Мовленнєвий жанр "спортивне інтерв’ю" (на матеріалі опублікованих інтернет-видань про футбол англійською та українською мовами)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівського національного університету імені Івана Франка

Мовленнєвий жанр «спортивне інтерв'ю» (на матеріалі опублікованих інтернет-видань про футбол англійською та українською мовами)

Марія Слабик, аспірантка кафедри міжкультурної комунікації та перекладу

Львів, Україна



Анотація

У статті проаналізовано мовленнєвий жанр «спортивне інтерв'ю» в межах футбольного дискурсу. Актуальність дослідження полягає у спробі теоретичного і практичного осмислення особливостей організації зазначеного мовленнєвого жанру в межах визначеного дискурсу.

У процесі аналізу мовознавчої літератури беремо до уваги теорію «мовленнєвих жанрів», їх класифікацію, ознаки мовленнєвого жанру «спортивне інтерв'ю». Важливою категорією, яка детермінуватиме мовленнєвий жанр «спортивне інтерв'ю» є його певна формальна цілісність і структурованість в аспекті побудови адресантом та впізнаваність в аспекті сприйняття адресатом. Жанровий аналіз «спортивного інтерв'ю», репрезентованого у футбольному дискурсі, представлений як дослідницька модель, оскільки на даному етапі розвитку генологічних досліджень, відсутня єдина і несупер- ечлива модель практичного аналізу.

Варто додати, що вище згаданий аналіз, орієнтований на з'ясування кому- нікативно-когнітивної специфіки досліджуваного жанру. У зіставному аспекті проведено аналіз мовленнєвого жанру «спортивне інтерв'ю» на прикладі опублікованих матеріалів футбольного дискурсу в мережі «Інтер- нет», що представлені на сторінках англо- та українськомовних сайтів. Вище згаданий підхід до аналізу мовленнєвого жанру «спортивне інтерв'ю» є необхідним, оскільки виявлення спільного і відмінного у виборі загальних стратегій спілкування визначить його успішність або неуспішність.

Отже, запропонована жанрознавча розвідка розкриває теоретичні та практичні аспекти використання мовленнєвого жанру «спортивне інтерв'ю» і, фактично, враховує специфіку його функціонування в англійській та українській мовах. Опрацьований мовленнєвий жанр представляє собою особливо актуальний мовний матеріал для порівняння, оскільки статистично, на сьогоднішній день, футбол визнано найпопулярнішим видом спорту.

Ключові слова: мовленнєвий жанр, спортивне інтерв'ю, футбольний дискурс, дискурсивна спільнота, жіноча збірна.



Abstract

Mania SLABYK,

PhD student at the Department of Intercultural Communication and Translation

Ivan Franko National University of Lviv (Lviv, Ukraine)

SPEECH GENRE «SPORTS INTERVIEW» (ON THE MATERIAL OF ONLINE PUBLICATIONS ABOUT FOOTBALL IN UKRAINIAN AND ENGLISH LANGUAGES)

The article deals with the research of the speech genre «sports interview» within football discourse. The topicality of the research lies in an attempt to theoretically and practically understand the characteristic features of the specified speech genre organization within the defined discourse. In the process of analyzing linguistic literature we take into account the Theory of Speech Genres, its classification and differential features of the speech genre «sports interview». The main category that will determine the speech genre «sports interview» is its certain formal integrity and compositional structure in terms of being directed construction by the addressor and recognized in terms of perception by the addressee. Genre analysis of the «sports interview» represented in football discourse is a research model since at this stage of the development of genre studies, there is no single and consistent model of practical analysis. It should be mentioned that the analysis is aimed at clarifying the communicative and cognitive specificity of the studied genre. The comparative aspect to analyze the speech genre «sports interview» was applied. Published materials on the Internet which are related to the football discourse, presented on the pages of English-language and Ukrainian-language sites were selected. The above- mentioned approach applied to the analysis of the speech genre «sports interview» is necessary, since the identification of the similarities and differences when choice of general communication strategies can be defined as successful or failed. Thus, genre research reveals the theoretical and practical aspects of using the speech genre «sports interview» and, in fact, takes into account the characteristic features of its functioning in the English and Ukrainian languages. The above- mentioned genre analysis is viewed as a unique material for comparison, because statistically, football is recognized as the most popular sport.

Key words: speech genre, sports interview, football discourse, discourse community, women's football.



Постановка проблеми. Сучасна лінгвістика з позиції її системно-структурної організації не відображає всієї повноти аналізу категорій і одиниць мови, а отже не вирішує проблему організації мовного коду. Якщо брати до уваги переважаючу більшість мовознавчих досліджень, то дискурс і мовленнєвий жанр - найважливіші категорії мовного коду. Футбольний дискурс, якому притаманна жанрова неоднорідність, - ще недостатньо вивчений аспект. Дискурсивна спільнота - спортивний інтерв'юер і представниці жіночого футболу, яким належить мовленнєвий жанр «спортивне інтерв'ю», дуже вдало відображає сферу існування, характерні особливості вище згаданого жанру.

У статті представлені спроби дослідити поняття «інтерв'ю» як мовленнєвого жанру, категорійно виокремити «спортивне інтерв'ю» як мовленнєвий жанр і проаналізувати його прагматичну організацію.

Аналіз досліджень. Огляд мовознавчих розвідок стосується досліджень засобів мовного коду, а саме мовленнєвого жанру «інтерв'ю» в роботах (Дяків 2020, Кітаєва 2012, Саламатіна 2011), «типу дискурсу» (Шевченко 2006) чи «типу тексту» (Апалат 2003). Привертає увагу момент значущості досліджень спортивної журналістики, яка ще досі є недостатньо вивченим аспектом. Попри те~спостерігаємо наукові праці, які стосуються жанрів спортивної журналістики та певних аспектів інтерв'ю (Дерепа 2002, Лаврик 2010, Шекера 2017, Gloning 2015, Schaffrath 2000, Thomas 1988, Wenner 1998).

Метою дослідження є аналіз мовленнєвого жанру «спортивне інтерв'ю» як комплексного мовленнєвого жанру на матеріалі англійських та українських інтернет-видань.

Матеріали та методи. Дослідження передбачає важливий критерій добору корпусу текстів - інтернет-преса, представлена англійською та українською мовами. Електронні ресурси превалюють, що в свою чергу пояснюється переорієнтацією друкованих видань на мережу «Інтернет». Спортивне інтерв'ю як мовленнєвий жанр футбольного дискурсу є об'єктом дослідження, дібраним на основі футбольного контенту в англійській та українській інтернет-пресі, а саме: «The FA», «Women's soccer united», «FourFourTwo», «Брутальний футбол», «Жіночий футбол УАФ». У підході до вивчення і досягнення результатів були застосовані найпоширеніші мовознавчі та загаль- нонаукові методи, як-от:

описовий метод слугував основою для аналізу мовленнєвого жанру спортивного інтерв'ю й систематизував ті одиниці аналізу, якими послуговуються в англомовному й українськомовному футбольному дискурсі. У висновках дослідження за допомогою описового методу інтерпретуємо виділені одиниці;

зіставний метод фіксує і співвідносить спільні і відмінні ознаки властиві жанру «спортивне інтерв'ю», представленого англійською та українською мовами;

метод суцільної вибірки слугував для виявлення в мережі «Інтернет» опублікованих інтерв'ю представниць футбольної збірної англійською та українською мовами;

методи індукції та дедукції на підставі вивчення конкретних спостережень дають змогу дійти умовиводу стосовно специфіки «спортивного інтерв'ю», виокремити диференційні ознаки;

методи аналізу і синтезу, оскільки на їх підставі стало можливим виявлення структурних особливостей мовленнєвого жанру «інтерв'ю» та його функційного призначення, прагматичного навантаження.

Виклад основного матеріалу. «Спортивне інтерв'ю» визначаємо як жанр публіцистики та жанр мовленнєвого спілкування.

Звертаємося до Кембриджського тлумачного словника англійської мови, який вміщує такі визначення «інтерв'ю»:

a meeting in which someone answers questions about himself or herself for a newspaper article, television show, etc.;

a meeting in which someone asks you questions to see if you are suitable for a job or course (Електронний ресурс).

Що стосується академічного тлумачного словника української мови, то «інтерв'ю» - це:

1) призначена для опублікування в пресі, передачі по радіо, телебаченню розмова журналіста з політичним, громадським або яким-небудь іншим діячем і т. ін.;

2) газетна стаття або передача по радіо, телебаченню, що містить виклад такої розмови (Електронний ресурс).

Представлені вище дефініції однаково передають зміст і тлумачать його як мовний процес, який у межах соціальних, психологічних і духовних виявів втілюється в певні готові форми.

Опираючись на теорію мовленнєвих жанрів, представлену М. Бахтіним, мовленнєвий жанр (далі МЖ) - це стійка форма висловлення, вироблена кожною сферою використання мови, що характеризується певним змістом, стилем як відбором словникових, фразеологічних і граматичних засобів, і передусім - композиційною побудовою (Селіванова, 2008: 617). Отже, з позиції сучасної лінгвістики «інтерв'ю» - це мовленнєвий жанр із визначеною аналітичною природою, інваріантна комунікативна ситуація соціальної взаємодії учасників дискурсивної спільноти, у процесі якої останні мають можливість реалізувати власні комунікативні наміри та здійснювати вплив на співбесідника, що результує у виборі відповідної комунікативної стратегії (Кітаєва, 2012: 117). З огляду на це визначення, яким ми послуговуватимемось у нашій розвідці, визначеною дискурсивною спільнотою (discourse community) є спортивний інтерв'юер і жіноча збірна футболу, які за умов комунікативної ситуації - бесіди, реалізують власні комунікативні наміри - здебільшого інформують читачів. Попри те спостерігаємо відхід від традиційного трактування «інтерв'ю» як виключно інформаційного, натомість вектор зміщується в інформаційно-аналітичний фокус, де реалізуються комунікативні функції мови.

Мовленнєвий жанр «інтерв'ю» з легкістю ідентифікується, що пояснюється формою соціальної взаємодії людей. Жанрова форма представлена в писемних футбольних дискурсах комплексно, що пояснюється інтеракцією комунікантів за умов залучених стратегій і тактик. З огляду на те, що єдиної, несуперечливої моделі практичного аналізу МЖ різних типів дискурсу ще не розроблено, опиратимемося на дослідницьку модель, яка інтерпретуватиме змістову структуру жанру. Модель аналізу орієнтуватиметься не на спрощення, «опримітивлення» об'єкта дослідження, а враховуватиме комплексну природу жанрів. Аналіз доцільно розпочати з огляду загальних особливостей сфери функціонування МЖ, завершуючи виявленням мовних особливостей. Для детального аналізу та опису МЖ відтворюємо опубліковані інтернет-видання газет англійською та українською мовами (2020-2022 рр.) - «FourFourTwo», «The FA», «Women's Soccer United», «Жіночий футбол УАФ», «Брутальний футбол». У нашому дослідженні беремо до уваги лише тексти з вираженою діалогічною структурою.

Інноваційні тенденції, які стосуються інформаційного потоку в мережі «Інтернет» - явище, яке задало тон і визначило критерій, а можливо, витіснило газетний, друкований матеріал. Тенденції, які ми спостерігаємо у футбольному інфо- просторі, суттєво змінили висвітлення традиційного футбольного контенту, а отже футбольний дискурс - явище динамічне, те, яке відображає нову суспільну реальність.

МЖ «спортивне інтерв'ю» здійснюється на основі комунікації між інтерв'юером і представницями жіночої збірної футболу. Досліджуватимемо його за допомогою інтерв'ю, опублікованих на інтернет-ресурсах англійською «Our director of women's football Sue Campbell and UEFA's Nadine Kesslar on EURO 2022»

«leva Kibirkstis: “I am the first female head coach for a national team in Lithuania - it is an absolute honour”» та українською мовами «Натія Панцулая: “Якщо мені хтось говорить, що футбол - це чоловіча гра, я можу у відповідь лише посміхнутися. Знаю, що з часом вони зрозуміють, що таке існує і має право на життя”» (Брутальний футбол, підбадьорити всіх українців”» (Жіночий футбол УАФ). Корпус добору більшої кількості подібних статей представлений у таких електронних виданнях «FourFourTwo», «The FA», «Women's Soccer United», «Жіночий футбол УАФ», «Брутальний футбол» та ін.

Сфера використання МЖ - спортивна і публікується здебільшого спортивними журналістами.

Досліджувані спортивні інтерв'ю належать до інформаційних МЖ. Жанровою метою вище згаданих англійсько й українськомовного інтерв'ю є отримання інформації щодо актуальних питань, як-от: рішення про перенесення Жіночого ЄВРО УЄФА на 2022 рік через глобальний спалах COVID-19, чи особистість інтерв'юйованої - Ієви Меланії Кібіркштіс і Натії Панцулаї, або оприлюднення власних спостережень і емоцій щодо перебігу попередніх матчів футболістки Анни Петрик. Проте, вважаємо, що в процесі формулювання питань і оприлюднення відповідей оцінний критерій - переважно комплімент, теж присутній, зокрема у таких формулюваннях:

«We loved your picture with `the fella from work', a certain LionelMessi...» - похвала;

«He S the greatest player to have played our game» - комплімент;

«When did you realise you had a talent for coaching?» - комплімент.

Що стосується українських інтернет-видань, то, скажімо, інтерв'ю з Натією Панцулаєю: «Якщо мені хтось говорить, що футбол - це чоловіча гра, я можу у відповідь лише посміхнутися...» (Брутальний футбол.) - мовленнєвий жанр інкорпорує елементи інших жанрів, скажімо, етикетних:

«Ми познайомимо вас з гравчинею збірної, чемпіонкою України та жінкою, яка дійшла зі своєю командою “Житлобуд-2” до 1/16Ліги чемпіонів.» - встановлення контакту (фатична функція мови).

А також оцінних - підтримання атмосфери спілкування:

«Яким моментом у вашій кар'єри ви найбільше пишаєтеся?» (Брутальний футбол.).

При аналізі мовленнєвих жанрів важливим є критерій їх розмежування, з огляду на те, що мовленнєві жанри є відносно стійкими типами висловлювань. Тобто, якщо мовленнєві жанри може об'єднувати жанрова мета, поняття мовлен- нєвожанрового комунікативного смислу є власне критерієм розмежування МЖ (Дяків, 2021: 74). Критерій комунікативного смислу МЖ - це узагальнене значення МЖ, яке виформовується в процесах спілкування у конкретній ситуації (Баце- вич, 2005: 230). Для інтернет-інтерв'ю загальний комунікативний смисл фактично ототожнюється з критерієм жанрово-комунікативної мети - оприлюднює інформацію щодо актуального питання чи зіркової постаті, оцінний характер задля створення комунікативно сприятливої атмосфери, застосування етикетних елементів комунікації задля встановлення контакту.

Отже, наміри мовця цілком очевидні - за сприятливих умов комунікації вплинути на адресата в такий спосіб, щоб отримати необхідну інформацію. Зміст намірів можна сформулювати так: «Я (адресант-інтерв'юер) ініціюю комунікацію і формулюю запитання до адресата (респондента), задля отримання повідомлень інформативного змісту. » У процесі формулювання запитань, адресант кодує своє повідомлення засобами мови, адресат у відповідності зі своїми когнітивними стратегіями інтерпретує повідомлення адресанта.

Автор (інтерв'юер) є безпосереднім учасником комунікації і характеризує представлений МЖ.

Ми вдалися до більш глибшого дослідження образу автора, зокрема Кріса Фленагана (Chris Flanagan) у інтернет-інтерв'ю з Тоні Дагган (Toni Duggan) (FourFourTwo:) та Софи Дорощук у інтерв'ю з Натією Панцулаєю (Брутальний футбол. мовленнєвий жанр спортивний інтерв'ю

статус є фахівцем, який/яка розбираються у футболі, знає те, що не відомо читачеві;

досвід Кріса Фленагана - більше ніж 10 років у сфері журналістики, підтверджує факт обізнаності та ступінь зацікавленості в тематиці футболу. Натомість інформації щодо професійного досвіду Софи Дорощук немає, що не применшує ступеня зацікавленості;

вік як критерій представленого МЖ є важливим, але не визначальним;

«авторитетність» інтерв'юера Кріса Фленагана - це інтерв'ю з зірками футболу Пеле, Зла- таном Ібрагімовичем; Софа Дорощук представляє футбольний клуб «Верес». Можемо дійти висновку, що обидва інтерв'юера є на достатньому рівні поінформованості у сфері футболу;

обидва інтерв'юера уповноважені керівництвом інтернет-видань, тобто є офіційними представниками;

Особистості адресантів за проаналізованими компонентами перебувають на належному рівні професійної діяльності, яку представляють, а отже, претендують на вдалу комунікативну взаємодію з учасницями дискурсивної спільноти - представницями жіночої збірної футболу, реалізацію комунікативних намірів, задля отримання необхідної інформації.

У дослідженні опублікованих інтернет-видань послуговуватимемось виокремленням прямого адресата - інтерв'юйована особа, яка сприймає й інтерпретує повідомлення. Що стосується непрямого адресата, то ним є читач та цільова аудиторія, яка не взаємодіє безпосередньо, тобто, не є активним учасником мовленнєвої інтеракції. Перед адресантом постає завдання «налагодити» особис- тісні зв'язки з респодентом, з огляду на інтереси цільової аудиторії. Первинним означенням адресата є особа, яка сприймає повідомлення й у відповідності зі своїми когнітивними стратегіями й конкретними конситуативними умовами інтерпретує повідомлення адресанта (Бацевич, 2006: 222).

Тоні Дагган (Toni Duggan), власне як вдалий приклад адресата у інтерв'ю для «FourFourTwo» (UK edition) привертає до себе увагу в першу чергу значними здобутками у сфері жіночого футболу на позиції вінгера або форварда за «Евертон» та збірну Англії. Професійні здобутки визначають тематику інтерв'ю. Форвард «Евертона» Тоні Дагган розповідає «FourFourTwo» про повернення до Англії та свої плани щодо Жіночої національної збірної

Інтерв'юер застосовує стратегію запиту інформації, таким чином непрямий адресат - цільова аудиторія стає обізнаною щодо особистості інтерв'юйованої і подій у світі жіночого футболу загалом.

У контексті комунікативної співпраці, виокремлюємо:

пряму відповідь: «No footballer forgets their roots.» (FourFourTwo);

приховану (непряму) відповідь: «It was strange, and it hit the news...» (FourFourTwo);

провокативну відповідь з елементами уточ

нення: «І won everything it was possible to win at Manchester City, bar the Champions League, and felt the time was right for a change.» FourFourTwo.

);

надання інформації, шляхом коментування і надання компліменту 3-ій особі, про яку йдеться: «... He's the greatest player to have played our game. It was a privilege to rub shoulders with him, and I was lucky to watch him every week at the Camp Nou. What a player.» FourFourTwo.

Що стосується інтерв'ю з українською футболісткою Натією Панцулаєю, респодентка висловлює свою думку про основні проблеми жіночого футболу. Надає інформацію про власну футбольну кар'єру в Україні, те, як потрапила в «Атлетіко», в якій команді посвята новачків не гірша, ніж творчий конкурс при вступі на театральний (Брутальний футбол). Концепція адресата врахована - зміст відповідей формулюється в контексті когні- тивних стратегій інтерв'юера та інтерв'юйованої, яка інтерпретує запитання адресанта.

Контекстуально виокремлюємо стратегії:

пряму відповідь: «Якщо чесно, то мене ніхто не запитував, що я хочу» Брутальний футбол.

прихована (непряма) відповідь: «Яне скажу, що вболіваю за якийсь клуб»

провокативна відповідь з елементами уточнення, виражається питанням: «Те, що нас ніхто не знає? Ми звикли. Взагалі ми настільки прості, що ми не зациклювалися на тому, щоб нас знали»

надання інформації, шляхом коментування:

власної думки «До цього питання у нас дуже коректно відносяться, адже розуміють, що ми все-таки жінки і це природньо» (Брутальний футбол.

2) іншої думки «Колись мені одна людина сказала: “Ми з цим народилися і нам з цим жити”. Нічого нового і нічого страшного»

Аналізуючи комунікативну взаємодію в контексті проведених інтерв'ю, представлені адресати застосовують стратегії надання інформації у відповідь на запит стратегій автора, з власного погляду, інтерпретуючи запитання. Обидві рес- подентки вступили у адресантно-адресатні відносини, репрезентуючи власні особистості і заповнюючи інформаційні прогалини у світі спорту. Респодентка Тоні Дагган з позицій застосованих комунікативних тактик обмежується висловленням власної думки, тоді як Натія Панцулая надає інформацію шляхом коментування власної і іншої думки, що в останньому випадку «навіює» ефект присутності третьої експертної думки.

Варто згадати непрямого адресата - читацьку аудиторію, яка є пасивним, прихованим учасником комунікативної взаємодії, оскільки позбавлена можливості коментувати спортивне інтерв'ю. Інтернет-видання футбольного журналу «FourFourTwo» у структурі розділів сайту не передбачає зворотнього зв'язку в сенсі коментувань (FourFourTwo. У інформаційному інтернет-виданні «Брутальний Футбол», де власне було опубліковане інтерв'ю з респоденткою Натією Панцулаєю, функцію «Коментувати» відключено, а отже позбавлено можливості «реагувати» на опубліковані матеріали.

Тексти «інтерв'ю» вміщують необхідні структурні елементи: заголовок, вступну частину, основну частину та підсумок і, як правило, мають діалогічний характер викладу у формі питань- відповідей (Кузьменко, 2016: 71). Представлена структура визначає зміст і тематику МЖ «спортивне інтерв'ю».

Спробуємо проаналізувати подійний зміст і тематичну структуру в англомовних інтернет- виданнях «FourFourTwo», «The FA», «Women's Soccer United». Відібраний корпус текстів «спортивного інтерв'ю» вміщує:

Заголовок запропонованого для аналізу матеріалу оприлюднює учасників комунікативного співробітництва. Такими учасниками у нашому дослідженні є директорка відділу жіночого футболу Футбольної асоціації - Сью Кемпбелл (Sue Cambell) та голова жіночого футболу УЄФА - Надін Кеслер (Nadine KeЯler), англійська футболістка - Тоні Дагган (Toni Duggan), або голландська тренерка Віра Паув (Vera Pauw).

Короткий опис інформує про дії офіційних представників, які відповідали на запитання;

У вступі, що є свого роду ознайомлюваль- ною частиною, нас інформують з приводу професійних досягнень задіяних респоденток, підтверджують актуальну дату проведення жіночого ЄВРО УЄФА, прояснюють причини перенесення футбольного дійства на 2022 і вплив, який він матиме на проведення турніру.

Скажімо звертання до респодента у формі запитання: «Why did UEFA decide to postpone UEFA Women's EURO to 2022?»

Основною частиною інтерв'ю, представленого англійською мовою є 15-20 запитань у формі інформативного діалогу з метою з'ясування або спростування ключових моментів тематичного змісту.

Завершення - підбиття підсумків респоденткою, а саме: «But we must always look for the advantages it presents to us too. We are transitioning to a younger squad with a number of players who are fresh to the senior England set-up. While unexpected, the move will also present both our Lionesses and their fans with an exciting roadmap for the next few years - with Team GB representation at the Olympic Games in 2021, a home EURO in 2022 and a FIFA World Cup in 2023. I'm confident that it will be worth the wait!»

«I am very happy that the FAI could contract these two assistants. It does not mean that the previous staff members were not good enough. The contrary, I have only heard very positive remarks about Eileen's and Jan Willem's predecessors.» (Women's Soccer United.

У дещо піднесеному тоні респодентка демонструє власне ставлення до подій футбольного масштабу.

Як бачимо, запропоновані інтерв'ю містять необхідні компоненти представленого МЖ, а отже повною мірою враховують зміст події - офіційні представниці дискурсивної спільноти аргументують прийнятті рішення професійного змісту. Рес- подентки представляють жіночий футбол, а отже тематика інтерв'ю обумовлена видом діяльності інтерв'юйованих.

Що стосується диктумного змісту в інтерв'ю українськомовних видань «Брутальний футбол», «Жіночий футбол УАФ», всі вище перелічені структурні елементи також простежуються.

Заголовок вказує на особистості адресаток та їхнє власне судження щодо проблематики «жіночого футболу» в Україні і в цілому, діляться емоціями і аналізують перебіг гри попередніх матчів.

У вступі читач має змогу ознайомитися з навколофутбольними подіями, які контрастують щодо особистості респоденток і мають на меті створити довірливу атмосферу щодо останніх: «Поки фани “Динамо”радіють провалам “Шахтаря”, а обидві чоловічі команди ще відходять від вильоту з Ліги Європи, ми познайомимо вас з гравчинею збірної, чемпіонкою України та жінкою» (Брутальний футбол. URL: https://bfootball. com.ua/intervju/natiia-pantsulaia/), «Футболістка збірної України Анна Петрик в коментарі для сайту Епоха Футбола поділилась емоціями від перельоту з Ісландії до Польщі, де проводить збір національна команда, а також відмітила інтенсивність ісландської ліги і пригадала попередні матчі проти Шотландії і Угорщини.» (Брутальний футбол.

Основною частиною українськомовного інтерв'ю є 3-35 запитань у формі інформативного діалогу з метою заповнення інформаційних прогалин щодо особистостей інтерв'юйованих та проблемних питань жіночого футболу вцілому.

Завершення - висловлення власного суб'єктивно-об'єктивного ставлення до здобутків у кар'єрі: «Я пишаюся найбільше останнім роком. Я зі своєю командою “Житлобуд-2” стали чемпіонами, виграли Кубок України, вийшли в 1/16 Ліги Чемпіонів. Це все вдалося зробити за один рік.»

«Дуже хочу нашим позитивним результатом підбадьорити всіх українців. Перемоги на спортивних аренах - це тільки початок. Вірю, що скоро буде найголовніша перемога країни, яку принесе нам ЗСУ. Слава Україні.» (Брутальний футбол.

Можемо дійти висновку, що особистості інтерв'юйованих структурно відповідають критеріям МЖ «інтерв'ю». Тематично проаналізовані інтерв'ю є «спортивними інтерв'ю», а отже в повній мірі представляють зміст події - розкривають особистості офіційних представниць жіночої збірної України, тематика інтерв'ю обумовлена видом діяльності інтерв'юйованих і підтверджує експертність учасниць бесіди.

Важливим компонентом для аналізу МЖ є події в ретроспективному аспекті. Фактор комунікативного минулого - це аналіз подій і вчинків респо- дента в (часто недалекому) минулому, що також репрезентує його і є умовою реалізації інтерв'ю.

Скажімо, спортивне інтерв'ю з Надін Кеслер де фактор комунікативного минулого представлений подіями останніх кількох тижнів до дня прийняття остаточного рішення:

Respodent (Nadine Kessler): Over the last few weeks, together with all stakeholders, we were reconsidering the date of our next UEFA Women's EURO. When the International Olympic Committee decided to postpone the Olympic Games to the summer of2021, there was no sportingly viable alternative left than to postpone the Women's EURO to 2022.

Натомість, аналізуючи інтерв'ю з Натією Панцулаєю, комунікативне минуле представлене як події задля з'ясування інформації про особу адресата:

Респодентка (Натія Панцулай): Якщо чесно, то мене ніхто не запитував, що я хочу. Мені просто подарували форму Андрія Шевченка, коли він грав за “Мілан”. Це була моя найперша форма. Я була задоволена таким подарунком, адже це український гравець, який виступав на рівні Європи та справді творив історію.

В обох інтерв'ю фактор комунікативного минулого реалізовано задля успішного з'ясування проблеми або презентації респодента читачам.

Все, що стосується перспектив, планів, екс- пертності адресата в оцінюванні обговорюваних подій, трактуємо як комунікативне майбутнє. Інтерв'юер (журналіст) ініціює запитання - Інтерв'юйована особа (експерт з досліджуваного питання) висловлює власну думку. У разі позитивного сприйняття запитання інтерв'юера слідує відповідь або зустрічне питання у випадку нерозуміння. За негативного сприйняття запитання у відповідь отримують заперечення, незгоду, невдоволення, докори; нерозуміння, несприйняття, перепитування, мовчання як повне ігнорування запитання адресанта, застереження або навіть погрозу (Дяків, 2021: 25).

Спостерігаємо чинник комунікативного майбутнього у наступному прикладі інтерв'ю з Натією Панцулаєю (Брутальний футбол. URL: https://bfootban.com.ua/intervju/natiia-pantsulaia/):

Інтерв'юер: Чому, на вашу думку, жіночий футбол не такий популярний, як чоловічий? Як з цим можна боротися?

Респодентка (Натія Панцулай): Зараз я дуже багато чую хороших слів в нашу сторону. Навіть був такий прецедент, що один чоловік прийшов на жіночий футбол вперше у житті та сказав, що на чоловічий ходити більше не буде... Я розумію, що він відрізняється від чоловічого, адже там інші швидкості, можливо, техніка, в чомусь і поступаємося. Але що таке футбол - ми також розуміємо, знаємо, граємо...

Ще одна проблема - відсутність трансляцій на телебаченні. Жіночий футбол мало де висвітлюється. Потрібно значно більше реклами. Тоді більше людей дізнається і зможе зрозуміти чи подобається їм жіночий футбол, чи ні. Зараз багато людей не знають, що таке існує.

Адресат висловлює експертну оцінку і констатує перспективи розвитку жіночого футболу.

Варте уваги інтерв'ю з Анною Петрик, де фактор майбутнього - це знову ж таки експертна оцінка зазнаних невдач і очевидні перспективи в подальшому:

Інтерв'юер: В Шотландії декілька секунд не вистачило для перемоги... Які спогади в тебе про ці поєдинки?

Респодентка (Анна Петрик): Я знаю, що на кожній грі кожна з дівчат віддає всю себе, але на сьогоднішній день потрібно віддати більше ніж максимум і любою ціною здобути перемогу. Ми зробили висновки з минулих матчів, розібрали, продивились все і готові виправити це.

Комунікативне майбутнє у інтерв'ю з Сью Кемпбелл та Надін Кеслер

Interviewer: How will the postponement affect the FA S planning and delivery of the tournament?

Respodent (Sue Campbell): Postponing a major event obviously comes with its challenges, but the immediate priority for us will be to reconfirm all cities and venues as well as the support of our delivery partners, needing of course to be respectful of the challenges and priorities that we all currently face as a result of COVID-19.

... The postponement ultimately gives us more time in our planning; to support our cities in their plans for a great match day experience and a sustainable tournament legacy, to work with venues on the upgrades and overlay required and, importantly, to communicate with and grow our audiences in the hope that they engage with both the tournament and the wider women's game.

Over the coming months we will seek to formalise our arrangements for 2022. We're fortunate to have a dedicated team at the FA who have risen to the challenge they have been presented with and will continue to work with UEFA and our numerous partners to deliver a record-breaking women's EURO in two years' time.

Респодентка оприлюднює оцінку діям, які були необхідними за умов спричинених пандемією, ознайомлює з подальшими послідовними діями і планами на майбутнє, а отже фактор комунікативного майбутнього представлений повною мірою.

Тексти «спортивного інтерв'ю» реалізуються в межах публіцистичного стилю. Дослідження МЖ інтерв'ю свідчать, що переважаючу частину його мовних одиниць становлять професіоналізми, а також вони представлені жаргонною лексикою. Футбольна жаргонна лексика притаманна безпосереднім учасникам футбольної гри - футболісткам, проте особливо активно її використовують інтерв'юери, що власне є способом, яким мовленнєвий жанр «інтерв'ю» потрапляє до адресата. Виокремлення тематичних груп, особливості творення й функціонування професі- оналізмів і жаргонізмів у МЖ інтерв'ю потребують подальших наукових розвідок, що власне і визначає перспективу дослідження.

Висновки. Жанровий аналіз «спортивного інтерв'ю» репрезентованого у футбольному дискурсі представлений як дослідницька модель, яка має чітко визначені структурні ознаки:

жанрова мета: інформаційна, етикетна й оцінна водночас; В англомовних спортивних інтерв'ю ключовим є отримання інформації, проте оцінний характер теж простежується. Українсько- мовні спортивні інтерв'ю інкорпорують елементи інших жанрів, як з'ясувалося, етикетних;

мовленнєвожанровий комунікативний смисл, у нашому дослідженні слугував критерієм для розмежування жанрів і ототожнюється критерію мети, тобто інформує щодо актуальних футбольних подій, застосовує етикетні елементи задля встановлення контакту респондента з інтерв'юйовано особою;

аналіз авторів, до якого ми вдалися, штовхає нас на висновки, що вони мають належний рівень професійних здобутків, що в свою чергу забезпечуватиме вдалу комунікативну кооперацію; Автор інтерв'ю «FourFourTwo» має дещо більший професійний досвід у розрізі часу, чого не спостерігаємо в авторки «Брутального футболу» україн- ськомовного видання;

адресати, а ми їх класифікуємо як прямий (інтерв'юйована особа) і непрямий (читач або цільова аудиторія) - особи, які сприймають повідомлення й інтерпретують його. Спільним для англійської і української інтернет-преси є те, що ці особи мають значні досягнення і здобутки у сфері жіночого футболу, які власне визначають тематику інтерв'ю;

подійний зміст і тематична структура визначалася у структурних елементах «інтерв'ю». В англомовних інтернет-виданнях «FourFourTwo», «The FA», «Women's Soccer United» важливими критеріями були професійні досягнення респо- денток, що певним чином визначало компетентність при вирішенні проблемних питань. Що стосується українськомовних інтернет-видань «Брутальний футбол», «Жіночий футбол УАФ», то респодентки вдаються до висловлення власних суджень з приводу проблематики жіночого футболу в Україні і в цілому, інформативний діалог ведеться з метою оприлюднення інформаційних прогалин щодо інтерв'юйованих особистостей. Інформативний діалог - спільне, що простежується в обох представлених мовах;

оскільки жанрова мета і тематичний зміст англомовних інтерв'ю стосується проблемних питань, фактор комунікативного минулого - це події, що визначають яким буде прийняте остаточне рішення.

В українськомовних виданнях, комунікативне минуле - це події задля з'ясування інформації про особу адресата;

в обох мовах все, що стосується перспектив, планів та оцінювання обговорюваних подій трактуємо як фактор комунікативного майбутнього. Спільним є те, що у представлених інтерв'ю висловлюють експертну оцінку і формулюють подальші перспективи розвитку.

Перспективним вважаємо подальше ґрунтовне дослідження засобів реалізації спортивного інтерв'ю, особливості його творення й функціонування.



Список використаних джерел

1. «Анна Петрик: “Хочемо позитивним результатом підбадьорити всіх українців”». Брутальний футбол

2. Бацевич Ф. С. Вступ до лінгвістичної генології: навчальний посібник. К.: Видавничий центр «Академія», 2006. 247 с.

3. Бацевич Ф. С. Лінгвістична генологія: проблеми і перспективи: навчальний посібник. Львів: ПАІС, 2005. 264 с.

4. Дяків Х. Ю. «Зіркове» відеоінтерв'ю: комунікативні невдачі журналістів в українській та німецькій лінгво- культурах. Філологічні науки: Вісник ун-ту ім. Альфреда Нобеля. 2019. № 1 (17).

5. Дяків Х. Ю. Мовленнєвий жанр «відеоінтерв'ю»: комунікативно-прагматична організація. Folia Philologica, 1. 2021. C. 20-28.

6. Дяків Х. Ю. Мовленнєвий жанр «застереження» та засоби його реалізації в українській і німецькій мовах: дис. ... к-та філ. наук: 10.02.17 / Львів. нац. ун-т. Львів, 2012. 226 с.

7. Кітаєва Т. М. Мовленнєвий жанр "інтерв'ю": кваліфікаційні ознаки та інтерпретативний аспект. Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць. 2012. Вип. 24.

8. Кузьменко О.Ю. Особливості інтерв'ю як мовленнєвого жанру. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Серія: Філологічні науки. 2016. Вип. 2. С. 69-73.

9. Латигіна Н. А. Жанр інтерв'ю в дискурсивній та перекладознавчій парадигмах. Світоглядні трансформації особистості студента ЗВО: історико-філософські, соціально-правові, мовознавчі та здоров'яформуючі аспекти: програма VI студ. наук.-практ. Інтернет-конф., 28 лют. 2019 р. Вінниця: КНТЕУ, 2019. C. 1-2.

10. Натія Панцулая: “Якщо мені хтось говорить, що футбол - це чоловіча гра, я можу у відповідь лише посміхнутися. Знаю, що з часом вони зрозуміють, що таке існує і має право на життя”. Брутальний футбол: веб-сайт. URL: https://bfootbah.com.ua/intervju/natiia-pantsulaia/ (дата звернення: 25.01.2022).

11. Саламатіна О. О. Інтерактивне та когнітивне моделювання інтерв'ю у сучасній німецькомовній публіцистиці. Мова і культура. 2013. Вип. 16, т. 1. С. 277-284.

12. Саламатіна О. О. Мовленнєвий жанр «інтерв'ю» в сучасній німецькомовній та україномовній пресі: функціональні та прагматичні ознаки: дис. ... к-та філ. наук: 10.02.15 / Чорномор. держ. ун-т. Миколаїв, 2011. 227 с.

13. Сахарова О. В. Жанр інтерв'ю як спосіб вияву мовної особливості. Стиль і текст. 2012. Вип. 13. С. 116-121.

14. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми: підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. Полтава: Довкілля-К, 2008. 712 с.

15. Онлайн-словник «СУМ» - Словник української мови.

16. leva Kibirkstis: “I am the first female head coach for a national team in Lithuania - it is an absolute honour”. Women's Soccer United

17. Юлія Титова: «Повернення у футбол - це екзамен для самої себе». Жіночий футбол УАФ

18. Онлайн-словник «Cambridge Dictionary».

19. Our director of women's football Sue Cambell and UEFA's Nadine Kessler on EURO 2022. The FA

20. Toni Duggan interview: Winning it all with Manchester City, photos with Messi - and returning to the Barclays Women's Super League. FourFourTwo

21. Vera Pauw: `To succeed, you have to have the guts to fail' Women's Soccer United

References

1. «Anna Petryk: “Khochemo pozytyvnym rezultatom pidbadoryty vsikh ukraintsiv”». [We want to encourage all Ukrainians with a positive result] Brutalnyi futbol.

2. Batsevych F. S. Vstup do linhvistychnoi henolohii: navchalnyi posibnyk. [Introduction to linguistic genology: textbook]. K.: Vydavnychyi tsentr «Akademiia», 2006. 247 p. [in Ukrainian]

3. Batsevych F. S. Linhvistychna henolohiia: problemy i perspektyvy: navchalnyi posibnyk. [Linguistic genology: problems and prospects: textbook]. Lviv: PAIS, 2005. 264 p. [in Ukrainian]

4. Diakiv Kh. Yu. «Zirkove» videointerviu: komunikatyvni nevdachi zhurnalistiv v ukrainskii ta nimetskii linhvokulturakh. [Star video-interviews: communicative failures in Ukrainian and German linguocultures]. Filolohichni nauky: Visnyk un-tu im. Alfreda Nobelia. 2019. №1 (17).

5. Diakiv Kh. Yu. Movlennievyi zhanr «videointerviu»: komunikatyvno-prahmatychna orhanizatsiia. [Speech genre “video interview”: communicative and pragmatic organization] Folia Philologica, 1. 2021. P. 20-28. [in Ukrainian]

6. Diakiv Kh. Yu. Movlennievyi zhanr «zasterezhennia» ta zasoby yoho realizatsii v ukrainskii i nimetskii movakh. [The speech genre of exhortation and means of its expression in Ukrainian and German] dis. .. .Cand. Philol. Sciences: 10.02.17. Lviv, 2012. 226 p. [in Ukrainian]

7. Kitaieva T. M. Movlennievyi zhanr "interviu": kvalifikatsiini oznaky ta interpretatyvnyi aspekt. [Speech genre interview: classifications and structural features]. Linhvistychni studii: Zbirnyk naukovykh prats. 2012. Vyp. 24.

8. Kuzmenko O.Iu. Osoblyvosti interviu yak movlennievoho zhanru. [Pecularities of the Interview as a Speech Genre]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka. Seriia: Filolohichni nauky. 2016. Vyp. 2. S. 69-73.

9. Latyhina N. A. Zhanr interviu v dyskursyvnii ta perekladoznavchii paradyhmakh. [Genre interview in discourse and translation analysis paradigm]. Svitohliadni transformatsii osobystosti studenta. ZVO: istoryko-filosofski, sotsialno-pravovi, movoznavchi ta zdoroviaformuiuchi aspekty: prohrama VI stud. nauk.-prakt. Internet-konf., 28 liut. 2019 r. Vinnytsia: KNTEU, 2019. P. 1-2. [in Ukrainian]

10. Natiia Pantsulaia: “Iakshcho meni khtos hovoryt, shcho futbol - tse cholovicha hra, ya mozhu u vidpovid lyshe posmikhnutysia. Znaiu, shcho z chasom vony zrozumiiut, shcho take isnuie i maie pravo na zhyttia”. [If someone tells me that football is a man's game, I can only smile back. I know that they will understand that this exists and has a right to life]. Brutalnyifutbol.

11. Salamatina O. O. Interaktyvne ta kohnityvne modeliuvannia interviu u suchasnii nimetskomovnii publitsystytsi. [The interactive and cognitive peculiarities of interview in the modern German-language press]. Mova i kultura. 2013. Vyp. 16, t. 1. P. 277-284. [in Ukrainian]

12. Salamatina O. O. Movlennievyi zhanr «interviu» v suchasnii nimetskomovnii ta ukrainomovnii presi: funktsionalni ta prahmatychni oznaky. [Speech Genre “Interview” in the Modern German-Language and Ukrainian-Language Press: Functional and Pragmatic Features]. dis. .Cand. Philol. Sciences: 10.02.15. Mykolaiv, 2011. 227 p. [in Ukrainian]

13. Sakharova O. V. Zhanr interviu yak sposib vyiavu movnoi osoblyvosti. [Genre of interview as a method of identifying of verbal personality]. Styl i tekst. 2012. Vyp. 13. P. 116-121. [in Ukrainian]

14. Selivanova O.O. Suchasna linhvistyka: napriamy ta problemy: pidruchnyk dlia studentiv filolohichnykh spetsialnostei vyshchykh navchalnykh zakladiv. [Modern Linguistics: directions and problems: textbook]. Poltava: Dovkillia-K, 2008. 712 p. [in Ukrainian]

15. Online dictionary «SUM» - Slovnyk ukrayinskoyi movy [Dictionary of the Ukrainian language].

16. Ieva Kibirkstis: “I am the first female head coach for a national team in Lithuania - it is an absolute honour”. Women S Soccer United.

17. Yuliia Tytova: «Povernennia u futbol - tse ekzamen dlia samoi sebe». [Returning to football is an exam for yourself]. Zhinochyi futbol UAF.

18. Online dictionary «Cambridge Dictionary».

19. Our director of women's football Sue Cambell and UEFA's Nadine Kessler on EURO 2022. The FA.

20. Toni Duggan interview: Winning it all with Manchester City, photos with Messi - and returning to the Barclays Women's Super League. FourFourTwo.

21. Vera Pauw: `To succeed, you have to have the guts to fail' Women's Soccer United.

Размещено на Allbest.ru

...