Граматичний статус іншомовного компонента "фест" та особливості його освоєння в сучасній українській мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Граматичний статус іншомовного компонента "фест" та особливості його освоєння в сучасній українській мові

Кавера Наталія Вікторівна, кандидат філологічних наук, Національна академія Служби безпеки України

У статті досліджено особливості освоєння іншомовного компонента «фест» у сучасній українській мові. З'ясовано, що за своєю граматичною природою запозичення «фест» являє собою скорочення, яке ввійшло в український лексикон із германських мов, заступивши узвичаєну повну іменникову форму «фестиваль» і водночас зберігши її лексичні значення та граматичні категорії роду, числа, відмінка. Установлено, що запозичений компонент «фест» поширений у мовленні українських засобів масової інформації та виявляє високу дериваційну продуктивність. Це підтверджують великі словотвірні гнізда, у яких «фест» є базовим. З'ясовано, що нові слова утворено здебільшого морфологічним способом словоскладання, рідше - основоскладання. Висловлено припущення, що в разі фіксації в словникових реєстрах лексеми «фест» на позначення мистецького заходу слова, утворені поєднанням питомого чи запозиченого іменника з «фест», можна вважати юкстапозитами й писати їх із дефісом. Проаналізовано також відповідність варіантів написання інших неолексем із «фест» чинній орфографічній нормі. Доведено необґрунтованість дефіса в запозиченнях, що містять у своєму складі іменники-англіцизми, які не функціонують у сучасній українській мові як самостійні слова з предметним значенням і не зафіксовані в реєстрах словників. Наголошено, що часто вживані в текстах засобів масової інформації найменування культурно-мистецьких зібрань із запозиченим компонентом «фест» не прийнятні, оскільки їх творення та написання суперечать нормам сучасної української літературної мови й мають руйнівний вплив на її традиції. Запропоновано узвичаєні прикметникові та іменникові конструкції для номінації фестивалів.

Ключові слова: запозичення, словотвір, юкстапозиція, основоскладання, складний іменник, граматична норма, орфографічна норма.

Natalia Kavera,

Ph.D in Philological Sciences, National academy of Security Service of Ukraine фест іншомовний неолексема орфографічний

THE GRAMMAR STATUS OF THE FOREIGN COMPONENT `FEST' AND THE FEATURES OF ITS ADAPTATION IN MODERN UKRAINIAN

The article explores the features of adaptation of a foreign component `fest' in modern Ukrainian. It is found that, according to its grammatical nature, borrowing `fest' is a reduction that has come in the modern Ukrainian lexicon from Germanic languages, replacing the usual full form `festival' and retaining its lexical meanings. In modern Ukrainian speech the foreign component `fest' functions as a real masculine noun of the second declination, which is also characterized by the grammatical category of the number, implemented in the singular and plural forms, but it has not been recorded in Ukrainian lexicographic works yet. It is established that in modern Ukrainian the borrowed component `fest' has a high word-building activity and forms new derivatives in morphological ways of word-building, for the most part juxtaposition and rarely drafting of stems. The correspondence of spelling of the new derivatives to the current spelling norms is analyzed, the typical violations of the current Ukrainian spelling rules are revealed and the normative spelling variants of the new juxtaposits are proposed. It is proved that common names of cultural and artistic gatherings, which have the borrowing `fest' in their structure, are unacceptable and understandable not for all Ukrainian native speakers because the formation and spelling of these nominations contradict the norms of modern Ukrainian literary language and have a devastating impact on its traditions. The usual adjective and noun constructions for the nomination of festivals are offered.

Keywords: borrowing, word-building, juxtaposition, drafting of stems, complex noun, grammatical norm, spelling norm.

Постановка проблеми в загальному вигляді та зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

Запозичення, як відомо, є одним з основних шляхів збагачення словникового складу сучасної мови. Безперервні технологічні інновації, формування глобального інформаційного простору, активне міжнародне співробітництво в різних галузях, розвинений туризм сприяють входженню в український лексикон чужомовних елементів, а широке використання нових іншомовних слів у щоденному спілкуванні прискорює їхню орфоепічну, граматичну й орфографічну адаптацію в мові- реципієнтці.

Запозиченнями насичені найменування українських масових свят, показів, оглядів мистецьких досягнень. Зокрема, часто вживаним у них є чужомовний компонент фест, напр.: Може, це прийде з розвитком і розширенням фесту (Gazeta.ua, 26.07.2016); Добре, що є в цьому житті хоч щось незмінне, наприклад, цей фест (Gazeta.ua, 23.07.2019). Його поєднують здебільшого з іменниками, серед яких є різні за походження власні й загальні найменування: VI фольклорно-етнографічний фестиваль «Маланка Фест» (Gazeta.ua, 13.01.2017); Екс-президент України Віктор Ющенко надав 220 тис. гривень для проведення фестивалю «Мазепа-фест»у Полтаві (Кореспондента^ 07.07.2010); Такий унікальний музичний флешмоб був проведений у рамках фестивалю «Щедрик <1>ест». (Gazeta.ua, 25.01.2019); 1-12 січня у Харкові пройшов всеукраїнський фестиваль вертепів «Вертеп-Фест 2020». (24 tv.ua. 12.01.2020); ..ми грали на великій сцені, яку можна порівняти зі сценами фестивалів «Файне місто» чи «Захід фест» (Gazeta.ua, 08.12.2016); 23 серпня в Києві відбувся Бізнес-фест для провідних організацій України та Казахстану (Кореспондента^ 28.09.2018); На площі Водограю. відбувся фуд фест (Gazeta.ua, 15.09.2019).

Проаналізувавши ці найменування, звертаємо увагу передусім на розбіжності в їхньому написанні та порушення чинних орфографічних норм сучасної української літературної мови. Зокрема, не зрозумілим є правопис таких назв, як «Ма- ланка Фест», «Мазепа-фест», «Щедрик Фест», «Вертеп-Фест 2020», бізнес-фест, фуд фест. Також, на наш погляд, не відповідає орфографічним правилам написання слів авіа фест, еко-фест, мото фест (Надлегкий український літак «Аеропакт-40» показали в Харкові під час фестивалю «Харків авіа фест» (Gazeta.ua, 25.09.2018); Еко-фест «ДІЛИ» був благодійним (Gazeta.ua, 23.09.2019); У селі Петрівка Полтавського району розпочався триденний колосальний мото фест (Gazeta.ua, 28.06.2019). Не завжди в текстах українських засобів масової інформації дотримано й граматичних норм під час уживання запозиченого компонента фест, напр.: Піаніст і композитор... Юхим Чупахін (на знімку) під час виступу на «Альфа Джаз Фесті» (Gazeta.ua, 05.07.2016); За словами заступника мера Львова Андрія Москаленка, навіть на «Альфа Джаз Фест», що відбудеться у кінці червня, залишилося мінімум вільних місць (Gazeta.ua, 14.04.2016); На «Сакура Фест» в Ужгороді заплановано два винних фестивалі (Gazeta.ua, 28.03.2017). Усі ці порушення норм сучасної української літературної мови, що трапляються в писемному мовленні сучасних засобів масової інформації, зумовлюють актуальність нашого дослідження.

Мета пропонованої статті - вивчити особливості граматичного освоєння запозичення фест у сучасній українській мові.

Для реалізації поставленої мети потрібно виконати такі завдання: з'ясувати морфологічну природу іншомовного компонента фест у сучасній українській мові, проаналізувати його словотвірний потенціал, визначити відповідність варіантів написання нових дериватів чинній орфографічній нормі. Вивчення запозичення фест, на нашу думку, сприятиме його орфографічному й граматичному унормуванню або доведе недоцільність функціонування цього елемента в сучасній українській мові за наявності узвичаєних аналогів.

Новітні запозичення, їхня лексико-семантична класифікація, зміна значеннєвої структури в процесі функціонування в українській мові, словотвірний потенціал та структурно-семантична типологія дериватів у сформованих ними словотвірних гніздах стали об'єктом досліджень українських мовознавців О. Стишова, Н. Клименко, Є. Карпіловської, Л. Кислюк,

І. Коробової, С. Зайцевої, Т. Лелеки, Л. Архипенко, С. Федорця та ін. Проте іншомовні лексичні одиниці, подібні до фест, вивчені не достатньо на граматичному рівні. Саме цим пояснюємо розбіжності в написанні нових лексем із фест в журналістських текстах та численні відхилення від норм сучасної української літературної мови.

Виклад основного матеріалу дослідження

В українському вжитку культурно-мистецьке зібрання традиційно називають словом «фестиваль» (фр. festival, від лат. festivus - веселий), за яким закріплені такі значення: 1) огляд професійного або самодіяльного музичного, театрального мистецтва, кіномистецтва (напр.: кінофестиваль у Каннах); 2) масові святкування з демонстрацією творів різних видів мистецтв (естрадного, циркового та ін.) (Новий словник іншомовних слів, 2008: 623). Проте в текстах засобів масової інформації та рекламі його часто заступає запозичений компонент фест, який зберігає ту саму семантику й морфологічну природу. Його поки немає в реєстрах відомих словників іншомовного походження (Бибик, Сюта, 2012; Новий словник іншомовних слів, 2008), але в сучасному публіцистичному мовленні фест функціонує як повноцінний відмінюваний іменник чоловічого роду другої відміни, пор.: 20-30 листопада пройде другий всеукраїнський кавовий фест (Кореспондент.^, 29.11.2019); Головний продукт фесту - сало, яким славиться Вінниччина (Gazeta. ua, 23.05.2018); Локація фесту розбита на кілька алей парку (Gazeta.ua, 29.07.2016); ..ходи собі фестом (та довкола) і дякуй подумки організаторам (Gazeta.ua, 02.11.2018); ...на фесті організовують маркет подарунків, ялинкових іграшок та прикрас, вистав. (Кореспондент.^, 29.11.2019). Він уживаний не тільки у формі однини, а й множини: ..це зовсім не заважає її команді якісно організовувати конференції, тімбілдінги, фести, розкішні весілля. (Gazeta.ua, 03.07.2019); Одне діло розмови в літкав'ярнях і на фестах, де всуціль усміхнені демократи-однодумці (Gazeta.ua, 02.09.2016); За три квартали 2019 року Нікі Ромеро .. виступив на фестах і великих інвентах в Європі, в Азії, в США і Канаді. (Gazeta.ua, 17.10.2019).

Запозичення фест є результатом продуктивного в англійській мові словотвірного процесу скорочення від іменника festival. Скорочення (англ. clipping) являє собою усічення морфемного складу слова, унаслідок чого залишається частина слова, яка функціонує після втрати його певних елементів. Це явище, зумовлене мовною економією, особливо набуло поширення у ХХ столітті. Скорочення в усному мовленні завжди співіснують з повними формами, напр.: doc - doctor, prof - professor, sis - sister. В англійській мові нові іменникові утворення функціонують як вільні форми, набуваючи при цьому граматичних категорій, зокрема вживаються в множині (profs, docs), мають закінчення родового відмінка (prof's explanation, dad's chair) (Михальчук, 2013: 72).

Унаслідок скорочення повна форма може втрачати початок, середину або кінець. Зважаючи на це, Н. О. Михальчук виокремлює три типи скорочень: кінцеве (апокопу), серединне (синкопу) і початкове (аферезу). Дослідниця стверджує, що з-поміж них в англійській мові переважає апокопа через специфіку наголосу, який здебільшого падає на перший склад, напр.: cap - captain «капітан», stip - stipend «стипендія». Акцентуаційні особливості не є перешкодою для апокопи, коли скорочуються запозичення: gym - gymnasium, lab - laboratory (Михальчук, 2013: 73). На нашу думку, слово «фестиваль» зазнало словотвірного процесу апокопи в германських мовах, зокрема в англійській, а в лексичну систему сучасної української мови скорочення фест увійшло як готова до вживання мовна одиниця, що пристосовується до граматичних і орфографічних норм мови-реципієнтки та зазнає лексикалізації.

Запозичений компонент фест виявляє досить високу дериваційну активність і продуктивність уже в межах українського словотворення. Про це свідчить наявність великого словотвірного гнізда, у якому воно є базовим. Зокрема, іншомовний компонент фест вільно поєднується з різними за походженням іменниками, утворюючи слова, що, на нашу думку, можна вважати юкстапозитами та композитами за умови внесення запозичення фест до словникового реєстру української мови як повнозначного іменника. У структурі нових дериватів фест завжди виступає другим компонентом.

Однією з найбільших є група, що охоплює складні іменники, утворені за моделлю «питома загальна назва + фест», напр.: вертеп-фест, картопля-фест, козак-фест, короп-фест, ліс-фест, наливка-фест, перлина-фест, родина-фест, щедрик-фест тощо, напр.: 1-12 січня у Харкові пройшов всеукраїнський фестиваль вертепів «Вертеп-Фест 2020». (24 tv.ua. 12.01.2020); Восени стандартно стартує картопля-фест на всіх городах країни (Gazeta.ua, 20.09.2019); Під час етно-рок-фестивалю «Козак Фест» у селі Жовтоолександрівка П'ятихатського району на Дніпропетровщині загинув 48-річний працівник сцени (Gazeta.ua, 08.06.2019); У Тернополі пройшов щорічний кулінарний фестиваль «Короп Фест» (Gazeta.ua, 18.07.2017); Якось вирішили затіяти «Ліс Фест» - метал-фестиваль у Парку партизанської слави (Gazeta. ua, 23.11.2017); З музикою, спиртним і м'ясною закускою 2-3 вересня у Києві пройшов «Наливка фест» (Gazeta.ua, 04.09.2017); Восени збірна Білоцерківського району посіла ... друге місце ... на Міжнародному конкурсі-фестивалі дитячо-юнацької творчості «Перлина Фест» (Gazeta.ua, 24.12.2018); У селі Шкарівка 14 травня пройшов районний конкурс «Родина Фест» (Gazeta.ua, 05.05.2019); Сьогодні повторити шлях славетної капели отримали можливість переможці «Щедрик Фесту» - камерний хор «Кредо» (Київ) (Gazeta.ua, 30.12.2018).

Досить кількісною є група юкстапозитів, утворених від запозичення фест та іншомовної загальної назви (бізнес-фест, джаз-фест, квест-фест, марафон-фест, сакура-фест, футбол-фест), напр.: 23 серпня в Києві відбувся Бізнес-фест для провідних організацій України та Казахстану (Кореспондента^ 28.09.2018); В рамках проєкту... відбудеться. «Квест- фест». (Gazeta.ua, 30.07.2019); ..нічний марафон-фест - це легендарний формат бігових змагань в усьому світі (Gazeta. ua, 23.06.2017); В Ужгороді в період цвітіння сакури, з 23 квітня до 2 травня, традиційно проходить «Сакура Фест» (Gazeta.ua, 11.04.2018); Головний тренер збірної України Андрій Шевченко побував у Коломиї на турнірі «Покуття футбол фест». (Gazeta.ua, 29.06.2019).

У мовленні засобів масової інформації поширені лексичні утворення на зразок данс фест, керол фест, музик фест, октоберфест, фуд фест, хоум фест тощо, напр.: Хореографічні ансамблі «Візаві» та «Яворина» вибороли золоті медалі й дипломи першого ступеня на третьому Всеукраїнському фестивалі хореографічного мистецтва «Планета данс фест» (Gazeta.ua, 04.12.2015); Фестиваль «Керол фест» проходить у Хрещатому парку біля арки Дружби народів (Gazeta. ua, 12.01.2018); Концертом-закриттям стане творчий портрет композитора Мирослава Скорика, багаторічного художнього керівника «Київ Музик Фесту» (Gazeta.ua, 28.09.2018); Традиційний фестиваль пива - Октоберфест - стартував у суботу в Мюнхені (Укрінформ, 21.09.2019); У Маріуполі заходи відбудуться в межах фестивалю «Хоум фест». (Gazeta. ua, 22.08.2016); На площі Водограю у центральному парку відбувся фуд фест (Gazeta.ua, 15.09.2019). Вони об'єднують у своєму складі запозичені субстантиви, здебільшого англіцизми (данс, керол, музик, октобер, фуд тощо), що не функціонують в сучасній українській мові як самостійні повнозначні слова з предметним значенням. Їх також немає в реєстрах проаналізованих словників іншомовних слів (Бибик, Сюта, 2012; Новий словник іншомовних слів, 2008). Уважаємо, що лексичні одиниці данс фест, керол фест, музик фест, октоберфест, фуд фест, хоум фест тощо не є в українській мові юкстапозитами. Писати їх окремо або з дефісом немає підстав, бо це суперечить чинним правилам правопису складних слів: «з дефісом пишемо складні іменники, утворені з двох самостійних іменників без сполучного голосного звука» (Український правопис, 2019: 53). На наш погляд, їх доречно писати разом, напр.: дансфест, керолфест, музикфест, остобер- фест, фудфест, хоумфест.

Опрацьований фактичний матеріал дає підстави стверджувати, що запозичення фест спроможне утворювати іменники- композити, які є результатом основоскладання, тобто поєднання основ кількох слів за допомогою інтерфіксів -о-, -е-, напр.: хлібофест, роботофест (Перший в Україні фестиваль «Хлібо фест» пройшов у столичному парку імені Тараса Шевченка в неділю, 9 жовтня (Gazeta.ua, 11.10.2016); В рамках проєкту. відбудеться. хай-тек фест «Робо-фест». (Gazeta.ua, 30.07.2019). Таких дериватів мало, тому цей спосіб не є продуктивним.

Запозичення фест поєднується з іншомовними частинами авіа-, аеро-, еко-, етно-, мото-, теле-, фолк- (фольк-) тощо, напр.: Надлегкий український літак «Аеропакт-40» показали в Харкові під час фестивалю «Харків авіа фест» (Gazeta.ua, 25.09.2018); Еко-фест «ДІЛИ» був благодійним (Gazeta.ua, 23.09.2019); У селі Петрівка Полтавського району розпочався триденний колосальний мото фест (Gazeta.ua, 28.06.2019). Згідно з вимогами чинного правопису слова з першими часто вживаними іншомовними частинами на голосний і приголосний: абро-, авіа-, авто-, агро-, аеро-, аква-, алко-, арт-, астро-, аудіо-, біо-, боди-, боді-, веб-, геліо-, гео-, гідро-, дендро-, екзо-, еко-, економ-, етно-, євро-, зоо-, ізо-, кібер-, мета-, метео-, моно-, мото-, нарко-, нео-, онко-, палео-, пан-, пара-, поп-, прес-, псевдо-, смарт-, соціо-, теле-, фіто-, фолк- (фолк-), фонота ін. пишемо разом (Український правопис, 2019: 48). Відповідні орфографічні варіанти мають слова авіафест, екофест, мотофест.

Кількісно велику групу становлять номінації, у яких запозичення фест поєднане з власною питомою або іншомовною назвою (Дністер-фест, Гоголь Фест, Мамай Фест, Леся-фест, Франко Фест, Оскар Фест, Харків авіа фест): Ситуація сталася під час інтерв'ю на фестивалі «Дністер-фест» (Gazeta.ua, 11.07.2017); «Гоголь Фест», «Мамай Фест», прийшла черга «Ше Фесту» (Gazeta.ua, 26.07.2018); В рамках проєкту ... відбудеться літературний фест «Леся-фест». (Gazeta.ua, 30.07.2019); Подія відбудеться в рамках проекту «Франко Фест» (Gazeta.ua, 25 серпня 2016); Іще одна стрічка «Оскар Фесту» - американська музична драма «Народження зірки» режисера Бредлі Купера (Gazeta.ua, 21.02.2019).

Погоджуємося з К. Городенською, що всі проаналізовані вище найменування фестивалів не органічні для української мови, часто не зрозумілі, а їхній теперішній правопис - ні з дефісом, ні разом із прізвищем -нічим не вмотивований і суперечить нормам сучасної української літературної мови, оскільки фест «не можна вважати прикладкою до прізвища, бо немає в українській мові самостійного іменника фест, що виділяв би якусь характерну ознаку такої власної назви» (Горо- денська, 2019: 144).

У разі фіксації запозиченого компонента фест у словниковому реєстрі як повнозначного іменника утворення Дністер- фест, Гоголь-фест, Мамай-фест, Леся-фест, Франко-фест, Оскар-фест, Харків-авіафест тощо, на нашу думку, можна буде вважати прикладками з означуваним іменником і писати з дефісом, оскільки означальним іменником буде родова (слово із широким значенням) назва, тобто запозичення фест, ужита після іменника - видової назви (слова з вузьким значенням) (Український правопис, 2019: 54).

Загалом, на відміну від англійської мови, в українській мові не передають ознаку кого-, чого-небудь за допомогою іменника. Цю функцію традиційно виконує прикметник. Тому природно вживати вертепний, картопляний, козацький, лісовий, родинний, бізнесовий, джазовий, квестовий, футбольний фестиваль. Не порушуватимуть чинну граматичну норму іменникові словосполучення фестиваль вертепу, картоплі, лісу, наливки, родини, сакури, футболу, хліба тощо.

Деструктивно також впливають на українське прикметникове словотворення лексичні утворення дансфест, керол- фест, музикфест, октоберфест, фудфест, хоумфест тощо. Їхнє вживання безпідставне в українській мовній практиці. Органічними, на наш погляд, є танцювальний, музичний, жовтневий, родинний, харчовий фестиваль або фестиваль танцю, щедрівки, родини, їжі.

З англійської мови в українські тексти засобів масової інформації потрапили номінації фестивалів, у яких запозичення фест поєднується з двома означальними іменниками, напр.: «Альфа Джаз Фест», «Кава Квест Фест», «Київ музик фест», «Оперета музик фест», «Швейк фест Галичина-2007» тощо, напр.: ...був спонсором та ініціатором заснування «Альфа Джаз Фест» - музичного фестивалю у самому центрі міста Лева (Gazeta.ua, 07.01.2020); Фестиваль «Кава Квест Фест» пройде із 31 серпня по 1 вересня на ВДНГ(THE VILLAGE SPECIAL, 23.08.2019); Вся нова музика сконцентрована в гетто двох фестивалів: «Київ музик фест» і «Музичні прем'єри сезону»... (Gazeta.ua, 20.07.2017); Виник фестиваль «Офест» - «Оперета музик фест», який проводиться в Бучі. (Gazeta.ua, 21.05.2018); Цього Швейка, викуваного львівськими ковалями, встановили члени Клубу велотуристів-друзів природи «Рух» під час Міжнародного туристичного фестивалю «Швейк фест Галичина-2007» (Gazeta.ua,11.10.2016). Усі ці найменування також суперечать українській граматичній нормі та не відповідають чинним орфографічним правилам. Не зрозуміло, чому українські журналісти нехтують граматичними традиціями та словотвірними багатствами рідної мови й використовують іншомовні моделі. На нашу думку, логічними та доречними будуть найменування на кшталт джазовий фестиваль «Альфа», кавовий квестовий фестиваль (або квестовий фестиваль кави), Київський музичний фестиваль, фестиваль оперети, Міжнародний туристичний фестиваль у Галичині «Швейк» тощо.

Висновки та перспективи подальших розвідок

Запозичення фест закріпилося й функціонує в сучасній українській лексичній системі як відмінюваний іменник другої відміни чоловічого роду, зберігши семантику повної форми «фестиваль». Цьому сприяє його часте використання в мовленні засобів масової інформації та рекламі. Запозичення фест сформувало достатньо потужне словотвірне гніздо, поєднавшись із різними за походженням і значенням іменниками. Його деривати можна буде вважати складними іменниками, утвореними словоскладанням або основоскладанням, і писати згідно із чинними правилами орфографії, якщо іншомовний компонент фест увійде в реєстр українських академічних лексикографічних праць. Не відповідають граматичним законам утворення юкстапозитів в сучасній українській мові, а отже, не є ними неолексеми дансфест, керолфест, фудфест, хоумфест. Загалом дослідження особливостей функціонування в сучасній українській мові запозичення фест поглибить вивчення граматичної природи й словотвірного потенціалу іншомовних слів, сприятиме правильній лінгвістичній кваліфікації нових дериватів та унормуванню в мовленні або доведе недоцільність їхнього вживання.

Література:

1. Бибик С. П., Сюта Г. М. Словник іншомовних слів: тлумачення, словотворення та слововживання / за ред. С. Я. Ермоленко. Харків : Фоліо, 2012. 623 с.

2. Городенська Катерина. Українське слово у вимірах сьогодення. Видання друге. К. : КММ, 2019.

3. Михальчук Н. О. Морфологічні способи словотвору в сучасній англійській мові. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Сер. : Філологічна. 2013. Вип. 39. С. 69-73. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoaf_2013_39_22.

4. Новий словник іншомовних слів: близько 40 000 сл. і словосполучень / Л. І. Шевченко, О. І. Ніка, О. І. Хом'як, А. А. Дем'янюк; за ред. Л. І. Шевченко. К. : АРІЙ, 2008. 672 с.

5. Український правопис : довідкове видання. Київ : НВП «Видавництво “Наукова думка” НАН України», 2019. 390 с.

Список джерел ілюстративного матеріалу:

2. Кореспондент.net. URL: https://korrespondent.net.

3. THE VILLAGE SPECIAL. URL: https://www.the-village.com.ua.

4. 24 tv.ua. URL: https://24tv.ua.

5. Укрінформ. URL: https://www.ukrinform.ua.

References:

1. Bybyk S. P., Syuta H. M. Slovnyk inshomovnykh sliv: tlumachennya, slovotvorennya ta slovovzhyvannya (Dictionary of foreign words: interpretation, word formation and word usage) / za red. S. Ya. Yermolenko. Kharkiv : Folio, 2012. 623 s.

2. Horodens'ka Kateryna. Ukrayins'ke slovo u vymirakh s'ohodennya (Ukrainian word in today's survey). Vydannya druhe. K. : KMM, 2019.

3. Mykhal'chuk N. O. Morfolohichni sposoby slovotvoru v suchasniy anhliys'kiy movi (Morphological ways of word building in modern English). Naukovi zapysky Natsional'noho universytetu «Ostroz'ka akademiya». Ser. : Filolohichna. 2013. Vyp. 39. - S. 69-73.

4. Novyy slovnyk inshomovnykh sliv: blyz'ko 40 000 sl. i slovospoluchen' (New dictionary of foreign words: about 40,000 words and phrases) / L. I. Shevchenko, O. I. Nika, O. I. Khom'yak, A. A. Dem'yanyuk; za red. L. I. Shevchenko. K. : ARIY, 2008. 672 s.

5. Ukrayins'kyy pravopys : dovidkove vydannya (Ukrainian spelling : reference edition). Kyyiv : NVP «Vydavnytstvo “Naukova dumka” NAN Ukrayiny», 2019. 390 s.

Размещено на Allbest.ru