Еколінгвістичний стан сучасного фірмонімікону Львова

Candidate of Philological Sciences, Associate Professor at the Department of Ukrainian Applied Linguistics of Lviv National University named after Ivan Franko (Lviv, Ukraine)

Ecolinguistic condition of Lviv modern firmonimicon

In the article we have considered the processes of formation of modern anonymous lexicon, in particular the firm mute, the city of Lviv. They conducted analin of ecolinguistic works, which revealed the issues of formation and development of post-totalitarian word culture. It should be noted that the problems of environmental linguistics are not sufficiently studied in Ukrainian linguistics. One of the first linguists who touched on the problem of ecology of the word based on firm mute, was Oleg Beley.

We also mentioned European researchers who were among the first to discover environmental issues in linguistic studies

Ecolinguistics is a science that studies the problems of breaking the rules in the process of formation and use ofwords. At the present stage of formation of Ukrainian onymic vocabulary there is a tendency to violation of spelling, stylistic, morphological and word-forming norms. You must follow the rules when creating and using new onymes.

The issue of regulating the use of firm names should be not only at the spelling level, but also at the legislative level. Good language policy will lead to a clean use of the word, as well as compliance with the language legislation.

In this work we studied the ekolinhvistic problems of the Ukrainian onomastics. We highlighted a number of cultural and spelling problems and recommended solutions. We analyzed approximately 20 thousand examples onomastics from the modern era. There are problem areas in Ukrainian onomastics well post-totalitarian era caused by the influence of globalization processes such as extra - and intralingual factors, preservation of Russian names, the deviations from the norms of the current «Ukrainian spelling» and legislation of Ukraine. Attached is a application serving post-totalitarian onyms of Ukraine containing ekolynhvystychny problems.

The dissertation is devoted to the study of the ecolinguistic aspect of the Ukrainian onomasticon of the post-totalitarian era. The problem areas of the Ukrainian onomasticon of the post-totalitarian era are determined, caused by the influence of globalization processes, extra - and intralingual factors, deviations from the norms of the current «Ukrainian spelling» and the legislative framework of Ukraine. The dissertation analyzes scientific works devoted to the problems of ecolinguistics, and also considers the Ukrainian onomasticon as an object of study of ecolinguistics. Despite the fact that the first actually ecolinguistic works appeared only at the end of the twentieth century, in Ukrainian linguistics some problems of ecolinguistics are solved in the lexicographic works of the middle of the XX - early. XX century. In the conditions of independent Ukraine, studying ecolinguistic problems helps not only to more fully describe the interaction of a language or its individual subsystems and environment, but also to identify areas with a disturbed ecolinguistic balance, which is important in developing a national language policy. The paper describes the acts of Ukrainian and international legislation designed to codify the functioning ofproper names. The influence ofglobalization on the ecolingual state of the Ukrainian onomasticon of the post-totalitarian period is analyzed. Considerable attention is paid to the study of the normativity of modern Ukrainian onomasticon. The work identifies the problem areas of the ecolingual state of Ukrainian ergonyms.

An analysis of the Ukrainian onomasticon of the post-totalitarian era from the point of view of ecolinguistics showed that its individual subsystems - ergonyms - are subject to linguistic erosion, which is caused not only by the consequences of the stateless status of the Ukrainian language, but also by the latest globalization influences, inconsistency of language policy, as well as ideological and mass cultural expansion, provoking processes that clearly go beyond the framework of language borrowing.

The extremely high rates of transformational changes in the Ukrainian onomasticon of the post-totalitarian era have actualized the problem of the ecology of a name, the solution of which requires not only the further development of Ukrainian proprietary vocabulary as a system, but also the Ukrainian literary language as a whole.

We have analyzed the city's pyramids, which are functioning at the present stage. It should be noted that there is a tendency to spell violations at all levels. In particular, a significant percentage of firms use German language not adapted to the Ukrainian language environment. Another group ofviolations is observed in the use of Latin, or the combination of Latin and Cyrillic.

The modern-day Ukrainian onomasticon is one of the main links of the language foundation without which it cannot exist.

The culture of the word is a mirror not only of the aesthetics of the language, but of the country as a whole. Ensuring compliance with language laws will prevent any speculation as to the origin, status and independence of the language.

Key words: ekolynhnvystyka, onym, proper names, globalization, erhonym.

Основна частина

Постановка проблеми. Сучасний стан українського ономастикону характеризується докорінними змінами, які зумовлені трансформацією суспільної свідомості мовців. Глибинний та системний характер видозмін суспільної свідомості безпосередньо позначається на темпах та масштабах трансформаційних змін в українському ономастиконі сучасної доби.

На нашу думку, важливе теоретичне та прикладне значення має еколінгвістичний аспект дослідження українського ономастикону посттоталітарної доби. Саме еколінгвістичне вивчення пропріальної субсистеми української мови початку ХХІ ст. допоможе детально описати особливості взаємозв'язку трансформаційних процесів в онімній субсистемі української мови, а також виявить зміни в соціальному середовищі, а також, що дуже важливо, дасть можливість зробити оцінку онімійної лексики для пристосування її до новітнього соціального середовища.

На сьогодні відомі лише окремі дослідження мовознавців щодо окремих аспектів комплексної проблеми взаємодії мови та мовців. У європейському мовознавстві дослідження проблем еколінгвістики розпочалися в кінці 80х років ХХ ст. Такі праці пов'язані з іменами шведських, німецьких, чеських та польських учених - Е. Гауґена, І. Огнгайзера, П. Зіми, В. Любася та інших.

В українському мовознавстві проблеми еколінгвістики побіжно розглядалися в дослідженнях, присвячених культурі української мови.

Аналіз досліджень. У статті ми намагалися продовжити еколінгвістичні студії О. Сербенської, Б. Ажнюка, О. Бондаря, О. Белея, які дали б змогу по-новому оцінити взаємодію літературного стандарту української мови і способів вираження соціальних особливостей онімної лексики української мови, а також способів представлення в лексичному складі української мови численних іншомовних запозичень, використання яких відчутно пожвавлюється за роки незалежності України. Проведене дослідження дозволить краще зрозуміти структуру сучасного фірмонімікону міста Львова, а також окреслить причини, які сприяють його еволюції.

Першим в українському мовознавстві на дотримання норм української мови, відповідно до чинного правопису, в українській ергонімії пострадянської доби звернув увагу О. Белей у монографії «Сучасна українська ергонімія: власні назви підприємств Закарпаття». Автор справедливо зауважує, що «<…>у сфері сучасної української ергонімії, яка практично ніким як слід ще не збиралася й не досліджувалася, панує правописний хаос. Правописна нормалізація та підвищення культури української фірмонімії ускладнюється й через об'єктивні фактори: упродовж останнього десятиліття відбулося раптове, стихійне «наново - творення» українського фірмонімікону. Тому фірмоніми масово творяться з частими порушеннями норм «Українського правопису» (Белей, 1999).

Понад десять років, які минули від часу появи на світ монографії О. Белея, ситуація з дослідженням сучасної української ергонімії змінилася на краще. З'явилися монографії таких дослідників, як: С. Шестакової, Н. Кутузи, М. Цілиної, Н. Лєсовець, що дозволяє говорити про виконання бодай підготовчого етапу нормалізації сучасного українського ергонімікону.

За словами Н. Лєсовець, актуальним сьогодні залишається питання мовного врегулювання найменувань міських ергооб'єктів, дотримання орфографічних та лексичних норм у процесі назвотворення (Лєсовець, 2007).

Мета статті - розглянути специфіку взаємодії українського фірмонімікону та середовище, в якому він функціонує в пострадянський період.

Виклад основного матеріалу. У дослідженні ми здійснили аналіз фірмонімікону міста Львова сучасної доби.

Найвищий відсоток помилкових орфограм сучасних онімів міста Львова, зокрема фірмонімів, зумовлений ігноруванням правил передачі засобами української мови чужомовних як апелятивних, так і онімних лексем, які послужили джерельною базою при творенні власних назв об'єднань людей.

Високою є питома вага ненормативних варіантів сучасних українських ергонімів, зумовлених ігноруванням визначального принципу українського правопису - використання української абетки на основі кириличного письма.

Дуже часто при передачі на письмі сучасних українських ергонімів сучасної доби одночасно використовуються засоби кириличного та латинського алфавітів: Aroma Kava (заклад харчування), CarpeDiem - лінгвістичний Центр (організація), D'elite School - мовна школа (організація), EverBest школа інтенсивного вивчення англійської мови (організація), Le Оільпо (магазин), Ludmila тканини (магазин), Reikartz Дворжец - Львів (готель), Siм'я apple (магазин), БaтaReйкa (магазин), ГaлaнтеReйкa (магазин), ^mtan (заклад харчування), Котельня Rum Вar (заклад харчування), На мангал Kebab House (заклад харчування), ТзОВ «Компанія PRANA» (підприємство), ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» (підприємство), ТМ «Leopolis» (підприємство), ТМ «Piccolo'L» (підприємство), ТОВ «Igroteco» (підприємство), ТОВ «Вест Компані Україна», «ТМ West Company Ukraine» (підприємство), «Трава lounge bar» (заклад харчування) «Ципа Craft Pub» (заклад харчування), «ЦісaR» (магазин).

Н. Лєсовець указує на помилки у вживанні великої літери при передачі на письмі сучасних українських ергонімів, зокрема, дослідниця зазначає, що: «Так, згідно з правилами орфографії, усередині складного за будовою слова не вживається велика літера. Однак у практиці сучасного творення ергонімів зафіксовано: ЛФ КБ «ПриватБанк», ЛФ КБ «БрокбізнесБанк», ВАТ «Центро - Куз» та інші. (Лєсовець, 2007: 11).

Ми цілком погоджуємося з думкою О. Белея, що з публікацією словника-довідника «Велика чи мала літера?» В. Жайворонка чимало складних питань щодо вживання великої літери в орфограмах українських ергонімів було знято, однак «Український правопис» і надалі залишає чинними окремі ідеологічно вмотивовані орфограми власних назв найвищих органів державної влади України, зокрема Кабінет Міністрів України (замість Кабінет міністрів України), Конституційний Суд України (замість Конституційний суд України), Верховна Рада України (замість Верховна рада України, порівняйте ще Центральна рада України). В оновленій редакції «Українського правопису» такі «винятки» варто, на нашу думку, усунути.

Помилкове написання через дефіс є причиною появи ненормативних варіантів українських ергонімів міста Львова сучасної доби. Найчастіше всупереч правилам українського правопису з дефісом записують ергоніми-композити, першим компонентом яких виступають частини агро-, авто-, євро-, інтер-, спец - тощо. Наприклад: ДП «ФАКРО-Львів» (підприємство), «Концерн-Електрон» (підприємство), Івіта-сервіс (ремонт), Ілія - Фарм (аптека), Корпорація «Енергоресурс-інвест» (підприємство), Маркет-універсал (аптека), Мобі - люкс (магазин), Мрія-банк (банк), МТ-банк (банк), «Концерн-Електрон» (підприємство), Орто-Крок (підприємство), Правекс-банк (банк), Рестор - сервіс (ремонт), Соломія-сервіс (аптека), «Сферос-Електрон» (підприємство), ВАТ «Авто - трейд» (Львів).

В окремих випадках, як стверджує Н. Лєсовець, причиною помилкових написань українських ергонімів з дефісом може бути прагнення власників підприємств за допомогою ігнорування правописних норм віддиференціювати новостворене підприємство «Інтер-пласт» від існуючого «Інтерпласт» (Лєсовець, 2007: 12).

Зрозуміло, що нехтування нормами правопису не може бути диференційною ознакою в сучасній українській ергонімії.

Ще одним грубим порушенням лексичних норм української мови можна розглядати численні випадки утворення сучасних українських ергонімів на базі чужомовної, неадаптованої лексики. Наприкад: Адамас (магазин), Алегро (заклад харчування), «Аніла» (аптека), «Анкер» (ремонт), «Антрекот» (заклад харчування), «Аралія» (аптека), «Аякси» (заклад харчування), «Бель Він» (магазин), Віола (аптека), Вітафол (аптека), «Гедеон Ріхтер» (аптека), «Гея-Фарм» (аптека), «Гомеовіта» (аптека), «Дентос» (аптека), «Доната» (аптека), ДП «ХРТ Прінт» (підприємство), ДП «АКВАДІОН», ТЗОВ «АКВА-ЛЕО» (підприємство), ДП «Інфортест» (підприємство), «Жорж» (готель).

Творення таких ненормативних фірмонімів часто зводиться до транслітерації чужомовних лексем, причому не враховується ні фонетична, ні морфологічна, ні лексична специфіка української мови.

Некваліфіковані спроби залучити до джерельної бази неадаптовану чужомовну лексику породжують появу цілих варіантних рядів не нормативних ергонімів.

Грубим порушеннями норм української літературної мови є також використання латинської графіки, наприклад: «Actionbike» (магазин), «Ajour» (магазин), «Amsterdam» (заклад харчування), «Be more» (салон краси), «Bookling» (магазин), «Brocard» (магазин), «Cantona» (заклад харчування), «Chipo» (заправка), «Cropp town» (магазин), «Crystal» (магазин), «D.S.» (аптека), «Delicata» (заклад харчування), «Dianora» (магазин), «Emma Pizza» (заклад харчування), «Etno» (магазин), «Eva» (магазин), «Faberlic» (магазин), «Garage 04» (заклад харчування), «Grand hotel» (готель), «GrillPub» (заклад харчування), «Happy Home» (магазин), «Helicon» (готель), «IKEA» (магазин), «Inshoes» (магазин), «Jam cafe» (заклад харчування), «Jeisoni» (магазин), «Kazzka» (заклад харчування), «Leonardo» (заклад харчування), «Lsenkler nail studio» (салон краси), «Lviv croissants» (заклад харчування), «Mama Mia» (магазин), «Metro» (магазин), «Miss princess» (салон краси), «Monaco» (магазин), «Mr. Ted's coffee» (магазин), «New York Street pizza» (заклад харчування), «Nextbike» (магазин), «Octopus» (магазин), «OLKO» (магазин), «Optic Land» (магазин), «Pandora» (магазин), «PapaJerry» (заклад харчування), «Pink» (магазин), «Red black white» (магазин), «Respect Shop Lviv» (магазин), «Roshen» (магазин), «Sano» (магазин), «Seven» (заклад харчування), «Smaki-maki» (заклад харчування), «Sowa» (заклад харчування), «Sport life» (спорткомплекс), «Terranova» (магазин), «Tisto» (заклад харчування), «Vapiano» (заклад харчування), «Veliki.ua» (магазин), «White Angel» (магазин).

Як бачимо, глибинні трансформаційні процеси, які відбуваються в субсистемі української фірмонімії міста Львова сучасної доби, стали причиною появи численних ненормативних варіантів власних назв об'єднань людей. Найпоширенішими порушеннями норм української літературної мови є хибна адаптація чужомовних лексем, використання латинської графіки, помилкове вживання великої літери тощо.

Висновки. Традиційна недостатня увага до онімійної лексики з боку мовознавців сприяла поширенню хибної думки щодо особливого статусу пропріальної лексики. Серед значної частини носіїв мови утвердилося неправомірне переконання, що норми української мови не поширюються на власні назви або ж їх номінація не є такою однозначною. Результатом таких припущень стала наявність значного відсотка онімів, який не відповідає нормам української літературної мови. Порушення норм української літературної мови в сучасному ономастиконі, зокрема в фірмоніміконі міста Львова, трапляється на всіх рівнях української мови - фонологічному, морфологічному, словотвірному, лексичному, а також при писемному їх відтворенню.

Комплексний підхід до вивчення еколінгвістичного аспекту взаємодії мови та мовців у сучасному суспільстві, у порівнянні з подібними українськими та зарубіжними дослідженнями, забезпечить глибше зрозуміти особливості трансформаційних процесів, які відбуваються у сфері української онімної лексики.

Список використаних джерел

1. Белей О. Сучасна українська ергонімія: власні назви підприємств Закарпаття. Ужгород, 1999. 111 с.

2. Лєсовець Н. Ергонімія міста Луганська: структурно-семантичний і соціально-функціональний аспекти: авто - реф. дис…. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова». Луганськ, 2007. - 18 с.

References

1. Belei, O. (1999). Suchasna ukrainska erghonimia: vlasni nazvy pidpryyemstv Zakarpattia/Modern Ukrainian Ergonomics: Own Names of Transcarpathian Enterprises].Uzhghorod [in Ukrainian].

2. Liesovec, N. (2007). Erhonimia m. Lughanska: strukturno-semantychnyi i socialno-funkcionalnyi aspekty [Ergonomics of Lugansk: structural-semantic and socio-functional aspects]. Extended abstract of candidate s thesis. Luhansk [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru