Дискурс у китайській лінгвістиці: огляд наукових праць

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дискурс у китайській лінгвістиці: огляд наукових праць

Ілона Ситник,

викладач кафедри східних мов та перекладу

У статті на основі аналізу Національної Бази Знань Китаю, також відомоїяк CNKI (China National Knowledge Infrastructure), виявлено наявну натепер китайськомовну наукову літературу (посібники, статті в періодичних наукових виданнях, дисертації тощо), присвячену дискурсу в китайській лінгвістиці. Здійснено узагальнюючий огляд її змісту. Виокремлено основні дослідницькі напрями, а саме: дискурсивну лінгвістику, дискурсивну лінгвістику і переклад, дискурсивну лінгвістику і методологію. Проаналізовано стан наукового опрацювання питання дискурсу в китайській лінгвістиці. Визначено основні тенденції у поглядах фахівців на проблему з огляду на те, що вже зроблено в науці. Акцентується увага на тому, що китайські наукові дослідження дискурсу в лінгвістиці відбувалися на основі «західних» теоретичних моделей та методології. Виявлено актуальність, рівень розробленості окремих аспектів дослідження зазначеної проблеми, а також перспектив подальших наукових розробок. Висвітлено наукову дискусію щодо визначення поняття «дискурс» китайськими дослідниками. У статті надається основна інформація про вплив Політики реформ та відкритості на розвиток лінгвістичних досліджень дискурсу в Китаї.

Під час пошуку статей на CNKI ключовими були слова“і^іЩЇЩ^'^”(дискурсивна лінгвістика), тому наукові праці, які не містять ці слова, не включені в дослідження. Також до Національної Бази Знань Китаю CNKI (China National Knowledge Infrastructure) не входять монографії, тому наукова література в цьому дослідженні не обов'язково відображає загальний стан наукових досліджень дискурсу в китайській лінгвістиці. китайська лінгвістика дискурс мова

Ключові слова: дискурс, дискурсивна лінгвістика, китайська мова, китайська лінгвістика.

Ilona SYTNYK,

Lecturer at the Department of Oriental Languages and Translation

DISCOURSE IN CHINESE LINGUISTICS:

When searching for articles on CNKI, the key words were" (discourse linguistics), so scientific papers

Key words: discourse, discourse linguistics, Chinese language, Chinese linguistics.

Постановка проблеми

З часу введення у науковий обіг у 80 х роках ХХ століття терміна «дискурс» дискусії щодо його походження і змісту ніколи не вщухали, але з початком ХХІ століття вони набули особливого розмаху.

У сучасних наукових колах Китаю дискурс вважається одним із ключових понять цілої низки гуманітарних наук (соціології, філософії, логіки, педагогіки, психології, лінгвістики, юриспруденції, теорії комунікації та ін.). Саме через полідис- циплінарність, багатозначність та багатофункціо- нальність дискурсу немає загальноприйнятого та однозначного визначення цього поняття. Кожна наука по-своєму підходить до вивчення та тлумачення терміна «дискурс» залежно від предмета дослідження. На думку відомого китайського вченого Чень Жудуна (Р^ШЖ), об'єднуючим ядром усіх наявних натепер трактувань поняття «дискурс» є «взаємодія суб'єктів між собою і навколишньою дійсністю» (Р^ Ш Ж, 2006: 130-137).

Вибір цієї теми зумовлений насамперед необхідністю системного та комплексного огляду стану наукового опрацювання питання дискурсу в китайській лінгвістиці та визначення ключових наукових праць, розміщених в електронній Національній Базі Знань Китаю, також відомої як CNKI (China National Knowledge Infrastructure), присвячених дискурсу в китайській лінгвістиці.

Аналіз досліджень

Над дослідженням дискурсу в китайській лінгвістиці працювали та продовжують працювати багато китайських лінгвістів. Серед них - Сє Ї Ґенцзінь (ШЖ®Ж), Лян Да (^Й), Ван Фусян (ЖНШ), Цень Хуейфень (Ж-Ш Ж), Чжан Юнвен (ЖЖЖ), Чень Бенюань (Р^Ж М), Вей Веньяао (ЩЖШ), Ван Бінцінь (ЖЖ^), Ван Сунлін (Ж^Ж), Тан Ґуанцай (,®ЖЖ), Ван Сяоцзюнь (ЖЖЖ), Лю Фенчжи (ЖМЙ), Цай Ї (^ Ш), Чжоу Сяочен (ЖЖ,^), Ху Юйшу (ВДШ W), Ден Цзюнь ЖРЖ), У Чаохуа (МШЖ), Лі Фаюань (ЖЖЖ), Чжен Хун (ЙЙ), Лі Цзовен (ЖЖЖ), Чжан Тяньвей (ЖЖ№), Лі Чжилін (Ж Ж^), Лю Цівен (ЖЖЖ), Вей Юйлін (^ W4P), Сюй Сяньвен (ЖЖЖ).

Мета статті - проаналізувати стан наукового опрацювання питання дискурсу в китайській лінгвістиці.

Виклад основного матеріалу

У грудні 1978 року на Третьому пленарному засіданні ЦК КПК 11 го скликання було дано старт проведенню Політики реформ та відкритості (ЙЖЖЙЖ). Основним завданням стало здійснення модернізації промисловості, сільського господарства, національної оборони, науки і техніки. Ден Сяо- пін закликав тоді використовувати знання і досвід Заходу та шукати найефективніший шлях для повномасштабного реформування та досягнення Китаєм науково технічного та економічного рівня великих держав світу.

На початку 80 х років ХХ ст. нова Політика реформ та відкритості не оминула і науково дослідницькі інституції. Було створено безліч проєктів різного масштабу та важливості, які вплинули на кількість та якість наукових досліджень у різних галузях гуманітарних та точних наук. У Китаї відкривається близько 60 наукових центрів, які, окрім дослідження лінгвістики тексту (Й І® І® М Ж / Ш Ж Ж ), займаються дослідженням теорії та типів дискурсу, його структури та функцій (Нагібіна, 2017: 25). Зародження китайської дискурсології як нової дисципліни, що спеціалізується на вивченні різних форм і видів дискурсу, відбулося за допомогою перекладу на китайську мову «західних» публікацій, присвячених теорії дискурсу і дискурс-аналізу, їх інтерпретації синологами і спробами застосування методів дискурс- аналізу в китайському дискурсивному просторі. Поняття «дискурс» китайські лінгвісти експортували із Заходу. Китайські дослідники у своїх роботах критично осмислюють наукові праці європейських дослідників У. Чейфа, З. Харріса, П. Хоппера, Т. Гівона, С. Томпсона, П. Браун, С. Левінсона, Г. П. Грайса, М. М. Бахтіна (Нагібіна, 2017: 24). Дискурс стає ключовим словом значної кількості наукових робіт того часу, що належать до лінгвістики тексту (і®і®і®МЖ / Ш ЖЖЖЖ), критичного дискурс-аналізу (®Д®і® Ж№), теорії аргументації (І®ЖЖ), дискурсивної психології (і®і®ЖїМЖ), прагматики (і®ЖЖ) та низки інших гуманітарних наук. Низку публікацій присвячено аналізу етапів встановлення теорії дискурсу в китайській мові: «Лінгвістика китайського тексту в ХХ ст.» (<ОЖЩЖіЙФН і®і®і®ЖЖ») Шень Цзясуань ('/ЖЖШ), «Текст і прагматика: синтаксичний аналіз» («ШЖЖі®Ж ^ПЖЙ^Ж») Ляо Цючжун (Ш^Ж), «Дискурс аналіз у Китаї» («і®і®Ж№ЖФШ») Сюй Цзяц- зюй (^йй), «Лінгвістика тексту в китайській мові» («ШШХ®Й®®ЖШ>) Шень Кайму ('/Ж ЖЖ), «Основи і принципи дискурсу: аспект прагматики» («ЖШШЙШЯЖ5Ж®ЖЖШЖ») Шен Сяомін (^ЙВД).

Пошук наукових праць у національній науково дослідницькій та інформаційно видавничій установі Китаю CNKI показав, що є більше 20 основних літературних джерел з ключовим словом « Ж®®МЖ», присвячених дослідженню поняття «дискурс» у лінгвістиці.

Аналізуючи зміст наукових праць, можна виділити 11 окремих досліджень лінгвістики дискурсу, які головним чином зосереджуються на передісторії, історії розвитку, галузях досліджень, основних галузях, підходах до визначення дискурсу та на інших питаннях дискурсивної лінгвістики. У п'яти статтях йдеться про взаємозв'язок між викладанням та дискурсивною лінгвістикою, в основному в них розглядається конкретний об'єкт дослідження дискурсивної лінгвістики - речення, групи речень, розділи, текст тощо, приділяється увага взаємозв'язку дискурсу зі словами та реченнями, а також абзацами, розділами. Чотири дослідження присвячені взаємозв'язку між дискурсивною лінгвістикою та перекладом. Три наукові праці детально аналізують тексти з точки зору дискурсивної лінгвістики.

Так, перша наукова праця була опублікована в 1978 році в галузі дискурсивної лінгвістики, мовознавства та викладання другої мови, автори Том Хаген та Чжан Юнвен (ЖЖЖ). У статті «Дискурсивна лінгвістика та викладання другої мови» («ЖівівЖЖЙ^ШвЖЙ^Ж») в основному йдеться про розвиток наукової думки у галузі дискурсивної лінгвістики, а також про тісний взаємозв'язок дискурсивної лінгвістики з методикою викладання другої мови, дослідники зосередились на внутрішньому дискурсі, лінгвістиці мовної взаємодії, комунікативній ситуації з акцентом на аудіовізуальному навчанні (УйМ^Я Ш, ЖЖ, 1978: 29-31). Дещо згодом, у 1979 році, в китайських наукових колах з'являється публікація Т М. Ніколаєвої та Лян Да (^Й) «Дискурсивна лінгвістика та загальні проблеми лінгвістики»(«іЛівівЖЖЙШШвЖЖЇЛШ»).

Російська дослідниця часто використовує дискурс як синонім поняття «функціональний стиль» та тлумачить дискурс як «зв'язний текст; усно-розмовну форму тексту; діалог; групу висловлювань, зв'язаних між собою за змістом» (Т.М.МІЯЙЛР Й,^Й, 1979: 40-50).

У наукових працях 1978-2010 рр. проводиться детальний аналіз сутності поняття «дискурс», досліджуються взаємозв'язки дискурсу з лінгвістикою, з методикою навчання іноземної мови, з перекладом. Варто виділити дослідження китайського лінгвіста Ван Фусяна (ЖІнІЖ), у своїх статтях «Встановлення і розвиток дискурсивної лінгвістики» («ШвівЖЖЙЖЙЙЖМ») (Шн Ш 1994: 3-10) та «Встановлення і розвиток дискурсивної лінгвістики (продовження)» («ЙІІ ШЙЖЙЙЖМШ») (ШІ#, 1994: 17-23), опублікованих у 1994 р., лінгвіст характеризує розвиток лінгвістики тексту, дискурс-аналізу, принципу кооперації, принципу ввічливості та правил спілкування на прикладі аналізу тексту. Аналізують історію та характеризують сучасний науковий стан дослідження дискурсивної лінгвістики, тенденції та проблеми лінгвісти Лі Цзовен (Ж^Ж) та Чжан Тяньвей (ЖШЖ) у спільній науковій праці «Дискурсивна лінгвістика - це неминучий історичний розвиток мовознавства - короткий зміст зустрічі Китайського товариства дискурсивної лінгвістики та першого національного симпозіуму з дискурсивної лінгвістики»

Заслуговує на увагу наукова стаття «Переклад наукових робіт з точки зору дискурсивної лінгвістики»(«і$івівЖЖШЖТЙІ4Ж^і^М#

ЙЖ»), що була опублікована дослідником Сюй Сяньвенем (ЖЖЖ) у Цзянсу в галузі соціальних наук у 2010 році. З точки зору дискурсивної лінгвістики та лінгвістики тексту ця робота аналізує відкритість структури дискурсу, точність дисциплінарного дискурсу, узгодженість значення дискурсу та читабельність наукових праць (ЖЖЖ, 2010: 183-185).

Характерні особливості, історичний аспект та авторські визначення дискурсу надаються у статтях науковців Ху Юйшу (йЛШМ) «Сучасна китайська лінгвістика» («ЖШЖ®Ж®®ЖЖ») (йЛШ М, 1995: 358-359), Ден Цзюнь (Ж Ж) «Застосування прагматики, семантики та базової теорії дискурсивної лінгвістики у вищих навчальних закладах» («івЖЖ, івЖЖЖЖівівЖЖЖїйЯ. іЈЖЖЖМЖФ№Ж») (ЖЖ, 1998: 61-72), У Чаохуа (Ж Ш Ж) «Переклад та дискурсивна лінгвістика»(«ІІЖЖЖівівЖЖ»)(Ж4ЛЖ,

1999: 44-60).

Головний висновок, що формулюється лінгвістами Тан Ґуанцаєм (,ЖЖЖ) у науковій праці «Дискурсивна лінгвістика в Китаї» («Ж®®МЖ ЖФН») (®ЖЖ, 1988: 25-36) та Ван Сяоцзю- нем (ЖЖЖ) і Лю Фенчжи (ЙМЙ) у «Короткому вступі до дискурсивної лінгвістики» («ЙІп'Іп'М ^ЖВ») (ДВВ, ШМЙ, 1991: 53-61), полягає у тому, що головним критерієм дискурсу виступає особлива комунікативна ситуація. Разом із тим акцентується увага, що в межах комунікативної ситуації відбувається створення відповідних мовних конструкцій, тобто лексики, семантики, прагматики і синтаксису, які знаходять свій прояв у комунікації і текстах.

У публікаціях Чень Піна (РЖЖ) «Коротко про дискурс-аналіз» («ВівШШВ^») (РЖЖ, 1987: 4-19), Ван Фусяна (ДВІЖ) «Перші китайські дослідження дискурсу в лінгвістиці» («Ж® ¦ШвівВДІЛЙ») (ДВ#, 1989: 2-46) аналізуються етапи становлення дискурсивних теорій, типи, категорії і структура дискурсу в західному мовознавстві. Тоді як у статтях Лі Фаюаня (Д Жж) і Чжен Хун (ЙЙ) «Формування та розвиток російської дискурсивної лінгвістики» («{ІВЙВВЙДШДШД^М») («й, Й

Й, 2000: 21-46), Чжоу Сяочен (ШФШ) «Дискурсивна лінгвістика та викладання російської мови» («ЙівівЙДДІШвВЙ^Д») (ШФШ, 1996: 55-70) розкрито генезис поняття «дискурс» у російській лінгвістиці та методиці.

На проблемі взаємодії перекладу ти дискурсу акцентує свою увагу лінгвіст Цай Ї (^Щ) у науковій праці «Теорія перекладу та дискурсивна лінгвістика» («ІІІЖЙіЖЙЙівів яФ»). Вчений розглядає поняття «дискурс» як багатопланове явище в сполученні мовних і немовних форм реалізації дій та користується поняттям «дискурс» як даним апріорі (^Щ, 1995: 25-36).

При цьому в китайських наукових колах трапляються щонайменше два слова на позначення терміна «дискурс», а саме ШВ та ВВ. Британські лінгвісти Г. Браун і Г. Юль у своєму науковому дослідженні «Дискурс-аналіз» зазначають, що ШВ- це процес використання мови в комунікативній ситуації для передачі інформації, тоді як ВВ - результат цього процесу, який може бути письмовим або усним (Brown, Yule, 1983). Дискурс (ШВ) вказує на використання мови в певній комунікативній ситуації, інакше кажучи, є усним або письмовим текстом (ВВ) в особливій комунікативній ситуації, тобто дискурс (ШВ) складається з двох складових частин: дискурс/текст (В В) + комунікативна ситуація (ШШ, 2010: 44-52).

Висновки

Наведений у статті огляд наукових праць китайських лінгвістів дає змогу сформулювати загальний висновок про безсумнівно висхідний розвиток теоретичних основ дискурсу в китайській лінгвістиці, що стають усе більш цілісними, глибокими і системними знаннями. Проте, незважаючи на значний дослідницький інтерес, певне коло проблем залишається відкритим і навіть непорушеним. Дотепер немає чіткого визначення поняття «дискурс».

Також виявлено, що в більшості публікацій, присвячених дискурсу в китайській лінгвістиці, застосовуються теоретичні моделі і методологія, розроблені в рамках «західної» традиції дискурс-аналізу.

Незважаючи на наявні суперечності, можна з упевненістю стверджувати, що натепер теорія дискурсу в китайській лінгвістиці цілком сформувалась як особливий науковий напрям.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Нагибина И. Г. Формирование дискурсивно-коммуникативной парадигмы в китайском языкознании: от теории к социальной практике : дис. канд. фил. наук : 10.02.19. Красноярск, 2017. 231 с.

2. Brown G. and Yule G. Discourse analysis. Cambridge: Cambridge University Press, 1983. 256 p.

3. НхРўѕь,Бх·пЦ¦. »°УпУпСФС§ЗіЛµ. єУДПК¦·¶ґуѧѧ±Ё (ХЬС§Йз»бїЖС§°ж). 1991. № 4. Ті 53-61.

4. НхёЈПй. єєУп»°УпУпСФС§іхМЅ. ЙМОсУЎКй№Э. 1989. № 7. Ті 32-46.

5. НхёЈПй. »°УпУпСФС§µДРЛЖрУл·ўХ№. НвУпУлНвУпЅМС§. 1994. № 4. Ті 3-10.

6. НхёЈПй. »°УпУпСФС§µДРЛЖрУл·ўХ№ЈЁРшЈ©. НвУпУлНвУпЅМС§. 1994. № 5. Ті 17-23.

7. ОвіЇ»Є. ·­ТлУл»°УпУпСФС§.±ПЅЪК¦·¶ЧЁїЖѧУѧ±Ё. 1999. № 5. Ті 44-60.

8. µЛѕь. УпУГС§ЎўУпТеС§ј°»°УпУпСФС§»щґЎАнВЫФЪёЯДкј¶ЅМС§ЦРµДУ¦УГ. НвУпС§їЇ. 1998. № 3. Ті 61-72.

9. Ао·ўФЄ, ЦЈєз. ¶нУп»°УпУпСФС§µДРОіЙУл·ўХ№. Оч±±К¦ґуС§±Ё (Йз»бїЖС§°ж). 2000. № 2. Ті 21-40.

10. АоЧфОДЈ¬ХЕМмО°. »°УпУпСФС§КЗУпСФС§АъК··ўХ№µД±Ш И»---ЦР№ъ»°УпУпСФС§СРѕї»біЙБўґу»бфЯКЧЅмИ«№ъ»°

Уп УпСФѧѧКхСРМЦ»б»бТйЧЫКц.НвУпСРѕї. 2006. № 5. Ті 16-19.

11. Т.M.ДбїВА­Т®НЮ,Бєґп. »°УпУпСФС§єНЖХНЁУпСФС§ОКМв.УпСФС§¶ЇМ¬. 1979. № 7. Ті 40-52

12. РнПИОД. »°УпУпСФС§КУЅЗПВµДїЖС§ГыЦшЦШТлєНёґТл. Ѕ­ЛХЙз»б. їЖС§. 2010. № 2. Ті 183-188.

13. МЖ№вІЕ. »°УпУпСФС§ФЪЦР№ъ. ДЪГЙ№ЕК¦ґуС§±Ё (ХЬС§Йз»бїЖС§°ж). 1988. № 4. Ті 25-36.

14. МАД·№юёщ, ХЕФК. ОД»°УпУпСФС§єНµЪ¶юУпСФµДЅМС§. УпСФС§¶ЇМ¬. 1978. № 6. Ті 29-31.

15. ІМТг. ·­ТлАнВЫУл»°УпУпСФС§. ЦР№ъ¶нУпЅМС§. 1995. № 2. Ті 25-36

16. іВЖЅ. »°Уп·ЦОцЛµВФ. УпСФЅМС§УлСРѕї. 1987. № 3. Ті 4-19.

17. іВИ궫. ВЫ»°УпСРѕїµДПЦЧґУлЗчКЖ. ХгЅ­ґуѧѧ±Ё. 2008. № 6. Ті 130-137.

18. ЦЬРЎіЙ. »°УпУпСФС§Ул¶нУпЖЄХВЅМС§. НвУпЅМС§. 1996. № 4. Ті 55-70.

19. К©Рс. ОД»Ї»°УпСРѕїЈєМЅЛчЦР№ъµДАнВЫЎў·Ѕ·ЁУлОКМв. УпСФЅМС§УлСРѕї. 2010. № 6. Ті 44-52.

20. ФЈКч. ПЦґъєєУп»°УпУпСФС§.ЙПєЈЅМУэіц°жЙз. 1995. № 4. Ті 358-359.

REFERENCES

1. Nagibina, I. G. (2017). Formirovanie diskursivno-kommunikativnoyi paradigmyi v kitayskom yazyikoznaniyi: ot

teorii k sotsialnoy praktike [Formation of a discursive-communicative paradigm in Chinese linguistics: from theory to social

practice] dis.: 10.02.19. Krasnoyarsk, 2017. 231 p. [in Russian].

2. Brown, G. and Yule, G. (1983). Discourse analysis. Cambridge: Cambridge University Press, 1983. 256 p. [in English].

3. НхРўѕь,Бх·пЦ¦. »°УпУпСФС§ЗіЛµ [A Brief Introduction to Discourse Linguistics]. єУДПК¦·¶ґуѧѧ±Ё (ХЬС§Йз

»бїЖС§°ж). 1991. № 4. Ті 53-61 [in Chinese].

4. НхёЈПй. єєУп»°УпУпСФС§іхМЅ [The first Chinese studies of discourse in linguistics]. ЙМОсУЎКй№Э. 1989. № 7. Ті

32-46 [in Chinese].

5. НхёЈПй. »°УпУпСФС§µДРЛЖрУл·ўХ№ [Establishment and development of discursive linguistics]. НвУпУлНвУпЅМС§

1994. № 4. Ті 3-10 [in Chinese].

6. НхёЈПй. »°УпУпСФС§µДРЛЖрУл·ўХ№ЈЁРшЈ©[Establishment and development of discursive linguistics (cont.)]. НвУп

УлНвУпЅМС§. 1994. № 5. Ті 17-23 [in Chinese].

7. ОвіЇ»Є. ·­ТлУл»°УпУпСФС§ [Translation and discursive linguistics].±ПЅЪК¦·¶ЧЁїЖѧУѧ±Ё. 1999. № 5. Ті 44-60

[in Chinese].

8. µЛѕь. УпУГС§ЎўУпТеС§ј°»°УпУпСФС§»щґЎАнВЫФЪёЯДкј¶ЅМС§ЦРµДУ¦УГ [Application of pragmatics, semantics

and basic theory of discourse linguistics in higher education]. НвУпС§їЇ. 1998. № 3. Ті 61-72 [in Chinese].

9. Ао·ўФЄ, ЦЈєз. ¶нУп»°УпУпСФС§µДРОіЙУл·ўХ№ [Formation and development of Russian discursive linguistics.].

Оч±±К¦ґуС§±Ё (Йз»бїЖС§°ж). 2000. № 2. Ті 21-40 [in Chinese].

10. АоЧфОДЈ¬ХЕМмО°. »°УпУпСФС§КЗУпСФС§АъК··ўХ№µД±Ш И»-ЦР№ъ»°УпУпСФС§СРѕї»біЙБўґу»бфЯКЧЅмИ«№ъ»°Уп

УпСФѧѧКхСРМЦ»б»бТйЧЫКц.НвУпСРѕї [Discursive linguistics is an inevitable historical development of linguistics - a

summary of the meeting of the Chinese Society of Discursive Linguistics and the first national symposium on discursive

linguistics]. 2006. № 5. Ті 16-19 [in Chinese].

11. Т. M.ДбїВА­Т®НЮ,Бєґп. »°УпУпСФС§єНЖХНЁУпСФС§ОКМв [Discursive linguistics and general problems of

linguistics]. УпСФС§¶ЇМ¬. 1979. № 7. Ті 40-52 [in Chinese].

12. РнПИОД. »°УпУпСФС§КУЅЗПВµДїЖС§ГыЦшЦШТлєНёґТл [Translation of scientific works from the point of view of

discursive linguistics]. Ѕ­ЛХЙз»б. їЖС§. 2010. № 2. Ті 183-188 [in Chinese].

13. МЖ№вІЕ. »°УпУпСФС§ФЪЦР№ъ [Discourse Linguistics in China]. ДЪГЙ№ЕК¦ґуС§±Ё (ХЬС§Йз»бїЖС§°ж). 1988. № 4.

Ті 25-36 [in Chinese].

14. МАД·№юёщ. ХЕФКОД»°УпУпСФС§єНµЪ¶юУпСФµДЅМС§ [Discursive Linguistics and Second Language Teaching]. УпСФ

С§¶ЇМ¬. 1978. № 6. Ті 29-31 [in Chinese].

15. ІМТг. ·­ТлАнВЫУл»°УпУпСФС§ [Translation theory and discursive linguistics]. ЦР№ъ¶нУпЅМС§. 1995. № 2. Ті

255-36 [in Chinese].

16. іВЖЅ. »°Уп·ЦОцЛµВФ [Briefly about discourse analysis]. УпСФЅМС§УлСРѕї. 1987. № 3. Ті 4-19 [in Chinese].

17. іВИ궫. ВЫ»°УпСРѕїµДПЦЧґУлЗчКЖ [Current trends in discourse research]. ХгЅ­ґуѧѧ±Ё. 2008. № 6. Ті 130-137

[in Chinese].

18. ЦЬРЎіЙ. »°УпУпСФС§Ул¶нУпЖЄХВЅМС§ [Discursive Linguistics and Russian language teaching]. НвУпЅМС§. 1996.

№ 4. Ті 55-70 [in Chinese].

19. К©Рс. ОД»Ї»°УпСРѕїЈєМЅЛчЦР№ъµДАнВЫЎў·Ѕ·ЁУлОКМв [Cultural discourse analysis: in search of Chinese theory,

methods and issues]. УпСФЅМС§УлСРѕї. 2010. № 6. Ті 44-52 [in Chinese].

20. ФЈКч. ПЦґъєєУп»°УпУпСФС§ [Modern Chinese Discourse Linguistics]. ЙПєЈЅМУэіц°жЙз. 1995__

Размещено на Allbest.ru