Античні крилаті вислови як соціопсихолінгвістичні індикатори в мовленні дипломата

Размещено на http://www.allbest.ru/

Античні крилаті вислови як соціопсихолінгвістичні індикатори в мовленні дипломата

Зоряна Куньч,

кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри української мови Національного університету "Львівська політехніка" (Львів, Україна)

Анотація

У статті на прикладі офіційних дипломатичних виступів, що зафіксовані в засобах масової інформації, охарактеризовано античні крилаті вислови як соціопсихолінгвістичні індикатори в мовленні дипломата. Виокремлено п'ять найбільш уживаних у сучасних дипломатичних текстах крилатих фраз: перейти Рубікон, ахіллесова п'ята, троянський кінь, дамоклів меч, скринька Пандори, що в мовленні дипломата виступають у складі фразеологізованих висловів (фразеокомплексів). Відповідно до співвідношення постійних і змінних компонентів фразеокомплексу виокремлено три різновиди фразеологізованих висловів: вислови з домінуванням постійного компонента; вислови з невеликим змінним компонентом, який, однак, чітко окреслює зміну семантики цілісного вислову; вислови з переважанням змінних компонентів.

Специфіку використання античних висловів у мовленні дипломата виявлено у двох аспектах: по-перше, їхнє вживання сприяє становленню позитивного іміджу оратора (вказує на його вербальний інтелект, вміння влучно формулювати думку), підкреслює його прихильність до загальноєвропейських культурних цінностей, основи яких закладено саме античною цивілізацією; по-друге, античну фразеологію прихильно сприймає широка слухацька аудиторія через їхню емоційно-оцінну палітру, а також тому, що давня греко-римська культура стала підґрунтям світової культури, а стратегічні наративи формуються з урахуванням культурного контексту адресата. З'ясовано ще один чинник на користь використання античних крилатих висловів у мовленні дипломатів - їхнє використання в ролі заголовків інформаційних повідомлень.

Акцентовано, що античні крилаті вислови в дипломатичному мовленні виконують низку важливих функцій. Фразеологізовані вислови з античними культурними компонентами уможливлюють для дипломатів досягати оптимальності мовлення з огляду на високий ступінь їхньої інформативності й точності, сприяти адекватному й повному і одночасно лаконічному вираженню думки з опертям на мисленнєві процеси реципієнтів як активних суб'єктів процесу спілкування. крилатий вислів дипломат

Ключові слова: дипломатичне мовлення, античні крилаті вислови, стратегічні наративи, семантика, фразеологізований вислів.

Zoriana KUNCH,

Candidate of Philological Sciences, Associate Professor, Head of the Department of Ukrainian Language of Lviv Polytechnic National University (Lviv, Ukraine)

ANCIENT IDIOMATIC PHRASES AS SOCIO-PSYCHOLINGUISTIC INDICATORS IN DIPLOMAT'S SPEECH

In the article ancient idiomatic phrases are described as socio-psycholinguistic indicators of the diplomat's speech, that were taken as the example from official diplomatic statements recorded at media. The five most commonly used idiomatic phrases in modern diplomatic texts are: to cross the Rubicon, Achilles heel, the Trojan Horse, the Sword of Damocles, Pandora's box, that in diplomat speech act as phraseological statements (phraseocomplexes). According to the ratio of the constant and variable components of the phraseological complex there are three types ofphraseological statements: expressions dominated by a permanent component; statements with a small variable component, which, however, clearly outline the change in the semantics of the holistic statement; statements with broad interpretation (dominance of variable components).

The specifics of ancient idiomatic phrases use in the diplomats speech are revealed in two aspects: firstly, their use contributes to the development of a positive image of the speaker (indicates his verbal intellect, the ability to formulate his opinion exactly and accurately), emphasizes his commitment to European cultural values, bases of which, accidentally, were set by ancient civilization; secondly, ancient phraseology is favorably received by a wide audience through its emotional palette and because ancient Greco-Roman culture has gave rise to world culture and strategic narratives are formed taking into account the cultural context of the addressee. Another fundamental factor in favor of the use of ancient idiomatic phrases in the diplomats speech are their use as the titles of informational messages.

It is emphasized that ancient idiomatic phrases in diplomatic speech serve a number ofimportantfunctions. Phraseological expressions with ancient cultural components make it possible for diplomats to achieve optimal view of speech in high level of informativeness and accuracy to promote an capability and completeness as well as laconic expression of opinion that is based on the thinking process of the recipients ' who are active actors in the communication process.

Key words: diplomatic modification, ancient idiomatic phrases, strategic narratives, semantics, phraseologized expression.

Постановка проблеми. Дипломатичний підстиль літературної мови використовують у сфері міждержавних офіційно-ділових стосунків у галузі політики, економіки, культури. Актуальним завданням сучасної лінгвістики є - виявити та описати типові мовностилістичні засоби, які, з одного боку, сприяють виокремленню дипломатичного мовлення в системі літературної мови, а з іншого - чинять вплив на формування певних політичних стратегічних наративів. Таке дослідження лягає в площину культурно-історичної психолінгвістики, котра розглядає сучасну мовну культуру, вивчає поєднання соціальних і психологічних функцій різних словесних форм (Веііаи, 2011).

Аналіз досліджень. Дипломатичний стиль літературної мови був об'єктом досліджень в українському та зарубіжному мовознавстві: здійснено комплексний функціонально-стилістичний аналіз мовних формул українського дипломатичного мовлення (Мацько, 1998, 2000, 2001), охарактеризовано деякі функціонально-структурні особливості текстів дипломатичного листування (Пазинич, 2001), визначено особливості дипломатичного мовлення як різновиду офіційно-ділового стилю та охарактеризовано роль метафори у формулюванні політичних афоризмів (Куньч, 2014, 2018). Античні крилаті вислови ще не були об'єктом аналізу в контексті їхнього соціопсихо-лінгвістичного навантаження в дипломатичному мовленні. Таке дослідження дає змогу виявити вплив цих мовних одиниць на аудиторію, з огляду на відому тезу І. Бодуена де Куртене, що "... з мовного мислення можна виявити ціле своєрідне мовне знання всіх сфер буття і небуття, всіх проявів навколишнього світу, як матеріального, так і індивідуально-психологічного та соціального (громадського)" (Бодуен де Куртене, 1963: 312).

Мета статті - охарактеризувати античні крилаті вислови як соціопсихолінгвістичні індикатори в мовленні дипломата. Задля досягнення цієї мети окреслимо такі завдання дослідження: виокремити найуживаніші античні крилаті вислови та ідентифікувати їх вживання у складі фразео- комплексів у текстах дипломатичного мовлення; розкрити семантику античних крилатих висловів та на основі контексту вживання описати семантичну специфіку фразеологізованого вислову; окреслити експресивний потенціал античних крилатих висловів у дипломатичному мовленні та їхній вплив на реципієнтів.

У роботі використано такі методи дослідження: описовий, що дав змогу схарактеризувати особливості поєднання сталих одиниць та нових семантико-лінгвістичних компонентів у фразеологізовані вислови; метод компонентного аналізу - для характеристики постійних і змінних компонентів у структурі фразеологізованих висловів; метод семантичного диференціалу, котрий надав можливість визначити експресивний потенціал фразео-комплексів, що сприяє формуванню у реципієнта певної психологічної оцінки відповідного явища.

Виклад основного матеріалу. Частотність вживання античних крилатих висловів є найвищою у виступах і зверненнях дипломатів, що зумовлено спрямованістю цих текстів до широкого кола слухачів. Саме завдяки численності авдиторії є передумови для формування у свідомості реципієнтів певних вигідних для мовця стратегічних наративів. Люди сприймають інформацію "крізь призму власної системи цінностей, свого досвіду та уявлень про світ" (Лисичкіна, 2019: 226), а античні культурні компоненти є тим універсальним мовним засобом, який став підґрунтям для формування системи цінностей представників європейської цивілізації. Тому, на наш погляд, їхнє використання в текстах дипломатичного мовлення має сприяти формуванню відповідних стратегічних наративів.

Античні крилаті вислови як соціопсихолінгвістичні індикатори в мовленні дипломата розглянемо на прикладі офіційних виступів, що зафіксовані в засобах масової інформації. Обираємо найбільш уживані в сучасних дипломатичних текстах фраземи: перейти Рубікон, ахіллесова п'ята, троянський кінь, дамоклів меч, скринька Пандори. Ці крилаті фрази виступають у складі фразеологізованих висловів (фразеокомплексів), котрі несуть у собі певні лексико-семантичні й граматичні значення і під час породження, і під час сприймання їх. Зауважмо, що в структурі будь-якого фразеокомплексу є два компоненти - постійний і змінний.

Постійний компонент може бути двічі багатоелементним. Він виражає узагальнювальне значення, яке є осередком значення фразеологізованого вислову. Відповідно до співвідношення постійних і змінних компонентів фразеокомплексу виокремлюємо такі різновиди фразеологізованих висловів.

1) Вислови з домінуванням постійного компонента.

Прикладом таких фразеологізованих висловів є вживання античної крилатої фрази ахіллесова п'ята, котра означає "слабке, найвразливіше місце" (Універсальний словник, 2007: 46-47). Вислів ахіллесова п'ята зазвичай в текстах дипломатичних виступів вжито без додаткового уточнення: "ахіллесовою п'ятою Росії є саме її агресія проти нашої держави" (23), "Енергобезпека - це та ахіллесова п'ята, яка протягом 20 років нахиляла нас униз, змушувала чинити так, як не треба чинити" (20). Використання фразеологізованих висловів з домінуванням постійного компонента ахіллесова п'ята є доцільним з огляду на високий ступінь його інформативності й зрозумілості. З іншого боку, такі фразеологізовані вислови сприяють лаконічному, але повному й адекватному вираженню думки з опертям на мисленнєві процеси реципієнтів. Граматико-семантичним доповненням цієї крилатої фрази стає об'єкт "слабкості" - Росія, енергобезпека тощо.

Крім того, маємо й приклади вживання цього вислову в контексті його тлумачення: "Найскладніше питання - це передача кордону під контроль України. Це дуже смішно, бо це наш кордон і передача нашого ж кордону нам. Але, це дійсно наше слабке місце. Так звана ахіллесова п'ята Мінських угод" (22). Таке тавтологічне формулювання посилює, увиразнює зміст повідомлення.

2) Вислови з невеликим за обсягом змінним компонентом, який, однак, чітко окреслює зміну семантики цілісного вислову. Для ілюстрації фразеологізованих висловів цього типу наведемо крилату фразу дамоклів меч: "Північний потік висить над нами, мов дамоклів меч" (18). Фразеологічне значення вислову дамоклів меч - "небезпека або неприємність, що постійно загрожує комунебудь" (Фразеологічний словник, 1999, кн. 1: 485), підсилюється дієсловом висить, хоча об'єкт, про який ідеться в контексті (Північний потік), аж ніяк не може висіти. Таким чином, метафоричного значення набуває і змінний компонент фразеологізованого вислову, що підсилює його емоційний вплив.

Ще один приклад фразеокомплексу другого типу стосується вживання крилатого вислову троянський кінь: "Кремль хоче зберегти контроль над цим регіоном і потім використати його як троянського коня в дестабілізації України" (17); "формула Штайнмаєра - це троянський кінь для політичної стабільності в Україні" (26); "Північний потік-2 - це троянський кінь Кремля проти європейської енергетичної і, врешті-решт, геополітичної безпеки" (24). Троянський кінь - це "хитрі дії, підступні засоби боротьби тощо" (Фразеологічний словник, 1999, кн. 1: 377). Цей постійний компонент фразеокомплексу доповнено змінними компонентами для політичної стабільності, проти європейської безпеки, в дестабілізації України, які увиразнюють семантику крилатого вислову, підсилюють фразеокомплекси не лише семантичним, але й експресивним наповненням.

Інші яскраві приклади фразеокомплексів цього типу - вислови з античним культурним компонентом скринька Пандори. Його використовують і щодо загроз, котрі можуть виникати після початку якогось процесу: "легалізація подвійного громадянства - це скринька Пандори" (16), і щодо голосування всередині ЄС: "Ми завжди говоримо, що є ризик відкрити скриньку Пандори, і ми цього не хочемо" (заявляє віце-президент Єврокомісії М. Валлстрьом (15)), і щодо повернення РФ у ПАРЄ: "ПАРЄ відкрила скриньку Пандори і під собою запустила бомбу уповільненої дії, пустивши назад РФ з голосом у ПАРЄ" (14); і щодо виходу США з угоди 2015 року: "Ми відкриємо скриньку Пандори. Там може бути війна" (заявляє президент Франції Е. Макрон (21)).

3) Вислови з широкою інтерпретацією (переважання змінних компонентів). Для прикладу візьмімо крилатий вислів перейти Рубікон, що означає "зробити рішучий учинок, після якого не можна повернутися до попередніх позицій" (Універсальний словник, 2007: 670). Вживання цього крилатого вислову супроводжується його інтерпретацією в контексті реального значення змінними компонентами фразеокомплексу: "Надавши нам безвізовий режим, Європа теж перейшла свій внутрішній Рубікон у відносинах з Україною. Фактично вона політично визнала, що євроінтеграція нашої країни - процес незворотний" (13); "російсько-американські відносини - це щось більше, ніж просто дипломатичні відносини. Але ми ще не перейшли Рубікон, після якого вже немає вороття в минуле" (14). Як бачимо, фразеологізовані вислови цього типу завдяки змінним компонентам підсилюють розуміння античної крилатої фрази (євроінтеграція нашої країни - процес незворотний, після якого вже немає вороття в минуле), а також вказують на об'єкт впливу (у відносинах з Україною). У такий спосіб за позірною нейтральністю вислову приховано значний рівень експресивності.

Для переконливості наративів важливу роль відіграє структура повідомлення. Звернімо увагу на поданий нижче фразеокомплекс, в якому вислів перейти Рубікон введено в ширший контекст античної афористики і поєднано з фразою визначного римського полководця Юлія Цезаря жереб кинуто (alia jacta est), котру він проголосив, віддаючи 49 р. до н. е. наказ переходити річку Рубікон, що означало початок громадянської війни: "Безвізовий режим - це свого роду Рубікон, за яким жереб вже кинутий і дороги назад немає. Тільки це не наш Рубікон - ми свій пройшли три роки тому на Майдані. Коли однозначно заявили, що європейські цінності для нас не пустий звук" (13). Розуміємо, що, ввівши в контекст відразу дві крилаті фрази з подібною семантикою та обрамивши їх змінними компонентами свій, наш, а також інтерпретацією (для безвізового режиму дороги назад немає), дипломат виразно акцентує на тому, що безвізовий режим для українців - це також і вибір європейських держав, котрий вказує на незворотність євроінтеграції України.

Античні крилаті вислови зберігають певний інтертекстуальний зв'язок із першоджерелом виникнення (літературним твором, конкретною історичною подією чи міфологічним переказом), однак демонструють свою постійну фразеологічну семантику, котра в конкретному контексті підсилюється новим семантичним навантаженням. Сприймаючи повідомлення у вигляді фразеокомплексів, слухачі абстрагуються від образних конотацій, які лежать в основі розуміння, однак саме ці конотації дають їм змогу глибше осягнути суть нової ідеї (Куньч, Руденко, 2019: 174). Отож загалом специфіку використання античних висловів у мовленні дипломата ми вбачаємо у двох аспектах: по-перше, їхнє вживання сприяє становленню позитивного іміджу оратора (вказує на його вербальний інтелект, вміння точно й влучно сформулювати свою думку), підкреслює його прихильність до загальноєвропейських культурних цінностей, основи яких закладено саме античною цивілізацією; по-друге, і це дуже важливо, антична фразеологія прихильно сприймається широкою слухацькою аудиторією через свою емоційно-оцінну палітру а також тому, що давня греко-римська культура стала підґрунтям сучасної європейської культури, а стратегічні наративи формуються саме з опертям на культурноісторичні цінності адресата.

Античні крилаті вислови, як глибокі за змістом, яскраві й влучні лексеми, що містять широке метафоричне значення, у ЗМІ зазвичай виносять як заголовки інформаційних повідомлень щодо виступів високопосадовців. Це, на нашу думку, ще один аргумент на користь використання цих фразеокомплексів у виступах дипломатів. Адже інформація, подана в засобах масової інформації, формує у свідомості реципієнтів модель світу, "де в принципі не може бути жодних конкуруючих між собою інтерпретацій... Конкуруючі наративи, а також численні можливі тлумачення подій знищуються за допомогою мас-медіа, які починають транслювати певну інтерпретацію подій відповідно до наративу, і таким чином ця інтерпретація стає істиною (Лисичкіна, 2019: 231).

Фразеологізовані комплекси з античними крилатими висловами містять глибокі імпліцитні мовленнєві підтексти. Завдяки деяким семантичним трансформаціям компонентів фразеокомплексів, значеннєвим прирощуванням в певних контекстуальних умовах увиразнюється ідіоматичність семантики, а загальний зміст фразеокомплексу стає не лише глибшим і експресивнішим, але й більш придатним для запам'ятовування.

Висновки

Дипломатичне спілкування - це спеціалізоване використання мовлення для психосоціальної смислової взаємодії, яке передбачає наявність таких комплексних одиниць, як говоріння й сприймання. Античні крилаті вислови в дипломатичному мовленні виконують низку важливих функцій:

1. Вплітаючись як структурний компонент фразеокомплексу в контекст дипломатичного мовлення, вони поглиблюють зміст повідомлення, створюють його емоційно-експресивне наповнення.

2. Підтримані в ЗМІ завдяки своєму стратегічному звучанню й емотивності, вони надають аудиторії цілісну інтерпретацію фактів і стають важливим засобом формування наративів, що їх прагне донести до реципієнтів дипломат.

3. Використання античних крилатих висловів сприяє "оживленню" мовленнєвої діяльності, увиразненню й урізноманітненню тексту дипломатичного виступу, створенню відповідного мікроклімату в процесі спілкування з представниками різних європейських культур.

Фразеологізовані вислови з античними культурними компонентами уможливлюють для дипломатів досягати оптимальності мовлення з огляду на високий ступінь їхньої інформативності й точності, сприяти адекватному й повному і одночасно лаконічному вираженню думки з опертям на мисленнєві процеси реципієнтів як активних суб'єктів процесу спілкування.

Список використаних джерел