Від каптура до коптора: розвиток значення діалектної лексеми

Размещено на http://www.allbest.ru/

Від каптура до коптора: розвиток значення діалектної лексеми

Валентина Зевако

Тернопільський національний медичний університет

імені І. Я. Горбачевського

У статті з'ясовано етимологію лексеми коптор, яка є частиною виразу з коптором «з верхом, з лишком» в одній зі східнополіських говірок. Досліджено, що цей номен відсутній у словниках поліської лексики та в інших лексикографічних працях, натомість представлена лексема каптур «головний убір», «капюшон» та ін. У тлумачному словнику білоруської мови подано варіанти коптур і каптур як такі, що паралельно вживаються у виразах з коптурам; з каптуром у значенні «вище країв, з верхом». З 'ясовано беззаперечний зв 'язок виразу з коптором у значенні «з верхом, з лишком» із лексемою каптур. Доведено, що семантика діалектних виразів, до складу яких уходить словоформа з коптором, виникла внаслідок метафоричного перетворення значення «головний убір», звідки розвинулося значення «те, що зверху, понад норми».

Ключові слова: східнополіський говір, лексико-семантична система, етимологічний аналіз, тлумачний словник, етимологічний словник.

ОТ КАПТУРА К КОПТОРУ: РАЗВИТИЕ ЗНАЧЕНИЯ ДИАЛЕКТНОЙ ЛЕКСЕМЫ

Валентина Зевако

Тернопольский национальный медицинский университет имени И. Я. Горбачевского

В статье исследуется этимология лексемы коптор, являющейся частью выражения с коптором «с верхом, с горкой» в одном из восточнополесских говоров. Изучено, что данный номен отсутствует в словарях полесской лексики и других лексикографических трудах, однако представлена лексема каптур «головной убор», «капюшон» и др. В толковом словаре белорусского языка приведены варианты каптур и коптур как такие, что параллельно употребляются в выражениях с коптурам; с каптуром в значении «выше краев, с верхом». Обнаружена бесспорная связь между выражением с коптором в значении «с верхом, с горкой» и лексемой каптур. Доказано, что семантика диалектных выражений, в состав которых входит словоформа с коптором, возникла в результате метафорического преобразования значения «головной убор», откуда развилось значение «то, что сверху, сверх нормы».

Ключевые слова: восточнополесские говоры, лексико-семантическая система, этимологический анализ, толковый словарь, этимологический словарь.

FROM THE KAPTUR TO THE KOPTOR: DEVELOPMENT OF THE MEANING OF THE DIALECT LEXEME Valentina Zevako

I. Horbachevsky Ternopil National Medical University

Introduction. The article analyzes the etymology of the lexical item koptor, which is a part of the expression z koptorom ««with an extra part, with a surplus» in one of the East Polesian dialects of Chernihiv region. The analysis takes into account the fact that the dialects of the northern part of the Novgorod-Sivershchina on certain phonetic and lexico-grammatical features are distinguished from other dialects of this area due to some Belarusian features. There are some specifics of stressed and unstressed vocalism, softness of consonants before vowels in the front row, prosthetic consonants, characteristic forms of adjectives and verbs among them.

Purpose. The study of the Ukrainian-Belarusian border dialect remains one of the tasks of historical linguistics, which determines the relevance of the work. Interdialectal connections at the phonetic level have been thoroughly studied and reflected in scientific publications, but the Ukrainian-Belarusian interaction is also characterized by the lexical and semantic level of speech. Therefore, the purpose of the article is to start the research on dialectal vocabulary through a lexical item used in the north of Novgorod-Siversk, but absent in the area, where the dialects have vivid East Polesian features.

Methods. With the purpose of reconstructing the meaning of the word form, we use linguogeographic (taking into consideration the area of lexical item's functioning) and comparative-historical (semantic-etymological analysis) methods.

Results. A study of lexicographic sources shows that the item koptur in expression(s) z koptorom and its invariants with the meaning of mode of action adverb or adverb of measure and degree «with an extra part, over the edge», «too much» is absent in dictionaries of Polissya vocabulary, while in many works there is a lexical item kaptur with semantics «headdress» which is presented as well as «hood», «furnace element in the form of a cornice», «part of the whee», figuratively «old man». The explanatory dictionary of the Belarusian language cites the parallel forms of koptur and kaptur as those used in expressions z kopturam; z kapturom meaning «above the edges, with an extra part».

Having studied the materials of etymological dictionaries of the Ukrainian and Belarusian languages, we can state that the semantic connection of the expression z koptorom in the sense of «top, over» with the lexical item kaptur is indisputable, because we can trace the common seme «above», «coating», «cone-shaped, pyramidal shape».

Originality. Analysis of previously unexplored factual material, interlingual and interdialectal comparisons suggests that the semantics of colloquial expressions, which include the word form z koptorom, arose as a result of a metaphorical transformation of the meaning of «cover», «headdress» (which was above, probably protruding above the forehead, overhead), whence developed the meaning of «that above, above the norm, excess». The semes «above, in addition» and «cone-shaped» (excess) are important for speech.

The article presents the results of a phonetic analysis of sound invariants formed as a result of hypercorrection, intercomponent dissimilation or contact assimilation.

Conclusion. Ukrainian-Belarusian relations, thus, are inherent in the dialect not only in phonetic (full failure to differentiate unstressed back vowel sounds, strong failure to differentiate stressed back vowel-sounds, specific reflection of «yat» in closed stressed syllables; the hardness of the whistling affricate before the vowels of the non-preceding series, elements of teasing and decanting) and grammatical (truncated endings of masculine singular adjectives, unstressed endings offeminine and neuter forms and plurals, specific form of the verb of being), but also at the lexico-semantic levels our analysis.

Keywords: East Polissya dialect, lexico-semantic system, etymological analysis, explanatory dictionary, etymological dictionary.

Постановка проблеми

лексема коптор каптур етимологічний

У східнополіських діалектах особливе місце посідають говірки північної частини Новгород-Сіверського району, оскільки за певними фонетичними й лексико-граматичними особливостями виділяються з-поміж інших українських говорів.

Групу північних говірок, що лежать на північ від лінії, проведеної від Дніпра до гирла Снову через Чернігів, крайніх північних говірок на схід від Снову і далі по обидва боки течії Десни і характеризуються специфічними особливостями, які можна визначити як елементи якання, м'якість приголосних перед відповідниками давніх і та е, називний відмінок прикметників і займенників середнього роду на -ойе; збереження основ на г, к у крайніх членах дієслівної парадигми; дієслова першої особи множини теперішнього часу І дієвідміни на -ом: не'сом, виокремлював І. Матвіяс [7, c. 33].

Ю. Шевельов, характеризуючи процеси диференціації поліських діалектів, зазначав: «На північ від Десни є говірки з характерним для них аканням, м'якими (або напівпом'якшеними) приголосними перед і (ба навіть перед у!), протетичним v перед наголошеним о- (vozero) та формою прикметників сер. роду на -oje (проти форм на -eje в решті поліських говірок: biloje ~ bileje), що є в ґрунті речі білоруські, хоч і мають певні українські нашарування, накладені на них упродовж трьох останніх століть» [12, с. 975].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Про те, що східнополіський говір не становить однотипного утворення, пише М. Железняк. Автор виділяє тут три окремі групи говірок: південні, північні, східні. Особливості північної групи пояснюються взаємодією з білоруськими говірками [5, с. 674]. Білоруські фонетичні й лексико-семаничні особливості сіверських говірок підтримуються суміжними західнобрянськими діалектами.

Відмінності всередині окремих груп поліських діалектів відзначали І. Матвіяс, В. Мойсієнко, Т. Назарова, Г. Півторак; у лінгвогеографічному аспекті східнополіські говори досліджували О. Бабичева, О. Бірюк, В. Ганцов, Н. Дейниченко, Ф. Жилко, І. Зілінський, В. Куриленко, І. Матвіяс, К. Михальчук, Є. Черепанова.

Синхронічний і діахронічний аналіз окремих мовних підсистем, також і лексичної, здійснювали у своїх дослідженнях В. Бережняк, Т. Видайчук, Л. Дика, Л. Дорошенко, О. Курило, П. Лисенко, Я. Литвиненко, В. Мойсієнко, Т. Назарова, А. Орел, М. Поістогова, О. Холодьон, Т. Щербина, О. Юсікова, однак вважаємо за потрібне продовжувати спроби лексико-семантичних розвідок.

Вивчення українсько-білоруського діалектного суміжжя залишається одним із завдань історичного мовознавства, що визначає актуальність роботи.

Предметом нашого розгляду є частина східнополіських говірок, розташованих на півночі Новгород-Сіверщини Чернігівської області. Мікроареал, де зібрані діалектні тексти і який є об'єктом нашого дослідження, об'єднує часткові діалектні системи сіл Грем'яч, Будище, Лесконоги, См'яч, Леньково, Шептаки Новгород-Сіверського району. Українсько- білоруські фонетичні взаємовпливи в описуваному ареалі відзначали свого часу В. Ганцов, Ф. Жилко, І. Зілінський, О. Потебня, О. Соболевський, їх підтверджують сучасні діалектологи. Безперечно, така взаємодія виявляється й на лексико-семантичному рівні говірки.

Метою роботи є етимологічний аналіз окремої діалектної лексеми, широко вживаної на північ від Новгорода-Сіверського і відсутньої на теренах південної частини району, проте властивої білоруській мові й зафіксованої у словниках білоруської мови в аналогічному значенні.

Виклад основного матеріалу дослідження

Східнополіські говори української мови містять значний пласт цікавої й досі не дослідженої етимологічно лексики. Внутрішня форма багатьох слів, наприклад, прислівників зі значенням часу, прозора: |л 'етас ' «минулого року», у/у->л 'етку «улітку, літом», увос 'ан «восени», ->с 'ал'ата, с 'а гол 'ата «цього року» тощо. Водночас денотати певних словоформ, наприклад, деяких прислівників способу дії, визначити досить важко: ->копк 'і, па горшкі «верхи, на плечах», в 'ісп'аткам «ногою, з ноги», ->коптар (варіанти ->коптур, ->коктар) у виразі (і)з ->коптарам / (і)з контурам / (і)з ¹коктаралі зі значенням «з верхом, через край, вище країв» або «забагато, з лишком», на місці якої в літературній мові або інших говірках чуємо «з верхом, з гіркою, з горою, з чубком, з чубчиком».

Словники поліської лексики Г. Аркушина, П. Лисенка, Н. Никончука, «Словарь української мови» Б. Грінченка, словник-довідник «Знаки української етнокультури» В. Жайворонка, «Словник української мови» в 11 томах та інші лексикографічні праці не містять слово коптур / коптор, проте знаходимо його в етимологічному словнику української мови, де читаємо: [ко'нтур] «комин» [3, с. 25]; не зовсім ясне; можливо, результат видозміни запозиченого молд. купто'р (копто'р) «піч» [3, с. 570].

У названих лексикографічних працях натомість зафіксовано лексему каптур, значення якої витлумачують по-різному.

У П. Лисенка, зокрема, читаємо: капту'р, а, ч. 1. Старовинний головний убір заміжньої жінки; очіпок. 2. Широкий залізний обідок на кінці маточини колеса воза. Капту'ра, и, ж. 1. Те саме, що капту'р 1. 2. Те саме, що капту'р 2. [6, с. 92].

Г. Аркушин подає таке тлумачення: каптур¹ [капту'р] -а, ч. 1. `військовий кашкет австрійських солдатів років першої світової війни'; 2. `стара дірява кепка'; 3. `дитяча шапочка'; 4. `беретик (головний убір без козирка)'; 5. перен. `незвично повязана хустка';

6. `карниз у печі'; 7. `спеціальний навіс із вивідною трубою, під яким палили лучину для освітлення хати'; 8. перен. `стара людина'. Каптур<sup>2</sup> [капту'р] -а, ч. `Широкий залізний обідок на тоншому кінці маточини колеса' [1, с. 236].

«Словник української мови» в 11 томах містить такі відомості: каптур, каптура, чол.

1. Те саме, що відлога. 2. Те саме, що клобук. 3. Старовинний жіночий головний убір із круглим наголовком, затягнутим кольоровою тканиною [11, с. 97].

В. Жайворонок подає схоже роз'яснення: ка'птур - 1) відлога, коба, кобка, що накидається на голову, а іноді й на обличчя; див. кобеняк 1; 2) клобук (див.); 3) старовинний жіночий головний убір із круглим наголовком, затягнутим кольоровою тканиною [4, с. 273].

У Б. Грінченка знаходимо: каптур, -ра, м. 1. Клобукъ, капюшонъ монашескій.

2. Капюшонъ у верхней одежды. Чуб. VII. 419. См. капа, богородиця, відлога. 3. Женскій головной уборъ съ круглымъ дномъ изъ цветной матеріи, разновидность очіпка. 4. Родъ наказанія женщинъ [10, с. 218].

Отже, узагальнимо: лексема каптур має значення «головний убір»; «відлога (капюшон)»; «елемент печі у вигляді карнизу»; «навіс з вивідною трубою»; «частина колеса»; у переносному значенні «стара людина».

Те, що словоформи каптур і коптор є фонетичними варіантами однієї лексеми, доводить тлумачний словник білоруської мови. Тут читаємо: коптур, -а і каптур² , - а, м. У выразах: з коптурам; з каптуром - вышэй краеу; з верхом [10, с. 711].

Перевіряємо значення слова каптур: каптур¹ , -а, м. 1. Дзіцячьі або жаночы галауны убор, які завязваецца пад падбародкам і пакідае адкрытым толькі твар; капар². 2. Невялікі дах, заслона, навес конусападобнай формы над чым-н. 3. Абл. Верх печы у выглядзе дзвюх сценак, якыя узвышаюцца над ляжанкай. Каптур ² гл. коптур [10, с. 633].

Яке походження слова каптур? Ось дані з етимологічного словника УМ: ка'пту'р ¹ `чернецький клобук, відлога в верхньому одязі; старовинний жіночий головний убір, різновид очіпка', [капту'рка] `чоловічий головний убір (вовняний ковпак у вигляді зрізаного конуса)', капту'рник `чернец'», [закапту'рити] `закрити каптуром'; [капту'ра] (жін. р.) `відлога, башлик', [капту'рок] `каптанець', ст. каптуръ, капътуръ, каптура `тепла шапка', бр. капту'р `капор, чепець'; [шапка з навушникам; вид дитячого головного убору; найвища передня частина печі; абажур; покришка на казанок для самогону]', п. kaptur `відлога, чернецький каптур'; (ст. і діал) ковпак, що одягають на голову чи на очі деяким тваринам, птахам; покриття для різних знарядь; дашок над комином; капиця, ч. ст. kaptur, kaptour `каптур, відлога', [kaptur] `чепець'; очевидно, запозичення з тюркських мов; пор. чаг. каптур-баі `великий, глибокий мішок' [3, с. 377].

В етимологічному словнику білоруської мови читаємо: Каптур `дзщячы або жаночы галауны убор', `галауны убор, які старыя кабеты насілі пад хусткай', `абруч, якы насілі жанчыны на галаве', `высокая прычоска', Особым чынам завязаная намітка'; `пірамідальна выцяжны комін над горнам'; `абажур'; `дзесяты сноп, якым накрываецца бабка', `з коптурам, з верхам (накласци)', `жалезнае кольцы на канцы калодки кола'. Ст.-бел. каптуръ, коптуръ `каупак, капюшон, клабук' запазычана са ст.-польск. kaptur, якое, аднак, не мае надзейнай етьімалогіі, дакладней, надзейнай крьініцьі запазычання. Калі прынять пад увагу значэнне `пакрыццё галавы або вачэй жывёлам і птушкам', то лексема магла б паходзиць з лац. captura `лоуля', с- лац. `турма'. Беркнер дапускае сувязь з раманскім cap-: с.-лац. capparo, італ. capperone `плашч ад дажджу', іншая с.-лац. пакрыцщ галавы - capitra capitulare. Уставное -т- магло б быць вышкам дышмшяцш -рр- >-pt-. ЕСУМ (2, с. 377) услед за М1клашычам першакрынщу лексемы выводзщь з цюрк. (параун. чагат. captur `вялікі мех' [11, с. 254-255].

Отже, беззаперечним є семантичний зв'язок форм коптур і каптур, принаймні можемо простежити спільні семи «те, що зверху, вгорі», «покриття», «конусоподібна, пірамідальна форма»: капюшон; головний убір, ковпак; дашок над комином, карниз; абажур; покришка на казанок; верхній сніп.

Припускаємо, що семантика діалектних виразів, до складу яких уходить словоформа з коптарам, є результатом метафоричного перетворення лексеми каптур у значенні «покриття», «головний убір» (який був зверху, можливо, виступав над чолом, над головою), звідки розвинулося значення «те, що зверху, понад норми, надлишок». Важливими для говірки є семи «зверху, додатково»: насипають, накладають (не наливають) з кантарам, тобто з верхом, і загалом «конусоподібна форма», яку має той надлишок.

Етимологічні словники української й білоруської мов джерелом походження слова каптур називають тюркське запозичення зі значенням «великий, глибокий мішок». Не зайвим буде нагадати тут, що мішок, незалежно від розміру, якщо того вимагають природні умови (найчастіше дощ або дощ з сильним вітром), жителі села використовують як каптур, або плащ для захисту від промокання й холоду. Кінчики нижньої частини мішка просовують один в один, склавши його бокову (зшиту) частину всередину іншої, й отримують одночасно імпровізований капюшон на голову і плащ, який укриває плечі.

Варто додати ще кілька зауважень щодо звучання слова. Зокрема, лексема ->коптар у говірці реалізується в кількох інваріантах: з коптарам, з контурам. з коктарам . з костурам. Але, по-перше, чому з ->коптарам або з контурам, а не з кантарам каптурам у говірці, де панує повне акання і сильне якання? Така вимова як наслідок диференціації значень може бути результатом гіперкорекції, коли словоформа підпорядковується основній закономірності акуючих говірок: під наголосом лише [о], на місці споконвічного [о] в ненаголошеній позиції тільки [a]. В основі виникнення гіперизмів, уважає П. Гриценко, «лежить рівень мовної свідомості мовців - неправильні уявлення про закономірності структурної організації мовних систем, дистрибуцію диференційних ознак окремих явищ; намагання дотримуватися норми зумовлює перенесення її на явища, які не підлягають діянню цієї норми» [2, с. 90]. Фразеологічно зв'язана лексема | коптаркоптур із затемненою внутрішньою формою могла набути відомого нам звучання внаслідок дії саме цієї закономірності. Спорадичні прояви гіперичного акання для розрізнення значень фіксуємо в інших лексемах.

По-друге, чому з коптарам, тобто чому [а] на місці етимологічного [у]? Уважаємо це наслідком міжскладової дисиміляції: з двох лабіалізованих один модифікувався в нелабіалізований голосний, тим більше, що і сусідній проривний [п] є губно-губним, отож прогресивна дисиміляція спрощує вимову.

По-третє, чому інколи чуємо з |коктарам / |коктурам? Тут, навпаки, маємо наслідки контактної асиміляції за місцем творення для полегшення артикуляції.

Висновки дослідження та перспективи подальших наукових розвідок

Говірки північної частини дослідженої території вирізняються рисами, властивими білоруській мові: повне акання поруч із сильним яканням, рефлекси t та [о] в закритих наголошених складах; твердість [ц] перед голосними непереднього ряду; м'якість приголосних перед [і], [е], елементи цекання і дзекання тощо. Специфіка фонетичної системи «підсилюється» й численними граматичними прикладами: усічені закінчення прикметників чоловічого роду однини, нестягнені членні закінчення форм жіночого й середнього родів та множини; дієслово буття у формах йо, ->йос'т' (йос'т'і) тощо. Білоруський уплив подекуди виявляє себе і в лексиці, це стосується, зокрема, словоформи кптар у виразі з ->коптарам «з лишком; забагато». Етимологія цього слова, на нашу думку, пов'язана з семами «головний убір», «конусоподібна форма», із яких розвинулося значення «те, що зверху, надлишок; вище країв».

Перспективу дослідження вбачаємо у вивченні й описі лексичної системи сіверської говірки з метою уточнення її мовної основи.

Література

1. Аркушин Г. Л. Словник західнополіських говірок : у 2 т. Луцьк : РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. 2000. Т. 1 : А-Н. 353 с.

2. Гриценко П. Ю. Гіперизм. Українська мова : Енциклопедія. / В. М. Русанівський,

О. О. Титаренко, М. П. Зяблюк та ін. Київ : Українська енциклопедія, 2000. С. 90-91.

3. Етимологічний словник української мови : у 7 т. Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. Київ : Наукова думка, 1982. Т. 2 : Д - Копці. 573 с.

4. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури : Словник -довідник. Київ : Довіра, 2006. 703 с.

5. Железняк М.Г. Східнополіський (лівобережнополіський) говір. Українська мова : Енциклопедія / В. М. Русанівський, О. О. Титаренко, М. П. Зяблюк та ін. Київ : Українська енциклопедія, 2000. С. 664.

6. Лисенко П. С. Словник поліських говорів. Київ : Наукова думка, 1974. 260 с.

7. Матвіяс І. Г. Групування говорів української мови. Структура українських говорів. Київ : Наукова думка, 1982. С. 3-68.

8. Словарь української мови. Упорядкував з додатком власного матеріалу Борис Грінченко : у 4 т. Київ : В-во АН Української РСР, 1958. Т. 2. 218 с.

9. Словник української мови : в 11 т. / АН Української РСР, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні; редкол.: І. К. Білодід (голова) та ін. Київ : Наукова думка, 1973. Т. 4 : І-М. 840 с.

10. Тлумачальны слоунік беларускай мовы: у 5 т. Мінск, 1978. Т. 2 : Г -

К. 768 с. URL : https://knihi.eom/none/Tlumacalny_slounik_bielaruskaj_movy_zip.html#TSBM2.djvu_7

11 (дата звернення: 06.04.2021).

11. Цыхун Г. А. Мінск : Акадзмія навук БССР; Беларуская навука, 1989. Т. 5 : Каяць - Ліпянка. 327 с. URL : https://knihi.eom/none/Etymalahieny_slounik_bielaruskaj_movy_zip.html#ESBM_04.djvu_126 (дата звернення: 06.04.2021).

12. Шевельов Ю. Історична фонологія української мови. Харків : Акта, 2002. 1054 с.

REFERENCES

1. Arkushyn H. L. Slovnyk zakhidnopolis'kykh hovirok : u 2 t. Luts'k : RVV «Vezha» Volyn. derzh. un-tu im. Lesi Ukrainky. 2000. T. 1 : A-N. 353 s.

2. Hrytsenko P. Yu. Hiperyzm. Ukrains'ka mova : Entsyklopediia / V. M. Rusanivs'kyj,

O. O. Tytarenko, M. P. Ziabliuk ta in. Kyiv : Ukrains'ka entsyklopediia, 2000. S. 90-91.

3. Etymolohiehnyj slovnyk ukrains'koi movy : u 7 t. Redkol. O. S. Mel'nyehuk (holovnyj red.) ta in. Kyiv : Naukova dumka, 1982. T. 2 : D-Koptsi. 573 s.

4. Zhajvoronok V. V. Znaky ukrains'koi etnokul'tury : Slovnyk-dovidnyk. Kyiv : Dovira, 2006. 703 s.

5. Zhelezniak M. H. Skhidnopolis'kyj (livoberezhnopolis'kyj) hovir. Ukrains'ka mova : Entsyklopediia / V. M. Rusanivs'kyj, O. O. Tytarenko, M. P. Ziabliuk ta in. Kyiv : Ukrains'ka entsyklopediia, 2000. S. 664.

6. Lysenko P. S. Slovnyk polis'kykh hovoriv. Kyiv : Naukova dumka, 1974. 260 s.

7. Matviias I. H. Hrupuvannia hovoriv ukrains'koi movy. Struktura ukrains'kykh hovoriv. Kyiv : Naukova dumka, 1982. S. 3-68.

8. Slovar' ukrains'koi movy. Uporiadkuvav z dodatkom vlasnoho materialu Borys Hrinchenko: u 4 t. Kyiv : V-vo AN Ukrains'koi RSR, 1958. T. 2. 218 s.

9. Slovnyk ukrains'koi movy : v 11 t. AN Ukrains'koi RSR, In-t movoznav. im. O. O. Potebni; redkol.: I. K. Bilodid (holova) ta in. Kyiv : Naukova dumka, 1973. T. 4 : I-M. 840 s.

10. Tlumachal'ny slownik belaruskaj movy: u 5 t. Minsk, 1978. T. 2 : H-K. 768 s. URL :

https://knihi.Com/none/Tlumacalny_slounik_bielaruskaj_movy_zip.html#TSBM2.djvu_711 (data zvernennia: 06.04.2021).

11. Tsykhun H. A. Minsk : Akademiia navuk BSSR; Belaruskaia navuka, 1989. T. 5 : Kaiats' - Lipianka. 327 s. URL : https://knihi.Com/none/Etymalahicny_slounik_bielaruskaj_movy_zip.html#ESBM_0 4.djvu_126 (data zvernennia: 06.04.2021).

12. Shevel'ov Yu. Istorychna fonolohiia ukrains'koi movy. Kharkiv : Akta, 2002. 1054 s.

Размещено на Allbest.ru