Образи зі світу природи у "Слові о полку Ігоревім" та їх переклад на англійську (В. Набоков) та німецьку (Р.М. Рільке) мови

The article is devoted to revealing the translation specifics of images from the world of nature in the original text and the peculiarities of its English translation of V. Nabokov and in the German - speaking version R.M. Rilke. The relevance of the article lies in the fact that the peculiarities of the translation of masterpieces of world literature always remain in the focus of attention of researchers, literary critics, and "The Song of Igor's campaign" is a landmark artistic monument that has been and is an inexhaustible source for interdisciplinary research by scholars of various fields for many years.

Personified in the image of animals and birds, nature directly affects all the events of the work. The phenomenon of nature is the most important construct of the reproduction of conflicts. Images from the world of nature in the work are not used neutrally, but serve a specific artistic purpose and have a precise emotional and figurative meaning. The analyzed images of animals and birds (wolf, cheetah, crow, jackdaw) in the composition has a multilevel semantic filling.

The text " The Song of Igor's campaign" represents for the translator a whole set of problems related not only to the multilevel, complex interpretation of the work of art, but also to the non-textual reality. Changes that interpreters make in the work may cause differences with the original. The general tendency in translations made by different authors is a significant amount of deviations from the original. The result is a new parallel text. In this case, even the author's plan may change, evolve.

V. Nabokov and R. M. Rilke tried to accurately convey the special role of the phenomenon of nature in the artistic space of the original. R.M. Rilke often tries to find his counterpart to the artistic image, giving it an additional semantic load. In order to convey the author's idea, he sometimes translates the same artistic image differently depending on the context. V. Nabokov tends to translate more literally. At the same time, to create an adequate original of the artistic and emotional impression, V. Nabokov and R. M. Rilke have chosen quite accurate and expressive language and artistic images.

Key words: artistic images, the world of nature, conflict, artistic translation.

Постановка проблеми. «Слово о полку Ігоревім» - знакова художня пам'ятка давньої української літератури, яка вже багато років була і є невичерпним джерелом для міждисциплінарного дослідження науковцями різного профілю, зокрема істориками, археологами, лінгвістами, перекладачами, філософами, мистецтвознавцями, культурологами, природознавцями, державознавцями, релігієзнавцями. Відомий шедевр світової літератури постійно знаходяться у фокусі уваги і дослідників-літературознавців.

Аналіз досліджень. Дослідженню «Слова» присвячена багатотомна енциклопедія, понад 5 000 монографій, статей, повідомлень і ціла галузь науки - словознавство. Вивченню «Слова о полку Ігоревім» присвятили свої праці такі відомі літературознавці, як М.Брайчевський, М.Возняк, М.Гетьманець, М.Гудзій, А.Демин, І.Доценко, О.Ільїн, І.Костікова, О.Копач, O.Мишанич, Г.Сумаруков, О.Творогов, В.Терлецький, М.Ткач, Б.Яценко та інші. Дослідники розглядали у своїх працях питання про місце «Слова» у жанровій системі літератури Київської Русі, про його жанрову форму, про зв'язок із сучасними йому літературними пам'ятками, про відповідність поетики та стилістики «Слова» своєму часу, аналізували точність перекладу «Слова» на українську мову, поетичні образи пам'ятки, проблему природи у художньому просторі «Слова» тощо.

Незважаючи на багаточисельні праці науковців, багато аспектів «Слова» залишаються і надалі недостатньо висвітленими, у тому числі й порівняльний аналіз твору та його перекладів на англійську та німецьку мови, що підкреслює актуальність і новизну нашої розвідки, яка є однією з перших спроб дослідження особливостей перекладу образів зі світу природи у художньому просторі «Слова» англійською та німецькою мовами.

Метою роботи є виявлення специфіки передачі деяких міфологічних образів зі світу природи «Слова о полку Ігоревім» у англомовному перекладі В.Набокова та німецькомовному - P.М. Рільке.

Виклад основного матеріалу. «Слово о полку Ігоревім» містить у собі велику кількість різноманітних образів, пов'язаних зі світом природи. Поряд із художніми образами, створеними на основі язичницьких, у «Слові» широко представлені народнопоетичні. На нашу думку, опоетизовані образи птахів (сокіл, лебідь, ворон, галка, зозуля...), тварин (вовк, лисиця, тур...) пов'язані з язичницькими віруваннями. Розглянемо цей факт докладніше.

Образ «вовка» займає одне з головних місць у художній системі слов'янського епосу. Мабуть тому, із тварин у «Слові» найчастіше згадується саме «вовк» (9 разів), звичайно з визначеннями «сірий» і «бусий». За народними переказами, він є уособленням чорної хмари, що затуляє сонце, і взагалі темряви. Вовком іноді обертався, за слов'янською міфологією, навіть сам Перун, з'являючись на землю (Давидюк, 1998).

Наприклад, в одному випадку вовк згадується у «Слові» наступним чином: «влъци грозу въсрожатъ по яругамъ» (Слово о плъку Игорев^, 1995: 12). Більшість дослідників бачить у цьому зображенні «вовка» художній образ, що несе додатковий символічний відтінок. Так, В.Скляренко знаходить тут відображення уявлень про тюркський тотем - вовка-родоначальника, який попереджує «своїх нащадків про воєнний успіх або поразку» (Скляренко, 2004: 126).

Що стосується перекладу «влъци грозу въсрожатъ по яругамъ» на англійську та німецьку мови, то необхідно відмітити, що для повної передачі змісту важливим є встановлення значення дієслова «въсрожити». Це слово зустрічається тільки у «Слові о полку Ігоревім». А.Брюкнер дослідив, що зміст цього слова пов'язаний з поняттями ворожби, пророкування, загрози, страху (Брюкнер, 1992: 9). Натомість, Г. Сумаруков по-іншому потрактовує образ «вовка» у «Слові». Він вважає, що «вовки, які затаїлися в яругах, не мають жодної магічної сили.... Вовки віщали наближення грозової бурі - образ невідворотних бід» (Сумаруков, 1990: 11-12).

Спираючись вже на виявлені дослідниками значення «въсрожити» («запеклість, лютість, лють»), проведемо аналіз англійського та німецького перекладу цієї лексеми «Слова».

В.Набоков здійснив такий переклад: «The wolves, in the ravines, conjure the storm» (Набоков, 1978: 13). На нашу думку, автор при перекладі був ближче до потрактування «вовка» Н.Данілевським як такого, який пророкує грозову бурю - «conjure the storm».

Р.М. Рільке перекладає «влъци грозу въсрожатъ по яругамъ» як «aus den Schluchten drдngen sich drohend die Wцlfe» (Рільке, 1988: 12), вовк тут тісно пов'язаний з поняттям загрози, страху.

Перейдемо до розгляду наступного образу зі світу природи - гепарду. Гепард - хижа тварина сімейства кошачих, що відрізняється швидкістю бігу. У середньовіччі гепарди використовувалися для полювання.

У «Слові» зі зграєю гепардів порівнюються половці: «На ріці на Каялі тьма світь покрыла: по іаракте земли прострошася половци, акы пардуже гніздо... » (Слово о плъку Игореві, 1995: 12). Правильне ототожнення «пардужа» з гепардом було зроблено не одразу: перші видавці «Слова» вважали «пардужа» леопардом, деякі - барсом.

В.Набоков, на нашу думку, завжди точний у перекладах тварин, птахів та рослин, у цьому випадку надає перевагу звуковій точності змісту та використовує англійське слово «pard»:

On the river Kayala darkness has covered the light.

Over the Russian land

the Kumans have spread,

like a brood of pards (Набоков, 1978: 13).

Слово «pard» озночає не «гепард», а «леопард», тварина, хоча й одного сімейства з гепардом, але іншого виду. Мабудь, звуковий образ англійського слова «cheetah» («гепард») ніяк не міг задовольнити перекладача у відповідному контексті.

Подібна ситуація простежується і в перекладі Р.М. Рільке. Тут назву «гепард» замінено іншою твариною - пантерою:

Dunkel hat das Licht abgelцst am Kajala-FluЯ - die Polowzer haben sich ausgebreitet ьber das russische Land gleich einer Pantherbrut (Рільке, 1988: 14)

Наступний представник зі світу природи - ворон, який є хижим птахом. У «Слові» «ворон» або «вран» згадується чотири рази. Підкреслимо, що жодного разу лексема «ворон» не викорисовуєься нейтрально, як назва птаха. Кожна згадка про ворона слугує певній художній цілі й несе на собі чітке емоційно-образне навантаження.

У фразі «не было онъ обиді порождено ни соколу, ни кречету, ни тебі, чръный воронъ, поганый половчине» (Слово о плъку Игореві, 1995: 11) використана широко відома у фольклорі мовна формула, у якій враг уособлюється чорному ворону (Давидюк, 1998).

Розглянемо переклад В.Набокова:

Not bom was it to be wronged either by falcon or hawk,

or by you, black raven, pagan Kuman! (Набоков, 1978: 9)

Порівняймо з перекладом Р.М. Рільке:

Und ist doch nicht zu Unrecht geboren gewesen, nicht fьr Gierfalken und Raubvцgel und fьr dich nicht,

Nachtrabe, polowzischer Heidenhund! (Рільке, 1988: 8)

При зображенні «чорного ворона» В.Набоков використав слово «black» - чорний. У Р.М. Рільке ворон охарактеризований прикметником «нічний» в значенні - чорний, темний. Цей прикметник має додаткове негативне семантичне навантаження, крім прямої вказівки на колір.

У фрагменті «Тогда по Руской земли рітко ратаеві кикахуть, нъ часто врани граяхуть, трупіа себі діляче» (Слово о плъку Игореві, 1995: 10) автором «Слова» обігрується фізіологічна особливість ворона (споживати мертвеччину) за допомогою протиставного паралелізму та антонімічних пар: ретко (редко) - часто; ратаи, тобто пахарі, землеробці, які сіють хлеб, несуть життя, - ворони, які їдять трупи, тобто вісники смерті. У результаті негативне емоційне забарвлення ворона досягає тут найбільшої художньої сили.

Подивимося на переклад проаналізованого фрагмента В.Набоковим:

Then, across the Russian land, seldom did plowmen shout [hup-hup to their horses] but often did ravens croak as they divided among themselves (Набоков, 1978: 11)

Р.М. Рільке переклав цей фрагмент наступним чином:

Selten sangen damals Pflьger sich an auf russischer Erde, um so цfter riefen die Raben zum Teilen der Leichen (Рільке, 1988: 12) Обидва перекладачі точно передали негативне семантичне забарвлення лексеми «ворон».

Найважчим стало пояснення епітету, що стоїть при слові «ворон» у фразі «всю нощь съ вечера босуви врани възграяху у Плісньска» (Слово о плъку Игореві, 1995: 11). Справа в тому, що слово «босуви» у текстах Давньої Русі не знайдено до цього часу. В залежності від свого розуміння цього епітету різні автори перекладають його по-різному: «зловісні» (В.Жуковський, Л.Степанов), «чорні» (Л.Майков, А.Югов), «віщі» (И.Новиків, В.Стелецькін), «бісові» (Н.Шторм). Деякі перекладачі зайняли нейтральну позицію і просто випускають незрозумілий для них епітет.

При перекладі «босуви врани» В.Набоков використав наступну характеристику воронам - «demon ravens». Переклад В.Набокова такий:

All night, from eventide, demon ravens croaked.

On the outskirts of Plesensk (Набоков, 1978: 11) Натомість Р.М. Рільке використовує епітет «rauchgraue» - «димчастий», «димчасто-сірий», його переклад «босуви» як означення сірого кольору з відтінками темного в наш час підтримує більшість дослідників:

Die ganze Nacht seit Abend krдchzten rauchgraue Raben (Рільке, 1988: 12) Наступний образ із світу фауни - галка - згадується у «Слові» чотири рази. Перше вживання «галки» у творі вже давно звернуло на себе увагу дослідників: «Не буря соколы занесе чресъ поля широкая - галици стады біжать къ Дону Великому (Слово о плъку Игореві, 1995: 10). Загальноприйняте тлумачення цього уривку: соколи - руські, а галки - половці.

В. Скляренко запропонував зовсім іншу інтерпретацію тлумачення. Тут, на його думку, «порівняння Ігоревого війська не з соколами (як було прийнято), а з галками» (Скляренко, 2004: 104-109). Слід враховувати при цьому, що, на відміну від воронів, галки у руському епосі не виступали як стійкий художній символ ворога, хижака.

А. Брюкнер у двох випадках («галици ... біжать» и «говоръ галичь убуди») вважає, що мова йде не про птахів, а про воїнів-галичан (Брюкнер, 1992: 131).

С. Пушик висловив припущення, що з галками у «Слові» пов'язується якась ворожа сила, що співвідносится з міфологією змії: позначення відносять то до половців («галици стады біжать», «галици свою річь говоряхуть»), то до ханів Гзаку та Кончаку («галици помлъкоша») (Пушик, 1997: 35-39).

Простежимо, як був переданий цей образ на англійську та німецьку мови. В.Набоков виконав прямий та чіткий переклад зазначеного уривку, переклавши слово «галици» як «falcons»:

No storm has swept falcons across wide fields;

flocks of daws flee toward the Great Don (Набоков, 1978:13)

Р.М. Рільке також у цій фразі перекладає «галици» дослівно - «Falken»:

Der Sturm hat nicht Falken getragen weit ьber die Felder hin - Dohlen jagen in Zьgen zum groЯen Don (Рільке, 1988: 12)

Уривок «Длъго ночь мрькнетъ; заря світь запаля. Мьгла поля покрыла. Щекотъ славій успе, говоръ галичь убуди» (Слово о плъку Игореві, 1995: 11). В.Набоков переклав наступним чином: Long does the night keep darkling.

Dawn sheds its light.

Mist has covered the fields.

Stilled is the trilling of nightingales; the jargon of jackdaws has woken (Набоков, 1978: 14)

У першому випадку В.Набоковим слово «галици» було перекладене як «falcons»: птахи, що мають короткий, вигнутий дзьоб і довгі, гострі, потужні крила, пристосовані для швидкого польоту. Але в цьому випадку присутній інший варіант перекладу - «jackdaws»: птах, який схожий на ворона, з чорним пір'ям, сірим на потилиці.

Подібна ситуація простежується і з перекладом Р.М. Рільке. Якщо у першому уривку він переклав «галици» як «галки», то у другому - «ворони», що створило додаткове негативне семантичне навантаження образу:

Lange lagert die Nacht.

Zцgernd erhebt sich die Morgenrцte; das Feld ist von Nebeln verhьllt.

Schon schallen die Nachtigallen nicht mehr, und gesprдchig erwachen die Krдhen (Рільке, 1988:13)

Уривок «.часто врани граяхуть, трупіа себі діляче, а галици свою річь говоряхуть, хотять полетіти на уедіе» (Слово о плъку Игореві, 1995: 12) перекладений В.Набоковим наступним чином:

.but often did ravens croak as they divided among themselves

the cadavers, while jackdaws announced in their own jargon that they were about to fly to the feed (Набоков, 1978: 15)

Знову перекладач замінює образ «галки» дещо іншим - «jackdaws». Подібний переклад здійснює і Р.М. Рільке, замінюючи «галку» «вороном», до того ж тут використовує іншу назву ворона «Raben»:

Selten sangen damals Pflьger sich an auf russischer Erde,

um so цfter riefen die Raben zum Teilen der Leichen,

und die Krдhen kamen ins Gesprдch an ihrem Versammlungsort, von wo sie ausflogen zum FraЯ (Рільке, 1988: 14) У фразі «тогда врани не граахуть, галици помлькоша, сорокьі не троскоташа...» (Слово о пльку Игореві, 1995: 12) при перекладі образу галки Р.М. Рільке використовує знову образ ворона:

Da krдchzten die Raben nicht,

verstummt waren die Krдhen

und das Schwatzen der Elstern (Рільке, 1988: 15)

В.Набоков перекладає цю фразу так:

Then the ravens did not caw, the grackles were still,

the [real] magpies did not chatter (Набоков, 1978: 16)

У цьому перекладі слова «галици» ми побачили вже третій варіант перекладу - «the grackles» (грекл). Цей птах є одним із різновидів дроздів, що має чорнувате пір'я, яке переливається на сонці. Також його називають ворон-чорний дрізд. Перекладач намагається знайти свій відповідник цьому образу зі світу природи, надаючи йому додаткового семантичного навантаження.

Висновки. Таким чином, природа у «Слові о полку Ігоревім», персоніфікована в образах тварин та птахів, безпосередньо бере участь у конфліктних колізіях твору, виступаючи найважливішим конструентом відтворення конфліктних колізій. Проаналізовані художні образи зі світу природи не використовуються у творі нейтрально, а мають багаторівневе семантичне навантаження і слугують певній художній цілі.

Наголосимо, що текст «Слова» представляє для перекладача цілий комплекс проблем, пов'язаних не лише з багаторівневою, складною інтерпретацією художнього твору, а й з позатекстовою реальністю. Загальною тенденцією в перекладах, зроблених різними авторами, є значна кількість відхилень від оригіналу. У результаті може виникнути новий паралельний текст. При цьому навіть авторський задум може змінитися, еволюціонувати.

В.Набоков та Р.М.Рільке у своїх перекладах відомого твору намагалися точно передати особливості художніх образів зі світу природу. Р.М.Рільке часто намагається знайти свій відповідник художньому образу, надаючи йому додаткового семантичного навантаження. З метою передачі авторського задуму інколи він перекладає один і той же художній образ по-різному в залежності від контексту. а Р.М.Рільке більшою мірою використовує свої художні образи з метою передачі авторського задуму. В.Набоков більшою мірою застосовує дослівний переклад. Водночас, обидва перекладачі використали досить точні й виразні художні образи та мовні засоби для відтворення специфіки художнього простору оригіналу.

Ми звернули увагу лише на деякі художні образи зі світу природи пам'ятки, особливості їх передачі на інші мови. На часі більш детальне дослідження означеної у нашій розвідці проблеми, а також інших художніх образів «Слова о полку Ігоревім».