Особливості використання фразеологізмів у сучасному комунікативному процесі (на прикладі фразеології Середнього Полісся)

Размещено на http://www.allbest.ru/

КЗ «Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти»

Особливості використання фразеологізмів у сучасному комунікативному процесі (на прикладі фразеології Середнього Полісся)

Галина Доброльожа, кандидат філологічних наук, доцент, викладач кафедри суспільно-гуманітарних дисциплін

У статті розкрито вплив фразеологізмів на результат спілкування між людьми, зокрема між значущим дорослим і дитиною. Авторка зазначила, що на певних етапах дослідження фразеологізми вивчали за різними напрямами, проте сьогодні все більшого поширення й визнання набуває еколінгвістичний вектор опрацювання мовного матеріалу, який розглядає мову як складник системи взаємного існування людини, суспільства і природи.

Вивчення мови й особливостей мовлення як комунікативного процесу між членами суспільства в межах та поза межами України залишається в полі зору мовознавців, оскільки це важливо з огляду на такі чинники: побудова сучасної незалежної держави, колоніальне минуле України, небажання частини громадян повертатися до спілкування українською мовою як державною, оновлення мовного й освітнього законодавства, активне залучення іншомовної лексики, агресія російської федерації проти України. При цьому лінгвісти відзначають збідніння мовного словника українця, прагматичність і примітивність мовлення, спрощення синтаксичних конструкцій, відсутність метафоричного мовлення, десемантизацію, мову ворожнечі, жаргонізацію, стилістичну невідповідність, лінгвоцинізм, отже, можна констатувати загальний злам комунікативної сфери, який підтверджують численні наукові розвідки.

Метою статті окреслено визначення рівня лінгвоцинізму в комунікативному спілкуванні мовців з використанням діалектних фразеологізмів. У комунікативних текстах мовці уникають використання фразеологізмів, оскільки їм властива надмірна експресивність, а це і є ознакою лінгвоцинізму. У наукових працях попередників - мовознавців і педагогів - підкреслено, що фразеологізми вчать і виховують, проте зараз з'явилося розуміння, що фразеологізми, уживані під час комунікації, ображають, висміюють, озлоблюють співрозмовника.

Особливо важливо уникати лінгвоцинічних висловів у спілкуванні з дітьми, адже вони найбільш уразлива категорія, до того ж залежна від значущого дорослого. Батькам і вчителям варто відмовитися від дотепності та дошкульності, характеризуючи зовнішність і поведінку дитини, натомість варто вербально позитивно мотивувати дитину.

Ключові слова: еколінгвістика, комунікація, лінгвоцинізм, мова ворожнечі, фразеологізм.

The article reveals the influence of phraseology on the outcome of communication between people, in particular between a significant adult and a child. The author noted that at certain stages of the research, phraseological units were worked out in different directions, but today the ecolinguistic vector of language material processing, which considers language as a component of the system of mutual existence of man, society and nature, is becoming more and more widespread and recognized.

The purpose of the article is to determine the level of linguistics in the communicative communication of speakers using dialectal idioms, which have become the object of scientific research. In communicative texts, speakers avoid the use of idioms, as they are characterized by excessive expressiveness, and this is a sign of linguocynicism. In the scientific works of predecessors - linguists and teachers - it was emphasized that idioms are taught and educated, but now there is an understanding that idioms used during communication offend, ridicule, embitter the interlocutor.

It is especially important to avoid linguocynic expressions in communication with children, because they are the most vulnerable category, moreover, dependent on a significant adult. Parents and teachers should give up being witty and precocious, characterizing the appearance and behavior of the child, instead, it is worth verbally motivating the child in a positive way.

Key words: ecolinguistics, communication, linguocynicism, hate speech, phraseology.

Вступ

Упродовж тривалого часу українські мовознавці продовжують збирати й упорядковувати фразеологічний матеріал, інтерпретувати та вивчати його з різних наукових кутів зору.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На певних етапах дослідження фразеологізми вивчали за різними напрямами - структурним, семантичним, стилістичним, когнітивним, концептним тощо. Сьогодні все більшого поширення й визнання набуває еколінгвістичний вектор опрацювання мовного матеріалу, який розглядає мову як складник системи взаємного існування людини, суспільства й природи (Селіванова 2006, с. 138).

Підкреслимо, що тема екології (Ecology) стає все більш актуальною в цивілізованому світі - учені розглядають і вивчають екологію загальну, глобальну, соціальну, прикладну, факторіальну тощо. На певному етапі до поняття екологія долучився мовознавчий складник, так виникла проміжна наукова дисципліна - еколінгвістика (Ecological linguistics), яка функціонує на межі лінгвістичної філософії, соціо- та психолінвістики. Першоосновою виникнення еколінгвістики можна вважати античний філософський принцип антропоцентризму, відповідно до якого саме людина є завершенням еволюції світобудови, центром Всесвіту та найвищою метою всіх подій, що відбуваються у світі. В античній філософії ідею антропоцентризму, що полягала в єдності природи, духу і людини, сформулював ще в V ст. до н. е. давньогрецький філософ Сократ (Можна вивчати закони природи, рух зірок, але навіщо йти так далеко, - пізнай самого себе, занурся в близьке, і тоді, через пізнання доступних речей, ти зможеш прийти до тих самих глибоких істин); а поширили й закріпили його послідовники - Аристотель і Платон. Ця теорія античних мислителів через тисячоліття трансформувалася в модерновий науковий напрям - еколінгвістику (екологію мови). Дефініцію екологія мови й сучасне розуміння цього наукового поняття запропонував американський лінгвіст Ейнар Хауґен (1906 - 1994), котрий зазначив, що екологія мови - це наука про взаємозв'язок мови та мовного оточення, тобто суспільства, яке використовує мову як важливий код (Хауґен, 1972, с. 327).

Теоретичну і прикладну еколінгвістику потужно розвивали американські та європейські вчені (Е. Хауґен, П. Мюльхойзлер, А. Філл, М. Холлідей, Й. Банг та ін.), які й визначили основні напрями еколінгвістичних досліджень: 1) дослідження глобальної мовної ситуації у світі; 2) установлення причин, форм, функцій і наслідків мовної різноманітності; 3) аналіз чинників зникнення мов; 4) систематизація не/екологічних елементів мовних систем; 5) аналіз текстів, які зачіпають або розробляють теми охорони навколишнього середовища; 6) дослідження екодискурсів, тобто комунікації, пов'язаної з правовими нормами охорони середовища, текстів навчальної спрямованості, що забезпечують виховання екограмотності; 7) аналіз психологічних, соціальних, ґендерних чинників екокомунікації; 8) розгляд співвідношення екограмотності й мовної грамотності з огляду на боротьбу за чистоту мови (Селіванова, 2006, с. 138).

У постсовєцький період еколінгвістика як модерновий напрям мовознавчої науки розпочала розвиток в Україні, проблеми еколінгвістики на вітчизняному мовному ґрунті досліджують вітчизняні мовознавці Ю. Жлуктенко, Л. Масенко, Л. Ставицька, О. Пономарів, Б. Ажнюк, Л. Ажнюк, П. Селігей, А. Раду, О. Таранець, О. Сербенська, Н. Голуб, К. Кусько, К. Тараненко, О. Клочко та ін., котрі зосередили наукову дослідницьку увагу на формуванні теоретичних засад еколінгвістики; історії впровадження мовної політики в Україні та позначення її на стані української мови; реалізації лінгвоекологічного підходу до аналізу процесів мовного вираження суспільних цінностей у засобах масової інформації; екології офіційного мовлення й мови нормативних документів; явищах білінгвізму й мовної інтерференції та їхньому впливі на чистоту мови; еколінгвістичних аспектах риторики, стилістики й культури мовлення; впливі запозичень і утворених від них термінів на стан української мови; питаннях виокремлення лінгвокультурологічного складника мовної екології та спрямування теоретичних і практичних досліджень на збереження культури мови й мовлення; шляхах захисту мови від руйнування та знищення на всіх рівнях тощо (Клочко, 2017, с. 6; Тараненко, 2019, с. 114).

Сучасна еколінгвістика розвивається, проте їй бракує визначення сталого місця в науковій матриці (це науковий напрям, лінгвістична наука, розділ мовознавства чи мовознавча дисципліна?), чіткого визначення об'єкта (об'єктів) етнолінгвістичних досліджень; відсутній кодифікований термінологічний реєстр і самостійні методи досліджень, також немає єдиної уніфікованої назви (еколінгвістика, лінгвістика мови, мовна екологія, лінгвоекологія).

Сьогодні надзвичайно актуальним залишається вивчення мови та особливостей мовлення як комунікативного процесу між членами суспільства в межах та поза межами України, оскільки це зумовлено багатьма чинниками, серед яких: побудова сучасної незалежної держави, колоніальне минуле України, небажання частини громадян повертатися до спілкування українською мовою як державною, оновлення мовного й освітнього законодавства, активне залучення іншомовної лексики, агресія російської федерації проти України тощо. Дослідники, які працюють у цьому напрямі, відзначають збідніння мовного словника українця, прагматичність і примітивність мовлення, спрощення синтаксичних конструкцій, відсутність метафоричного мовлення, десемантизацію, мову ворожнечі, жаргонізацію, стилістичну невідповідність, лінгвоцинізм.

Наразі, на жаль, констатуємо загальний злам комунікативної сфери, що підтверджують численні наукові розвідки. Серед іншого, спостерігаємо відсутність фразеологізмів у публічному дискурсі мовців, натомість їх заступили меми: Боже, яке кончене!; красівоє!; Карл!; Совпадєніє? - не думаю; Галю, вставай!; Хоч би дощ не пішов!; Добрий вечір, ми з України!; Що вони там курять? тощо. Появі мемів (з гр. meme `подоба') посприяв інтернет як інструмент для обміну інформацією в соціальних мережах, чатах, на форумах та інших застосунках- месенджерах, пришвидшений темп життя та діяльності наших сучасників, недостатній рівень класичної культури, а також кліпове мислення й сприйняття інформації сучасних споживачів продукту (Доброльожа, 2021, с. 17). До того ж меми легко монетизувати, оскільки їх (фрази, фото, малюнки, графіті, карикатури, символи тощо) розміщують на товарах повсякденного вжитку - посуді, одязі, торбинах, канцелярському приладді, сувенірах, автомобілях тощо.

Ще одним маркером, який маніфестує деформацію комунікативної сфери, є мова ворожнечі. Мова ворожнечі (з англ. hate speech `мова ненависті') - це будь-яка агресивна комунікація (мова, кричалки, пісні, жести, зображення, символіка, поведінка тощо), що використовує принизливі чи дискримінаційні не/вербальні висловлювання щодо людини чи групи осіб за ознакою раси (расизм), національності (нацизм, ксенофобія, антисемітизм, русофобія), політичних поглядів, релігії, статі (сексизм), сексуальної орієнтації (гомофобія, біфобія), тендерної ідентичності (трансфобія), гендерної рівності, фізичного та психічного здоров'я, матеріального становища тощо. Сьогодні в українському суспільстві мова ненависті набула значної концентрації та поширення - і це прогнозовано й зумовлено подіями російсько-української війни; агресивна рефлексія наших співгромадян на росіян узагалі й воєнні злочини рашистів зокрема (обстріли, погрози, вбивства, зґвалтування, руйнування, грабежі) є захисною реакцією суспільного організму, вона допомагає витримати величезне фізичне і моральне, психічне і психологічне, фінансове навантаження, утрату членів родини та майна, не втратити здоровий глузд. Так буде до нашої перемоги, а потому доведеться повертатися до цивілізованих рамок комунікативного спілкування з росіянами і про росіян (можливо, то будуть уже не росіяни, а вепси, меря, мокша, чуваші, ерзя, мордва і ще 146 народностей).

Також однією з ознак, що характеризує деформацію комунікативного спілкування, є десемантизація висловлювань, тобто використання евфемізмів, які мають на меті приховати, пом'якшити або викривити зміст певного повідомлення; найчастіше саме в такий спосіб інформацію спотворюють у тоталітарних державах, зокрема росії: специальная военная операция (війна в Україні), денацификация (вбивство мирного населення), потерь нет! (майже 50 тисяч рашистів убитими), хлопок (вибух), отрицательное движение войск (відступ), ДНР (терористичне угрупування сепаратистів-злочинців), импортозамещение (насправді «москвич» без подушок безпеки та ABS), жест доброй воли (утеча рашистів з о. Зміїний) тощо.

Маркером порушення комунікації між членами суспільства є також вульгаризація мовлення, тобто використання обсценної лексики (з лат. ob і sce(a)nus `поза сценою') - невідповідних щодо певного стилю лексичних одиниць (просторічної лексики, лайки, вульгаризмів, матів, жаргонізмів, арґотизмів, сексуалізмів). Ілюстрацією до цього твердження може бути мовлення окремих народних депутатів України: Баба да, баба да!; Така піддута, звичайно, трохи. Трохи тюнінг... Робоча баба, як корабельна сосна.

До слова зазначимо, що крилата фраза Рускій карабль, іді нахуй!!! свого часу спричинила неабиякий ажіотаж серед мовних пуритан. З цього приводу Національне агентство з питань державної служби 21.03.2022 р. надало роз'яснення, у якому зазначило, що всесвітньовідома фраза прикордонників з о. Зміїний, яка стала девізом українців у боротьбі з окупантами, не є порушенням Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування і не може завдати шкоди репутації державних органів та органів місцевого самоврядування. На думку НАДС, «відому фразу українці сприйняли як заклик до згуртування, і її підхопили прихильники України по всьому світу. Фраза стала одним із символів боротьби з російськими окупантами» (Лист-роз'яснення НАДС).

Чинником, який також свідчить про порушення комунікації між членами суспільства, є лінгвоцинізм. Терміном лінгвоцинізм називають сукупність мовних одиниць, які демонстративно виражають зневажливе ставлення до загальноприйнятних норм моралі. На початковому етапі використання термін позначав слова (словосполучення), які містили психологію негуманності соціального мислення, технократизму (людиноодиниця, рабсила), згодом дефініцію було уточнено й визначено лінгвоцинізм як слова, мовні звороти й висловлювання, у яких відображено цинізм індивідуального або групового мислення і світогляду (вічномолода вдова, давно з'їдений черв 'ячками чоловік) (Тараненко, 2019, с. 117).

Мета статті - з'ясувати рівень лінгвоцинізму в комунікативному спілкуванні мовців з використанням діалектних фразеологізмів. Для досягнення цієї мети авторка використала загальні (спостереження, аналіз, синтез, порівняння, моделювання) і спеціальні (комунікативно- дискурсивний, когнітивно-комунікаційний, функціональний) методи дослідження.

Виклад основного змісту

Фразеологізми є важливим елементом комунікативного спілкування й характеризують мовця за різними критеріями: рівень його освіти й виховання, вік та ерудиція, ставлення до співрозмовника та навколишнього світу, розвиток уяви й образного мислення, рівень співчуття та взаємодопомоги тощо. Українська мовна система дуже багата на сталі вирази (ідіоми, прислів'я, приказки, примовки, порівняння, каламбури, нісенітниці), і за умови доречного використання вони увиразнюють і прикрашають мову. Традиційний фразеологічний масив, який функціонує в мовно-культурному середовищі України, неможливо обрахувати в кількісному вимірі, адже це десятки тисяч загальноукраїнських фразеологізмів і, ймовірно, сотні тисяч діалектних фразеологічних одиниць та індивідуальних фразеологічних конструкцій українських письменників і пересічних громадян.

Загальнонаціональна та діалектна фразеологія - це невичерпний пласт духовної культури, знань, традицій українського народу; у ній міститься відповідь на всі життєві ситуації, які постають перед українцями: працьовитість (Гірко заробити, та солодко з'їсти) і ледарство (За соники не купиш коники), самотність (Лягла не клята, встала не м'ята) і багатодітність (Обклалася дітьми як льоха пацятами), багатство (Грошей - сокирою не перерубаєш) і бідність (Собаки сіно їдять), стабільність (Як у Бога за кроснами) і невлаштованість (У світ за очі), краса (Нашій Горпині гарно і в хустині) і потворність (Оце ніс: чорт двом ніс, а одному дісталось), молодість (Губи в молоці) і старість (Ноги вже вінком пахнуть) тощо.

Щоправда, у мовленні наших сучасників лише інколи трапляються фразеологічні вкраплення, до того ж використовують фразеологізми загальновживані та заяложені (дивиться як баран на нові ворота, як кіт наплакав, як без рук, тримати ніс за вітром, як води в рот набрав, мокрий як хлющ тощо). Причин відсутності фразеологізмів у комунікативних текстах кілька - це неактуальність фразеологізмів попередніх історичних епох, помилковість дидактики окремих фразеологізмів, нерозуміння семантики окремих лексем у складі фразеологізму, елементарне незнання фразеологічного словника української мови, високий рівень освіти мовців і прагматичність мовлення. Однак, на нашу думку, основною причиною, через яку мовці уникають використання фразеологізмів, є надмірна експресивність та емоційність практично всіх фразеологічних одиниць, що є в сучасному потрактуванні ознакою лінгвоцинізму. Якщо раніше мовознавці та педагоги підкреслювали, що фразеологізми вчать і виховують, то сьогодні з'являється розуміння, що все навпаки - вони ображають, висміюють, озлоблюють реципієнта. Переконатися в цьому твердженні можна, переглянувши як ілюстрацію фразеологізми на позначення руху, зафіксовані на території Середнього Полісся: фразеологізм лінгвоцинізм діалектний

`ходити': дибає як бусол по болоті; іде - хоч на голову гладишку став; `бігти': гайнув як вогонь по соломі; побіг за зламану шию;

`стрибати': цибає як чортик на резинці; кидається як голий у кропиві; `танцювати': скаче як козел в осоці; гуляє як теля на мотузку;

`стояти': тупцяє як півень на курці; зупинився як на пню став;

`сидіти': розсівся як квочка на яйцях; розклався як на базарі;

`падати': заорати носом; паль дорогу перебігає; летіти сторч головою;

`лежати': розвалилася як корова; перекинувся як лантух (Доброльожа, 2003; Доброльожа, 2010).

Тут важливо з'ясувати, що ж стало причиною такої зневаги, жорстокості, цинізму або байдужості мовців, які створювали подібні вислови, використовували й поширювали їх. На нашу думку, таких причин кілька: це інша система координат щодо суспільних і особистісних цінностей, недостатній з позицій сьогодення рівень освіти й виховання, а також проживання в замкнутому соціумі та просторі.

Лінгвоцинізм - надзвичайно руйнівне явище, оскільки зміщує змістові акценти, перекодовує семантику багатьох слів, розхитує норми моралі, провокує адресата на негідні вчинки тощо.

Особливо важливо уникати лінгвоцинічних висловів у спілкуванні з дітьми (власними дітьми, друзями дітей, вихованцями, учнями, студентами), адже вони найбільш вразлива категорія, до того ж залежна від значущого дорослого (батьків, вихователів, учителів, тренерів, керівників гуртків). Діти через юний вік і брак життєвого досвіду не мають можливості адекватно оцінити висловлювання дорослого й дати гідну відповідь. До речі, права дітей щодо неналежного ставлення (виховання, піклування), цькування й насильства захищені чинним законодавством України. Зокрема, відповідно до ст. 54 Закону України «Про освіту», здобувачі освіти мають право на <...> повагу людської гідності, захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров'ю здобувача освіти (ЗУ «Про освіту»).

Батькам і вчителям варто відмовитися від дотепності та дошкульності, характеризуючи зовнішність, фізіологічні потреби, моральні якості, риси характеру й поведінку дитини, натомість варто вербально позитивно мотивувати дитину (вихованця, учня) (див. табл. 1):

Таблиця 1

Висновки та перспективи подальших досліджень

Отже, можна зробити обережні висновки, що українська традиційна та діалектна фразеологія як об'єкт нематеріальної спадщини українського народу залишається предметом вивчення мовознавців і культурологів, зостається на сторінках художніх творів, побутує в мовленні осіб старшого віку на приватні теми, імовірно, залишається в родинному колі в кількості звичних 10 - 20 сталих висловів. Натомість, у комунікативному процесі в публічному просторі уживання фразеологізмів буде (і вже є) значно обмеженим, оскільки, з одного боку, вони мають потужний лінгвоцинічний ефект для співрозмовника, з іншого - значна кількість адресатів просто не розуміє й адекватно не реагує на фразеологізми взагалі. Перспективу подальших досліджень убачаємо у формуванні фразеологічного словника для учнів, що містить сталі вислови з нейтральним або позитивним емоційним складником; ознайомлення учасників освітнього процесу (вихованців, школярів, студентів) із фразеологізмами як з важливою спадщиною духовної культури українців.

Література та джерела

1. Доброльожа, Г. М. (2003). Красне слово - як золотий ключ. Постійні народні порівняння в говірках Середнього Полісся. Житомир, 160 с. Доброльожа, Г. М. (2010). Фразеологічний словник говірок Житомирщини. Житомир, 404 с.

2. Доброльожа, Г. М. (2021). «Шагренева шкіра» сучасної української діалектної фразеології. Іван Огієнко і сучасна наука та освіта: науковий збірник. Вип. XVIII. Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. С. 14 - 20.

3. Закон України «Про освіту» (2017). URL: https://zakon.rada.gov.ua/ go/2145-19 (дата звернення: 01.07.2022).

4. Клочко, С. О. (2017). Поступ еколінгвістики в Україні: аналітичний огляд. Система і структура східнослов'янських мов. Вип. 12. С. 3 - 18.

5. Лист-роз'яснення Національного агентства України з питань державної служби (2022). URL: http://www.pravda.com.ua/rus/news/2022/03/23/7333820/ (дата звернення: 01.07.2022).

6. Селіванова, О. О. (2006). Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. Полтава, 716 с.

7. Тараненко, К. В. (2019). Явище лінгвоцинізму з позицій еколінгвістики. Український смисл. № 1. С. 113 - 121.

8. Haugen E. (1972). The Ecology of language. Essays by Einar Haugen. Stanford. Р. 325 - 339. URL: https://www.hisour.com/ru/ecolinguistics- 49423 (дата звернення: 01.07.2022).

Размещено на Allbest.ru