Специфіка відтворення українських реалій італійською мовою (на матеріалі повісті М.М. Коцюбинського "Тіні забутих предків")

Assistant at the Department of Italian Philology Mariupol State University (Mariupol, Donetsk region, Ukraine)

Polina BORYSENKO,

The presented article describes the concept of "non-equivalent vocabulary" and "realia", the variants of classification of certain phenomena proposed by domestic and foreign experts have been scientifically evaluated, the basic principles of rendering Ukrainian realia in Italian are concretized on the basis of the translation of the story "Shadows ofForgotten Ancestors" by M. Kotsiubynsky.

Key words: non-equivalent vocabulary, realia, transcription, transliteration, loan translation.

Постановка проблеми. Відтворення суспільних реалій під час перекладання тексту є одним із проблемних аспектів у теорії та практиці перекладу. Фахівці нерідко стикаються з певними труднощами у процесі перекладу, адже не завжди вдається підібрати адекватний еквівалент тому чи іншому виразу через відсутність аналога у мові перекладу. Відсутність адекватного відповідника у мові перекладу актуалізує проблему інтерпретації слів за допомогою безеквівалентної лексики, яка перебуває у фокусі наукової зацікавленості багатьох учених, націлених на подолання подібних труднощів перекладу.

Аналіз досліджень. Термін "безеквівалентна лексика" можна зустріти у спеціалізованих дослідженнях багатьох спеціалістів, які займаються проблемами мови та перекладу (Є.М. Верещагін, В.Г Костомаров, Л.С. Бархударов, С. Влахов, С. Флорін, Я.І. Рецкер, В.Н. Комісаров тощо), але зафіксовані потрактування цього поняття характеризуються різнорідністю. Одним зі значень терміна "безеквівалентна лексика" є поняття "реалія". У перекладознавчих працях лексему "реалія" у значенні термі- ноодиниці було вперше вжито у 40-х роках ХХ ст. науковцем А.В. Федоровим у праці "О художественном переводе" (Федоров, 2002).

На думку В.Н. Комісарова, безеквівалентні реалії є "одиницями вихідної мови, які не мають регулярних відповідностей у мові перекладу" (Комісаров, 1973). Болгарські лінгвісти С. Влахов і С. Флорін надають дещо іншу дефініцію цього поняття, яка помітно звужує кордони безеквівалентної лексики і реалій загалом. Згідно із їхньою позицією, безеквівалентні реалії - це "лексичні одиниці, які не мають перекладацьких еквівалентів мовою перекладу" (Влахов, Флорін, 1980).

Дослідження безеквівалентної лексики є однією з проблем сучасної лінгвістичної науки. Беручи до уваги той факт, що переклади італійською мовою українських творів, сповнених яскравого народного колориту, почали з'являтися на італійському перекладацькому просторі нещодавно, доцільно розглянути основні принципи відтворення українських реалій саме італійською мовою, зокрема на матеріалі повісті "Тіні забутих предків" українського письменника М.М. Коцюбинського.

Мета статті - огляд основних проблем та складнощів, з якими стикається перекладач під час відтворення художнього стилю українського тексту італійською мовою.

Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

1) визначити найпоширеніші прийоми та методи перекладу безеквівалентних слів;

2) розглянути класифікацію безеквівалентної лексики, а саме реалій;

3) розглянути явище безеквівалентності на прикладі українськомовного художнього твору "Тіні забутих предків" та його італійського аналогу "Le ombre degli avi dimenticati" у перекладі Інни Ска- ковської та Джузеппе Перрі, деталізувати специфіку перекладу безеквівалентної лексики у поданому тексті.

Виклад основного матеріалу. До безеквівалентної лексики відносять різнорідні класи слів і словосполучень, але найчастіше у спеціалізованих наукових джерелах можна зустріти визначення "реалія". Терміни "безеквівалентність" і "реалія" відрізняються за своїм походженням: реалії завжди виникають шляхом природної словотворчості, натомість безеквівалентність формується штучно, для найменування понять та явищ грецького або латинського походження (Зарівчак, 1989).

Глибше осмислити категорію реалій можна завдяки ґрунтовному аналізу наукових здобутків болгарських дослідників С. Влахова і С. Фло- ріна, які зауважили, що реалії - "це слова і словосполучення, які називають об'єкти, характерні для життя (побуту, культури, соціального й історичного розвитку) одного народу і є чужими для іншого; як носії національного і/або історичного колориту вони, як правило, не піддаються перекладу "на загальних підставах", вимагаючи особливого підходу" (Влахов, Флорін, 1980).

Це визначення дає змогу чітко розглянути понятійну базу реалій за їх конотативним значенням, адже воно окреслює певні пріоритетні одиниці, які позначаються цим терміном - передача культурного, побутового, соціального, політичного, історичного колориту населеного пункту залежно від національного коду людей, які проживають на певних територіях.

Витягалось найкраще лудіння (одежа), нові краше- ниці, писані кептарі, череси і табівки, багато набивані цвяхом, дротяні запаски, черлені хустки шовкові і навіть пишна та білосніжна гугля, яку мати обережно несла на ціпку через плече.

Іван теж дістав нову кресаню і довгу дзьобню, що била його по ногах (Коцюбинський, 2011) предків", створюють необхідні для образності елементи та впроваджують головні компоненти сюжету. В італійському варіанті бачимо яскраво виражений прийом транскрипції, але слід зазначити, що для італомовного реципієнта буде дещо складним правильно відтворити запропоновані перекладачем реалії, оскільки

Переклад реалій оригінального тексту представляє значні складнощі через відсутність явища або предмета на позначення реалії у мові перекладу. У зв'язку із цим під час перекладу реалій із мови оригіналу на мову перекладу, в нашому разі з української на італійську, необхідно використовувати різні перекладацькі трансформації, що є "різноманітними міжмовними перетвореннями, які здійснюються для досягнення перекладацької еквівалентності всупереч розбіжностям у формальних і семантичних системах двох мов" (Бархударов, 1975). Найбільш поширеними прийомами перекладацьких трансформацій реалій є: транскрипція і транслітерація, калькування, переклад з використанням функціонального аналога, описовий переклад, трансформаційний переклад. Зазвичай перекладач доповнює спеціальним перекладацьким коментарем чи описовим супроводом ті реалії, які можуть бути невідомими та незрозумілими читачеві через переклад за допомогою транскрипції, транслітерації або калькування. Якщо використана в оригіналі реалія не несе важливого смислового навантаження, її можна передати мовними аналогами та описовими прийомами або опустити (Раренко, 2010).

Безеквівалентні складники тексту на прикладі українськомовного художнього твору "Тіні забутих предків" та його італійського аналогу "Le ombre degli avi dimenticati" у перекладі Інни Скаковської та Джузеппе Перрі добре підходять для детального дослідження перекладацьких особливостей слів-реалій. У перекладі твору вдало відображено складну специфіку категорії реалій національного колориту, зокрема через те, що національний колорит, репрезентований письменником, не є спільним для всієї нації загалом, а є окремою побутовою та культурною особливістю певної частини населення. Така ситуація ставить перед перекладачем завдання інтерпретації реалій з умовами додержання певного діалектичного забарвлення тексту.

Яскравим прикладом діалектичного забарвлення та його інтерпретації засобами іноземної мови може слугувати ця частина тексту:

Si tirava fuori il miglior vestito, i krasenyci nuovi, i keptari ricamati, le ceresy e i tabivky riccamente decorate di borchie, gli zapasky intessuti di filo metallic, gli scialli setosi color rosso scuro, e persino la sfarzosa guglja bianca come la neve, che la madre trasportava attentamente col bastone appoggiato alla spalla.

Anche Ivan ebbe un nuovo kresanja e una lunga dz'obnja che gli batteva sulle gambe (Skakovska, Perri, 2014: 59)

Щодо передачі реалій природнього світу, власних та географічних назв у тексті перекладу одним із дієвих методів інтерпретації таких слів та явищ є переклад-одомашнення, тобто заміщення специфічних культурних елементів похідного тексту елементами культури адресата: