996), State of Colorado v. Drew (2010), Jaeger v. Dubuque County (1995), United States v. Furman (2001), а теорія визнана псевдонауковою. Основним аргументом послугувало однакове фонетичне звучання написаних по-різному імен. В українській юридичній практиці такі випадки не зафіксовані попри те, що графічне представлення антропонімної формули також варіюється: внутрішній паспорт, закордонний паспорт, посвідчення водія - великий регістр, свідоцтво про народження, шлюб, смерть - малий регістр.

Висновки та перспективи дослідження

У результаті дослідження було виявлено, що вищий ступінь офіційності документа (наприклад, державні реєстри та списки), то ширше застосування трилексемної антропонімної формули. Однак навіть найбільш консервативна сфера, де метою є якнайточніша ідентифікація особи, поступово зазнає впливу глобалізаційних процесів, внаслідок яких сучасна антропонімна формула усе частіше репрезентується двома лексемами без імені по батькові (як-от паспорт громадянина України для виїзду за кордон). У сфері документування управлінської інформації має місце елімінація імені по батькові в низці реквізитів організаційно-розпорядчих документів, спостерігаються трансформації антропонімної формули у звертаннях, що часто контрастує з практикою усного спілкування. Попри вільний порядок розташування компонентів у межах антропонімної формули фіксуємо обмеження щодо інверсійного використання імені та по батькові. Компоненти української антропонімної формули вживаються з по- вною та відносною самостійністю залежно від дискурсу. Зауважено про варіювання регістру літер залежно від типу документа. Подальшого дослідження потребують антропоніми, що функціюють у політичному, рекламному, масмедійному тощо дискурсі.

Література

1. Врублевская О.В. Языковая мода в русской ономастике: автореф. дисс. на соискание ученой степени д-ра філол. наук. Волгоград, 2017. 41 с.

2. Денисюк В.В. Антропоніми в українській історіографічній традиції другої половини XVII-XVIII ст.: монографія. Київ: Міленіум, 2006. 203 с.

3. Деякі питання документування управлінської діяльності: Постанова Каб. Міністрів України від 17.01.2018 р. №55: станом на 22 груд. 2020 р.

4. Європейський суд з прав людини. Друга секція. Ухвала щодо прийнятності.

5. Карц Б. Цікаві іменні білборди від патрульної поліції з'явилися по всій Україні (ФОТО). Радіо ТРЕК: вебсайт.

6. Кромченко О. Андрей Садовой о билбордах с его именем: «Главное, что не некролог!». КП в Україні: веб-сайт.

7. Медвідь-Пахомова С.М. Антропонімна формула особове ім'я - прізвище в слов'янських мовах. Українська пропріальна лексика: матеріали наук. семінару, м. Київ, 13 верес. 2000 р. Київ, 2000. С. 99-102.

8. Пахомова С.М. Еволюція антропонімних формул у слов'янських мовах: монографія. Вид. 2-ге, переробл. і допов. Ужгород: Вид-во Олександри Гаркуші, 2012. 344 с.

9. Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань: Наказ М-ва юстиції України від 28.08.2018 р. №2823/5: станом на 6 трав. 2022 р.

10. Про національні меншини в Україні: Закон України від 25.06.1992 р. №2494-XII: станом на 12 груд. 2012 р. Відомості Верховної Ради України. 1992. 8 верес.

11. Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України: Закон України від 24.03.1999 р. №548-XIV: станом на 21 берез. 2022 р.

12. Русин Б.П., Варецький Я.Ю. Біометрична аутентифікація та криптографічний захист. Львів: Коло, 2007. 287 с.

13. Списки осіб, яким списано податковий борг до 3060 грн. Суботцівська громада: вебсайт.

14. Списки осіб, які потребують поліпшення житлових умов. Офіційний сайт Кам'янської міської ради: вебсайт.

15. Список зареєстрованих учасників конференції з питань розвитку галузі електронних комунікацій України. Конференція з питань розвитку галузі електронних комунікацій України. Інтернет Асоціація України (ІнАУ).

16. Список учнів класу. Сайт вчителя початкових класів: вебсайт.

17. Худаш М.Л. З історії української антропонімії. Київ: Наукова думка, 1977. 236 с.

18. Цивільний кодекс України: від 16.01.2003 р. №435-IV: станом на 7 трав. 2022 р. Голос України. 2003. 12 берез.

References

1. Vrublevskaja, O.V (2017), Language fashion in Russian onomastics: Author 's thesis [Jazykovaja moda v russkoj onomastike: avtoref diss. ... d-ra filol. nauk], Volgograd, 41 p.

2. Denysiuk, V.V (2006), Anthroponyms in the Ukrainian historiographic tradition of the second half of the 17th and 18th centuries [Antroponimy v ukrainskii istoriohrafichnii tradytsii druhoipolovynyXVII-XVIIIst.], Mile- nium, Kyiv, 203 p.

3. Some issues in the documentation of management activities [Deiaki pytan- nia dokumentuvannia upravlinskoi diialnosti], viewed 28 April 2022

4. European Court of Human Rights. Second section. Adopted on acceptance [Yevropeiskyi sud z prav liudyny. Druha sektsiia. Ukhvala shchodo pryiniat- nosti], viewed 28 April 2022

5. Karts, B. Interesting billboards with personal names from the patrol police appeared all over Ukraine (PHOTO). [Tsikavi imenni bilbordy vidpatrul- noipolitsii ziavylysiapo vsii Ukraini (FOTO)], viewed 11 May 2022

6. Kromchenko, O. Andrej Sadovoj about billboards with his name: «The main thing is not an obituary!» [Andrej Sadovoj o bilbordah s ego imenem: «Glavnoe, chto ne nekrolog!»], viewed 10 April 2022

7. Medvid-Pakhomova, S.M. (2000), The anthroponymic formula personal name and surname in Slavic languages [Antroponimna formula osobove imia - prizvyshche v slovianskykh movakh]. Ukrainska proprialna leksyka: materialy nauk. seminaru, Kyiv, pp. 99-102.

8. Pakhomova, S.M. (2012), Evolution of anthroponymic formulas in Slavic languages [Evoliutsiia antroponimnykh formulu slovianskykh movakh], Uzhhorod, 344 p.

9. On approval of the rules of internal order of the institutions ofpunishment execution [Pro zatverdzhennia Pravyl vnutrishnoho rozporiadku ustanov vykonannia pokaran], viewed 18 May 2022

10. On National Minorities in Ukraine [Pro natsionalni menshyny v Ukraini], viewed 10 May 2022

11. On the Regulations of the Internal Service of the Armed Forces of Ukraine [Pro Statut vnutrishnoi sluzhby Zbroinykh Syl Ukrainy], viewed 10 March 2022.

12. Rusyn, B.P., Varetskyi, Ya.Yu. (2007), Biometric authentication and cryptographic protection [Biometrychna autentyfikatsiia ta kryptohrafichnyi zakhyst], Kolo, Lviv, 287 p.

13. Lists ofpersons who have written off tax debt up to 3060 UAH [Spysky osib, yakym spysanopodatkovyi borh do 3060 hrn], viewed 10 March 2022

14. Lists of persons who need to improve living conditions [Spysky osib, yaki potrebuiut polipshennia zhytlovykh umov], viewed 28 April 2022

15. List of registered participants of the conference on the development of electronic industry [Spysok zareiestrovanykh uchasnykiv konferentsii z pytan rozvytku haluzi elektronnykh komunikatsii Ukrainy], viewed 28 April 2022

16. List of students in the class [Spysok uchniv klasu], viewed 28 April 2022

17. Khudash, M. L. (1977), On the history of the Ukrainian anthroponymics [Z istorii ukrainskoi antroponimii], Naukova dumka, Kyiv, 236 p.

18. The Civil Code of Ukraine [Tsyvilnyi kodeks Ukrainy], viewed 10 May 2022

Размещено на allbest.ru