Асоціативні процеси у стрижневому компоненті складених назв із семою "вода"

Виклад основного матеріалу

Процес метафоризації складених назв - це не лише розвиток переносних значень, а й формування абстрактних понять, породжених різними асоціаціями. Оскільки асоціації більшою мірою визначаються психологією мислячої людини, яка аналізує явища та реалії, що її оточують, а процеси мислення у людей єдині, то для називання явищ у багатьох сферах спеціальної лексики використовувалися аналогічні образи. Це пояснюється тим, що на початковому етапі розвитку та чи інша назва відштовхується від понять побутового мислення. Тому практично в кожній терміносистемі є спеціальні назви - за своєю генетичною природою - загальновживані слова.

У складених назвах із семою `вода' асоціативний зв'язок між семантичними елементами номінативної одиниці й відповідним термінологічним значенням відбувається на рівні мотивації. Це означає, що певні типи асоціацій встановлюються на основі сем, таким чином формуючи значення терміну. Особливістю складених назвах із семою `вода' є те, що переосмислення значення відбулося в стрижневому компоненті, який може бути і загальновживаною лексемою, і науковим терміном. Такий компонент вказує на: асоціативний термінологічний назва семантика вода

1) процес: значення терміну вторгнення морської [соленої] води («проникнення морської води у прибережні зони, болота, річки або судноплавні прісноводні канали зумовлене значення» (Балабан, 2000: 223)), зумовлене значенням лексеми вторгнення ^ вторгатися - «те саме, що вдиратися - раптово проникати куди-небудь у значній кількості, сильним струменем і т. ін.» (ВТСУМ, 2001: 79). На основі семи `покращити, привести до нормального стану' утворилася складена назва оздоровлення ріки - «покращення якості води, санітарного стану тощо» (Балабан, 2000: 248). Значення терміну мотивує лексема оздоровлення - оздоровити, що є і загальновживаним словом, і терміном, - «робити що-небудь більш нормальним, правильним, поліпшувати стан чого-небудь, усуваючи недоліки» (СУМ, 1970-1980: 5, 652);

2) споруду: переосмислення стрижневого компонента водопровід («система труб, нагнітальних установок, фільтрів і т. ін. для подавання води до місць споживання» (СУМ, 1970-1980: т. 1, 721)) зумовило виникнення складеної назви водопровід мозку - «порожнина середнього мозку у вигляді вузького каналу, що сполучає третій і четвертий шлуночки мозку» (УЛАМТС, 1995: т. 1, 246);

3) форму: така інтегральна сема є у стрижневому компоненті лінія («риска, вузька смужка на якій-небудь поверхні» (СУМ, 1970-1980: т 4, 518)) терміну лінія течії. Аналогічно складені назви обрис підземного стікання води, обрис [профіль] течії, в яких переосмислено стрижневий компонент обрис - «загальний вигляд предмета, окреслений лінією, що обмежує його поверхню; контур, силует» (ВТСУМ, 2001: 649);

4) водний простір: значення терміну озеро слізне («анатомічний утвір між верхньою і нижньою повіками в присередній частині очної щілини» (УЛАМТС, 1995: т. 2, 183)) зумовлене значенням стрижневого компонента озеро - «природна або штучна заглибина, заповнена водою» (СУМ, 1970-1980: т. 5, 653). Стрижневий компонент струмок («невеликий потік, утворений зі снігових, дощових вод або з підземних вод, що вийшли на поверхню» (СУМ, 1970-1980: т. 9, 792)) спричинив виникнення терміну струмок слізний - «простір між краєм нижньої повіки і очним яблуком, по якому слізна рідина переміщується до слізного озера випливає зі значення стрижневого компонента» (УЛАМТС, 1995: т 2, 511);

5) науку: у складених назвах водна токсикологія, механіка рідин простежуємо переосмислення стрижневих компонентів, що є назвами наук, - токсикологія («наука, яка вивчає фізичні й хімічні властивості токсинів та отрут, їх дію на організми людини або тварини та досліджує засоби запобігання й лікування отруєнь» (ВТСУМ, 2001: 1254), механіка («наука про механічний рух тіл та взаємодію, що виникає при цьому між тілами» (ВТСУМ, 2001: 523);

6) мікроорганізми: переосмислення стрижневого компонента організм («будь-яке живе тіло, істота» (ВТСУМ, 2001: 679) мотивувало утворення складених назв водні організми, водно-патогенні організми;

7) предмет: на основі семи `поверхня, здатна відображати предмети' виник термін дзеркало водне - «водна поверхня відкритих чи безнапірних підземних (ґрунтових) вод. Змінюється відповідно до режиму руху поверхневих і підземних вод, має нахил за напрямом руху» (МЕС, 1984: 202).

Основне значення складеної назви вмотивоване значенням загальновживаної лексеми дзеркало - «відшліфована поверхня, що відображає предмети, які перед нею знаходяться; // спокійна, блискуча поверхня води» (СУМ, 1970-1980: т. 3, 266). Асоціації за зовнішніми ознаками простежуємо в стрижневому компоненті завіса («велике полотнище для закривання просвіту в чому-небудь або для приховання, відгородження кого-, чого-небудь» (СУМ, 1970-1980: т. 3, 51)) складеної назви завіса водяна («суцільна смуга водяного потоку або крапель (бризок) роздрібленої води» (Козяр, Шадрін, Кочан, 2006: 100));

8) явище природи: стрижневий компонент дощ («опади, що випадають із хмар у вигляді краплин води» (СУМ, 1970-1980: т. 2, 402)) слугує основою для термінів атмосфероочисний дощ, кислотний дощ;

9) медичний термін: переосмислення стрижневого компонента сліпота («стан за значенням сліпий» (СУМ, 1970-1980: т. 9, 364)) стало поштовхом для утворення складеної назви річкова сліпота («хвороба спричинена бактеріями, поширеними в брудних річках» (Балабан, 2000: 219)). Аналогічно стрижневий компонент гігієна («галузь медицини, що розробляє й впроваджує методи запобігання захворюванням» (СУМ, 1970-1980: 2, 64)) зумовив виникнення терміну водна гігієна («забезпечення задовільного стану води у водному об'єкті галузь медицини, що розробляє й впроваджує методи запобігання захворюванням; // сукупність практичних заходів, що забезпечують збереження здоров'я» (Балабан, 2000: 278));

10) частину машини: асоціації зі стрижневим компонентом колесо (колесо - «коло зі спицями або суцільне, що обертається на осі й надає руху екіпажеві та іншим засобам пересування; // деталь машини, механізму чи пристрою у вигляді кола для передачі або регулювання руху» (ВТСУМ, 2001: 440)) зумовили виникнення складених назв колесо водяне, колесо водочерпальне;

11) назву частини взуття: переосмислення за зовнішніми ознаками спостерігаємо у стрижневому компоненті підошва («нижня частина взуття, якою ступають по землі, пришити або приклеєна до верху за допомогою устілки; // дно балки, канави, водойми і т ін.» (ВТСУМ, 2001: 777)) складеної назви підошва хвилі - «найнижча точка улоговини хвилі» (РУГС, 1960: 118);

12) одяг чи його частину: у складених назвах сорочка водяна, сорочка парова («порожнина в машинах і апаратах, призначена для циркуляції рідин або газу, які охолоджують чи нагрівають що-небудь» (ВТСУМ, 2001: 1162)), рукав пожежний водяний («стандартний відрізок рукава зі з'єднувальними головками на кінцях. Призначений для переміщення води або водних розчинів» (Козяр, Шадрін, Кочан, 2006: 435)) маємо переосмислення за зовнішніми ознаками стрижневих компонентів сорочка («захисна оболонка чого-небудь (СУМ, 1970-1980: т. 9, 467)), рукав («пристрій у вигляді труби або кишки для відведення чи передачі рідин, газів, сипких тіл (СУМ, 1970-1980: т. 8, 905));

13) назву людини: переосмислення стрижневого компонента баба ( «стара віком жінка; // важка підвісна довбня для забивання паль» (ВТСУМ, 2001: 30)) зумовило виникнення терміну баба парова;

14) назву тварин: асоціації за зовнішніми ознакам перенесено зі стрижневого компонента бик («велика свійська рогата тварина; // великий казан» (ВТСУМ, 2001: 48-49)) на складену назву бик водоскиду;

15) різновид малюнка: складену назву річковий візерунок утворено відповідно до значення лексеми візерунок - «малюнок, що становить певне поєднання ліній, фігур, кольорів, відтінків і т. ін.» (СУМ, 1970-1980: т. 8, 298);

16) назву приміщення: у складених назвах галерея водозбірна, галерея водопровідна є переосмислений стрижневий компонент галерея - «критий чи відкритий коридор, що з'єднує два або кілька приміщень» (ВТСУМ, 2001: 170);

17) математичний термін: переосмислення стрижневого компонента коефіцієнт («числовий або літерний множник в алгебричному виразі» (Балабан, 2000: 438)) спричинило виникнення складених назв коефіцієнт водозабору, коефіцієнт водомір. Значення терміну крива («лінія, якою графічно зображують співвідношення кількісних показників якого-небудь процесу» (ВТСУМ, 2001: 464)) зумовило виникнення терміну крива об'ємів водойми;

18) назву отвору в приміщенні: значення лексеми двері («отвір у стіні для входу і виходу; // стулка, що закриває отвір - вхід і вихід» (ВТСУМ, 2001: 208)) зумовило виникнення терміну двері водонепроникні;

19) назву інструмента: складена назва дзвін водолазний утворена на основі стрижневого компонента дзвін - «ударний сигнальний підвісний інструмент, звичайно із сталі чи бронзи, у вигляді порожнистої, зрізаної знизу груші, в середині якої підвішено ударник (серце)» (ВТСУМ, 2001: 218);

20) назву птаха: у складеній назві лебідка водопідіймальна переосмислення за зовнішніми ознаками відбулося у стрижневому компоненті лебідка - «самка лебедя; // машина, пристрій для підіймання і переміщення вантажів» (ВТСУМ, 2001: 82) тощо.

Висновки

Асоціацію справедливо вважають універсальним чинником, оскільки вона не лише поглиблює знання про сутність певних понять, а й удосконалює структуру мови. За допомогою асоціації створюються нові поняття і значення мовних, зокрема термінологічних, одиниць. Звідси випливає, що асоціативні ознаки мотивують семантичне переосмислення слів загальновживаної лексики. Це є свідченням того, що сучасна українська мова, вибираючи мотиваційну базу для вербалізації об'єктів науково-технічної сфери, спостережувальну подібність бере за основу вторинної номінації. Тому рівень метафоричності при таких номінаціях «глибший», а подібність між об'єктом номінації і «донором», що дав своє ім'я об'єкту номінації, має яскраво виражений модус фіктивності «начебто, якби, ніби».

Список використаних джерел

1. Балабан Т. Англійсько-український словник-довідник інженерії довкілля: Близько 1500 термінів. Львів: Вид-во Державного ун-ту «Львівська політехніка», 2000. 400 с.

2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. Київ: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2001. 1440 с.

3. Козяр М.М., Шадрін А.А., Кочан І.М. Цивільний захист. Частина перша: Пожежно-рятувальна справа. Ілюстрований словник-довідник. Львів: Сполом, 2006. 552 с.

4. Краковецька Г.О. Про лексико-семантичну трансформацію в сфері термінології (на матеріалі медичних термінів). Мовознавство. 1976. №6. С. 53-57.

5. Мелиорация: Энциклопедический справочник / [Редкол. И.Б. Шемякин (гл. ред. и др.): Под общ. ред. А.И. Мурашко]. Минск: Белорусская советская энциклопедия, 1984. 567 с.

6. Російсько-український гідротехнічний словник: 13 000 термінів / Уклад. Г.І. Швець, М.С. Зільбан, С.Г. Кобеник, О. Я. Олійник та ін. Київ: Вид-во АН УРСР, 1960. 192 с.

7. Словник української мови: В 11-ти т. Київ : Наукова думка, 1970-1980.

8. Тлумачний словник із загального землеробства / За ред. В.П. Гудзя. Київ: Аграрна наука, 2004. 224 с.

9. Українсько-латинсько-англійський медичний тлумачний словник: У 2 т. / За ред. чл.-кор. АМН України М. Павловського, докт. фарм. наук, проф. Л. Петрух, канд. мед. наук І. Головко. Львів, 1995.

10. Чабаненко В.А. Асоціація як універсальний чинник мовного розвитку. Мовознавство. 2005. №3-4. С. 132-138.

References

1. Balaban T. Anhliisko-ukrainskyi slovnyk-dovidnyk inzhenerii dovkillia [English-Ukrainian dictionary-directory of environmental engineering]: Blyzko 1500 terminiv. Lviv: Vyd-vo Derzhavnoho un-tu «Lvivska politekhnika», 2000. 400 s. [In Ukrainian].

2. Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy [The Great Interpretive Dictionary of Modern Ukrainian] / Uklad. i holov. red. V.T. Busel. K.: Irpin: VTF «Perun», 2001. 1440 s. [In Ukrainian].

3. Koziar M.M., Shadrin A.A., Kochan I.M. Tsyvilnyi zakhyst. Chastyna persha: Pozhezhno-riatuvalna sprava. Iliustrovanyi slovnyk-dovidnyk [Civil Protection. Part One: Fire Fighting and Rescue. Handbook dictionary illustrated]. Lviv: Spolom, 2006. 552 s. [In Ukrainian].

4. Krakovetska H.O. Pro leksyko-semantychnu transformatsiiu v sferi terminolohii (na materiali medychnykh terminiv) [On lexico-semantic transformation in the field of terminology (on the material of medical terms)]. Movoznavstvo. 1976. №6. S. 53-57. [In Ukrainian].

5. Melyoratsyia: Entsyklopedycheskyi spravochnyk [Melioration: Encyclopedic Directory] / [Redkol. Y.B. Shemiakyn (hl. red. y dr.): Pod obshch. red. A.Y. Murashko]. Mynsk: Belorusskaia sovetskaia entsyklopedyia, 1984. 567 s. [in Russian].

6. Rosiisko-ukrainskyi hidrotekhnichnyi slovnyk: 13000 terminiv [Russian-Ukrainian Hydrotechnical Dictionary: 13000 terms] / Uklad. H.I. Shvets, M.S. Zilban, S.H. Kobernyk, O.Ia. Oliinyk ta in. K.: Vyd-vo AN URSR, 1960. 192 s. [In Ukrainian].

7. Slovnyk ukrainskoi movy: V 11-ty t. Dictionary of the Ukrainian language: In the 11th volume. K.: Naukova dumka, 1970-1980. [In Ukrainian].

8. Tlumachnyi slovnyk iz zahalnoho zemlerobstva [Explanatory dictionary on general agriculture / Za red. V.P Hudzia. K.: Ahrarna nauka, 2004. 224 s. / Ed. V.P. Aleszany. Q.: Agricultural science, 2004. 224 p. [In Ukrainian].

9. Ukrainsko-latynsko-anhliiskyi medychnyi tlumachnyi slovnyk: U 2 t. Ukrainian-Latin-English Medical Interpretive Dictionary: In 2 vols / Za red. chl.-kor. AMN Ukrainy M. Pavlovskoho, dokt. farm. nauk, prof. L. Petrukh, kand. med. nauk I. Holovko. Lviv, 1995. [In Ukrainian].

10. Chabanenko V.A. Asotsiatsiia yak universalnyi chynnyk movnoho rozvytku Association as a universal factor in language development. Movoznavstvo. 2005. №3-4. S. 132-138. [In Ukrainian].

Размещено на allbest.ru