Апелятиви на позначення кравців і взуттьовиків у німецьких діалектах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра німецької філології

Пиц Т.Б., кандидат філологічних наук, доцент

Статтю присвячено дослідженню сілезьких, нижньопрусських і східнопомеранських апелятивів на позначення кравців і взуттьовиків XIV - XVI ст. Тут обґрунтовується актуальність дослідження зниклих, унаслідок Другої світової війни, німецьких діалектів, аналізується фахова література, характеризується історія досліджень німецьких апелятивів на позначення ремісників у колишніх східнонімецьких діалектах, визначається рівень їхньої вивченості, формулюються мета і завдання публікації, а також окреслюються перспективи подальших наукових розвідок. Крім цього висвітлюються словотвірні особливості апелятивів на позначення кравців і взуттьовиків, форми їхньої фіксації у складі сілезького, нижньопрусського і східнопомеранського діалектів. До кожної форми наводяться дані щодо часу та місця їхньої фіксації. Згідно результатів дослідження встановлено 30 апелятивів на позначення кравців та взуттьовиків. Також встановлені їхні твірні основи: а) назви ремісничих виробів; б) назви матеріалів, з яких вони виготовлені; в) назви виконуваної дії ремісником; д) за загальною характеристикою виробів. Більшість (17) апелятивів є двокореневими, однокореневих -лише 13. Другими твірними основами у різнокореневих апелятивах на позначення кравців і взуттьовиків слугують -macher, -wurcht(er) (-worcht), -schneider, -nдher, -schuster, -mann, -knecht, -buЯer. У межах виявлених апелятивів на позначення кравців і взуттьовиків можна виокремити сім синонімічних рядів. Засвідчені форми фіксації назв ремісників фіксують такі історичні зміни у системі консонантизму і вокалізму німецької мови: а) перехід свн. s [s] перед n в sch [s]; б) дифтонгізацію; в) підняття u > o; г) перехід w > b; д) умлаутизацію o > ц, u > ь, a > д; е) появу придихового h; є) послаблення голосних у афіксах; ж) синкопу; з) заміну приголосного k-ch.

Ключові слова: апелятив на позначення ремісника, форма фіксації, німецькі діалекти, твірна основа, словотвір, синонім, консонантизм, вокалізм.

APPELLATIONS FOR DENOTING TAILORS AND SHOEMAKERS IN THE GERMAN DIALECTS

The article studies the Silesian, Low Prussian, and East Pomeranian appellations for denoting tailors and shoemakers of the 14^th-16^th centuries. The article substantiates the topicality of studying the German dialects that disappeared due to the World War II, analyses the specialized literature, characterizes the history of studying the German appellations for denoting craftsmen in the former East-German dialects, determines the level of their coverage, formulates the objective and task of the publication and outlines the perspectives of further academic research. Besides, the article provides the insight into the word-formative peculiarities of the appellations for denoting tailors and shoemakers, the form of their fixation within the Silesian, Low Prussian, and East Pomeranian dialects. Each form is accompanied by the data concerning the time and place of the fixation. According to the research results, 30 appellations for denoting tailors and shoemakers were established. The formative bases of the appellations were established: а) names of the handicrafts;

b) names of the materials of which they were produced; c) names of the craftsmen's actions; d) according to the general characteristic of the items. Majority of the appellations for denoting craftsmen are bi-root, 13 have one root. The second word-formative bases in the appellations for denoting tailors and shoemakers with the different roots are as follows: -macher, -wurcht(er) (-worcht), -schneider, -nдher, -schuster, -mann, -knecht, -buЯer. Seven synonymic rows can be identified within the established names of the metal-processing craftsmen. The defined forms of fixation of the appellations for denoting tailors and shoemakers fixed also various historical changes in the system of consonantism and vocalism of the German language.

Key words: appellations for denoting craftsman, form of fixation, German dialects, forming basis, word formation, synonym, consonantism, vocalism.

ВСТУП

Постановка наукової проблеми. Руйнування мовної картини Центральної Європи стало одним із наслідків Другої світової війни. Майже повністю зникають нижньопрусський, верхньопрус- ський, східнопомеранський і сілезький говори. Відповідно в середині ХХ ст. назавжди втрачається не лише «живий» говірковий матеріал для подальших досліджень, але й «міст» через який століттями поширювались запозичення не лише з німецьких діалектів, але й західноєвропейських мов у слов'янські, а також із сходу на захід. Єдиним шляхом вивчення різних груп лексики та мовних явищ зниклих говорів залишаються пам'ятки цих діалектів, словники апелятивної, ономастичної лексики та лінгвістичні атласи. Відповідно вивчення і реконструювання частково чи повністю зниклих німецьких говорів становить чималий інтерес для сучасного мовознавства, що й обґрунтовує актуальність цього дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Загалом німецьким назвам ремісників окремих промислів уже присвячена низка досліджень. Наприклад, М. Голмберґ зібрала історичні свідчення щодо ремісничих найменувань, що стосуються обробки шкіри та дерева [11]; Р. ван де Коолвійк та У. Вітте присвятили свої спеціальні дослідження назвам виробників бочок [14; 24]; Т. Пиц - назвам ремісників шкірообробних і хутрообробних ремесел а також текстильників [1; 2]; А. Шьонфельдт - назвам ремісників, які займалися забоєм худоби та заготівлею м'яса [22]; Е. Єґєр - найменуванням виробника возів у всіх німецьких діалектах [12], Б. Шір - кушнірам [21]. Середньовічні південнонімецькі назви ремісників досліджувала у своїй монографії І. Ньолле- Горнкамп [18]. Також окремим назвам ремісників присвячений дев'ятий том у «Deutscher Wortatlas» [8], а історичним назвам різноманітних професій присвячено словник Я. Ебнера [9].

Мета дослідження. Водночас відсутнє окреме спеціальне дослідження апелятивів на позначення кравців і взуттьовиків, що і є метою цієї публікації. Завдання вбачаємо у чіткій фіксації апелятивів, антропонімів та форм їхньої фіксації XIV-XVI ст. у сілезькому, нижньопрусському і східнопомеранському діалектах із зазначенням даних щодо часу і локалізації. У подальшому визначаємо їхні мотивуючі основи, словотвірні особливості, аналізуємо історичні зміни у системі консонантизму і вокалізму у назвах ремісників та виокремлюємо синонімічні ряди.

апелятив кравець взуттьовик німецький

КРАВЦІ

З розвитком витонченості моди виникає професія самостійного кравця - Schneider (свн. sniden, двн. snidan, ст. сакс. snrthan), який розуміється на розкрої тканини і шитті. До того часу розкрій тканини при купівлі здійснював Gewandschneider або Gewandscherer, а шили, зазвичай, Nдher або жінки:... rat vnde wьle habm gemacht vnde vundm vndti den snydern... (SchweMnьz, 1347) [15, c. 24], Pesch Helewyk, der Snyder meyster (Striegau, 1352) [15, с. 39], Vmcensrns snyder sartor (Breslau, 1362) [5, c. 115], Jekel Beugentancz der snyder (L^grntz, 1389) [3, c. 120], №cclos Sneider (Kunьz, 1415) [4, c. 130],... des semdt ursach gewesen ersttick d^ Schneider... (Stettin, 1523) [7, с. 100], vordorve ock єіп me^ter... schnider esste wandtscherer... (Stettin, 1533) [7, с. 214], SchmMe, Schneider, Schuster, Wagner, Bьtner und ander hantwercker auffm Lande (Kцrngsberg, бл. 1549) [26, т. I, с. 896], Mkhel Schneider (Danz^, 1603) [20, c. 71]. Очевидно, houesnyder позначає постачальника герцогського двору: me^tir №cclos der houesnyder (L^gntiz, 1388) [6, c. 110, 131, 134].

Schrцder ^вн. schroten «відрізати») - синонім до Schneider:... Symon Schroter, Cunrad Brachman vnd andti schroter... (SchweMnьz, 1337) [15, c. 21], wo man vyndet eynen schroter, der eyn tuch teylte ьswend^ den kameren (Ltegnьz, 1353) [4, c. 130], Hemrich der schьnde schroter (Breslau, 1360) [19, c. 152], Nykel Schroter (Gцrtitz, 1400-1401) [5, c. 116], Albert Schrцter (Danz^, 1431) [25, с. 66], Jeorgen Schrцder (Danz^, 1583) [20, c. 72]. Schrцter також може позначати у середньовіччі візника, що розвозить (schroten) бочки з пивом або вином від пивоварень до погребів споживача, напр.: Joh. Hofman birschroter (L^gnьz, 1351), Herman winschroter (Wьrzburg, 1350) [3, c. 123; 5, c. 116].

Як уже зазначалося, Gewandschneider розкроював тканину для пошиття одягу, та згодом переважно лише продає її:... aller vnsti mьte gewantsnydern... (Rekhenbach, 1369) [15, c. 65],... an dy gewantsnider weysen als rekh ader als arm worden... (Rekhenbach, 1387) [15, с. 82],...

der nicht eyn gewandsneyder abir eyn webir ist czu Rychinbach... (Schweidnitz, 1399) [15, c. 107]. А Nдher (свн. n$jen, снн. neien, neigen, двн. nдjan «шити») не лише шив одяг, а займався художньою вишивкою (свн. naete): Hempe Nether textor (Breslau, 1370) [4, c. 130], Petir neter (Liegnitz, 1372) [4, c. 134], Bartholomeus Nether pistor (Breslau, 1385) [19, c. 107].

Hosenmacher, Hosennдher шили штани (свн. hose, що з двн. hose, ст. сакс. hosa). Зауважимо, що А. М. Голмберґ сумнівається, з якого саме матеріалу - шкіри чи сукна [11, c. 50]: Heinrich Hozenmecher goltsloer (Breslau, 1375) [19, c. 106], Ertman hosenmeker (Danzig, 1377-1378), Hosemaker (Danzig, XV ст.) [11, c. 60]. Також задокументовано апелятив на позначення ремісника у назві вулиці м. Данциг (п. Gdansk) середини XV ст.: hasennegergasse (Danzig, 1459) [10, c. 81].

Пошиттям курток (свн. jop(p)e, juppe, schцpe, schop(p)e), тужурок вільного покрою займався Joppener: Nicz yopener preemptor (Breslau, 1385) [19, c. 106]. Kittler шив халати (свн. kit(t)el, снн. kedele): Vecencz kitteier (Liegnitz, 1435) [4, c. 130]. А Kogeler - капюшон (свн. kogel, kцgel), який прикріпляли до куртки або пальта і натягали на голову: Nitsche Kogeler, balneator (Liegnitz, 1382) [6, c. 134], Gregor Kцgeler (Bauer) (Liegnitz, 1470) [3, c. 82].

Kotzner (свн. kotze, ссн. kucze, двн. koz(zo), kott «груба шерсть») виступає, очевидно, синонімом до Kotzmacher (ткач), який шив пальта чи ряси, що захищали від дощу і вітру подорожніх, паломників, селян і людей нижчого стану: A. Koczner (Landskron, 1393), Klose Kuczner (Braunau, 1408) [3, c. 83].

ШАПКАРІ ТА РУКАВИЧНИКИ

Виготовлення капелюхів виглядало так: спочатку Filzer продукував фільц (свн. vilz, двн. filz, ст. сакс. filt «вовняна маса») з вовни або волосся: Hensil vilczer seteler (Breslau, 1364) [19, c. 106], а Huter чи Hutmacher обробляли його та формували з нього капелюхи (свн. huot, двн. huot, ст. сакс. hцd): Mathis huter hat ufgereicht Heine Zemften das gebude uf Hensil huters erbe undir den huterleuben (Breslau, 1358) [17, c. 80], Nitsche Lawbros der huter (Liegnitz, 1383) [6, c. 134],. handwerker der czechen. der stad zue Breslaw: creytzemer, cromer, wollenwebe... hutter... (Breslau, 1388) [15, c. 84]. Однак най- раніше свідчення про ремісника документується у назві вулиці м. Бреслау ще 1345 р.: do lit under der huter leubin by Hellinboldis steinhus [17, c. 80]. Також тут знаходимо згадку про Hutmacher: unter den hutmachern (1562, 1595, 1599) [17, c. 80]. Проте, як стверджує Г. Балов, Filzer сам робив капелюхи з фільцу [4, c. 130].

Handschuhmacher та hanczkenworcht шили рукавиці (свн. hantschuoch, hentschuoch, hentsche, двн. hantscuo) переважно зі шкіри, інколи з шовку: Nitsche hanczkenworcht (Liegnitz, 1369) [4, c. 130], Andreas hanczkenmecher (Liegnitz, 1372) [6, c. 133], Heynrich Lyndener der hanczkenworchter (Liegnitz, 1385) [6, c. 134], hanczkemachers (Breslau, 1390) [13, c. 254], das dy hanczkenmecher nicht sullen machen hanczken scheffin vor hundin (Liegnitz, бл. 1420) [6, c. 143]. Як вважає К. Бюхер, жін- ки-ремісниці виготовляли рукавиці з тканини або шкіри, а чоловіки - з металу для рицарів і воїнів [цит. за 25, с. 59]. Очевидно, синонімом до нього був Handschuster:... handwerker der czechen... der stad zue Breslaw: creytzemer, cromer, wollenweber...handschuster... (Breslau, 1388) [15, c. 84].

ЛАТАЧІ

AltbьЯer, нн. Oltboter (свн. bьeЯen, снн. bцten «виправляти, ремонтувати») латали старі речі і переважно обмежувалися дрібним ремонтом взуття: wie Heynrich AltbьЯer renovator (Wohlau, 1339) [4, c. 130],... gegebin habin... vnsern altbusern czur Stregon eczliche recht (Striegau, 1365) [15, c. 57], Martinus Oldbuter (Braunsberg, 1372) [11, c. 62]. Синонім - stuckewurchter (свн. stuck(e), stuck(e) «частина; окремий цілий предмет, річ; певна міра», двн. stucki «частина чогось цілого»): Jocob stuckewurchter sutor (Breslau, 1381) [19, c. 108]. Також апелятив на позначення цього ремісника ліг в основу назв вулиць - сілезького м. Бреслау (п. Wroclaw) і східносередньопомеран- ського м. Штеттін (п. Szczecin): erbe in der altbuser gasse do Schonche der altbuser ynne wont (Breslau, 1365) [17, c. 5], oldebцterstrate (Stettin, 1403) [10, c. 73], oldbuterstrate (Stettin, 1432) [16, c. 17],

Mдntler відновлював старі пальта (свн. mantel, mandel, снн. mantel, двн. mantal) та інший одяг i торгував ним: (Hensil) Bozewort der menteler (Liegnitz, 1348) [6, c. 135], Tile menteler (Breslau, 1349) [17, c. 115], Hannos mentiler (Breslau, 1352) [19, c. 62], vor der menteler phorten (Breslau, 1387) [17, c. 115], Henrich menteler (Komotau, 1382) [3, c. 91], Georg Menteler (Gцrlitz, 1590) [5, c. 112].

ВИРОБНИКИ ВЗУТТЯ ЗІ ШКІРИ

Виробництвом взуття (свн. schuo(ch), двн. scuo(h), ст. сакс. skoh) зі шкіри займалися Schuhmacher, Schuhmann, schuwurcht (-worcht, -wert, -wort, -bort, -berdt, -birt, -bart), Schuhknecht, Schuster (свн. schuohsьtere, schuohsьter, утворено із свн. schuo(ch) та sь(s)ter, двн. sьtдri, sьter, що з лат. sutor «швець»): Claus schumaker (Danzig, 1377-1378), schumecher (Thorn, бл. 1400), Johannes scomaker (Danzig, 1377-1378), Merten Schumechers (Braunsberg, 1400) [11, c. 73], in der remsnyderstrate da Sneberch der schomaker nu inne wanet (Stettin, 1421) [16, c. 35], ouch sollen die schumacher nicht meh leder gerben (Marienburg, 1426) [25, c. 149]; Johann scoman (Danzig, 1377-1378) [11, c. 74];... Heyne Crossen vnd andir schuwerten... (Schweidnitz, 1337) [15, c. 21], by Cunczil schuborten uf der beckergasse (Breslau, 1340) [17, c. 106], Pecze kleinsmit der schuwurcht (Breslau, 1345) [19, c. 107], Hannus Virczigmark schuworcht (Liegnitz, 1361) [6, c. 134], erbe uf der schuwortken (Breslau, 1373) [17, c. 189], Jocob schuwort mactator (1381) [19, c. 108], Dornoch eyn ynder schuwort sal czu bencken stehen... (Schweidnitz, 1387) [15, c. 79], Close Schuberdt (Glatz, 1415) [5, c. 116], schuwert (Elbing, 1417) [11, c. 76], Hans Schubirt (Gцrlitz, 1498-1499) [5, c. 116], Nickel Schubart der becke (Liegnitz, 1508) [5, c. 102]; schuknecht (Braunsberg, 1400) [11, c. 69]; Nickel Schuster (Gцrlitz, 1457), Meister Caspar der schuster (Liegnitz, 1547) [3, c. 124], Schmide, Schneider, Schuster, Wagner, Bьtner und ander hantwercker auffm Lande (Kцnigsberg, бл. 1549) [26, т. I, c. 896]. Свн. schuochwьrchte, -worchte, -wьrke (власне «Schuhwirker») перейшло у XIV-XV ct. у ссн. schuwort, schuwert, а в антро- понімах - у Schubert [5, c. 116]. Форма Schuster є пізнішою, аніж Schuhmacher, до того ж півден- нонімецькою. Bosenmacher займався пошиттям чобіт (свн. boze «чобіт»): Nitsche bosenmecher (Liegnitz, 1381) [6, c. 134].

ВИРОБНИКИ ВЗУТТЯ З ДЕРЕВА

Korkenmacher (отн. kork < нідерл. kurk, kork < ісп. corcho < лат. cortex «кора, кора коркового дерева») та Trippenmacher (снн. trippe - дерев'яне взуття на високих підборах з ременями) виготовляли взуття з дерева для двору та дому, яке було часто незамінним для переходу небрукованих вулиць: korckmaker gesellen (Danzig, 1533) [11, c. 62]; trippenmaker (Danzig, 1377-1378) [11, с. 78], Jocob trippenmecher (Liegnitz, 1387) [6, c. 134], Hermen Trippenmaker (Danzig, 1523, 1524, 1534) [11, c. 78]; a Trippenmechergasse (Danzig, 1416, 1523) перейменовано на Korkenmachergasse (1633) [23, с. 59]. Вони також виготовлялиpatlne (з італ. pattino, фр. patin). Це, здебільшого, жіноче взуття (синонім до снн. trippe), через те їх у Північній Німеччині часто називали Pattinenmaker чи Patiner: Arnold patinnenmaker (Danzig, 1377-1378), Hinrik potinenmacher (Danzig, 1377-1378) [11, c. 67]; Hermanno Patinere (Stettin, 1309, 1310, 1311), Ludolphus et Arnoldus dicti Pattiner (Stettin, 1351) [11, c. 67]. Спорідненим з ними або навіть синонімом слугує Klipper (свн. klippe, kliffe «домашнє взуття» < звуконаслідувальне klippklapp) - галоша з одним краєм зі шкіри, шкіряною прокладкою та підошвою зі шкіри або з коркового дерева: Herman clipper (Danzig, 1377-1378) [11, с. 60].

ВИСНОВКИ

Виявлено 30 nomina agentis, які займалися виробництвом і ремонтом одягу та взуття, серед них: пошиттям одягу займалося 10 ремісників, виготовленням взуття зі шкіри - 6, з дерева - 5, виробленням головного убору та рукавиць - 6, ремонтом одягу - 3. Від назв ремісничих виробів утворено 24 апелятиви на позначення кравців і взуттьовиків, матеріалу, з якого виготовлені вироби, - 1, назви виконуваної дії - 3. Окрім того, за загальною характеристикою матеріалу - 2 (AltbuЯer, stuckewurchter).

За допомогою суфікса -er утворено 11 апелятивів на позначення ремісників (Filzer, Huter, Kittler, Klipper, Kogeler, Mдntler, Nдher, Patiner, Schneider, Schrцder, Schuster), інший - його варіант: -ner (Joppener, Kotzner). Також формою фіксації Patiner є його різновид із суфіксом -еге (> -er), який походить від лат. -arius. Другими твірними основами у різнокореневих назвах ремісників виступають -macher (Bosenmacher, Handschuhmacher, Hosenmacher, Hutmacher, Korkenmacher, Pattinenmaker, Schuhmacher, Trippenmacher), -wurcht(er) (-worcht) (hanczken- worcht, schuwurcht, stuckewurchter), -Schneider (Gewandschneider), -nдher (Hosennдher), -schuster (Handschuster), -mann (Schuhmann), -knecht (Schuhknecht), -buЯer (AltbьЯer).

Засвідчені форми фіксації назв ремісників фіксують такі історичні зміни у системі консонантизму і вокалізму німецької мови: а) перехід свн. s [s] перед n в sch [s]: Sneider-schnider; б) дифтонгізацію i>ei: schnider-schneider,

gewantsnydern-gewandsneyder; в) підняття

u>o: schumaker-schomaker, Kuczner-Koczner,

schuworcht-schuwurcht; г) перехід w>b: schuwort- schubort, schuwert-Schuberdt; д) умлаутизацію o>ц: schroter-Schrцter-Schrцder, Kogeler-Kцgeler; u>ь: altbuser-AltbьЯer; a>д: Hosemaker-hosenmeker,

schumacher-schumecher, hanczkemacher-hanczken- mecher; е) появу придихового h (аспірація) t-th: neter-Nether; є) послаблення голосних у афіксах: mentiler-menteler; ж) синкопу: oldebцter-oldbuter; з) заміну приголосного k-ch: hosenmeker-

Також можна виокремити сім синонімічних рядів: Schneider-Schrцder «кравець»;

Hosenmacher-Hosennдher «той, що шиє штани»; Schuhmacher-Schuhmann-Schuhknecht- Schuster-schuwurcht «швець»; Trippenmacher- Pattinenmacher-Patiner «вироблник взуття з дерева»; Huter-Hutmacher «капелюшник»; Handschuhmacher-hanczkenworcht-Handschuster «рукавичник»; AltbьЯer-stuckewurchter «латач».

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ

двн. - давньоверхньонімецьке

ісп. - іспанське

іт. - італійське

лат. - латинське

мн. - множина

нідерл. - нідерландське

нн. - нижньонімецьке п. - польське

свн. - середньоверхньонімецьке сн. - середньонімецьке снн. - середньонижньонімецьке ст. сакс. - старосаксонське

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Пиц Т.Б. Назви ремісників шкірообробних і хутрообробних ремесел у німецьких діалектах. Закарпатські філологічні студії. 2021. Вип. 20. Т 2. С. 49-53.

2. Пиц Т. Б. Сілезькі назви текстильників XIV-XVII століть. Львівський філологічний часопис. 2021. № 9. С. 181-186.

3. Bahlow H. Liegnitzer Namenbuch: Familiennamen, gedeutet aus den Quellen des Mittelalters. Lorch: Weber, 1975.160 S.

4. Bahlow H. Mittelhochdeutsches Namenbuch nach schlesischen Quellen: Ein Denkmal des Deutschtums. Neustadt an der Aisch: Degener & Co, 1975. 182 S.

5. Bahlow H. Schlesisches Namenbuch. Kitzingen: Holzner, 1953. 147 S.

6. Bahlow H. Studien zur дltesten Geschichte der Liegnitzer Familiennamen Mitteilungen des Geschichts- und Altertumsvereins fьr die Stadt und das Fьrstentum Liegnitz. Liegnitz: Krumbhaar, 1926. Bd. 10. S. 102-162.

7. Blьmcke O. Die Handwerkszьnfte im mittelalterlichen Stettin. Baltische Studien. Stettin: Herrcke & Lebeling, 1884. S.81-247.

8. Deutscher Wortatlas [hrsg. von W. Mitzka (ab Bd. 5: L.E.Schmidt)]. GieЯen, 1951-1980. Bd. 1-22.

9. Ebner J. Wцrterbuch historischer Berufsbezeichnungen. Berlin/Boston: de Gruyter, 2015. 1027 S.

10. Hoffmann A. Die typischen StraЯennamen im Mittelalter unter besonderer Berьcksichtigung der Ostseestдdte: Diss. zur Erlangung des Doktorgrades. Kцnigsberg, 1913. 103 S. + XII S.

11. Holmberg M. A. Studien zu den niederdeutschen Handwerkerbezeichnungen des Mittelalters: Leder- und Holzhandwerker. Lund [u.a.], 1950. 279 S.

12. Jдger E. Die Synonymik der Berufsnamen fьr den Wagenbauer. Diss. zur Erlangung des Doktorgrades. Marburg, 1948. 154 S.

13. Jungandreas W. Zur Geschichte der schlesischen Mundart im Mittelalter. Breslau: Maruschke & Berendt, 1937. 586 S. + LXIV S.

14. Koolwijk R. v. d. Eine sprachliche Untersuchung zum Kьferhandwerk. [Masch. Manuskript]. o.O., o.J. 96S. + X S.

15. Korn G. Schlesische Urkunden zur Geschichte des Gewerberechts insbesondere des Innungswesens aus der Zeit vor 1400. Breslau: Josef Max & Comp, 1867. 137 S.

16. Lemcke H. Die дlteren Stettiner StraЯennamen im Rahmen der дlteren Stadtentwicklung. 2. neu erarb. Aufl. von G. Fredrich. Stettin: Saunier, 1926. 92 S.

17. Markgraf H. Die StraЯen Breslaus nach ihrer Geschichte und ihren Namen. Breslau: Morgenstern, 1896. 244 S.

18. Nцlle-Hornkamp I. Mittelalterliches Handwerk im Spiegel oberdeutscher Personennamen: eine namenkundliche Untersuchung zu den Handwerkerbezeichnungen als Beinamen im Corpus der altdeutschen Originalurkunden. Frankfurt am Main [u.a.]: Lang, 1992. 730 S.

19. Reichert H. Die deutschen Familiennamen nach Breslauer Quellen des 13. und 14. Jahrhunderts. Breslau: M. & H. Marcus, 1908. 192 S. + IX S.

20. Rьhle S. Geschichte des Handwerks der Bдcker zu Danzig. Danzig: Danziger Verl., 1932. 77 s.

21. Schier B. Die Namen des Kьrschners. Leipzig [u.a.]: Hermelin, 1949. 32 S.

22. Schцnfeldt A. Rдumliche und historische Bezeichnungsschichten in der deutschen Synonymik des Schlдchters und Fleischers. Diss. zur Erlangung des Doktorgrades. Marburg, 1965. 164 S.

23. Stephan W. Die Strassennamen Danzigs. Danzig: Saunier, 1911.99 s.

24. Witte U. Die Bezeichnungen fьr den Bцttcher im niederdeutschen Sprachgebiet: eine Wort- und sachkundliche Untersuchung zum Bцttcherhandwerk. Frankfurt a. M.: Lang, 1982. 485 S.

25. Volckmann E. Alte Gewerbegassen: deutsche Berufs-, Handwerks-, und Wirtschaftsgeschichte дlterer Zeit. Wьrzburg: Memminger Verlagsbuchhandlung,

26. Ziesemer W. PreuЯisches Wцrterbuch: Sprache und Volkstum Nordostdeutschlands. Kцnigsberg: Grдfe u. Unzer, 1935-1944. Bd. I-II.

Размещено на Allbest.ru