Мовні засоби вираження імпліцитної оцінки в політичних текстах сучасних англомовних інтернет-видань

Linguistic means of expressing implicit evaluation in political texts of contemporary English internet-based media

The article deals with the most effective lingustic means of expressing the author S implicit evaluation in articles of contemporary British and American web-based media. The analysis shows different opinions in regard to the problem of implicitness in linguistics. Implicitness has been found to be a complex, multi-faceted phenomenon, and the academia lacks a common understanding of its essence. The concept of implicitness in media texts correlates with the concept of «implicit evaluation», «implicit ways of expressing evaluation» and is characterized as a conveyance of the author's implicit judgement of current events. The most wide-spread markers of implicitness used by authors in journalistic texts belong to the lexical and syntactic levels and are analyzedfrom the perspective of their ability to influence public opinion as well as convey the author's own viewpoint. The most effective means of expressing implicit evaluation on the lexical level are metaphors, allusion, periphrasis. The analysis of the source material testifies to the fact that in political media-texts axiological metaphors and metaphors created on the basis of the original concept of «disease» dominate, which contributes to the realization of the negative potential and reflects crisis, conflict in society. The syntactic level is represented by parallelism, inversion, antithesis. The above-mentioned markers of implicitness contribute to the realization of the function of hidden influence on public opinion, the realization of positive and negative evaluation of the facts and phenomena described, intensify expressiveness. The study examines articles taken from contemporary Internet based journals The Guardian, The Washington post, The New York Times Magazine covering such high-profile events in 2020 as the US presidential election, the economic consequences of the COVID-19 pandemic, the devastating explosion in Beirut on August, 4.

Key words: implicitness, implicit evaluation, media text,

Основна частина

Постановка проблеми. У сучасному суспільстві засоби масової інформації (далі - ЗМІ) є найважливішим інструментом створення інформаційної картини світу в більшості сфер суспільного життя - політичній, економічній, культурній, морально-етичній. Однак зміст текстів масмедіа, зокрема політичних, спрямований не тільки на інформування читача, але й на здійснення впливу на формування масової свідомості. Динамічні зміни вітчизняної та закордонної політичної й ідеологічної ситуації спонукають читачів аналізувати тексти відповідної тематики, давати оцінку подіям, робити висновки. Як слушно зауважує Т Добросклонська, «роль ЗМІ не обмежується простим відображенням того, що відбувається у сфері політики: в умовах інформаційного суспільства масмедіа самі стають активним учасником усіх політичних процесів. Такий стан справ обумовлено самою природою засобів масової інформації: з одного боку, вони прагнуть об'єктивно відображати події реального життя, з іншого - будують власну медіареальність, зокрема й реальність політичну» (Добросклонська, 2012: 741). Отже, вивчення мови ЗМІ як інструменту впливу на свідомість особистості набуває все більшого поширення серед філософів, політологів, соціологів, психологів та лінгвістів, адже специфіка комунікації, що відбувається через медіатекст, дозволяє авторам передати не тільки експліцитну, але й імпліцитну інформацію.

Аналіз досліджень. У сучасній лінгвістиці дослідження мови ЗМІ проводяться в різних напрямах. Так, інтерес учених викликають питання психології масової комунікації, функціонально - стильових, лінгвопрагматичних та культурологічних особливостей ЗМІ, типології медіатекстів, специфіки публіцистичного стилю тощо (А. Белл, М. Володіна, Т ван Дейк, Т Добросклонська, М. Жовтобрюх, В. Карасик, І. Кобозева, Т Коць, Л. Кузів, М. Монтгомері, С. Сметаніна, Г Солга - нік, Р. Фаулер, А. Чудінов, Г. Шаповалова й інші).

Варто зазначити, що низка дослідників розглядають медіатексти з погляду їхнього імпліцит - ного змісту (В. Дем'янков, А. Кібрік, Н. Клушина, О. Сидоренко, А. Салтикова). Проте певні аспекти зазначеної проблеми, а саме лінгвістичні засоби вираження прихованої естимаційної складової частини в медіатекстах, і досі залишаються актуальними і потребують подальшого вивчення.

Мета статті полягає у виявленні й описі поширених лінгвістичних маркерів імпліцитності в сучасних англомовних інтернет-виданнях The Guardian, The Washington post, The New York Times Magazineу процесі висвітлення таких резонансних подій 2020 р., як президентські вибори у Сполучених Штатах Америки (далі - США), усунення економічних наслідків пандемії COVID-19, руйнівний вибух у Бейруті 4 серпня.

Виклад основного матеріалу. Останніми десятиріччями спостерігається тенденція зростання наукового інтересу до феномену імплі - цитності, яка осмислюється у працях багатьох вітчизняних та закордонних лінгвістів (Н. Арутюнова, В. Багдасарян, А. Баришева, Ф. Баце - вич, В. Велівченко. К. Долінін, А. Ерліхман, Т. Космеда, В. Кухаренко, В. Мороз, М. Нікітін, Дж.Р. Серль, О. Сищиков, Р. Унанбаєва) як різно - аспектне та поліфункціональне явище. Розмаїття думок щодо дефініції імпліцитності в сучасному мовознавстві засвідчує відмінності в розумінні зазначеної категорії та пояснює представленість у науковому обігу таких термінологічних синонімів імпліцитності, як «підтекст», «прихований зміст», «пресуппозиція», «імплікація», «імплікатура». У нашій роботі послуговуємося визначенням імпліцитної інформації Ф. Бацевича, який розглядає останню як «неявний, прихований смисл, який виводиться слухачем (читачем) із значень мовних одиниць під впливом конкретної ситуації та контексту спілкування» (Бацевич, 2004: 156).

Не підлягає сумніву той факт, що авторська позиція в сучасній публіцистиці не завжди виражається у відкритій формі. Журналіст досить часто надає власну інтерпретацію подій та процесів через приховані способи. Як результат, тексти засобів масової інформації містять значну кількість імпліцитних значень, що слугують засобом формування суспільної думки шляхом передачі авторської інтенції за допомогою мовних засобів.

У низці досліджень, спрямованих на висвітлення особливостей функціонування мовних одиниць у медіатекстах (Н. Кузьміна, Г. Солга - ник, А. Чудінов та інші), акцентується увага на здійсненні останніми маніпулятивного впливу на масову свідомість. Як зауважує М. Кожина, сучасна публіцистика уникає прямих оціночних висновків, замість цього використовує опосередкований вплив на адресата через відбір фактів та їх якісну характеристику (Кожина, 2011: 143-144). Суголосна зазначеному погляду думка Н. Клушиної, яка виокремлює відкритий та прихований (імпліцитний) типи оцінок, традиційно вживаних журналістами в медіатекстах. Дослідниця вважає, що в сучасній пресі для формування суспільної думки в основному застосовують приховану оцінку, яка здатна навіяти адресату потрібні висновки (Клушина, 2008).

Зауважимо, що оцінка в академічній літературі осмислюється як прагматично-семантична категорія, представлена сукупністю мовленнєвих одиниць з оцінним значенням на всіх мовленнєвих рівнях, що виражають позитивне, негативне чи нейтральне ставлення мовця до змісту повідомлення та спрямовані на реалізацію певної комунікативної інтенції (Бобошко, 2012: 68-76).

Аналіз ілюстративного матеріалу в нашій роботі, репрезентованого інтернет-виданнями The Guardian, The Washington postта The New York Times Magazine, засвідчує, що найпоширенішим засобом створення імпліцитної оцінки на лексичному рівні виступає метафора. На аксіоло - гічному аспекті метафоричного образу наголошує

О. Воробйова, яка стверджує, услід за І. Арнольд, що «даючи людині нове пізнання світу, він водночаспередає і певне ставлення до того, що відображено» (Воробйова, 2010: 76). Саме це сприяє здійсненню активного впливу на соціальну свідомість. Наприклад:

(1) It is no longer a question of returning to thepre - pandemic environment that existed as recently as four months ago, economists said. Under the remorseless influence of the pandemic, the U.S. economy is being reshaped.

Метафору the remorseless influenceвикористано в контексті окреслення важливості вирішення проблеми економічних наслідків, спричинених вірусом COVID. Отже, неочікувана асоціація прикметника remorselessз іменником influenceконтр- ибутує вибудові яскравого оціночного образу пандемії в читача.

У наступному прикладі метафоричний вислів a good crop of headlinesакцентує увагу читача на значному рості рівня незадоволеності тих, хто переймається майбутньою долею республіканської партії в разі можливої поразки Дональда Трампа на виборах президента в листопаді 2020 р.:

(2) <…>a good crop of headlines illuminate a growing angst over the fate of the Republican party if, as polls currently suggest, he goes down to defeat in November.

Проте, на думку іншого журналіста, ризики політичного фіаско Д. Трампа у протистоянні з кандидатом від демократичної партії, які репрезентовані метафоричним висловом із негативним емоційно-оцінним забарвленням political obituary, є дещо перебільшеними:

(3) Anyone who remembers the 2016presidential election knows it is too soon to write Donald Trump's political obituary.

Дослідниця О. Єрмакова стверджує, що в умовах сьогодення більшість метафор використовуються передусім для зображення негативних сторін політики, економіки, соціальної обстановки загалом для «викриття», точніше, образного вилаювання політичного супротивника» (Єрмакова, 1977):

(4) Trump is trying to sow strong doubt in the minds of Americans about the integrity of the election so that he can discredit the result even if a final vote count sometime in November shows Biden as the apparent winner;

(5) It has become the norm for US officials to quietly correct the thicket of bad mistakes and lies embedded in Trump's daily discourse, but applied to a fragile and volatile corner of the world, the stakes are higher;

(6) Trump's political play: can his Covid vaccine bet bring election success?;

(7) But if Biden's team continues to allow him to believe that he has some preferred seat in the Black community that gives him the right to comment on our Blackness, then America may wake up November 4th to the unthinkable nightmare.

Імпліцитно виражений ціннісний потенціал метафор to sow strong doubt, the thicket of bad mistakes, political play, the unthinkable nightmare сприяють формуванню негативного ставлення читача до політики, яку проводить чинний президент Сполучених Штатів Америки та його уряд.

Особливо потужна, на думку Д. Шапран, метафора, створена на основі вихідного концепту «захворювання» шляхом перенесення його за аналогією з людини на стан суспільства у зв'язку

3 реакцією останнього на певну політичну подію» (Шапран, 2016: 44). Так, у британському інтернет-виданні The Guardianвикористовується низка таких метафоричних висловів в описі теперішньої політичної ситуації у Лівані після вибуху

4 серпня 2020 р.:

(8) The system led to chronic political deadlock and widespread corruption, as well as shoddy infrastructure and massive government debt, now roughly 160 percent of the gross domestic product;

(9) Chronic public dissatisfaction boiled over late last year, when protesters took to the streets calling for the ouster of the political class.

Алюзія є іншим ефективним стилістичним прийомом вираження імпліцитної оцінки, що дозволяє автору створити в читача яскравий образ, пояснити суспільне явище через натяк на міфологічний чи історичний факт, літературний образ. Так, у наступному прикладі (10) автор статті використовує алюзію a Trojan horseз метою приховування негативного ставлення політичних супротивників до особистості Джо Байдена, лише натякає на його можливі хитрі та підступні засоби боротьби. Водночас власна імпліцитна негативна оцінка автора претендентів від партії демократів засвідчується вживанням дерогативної лексики «coastal elite» на позначення освічених професіоналів, які ліберально мислять, проживають у великих містах штату Каліфорнії або на східному узбережжі:

(10) And despite hailing from «coastal elite» California, Harris is less vulnerable than a choice such as the progressive senator Elizabeth Warren would have been to the Republican critique that Biden is a Trojan horse for the radical left.

Потужним виразником авторської модальності є біблейська алюзія mammon (від грец. ma^rnvag) на позначення багатства та земних благ, на які людина покладає свої надії, використана у прикладі (11) з метою звернути увагу читача на користолюбство сучасних політиків, зокрема у США під час виборів президента:

(11) But there are signs in 2020 that mammon is making a comeback. Both parties have become adept at using digital tools to raise small-dollar donations from vast grassroots armies.

Численними в англомовних інтернет-виданнях є приклади використання перифрастичного звороту, «<…> за допомогою якого явище, предмет, особа, реалія називається не прямо, а описово, через характерні їх риси» (Пономарів, 2000: 248). Шляхом використання зазначеного прийому, коли відбувається заміна простого позначення предмета або особистості описовим висловом, виникають нові денотативні або конотативні смисли. Наприклад:

(12) Harris's selection offers a measure of redemption for Democrats who, after holding the most diverse primary race in history, still went for the septuagenarian white guy. The defeat of Harris and others was a bitter blow for many in a party that has declared Black women to be its «backbone».

Як бачимо, перифрастична заміна імені кандидата у президенти Джо Байдена віддзеркалює авторську оцінку його поважного віку.

(13) In the worst economic crisis since the Great Depression, stock prices are almost back to where they were before the pandemic began. Big corporations and major investors are doing good. Billionaires are doing better than ever. But most Americans are sinking fast.

За однотипною побудовою двох суміжних речень, чий позитивно-естимаційний компонент підсилюється шляхом утворення порівняльного ступеня прикметника good, слідує антитеза But most Americans are sinking fast. Така контрастивна організація речень зумовлює глибший ступінь осмислення проблем пересічного громадянина Америки та здійснює маніпулятивний вплив на читача.

Серед інших синтаксичних засобів реалізації вираження імпліцитної оцінки в політичних текстах англомовних ЗМІ виокремлюємо інверсію, наприклад:

(14) Nowhere is that clearer than in doubts about whether schools will operate normally this fall;

(15) Nor did the Commons seem bothered that they have hideously compromised the offices of the attorney general and the lord chancellor who have both sworn solemn oaths to uphold the law.

Приклади (14) та (15) ілюструють інверсований порядок слів у розповідному реченні, який уважається більш емоційним із погляду сприйняття тексту читачем.

Висновки. Отже, результати проведеного нами дослідження дають підстави стверджувати, що медіатекст надає широкі можливості автору імп - лікувати смисл мовних одиниць на різних рівнях структури мови, зокрема лексичному та синтаксичному. Серед найбільш продуктивних засобів реалізації імпліцитної оцінки виокремлюємо метафору, алюзію, перифраз, синтаксичний паралелізм, антитезу, інверсію. На підставі вищевикладеного можна припустити, що вибір лінгвістичних засобів залежить від авторського бачення певних подій та спрямованості статті з погляду впливу на адресата.

Список використаних джерел

1. Арнольд И. Импликация как прием построения текста и предмет филологического изучения. Вопросы языкознания. Москва: Наука, 1982. №4. С. 83-91.

2. Бацевич Ф. Основи комунікативної лінгвістики. Київ: Академія, 2004. 344 с.

3. Бобошко Т. Вербальні засоби вираження естимаційної складової реактивних реплік. Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. Київ: Логос, 2012. С. 68-76.

4. Воробйова О. Метафори про метафору: дидактичний сценарій. Записки з романо-германської філології. Одеса: Фенікс, 2010. Вип. 25. С. 76-83.

5. Добросклонская Т. Язык политического медиадискурса Великобритании и США. Язык СМИ и политика. Москва: Издательство Московского государственного университета им. М.В. Ломоносова, 2012. С. 741-784.

6. Ермакова О. Проблемы лексической семантики производных и членимых слов: автореф. дис…. докт. филол. наук: 10.02.01. Москва, 1977. 36 с.

7. Клушина Н. Коммуникативная стилистика публицистического текста. Мир русского слова. 2008. №4. С. 67-70.

8. Пономарів О. Стилістика сучасної української мови. Київ: Либідь, 2000. 248 с.

9. Стилистический энциклопедический словарь русского языка / под ред. М. Кожиной. Москва: Флинта, 2011. 696 с.

10. Шапран Д. Аксіологічна метафора в контексті російсько-української інформаційної війни. Інтелект. Особистість. Цивілізація. 2016. Вип. 13. С. 40-48.

References

1. Arnol'd I.V. Implikatsiya kak priem postroeniya teksta i predmet filologicheskogo izucheniya. Linguistic issues, 1982. №4, pp. 83-91. [in Russian].

2. Batsevych F.S. Osnovy komunikatyvnoi linhvistyky [Fundamentals of communicative linguistics]. Kyiv, 2004. 344 p. [In Ukrainian].

3. Boboshko T.M. Verbalni zasoby vyrazhennia estymatsiinoi skladovoi reaktyvnykh replik. [Verbal means of expression of the estimation component of reactive cues]. Linguistics of the XXI century: new research and perspectives. Kyiv, 2012. pp. 68-76. [in Ukrainian].

4. Vorobiova O.P. Metafory pro metaforu: dydaktychnyi stsenarii [Metaphors about metaphor: didactic scenario]. Notes on Romano-Germanic philology, 2010, Issue 25, pp. 76-83. [in Ukrainian].

5. Dobrosklonskaya T.G. Yazyk politicheskogo mediadiskursa Velikobritanii i SShA [The language of political media discourse in Great Britain and the USA]. Media language and politics. Moscow: Moscow State University named after M.V. Lomonosov, 2012. pp. 741-784 [in Russian].

6. Ermakova O.P. Problemy leksicheskoy semantiki proizvodnykh i chlenimykh slov [Problems of the lexical semantics of derivatives and decompountable words]: PhD Thesis. 1977. 36 p. [in Russian].

7. Klushina N.I. Kommunikativnaya stilistika publitsisticheskogo teksta [Communicative style of journalistic text]. The world of the Russian word, 2008. №4. Pp. 67-70 [in Russian].

8. Ponomariv O.D. Stylistyka suchasnoi ukrainskoi movy [Stylistics of the modern Ukrainian language]. Kyiv: Lybid, 2000. 248 p. [in Ukrainian].

9. Kozhina M.V. Stilisticheskiy entsiklopedicheskiy slovar' russkogo yazyka [Stylistic Encyclopedic Dictionary of the Russian Language]. Moscow: Flinta, 2011. 696 s. [in Russian]

10. Shapran D.P. Aksiolohichna metafora v konteksti rosiisko-ukrainskoi informatsiinoi viiny [Axiological metaphor in the context of the Russian-Ukrainian information war]. Intelligence. Personality. Civilization, 2016. Issue 13, pp. 40-48 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru