Зіставна фонологічна інтерпретація ностратичного етимону wete "вода" у мовах алтайської, афразійської, індоєвропейської сімей (за версією А.Б. Долгопольського)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київського національного лінгвістичного університету

Зіставна фонологічна інтерпретація ностратичного етимону “wete “вода” у мовах алтайської, афразійської, індоєвропейської сімей

Роман Васько, доктор філологічних наук, професор, ректор

Ян Капранов, доктор філологічних наук, доцент, доцент кафедри англійської філології і перекладу імені професора І. В. Корунця

Алла Корольова, доктор філологічних наук, професор, проректор з наукової роботи

Україна, Київ



Анотація

(за версією А. Б. Долгопольського)

У статті здійснено зіставну фонологічну інтерпретацію етимону *`wete “вода” в ностратичних мовах на двох вертикальних рівнях: вертикальному № 1 - між ностратичним етимоном *`мєїє, а також алтайським *adV, афразійським *wada?e, індоєвропейським *`wed- / *`wod- / *`ud- етимонами та вертикальному № 2 - між алтайським *GdVі корейським *dran-, тунгусо-маньчжурським *udu-n етимонами; афразійським *wada?e і західно-семітським *wtn, східно-кушитським *wf етимонами; індоєвропейським *`wed- / *`wod- / *`ud- і албанським *udr-ya, давньгрецьким *ud-n-tos, кельтським *uden-sk-yo-, праслов'янським *voda, тохарським *war, умбурським *`ud-ni етимонами.

Виявлено регулярну дію позиційних фонологічних законів у вокалізмі й консонантизмі для алтайської (Алт), афразійської (Афр) й індоєвропейської (ІЄ) мовних сімей, зокрема: 1) позиційні зсуви у вокалізмі: а) закон (давньої) моновокалічності, що відображено при переході наголошеної вокалічної *e в анлауті Ностр *`wetе у наголошену вокалічну *е в ІЄ *`wed-; б) закон про альтернацію *e - *o - *u за ознакою “вокалічний переднього - заднього рядів” та квантитативне вирівнювання вокалічних в ІЄ прамові, що відображено при переході наголошеної вокалічної *e в анлауті Ностр *`wet у наголошені *e, *o, *u в ІЄ *`wed- / *`wod- / *`ud-; 2) позиційні зміни в консонантизмі: закон редукції, зокрема оглушення в позиції після наголошеної вокалічної *а, *е, *о, *u, а також закон кінця слова (В. Г. Таранець) (перехід слабкої Ностр *tу сильну *d в Алт, Афр, ІЄ мовах).

Установлено комбінаторні фонологічні закони у вокалізмі й консонантизмі для алтайської, афразійської й індоєвропейської мовних сімей, серед яких закони: а) регулярної дії регресивної акомодації, що відображено в поєднанні консонантного *w і вокалічного *е у Ностр *`wete, надаючи палатальних ознак *w у Ностр *`wetе за рахунок впливу *е; б) регулярної дії прогресивної акомодації, що відображено при переході поєднання *w / *v + *a у Афр *wada?e за рахунок впливу консонантних *w / *v на наступний вокалічний *а, надаючи йому тембру /о/, зі збереженням лабіальних ознак; при переході поєднання *w + *е у ІЄ *`wed- зі збереженням палатальних ознак за рахунок впливу *е на попередню фонему; при переході поєднання *w + *о у ІЄ *`wod- зі збереженням лабіальних ознак за рахунок впливу вокалічної *о на попередню фонему.

Ключові слова: зіставна фонологічна інтерпретація, ностратичний етимон, алтайський етимон, афразій- ський етимон, індоєвропейський етимон, фонологічний закон.



Abstract

Roman VASKO,

Doctor of Sciences (Philology), Professor,

Rector

Kyiv National Linguistic University (Ukraine, Kyiv)

Yan KAPRANOV,

Doctor of Sciences (Philology), Professor, Associate Professor at the Korunets Department of English Philology and Translation

Kyiv National Linguistic University (Ukraine, Kyiv)

Alla KOROLYOVA,

Doctor of Sciences (Philology), Professor,

Vice-Rector on Research

Kyiv National Linguistic University

(Ukraine, Kyiv)

COMPARATIVE PHONOLOGICAL INTERPRETATION

OF NOSTRATIC ETYMON *`WETE “WATER” IN THE LANGUAGES OF ALTAIC, AFRO-ASIATIC, INDO-EUROPEAN FAMILIES

(According to Dolgopolsky's Version)

The article provides comparative phonological interpretation of *`wete “water” in Nostratic languages at two vertical levels: vertical level No. 1 - between Nostratic etymon (Nostr) *`wete, as well as Altaic *odV Afro-Asiatic *wada?e, IndoEuropean *`wed- / *`wod- / *`ud- etymons and vertical level No. 2 - between Altaic etymon *odV as well as Korean *dran-, Tunguso-Manchurian *udu-n etymons; Afro-Asiatic etymon *wada?e, as well as West Semitic *wtn, East Cushite *wf etymons; Indo-European etymon *`wed- / *`wod- / *`ud-, as well as Albanian *udr-ya, Ancient Greek *ud-n-tos, Celtic *uden-sk-yo-, Proto-Slavic *voda, Tocharian *war, Umbrian *`ud-ni etymons.

The regularity among positional phonological laws in vocalism and consonantism for Altaic (Alt), Afro-Asiatic (Afr) and Indo-European (IE) language families has been revealed, in particular: 1) positional shifts in vocalism: a) the law of (ancient) monovocalism, which is reflected in the transformation of stressed vowel *e, represented in anlaut of Nostr *`wete, into stressed vowel *e, represented in IE *`wed-; b) the law of alternation *e - *o - *u based on the front - back vowels, as well as the provision on quantitative alignment of vowels in IE, which is reflected in the transformation of stressed vowel *e, represented in anlaut of Nostr *`wete, into stressed vowels *e, *o, *u, represented in IE *`wed- / *`wod- / *`ud-; 2) the positional changes in consonantism: the law of reduction, in particular stunning in the position after the stressed vowel *a, *e, *o, *u, as well as the law of the end of the word (V. G. Taranets) (transformation of weak Nostr *t into strong Alt, Afr, IE *d).

The combinatorial phonological laws in vocalism and consonantism for Altaic, Afro-Asiatic and Indo-European language families have been established, including the laws of: a) regular regressive accommodation, which is reflected in the combination of consonant *w and vowel *e in Nostr *`wete, giving palatal features for *w, represented in Nostr *`wete due to the influence of *e; b) regular progressive accommodation, which is reflected in the transformation of the combination of *w / * v + * a in Afr *wada?e due to the influence of consonant * w / * v on the next vowel *a, giving it a timbre of /o/ and maintaining labial features; in the transformation of the combination *w + *e in IE *`wed- with the preservation of palatalfeatures due to the influence of *e on the previous phoneme; in the transformation of the combination *w + *o in IE *`wod- with the preservation of labial features due to the influence of the vowel *o on the previous phoneme.

Key words: comparative phonological interpretation, Nostratic etymon, Altaic etymon, Afro-Asiatic etymon, IndoEuropean etymon, phonological law.



Постановка проблеми. Макрокомпарати- вістика сьогодні продовжує пошуки методик, інструментарій яких був би цілком придатним для подальшого аналізу основного її об'єкта - ностратичних етимологій, що сягають спільного джерела походження - ностратичної прамови і дають підстави припустити масову спорідненість щонайменше шести мовних сімей (за В. М. Іллі- чем-Світичем (1964, 1965, 1967)).

Масове споріднення мов, про яке свого часу говорив Дж. Грінберг (Greenberg 1963, 1987), є наразі предметом наукових спостережень у пра- цях сучасних германістів (Р. В. Васько (2007) та ін.), лінгвокомпаративістів (А. В. Корольова (2014, та ін.), макрокомпаративістів (Я. В. Капранов (2020), І. М. Рассоха (2007, 2010), Г С. Старо- стін (2013, 2015) та ін.), які на тлі дослідження нових гіпотез походження людської мови (Vasko, намагаються запропонувати власні версії фонологічних інтерпретацій ностратичних етимонів, які базуються на фонологічних законах, виведених для багатьох мов світу, що належать до ностратичних.

Фонологічна інтерпретація ностратичного, прамовного і мовного матеріалу ґрунтується на здобутках представників діахронійної фонології та напрацюваннях у сфері фонологічних реконструкцій, які оперують поняттям фонеми, що відображає фонологічні зміни на певних етапах розвитку як конкретних мов, так і прамовних станів різних рівнів. Одним із інструментів доведення масового споріднення мов є встановлення “фонетичних / фонологічних законів, передовсім, в епоху, що передувала етнічному розмежуванню, коли діахронійні процеси, за спостереженням Р. В. Васька, були майже однаковими (наприклад, інтеграція фонологічної системи праіндоєвро- пейської мови у спільногерманську, спільногер- манської - в дописемні мови окремих етносів), а також і регулярність дії цих законів у сучасних мовах, еволюційні лінії яких значно розійшлися (Васько, 2007: 120). І безперечно, що еволюція системи фонем кожної мови відображає процеси як дивергенції (фонологізації), так і конвергенції.

Аналіз досліджень. Процеси дивергенції й конвергенції у фонології продовжують розглядати з позицій діахронічної типології, зокрема типології фонологічних систем: консонантизму в давньогерманських мовах (Р. В. Васько (2007)), консонантизму й вокалізму в ностратичних мовах (Я. В. Капранов (2021)), в індоєвропейських, пра- германських і праслов'янських мовах (О. О. Чер- хава (2017), Н. О. Стефанова (2020) та ін.). Сучасні наукові студії послуговуються напрацюваннями, отриманими в результаті вивчення історичних змін типології окремих мов, тенденцій їх розвитку, подібності категорійно-змістових структур (М. М. Гухман (1981), Г А. Климов (1985), Б. О. Серебренніков (1963) та ін.).

Запропонований у колективній статті матеріал є новим фрагментом уже захищеної докторської дисертації Я. В. Капранова “Діахронічна інтерпретація і верифікація ступенів споріднення ностратичних мов (на матеріалі етимонів *HuKa, *wol[a], *wete, *phah- (~ *phah-), *marV)” (Капранов, 2021), який доопрацьований разом із професорами Р. В. Васьком та А. В. Корольовою у відповідь на рекомендації професора І. М. Рассохи.

Мета статті - здійснити зіставну фонологічну інтерпретацію ностратичного етимону *wete “вода” в мовах алтайської, афразійської, індоєвропейської сімей й аргументувати регулярність дії фонетичних / фонологічних законів у цих мовах як один із факторів доведення близького й далекого ступенів їх масового споріднення.

Завдання: 1) прокоментувати фонологічні переходи і збіги на макрокомпаративному (між Ностр *`wetе і відповідниками Алт *ойу Афр *wada?e, ІЄ *`wed- / *`wod- / *`ud-) і лінгвоком- паративному (між Алт ^dV і Кор *dran-, ТМ *udu-n; Афр *wada?e і Зах.-Сем. *wtn, Сх.-Куш. *wf; ІЄ *`wed- / *`wod- / *`ud- і Алб *udr-ya, Двн.- Грец. *ud-n-tos, Кельт *uden-sk-yo-, Слов *voda, Тох *war, Умбурський *`ud-ni) рівнях; 2) розкрити характер фонологічних законів, які відображають основні позиційні й комбінаторні зсуви і збіги у вокалізмі й консонантизмі досліджуваних мов.

Виклад основного матеріалу. Фонологічну інтерпретацію розглядаємо як методологічну процедуру, яку застосовуємо для виявлення регулярності дії фонетичних / фонологічних законів (В. І. Абаєв та ін.) у ностратичному матеріалі: у вокалізмі (а) за рядом, б) за піднесенням, в) лабіалізацією / делабіалізацією) і консонантизмі (а) за місцем творення, б) за способом творення, в) за участі голосу й шуму).

Ностр *`wetе був установлений на базі п'яти етимонів Алт ^dV, Афр *wada?e, ІЄ *`wed- / *`wod- / *`ud-. Спробуємо простежити переходи і збіги між ними.

Ностр *`wetе відображає фонологічні показники у вокалізмі: 1) показники за рядом: передній зсув для *е; 2) показники за піднесенням: середній зсув для *е; 3) показники лабіалізації / делабіалізації: делабіалізована *е (Ностр *`wet).

Алт ^dV, Афр *wada?e, ІЄ *`wed- / *`wod- / *`ud-, відображають фонологічні показники у вокалізмі: 1) показники за рядом: V переднього ряду *е (ІЄ *`wed-) / V центрального ряду *а (Афр *wada?e) / V заднього ряду *о (Алт ^dV, ІЄ *`wod-), *u (ІЄ *`ud-); 2) показники за піднесенням: V верхнього піднесення *u (ІЄ *`ud-) / V середнього піднесення *е (ІЄ *`wed-) *о (Алт ^dV, ІЄ *`wod-) / V нижнього піднесення *а (Афр *wada?e); 3) показники лабіалізації / делабіалізації: лабіалізовані V *о (Алт ^dV, ІЄ *`wod-), *u (ІЄ *`ud-) / делабіалізовані V *а (Афр *wada?e), *е (ІЄ *`wed-).

При цьому ІЄ *`wed- / *`wod- / *`ud- дає змогу зафіксувати ланцюг альтернацій *е - *о - *u з характеристикою V переднього - заднього ряду середнього піднесення для V *е - *о і верхнього піднесення - для V *u, що засвідчує про якісний аблаут повного ступеня (Савченко, 2003: 146; Семереньи, 2002: 96; Beekes, 2011: 164).

Установлені фонологічні показники у вокалізмі для Ностр *`wet, а також Алт *ойу Афр *wada?e, ІЄ *`wed- / ІЄ *`wod- / ІЄ *`ud- дають змогу простежити діахронійні дивергентні фонологічні переходи: 1) показники за рядом: V переднього ряду *е: Ностр *`wet трансформується в V центрального ряду *а: Афр *wada?e / V заднього ряду *о: Алт *odV, ІЄ *`wod-, *u: ІЄ *`ud-; 2) показники за піднесенням: V середнього піднесення *е: Ностр *`wet трансформується в V верхнього піднесення *u: ІЄ *`ud- / V нижнього піднесення *а: Афр *wada?e; 3) показники лабіалізації / делабіалізації: делабіалізована V *е: Ностр *`wet трансформується в лабіалізовані V *о: Алт *odV, ІЄ *`wod-, *u: ІЄ *`ud-; діахронійні конвергентні фонологічні збіги: 1) показники за рядом: V переднього ряду *е: Ностр *`wet зберігається як *е: ІЄ *`wed-; 2) показники за піднесенням: V середнього піднесення *е: Ностр *`wet зберігається як *е: ІЄ *`wed-, *о: Алт *odV, ІЄ *`wod- з тими ж характеристиками; 3) показники лабіалізації / делабіалізації: делабіалізована V *е: Ностр `wet зберігається як *а: Афр *wada?e, *е: ІЄ *`wed- з тими ж характеристиками.

Ностр *`wet відображає фонологічні показники у консонантизмі: 1) процеси за місцем і способом творення: якщо на початку структури фіксуємо білабіальний апроксимант *w, то в кінці - альвеолярну проривну *t; 2) процеси за участю голосу й шуму: якщо на початку структури фіксуємо дзвінку *w, то в кінці - глуху *t (початок: Ностр *`wet; кінець: Ностр *`wet).

Відповідники Алт ^dV, Афр *wada?e, ІЄ *`wed- / ІЄ *`wod- / ІЄ ``ud-відображають фонологічні показники у консонантизмі: 1) за місцем і способом творення: якщо на початку структури фіксуємо білабіальний апроксимант *w (Афр *wada?e, ІЄ *`wed- / *`wod-), то в кінці - альвеолярна проривна *d (Алт *ойУ, Афр *wada?e, ІЄ *`ud-); 2) за участі голосу й шуму: якщо на початку структури фіксуємо дзвінку *w (Афр *wada?e, ІЄ *`wed- / *`wod-), то в кінці - дзвінку *d (Алт *ойУ, Афр *wada?e, ІЄ *`ud-).

Установлені фонологічні показники у консонантизмі для Ностр *`wet, а також Алт ^dV, Афр *wada?e, ІЄ *`wed- / ІЄ *`wod- / ІЄ *`ud- дають змогу простежити діахронічні дивергентні фонологічні переходи: за участі голосу й шуму: у кінці структури фіксуємо глуху *t: Ностр *`wet, яка трансформується в дзвінку *d: Алт *ойУ, Афр *wada?e, ІЄ *`ud-; діахронічні конвергентні фонологічні збіги: 1) за місцем і способом творення: на початку структури фіксується білабіальний апроксимант *w: Ностр *`wet, який зберігається як *w: Афр *wada?e, ІЄ *`wed- / *`wod-; 2) за способом творення: в кінці структури фіксується проривну *t: Ностр *`wet, яка зберігається як *d: Алт *ойУ, Афр *wada?e, ІЄ *`ud- з тими ж характеристиками, що і для *t; 3) за участі голосу й шуму: на початку структури фіксуємо дзвінку *w: Ностр *`wet, що зберігається як *w: Афр *wada?e, ІЄ *`wed- / *`wod- з тими ж характеристиками.

На рівні алтайської сім'ї реконструйовано Алт *odV, а також Кор *dran-, ТМ *udu-n, що відображають фонологічні показники у вокалізмі: 1) показники за рядом: V заднього ряду *о (Кор *oran-), *u (ТМ *udu-n); 2) показники за піднесенням: V верхнього *u (ТМ *udu-n), середнього *о (Кор *oran-) піднесення; 3) показники лабіалізації / делабіалізації: лабіалізовані V *о (Кор *oran-), *u (ТМ *udu-n).

Установлені фонологічні показники у вокалізмі для Алт ^dV, а також Кор *dran-, ТМ *udu-n дають змогу простежити діахронічні дивергентні фонологічні переходи: показники за піднесенням:

середнього ряду *о: Алт ^dV трансформується у V верхнього ряду *u: ТМ *udu-n; діахронічні конвергентні фонологічні збіги: 1) показники за рядом: V заднього ряду *о: Алт `AdV збурігається як *о: Кор *oran-, *u: ТМ *udu-n з тими ж характеристиками; 2) показники за піднесенням: V середнього піднесення *о: Алт ^dV зберігається як *о: Кор *oran-; 3) показники лабіалізації / делабіалізації: лабіалізована V *о: Алт `AdV зберігається як *о: Кор *oran-, *u: ТМ *udu-n.

Помічаємо, що початкова вокалічна *о в Алт ^dV зберігається в Кор *dran-, але переходить в *u в ТМ *udu-n, що засвідчує трансформацію від задньо-середнього піднесення до V верхньо- заднього піднесення. Зіставлення з прамовою також демонструє перехід ТМ на фонологічну систему, що розрізняє вокалічні за довжиною, а Кор - на систему, що розподіляє вокалічні за висотою їх тону (Рамстедт, 1957). До речі, перехід вокалічної *о в Алт ^dV у вокалічну *о в Кор *oran-, а також *V невідомого ступеня в Алт ^dY у вокалічну *а в Кор *dran- після консонантної фонеми є результатом вторинної асиміляції вокалічних (Starostin, Dybo, Mudrak, 2003: 113). Окрім того, за законом просодії, перша вокалічна вимовляється на нижньому тоні, а друга - на верхньому відповідно до системи тонів корейської мови.

Загальна тенденція у фонетичній зміні Алт - схильність до встановлення сингармонізму, що у ТМ керується двома критеріями: лабіалізація вокалічних та їх напруженість The Tungusic Research Group at Dartmouth College.. Таким чином, спостерігаємо сингармонізм в ТМ *udu-n, де всі вокалічні є лабіалізованими, короткими та належать до заднього ряду.

В Кор алтайська інлаутна фонема *-d- в інтервокальній позиції переходить в *-r- (Старостин, 1991: 25).

Є. Д. Поліванов стверджує, що сингармонізм - не єдина ознака спорідненості цих мов. Варто говорити і про наголос, зокрема “двополяр- ний наголос”. Зазвичай, в Алт наголошеним є перший склад, але іноді наголос припадає на останній склад залежно від синтаксичних умов. Корейське слово в ізоляції або в кінці фрази має наголос на першому складі, а якщо на початку фрази - то на останньому (див. пр. Є. Д. Поліванова).

Кор *dran-, ТМ *udu-n в проєкції до Алт ^dV відображають фонологічні показники у консонантизмі: 1) процеси за місцем і способом творення: альвеолярні проривна С *d (ТМ *udu-n), вібрант С *r (Кор *dran-); 2) процеси за участі голосу й шуму: дзвінка С *d (ТМ *udu-n), сонорна С *r (Кор *dran-).

Установлені фонологічні показники у консонантизмі для Алт ^dV, а також Кор *dran-, ТМ *udu-n дають змогу простежити діахронічні дивергентні фонологічні переходи: 1) за способом творення: проривна С *d: Алт ^dV > трансформується у вібрант С *r: Кор *dran-; 2) за участі голосу й шуму: дзвінка *d: Алт ^dV трансформується у сонорну С *r: Кор *dran-; діахронічні конвергентні фонологічні збіги: 1) за місцем і способом творення: альвеолярна проривна *d: Алт ^dV зберігається як *d: ТМ *udu-n; 2) за місцем творення: альвеолярна С *d: Алт ^dV зберігається як альвеолярна С *r: Кор *dran- з тими ж характеристиками; 3) за участі голосу й шуму: дзвінка С *d: Алт ^dV зберігається як С *d: ТМ *udu-n.

Помічаємо, що Кор *dran- набула відмінкового нульового закінчення у вигляді кінцевої С *n, що демонструє тенденцію Кор до посилення флективності та аналітизму (Дмитриева, 2008). Відповідно до середньокорейскої морфонології, у Кор *dran- необхідно відновлювати дзвінку інлаутну фонему *d, яка в ауслауті (а також у кінці складу) давала *t, а в інтервокальній позиції *r (аналогічно *b > *p, *v). Проте, уже в середньокорейській мові дієслівних парадигм було зовсім небагато, а в іменних парадигмах ця модель зовсім утратилася (чергування -t / -r- в іменних парадигмах відсутнє). Ймовірно, після втрати фонеми *-d- (> -r-) у Кор почався активний процес морфонолічних вирівнювань, який призвів до змішування рефлексів -t- і -r- в інлауті (Старостин, 1991).

Зауважимо, що перехід дзвінкої С *d у Алт ^dV у сонорну С *r у Кор *dran в інтервокальній позиції є результатом пересуву С і редукції прилеглої V (Starostin, Dybo, Mudrak, 2003: 82).

Наявність в ТМ *udu-n двох V *u, що належать до третьої групи V, за теорією О. П. Суніка (1947) свідчить про гармонію V за рядом і частково за лабіалізацією. Роль ознаки ряду в гармонії є частково затемненою вторинними процесами злиття і зміни артикуляційних V фонем. Застосовуючи реконструкцію Дж. Бенцінга, помічаємо, що для ТМ *udu-n є поява назальних V в ауслауті із комбінаціями V *u з С *n.

Кінцева *n з'являється в Кор *dran- і ТМ *udu- n, що свідчить про їх тенденцію до суфіксально- аглютинативного морфологічного типу та фузій. Але згодом *n в ТМ залишилася лише в формах непрямих відмінків (Рамстедт, 1957).

На рівні афразійської сім'ї реконструйовано Афр *wada?e, а також Зах.-Сем. *wtn, Сх.-Куш. *wf, що відображають фонологічні показники у консонантизмі: 1) за місцем творення: якщо на початку структури фіксуємо білабіальний апрок- симант *w (Зах.-Сем. *wtn, Сх.-Куш. *wf), в середині структури - альвеолярну проривну *t (Зах.-Сем. *wtn), то в кінці структури - фарингальну фрикативну *? (Сх.-Куш. *w?), альвеолярну назальну *n (Зах.-Сем. *wtn); 2) за участі голосу й шуму: на початку структури фіксується дзвінку *w (Зах.-Сем. *wtn, Сх.-Куш. *wf), в середині структури - глуху *t (Зах.-Сем. *wtn), то в кінці структури - дзвінку ? (Сх.-Куш. *w?), сонорну *n (Зах.-Сем. *wtn), глуху *t (Зах.-Сем. *wtn).

Установлені фонологічні показники у консонантизмі для Афр *wada?e, а також Зах.-Сем. *wtn, Сх.-Куш. *wf дають змогу простежити діахронічні дивергентні фонологічні переходи: 1) за місцем і способом творення: у кінці структури фіксуємо альвеолярну проривну С *d: Афр *wada?e, яка трансформується в фарингальну фрикативну С *?: Сх.-Куш. *w?; 2) за способом творення: у кінці структури фіксуємо прориву С *d, яка трансформується в назальну С *n: Афр *wada?e > Зах.- Сем. *wtn; 3) за участі голосу й шуму: у кінці структури фіксуємо дзвінку С *d: Афр *wada?e, яка трансформується в сонорну С *n: Зах.-Сем. *wtn; діахронічні конвергентні фонологічні збіги: 1) за місцем і способом творення: на початку структури фіксуємо білабіальний апроксимант *w: Афр *wada?e, що зберігається як *w: Зах.- Сем. *wtn, Сх.-Куш. *wf; 2) за місцем творення: у кінці структури фіксуємо альвеолярну С *d: Афр *wada?e, яка зберігається як альвеолярна С *n: Зах.-Сем. *wtn; 3) за участі голосу й шуму: на початку структури фіксуємо дзвінку *w: Афр *wada?e, яка зберігається як *w: Зах.-Сем. *wtn, Сх.-Куш. *wf з тими ж характристиками.

У Зах.-Сем. *wtn, Сх.-Куш. *wf, що сягають Афр *wada?e простежується дзвінкий білабіальний апроксимант *w, що засвідчує позицію В. Г Таранця щодо артикуляційного посилення напруги на початкових С, тобто регулярність дії закону збереження енергії (Таранець, 2009: 44). І. М. Дьяконов запевняє, що Афр властива структура складу С + V (Дьяконов, 1975), що відображено в Афр *wada?e, хоча зазнала певних змін у Зах.-Сем. *wtn, де наявна трикомпонентна система опозиції певних C фонем: апроксимант *w, проривна *t і назальна *n. Учений припускає, що спочатку структура кореня була двоскладовою, що простежується в Сх.-Куш. *wf, який згодом перейшов у трискладову - Зах.-Сем. *wtn, тобто відбувається приєднання додаткових фонем до морфеми, яку називають комплементом. Комплемент викликає зміни початкового значення кореня, що спостерігаємо в Зах.-Сем. *wtn “текти” (Дьяконов, 1975), бо Сх.-Куш. *wf відповідає значенню “вода, що тече”.

На рівні індоєвропейської сім'ї реконструйовано ІЄ *`wed- I *`wod- I *`ud-, а також Алб *udr-ya, Двн.-Грец. *ud-n-tos, Кельт *uden-sk-yo-, Слов *voda, Тох *war, Умбурський *`ud-ni, що відображають фонологічні показники у вокалізмі: 1) показники за рядом: V центральнього ряду *а (Тох *war), V заднього ряду *о (Слов *voda; *u: Алб *udr-ya, Двн.-Грец. *ud-n-tos, Кельт *uden- sk-yo-, Умбурський *`ud-ni); 2) показники за піднесенням: V верхнього піднесення *u (Алб *udr-ya, Двн.-Грец. *ud-n-tos, Кельт *uden-sk-yo-, Умбурський *`ud-ni), V середнього піднесення *о (Слов *voda), V нижнього піднесення *а (Тох *war) зсув; 3) показники лабіалізації / делабіалізації: лабіалізовані V *о (Слов *voda), *u: Алб *udr-ya, Двн.- Грец. *ud-n-tos, Кельт *uden-sk-yo-, Умбурський *`ud-ni), делабіалізована *а (Тох *war).

Установлені фонологічні показники у вокалізмі для ІЄ *`wed- / *`wod- / *`ud-, а також Алб *udr-ya, Двн.-Грец. *ud-n-tos, Кельт *uden-sk-yo-, Слов *voda, Тох *war, Умбурський *`ud-ni дають змогу простежити діахронічні дивергентні фонологічні переходи: 1) показники за рядом: V переднього ряду *е: ІЄ *`wed- трансформується у V центрального ряду *а: Тох *war / V заднього ряду *о: Слов *voda, *u: Алб *udr-ya, Двн.-Грец. *ud-n-tos, Кельт *uden-sk-yo-, Умбурський *`ud-ni; 2) показники за піднесенням: V верхнього піднесення *u: ІЄ *`ud- / V середнього піднесення *е: ІЄ *`wed-, *о: ІЄ *`wod- трансформуються у V нижнього піднесення *а: Тох *war; 3) показники лабіалізації / делабіалізації: лабіалізовані V *о: ІЄ *`wod-, *u: ІЄ *`ud- трансформуються у делабіалізовану V *а: Тох *war; делабіаліована V *е: ІЄ *`wed- трансформується у лабіалізовані V *о: Слов *voda, *u: Алб *udr-ya, Двн.-Грец. *ud-n-tos, Кельт *uden- sk-yo-, Умбурський *`ud-ni; діахронічні конвергентні фонологічні збіги: 1) показники за рядом: V заднього ряду *о: ІЄ *`wod-, *u: ІЄ *`ud- зберігаються як *о: Слов *voda, *u: Алб *udr-ya, Двн.- Грец. *ud-n-tos, Кельт *uden-sk-yo-, Умбурський *`ud-ni; 2) показники за піднесенням: V верхнього піднесення *u: ІЄ *`ud- зберігається як *u: Алб *udr-ya, Двн.-Грец. *ud-n-tos, Кельт *uden-sk-yo-, Умбурський *`ud-ni / V середнього піднесення *е: ІЄ *`wed-, *о: ІЄ *`wod- зберігається як *о: Слов *voda; 3) показники лабіалізації / делабіалізації: лабіалізовані V *о: ІЄ *`wod-, *u: ІЄ *`ud- зберігається як *о: Слов *voda, *u: Алб *udr-ya, Двн.- Грец. *ud-n-tos, Кельт *uden-sk-yo-, Умбурський *`ud-ni / делабіалізована V *е: ІЄ *`wed- зберігається як *а: Тох *wa з тими ж характеристиками.

Звертаємо увагу, що *а в праслов'янському *voda - це показник відмінкового закінчення, яке є характерним для відмінювання іменників в називному відмінку.

Алб *udr-ya, Двн.-Грец. *ud-n-tos, Кельт *uden- sk-yo-, Слов *voda, Тох *war, Умбурський *`ud-ni в проєкції до ІЄ *`wed- / *`wod- / *`ud- відображають фонологічні показники у консонантизмі: 1) за місцем і способом творення: якщо на початку структури фіксуємо лабіодентальну фрикативну *v (Слов *voda), білабіальний апроксимант С *w (Тох *war), то в кінці структури - альвеолярні проривну С *d (Алб *udr-ya, Двн.-Грец. *ud-n- tos, Кельт *uden-sk-yo-, Слов *voda, Умбурський *`ud-ni), вібрант *r (Тох *war); 2) за участі голосу й шуму: якщо на початку структури фіксуємо дзвінкі С *v (Слов *voda), *w (Тох *war), то в кінці структури - дзвінку С *d (Алб *udr-ya, Двн.- Грец. *ud-n-tos, Кельт *uden-sk-yo-, Слов *voda, Умбурський *`ud-ni), сонорну С *r (Тох *war).

Установлені фонологічні показники у консонантизмі для ІЄ *`wed- / *`wod- / *`ud-, а також Алб *udr-ya, Двн.-Грец. *ud-n-tos, Кельт *uden- sk-yo-, Слов *voda, Тох *war, Умбурський *`ud-ni дають змогу простежити діахронічні дивергентні фонологічні переходи: 1) за місцем і способом творення: на початку структури фіксуємо білабіальний апроксимант С *w: ІЄ *`wed- / *`wod-, що трансформується в лабіодентальну фрикативну С *v: Слов *voda; 2) за участі голосу й шуму: у кінці структури фіксуємо дзвінку *d: ІЄ *`ud-, щоо трансформується у сонорну С *r: Тох *war; діахронічні конвергентні фонологічні збіги: 1) за місцем і способом творення: на початку структури фіксуємо білабіальний апроксимант С *w: ІЄ *`wed- / *`wod-, що зберігається як *w: Тох *war; у кінці структури фіксуємо альвеолярну проривну С *d: ІЄ *`ud-, що зберігається як *d: Алб *udr-ya, Двн.-Грец. *ud-n-tos, Кельт *uden-sk-yo-, Слов *voda, Умбурський *`ud-ni; 2) за місцем творення: альвеолярна С *d: ІЄ *`ud- зберігається як альвеолярна С *r: Тох *war з характеристиками для ІЄ; 3) за участі голосу й шуму: на початку структури фіксуємо дзвінку С *w: ІЄ *`wed- / *`wod-, що зберігається як *v: Слов *voda, *w: Тох *war; у кінці структури фіксуємо дзвінку *d: ІЄ *`ud-, що зберігається як *d: Алб *udr-ya, Двн.- Грец. *ud-n-tos, Кельт *uden-sk-yo-, Слов *voda, Умбурський *`ud-ni з тими ж характеристиками.

Алб *udr-ya зберіг *d, що був успадкований ІЄ *`ud-, трансформувавши його в плозивно-альвео- лярну, адже середні фонеми ІЄ втратили придихо- вість в Алб (b, d, g замість bh, dh, gh), що наближує її до німецьких, кельтських і слов'янських мов (Эйнтрей, 1982). Набуття Алб альвеолярного *r, що фіксується в етимоні, та втрата *w, який взагалі зник з алфавіту, засвідчує про відсутність в Алб консонантизмі протиставлення за твердістю і м'якістю і про наявність самостійного середньо- палатального ряду приголосних фонем. На окрему увагу заслуговує поява в Алб *udr-ya відмінкового родового закінчення -ya (генітив 1 для середнього роду), що є показником того, що, за граматичною структурою Алб належить до мов з синтетичним флективним типом, який вона отримала від ІЄ, але елементи давньої флексії в процесі історичного розвитку зазнали значних змін. Так, в іменній системі Алб представлено 3 роди (чоловічий, жіночий, середній), 4 типи відмінювання з шести- відмінковою системою (Габинский, 1970).

За версією Р. С. Бікс, Двн.-Грец. *ud-n-tos спричинило розвиток Грец и5ріа “відро для води, урна” (останнє значення вживається частіше) має подібну фонетичну еволюцію з Алб *udr-ya (Beekes). При цьому цей етимон демонструє як втрату при- дихання, але збереження дзвінкого проривного *d, так і об'єднання аблативу й генітиву, що виражається через появу відмінкового закінчення *-n- tos (Соболевский, 1948).

Що стосується Кельт *uden-sk-yo-, то окремі вчені уважають, що комбінація суфіксів *sk-yo є досить незвичною, а відтак, пропонують розглядати його як *ud-es-kyo- (де простежується певна схожість з Грец hydos “вода”, а також з санскритським utsa- зі значенням “добре”), порівнюючи його в даному випадку з odar “коричневий, сірувато-бурий”, оскільки останнє слово бере за основу той самий ІЄ *ud-, проте, на відміну від Кельт *uden-sk-yo- має історичне чергування u - o, а також надзвичайно відрізняється семантичним наповненням. Реконструкція, яку пропонують Г Л'юіс, Х. Педерсен, засвідчує те, що в галузі фонології Кельт відбувається протиставлення за м'якістю, а також висувається припущення, що *і та *u були можливими алофонами напівголосних *y та *w (Льюис, Педерсен, 1954). Характерною ознакою є поява відмінкового закінчення: о вказує на флективний тип мов. За етимологічним словником, *-udan походить від санскриту. фонологічний вокалізм консонантизм мовний

Праслов'янська форма *voda є спорідненою з гетероклітичним іменником *uod-r/n-, що засвідчує трансформацію початкової V *u у лабіодентальну фрикативну С *v. Схожі зміни відбувались і в інших ІЄ, наприклад, у французькій в XVI ст. Проте в даному випадку можемо бачити, що етимон не змінився відповідно до дії закону Вінтера, тобто “ІЄ послідовність “коротка V + дзвінка смична С” відображено “подовженою акутованою V + дзвінким смичним С” у балто- слов'янських мовах, у той час як ІЄ послідовність “коротка V + дзвінка придихова смична С” відображена “короткою V + дзвінкою смичною С” (Kortland, 1988), а тому і не відбулося подовження V *о. Учені пояснюють відсутність відповідної модифікації в даному випадку тим, що V у праслов'янському *voda слугує продовженням *(v)undnes (родовий відмінок однини від Балт,- Слов. *vond), у якому знаходимо носовий інфікс, що походить від суфіксу, схожого з латинським unda, а, отже, консонантна комбінація *ndn не дозволила закону Вінтера набрати сили. V *vod з'явився у праслов'янській мові на місці *un, яке зникло перед тавтосилабічною С. Ці модифікації призвели пізніше до дисиміляції *n. (Derksen, 2008). Звертаємо увагу, що *w трансформувався у лабіодентальну фрикативну С *v у Слов *voda.

Розглядаючи Тох *war, варто відзначити, що з фонетичної позиції, V *а на письмі передавала [э], а *w передавалася напівголосним [w]. У цій групі мов можемо спостерігати за схожістю зі Слов та ІЄ у модифікації початкового V u. Проте на різних територіях ступінь лабіалізації відрізнявся (див. пр. С. А. Бурлак).

З огляду на особливості фонетичної системи умбурської мови, у якій не фіксувався *d, можемо зробити висновок, що в Умбурському *`ud-ni *d звучало як [t], а *u, потрапивши до цієї мови, перетворилася на V заднього ряду. Відмінкове закінчення *-ni в Умбурський *`ud-ni засвідчує про належність мови до мов флективного типу.



Висновки

Зіставна фонологічна інтерпретація позиційних процесів вокалізму Ностр *`wet “вода” дала змогу зафіксувати, що наголошена вокалічна *e в анлауті Ностр *`wet “вода”, що відповідає положенню про делабіалізовану вока- лічну переднього ряду середнього піднесення *е: 1) переходить в наголошену *а в Афр *wada?e, що відповідає положенню про делабіалізовану вока- лічну центрального ряду нижнього піднесення *а; 2) переходить в наголошену *е в ІЄ *`wed-, що відповідає положенню про делабіалізовану вокалічну переднього ряду середнього піднесення *е, відображаючи регулярну дію закону (давньої) моновокалічності (Ф. де Соссюр); 3) переходить в наголошену *о в Алт *odV ІЄ, *`wod-, *u в ІЄ *`ud-, що відповідає положенню про лабіалізовану вокалічну заднього ряду середнього піднесення *о / верхнього піднесення *и в анлауті; при цьому ІЄ *`wed- / *`wod- / *`ud- засвідчує положення закону про альтернацію *e - *o - *и за ознакою вокалічний переднього - заднього рядів, а також положення закону про квантитативне вирівнювання вокалічних в ІЄ прамові.

Зіставна фонологічна інтерпретація позиційних процесів консонантизму Ностр *`wet дала змогу зафіксувати, що *t у Ностр *`wet, яке відповідає положенню закону про глуху альвеолярну проривну *t переходить у *d у Алт *ойУ Афр *wada?e, ІЄ *`wed- / *`wod- / *`ud- і відображає регулярність дії закону про дзвінку альвеолярну проривну *d, засвідчуючи процес редукції, зокрема оглушення в положенні після наголошеної вокалічної *а, *е, *о, *u, а також закон кінця слова (В. Г Таранець) (перехід слабкого Ностр *t у сильний Алт, Афр, ІЄ *d).

Зіставна фонологічна інтерпретація комбінаторних процесів вокалізму і / або консонантизму Ностр *`wet дала змогу зафіксувати, що поєднання консонантного *w + *е у Ностр *`wet, що відповідаєрегресивній акомодації, надаючи палатальних ознак *w у Ностр *`wet за рахунок впливу *е: 1) переходить у поєднання *w / *v + *a у Афр *wada?e, яке відповідає дії закону прогресивної акомодації за рахунок впливу консонантних *w / *v на наступний вокалічний *а, надаючи йому тембру /о/, зі збереженням лабіальних ознак; 2) переходить у поєднання *w + *е у ІЄ *`wed- зі збереженням палатальних ознак за рахунок впливу *е на попередню фонему; 3) переходить у поєднання *w + *о у ІЄ *`wod- зі збереженням лабіальних ознак за рахунок впливу вокалічної *о на попередню фонему.

Зафіксовані фонологічні переходи і збіги на двох вертикальних рівнях, тобто на макрокомпа- ративному (між Ностр *`wetе і відповідниками Алт ^dV, Афр *wada?e, ІЄ *`wed- / *`wod- / *`ud-) і лінгвокомпаративному (між Алт ^dV і Кор *dran-, ТМ *udu-n; Афр *wada?e і Зах.-Сем. *wtn, Сх.-Куш. *wf; ІЄ *`wed- / *`wod- / *`ud- і Алб *udr-ya, Двн.-Грец. *ud-n-tos, Кельт *uden-sk-yo-, Слов *voda, Тох *war, Умбурський *`ud-ni) рівнях, засвідчують близький ступінь споріднення між алтайською й афразійською сім'ями і віддалений ступінь споріднення між індоєвропейською й алтайською та індоєвропейською й афразійською сім'ями. Таке припущення підтверджується регулярністю, по-перше, позиційних процесів у вокалізмі (закон (давньої) моновокалічності, закон альтернації) і консонантизмі (закон редукції); по-друге, комбінаторних процесів (регресивної акомодації з фіксацією палатальних ознак, прогресивної акомодації з фіксацією як лабіальних, так і палатальних ознак), які є показниками беззаперечного факту генетичного споріднення мов, які мають статус ностратичних.

Умовні скорочення

Алт - алтайська сім'я, алтайські мови, алтайська прамова, алтайський архетип / етимон

Афр - афразійська сім'я, афразійські мови, афразійська прамова, афразійський архетип / етимон

Двн.-грец. - давньогрецька мова, давньогрецький архетип / етимон

Зах.-Сем. - західно-семітська група, західно- семітські мови, західно-семітська прамова, західно-семітський архетип / етимон

ІЄ - індоєвропейська сім'я, індоєвропейські мови, індоєвропейська прамова, індоєвропейський архетип / етимон

Кор - корейська мова, корейська прамова, корейський архетип / етимон

Ностр - ностратична сім'я / макросім'я, ностратичні мови, ностратична прамова, ностра- тичний архетип / етимон

Сем - семітська прамова, семітський архетип / етимон

Слов - слов'янська група, слов'янські мови, слов'янська прамова, слов'янський архетип / етимон

Сх.-Куш. - східно-кушитська група, східно- кушитські мови, східно-кушитська прамова, східно-кушитський архетип / етимон

ТМ - тенгусо-маньчьжурська група, тенгусо- маньчьжурські мови, тенгусо-маньчьжурська прамова, тенгусо-маньчьжурський архетип / етимон

Тох - тохарська група, тохарські мови, тохарська прамова, тохарський архетип / етимон

С - консонантизм, консонантна фонема

V - вокалізм, вокалічна фонема



Список використаної літератури

1. Васько Р В. Первинні фонологічні одиниці в системі консонантизму давньогерманських мов: дис. ... докт. філол. наук: 10.02.04. К., 2007. 480 с.

2. Габинский М. А. Появление и утрата первичного албанского инфинитива (к проблеме инфинитивности в балканских языках). Л.: Наука, Ленинградское отделение, 1970. С. 4-89.

3. Гухман М. М. Историческая типология и проблема диахронических констант. М.: Наука, 1981. 248 с.

4. Дмитриева В. Н. Корейский язык: практический курс. Москва: МГИМО (У) МИД России, 2008. 254 с.

5. Дьяконов И. М. Лингвистические данные к история древнейших носителей афразийских языков. Africana. Африканский этнографический сборник. Л., 1975. Вып. 10. С. 117-130.

6. Иллич-Свитыч В. М. Алтайские гуттуральные *k', *k, *g. Этимология 1964. Москва : Наука, 1965. С. 338-343.

7. Иллич-Свитыч В. М. Ґенезис индоевропейских рядов гуттуральных в свете данных внешнего сравнения. Проблемы сравнительной грамматики индоевропейских языков. Москва, 1964.

8. Иллич-Свитыч, В. М. Материалы к сравнительному словарю ностратических языков. Этимология 1965. Москва : Наука, 1967. С. 321-373.

9. Капранов Я. В. Діахронічна інтерпретація і верифікація ступенів споріднення ностратичних мов (на матеріалі етимонів *HuKa, *wol[a], *wete, *phah- (~ *phah-), *marV): дис. ... докт. філол. наук: 10.02.17. К., 2021. 530 с.

10. Климов Г. А. Ещё одна индоевропейско-семитско-картвельская лексическая параллель. Этимология. Москва: Наука, 1985. С. 156-159.

11. Корольова А. В. Когнітивна лінгвокомпаративістика : від реконструкції прамовних форм до реконструкції структур свідомості. Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія Філологія : зб. наук. пр. / гол. ред. А. В. Корольова. Київ : Вид. центр КНЛУ, 2014. С. 94-101.

12. Льюис Г., Педерсен Х. Краткая сравнительная грамматика кельтских языков : пер. с англ. Москва, 1954.

13. Рамстедт Г. И. Введение в алтайское языкознание. Морфология. Москва : Изд-во иностр. лит., 1957. 255 с.

14. Рассоха И. Н. Исследования по ностратической проблеме: ЮжноУкраинский центр неолитической революции. Методика выявления древнейшего родства языков путем сравнения их базовой лексики с ностратической и синокавказской реконструкциями : монография. Харьков: ХНАМГ, 2010. 400 с.

15. Рассоха И. Н. Украинская прародина индоевропейцев. Харьков: ХНАМГ, 2007. 392 с.

16. Савченко А. Н. Сравнительная грамматика индоевропейских языков. 3-е изд. Москва : УРСС, 2010. 416 с.

17. Семереньи О. Введение в сравнительное языкознание. Москва: Едиториал УРСС, 2002. 400 с.

18. Серебренников Б. А. О причинах устойчивости агглютинативного строя. Вопросы языкознания. 1963. № 1. С. 46-56.

19. Соболевский С. И. Древнегреческий язык. СПб.: Летний Сад, 2000. 616 с.

20. Старостин Г. С. и др. К истокам языкового разнообразия. Десять бесед о сравнительно-историческом языкознании с Е. Я. Сатановским. Москва: Издательский дом “Дело” РАНХиГС, 2015. 584 с.

21. Старостин Г. С. Языки Африки: Опыт построения лексикостатической классификации. Т. 1: Методология. Койсанские языки. Москва: Языки славянской культуры, 2013. 511 с.

22. Старостин С. А. Алтайская проблема и происхождение японского языка. Москва: Наука, 1991. 298 с.

23. Стефанова Н. О. Етносеміометрична параметризація аксіоконцептосфер у британській та українській лінгво- культурах: автореф. дис. ... докт. філол. наук: 10.02.17, 10.02.21. К., 2020. 38 с.

24. Суник О. П. Очерки по синтаксису тунгусо-маньчжурских языков. Л.: Государственное учебно-педагогическое издательство Министерства просвещения РСФСР, 1947. 202 с.

25. Таранець В. Г. Трипільський субстрат: Походження давньоєвропейських мов : монографія. Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2009. 276 c.

26. Черхава О. О. Реконструкція теолінгвістичної матриці релігійно-популярного дискурсу (на матеріалі англійської, німецької та української мов): монографія. К.: Вид. центр КНЛУ, 2017. 400 с.

27. Эйнтрей Г. И. Албанский язык (грамматический очерк с текстами и комментариями). Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1982. 192 с.

28. Beekes R. S. P Comparative Indo-European linguistics: an introduction. 2 ed. Amsterdam Philadelphia : John Benjamin's Publishing Company, 2011. xxiv + 415 p.

29. Derksen R. Etymological Dictionary of the Slavic Inherited Lexicon. Leiden / Boston : Brill, 2008. 726 p. (Leiden Indo-European Etymological Dictionary Series 4).

30. Greenberg J. H. Author's precis and reply to review of Language in the Americas. Current Anthropology. 1987. Vol. 28. P. 647-652, 664-666.

31. Greenberg J. The Languages of Africa. The Hague: Mouton; IJAL 29.1; Bloomington: Indiana University Press, 1963. vi + 171 p.

32. Kapranov Y., Korolyova A., Tolcheyeva T., Vasko R. Human Language as a Natural Artifact of Planetary-Noospheric Mind: Coevolutionary-Macromutational Reinterpretation. Amazonia Investiga / ed. D. F. A. Campillo. Colombia: Universidad de la Amazonia, 2020. Vol. 9(34). P 17-23.

33. Kortland F. Remarks on Winer's law. Dutch Contributions to the Tentn international Congress of Slavists. Sofia. Linguistics (Studies in Slavic and General Lingulstics). Amsterdam: RODOPI, 1988. P 387-396.

34. Starostin S. A., Dybo A. V., Mudrak O. A. Etymological Dictionary of the Altaic Languages: in 3 Vols. Leiden; Boston: Brill Academic Pub, 2003. Vol. 1: A-K. vi + 852 p.; Vol. 2: L-Z. iv + 700 p.; Vol. 3: Indices. iv + 540 p.

35. Vasko R. The Idea of Harmonising Hypotheses about the Origin of Life on Earth: The Rational Principle - Human Being and His Language. Logos. Vilnius, 2021. No. 106. P. 80-91.

References

1. Vasko R. V. Pervynni fonolohichni odynytsi v systemi konsonantyzmu davnohermanskykh mov [Primary phonological units in the system of consonantism of Old Germanic languages]: dys. ... dokt. filol. nauk: 10.02.04. K., 2007. 480 s. [in Ukrainian].

2. Gabinskiy M. A. Poyavleniye i utrata pervichnogo albanskogo infinitiva (k probleme infinitivnosti v balkanskikh yazykakh) [The emergence and loss of the primary Albanian infinitive (to the problem of infinitiveness in the Balkan languages)]. L.: Nauka, Leningradskoye otdeleniye, 1970. S. 4-89. [in Russian].

3. Gukhman M. M. Istoricheskaya tipologiya i problema diakhronicheskikh konstant [Historical typology and the problem of diachronic constants]. M.: Nauka, 1981. 248 s. [in Russian].

4. Dmitriyeva V. N. Koreyskiy yazyk: prakticheskiy kurs [The Korean language: practical course]. Moskva: MGIMO (U) MID Rossii, 2008. 254 s. [in Russian].

5. Dyakonov I. M. Lingvisticheskiye dannyye k istoriya drevneyshikh nositeley afraziyskikh yazykov [Linguistic data on the history of the most ancient speakers of the Afrasian languages]. Africana. Afrikanskiy etnograficheskiy sbornik. L., 1975. Vyp. 10. S. 117-130. [in Russian].

6. Illich-Svitych V. M. Altayskiye gutturalnyye *k', *k, *g [Altaic guttural *k', *k, *g]. Etimologiya 1964. Moskva: Nauka, 1965. S. 338-343. [in Russian].

7. Illich-Svitych V. M. Genezis indoyevropeyskikh ryadov gutturalnykh v svete dannykh vneshnego sravneniya [Genesis of Indo-European guttural series in the light of external comparison data]. Problemy sravnitel'noy grammatiki indoyevropeyskikh yazykov. Moskva, 1964. [in Russian].

8. Illich-Svitych, V. M. Materialy k sravnitelnomu slovaryu nostraticheskikh yazykov [Data materials for a comparative dictionary of the Nostratic languages]. Etimologiya 1965. Moskva : Nauka, 1967. S. 321-373. [in Russian].

9. Kapranov Y. V. Diakhronichna interpretatsiya i veryfikatsiya stupeniv sporidnennya nostratychnykh mov (na materiali etymoniv *HuKa, *wol[a], *wete, *phah- (~ *phah-), *marV) [Diachronic Interpretation and Verification of Degrees of Nostratic Languages Relationship (Case Study of Etymons *HuKa, *wol[a], *wete, *phah- (~ *phah-), *marV)]: dys. ... dokt. filol. nauk: 10.02.17. K., 2021. 530 s. [in Ukrainian].

10. Klimov G. A. Yeshcho odna indoyevropeysko-semitsko-kartvelskaya leksicheskaya parallel [Another Indo-European- Semitic-Kartvelian lexical parallel]. Etimologiya. Moskva: Nauka, 1985. S. 156-159. [in Russian].

11. Korolova A. V. Kohnityvna linhvokomparatyvistyka: vid rekonstruktsiyi pramovnykh form do rekonstruktsiyi struktur svidomosti [Cognitive Linguocomparative Studies: from the reconstruction of language forms to the reconstruction of structures of consciousness]. Visnyk Kyyivskoho natsionalnoho linhvistychnoho universytetu. Seriya Filolohiya : zb. nauk. pr. / hol. red. A. V. Korolova. Kyiv : Vyd. tsentr KNLU, 2014. S. 94-101. [in Ukrainian].

12. Lyuis G., Pedersen H. Kratkaya sravnitelnaya grammatika keltskikh yazykov [Brief comparative grammar of the Celtic languages]: per. s angl. Moskva, 1954. [in Russian].

13. Ramstedt G. I. Vvedeniye v altayskoye yazykoznaniye. Morfologiya [Introduction to Altaic linguistics. Morphology]. Moskva: Izd-vo inostr. lit., 1957. 255 s. [in Russian].

14. Rassokha I. N. Issledovaniya po nostraticheskoy probleme: YuzhnoUkrainskiy tsentr neoliticheskoy revolyutsii. Metodika vyyavleniya drevneyshego rodstva yazykov putem sravneniya ikh bazovoy leksiki s nostraticheskoy i sinokavkazskoy rekonstruktsiyami: monografiya [Research on the Nostratic problem: South Ukrainian center of the Neolithic revolution. Methods for identifying the most ancient relationship of languages by comparing their basic vocabulary with the Nostratic and Sino-Caucasian reconstructions: monograph]. Kharkov: KHNAMG, 2010. 400 s. [in Russian].

15. Rassokha I. N. Ukrainskaya prarodina indoyevropeytsev [Ukrainian ancestral home of the Indo-Europeans]. Kharkov: KHNAMG, 2007. 392 s. [in Russian].

16. Savchenko A. N. Sravnitelnaya grammatika indoyevropeyskikh yazykov [Comparative grammar of the IndoEuropean languages]. 3-ye izd. Moskva: URSS, 2010. 416 s. [in Russian].

17. Szemerenyi O. Vvedeniye v sravnitelnoye yazykoznaniye [Introduction to Comparative Linguistics]. Moskva: Yeditorial URSS, 2002. 400 s. [in Russian].

18. Serebrennikov B. A. O prichinakh ustoychivosti agglyutinativnogo stroya [On the reasons for the stability of the agglutinative system]. Voprosy yazykoznaniya. 1963. № 1. S. 46-56. [in Russian].

19. Sobolevskiy S. I. Drevnegrecheskiy yazyk [The Ancient Greek language]. SPb.: Letniy Sad, 2000. 616 s. [in Russian].

20. Starostin G. S. i dr. K istokam yazykovogo raznoobraziya. Desyat besed o sravnitelno-istoricheskom yazykoznanii s Ye. Ya. Satanovskim [To the origins of linguistic diversity. Ten conversations about comparative historical linguistics with E. Ya. Satanovsky]. Moskva: Izdatelskiy dom “Delo” RANKhiGS, 2015. 584 s. [in Russian].

21. Starostin G. S. Yazyki Afriki: Opyt postroyeniya leksikostaticheskoy klassifikatsii. T. 1: Metodologiya. Koysanskiye yazyki [The languages of Africa: Experience in constructing a lexicostatic classification. Volume 1: Methodology. The Khoisan languages]. Moskva: Yazyki slavyanskoy kul'tury, 2013. 511 s. [in Russian].

22. Starostin S. A. Altayskaya problema i proiskhozhdeniye yaponskogo yazyka [The Altaic problem and the origin of the Japanese language]. Moskva: Nauka, 1991. 298 s. [in Russian].

23. Stefanova N. O. Etnosemiometrychna parametryzatsiya aksiokontseptosfer u brytanskiy ta ukrayinskiy linhvokulturakh [Ethnosemiometric parameterization of axioconceptospheres in British and Ukrainian language cultures]: avtoref. dys. ... dokt. filol. nauk: 10.02.17, 10.02.21. K., 2020. 38 s. [in Ukrainian].

24. Sunik O. P Ocherki po sintaksisu tunguso-man'chzhurskikh yazykov [Essays on the syntax of the Tungus-Manchu languages]. L.: Gosudarstvennoye uchebno-pedagogicheskoye izdatelstvo Ministerstva prosveshcheniya RSFSR, 1947. 202 s. [in Russian].

25. Taranets V. H. Trypilskyy substrat: Pokhodzhennya davnoyevropeys'kykh mov: monohrafiya [Trypillya substrate: the origin of the ancient European languages: monograph]. Odesa: ORIDU NADU, 2009. 276 c. [in Ukrainian].

26. Cherkhava O. O. Rekonstruktsiya teolinhvistychnoyi matrytsi relihiyno-populyarnoho dyskursu (na materiali anhliyskoyi, nimetskoyi ta ukrayinskoyi mov): monohrafiya [Reconstruction of the theolinguistic matrix of religious-popular discourse (based on the English, German and Ukrainian languages): monograph]. K.: Vyd. tsentr KNLU, 2017. 400 s. [in Ukrainian].

27. Eyntrey G. I. Albanskiy yazyk (grammaticheskiy ocherk s tekstami i kommentariyami) [The Albanian language (grammatical sketch with texts and comments)]. L.: Izd-vo Leningradskogo universiteta, 1982. 192 s. [in Russian].

28. Beekes R. S. P Comparative Indo-European linguistics: an introduction. 2 ed. Amsterdam Philadelphia: John Benjamin's Publishing Company, 2011. xxiv + 415 p.

29. Derksen R. Etymological Dictionary of the Slavic Inherited Lexicon. Leiden / Boston : Brill, 2008. 726 p. (Leiden Indo-European Etymological Dictionary Series 4).

30. Greenberg J. H. Author's precis and reply to review of Language in the Americas. Current Anthropology. 1987. Vol. 28. P 647-652, 664-666.

31. Greenberg J. The Languages of Africa. The Hague: Mouton; IJAL 29.1; Bloomington: Indiana University Press, 1963. vi + 171 p.

32. Kapranov Y., Korolyova A., Tolcheyeva T., Vasko R. Human Language as a Natural Artifact of Planetary-Noospheric Mind: Coevolutionary-Macromutational Reinterpretation. Amazonia Investiga / ed. D. F. A. Campillo. Colombia: Universidad de la Amazonia, 2020. Vol. 9(34). P 17-23.

33. Kortland F. Remarks on Winer's law. Dutch Contributions to the Tentn international Congress of Slavists. Sofia. Linguistics (Studies in Slavic and General Lingulstics). Amsterdam: RODOPI, 1988. P 387-396.

34. Starostin S. A., Dybo A. V., Mudrak O. A. Etymological Dictionary of the Altaic Languages: in 3 Vols. Leiden; Boston: Brill Academic Pub, 2003. Vol. 1 : A-K. vi + 852 p.; Vol. 2 : L-Z. iv + 700 p.; Vol. 3 : Indices. iv + 540 p.

...