Лексико-семантична асиміляція новітніх англіцизмів, пов’язаних з пандемією 2020-2021 років

Размещено на http://allbest.ru

ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА АСИМІЛЯЦІЯ НОВІТНІХ АНГЛІЦИЗМІВ, ПОВ'ЯЗАНИХ З ПАНДЕМІЄЮ 2020-2021 РОКІВ

Оксана Щербакова,

англіцизми запозичення українська мова пандемія коронавірус

Oksana Shcherbakova,

The article examines the spread of anglicisms in the Ukrainian language related to the introduction of quarantine measures in connection with the coronavirus pandemic 2020-2021. English, which is dominant in the globalized world, reflected the main changes in people's lives associated with the pandemic. New changes related to quarantine restrictions have introduced a wide range of foreign language units into the lives of both native English speakers and citizens of different countries, including Ukrainians. These linguistic changes were borrowed from the Ukrainian language and became widespread in legislation, the official language, media resources and in everyday communication. Common new borrowed units were: «coronavirus disease», «coronacrisis», «postcovid», «zoombombing», «corona», «lockdown», «anticovid» and so on. Lexical and semantic changes in the lexical system of language are caused by both linguistic, internal and external extralinguistic factors, such as the development of science, technology, culture and socio-political phenomena. The charasteristic feature ofthe lexical-semantic assimilation of borrowings associated with the spread of the coronavirus pandemic is the widespread use of highly specialized terms that were previously used primarily by scientists and health professionals. The article analyzes the stages of lexical-semantic assimilation, which are characterized by various criteria, namely the expansion and contraction of meaning, inclusion in derivation processes, the emergence of figurative meanings. The study considers different stages of implementation of foreign language units: borrowing, adaptation, assimilation. The main attention is paid to lexical-semantic assimilation of borrowing. In preparing the article, materials from online publications, social media and legislation were used.

Key words: borrowings, lexico-semantic assimilation, coronavirus, pandemic.

Постановка проблеми. Поширення у світі впродовж 2020 першої половини 2021 років пандемії коронавірусу призвело до появи значної кількості запозичень, пов'язаних із карантинними обмеженнями, специфікою поширення та протидії хворобі. Словом 2020 року за версією тлумачних словників англійської мови Collins English Dictionary стає англіцизм локдаун, а вживання таких запозичень як коронавірус, соціальне дистанціювання, пандемічний, самоізоляція суттєво збільшується у медіаресурсах та вебсайтах (CORONASPEAK the language of Covid-19 goes viral). Англіцизми можна розглядати як наслідки змін, які відбуваються у суспільстві в умовах глобалізації світу чи кризових явищ чи викликів, пов'язаних із безпекою чи свободами громадян. Процес проникнення та подальшого запозичення нової лексики відбувається через засвоєння іншомовних слів, головним чином англіцизмів, які поповнюють термінологічні підсистеми, зокрема медичну, медіа, соціально-політичну тощо; через словотворення з використанням дериваційних засобів, а також через процеси розширення та звуження семантичного обсягу вже відомих слів (Архипенко, 2006). Більшість запозичень, вочевидь, не пройдуть всіх етапів асиміляції і, найбільш ймовірно, після закінчення пандемії вийдуть з активного вжитку і перетворяться на історизми та архаїзми. Однак, кількісні показники запозичень в українську мову в період пандемії коронавірусу, їх використання у різних сферах, частотність тощо дають підстави припускати, що значна кількість англіцизмів може увійти у повсякденний обіг. Внаслідок поширення пандемії в Україні спостерігається стрімке зростання кількості запозичень, пов'язаних з пандемією 2020-2021 рр. У цих умовах важливо проводити комплексну роботу щодо мінімізації впливу запозичень та захисту української мови. Об'єктом дослідження є процеси лексико-семантичної асиміляції новоутворень. Предметом дослідження є новітні англіцизми, які увійшли в українську мову під час пандемії 2020-2021 рр.

Мета нашого дослідження провести аналіз лексико-семантичних змін новоутворень в українській мові, які почали масово входити у вжиток в зв'язку з запровадженням карантинних заходів, пов'язаних з подіями 2019-2020 рр.

Аналіз наукових джерел та літератури. Питання поширення англіцизмів, зокрема в українській мові, є предметом дослідження багатьох іноземних і вітчизняних науковців. Зокрема, цю тематику широко вивчали А. Арістова, Л. Архипенко, Ю. Жлуктенко, О. Пономарів, Б. Ажнюк, А. Іваницькаї, Дьолог, О. Попова та інші. Втім, до сьогодні відсутні комплексні наукові праці присвячені питанням запозиченню англіцизмів в українську мову, пов'язаних із карантинними обмеженнями 2020-2021 рр.

Виклад основних матеріалів дослідження. Лексико-семантична трансформація є однією з умов повної адаптації іншомовної одиниці в мові-реципієнті. Семантичні процеси, які відбуваються в лексичному значенні слова, на відміну від стилістичної приналежності слова, його сфери вживання, зміни кількості значення слова, до сьогодні є недостатньо вивченими. Зокрема, швидке поширення Ковід-19 та інформаційних процесів, пов'язаних з цим, унеможливлює належним чином досліджувати появу нових запозичень, їх адаптацію та асиміляцію. При лексико-семантичній асиміляції запозичена іншомовна одиниця набуває нових семантичних значень, відбувається розширення семантичної наповненості запозичення. Так само як може відбуватися перехід вузькоспеціальних термінів в літературну мову та повсякденне спілкування або спостерігається зворотній процес переходу запозичення у вузькоспеціальну сферу вживання. Повною лексикосемантичною асиміляцією можна назвати появу переносних значень одиниці, разом з набуттям нового семантичного значення запозичення (Бельчиков, 2002).

Серед запозичень, пов'язаних із тематикою пандемії коронавірусу і заходів безпеки для громадян, стало широко вживатися нове запозичення-абревіатура Ковід-19, що позначає назву вірусу від анг. Coronavirus disease 2019, який є причиною інфекційної хвороби, яка вперше виникла у Китаї у грудні 2019 року. Так, впродовж 2020-2021 рр. увійшли в обіг такі нові лексичні одиниці: ковідний (ковідна лікарня, ковідні тести, ковідні правила, ковідний синдром, ковідні законопроекти, ковідні канікули, ковідні), ковідка, ковідіот. У статті «Словник екпохи коронавірусу» на сайті відомого британського каналу ВВС вживає слово «ковідка». Ковідка (напр., хворий на ковідку) новоутворення від Covid-19. Одним із перших слово вжив український продюсер і кінокритик Лук'ян Галкін. Зокрема він писав, що «Ковідка гніздиться лише в метро і, як усе живе, помирає від контакту з українськими маршрутками. Ковідки в головах більше, ніж у легенях. Бережіть себе і рідних» (Галкін).

Новоутворення ковідіот вживається у значеннях: 1) Той, хто применшує небезпеку коронавірусу, не дотримується маскового режиму й соціальної дистанції. 2) Той, хто навпаки надміру панікує. Однак цей термін міг бути запозиченим із країн ЄС, зокрема Німеччини, де мав місце гучний скандал щодо висловлювань політика. Він назвав ковідіотами демонстрантів, які протестували проти карантинних обмежень. Так, в сюжеті 1+1 від 2 вересня 2020 року розповідається про те, що прокуратура м. Берлін постановила, що назва «ковідіот» це не образа, а свобода думки. Процес запозичення відбувається не тільки з англійської мови у інші, але і навпаки, наприклад у Німеччині став вживатися новий термін hamsterkauf, який означає панічні покупки. Щодо цього слова висловлюються припущення, що воно скоро стане широко вживаним в англійській та інших мовах.

Запозичення, інтегрувавшись у мову, проходять етапи запозичення та асиміляції у систему мовиреципієнта. Багато лінгвістів намагалися диференціювати етапи саме запозичення та подальшої асиміляції іншомовної одиниці. На думку В.М. Аристової, існують такі стадії процесу інтеграції: проникнення, запозичення та вкорінення. Стадія проникнення характеризується такими критеріями, як 1) формальна оболонка оформлена згідно законів мови-оригіналу та не підпорядковується граматичним та словотворним нормам (наприклад, абревіатури, акроніми); 2) наявність одного семантичного значення, так як одиниця запозичується для номінації явища або об'єкту, невластивого мові-реципієнту; 3) як наслідок цього обмежена сфера контекстів, де вживається одиниця; 4) іншомовна одиниця не приймає участі в дериваційних процесах. До таких запозичень можна віднести zoom, zoom-терор, PCR-тест, грумінг, ковідіворс (Аристова, 1997).

Наступний етап запозичення характеризується такими рисами: 1) іншомовна одиниця підпорядковується нормам та правилам мови, в яку запозичується одиниця; 2) іншомовна одиниця широко використовується для визначення різноманітних національних та іноземних реалій, тобто спостерігається семантична наповненість одиниці; 3) підвищується частотність вживання іншомовної одиниці; 4) розвивається словотворна здатність одиниці. Прикладами таких запозичень э: ковідний, коронавірус, локдаун.

Характерними рисами вкорінення або повної асиміляції є такі: 1) семантична самостійність одиниці, тобто поява різноманітних конотацій та словосполучень, в склад яких входить запозичена одиниця; 3) постійне вживання одиниці в мові; 4) активна участь одиниці в дериваційних процесах і як наслідок поява нових лексем (Аристова, 1997). Ця група є найменш чисельною, так як потрібен час для повної асиміляції іншомовної одиниці.

В процесі запозичення від анг. Coronavirus входять у вжиток нові лексичні одиниці коронований, коронакриза, короніали, коронафобія. Коронафобія страх захворіти на COVID-19. Так, новоутворення коронакриза (тобто криза, спричинена пандемією) ми зустрічаємо на офіційному сайті Національного банку України, у статті «Коронакриза вплинула на доходи банків: прибуток банківської системи у 2020 році становив 41 млрд грн» та інших публікаціях. Інша іншомовна а одиниця короніали діти, що були народжені під час карантину 2020 року та молоді люди, які живуть в нових умовах карантинних заходів. Так, на телеканалі 1+1, у передачі «Секретні матеріали» вийшов сюжет від 17 квітня 2020 р. під назвою «Хто такі Короніали та як природа відновлюється без людей».

При запозиченні слово коронований почало вживатися з новими лексичними значеннями. Якщо традиційно це слово має значення коронацію представників монарших родин, а в Україні цей термін також означає ритуал відзначення лідерів кримінального світу, то зараз воно вживається також для означення людини, яка хворіє чи перехворіла на Ковід-19. Прикладом цього є публікація на сайті Громадського радіо від 1 червня 2020 р. «Коронована двічі»: лікарка з Чернівців повідомила, що в неї вдруге виявили коронавірусну хворобу». Окремі ЗМІ використовують це слово для визначення часових періодів пандемії. Так, 29 грудня 2020 р. на Суспільному ТБ вийшов сюжет під назвою «Важким, бентежним, переможним: яким Україна запам'ятає «коронований» 2020 рік». Іншим прикладом може слугувати сюжет на 5 каналі від 29 травня 2020 р. "Коронований останній дзвоник: як завершують навчальний рік у Чернівцях».

У обігу з'явилось ще одне новоутворення коронафейки, яке позначає поширення неправдивої інформації про ковід-19, причини виникнення, перебіг та наслідки хвороби тощо. Так, в Українському кризовому медіацентрі відбулась пресконференція експертів, у назві якої та матеріалах за підсумками заходу використовувалось слово коронафейки. Іншим прикладом використання цього слова є інформаційний матеріал на сайті Чорноморського національного університету ім. Петра Могили під назвою «Як визначити та зловити коронафейк?»

Наслідками пандемії є залучення суспільства до соціальних процесів та явищ, які спричинені подіями 2020-2021 рр. Це і соціальне дистанціювання, онлайн навчання, нові методи захисту та запобігання хворобі. Явище зумбомбінгу стало відомим у зв'язку з використанням освітніх онлайн-сервісів. Зумбомбінг (англ. zoombombing) практика долучення до відеоконференції непроханих користувачів. Зловмисники навмисно підключаються до чужих конференцій, які, як правило, не захищені паролями, і демонструють в ефірі неприйнятний контент наприклад, що містить в собі насильство. Прикладом використання цього запозичення стала стаття на сайті explainer.ua «Що таке «зумбомбінг» та як безпечно використовувати Zoom?».

На сайті Unicef Ukraine в прес-релізі «Інфодемія» дезінформації про COVID-19 шкодить здоров'ю українців з'ясовано в дослідженні на замовлення ООН» зустрічаємо новоутворення інфодемія, яке позначає поширення дезінформації про пандемію онлайн, епідемію в інформаційному просторі, хвилю інформації про будь-яку подію або явище, часто помилкове чи перебільшене, яке здатне нагнітати паніку («Інфодемія» дезінформації про COVID-19).

Тут постає питання семантичної адаптації запозичення цей етап асиміляції є найбільш складним та контроверсійним, якщо порівнювати з іншими етапами запозичення. На цьому етапі відбувається розвиток нових семантичних значень, а саме розширення семантичної наповненості запозиченої одиниці, перехід вузькоспеціальних термінів в більш загальні сфери, або навпаки зворотній процес (Попова, 2002). Також спостерігається поява переносних значень. Ці види змін семантичної структури запозичення диференціюють як перенесення, звуження (або спеціалізація), розширення. В залежності від широти засвоєння запозичення відбувається або звуження його значення, або розширення, а також утворення фразеологізмів. Наприклад, стали часто вживаними англіцизми зелена зона, червона зона, якими позначаються явище адміністративного зонування у відповідності до кількості хворих. До 2020 р. термін «зелена зона» асоціювався переважно із парковими та лісовими масивами в населених пунктах, а термін «червона зона» насамперед із радянською окупаційною зоною після завершення другої світової війни.

При асиміляції новоутворень в систему мовиреципієнта відбувається ослаблення лексикосемантичних зв'язків з мовою-оригіналом. Разом з тим спостерігається семантична самостійність одиниці, тобто утворення її лексико-семантичної системи (поява словосполучень, в складі яких з'являється окрема запозичена одиниця). Ця стадія характеризується більш частотним вживанням одиниці у мові, а також більш активно реалізується словотвірна функція новоутворення, наслідком чого стає утворення нових лексем (Аристова, 1997). Наприклад, стало більш часто використовуватися запозичення хоум офіс (анг. Home office) або домашній офіс. Цей термін у мові-оригіналі має зовсім інші значення. Британцям словосполучення Home Office більш відоме як позначення Міністерства внутрішніх справ Великобританії, а також Головного офісу будь-якої компанії. Натомість, в українській мові це слово означає спричинену локдауном дистанційну роботу з дому, коли немає можливості робити це зі спеціально облаштованої кімнати. Значення цього запозичення, яке прийшло до нас в останні роки і стало нам відомим саме у цьому значенні, таке: робота або робочий простір, облаштований вдома на регулярній основі. Наприклад, на сайті медіаресурсу «Німецька хвиля» dw.com у статті, присвяченій популярності серед роботодавців дистанційної роботи, запозичення хоум офіс використовується у значенні «віддалена робота», «дистанційна робота» (Думанська). У цьому випадку відбулося звуження семантичного значення новоутворення, використання одиниці в одному конкретному значенні. Тут ми відзначимо, що словотворна функція є неактивною: новоутворена одиниця не приймає участі, наприклад, в дериваційних процесах.

Лексико-семантична асиміляція є необхідною умовою включення іншомовної одиниці в систему мови. Семантична освоєність іншомовної одиниці передбачає розуміння семантичного значення широким колом носіїв мови-реципієнту та включеність слова в загальну систему лексикосемантичних зв'язків приймаючої мови (Д'якова, Кияк, Куделько, 2000). Прикладом цього може слугувати найбільш відоме запозичення в останні два роки слово локдаун (анг. lockdown): зараз воно стало вживатися навіть більше, ніж слово карантин.

Спочатку у мові-оригіналі слово локдаун мало конкретне значення, а саме утримання в'язнів у камерах протягом усього або більшої частини дня як тимчасовий захід безпеки. Зараз це слово отримало такі нові значення: 1) надзвичайний захід або стан, при якому людям тимчасово заборонено в'їзджати чи виїжджати з обмеженого району чи будівлі під час будь-якої загрози (наприклад, терористичної); 2) тимчасовий стан, встановлений державними органами влади (наприклад, під час спалаху епідемічної хвороби), коли люди повинні залишатися в своїх будинках і утримуватися від або обмежувати діяльність поза домом, що передбачає контакти з іншими людьми (наприклад, відвідування великих зборів, ресторанів, торгівельних центрів тощо). Також відбулися словотворні зміни у новоутворенні ковідка за допомогою суфіксації. Це новоутворення є дуже схожим з українськими словами говірка, колядка і, більше того, стає синонімом слова колядка (Як колядувати під час карантину). Серед науковців немає єдиної думки з приводу основного критерію лексико-семантичної асиміляції запозичення в мові-реципієнті. Серед вважливих факторів зазначаються такі: 1) тривалість вживання іншомовної одиниці; 2) участь в дериваційних процесах; 3) поява семантичного значення запозичення.

Висновки. У нашій роботі можемо зробити такі висновки з результатів дослідження. Найбільш поширені новоутворення, що з'явилися в період пандемії 2020 року є запозиченнями з англійської мови, які позначають нові реалії та явища, пов'язані із новими соціальними процесами (самоізоляція, соціальна дистанція, нові заходи безпеки, дистанційна освіта), розвитком нових онлайн-сервісів. Новоутворення проходять етапи засвоєння та адаптації до системи української мови. Процес асиміляції нової лексики характеризується фонетичною, графічною, граматичною, лексико-семантичною адаптацією нових англійських запозичень в українській мові. Перш за все процес асиміляції англіцизмів у мову відбувається на лексико-семантичному плані. Це є необхідною умовою включення іншомовної одиниці в систему мови. І тому важливо, щоб цей процес відбувався таким чином, щоб у мову потрапляли фонетично та графічно прийнятні запозичення, які не тільки б не суперечили нормам мови-реципієнта, а й збагачували та насичували б мову новими поняттями та реаліями. Більшість запозичень, скоріш за все, не пройдуть всі етапи асиміляції, і після закінчення пандемії вийдуть з активного вжитку і перетворяться на історизми та архаїзми. Українська мова зберігає свої унікальні способи формування нових слів: за допомогою суфіксів (коронований, ковідка, короновий, некоронавірусний, доковідний), складання основ слів (карантинозалежний, коронакриза, короноістерія, зумозалежність), конверсія (наприклад, утворення дієслова від іменника). Хоча з огляду на нетривалий період вживання нових іншомовних одиниць, пов'язаних з карантинними обмеженнями останніх двох років, останній не є поширеним способом словотворення і такі новоутворення не є широко вживаними.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ