Мовні особливості французького дипломатичного дискурсу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мовні особливості французького дипломатичного дискурсу

Оксана Мартинюк,

кандидат філологічних наук, доцент кафедри романських мов та інтерлінгвістики Волинського національного університету імені Лесі Українки (Луцьк, Україна)

Анотація

Статтю присвячено дослідженню мовних особливостей французького дипломатичного дискурсу. Розглянуто лексичні, морфологічні, синтаксичні та стилістичні аспекти дипломатичних текстів. З'ясовано, що на лексичному рівні дипломатичний дискурс характеризується наявністю слів і виразів загальнолітературної мови, які в певних значеннях вживаються як терміни, стилістично пов'язані тільки з мовою дипломатичних документів. Крім того, в дипломатичному дискурсі використовуються етикетна та компліментарна лексика; традиційні кліше та латинські терміни. У промовах дипломатів зустрічаються метонімічні заміни, лексичні повтори те евфемізми.

Морфологічними особливостями дипломатичних документів є використання іменників, прислівників, простих прийменників + кліше, дієслів у поєднанні із займенником "ми", абревіатур, граматичної категорії повинності тощо. дискурс лексичний вираз

На синтаксичному рівні можемо спостерігати такі структурні поєднання: дієслівні конструкції [V+NP]; конструкції іменник+прикметник [N + Adj]; прийменникові конструкції (з прийменниками а, de, dans); вирази з дієприкметниками /прикметниками (Participe passй /Participe prйsent/Adjectif + A /DE + Infinitif); конструкції, що містять присудок (у минулому часі) без підмета. Для синтаксису дипломатичних документів характерне також вживання складних конструкцій із використанням умовного способу. Деякі віддієслівні прикметники та певні прислівники виконують роль сполучника, і в той же час вони забезпечують цілісність та лінійність тексту, надаючи йому деякі уточнення.

Дипломатична французька мова навіть нині є взірцем для інших мов. Найважливішими стилістичними рисами дипломатичної французької мови є переважне використання юридичних та адміністративних термінів, використання довгих, але добре впорядкованих речень, чітка структура тексту, який поділяється на параграфи, пункти, підпункти, дотримання етикету, ввічливих формул; пошук наочності; багатство нюансів.

Тому знання лексичних, синтаксичних та стилістичних особливостей французького дипломатичного дискурсу є необхідними для успішної співпраці та міжкультурної комунікації в сучасному світі, адже дипломатія є механізмом узгодження конкуруючих інтересів країн за допомогою мирних методів переговорів.

Ключові слова: французький дипломатичний дискурс, лексичні, морфологічні, синтаксичні та стилістичні особливості, кліше, дипломат.

Oksana MARTYNIUK,

Candidate of Philological Sciences, Associate Professor at the Department of Romance Languages and Interlinguistics

Lesya Ukrainka Volyn National University (Lutsk, Ukraine)

LANGUAGE FEATURES OF THE FRENCH DIPLOMATIC DISCOURSE

The article is devoted to the study of the linguistic features ofthe French diplomatic discourse. Lexical, morphological, syntactic and stylistic aspects of diplomatic texts are considered. It was found that at the lexical level, diplomatic discourse is characterized by the presence of words and expressions of general literary language, which in certain meanings are used as terms stylistically related only to the language of diplomatic documents. In addition, etiquette and complementary vocabulary, traditional clichйs and Latin terms are used in diplomatic discourse. In the speeches of diplomats there are metonymic substitutions, lexical repetitions and euphemisms.

Morphological features of diplomatic documents are the use of nouns, adverbs, simple prepositions + clichйs, verbs in combination with the pronoun "we", abbreviations, grammatical category of duty, and so on.

At the syntactic level we can observe the following structural combinations: verb constructions [V + NP]; constructions noun + adjective [N + Adj]; prepositional constructions (with prepositions а, de, dans); expressions with Present and Past Participle (Participe passй / Participe prйsent); Adjective + A / DE + Infinitive); constructions containing a predicate (in the past tense) without a subject. The syntax of diplomatic documents is also characterized by the use of complex constructions using the conditional mood. Some adjectives and certain adverbs act as conjunctions, and at the same time they ensure the integrity and linearity of the text, giving it some refinement.

Diplomatic French is still a model for other languages today. The most important stylistic features of diplomatic French are the predominant use ofjuridical and administrative terms, the use of long but well-arranged sentences; clear structure of the text, which is divided into paragraphs and sub-paragraphs; adherence to etiquette, polite formulas; search for clarity; a wealth of nuances.

Therefore, knowledge of lexical, syntactic and stylistic features of French diplomatic discourse is necessary for successful cooperation and intercultural communication in the modern world. After all, diplomacy is a mechanism for reconciling the competing interests of countries through peaceful methods of negotiations.

Key words: French diplomatic discourse, lexical, morphological, syntactic and stylistic features, clichй, diplomat.

Постановка проблеми. Дипломатія базується на досконалому володінні мовою, адже основними її завданнями є представляти, захищати, інформувати та вести переговори у сфері зовнішньої, військової, економічної та культурної політики. Цілі дипломатії, незалежно від того, очевидні вони чи ні, мають бути такими ж різними, як і задуми різних націй, які пов'язані між собою.

На щастя, більшість країн світу мають певні спільні цілі. Більшість урядів насамперед зацікавлені у процвітанні та безпеці власної країни, а отже, у збереженні світового миру. Чим більше політичних зусиль працює в цьому напрямі, тим більше дипломатія, яка, по суті, є механізмом узгодження конкуруючих інтересів країн за допомогою мирних методів переговорів, знаходить можливості для реалізації.

Аналіз досліджень. Окремі аспекти дипломатичного дискурсу та дипломатичного листування розглядалися у працях К. Бассі, А. Шапсаль, М. Лопес, Ж. Серре, О. Пазинич, Н. Поліщук, О. Пономаренко, однак мовні особливості французького дипломатичного дискурсу ще мало вивчені.

Тому знання лексичних, синтаксичних та стилістичних особливостей французького дипломатичного дискурсу є необхідними для успішної співпраці та міжкультурної комунікації у сучасному світі, що і становить мету нашого дослідження.

Виклад основного матеріалу. Дипломатичні тексти відрізняються наявністю слів і поєднань загальнолітературної мови, які в певних значеннях вживаються як терміни, стилістично пов'язані тільки з мовою дипломатичних документів: protocole (протокол - сукупність загальновизнаних правил міжнародного спілкування), partie (сторона - мається на увазі певна держава та її уряд, який бере участь у переговорах), non- interfйrence (невтручання), le doyen (декан, який очолює дипломатичний корпус) і т. п.

У дипломатичних документах часто вживаються слова, які надають урочистості та значущості висловленню, наприклад: Invitй d'honneur (почесний гість), visite de courtoisie (візит ввічливості), les personnes accompagnantes (супроводжуючі особи) тощо. Крім того, використовується "етикетна" лексика при звертанні: Son Altesse

Sйrйnissime (почесний титул за дипломатичним протоколом, що ставиться перед іменами чи титулами певних представників королівських чи княжих родин), Sa Majestй, Excellence, Madame, Monsieur тощо. У словнику Французької Академії подається таке визначення терміна "Majestй": titre que l'on donne aux personnes rйgnantes ou ayant rйgnй, lorsqu'on s'adresse а elle а la 3-epersonne ou lorsqu'on parle d'elle. Votre Majestй, Vos Majestйs, Sa Majestй, Leurs Majestйs (on йcrit par abrйviation V.M., VV.MM, S.M., LL.MM) (Dictionnaire de l'Acadйmie franзaise en ligne). Термін "Votre Excellence" застосовується для послів чи уповноважених міністрів (дипломатичних агентів із повними повноваженнями) (ambassadeurs ou ministres plйnipotentiaires (agents diplomatiques munis de pleins pouvoirs)), акредитованих у Парижі. Неможливо називати "Votre Excellence" французького посла, який перебуває у Франції, але обіймає посаду за кордоном. Варто згадати і про компліментарну лексику - протокольні офіційні формули дипломатичної ввічливості (agrйer l'assurance de la considйration distinguйe, agrйer l'expression du profond respect): "Je vous prie de bien vouloir agrйer, cher Monsieur le Prйsident, les assurances de ma trиs haute considйration et l'expression de mes trиs cordiaux sentiments" (Bassi, 2005: 72); "Je vous prie de l'accueillir avec Votre bienveillance accoutumйe et d'ajouter foi et crйance entiиre а tout ce qu'il Vous dira de Ma part" (Le protocole). Багато з цих протокольних, офіційних формул мають міжнародний характер. Така лексика надає специфічну тональність дипломатичному документу.

Мистецтво компліменту в мові дипломатії мають особливу актуальність і особливий сенс. Комплімент, похвала, вираження захоплення - все це способи зміцнення міжнародних відносин, наприклад: Notre Alliance, en soutenant des initiatives multilatйrales concrиtes et innovantes, peut apporter un complйment vital а l'action des Nations unies et ouvrir le multilatйralisme aux nouveaux acteurs de la coopйration internationale, en particulier les partenaires de la sociйtй civile et du secteur privй (Discours M. Jean-Yves Le Drian, ministre de l'Europe et des affaires йtrangиres, 2020).

Аналіз лексичних особливостей дипломатичного дискурсу дав змогу виділити такі вирази, як nйgociable (що може слугувати предметом переговорів), ordre du jour prйliminaire (попередній порядок денний), projet de rйsolution (проєкт резолюції), causer des consйquences (спричинити наслідки), procйdure d'arbitrage (третейський розгляд) та інші. До того ж широко використовуються фрази, характерні для мови документів загалом, наприклад, що вводять умови: je porte а votre attention (доводжу до вашого відома); а condition que (за умови, якщо). Для вказівки на дійових осіб використовуються такі вирази: susmentionnйs (вищезгадані), au nom de (від імені), наприклад: Au nom de tous mes compatriotes, je souhaite partager l'йmotion qui est la mienne en ce trentiиme anniversaire de la chute du Mur de Berlin. Ce jour-lа, la rйsilience, le courage et l'aspiration а la libertй a fini par prйvaloir sur l'enfermement totalitaire. (La France et les Nations unies. France Diplomatie, 2020). Щоб позначити результат переговорів, вживають такі вирази: poser les bases (закласти основу); soutenir la proposition (підтримати пропозицію); consultations privйes (приватні консультації); ajournement (відстрочення) та інші.

Можна також зазначити широке використання термінів латинського походження, таких як persona grata (персона грата, бажана особа), persona non grata (персона нон грата, небажана особа), quorum (кворум, найменша необхідна кількість учасників), pro tempore (тимчасово), mutatis mutandis (після того, як будуть внесені необхідні зміни), conditio sine qua non (обов'язкова умова), statu quo (статус-кво, стан речей) тощо. Наприклад: Les tenants du statu quo, opposйs а la signature du traitй, ont demandй un ajournement de l'accord sine die (Bassi, 2005: 11).

Для мови дипломатичних текстів характерні метонімічні заміни. У французьких дипломатичних документах і документах іноземних держав слова la France, le Quai d'Orsay використовуються для позначення представників держави, уряду країни, Міністерства закордонних справ, наприклад: La France se fйlicite de l'annonce d'une normalisation des relations entre Israлl et les Emirats arabes unis, qui sont pour elle deux partenaires essentiels dans la rйgion; C'est un vrai, grand, beau sujet, peut-кtre une initiative future que le Quai d'Orsay pourrait prendre (Discours de Jean-Yves Le Drian, 28.01.2020).

Інколи в дипломатичних промовах зустрічаються лексичні повтори, щоб надати важливості та емоційності висловленню: Nous qui sommes aujourd'hui confortablement assis ici, nous le devons aux populations otages de conflits, nous le devons а nos peuples qui demandent de l'action et non de la rйsignation, nous le devons а Aпchatou, а Peter, а Ratih, а Luis qui, au moment oщ je parle, incarnent l'ONUet l'espoir sur le terrain (Intervention de Jean- Baptiste Lemoyne, 28.03.2018). У цьому реченні кілька разів використано вираз nous le devons, який вживається з метою позначення спільних зусиль дипломатів усіх країн у боротьбі проти тероризму та збереження миру.

Нині можна говорити про існування мовного стандарту - кліше, без яких важко уявити дипломатичні документи. Вони спрощують процес складання текстів і бережуть час адресанта. Крім того, вони забезпечують однозначне їх розуміння, наприклад: dialogue constructif, au plus haut niveau, dans l'intйrкt de la stabilitй, dans l'intйrкt des peuples etc.

Вираз "дипломатична мова" може вживатися для позначення стриманих, обережних фраз, які дають змогу дипломатам і міністрам "завуалювати" негативне ставлення до певної події. Відкриті звинувачення, образи є дипломатичними табу, як і мовні одиниці, що позначають будь-які агресивні дії. Перш за все з цією метою використовуються стійкі фрази, що стали частиною стандартного дипломатичного словника, і вирази, що належать до високого стилю. Такі словосполучення вказують на значимість та офіційність документів або переговорів, до того ж високий стиль не передбачає використання відкритих погроз або неввічливих фраз.

Тому дуже часто дипломати вдаються до використання евфемізмів, щоб зберегти атмосферу спокою і робити один одному серйозні попередження, не порушуючи етики, не розв'язуючи суперечок і не шкодячи власному іміджу.

Значна частина дипломатичних евфемізмів позначає агресивні військові дії, наприклад, participation, conflit (участь, конфлікт) замість guerre, une opйration militaire (війна, військова операція), dispositif explosif (пристрій) замість bombe (бомба), pacification (придушення, упокорення) замість anйantissement de la rйsistance militaire (знищення військового опору), appui aйrien (підтримка в повітрі) замість bombardements, frappe ciblйe (бомбування), condamner (засуджувати) замість accuser (обвинувачувати), наприклад: Il s'agit bien sыr de contribuer au rиglement politique des conflits, dans des contextes de plus en plus complexes, de protйger les civils victimes des conflits, de la violence et des violations massives des droits de l'Homme (Intervantion de Jean-Baptiste Lemoyne, 28.03.2018); La France a pris connaissance avec inquiйtude de la mutinerie qui s'est engagйe aujourd'hui а Kati au Mali. Elle condamne avec la plus grande fermetй cet йvйnement grave (Dйclaration de Jean-Yves Le Drian, 18.08.20).

Дипломатичний дискурс уникає абсолютних формулювань на користь відносних виразів. Наприклад, замість слова "inouп." (нечуваний) використовують "inhabituelle" (незвичний) або вираз "difficile de trouver des prйcйdents pour un tel comportement" (важко знайти прецеденти для такої поведінки), коли йдеться про певну поведінку якогось уряду. Крім того, уникають таких виразів, як jamais, toujours, dans tous les cas, impossible, натомість надають перевагу таким, як rarement, souvent, dans de nombreux cas, difficile (Villar, 2006: 241).

Що стосується документів дружнього змісту, варто зазначити, що навіть якщо в документі йдеться про дружбу і співробітництво, такі формулювання можуть не відображати реальних намірів Міністерства закордонних справ, особливо за умови, що в документі не прописані конкретні кроки. Такі вирази, як ambiance de convivialitй (дружня атмосфера), proximitй des points de vue (близькість поглядів), ouverture totale (повна відкритість), часто зустрічаються в дипломатичних документах, насправді відображають політичну коректність і дотримання етикету, а не реальні наміри держав.

Не завжди вдається позитивно вирішити спірні питання і зберегти дружні відносини між державами. У такому випадку застосовують ультиматум - дипломатичний письмовий акт, в якому держава звертається до іншої держави з відомими "крайніми" (ultima) вимогами щодо будь-якого питання із загрозою, в разі їх незадоволення в певний (зазвичай 12-24 години) термін, вжити "відповідних заходів", наприклад: insiste avec la plus exquise courtoisie pour qu'on veuille bien lui donner une rйponse "d'ici au 25 courant а 18 heures" (Villar, 2006: 238). Вручення ультиматуму має місце, коли дипломатичні переговори з якого-небудь спірного питання є безрезультатними, і є безперечною ознакою вкрай напружених політичних відносин між державами. Незадоволення викладених в ультиматумі вимог тягне за собою зазвичай розрив дипломатичних відносин, а іноді навіть війну.

Морфологічними особливостями дипломатичних документів є багаторазове (часткове) використання певних частин мови, наприклад іменників distribution, livraison, interdiction, dйsarmement, а також іменників, що позначають певні події: guerre, paix, sйcuritй, etc. Спостерігається також вживання прислівників (respectivement, etc.), простих прийменників + кліше (accords de garantie, accords de fourniture, contrфle d'utilisation), дієслів у поєднанні з займенником "ми" ("Nous appelons tous les Йtats ..."; "Nous rйaffirmons notre engagement..."), великої кількості абревіатур (DDF (Documents Diplomatiques Franзais), COREU (Correspondants europйens), PR (pour remercier)), граматичної категорії повинності, наприклад: Aucune disposition de la prйsente Convention ne doit кtre interprйtйe comme impliquant une obligation d'accorder l'entraide judiciaire si l'Etat requis a des raisons sйrieuses de croire que la demande d'entraide motivйe par une infraction visйe а l'article 1er ou 2 a йtй prйsentйe aux fins de poursuivre ou de punir une personne pour des considйrations de race, de religion, de nationalitй ou d'opinions politiques, ou que la situation de cette personne risque d'кtre aggravйe pour l'une ou l'autre de ces raisons (Convention europйenne pour la rйpression du terrorisme, 1977).

На синтаксичному рівні можемо спостерігати такі конструкції: 1) дієслівні конструкції [V+NP]: maintenir/consolider la paix et la sйcuritй internationale; promouvoir le progrиs йconomique et social; confirmer la solidaritй; renforcer l'unitй і т. п., наприклад: Il est important de renforcer l'unitй nationale aprиs de tels йvйnements (Leurquin, 2015); 2) конструкції іменник+прикметник [N + Adj]: libertйs fondamentales, dйveloppement harmonieux, sйcuritй commune, наприклад: Elle њuvre pour le dйveloppement durable de l'Europe fondй sur une croissance йconomique йquilibrйe et sur la stabilitй des prix, une йconomie sociale de marchй hautement compйtitive, qui tend au plein emploi et au progrиs social, et un niveau йlevй de protection et d'amйlioration de la qualitй de l'environnement. Elle promeut le progrиs scientifique et technique (Traitй, 26.10.2012); 3) прийменникові конструкції (з прийменниками а, de, dans): le principe de l'йgalitй, le droit а disposer d'eux-mкmes, le respect des droits de l'homme, les sauvegardes de la paix et des libertйs, la politique de dйfense commune, le respect du principe de subsidiaritй, наприклад: Dйfense des droits de l'Homme : la France particuliиrement engagйe [La France et les Nations Unies, 2021); DANS LA PERSPECTIVE des йtapes ultйrieures а franchir pour faire progresser l'intйgration europйenne (Traitй, 26.10.2012: 16).

У текстах дипломатичних документів можна зустріти також інші структурні елементи з дієприкметниками / прикметниками (Participe passй / Participe prйsent / Adjectif + А / DE + Infinitif), наприклад: RЙSOLUS а franchir une nouvelle йtape dans le processus d'intйgration europйenne engagй par la crйation des Communautйs europйennes, S'INSPIRANT des hйritages culturels, religieux et humanistes de l'Europe, а partir desquels se sont dйveloppйes les valeurs universelles que constituent les droits inviolables et inaliйnables de la personne humaine, ainsi que la libertй, la dйmocratie, l'йgalitй et l'Йtat de droit (Traitй, 26.10.2012: 15); SOUCIEUX de renforcer l'unitй de leurs йconomies et d'en assurer le dйveloppement harmonieux en rйduisant l'йcart entre les diffйrentes rйgions et le retard des moins favorisйes, а також конструкції, що містять присудок (у минулому часі) без підмета, наприклад: ONT DЙCIDЙ d'instituer une Union europйenne et ont dйsignй а cet effet comme plйnipotentiaires (Traitй, 26.10.2012: 16). Для синтаксису дипломатичних документів характерне також вживання складних конструкцій із використанням умовного способу: Jamais je n'aurais pu obtenir une telle dйcision du cфtй franзais oщ toutes les administrations auraient renвclй ou refusй, ne serait-ce que pour manifester leurs puissances respectives (Villar, 2006: 244).

Деякі віддієслівні прикметники та певні прислівники виконують роль сполучника, і в той же час вони забезпечують цілісність та лінійність тексту, надаючи йому деяких уточнень: munis de pleins pouvoirs, des obligations nйes des traitйs, conformйment aux principes, conformйment aux dispositions, en vertu de, наприклад: aprиs avoir йchangй leurs pleins pouvoirs reconnus en bonne et due forme, sont convenus des dispositions qui suivent; En vertu du principe de coopйration loyale, l'Union et les Йtats membres se respectent et s'assistent mutuellement dans l'accomplissement des missions dйcoulant des traitйs; Conformйment а l'article 5, toute compйtence non attribuйe а l'Union dans les traitйs appartient aux Йtats membres (Traitй, 26.10.2012: 18).

Дипломатична французька мова навіть нині є взірцем для інших мов. Найважливішими стилістичними рисами дипломатичної французької мови є такі: переважне використання юридичних та адміністративних термінів, використання довгих, але добре впорядкованих речень: Et permettez-moi, Monsieur le Prйsident, au moment oщ la nation franзaise toute entiиre salue l'hйroпsme du Colonel Beltrame, de l'associer а cet hommage rendu а ceux qui donnent leur vie pour que d'autres puissent vivre et survivre (Dйclaration de M. Jean- Baptiste Lemoyne, 28.03.2018); чітка структура тексту, який поділяється на параграфи, пункти, підпункти; дотримання етикету, ввічливих формул; пошук наочності; багатство нюансів.

Висновки

Отже, проаналізувавши мовні особливості французького дипломатичного дискурсу, можемо стверджувати, що основними його характеристиками є точність, чіткість, використання кліше, з одного боку, та навмисна двозначність, натяк, значна залежність від довідкової інформації, з іншого боку. Постійна потреба поєднувати непослідовність, чіткість та натяк, слова та мовчання вимагає від дипломатів титанічної праці та майстерності.

Будь-які зміни, які відбуваються в суспільстві, неминуче впливають і на мову, що зумовлює появу нової дипломатичної термінології. Тому перспективним ми вбачаємо дослідження неологізмів у французькому дипломатичному дискурсі.

Список використаних джерел