Лексико-семантичне поле "Clothes" (на матеріалі автентичного роману Софі Кінселли "Shopaholic and Baby")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лексико-семантичне поле “Clothes” (на матеріалі автентичного роману Софі Кінселли “Shopaholic and baby”)

старший викладач кафедри англійської філології Чорноморського національного університету імені Петра Могили (Миколаїв, Україна)

У роботі досліджено лексико-семантичне поле “CLOTHES” на матеріалі роману сучасної британської письменниці Софі Кінселли “Shopaholic and Baby”. Окреслено актуальність та сформульовано мету цього дослідження, зазначено перспективи. Розглянуто погляди лінгвістів на поняття «лексико-семантичне поле», описано основні властивості та ознаки лексико-семантичних полів, їхню структуру. Більшість дослідників вважають, що лексико-семантичні поля мають ядро, центр, ближню та дальню периферію. Науковці зазначають, що периферія характеризується найбільшою кількістю лексем і може поділятися на мікрополя (лексико-семантичні групи), що можуть перетинатися і мати спільні лексичні одиниці.

У роботі визначено структурну організацію лексико-семантичного поля “CLOTHES” у романі. Ядро утворює лексема “clothes”. Центр формують 4 лексичні одиниці, Крім того, виокремлено 12 мікрополіву скшді цього лексикв- семaнтичнoгo т»ля, серед яких найбільшим за кількістю елементів виявилося мікрополе “casual wear”, з найуживанішою лексемою dress. Найменшим виявилося мікрополе “headwear”. 9 лексико-семантичних груп утворюють ближню та 2 групи - дальню периферію. Було резюмовано, що найпопулярнішим одягом у творі є сукня, пальто, топи, краватка, куртка, футболка, джинси, взуття на високих підборах чи платформі. Це відображає модні тенденції часу.

Особливості були знайдені. Авторка часто замінює назви одягу, взуття чи аксесуарів назвами відомих брен- дів. Є очевидним, що стильний одяг допомагає створити свій унікальний та яскравий образ. Для сучасної молоді, представницею якої є головна героїня роману, дорогий брендовий одяг - показник заможності та впливовості. Перспектива дослідження полягає в подальшому дослідженні лексико-семантичного поля “CLOTHES”, враховуючи нові тенденції моди і той факт, що лексичний склад англійської мови постійно поповнюється.

Ключові слова: лексико-семантичне поле, ядро, центр, ближня периферія, дальня периферія, мікрополе, лексико-семантична група, одяг.

Senior Lecturer at the Department of English Philology Petro Mohyla Black Sea National University (Mykolaiv, Ukraine)

THE LEXICO-SEMANTIC FIELD “CLOTHES” BASED ON THE NOVEL “SHOPAHOLIC AND BABY” BY SOPHIE KINSELLA

The paper is a study of the lexical-semantic field “CLOTHES” based on the novel “Shopaholic and baby”, written by the contemporary British writer Sophie Kinsella. The actuality of the research was described, the aim was stated and the research perspectives were outlined. The concept of “lexical-semantic field”, its properties and structure were described. Most researchers believe that lexical-semanticfields consist ofthe core, centre, near andfar periphery. They claim that periphery is characterized by the greatest number of lexemes. It comprises microfields (lexico-semantic groups) that may have common lexis.

The study deals with the structure of the lexical-semanticfield “CLOTHES” in the novel. The core ofthefield “CLOTHES” is represented by the lexical unit “clothes”. The centre consists of four lexical units that were most commonly used in the definitions of the word “clothes” in the dictionaries. The rest of the selected lexical units form the periphery of the field.

Apart from this, 12 microfields were analyzed. The most numerous microfield is that of “casual wear” in which the most commonly used element is a lexical unit “dress”. The microfield “headwear” is the smallest one. 9 lexico-semantic groups form the near periphery and 2 groups form the far periphery. It was recapitulated that the most popular clothes in the novel are as follows: a dress, jeans, a coat, tops, a jacket, a tie, a T-shirt, jeans, high heel shoes or shoes on a platform, etc. These clothes are the fashion of the day.

The peculiarities were found. The author often replaces the names of clothes, shoes or accessories with the names of famous brands. For the youth, the main character in particular, expensive clothing is an indicator of prosperity and influence. It makes a woman look stylish. The perspectives consist in further research of the lexical-semantic field taking into consideration the fact that new trends and new lexis appear.

Key words: lexical-semantic field, microfield, lexico-semantic group, core, center, periphery, clothes.

Постановка проблеми

лексико-семантичне поле кінселли роман

На сучасному етапі розвитку суспільства знання англійської мови є невід'ємним складником життя людини. В англійській мові існують різні прошарки лексичного складу. Проблеми системної організації лексичного складу, семантики, лексико-семантичного поля та його структури досліджують як вітчизняні, так і зaрубіжні вчені впродовж тривалого чaсу. Проте не всі питання цієї галузі вирішені у повному обсязі. Так, зoкремa, питання взаємозв'язку мови тa культури потребує подальшого вивчення. Дослідження лексичного рівня мови на матеріалі назв одягу є актуальним і більш чітко та яскраво виражає культурний компонент людини, а також сприяє поповненню знань про систему цінностей сучасної британської молоді.

Аналіз досліджень. Системно-структурні дослідження словникового складу мови натепер мають досить тривалу історію. Ідея системної організації лексики, яка на початку ХХ століття видавалася незвичайною, поступово зайняла міцні позиції і нині є досить обґрунтованою як теоретично, так і практично (Цобенко, 2014: 192). У такій системі важливе місце посідає поняття «лексико-семантичне поле» (ЛСП).

Перші спроби дослідження семантичного поля припадають на кінець ХІХ - початок ХХ століть. У ХХІ столітті науковий інтерес до комплексного вивчення проблеми ЛСП, з огляду на зміни у лексичному складі сучасної англійської мови, продовжує зростати.

Поняття «лексико-семантичне поле» було розроблене німецьким мовознавцем Е. Оскаром і французьким лінгвістом О. Духачеком у 50-х - на початку 60-х рр. ХХ століття, хоча сам термін «поле» був введений в обіг семасіології Г. Іпсеном і Й. Тріром у 20-х-30-х рр. ХХ століття, а семантичне поле описав німецький лінгвіст Л. Вайсгер- бер на початку 50-х років ХХ століття.

Проблеми системної організації лексичного складу, семантики, польової організації словникового складу відображені у наукових дослідженнях О. Потебні, М. Покровського, Й. Тріра, В. Порцига, Н. Дьоршнера, О. Духачека, Р Хоберга, Р Освальда, Г Кандлера, Є. Шендельса, Е. Оскара, К. Хейзе, К. Ройнінга, В. Гака, В. Карасика, Ю. Караулова, Й. Стерніна, А. Уфімцевої, Г. Щура, Ф. Нікітіної, В. Ващенко, Л. Лисиченко, С. Денисової, Ф. Жилко, О. Селіванової, І. Кобозевої, Ю. Зацного, М. Кочергана, О. Василенко та ін.

Мета статті полягає у виявленні та аналізі мовних засобів репрезентації лексико-семан- тичного поля “CLOTHES” у романі Софі Кін- селли `^йорайоїіс аий ВаЬу”, а саме визначенні структурної організації ЛСП на матеріалі твору, виявленні особливості використання назв одягу та брендів у романі, визначенні ролі лексико- семантичного поля “CLOTHES” як культурного компонента.

Виклад основного матеріалу

У ході дослідження були розглянуті та узагальнені погляди науковців на поняття «лексико-семантичне поле».

Одне з перших визначень терміна «семантичне поле» належить Г. Іпсену, згідно з яким «семантичне поле - це сукупність лексем, що мають інтегральне значення» (Башарина, 2007: 94). Й. Трір семантичним полем називав «коло понятійного змісту мови»; Л. Вайсгербер - «частину понятійного змісту мови» (Гладченко, 2016: 17).

З точки зору німецького філолога В. Порціга, «семантичні поля - це словесні комплекси, які являють собою прості співвідношення, що складаються з дієслова та суб'єкта чи об'єкта, прикметника та іменника» (Башарина, 2007: 94).

Український науковець Ф. Жилко визначав «семантичне поле як складну функціональну системно-структурну одиницю лексично-семантичного рівня» (Жилко, 1971: 25).

На думку українського лінгвіста О. Селіванової, «лексико-семантичне поле - це парадигмальне об'єднання певної частини мови за спільністю інтегрального компонента значення» (Селіванова, 2006: 282).

За визначенням М. Кочергана, «лексико-семан- тичне поле - це сукупність парадигматично пов'язаних лексичних одиниць, які об'єднані спільністю змісту і відображають поняттєву, предметну й функціональну подібність позначуваних явищ» (Кочерган, 2001: 211).

Крім того, були розглянуті основні властивості, види лексико-семантичних полів та їхня структура, щодо яких серед науковців також немає однозначної думки.

Так, Й. Стернін зазначав, що лексико-семан- тичне поле характеризується такими ознаками:

1) поле являє собою інвентар елементів, пов'язаних між собою системними відношеннями;

2) елементи, які утворюють поле, мають семантичну спільність і виконують у мові одну спільну функцію;

3) поле об'єднує однорідні і різнорідні елементи;

4) поле утворюється зі складових частин - мікрополів, кількість яких має бути не менше двох;

5) поле має вертикальну і горизонтальну організацію. Вертикальна організація - структура мікрополів, горизонтальна - взаємовідношення мікрополів;

6) у складі поля виділяються ядерні і периферійні конституенти;

7) ядерні конституенти найбільш специфіковані для виконання функцій поля, систематично використовуються, однозначно виконують функцію поля, найбільш частотні порівняно з іншими складниками і обов'язкові для такого поля;

8) між ядром і периферією здійснюється розподіл функцій поля: одна частина функцій припадає на ядро, інша - на периферію;

9) межа між ядром і периферією є нечіткою;

10) різні поля нашаровуються одне на одне, утворюючи зони поступових переходів, що є законом польової організації системи мови;

11) складники поля можуть належати до ядра одного поля і периферії іншого поля або полів (Стернин, 1985: 38-39).

Серед мовознавців існує декілька поглядів на структуру лексико-семантичного поля, але більшість з них погоджується, що лексико-семантичні поля мають ядро, центр та периферію, а також пропонують критерії для їхнього відбору.

Радянський лінгвіст А. Уфімцева вважає, що семантична структура поля складається з:

1) ядра, що представлене спільною семою, тобто семантичним компонентом вищого ладу, що організовує навколо себе семантичне розгортання поля;

2) центру, що складається з одиниць, які мають інтегральне, спільне з ядром диференційне значення;

3) периферії поля, що включає одиниці, які найбільш віддалені від ядра, можуть мати контекстуальні значення і зазвичай вступають у контакт з іншими семантичними полями, утворюючи лексико-семантичну безперервність мовної системи (Уфимцева, 1962: 139-142).

На думку філолога З. Попової, лексико-семантичне поле складається з таких компонентів, як:

1) ядро, до якого зазвичай належать високочастотні, стилістичні та функціонально-нейтральні одиниці;

2) ближня периферія, до якої належать менш частотні, однозначні, конкретні за значенням лексеми, які, як правило, майже не залежать від контексту;

3) дальня периферія, яку утворюють низькочастотні, багатозначні лексеми, що мають яскраву семантику, можуть належати до інших лексико- семантичних полів, мають зазвичай одну функціональну сему, яка семантично залежить від контексту (Попова, 1989: 162).

Деякі вчені дотримуються думки, що лексико- семантичне поле має складатися з однієї частини мови, тоді як інші вважають, що поле може складатися з різних частин мови.

Підсумовуючи, зазначимо, що, згідно з теорією А. Уфімцевої, у структурі поля можна виокремити його ядро (лексему-поняття), центр (основні поняття, що входять до поля) та периферію (суміжні поля-поняття). Такий підхід було використано для аналізу лексико-семантичного поля “CLOTHES” у поєднанні з підходом З. Попової, яка виокремлює ближню та дальню периферію.

Матеріалом дослідження слугував роман Софі Кінселли із серії романів про шопого- ліка - `^ЬораЬоІіс and Baby”, з якого було вибрано 134 лексичні одиниці, що належать до лексико- семантичного поля “CLOTHES”.

Було виявлено, що ядром лексико-семантич- ного поля “CLOTHES” є лексема одяг - clothes (25). При цьому clothes найчастіше використовується як узагальнююче абстрактне позначення речей загалом і виступає як збірний іменник.

“I ordered a big sack об оаіз, and I Ьондйі зоше clothes бгош Oxfam and I шade ІепБіІ зоир”.

Для виокремлення одиниць, що належать до центру та периферії лексико-семантичного поля “CLOTHES”, були використані словники. Проаналізувавши визначення слова clothes, представлені у зазначених словниках, було виокремлено такі спільні мовні одиниці, як: dress, trousers, to wear, shirt. Ці лексичні одиниці формують центр лексико-семантичного поля “CLOTHES”, що було підтверджено тлумаченням зазначених слів у Caшbгidge Вісйопагу та в Longшan Вісйопагу об Сопісшрогагу English, оскільки у семантичному плані вони доволі близькі до лексеми clothes.

Так, лексична одиниця dress зустрічається у романі 40 разів, trousers - 6 разів, to wear - 63 рази та shirt - 16 разів.

Останньою складовою частиною у структурі лексико-семантичного поля є периферія, яка може бути ближньою та дальньою.

Використовуючи підхід Г. Полякової, відібрані з роману `^ора^Ііс and Baby” лексичні одиниці було розподілено на 12 мікрополів, таких як:

- повсякденний одяг - casual weaг (25);

- аксесуари - ассеззогіез (20);

- взуття - Іооїмеаг (18);

- верхній одяг - оиімеаг (12);

- ювелірні прикраси - щмеІгу (12);

- нижня білизна - underwear (12);

- жіночий одяг - иопіеп'з сіоіііез ог ЕНіезисаг (11);

- офіційний одяг - оШсіаІ сІоШез (9);

- дитячий одяг - сШМгєп'з wear (6);

- головні убори - headgear or headwear (3);

- спортивний одяг - sportswear (5);

- спецодяг - uniform (4).

Так, до ближньої периферії було віднесено лексичні одиниці, виходячи з умов експлуатації, призначення тощо, а саме ті, що входять до лек- сико-семантичних груп або мікрополів, - верхній одяг, нижня білизна, повсякденний одяг, взуття, дитячий одяг, жіночий одяг, головні убори, спортивний одяг та офіційний одяг.

До дальньої периферії належать лексичні одиниці, що утворюють лексико-семантичні групи, - аксесуари та ювелірні прикраси.

Крім того, до ближньої периферії також віднесли фразове дієслово to put on (надягати) - синонім дієслова to wear.

“I have a sudden flashback to Venetia making me put on those revolting surgical stockings, her eyes gleaming with triumph”.

Своєю чергою до дальньої периферії віднесли антоніми до слова to wear, такі як: unpeel (роздягнути, зняти), take off (зняти), pull off (знімати), unbutton (розстібати).

“But the truth is, I am starting to sweat in all these layers, so reluctantly I unpeel the boa and take off my coat”.

“She pulls off my coat and takes my bag”.

“OK, everyone, line up, unbutton your jackets, on the count of three...”.

Структура лексико-семантичного поля “CLOTHES” може бути зображена таким чином:

Рис. 1. Структура лексико-семантичного поля “CLOTHES”

Серед виявлених мікрополів найчисленнішим є мікрополе “casual wear” (25 одиниць). При цьому найуживанішою у тексті є лексична одиниця dress (40), що може свідчити про те, що британські жінки бажають залишатися жіночними, тому доволі часто вдягають сукні, аби підкреслити свою жіночність як у повсякденному житті, так і під час відвідування офіційних заходів.

Софі Кінселла у своєму творі серед повсякденного одягу доволі часто використовує такі назви, як jacket (21), t-shirt (21) та jeans (18). Таким чином, вона намагається звернути увагу читача на той факт, що для вагітної жінки, якою була головна героїня роману Ребекка, комфортність повсякденного одягу має бути на першому місці.

Крім того, одяг на кожен день доволі різноманітний та може використовуватися для різних цілей: від походу на роботу до прогулянок з дитиною чи для подорожей. Такий склад речей можна також пояснити тим, що у сучасному світі людина витрачає більше часу на роботу, відвідування магазинів, прибирання, де одяг має бути зручним, ніж на офіційні заходи.

Наступним за кількістю є мікро- поле “accessories” (20 одиниць), що вказує на те, що людина у сучасному світі приділяє велику увагу таким деталям, як аксесуари, намагаючись таким чином підкреслити свій індивідуальний стиль, створити незабутній образ.

Найпопулярнішим аксесуаром у романі є bag (36), що підкреслює важливість цього аксесуару у житті сучасної людини.

Найменшою лексико-семантичною групою виявилася група "headwear" (3). Це може бути пов'язано з тим, що у наші дні люди не приділяють великої уваги вибору головних уборів, як це було, наприклад, наприкінці XIX - початку XX століття, і вважають головні убори зайвим атрибутом одягу.

Варто також зазначити, що серед назв одягу переважали за кількістю ті лексичні одиниці, які здатні назвати широкий спектр об'єктів. Так, наприклад, слово shoes зустрілося у романі 28 разів, тоді як espadrilles, slippers, sneakers та loafers авторка вжила у тексті усього по одному разу. Ребекка доволі добре розбирається у моді, її трендах, тому варто було б очікувати, що вона буде використовувати у своєму мовленні ті лексичні одиниці, які найбільш точно називають об'єкт, таким чином даючи про нього максимум інформації. Проте така конкретизація відбувається не за рахунок слів, що належать до периферії, а за рахунок згадування популярних брендів одягу, взуття та аксесуарів, кількість яких у тексті доходить до 58.

Сучасний світ - це світ, де панують бренди: одягу, взуття, аксесуарів, електроніки, меблів, автомобілів тощо.

Людина, яка бажає бути у тренді, завжди намагається слідувати віянням моди. Не є винятком і головна героїня роману, яка знає майже всі наявні бренди одягу, взуття, аксесуарів, модні магазини та особисто знайома з деякими молодими дизайнерами.

Софі Кінселла доволі вдало продемонструвала брендозалежність Ребекки у романі, використавши 58 назв різних брендів, часто замінюючи назву одягу, взуття чи аксесуарів назвою бренду, вдаючись до застосування такого стилістичного засобу, як метонімія.

“I'm just counting how many pairs of Jimmy Choos there are, when the doorbell suddenly rings, and I jump in a flurry of panic”.

Авторка у цьому прикладі замінює конкретні назви взуття назвою бренду Jimmy Choos, відомого малазійського дизайнера взуття Джиммі Чу.

Не менш часто героїня вживає назву бренду замість назви аксесуару, зокрема, сумки (bag):

“That's great!” says Luke, taking my Marc Jacobs from Venetia and putting it on the floor where I can't reach it”.

У прикладі Софі Кінселла вживає назву відомого американського бренду сумок, Marc Jacobs, і не називає сам аксесуар.

Отже, можна зробити припущення, що заміна авторкою назв одягу, взуття, аксесуарів на відомі бренди пов'язана насамперед з тим, що для неї, як і для її головної героїні, зовсім не важливо, у що вдягнена людина - сукню, мокасини, светр, туфлі, а важливо лише те, яка це торгова марка, у якому магазині товар було придбано і скільки він коштує, оскільки бренди одягу та взуття - традиційні показники заможності, впливовості та значущості у світі. Головна героїня роману прагне, щоб усі навколо знали, що вона носить не звичайний одяг, а одяг з дорогих магазинів найвідоміших модельєрів. Більше того, під час зустрічі з друзями, знайомими чи просто перехожими на вулиці вона оцінює кожного, на кому бачить речі популярних брендів. Такими людьми вона захоплюється, тоді як люди, одягнені у звичайний одяг, їй не цікаві.

Висновки

У результаті дослідження були розглянуті та узагальнені погляди науковців на поняття «лексико-семантичне поле», його основні властивості, види лексико-семантичних полів, їхня структура, щодо якої серед науковців немає однозначної думки, але більшість з них вважає, що лексико-семантичні поля мають ядро, центр та периферію. Було розглянуто лексико-семантичне поле “CLOTHES” та виокремлено ядро, центр, ближню та дальню периферію. Ядро складає лексема “CLOTHES”. До центру належать чотири лексичні одиниці: dress, trousers, to wear та shirt. Решта відібраних лексичних одиниць належить до периферії лексико-семантичного поля “CLOTHES”.

Для розподілу лексичних одиниць на ближню та дальню периферію був здійснений поділ таких одиниць на мікрополя або лексико-семантичні групи. Було виокремлено 12 груп. Часте використання назв одягу, що належать до категорії повсякденного одягу, дає можливість зробити висновок про уподобання героїні. Кількісні показники є очікуваними і вказують на те, що для молодої вагітної жінки повсякденний одяг займає більшу частину гардероба. Але при цьому найуживанішим елементом такої групи є така лексична одиниця, як сукня, що свідчить про бажання сучасної жінки залишатися жіночною. Крім того, дослідження показало, що чисельною групою також є група «аксесуари». При цьому було виявлено, що серед аксесуарів найпопулярнішим аксесуаром є сумка, без якої сучасна людина не може уявити свого життя. Це розкриває той факт, що людина у сучасному світі приділяє велику увагу таким деталям, як аксесуари, намагаючись таким чином підкреслити свій індивідуальний стиль, створити свій незабутній образ.

Кількість лексем на позначення мікро- поля «головні убори» виявилася найменшою, що підкреслює неважливість для сучасної людини такого атрибуту одягу.

Необхідно також зазначити, що авторка у творі доволі часто замінює назви одягу, взуття чи аксесуарів назвами відомих брендів. Молодь вважає, що будучи вдягненим стильно та модно, в одяг відомих брендів, можна здобути певний статус у суспільстві.

Отже, використання письменницею назв одягу у романі дає додаткову характеристику героям, оскільки підкреслює їхній гарний смак, заможність, бажання наслідувати віяння моди.

Список використаних джерел

лексико-семантичне поле кінселли роман

1. Башарина А. К. Понятие «семантическое поле». Вестник Северо-Восточного федерального университета им. М. К. Амосова. 2007. Т. 4. № 1. С. 93-96.

2. Гладченко К. Ю. Лексико-семантичне поле як структурний елемент мовної картини світу. Наукові праці. Філологія. Мовознавство. 2016. Вип. 260. Т 272. С. 16-20.

3. Жилко Ф. Т. Про семантичні поля української мови. Українська мова і література у школі. 1971. № 12. С. 25-32.

4. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства : підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. Київ : Видавничий центр «Академія», 2001. 368 с. (Альма-матер).

5. Полевые структуры в системе языка : коллективная монография / под ред. проф. З. Д. Поповой. Воронеж : Изд-во Воронежского ун-та, 1989. 200 с.

6. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика : термінологічна енциклопедія. Полтава : Довкілля, 2006. 716 с.

7. Стернин И. А. Лексическое значение слова в речи. Воронеж : изд-во Воронежского университета, 1985. 138 с.

8. Уфимцева А. А. Лексическое значение. Москва : Изд-во АН ССС. 287 с.

9. Цобенко О. В. Структура лексико-семантичного поля «Ювелірні прикраси» в англійській мові. Записки зромано-германської філології. 2014. Вип. 1 (32). С. 192-197.

10. Kinsella Sophie. Shopaholic and Baby. URL: https://royallib.com/read/Kinsella_Sophie/Shopaholic_and_Baby. html#0 (дата звернення: 15.03.21).

REFERENCES

1. Basharina A. K. Ponyatie “semanticheskoe pole” [The ooncept of “semantic field”]. Vestnik Severo-Vostochnogo federalnogo universiteta im. M. K. Amosova. 2007. Vol. 4, No. 1, pp. 93-96 [in Russian].

2. Hladchenko K. Yu. Leksyko-semantychne pole yak strukturnyi element movnoi kartyny svitu [Lexical-semantic field as structural component of language worldview]. Naukovi pratsi. Filolohiia. Movoznavstvo, 2016. Vyp. 260, vol. 272, pp. 16-20 [in Ukrainian].

3. Zhylko F. T. Pro semantychni polia ukrainskoi movy [About semantic fields in the Ukrainian language]. Ukrainska mova i literatura u shkoli, 1971, No. 12, pp. 25-32 [in Ukrainian].

4. Kocherhan M. P. Vstup do movoznavstva: pidruchnyk dlia studentiv filolohichnykh spetsialnostei vyshchykh navchalnykh zakladiv [Introduction to Linguistics: Textbook for philology students]. Vydavnychyi tsentr “Akademiia”, 2001. 368 p. [in Ukrainian].

5. Popova Z. D. (ed.). Polevyie struktury v sisteme yazyka: kollektivnaya monografiya [Field structures in Linguistics: collective monograph]. Voronezh: Voronezh University Publishing House, 1989. 200 p. [in Russian].

6. Selivanova O. O. Suchasna linhvistyka: terminolohichna entsyklopediia. [Modern linguistics: Encyclopedia of terminology]. Poltava: Dovkillia, 2006. 716 p. [in Russian].

7. Sternin I. A. Leksicheskoie znacheniie slova v rechi [Lexical meaning of a word in speech]. Voronezh: Voronezh University Publishing House, 1985. 138 p. [in Russian].

8. Ufimtseva A. A. Leksicheskoe znachenie [Lexical meaning]. Moskva: Izdatelstvo AN SSSR, 1962. 287 p. [in Russian].

9. Tsobenko O. B. Struktura leksyko-semantychnoho polia “Yuvelirni prykrasy” v anhliiskii movi [Structure of the lexical-semantic field “Jewellery” in the English language]. Zapysky z romano-hermanskoi filolohii, vyp. 1, No. 32, 2014, pp. 192-197 [in Ukrainian].

10. Kinsella Sophie. Shopaholic and Baby. Retrieved from: https://royallib.com/read/Kinsella_Sophie/Shopaholic_ and_Baby.html#0.

Размещено на Allbest.ru