Англомовна термінологія в міжнародних правових документах

The article highlights the peculiarities of translation activities in the field of international legal document circulation. The relevance of the researched topic is determined, paying attention to the current state of social, economic, and political development of the state, while pointing out the need to carry out scientific research in view of the acute foreign economic situation, status in the international arena, and national legal guidelines. Characterizing the most common functional style of drafting the relevant legal documents, the need to resolve the debatable issue regarding the salient features of the language of international documents (accuracy/brevity or verbosity/complex constructions), which should be inherent in both the language of international documentation and the official-business style of its drafting, was investigated. A clear significant influence of oral-conversational elements on the official-business style of documentation has been established, in particular the use of colloquial expressions and turns of phrase: colloquial phraseology, emphatic constructions, interrogative sentences, the syntactic structure of a simple sentence, which is due to the comprehensive nature of international document circulation and its influence on various spheres of social life.

The structure and peculiarities of grammatical constructions and abbreviations are studied, in particular lexical ones, such as abbreviations and acronyms, which can be found in international legal acts, are singled out. When analyzing the peculiarities of English terminology in international law and noting the peculiarities of translation, a list of certain translation problems and specific difficulties that most often arise in the process of translating documents of an international legal nature, which require scrupulous study, research and solution in a prospective direction, was revealed. The complex of such problems consists of the absence of the necessary equivalents, the presence of discrepancies in the content and form of the text, the presence of primitive archaisms and a lack of understanding of their correct translation, differences in the legal systems of different countries, differences in grammatical constructions, and stylistic features of each language.

It is emphasized that the translation of international legal documents has a significant impact on the European integration reform, the stimulating factor of which was the granting to Ukraine of the status of a candidate for membership in the European Union, therefore it is extremely important to pay maximum attention to the researched issue on the part of linguists and legal scholars, in particular in the field of international law.

Виклад основного матеріалу

Міжнародні документи належать до офіційно-ділового стилю. Документи ООН, до прикладу, представляють собою всі типи текстів, оскільки в більшості спеціалізованих установ та органів ООН розглядається широке коло проблем - економічних, політичних, юридичних, військових. Вони різняться і за жанрами, характеристики яких визначаються як лінгвістичними, так і екстралінгвістичними факторами. Всередині кожного типу текстів документи ООН можуть бути розбиті за їх функціональним призначенням Залежно від типу документу, завдань комунікативного характеру текстовий матеріал документу здобуває ту чи іншу форму організації. Цей факт стає вирішальним при відборі мовних засобів.

Причому в різних жанрах документів мовні засоби отримують різне змістове та логічно-структурне навантаження. За даними засобами закріплюються певне значення і зміст в кожному типі документів, тому слід мати на увазі, що при перекладі документів необхідно зберігати не тільки змістовий бік, але й по можливості відбирати структури, найбільш близькі або співпадаючі зі структурами в тексті оригіналу як з точки зору синтаксису, так і з точки зору граматичних конструкцій.

У сучасній офіційно-діловій літературі англійською мовою спостерігається тенденція до збільшення кількості різних скорочень усіх морфологічних класів слів, утворення нових слів шляхом скорочення уже існуючих, що є наслідком інформаційної оптимізації повідомлень і тяжіння комунікації до мінімізації складності знаків. Скорочення традиційно прийнято класифікувати на лексичні й графічні. До лексичних відносять усічені слова (clipped ог stump words) і абревіатури/акроніми (initial words ог abbгeviations/acгonyms).

Абревіатура - це складноскорочені слова. Похідне слово, що виникає внаслідок абревіації - це утворення з перших літер або з інших частин слів, що входять до складу назви чи поняття: UNO (United Natron Organizatron) - Організація Об'єднаних Націй; FD (firedepartment) - управління пожежної охорони; WНО (World Health Organizatron) - Всесвітня організація охорони здоров'я.

За статистичними даними у текстах міжнародних конвенцій та резолюцій кількість використаних абревіатур та акронімів практично однакова: абревіатури (42%) - акроніми (36%) [5 с. 214].

Що стосується граматичних особливостей міжнародного документообігу, то тут у якості прикладу можна навести граматичні особливості перекладу таких міжнародних документів, як протоколи - конспективні записи виступу делегатів (учасників), в яких відображені результати переговорів між двома сторонами [1, с. 75].

Форма спілкування такого документу - письмовий виклад усного виступу. Саме це положення впливає на синтаксис та деякі граматичні особливості мови протоколів. Особливої уваги в даному прикладі заслуговує абзац, який використовується для більш чіткого розмежування викладеної думки, та синтаксичний паралелізм. Використання останнього можна пояснити тим фактом, що виклад в протоколах дається звичайно в формі непрямої мови. Тут основну роль відіграють дієслова «говоріння» або їх контекстуальні синоніми: to suggest, to express opinion, to stress, to support. Чіткості документу протоколу також сприяють різні союзи та союзні слова, що створюють логічну послідовність викладу особливо при вживанні на початку абзацу: then, moreover, nevertheless і т.д. Лексичні засоби слугують для логічного злиття та зв'язності тексту: as for smth - що стосується; with regard to smth - відносно чого-небудь. До засобів членування відносяться також порядкові числівники: first - по-перше; secondly - по-друге; thirdly - по-третє. При створенні шаблону також важливу роль відіграють й граматичні конструкції. Насамперед, це такі конструкції як обов'язкова інверсія підмета та присудка, дієприслівниковий зворот, пасивна форма (часто з займенником it в ролі підмета), вираження підмету іменником - суб'єктом пасивної конструкції.

Широко використовуються також описові конструкції, де дальній зв'язок угадується із контексту. В тексті такий зв'язок забезпечується не словесно, а з допомогою умовних позначень. Серед найбільш широко вживаних дієслів, які можуть забезпечувати дальній зв'язок, зустрічаються remind, recall, refer, return.

Проникнення усно-розмовного елементу в стиль офіційно-ділового викладення підтверджується використанням: 1) розмовних виразів та зворотів: simply - просто; 2) розмовної фразеології: to be in hands - знаходитися в руках; 3) емфатичних конструкцій; 4) питальних речень; 5) синтаксичної структури простого речення [2. с. 138].

Як зазначає Г.Б. Кучик, стильовими рисами мови документів міжнародних організацій як зразка найпоширенішого офіційно-ділового стилю є логічність, об'єктивність, ясність, офіційність, беземоційність, точність, стереотипність, конкретність, знеособленість, строгість. Проте не всі вони мають однакове значення і не завжди їх можна реалізувати одночасно [4, с. 503].

Важливою новелою з боку правового регулювання перекладацької діяльності міжнародного законодавства стало доповнення національного законодавства відповідною постановою «Про порядок здійснення перекладу на українську мову актів Європейського Союзу acquis communautaire» [6], де відповідальність за організацію, планування та здійснення перекладу актів Європейського Союзу на українську мову покладено на Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України.

Аналізуючи основні граматичні особливості, конструкції та риси міжнародної документації, цілком можливо виявити комплекс проблем, що можуть виникати у процесі її перекладу. Найчастіше вони пов'язані з відтворенням юридичних термінів, внаслідок відсутності в українській мові деяких їх відповідників або наявності незвичайних значень.

Невідповідності та розбіжності змісту, які часом можна знайти в рівно автентичних текстах документів міжнародного права виникають при вживанні близьких за звучанням або написанням термінів різними мовами, які передають різні поняття в національних системах права. Задля досягнення рівнозначності іноді вживають буква- лізми, тобто ідентичні за написанням терміни, але це породжує труднощі й викликає необхідність складного тлумачення. Наприклад, при перекладі ст. 19 Міжнародного пакту про цивільні та політичні права виникло питання щодо передачі тер- мЫв^Мге public" (фр.), "public order" (анг.) - громадський порядок. Французький та англійський терміни мають різне значення, бо передають різні поняття різних систем права. Так, для передачі французького терміну англійською мовою вжили public policy, що в цілому передає дану ідею.

Особливу групу розбіжностей,що виникають при перекладі термінів національних систем права, складають терміни, які передають поняття властиві тільки даній системі права і не мають аналогів в інших правових системах. Так, в ст. 15 Консульської Конвенції між Урядом України і Урядом Королівства Бельгії йдеться про "державні, районні та місцеві податки" (impots nationaux, regionaux, communaux). На час ратифікації даної Конвенції українське право не мало повних відповідників для усіх форм бельгійського оподаткування, тому вищеназваний термін описував поняття лише бельгійського прав.

До інших чинників, які зумовлюють труднощі перекладу зазначених текстів, Л.О. Ярова відносить: високий ступінь стандартизації офіційно-ділового стилю та дипломатичного підстилю, розбіжності в професійно-галузевих картинах світу та національно-культурна специфіка термінологічних засобів їхньої вербалізації, особливості національного комунікативного стилю та типологічні відмінності в лексичних,граматичних засобах мов оригіналу та перекладу, нормах їхнього вживання [5, с. 215].

Виходячи з наявних проблем, варто звернути увагу на такі перспективні шляхи їх вирішення: 1) необхідно враховувати мовні звички носіїв мови передачі тексту, не порушуючи звичне сприйняття правового документа; 2) доцільно переклад правничого документу перед його офіціалізацією піддавати ретельній експертизі за участю прав- ників-міжнародників і лінгвістів для запобігання можливим помилкам; 3) перекладачеві варто зосередитися на певній галузі права, враховувати не лише лексико-граматичні особливості, а стилістичні ознаки документів, що перекладаються; 4) мова перекладу повинна бути точною, а сам переклад відповідати дійсності та правовим і суспільно-політичним, економічним реаліям країни, для здійснюють переклад той, чи інший документ.

Висновки

Проаналізувавши проблематику перекладання міжнародної юридичної документації, доцільно звертати увагу на стиль, особливості граматичних конструкція, які у кожного документу можуть відрізнятись та на риси мови міжнародних документів в цілому. Оскільки основні перешкоди виникають при переведенні англомовної документації у відповідність українській, варто враховувати наявність адекватних та змістовних еквівален- тів-відповідників, здійснювати логічний переклад кожного речення, задля того, щоб зберегти первісний зміст іншомовного документу, який бути зрозумілий усіма мовами.

Модернізаційні процеси національної перекладацької діяльності маєють важливе значення для подальшого розвитку держави на міжнародно-правовому рівні та закріплення її як сильного зовнішньополітичного партнера та, як наслідок, посиленої співпраці в рамках євроінтеграційної діяльності. А оскільки обрана тема дослідження є досить актуальною, майбутніми перспективами її дослідження стане розгляд дещо вужчої сфери перекладацької діяльності міжнародної договірної документації в сфері співпраці України та Європейського Союзу.