Залучення й адаптація англомовних запозичень в українській мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»

Залучення й адаптація англомовних запозичень в українській мові

Вікторія Опанасенко, доктор філософії, старший викладач кафедри української, іноземних мов та перекладу вищого навчального закладу

Анотація

Статтю присвячено вивченню процесу залучення й адаптації англомовних запозичень в українській мові.

З'ясовано, що в лексичній системі української мови іншомовні слова становлять близько 10%, 70 - 80% з них є англізмами. Наявність значної частки англізмів в українській мові зумовлена низкою екстра- та інтралінгвістичних чинників: розвитком економічних, культурних і політичних зв'язків; кількісним і якісним ускладненням різних сфер мовної комунікації; різноманітністю норм мовленнєвої поведінки; розширенням нормативних меж; досягненнями англомовних країн у певних сферах діяльності; прагненням до мовної економії; необхідністю поповнення складу експресивних мовних засобів; потребою уточнення й деталізації наявних у мові понять; «американізацією»; наслідуванням моди.

Дослідження систематизує англомовні запозичення в українській мові й розподіляє їх за сферами вживання (суспільно-політична, фінансів та економіки, культури і мистецтва, технічна, засобів масової комунікації, спорту, науки й освіти). Виявлено, що розподіл англізмів між різними сферами вживання є нерівномірним. Це зумовлено особливостями засвоєння англомовних запозичень різними соціальними групами, культурномовною компетенцією носіїв української мови.

Виокремлено три етапи в процесі адаптації англомовних запозичень в українській мові: 1) початковий, для якого характерна зміна морфемної членованості англізмів; 2) поглиблений, пов'язаний з виділенням однакових компонентів у групах англізмів за схожістю кінцевих елементів і розвитком нових суфіксів англомовного походження в українській мові; 3) етап повного освоєння, що передбачає участь англізмів у процесі словотворення через посередництво суфіксів української мови, утворення нових складних слів на основі англізмів та українських або раніше запозичених слів, а також закріплення правописної форми складних слів.

Установлено, що залучення англізмів до лексичного складу української мови та активне їх використання в усному й писемному мовленні зумовлює утворення синонімічних пар і рядів, що містять власне українські відповідники. Авторка наголошує, що вживання англізмів є доречним лише тоді, коли в українській мові немає власного відповідника з потрібним відтінком лексичного значення або стилістичного забарвлення.

Ключові слова: англізми, запозичення, лексика, українська мова.

Abstract

The article is devoted to the study of the process of borrowing and adaptation of English loan words in the Ukrainian language.

It is established that in the lexical system of the Ukrainian language foreign words make up about 10%, 70 - 80% of which are English loan words. The presence of a significant share of English loan words in the Ukrainian language is due to a number of extra- and intralinguistic factors: the development of economic, cultural and political ties; quantitative and qualitative complication of various spheres of language communication; diversity of norms of speech behavior; expansion of regulatory limits; achievements of English-speaking countries in certain fields of activity; striving for linguistic economy; the need to replenish the composition of expressive language means; the need to clarify and detail the concepts available in the language; «Americanization»; imitation of fashion. The study systematizes English loan words in the Ukrainian language and distributes them by spheres of use (sociopolitical, financial and economic, culture and art, technical, mass communication, sports, science, and education).

Three stages in the process of adaptation of English loan words into the Ukrainian language are distinguished: 1) the initial stage, which is characterized by a change in the morpheme structure of English loan words;

in-depth, related to the selection of the same components in groups of English loan words based on the similarity of final elements and the development of new suffixes of English origin in the Ukrainian language;

the stage of full adaptation, which is characterized by participation of English loan words in the process of word formation through the mediation of Ukrainian language suffixes, the formation of new complex words based on English loan words and Ukrainian or previously borrowed words, as well as the consolidation of the spelling form of complex words.

It is established that the inclusion of English loan words in the lexical structure of the Ukrainian language and their active use in oral and written speech leads to the formation of synonymous pairs containing proper Ukrainian counterparts.

Key words: English loan words, linguistic borrowings, vocabulary, Ukrainian language.

Вступ. Поява нових реалій у житті суспільства зумовлює активні зміни в лексичному складі української мови, з-поміж яких особливо вияскравлюється неперервний процес збагачення словника іншомовними запозиченнями. Процес запозичення активно впливає на формування лексики будь-якої мови. Запозичення не є механічним включенням слова однієї мови в іншу, при запозичені відбуваються зміни фонографічного вигляду, колігації та колокації слова. На основі запозичених і засвоєних слів та морфем утворюються нові слова, яких немає в мові джерела.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Активне дослідження збагачення лексичного складу української мови іншомовними запозиченнями (і самого процесу, і одиниць, утворених унаслідок його дії) у мовознавстві почалося на зламі ХІХ - ХХ століть. Проблемі засвоєння іншомовних запозичень присвячено багато праць вітчизняних та іноземних дослідників, зокрема Л. Блумфільда, В. Виноградова, І. Огієнка, Л. Кислюк, О. Пономарева, О. Стишова й інших. Разом із тим питання статусу лексики іншомовного походження, зокрема англізмів, в українській мові залишаються актуальними з погляду аналізу їх залучення й адаптації.

Методи дослідження. З метою дослідження особливостей засвоєння й адаптації англомовних запозичень в українській мові було використано комплекс лінгвістичних методів, зокрема: описовий (для систематизації й інтерпретації англізмів, а також для аналізу екстра- й інтралінгвістичних чинників, які зумовили активне входження англомовних запозичень до лексичного складу української мови та вплинули на словотвірну активність англізмів); тематичної класифікації (з метою розподілу англомовних запозичень за сферами вживання); функціонального (для з'ясування семантики англізмів у різних контекстах, розширення чи звуження їхніх значень) і словотвірного аналізу (з метою визначення дериваційних параметрів похідних лексем); словникових дефініцій (для співвіднесення значення запозичення в англійській та українській мовах).

Виклад основного змісту. В українській мові іншомовні слова становлять близько десяти відсотків. Переважна кількість новітніх запозичень - англізми (70 - 80%).

Англійська мова є мовою міжнародного спілкування і найпоширенішою мовою у світі. Нею володіють близько півтора мільярда осіб, майже чотириста мільйонів з яких є її носіями. Сьогодні англійською мовою публікують близько 80% наукових досліджень і половину щоденних газет у різних країнах світу. Окрім того, англійська належить до мов із найбагатшим словниковим запасом, налічуючи більше пів мільйона слів. Вона має міцні зв'язки з усіма іншими мовами, що належать до індоєвропейської сім'ї.

Мовні контакти англійської мови з українською, яка так само належить до індоєвропейської сім'ї, значно активізувалися наприкінці ХХ - на початку ХХІ століть. Результатом цього стала поява значної кількості англомовних запозичень в українській мові. Сьогодні доволі багато англізмів трапляються в різних галузях: у суспільно-політичній (саміт (від англ. summit), грин-кард (від англ. green card), омбудсмен (від англ. ombudsman) тощо); фінансів та економіки (інвестор (від англ. investor), баєр (від англ. buyer), офшор (від англ. off-shore) та інше);

культури і мистецтва (перформанс (від англ. performance), саунд-трек (від англ. sound track), реліз (від англ. release) і подібне); у засобах масової комунікації (спам (від англ. spam), інтерв 'юер (від англ. interviewer), контент (від англ. content) тощо); у спорті (стритбол (від англ. streetball), серфінг (від англ. serfing), фітнес (від англ. fitness) і подібне); у технічній галузі (тюнер (від англ. tuner), ресівер (від англ. receiver), скрін-сейвер (від англ. screen saver) та інше); у науці та освіті (коледж (від англ. college), едиція (від англ. edition), стейкхолдер (від англ. stakeholder) тощо).

Зазначимо, що частка англізмів, які належать до різних галузей, в українській мові неоднакова. Ми пов'язуємо це зі здатністю англомовних запозичень до асиміляції в новій лінгвістичній ситуації для найбільш гармонійного інтегрування в систему української мови. Еволюція англомовних запозичень у новій мовній системі відбувається відповідно до законів української мови на фонетичному, графічному, граматичному й семантичному рівнях. Процес адаптації запозичень значною мірою залежить від соціолінгвістичного аспекту, пов'язаного з особливостями засвоєння англізмів різними соціальними групами інформантів. Так, ступінь засвоєння англомовних лексем з різних тематичних груп має різнорівневий характер, що зумовлено тими чи тими відмінностями в культурномовній компетентності носіїв української мови.

Наявність значної кількості англомовних лексем в українській мові зумовлена низкою екстра- та інтралінгвістичних чинників, до основних з яких відносимо такі: 1) розвиток економічних, культурних і політичних зв'язків; 2) кількісне та якісне ускладнення різних сфер мовної комунікації; 3) різноманітність норм мовленнєвої поведінки;

розширення нормативних меж; 5) досягнення англомовних країн у певних сферах діяльності; 6) прагнення до мовної економії;

необхідність поповнення складу експресивних мовних засобів;

потреба уточнення й деталізації наявних у мові понять;

«американізація»; 10) наслідування моди.

Екстралінгвальні чинники вступають у взаємодію з інтралінгвальними, сприяючи запозиченню слів з англійської мови в українську. За значущістю причини запозичення англомовних лексем можуть бути різними - облігаторними чи факультативними, наприклад, облігаторною є така причина, як наявність культурних і творчих зв'язків окремих регіонів або міст англомовних країн з Україною. Разом із тим, форми цих зв'язків є факультативними (туристичні подорожі, фестивалі, ярмарки тощо).

Існує два шляхи, якими іншомовні слова можуть потрапити в українську мову, - усний і писемний. Усний шлях передбачає проникнення англомовного запозичення в українську мову через постійне усне спілкування народів-носіїв відповідних мов. У цьому випадку англомовні слова запозичують «на слух», тому найчастіше спосіб їх написання в англійській мові не враховують. Такий шлях запозичення англомовних слів був типовим у той час, коли письмо не набуло значного поширення. Процес усного запозичення англомовної лексики відбувається простіше й швидше, але слова при цьому можуть спотворюватися і значно відрізнятися від тих, які існують в англійській мові. Під писемними запозиченнями розуміємо такі слова англомовного походження, які потрапили в українську мову через тексти, зазвичай під час перекладу оригінальних англомовних текстів українською мовою. Процес засвоєння таких слів в українській мові триває значно довше й може зберігати риси слів, що не є притаманними фонетичній і граматичній системам української мови. Зазвичай писемним шляхом англомовні запозичення потрапляють в українську мову в процесі вивчення культури англомовних країн та власне англійської мови українцями.

Характерними рисами процесу залучення й адаптації англізмів, на думку К. Демченко, є: 1) збільшення кількості нових слів, що ввійшли до активного вжитку з проникненням реалій, які вони позначають: стікер (від англ. sticker), чопер (від англ. chopper), Фринет (від англ. freenet) тощо (Наші співвітчизники часто використовують стікери не для того, щоб прикрасити приміщення, а щоб візуально приховати його недоліки (Стікер, 2022)); 2) розширення актуальності семантичного значення англізмів, які функціонували в українській мові обмежено, їх уживали на позначення певних реалій життя в англомовних країнах: кросовер (від англ. crossover), сендвіч (від англ. sandwich), панкейк (від англ. pancake) тощо (В Америці популярні панкейки - теж різновид млинців, дуже пухких та смачних (Американський, 2022)) (Демченко, 2005).

У процесі адаптації англомовних запозичень в українській мові виокремлюють три етапи: початковий, поглиблений та етап повного освоєння. Кожному з цих етапів властиві диференційні ознаки, які стосуються фонетичного, лексико-семантичного, морфологічного й мовленнєвого рівнів мови. лексичний слово англомовний запозичення

Початковий етап пов'язуємо зі зміною морфемної членованості англізмів в українській мові, зокрема з: 1) утворенням одного слова зі словосполучення (англ. super car - укр. суперкар, англ. stake holder - укр. стейкходер, англ. cover note - укр. ковернот) (Стейкхолдерами є і всі співробітники компанії, державні органи, банки, у яких ви кредитуєте або в яких відкриті ваші рахунки і багато інших (Хто, 2022)); 2) злиттям компонентів складного слова, яке в англійській мові пишуть через дефіс (англ. over-draft - укр. овердрафт, англ. timesheet - укр. таймшит, англ. mind-map - укр. майндмеп) (Розмір овердрафту залежить від обсягу грошових надходжень за минулий квартал і фінансової ситуації у клієнта (Що таке овердрафт, 2022));

переходом слова з однієї частини мови в іншу без використання словотвірних афіксів (англ. off-shore (прикм.) - укр. офшор (ім.)) (Використання офшорів - один із найвідоміших та найефективніших методів податкового планування, але, як бачимо, міжнародне співтовариство не може прийти до єдиного визначення цього терміна (Офшор, 2022)).

Поглиблений етап передбачає: 1) виділення однакових компонентів у групах англізмів за схожістю кінцевих елементів: іменники на -ер (лайнер (англ. liner, таймер (англ. timer)), -ор (коректор (англ. corrector), навігатор (англ. navigator)), -инг та -інг (копірайтинг (англ. copywriting), роумінг (англ. roaming)) тощо (Плата операторам-партнерам за міжнародний роумінг проводиться в іноземній валюті (Безпека, 2022)); 2) розвиток нових суфіксів англомовного походження в українській мові (фітнес (англ. fitness), прогрес (англ. progress) (Певного прогресу досягнуто, але необхідно зробити ще більше для завершення цього першого огляду (Перегляд, 2022)).

На етапі повного освоєння запозичення спостерігаємо: 1) участь англізмів у процесі словотворення через посередництво суфіксів української мови (спонсорство, спонсорський (від англ. sponsor); тинейджерка, тинейджерський (від англ. teenager); маркетинговий (від англ. marketing); експортувати (від англ. export)) (Етикетки на продуктах харчування відбивають маркетингові стратегії продавця, який успішно заробляє на страху споживача перед глютеном, ГМО, гормонами та іншими розтиражованими в ЗМІ міфами про здоров'я (Безглютенова, 2022)); 2) утворення нових складних слів на основі англізмів та українських або раніше запозичених слів (іміджмейкер, відеорегістратор, трицикл) (Насправді, якщо людина ставиться серйозно до свого іміджу, то з іміджмейкером співпрацювати буде довгий час (Професія, 2022)); 3) закріплення правописної форми складних слів (топ-модель (від англ. top і model), концепт-кар (від англ. concept і car), інтернет-клуб (від англ. internet і club), стріт-арт (від англ. street і art) тощо) (Існує хибна думка, що єдиним проявом стріт- арту є графіті - покриття поверхонь малюнками та стилізованими написами (Стріт-арт, 2022)).

Більшість іменників англомовного походження бере участь у процесах словозміни та словотворення, однак існує група англізмів, які не мають словотвірної парадигми й залишаються невідмінюваними: сек'юріті (від англ. security), портфоліо (від англ.portfolio) та ін., наприклад: Але попри таку важливість портфоліо, у багатьох дизайнерів-початківців воно ще не оформлене належним чином або ж взагалі відсутнє (Портфоліо, 2022). Графічно й фонетично неадаптованими в українській мові залишаються абревіатури CD (від англ. compact disk), IQ (від англ. intellect quality), PIN (від англ. personal identification number), WWW (від англ. World Wide Web) і подібні, наприклад: З моменту винайдення показника IQ його середнє значення підвищувалось, а зараз спостерігається спад (Карта, 2022). Часто абревіатури поєднуються з раніше засвоєними українською мовою іншомовними запозиченнями: FM-радіо, MP3-meep, QR-код, VIP-послуга тощо: Головною перевагою QR-коду над звичайним штрих-кодом є можливість сканування звичайною камерою смартфона та великий обсяг інформації, що кодується (Що таке QR-код, 2022).

У більшості випадків англомовні запозичення є максимально точними й лаконічними, чим пояснюємо зручність їх використання. Адже запозичання лексем часто відбувається з метою економії мовних засобів, яку англомовні слова здатні забезпечити, на відміну від багатьох власне українських і калькованих описових виразів. З метою економії були запозичені, зокрема, такі лексеми: бренд (від англ. brand) - розрекламована торгова марка; грант (від англ. grant) - грошова допомога на навчання чи наукове дослідження; прайм-тайм (від англ. prime time) - ефірний час, який охоплює максимальну кількість слухачів або глядачів); стейкхолдер (від англ. stakeholder) - зацікавлена сторона; фундація (від англ. foundation) - пожертвування коштів на заснування чого-небудь).

Сьогодні залучення англізмів до лексичного складу української мови й активне їх використання в усному й писемному мовленні зумовлює утворення синонімічних пар та рядів: сіті - таун - місто, шоп - супермаркет - магазин. Часто запозичення мають власне українські відповідники: фейс (від англ. face) - обличчя, саунд (від англ. sound) - звук, семпл (від англ. sample) - зразок, сейл (від англ. sale) - розпродаж, гліттер (від англ. glitter) - блиск, панкейк (від англ. pancake) - млинець.

У таких випадках, на нашу думку, іншомовними запозиченими словами не слід зловживати. Вони доречні лише тоді, коли в мові немає власне українського слова з потрібним відтінком лексичного значення або стилістичного забарвлення. Тому запозичати лексеми варто лише тоді, коли українська мова не має власного лексичного позначення для якогось поняття. З випадками вживання слів іншомовного походження без жодної на те причини сьогодні дедалі частіше маємо справу на сторінках преси, у теле- й радіопередачах. На відміну від багатьох інших країн, де слово може стати надбанням літературної мови тільки після дозволу академічної мовознавчої установи, в Україні питання вживання запозичень не регульоване. Як наслідок, замість того, щоб пошукати відповідне слово в далеко не бідній з лексичного погляду рідній мові або надати відомій лексемі нового значення, семантично розширивши її, українці, на жаль, досі бездумно використовують запозичення. Вважаємо, що тут варто говорити більше про моду на іншомовну лексику, ніж про неспроможність української мови забезпечити ефективне спілкування у сфері масової комунікації.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Отже, на підставі здійсненого дослідження доходимо висновку, що одним зі способів розвитку мови й розширення її лексичного запасу є запозичення слів. Це природний процес, і чим більше контактів установлюється між країнами й народами, тим активніше він протікає. Технічний прогрес,

наукові відкриття, розвиток культури й мистецтва - усе це вимагає появи нових понять і, якщо їх немає в одній мові, то їх найчастіше запозичують з інших. На нашу думку, за умови збереження комунікативності та функціонально-стилістичних обмежень англізми є одним із важливих джерел поповнення лексичного запасу сучасної української мови. Адаптуючись до норм української мови, більшість англомовних запозичень поступово стає частиною української загальновживаної лексики.

Разом з тим вважаємо, що процес залучення, адаптації та функціонування англізмів в українській мові становить багатовимірну проблему й потребує глибокого подальшого дослідження на фонетичному, граматичному, структурно-семантичному й контекстуальному рівнях.

Література

1. Демченко, К. В. (2005). Функціонування іншомовних лексем у текстах публіцистичного стилю. Культура народов Причерноморья. № 69. С.170 - 172.

2. Американський сніданок по-українськи: панкейки з йогуртом та смородиною.

3. «Безглютенова вода» та інші маркетингові стратегії.

4. Безпека, тарифи та безкоштовний роумінг. Як мобільні оператори працюють під час війни.

5. Карта дня: в яких країнах найбільший рівень IQ та від чого він залежить.

6. Офшор як спосіб мінімізації оподаткування.

7. Перегляд програми stand-by: МВФ бачить прогрес, очікує більше роботи.

8. Портфоліо: з чого почати та як розвивати.

9. Професія іміджмейкера затребувана і перспективна.

10. Стікер - що це таке? Де використовується.

11. Стріт-арт у деталях: чому це мистецтво?

12. Хто такі стейкхолдери і як враховувати їх вигоди, переслідуючи свої інтереси?

13. Що таке QR-код та як його використовувати вчителю?

Размещено на Allbest.ru