Концепт справедливість, актуалізований німецькомовною максимою

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Концепт справедливість, актуалізований німецькомовною максимою

Тетяна Смоляна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри німецької філології та перекладу

Tetiana SMOLIANA,

Candidate of Philological Sciences, Associate Professor at the Chair of Department of German Philology and Translation of V. N. Karazin Kharkiv National University (Kharkiv, Uklraine)

JUSTICE AS A CONCEPT OBJECTIFIED BY A GERMAN LANGUAGE MAXIM

Key words: concept, cognitive-discursive trend, maxim, regulative potential, religious discourse, text.

Вступ

Постановка проблеми.

Однією з найбільш вагомих рис культури є інтегративність, котра реалізується у тенденціях елементів культури, створює узгоджену цілісність, отже, можна говорити про наявність системних зв'язків між усіма експліцитно та імпліцитно функціонуючими в культурі ідеалами, а також між концептами, котрі їх віддзеркалюють.

Когнітивно-дискурсивний підхід до аналізу вербалізованих максимою концептів передбачає комплексне вивчення його когнітивного змісту з урахуванням цілісності досліджуваного об'єкта.

Об'єктом нашого дослідження є німецькомовна максима - одиниця, що вербалізує норму поведінки людини, містить узагальнену, глибоку, лаконічну думку певного автора (або народу), із встановленням правил поведінки, основних логічних або етичних принципів, котрими людина керується у своїх вчинках та має експліцитний/ імпліцитний директивний характер.

Німецькомовна максима вербалізує даховий концепт ПРАВИЛО ПОВЕДІНКИ, який представлено такими цінностями, як ПОРЯДОК, СПРАВЕДЛИВІСТЬ, ЛЮБОВ, ВІРА тощо. Які ознаки концепту СПРАВЕДЛИВІСТЬ актуалізуються або не актуалізуються німецькомовною максимою, спробуємо встановити у нашому дослідженні.

Аналіз досліджень.

Методологічним підґрунтям нашого дослідження слугували результати наукових розвідок таких вчених, як А. Вежбицька, С. Г Ворка- чов, В. І. Карасик, В. О. Маслова, З. Д. Попова, Ю. С. Степанов, Й. А. Стернін, А. М. Приходько, Т С. Медведєва, Н. В. Нечаєва, І. С. Шевченко та інших. Використаний нами лінгвокультурний підхід до концепту - це «закономірний етап у розвитку змістової лінгвістики, котра збагачена досягненнями філософії, культурології, психології» (Карасик, 2009: 4). Лінгвокультурологія досліджує співвідношення мови та культури, що виявляється у способах мовного вираження менталітету. Основною одиницею лінгвокультурології є концепт. Лінгвокультурний концепт є комплексним знаком особливої природи: «концепт - мікромодель культури, а культура - макромодель концепту» (Зусман, 2001: 41). Під концептом, слідом за В. І. Карасиком, ми розуміємо багатомірне ментальне утворення, що має образно-перцеп- тивну, понятійну та ціннісну сторони (Карасик, 2009: 73). Центром лінгвокультурного концепту є завжди цінність, оскільки концепт слугує дослідженню культури, а в її основі лежить саме ціннісний принцип (Карасик, 2009: 98).

Мета статті.

Предметом аналізу є мовні репрезентації концепту СПРАВЕДЛИВІСТЬ, котрий актуалізується у максимах Нового Заповіту та максимах прецедентних особистостей німецькомовного соціуму (національно-культурна специфіка концепту СПРАВЕДЛИВІСТЬ). Метою є виявлення лексичних засобів, які вербалізують зазначений концепт, визначення його лексико-семантичного поля, ознак, що актуалізуються максимою.

Виклад основного матеріалу

Когнітивні ознаки концептів комунікативної поведінки зумовлені однією з найбільш загальних характеристик поведінки - етичною, котра ілюструє уявлення про ступінь відповідності/невідповідності нормам моралі (Шевченко, 2013: 18). Німецькомовна максима вербалізує подієвий концепт ПРАВИЛО ПОВЕДІНКИ, але її метою є встановлення цінностей СПРАВЕДЛИВІСТЬ, СКРОМНІСТЬ, ТОЛЕРАНТНІСТЬ тощо, що є ознаковими концептами. Тож максима актуалізує як подієві, так і ознакові концепти. німецькомовний максима справедливість

Дослідження картини світу зумовлене утвердженням у лінгвістиці антропоцентризму. Оскільки картина світу формується в кожного індивіда в процесі соціалізації, то вона несе на собі національно- культурний відбиток.

Концепти морального порядку (за А. М. При- ходьком) є регулятивами, вони не тільки відбивають загальні уявлення людства про моральні цінності, а також пропонують норми, правила поведінки у суспільстві (Приходько, 2008: 86).

Досліджуючи німецькомовну максиму, ми можемо регулятив розглядати як концепт, наявний у свідомості індивіда (ПРАВИЛО ПОВЕДІНКИ), або як сукупність апеляцій до концептів (ЧЕСНІСТЬ, ПОРЯДНІСТЬ, МОРАЛЬ, ПОРЯДОК, ДОБРО, СКРОМНІСТЬ, ПОКАЯННЯ, СПРАВЕДЛИВІСТЬ, ВІРА, ОБОВ'ЯЗОК, СУМЛІННІСТЬ тощо).

Запропоноване І. І. Чесноковим поняття пове- дінкового концепту та виділені І. С. Шевченко його різновиди (подієві концепти та ознакові) вважаємо релевантними для нашого дослідження. Поведінка - все те, що людина робить або не робить навмисно, сукупність актів дії або бездіяльності. У зв'язку з цим ментальне уявлення про відповідну подію, дію, котра відповідає МА, справедливо вважати подієвим концептом (Шевченко, 2013: 17).

Когнітивні ознаки повідкового концепту зумовлені однією з найбільш загальних характеристик комунікативної поведінки - етичної, котра дає уявлення про ступінь відповідності/невідповідності поведінки нормам моралі (Чесноков, 2009; Шевченко, 2013). Тож максима експлікує відповідну норму/правило поведінки.

Розглянемо концепт СПРАВЕДЛИВІСТЬ, що актуалізує німецькомовна максима.

Найперші спроби опису та класифікації справедливості як соціального феномена були здійснені ще за часів Аристотеля, де справедливість визначалася за принципом розподілу соціальних благ на порівнювальну та розподільну. Справедливість можна вважати узагальнюючим філософським поняттям, котре висловлює об'єктивні економічні, політичні, правові, моральні умови життя того чи іншого класу, суспільства і тенденції їх розвитку. Феномен справедливості вивчався О. Ю. Леонтьє- вою, О. М. Губарем, Г Зарембою, Г М. Мунтян, В. О. Жовноватою та іншими з точки зору філософії, соціології, релігії. У лінгвокультурологічному руслі концепт розглядався лише А. О. Бутовою, В. Б. Крячком та О. В. Кряхтуновою.

Серед ознак, котрі покладено у типологію концептів, є ознака ціннісного компонента, котра дає змогу виокремити особливу групу концептів-регулятивів. Ці концепти містять оцінні характеристики тієї чи іншої лінгвокультури. З точки зору лінгво- культур слід говорити про феномен справедливості як про один з базових констант людської свідомості. У цьому сенсі концепт СПРАВЕДЛИВІСТЬ являє собою одну з найбільш характерних розумових одиниць, котрі розвиваються у руслі антропологічної лінгвістики та лінгвокультурології (Кряхтунова, 2008). Цей підхід спрямований на етичну та естетичну потребу людської свідомості, що дають змогу виокремити клас концептів, котрі апелюють до найвищих духовних цінностей, серед таких концептів і концепт СПРАВЕДЛИВІСТЬ (Кряхтунова, 2008).

Актуальність концепту, вербалізованого максимою, виражається обсягом мовних засобів, котрі можна застосовувати стосовно зазначеного концепту.

Іменем концепту СПРАВЕДЛИВІСТЬ є найчас- тотніша одиниця, що має найбільше ознак зазначеного концепту.

Засобом виявлення поняттєвої складової частини концепту СПРАВЕДЛИВІСТЬ у німецькій мові є аналіз лексико-граматичних джерел (Duden, Wahrig, WdGS), де фіксуються основні значення імені концепту. Семами/ознаками концепту СПРАВЕДЛИВІСТЬ є такі:

1) das Gerechtsein; Prinzip eines staatlichen oder gesellschaftlichen Verhaltens, das jedem gleichermaЯen sein Recht gewдhrt; etwas, als gerecht angehen wird; 2) Justiz; 3) Berechtigung, rechtlich begrьndeter Anspruch; 4. ausgeьbende Instanz der цffentlichen Rechtpflege.

Наступний етап вивчення поняттєвої складової частини концепту СПРАВЕДЛИВІСТЬ виокремлює такі синоніми зазначеного концепту: Fairness, Loyalitдt, Objektivitдt, Redlichkeit, Unbestechlichkeit, Unvoreingenommenheit.

Лексичне вираження мають такі ознаки концепту СПРАВЕДЛИВІСТЬ, як:

— юстиція;

— (обґрунтована) претензія;

— чесність;

— об'єктивність;

— рівномірність розподілу;

— неупередженість;

— правомірність;

— сумлінність;

— непідкупність;

— лояльність.

Розглянемо реалізацію сем/ознак концепту СПРАВЕДЛИВІСТЬ у максимах:

Сема/ознака «юстиція»:

Durch Gerechtigkeit muЯ das Land bestehen, durch Unrecht wird es ganz vergehen. (Redensart)

Наведена максима актуалізує концепт завдяки прямій його номінації та однокореневому антоніму “Unrecht”, де протиставлення справедливості та несправедливості показують цінність та образність вказаного регулятиву з ознакою «юстиція».

Сема/ознака «об'єктивність»:

Der Herr aber sprach: wer ist nur der treue und der kluge Verwalter, den der Herr ьber sein Gesinde setzen wird, um ihm die zugemessene Speise zu geben zur rechten Zeit? Glьckselig jeder Knecht, den sein

Herr, wenn er kommt, bei solchem Tun finden wird!

In Wahrheit sage ich euch, dass er ihn ьber seine ganze Habe setzen wird. (Das Neue Testament, Lukas 12:42-44, S. 171).

Приклад притчі про вірного та невірного раба (Євангеліє від Луки) репрезентує концепт та його ознаку «об'єктивність», актуалізовану максимою, завдяки його інтерпретаційним ознакам: “die zugemessene Speise zur rechten Zeit geben” - “glьckselig sein, wenn der Herr bei solchem Tun findet”, “Herr wird ihn ьber seine ganze Habe setzen”. Бути блаженним є однією з найвищих нагород, котра справедливо отримується за своєчасне та вірне роздавання страви, під лексемою “Speise” імпліцитно метафорично вбачаємо віру в Бога, котрої треба навчати інших.

Wisst ihr nicht, dass, wem ihr auch zur Verfьgung stellt als Sklaven zum Gehorsam, ihr dessen Sklaven seid, dem ihr gehorcht? Entweder <Sklaven> der Sьnde zum Tod oder <Sklaven> des Gehorsams zur

Gerechtigkeit.

(Das Neue Testament, Rцmer 7:16, S. 350)

У цій максимі справедливість представлена як чеснота, що репрезентується завдяки антонімічному протиставленню “Sьnde - Gerechtigkeit” з актуалізацією ознаки «об'єктивність».

Сема/ознака «рівномірність розподілу»:

Jesus sprach: Wahrlich ich sage euch: Da ist niemand, der Haus und oder Brьder oder Schwestern oder Mutter oder Vater oder Kinder oder Дcker verlassen hat um meinetwillen und um des Evangeliums willen, der nicht hundertfach empfдngt, jetzt in dieser Zeit Hдuser und Brьder und Schwestern und Mьtter und Kinder und Дcker unter Verfolgungen und in dem kommenden Zeitalter ewiges Leben. Aber viele Erste werden Letzte und Letzte Erste sein.

(Das Neue Testament, Markus 10: 29-30, S. 110) Приклад Нового Заповіту актуалізує концепт СПРАВЕДЛИВІСТЬ завдяки опозиції “um meinetwillen und um des Evangeliums willen verlassen” - “hundertfach empfangen”, “viele Erste werden Letzte sein” - “Letzte werden Erste sein”. Висловлення актуалізують концепт завдяки вільним авторським словосполученням, котрі входять до інформаційно-інтерпретаційного поля структури концепту та актуалізують ознаку «рівномірність розподілення».

Und wie ihr wollt, dass euch die Menschen tun sollen, tut ebenso genau.

(Das Neue Testament, Lukas 6:31, S. 147)

Ядерні ознаки “ihr tut genauso, wie sie wollen, dass die Menschen euch tun” репрезентують концепт СПРАВЕДЛИВІСТЬ. Справедливість у прикладі є відносною: як я хочу, щоб до мене ставились, таким чином і я маю поводитись.

В. Соловйов у своїй праці «Спір про справедливість» ототожнив справедливість саме з цією максимою Нового Заповіту: людина не повинна чинити іншим того, чого не бажає сама собі (Соловйов, 1989: 514). Зазначена максима актуалізує ознаку «рівномірність розподілу».

Gebt, und es wird euch gegeben werden: ein gutes, gedrьcktes und gerьtteltes und ьberlaufendes MaЯ wird man in euren SchloЯ geben; denn mit demselben MaЯ, mit dem ihr messt, wird euch wieder gemessen werden. (Das Neue Testament, Lukas 6:38, S. 148)

“Mit demselben MaЯ wird euch wieder gemessen werden” актуалізує моральну та суспільну справедливість, що належить до ядерних характеристик СПРАВЕДЛИВОСТІ. Сема “messen” (passend, gemдЯ) є однією з провідних у денотаті справедливості, основним принципом міри та справедливості є те, що вона повинна бути правильною, точною. Не випадково символом справедливості є ваги, котрі іконічно ілюструють ідею рівності, а алегоричним образом - образ Феміди, котра із зав'язаними очима тримає ці ваги (рівномірність розподілу).

Bittet, es wird euch gegeben werden; sucht, und ihr werdet finden; klopft an, und es wird euch geцffnet werden! Denn jeder Bittende empfдngt, und der Suchende findet, und dem Angeklopften wird aufgetan werden.

(Das Neue Testament, Lukas 11:9-10, S. 165) Справедливість, а саме ознаку «рівномірності розподілу», вбачаємо в словах Христа, де ті, хто просять, шукають та стукають, отримують бажане, інферен- цією вбачаємо, що ті, котрі відповідного не роблять, не отримують нічого. Граматичні маркери імперативу та майбутнього часу актуалізують концепт.

Wenn nun ihr, die ihr bцse seid, euren Kindern gute Gaben zugeben wisst, wie viel mehr wird der Vater, der vom Himmel <gibt, den> Heiligen Geist geben denen, die ihn bitten (Das Neue Testament, Lukas 6:13, S. 165).

Якщо людина, будучи злою, зуміє надавати добро іншим, тим паче Господь віддячить їй, надавши їй Святого Духа. “Wissen gute Gaben zu geben” - “der Vater gibt den Heiligen Geist” підкреслює інформаційні ознаки концепту. У наведеному прикладі № 96 концепт СПРАВЕДЛИВІСТЬ корелює з концептом МИЛІСТЬ. Хоча у християнській релігії, у Новому Заповіті справедливість посідає одне з провідних місць, але не є найвищою цінністю, дослідники вважають, що саме милосердя цінується перш за все. У текстах Старого Заповіту справедливість сприймається зовсім по-іншому, наприклад “Auge um Auge”, “Zahn um Zahn”.

Wenn ihr nun mit dem ungerechten Mammon nicht treu gewesen seid, wer wird euch das Wahrhaftige anvertrauen?

(Das Neue Testament, Lukas 16:11, S. 181) Однокоренева номінація “ungerecht” актуалізує понятійну складову частину концепту, також завдяки інтерпретації довірити істинне, що є ціннісним компонентом максими, “das Wahrhaftige anvertrauen” відбувається репрезентація концепту СПРАВЕДЛИВІСТЬ, а саме його ознаки «рівномірність розподілу».

Сема/ознака «правомірність»:

Sei ein Freund der Schwachen und liebe die Gerechtigkeit. (F. Schiller)

Приклад з прямою номінацією “die Gerechtigkeit lieben” є максимою-директивом, що актуалізує ознаку «правомірність».

Таблиця 1 Семантичний простір номінацій концепту СПРАВЕДЛИВІСТЬ, вербалізований німецькомовною максимою

Однак є приклади вербалізації концепту СПРАВЕДЛИВІСТЬ, які актуалізують усі зазначені ознаки концепту, а не якусь певну.

In der Jugend meinen wir, das Geringste, das die Menschen uns gewдhren kцnnen, sei Gerechtigkeit. Im Alter erfahren wir, daЯ es das Hцchste ist.

Автор вбачає справедливість чеснотою, на початку життя найменшою, наприкінці - найбільшою, але протягом усього людського життя вона залишається актуальною. Пряма номінація експлікує концепт СПРАВЕДЛИВІСТЬ, вербалізований максимою. Зазначений приклад є зразком холістичності, інтегрального підходу до предмета як до одного цілого, а не сукупності певних частин. Із вищезазначеного окреслимо семантичний простір концепту СПРАВЕДЛИВІСТЬ.

Висновки

Німецькомовна максима актуалізує концепт СПРАВЕДЛИВІСТЬ, вона має апеляції до зазначеного концепту завдяки прямим номінаціям та інтерпретаційним ознакам. Концепт посідає провідне місце в ієрархії цінностей, може репрезентувати як позитивну, так і негативну справедливість, у максимах релігійного дискурсу це частіше за все відносна справедливість, де кожен отримує по заслугах та по вірі своїй. У проведеному нами дослідженні виявилось, що німецько- мовна максима актуалізує 4 семи/ознаки: «юстиція», «об'єктивність», «рівномірність розподілу» та «правомірність», однак подальші наукові розвідки дадуть змогу виявити й інші семи/ознаки.

Перспективою нашого подальшого дослідження німецькомовної максими є виокремлення інших регулятивних концептів, вивчення їх мовної репрезентації, мовленнєвоактового та тактико-стратегічного потенціалу, дослідження максими у таких видах дискурсу, як публіцистичний та політичний.

Список використаних джерел

1. Бутова А. А. Концепт «Справедливость» в русской и английской лингвокультурах / А. А. Бутова, В. Б. Крячко. Альманах современной науки и образования. 2013. № 7(74). С. 23-25. URL: http://www.perspektivy.info/history/koncept_ spravedlivost_v_russkoj_i_anglijskoj_lingvokulturah_2014-02-21.htm.

2. Зусман В. Г. Концепт в культурологическом аспекте. Межкультурная коммуникация: учебное пособие. Нижний Новгород: деком, 2001. С. 38-53.

3. Карасик В. И. Лингвокультурная концептология: учебное пособие к спецкурсу / В. И. Карасик, Н. А. Красав- ский, Г Г Слышкин. Волгоград: Парадигма, 2009. 116 с.

4. Карасик В. И. Языковые ключи. Москва: Гнозис, 2009. 406 с.

5. Кряхтунова О. В. Шифтерный лингвокультурный концепт «СПРАВЕДЛИВОСТЬ» (на материале русской лигвокультуры): автореф. дис. на соискание учен. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.19 «Теория языка». Волгоград, 2010. 26 с.

6. Приходько А. М. Концепти і концептосистеми в когнітивно-дискурсивній парадигмі лінгвістики: монографія. Запоріжжя: Прем'єр, 2008. 332 с.

7. Соловьев В. С. Спор о справедливости. Конец спора. Сочинения: в 2 т. Москва: Правда, 1989. Т 2. С. 509-548.

8. Чесноков И. И. Месть как эмоциональный поведенческий концепт (опыт когнитивно-коммуникативного описания в контексте русской лингвокультуры): автореф. дис. на соискание учен. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.19 «Теория языка». Волгодрад, 2009. 44 с.

9. Шевченко И. С. Концепты коммуникативного поведения. Вісник Харків. нац. ун-ту імені В. Н. Каразіна. Серія: Романо-германська філологія. Методика викладання іноземних мов. 2013. № 1072. С. 15-20.

References

1. Butova A. A. Konczept “Spravedlivost'” v russkoj i anglijskoj lingvokul'turakh [Justice in Russian and English linguistic cultures] 2013. No. 7(74). Pp. 23-25. Retrieved from: http://www.perspektivy.info/history/koncept_ spravedlivost_v_ russkoj_i_anglijskoj_lingvokulturah_2014-02-21.htm [in Russian].

2. Zusman V. G. Konczept v kul'turologicheskom aspekte [The concept in the cultural aspect]. Nizhniy Novgorod, 2001. Pp. 38-53 [in Russian].

3. Karasik V. I. Lingvokul'turnaya konczeptologiya: uchebnoe posobie k speczkursu [Linguocultural conceptology]. Volgograd: Paradigma, 2009. 116 p. [in Russian].

4. Karasik V. I. Yazy'kovy'e klyuchi [Language keys]. Moskva: Gnozis, 2009. 406 p.

5. Kryakhtunova O. V. Shifterny'j lingvokul'turny'j konczept “SPRAVEDLIVOST'” (na materiale russkoj ligvokul'tury') [Shift linguistic and cultural concept “JUSTICE” (based on the material of Russian linguistic culture.... author. dis. scientist. degrees of cand. of filol. sciences: 10.02.04]. Volgograd, 2010. 26 p. [in Russian].

6. Prykhodko A. M. Kontsepty i kontseptosistemy v kogninyvno-dyskursyvnii paradygmi lingvistyky. [Concepts and conceptual systems in the cognitive-discursive paradigm of linguistics]. Zaporozhie: Premier, 2008. 332 p. [in Ukrainian].

7. Solov'ev V. S. Spor o spravedlivosti. Konecz spora [Dispute about justice. End of dispute]. Moskva: Pravda, 1989. T. 2. Pp. 509-548. [in Russian].

8. Chesnokov I. I. Mest' kak e'moczional'ny'j povedencheskij konczept (opy't kognitivno-kommunikativnogo opisaniya v kontekste russkoj lingvokul'tury') [Revenge as an emotional behavioral concept (the experience of cognitive- communicative description in the context of Russian linguistic culture): author. dis. scientist. degrees of cand. of filol. sciences]. Volgodrad, 2009. 44 p. [in Russian].

9. Shevchenko I. S. Konczepty' kommunikativnogo povedeniya [Communication Behavior Concepts]. Kharkiv, 2013. No. 1072. Pp. 15-20 [in Russian].

Размещено на Allbest.ru