Екокомунікація під час пандемії

Національного технічного університету «Дніпровська політехніка»

Екокомунікація під час пандемії

The article is devoted to the current direction of modern humanities research ecolinguistics, which aims to understand language as part of the system of mutual existence of man, society and nature. As humanity is on the verge of a global planetary ecological catastrophe (pandemic), the problems of ecological communication become especially acute in the context of growing uncertainty about the prospects for the interaction of man and nature. The purpose of the work is to investigate the state of scientific development of the problems of ecological communication, to analyze the transformation processes of the means of communication during a pandemic, to define the main concepts of anti-crisis communication technologies. As a result of the research the scientific achievements of foreign and domestic linguists on the issues of ecological communication during the pandemic are systematized. It is determined that ecological communication consists not only in the ability to adequately encode and decode information, but also in the ability to maintain a positive emotional state of the recipients, care for their mental health and emotional state. Any means of communicative behavior that contradicts communicative-pragmatic and ethical-speech norms, negatively affect a person's mental health, can be qualified as non-ecological. The COVID-19 pandemic has changed the principles of modern world communication. The most noticeable transformations took place in the communication of the government, media resources, advertising campaigns of world and Ukrainian brands. Environmentally oriented media had to abandon tactics of intimidation, speculation of guilt, use of provocative and uninformative headlines, use of dysphemisms, pejorative expressions, slogans, manipulative techniques and negative emotionally expressive units. The main concepts of communication between brands and customers are “health”, “safety”, “mutual assistance”, “isolation”.

Однією з причин формування і розвитку еколінгвістичного напряму в мовознавстві є пандемія COVID-19, яка змусила переглянути відносини людини з природою. За таких передумов пріоритетним напрямом у сучасному мовознавстві стає еколінгвістика, сформована на межі соціота психолінгвістики й лінгвістичної філософії та спрямована на розгляд мови як складника системи взаємного існування людини, суспільства і природи (Селіванова, 2010: 147). Метою еколінгвістики є пошук вербальних засобів зміни ідеології невичерпності природних ресурсів, концепції корисності та некорисності природних явищ для людини, виховання екограмотності тощо.

Згідно з Е. Хаугеном проблемним полем дослідження еколінгвістики є взаємодія мови та її оточення, середовища (environment), суспільства, яке послуговується мовою як однією зі своїх знакових систем (Haugen, 1972: 27). М. Галлідей зазначив, що екологія і мова мають безпосередній вплив одна на одну, а саме: мова впливає на свідомість людини, а людина, відповідно, має вплив на середовище, в якому проживає, а отже, і на екологію навколишнього середовища (Hallida, 2001: 86). У межах сучасного розуміння еколінгвістики актуальними є питання налагодження екологічної комунікації. Н. Панченко, розвиваючи проблемне поле еколінгвістики, визначає поняття «екологічна комунікація» як спілкування, що не чинить шкідливого впливу на здоров'я людини, її психоемоційний стан (Панченко, 2013: 375). Дослідженням впливу емоцій на екологічність спілкування Н. Киселюк довела, що до проблемного поля еколінгвістики належать не лише естетичність та етичність спілкування, але й спрямованість на шкоду або користь для психологічного, а іноді й фізичного стану людини, тобто еколінгвістика має не лише мовноохоронну, а й здоров'яохоронну (терапевтичну) функцію (Киселюк, 2018: 5). Аналізуючи основні етапи еволюції еколінгвістичної думки в українському мовознавстві, С. Клочко навела основні вектори дослідження вітчизняної еколінгвістики, серед яких: проблема поширення «мови ворожнечі» негативних висловів; процеси мовного вираження суспільних цінностей та їх трансформації у сфері сучасної масової комунікації; принципи екологічності використання мови у різних сферах спілкування та механізмів впливу текстів на свідомість реципієнтів, на формування їхньої картини світу; вплив економічної та політичної ситуації в державі на стан мови тощо (Клочко, 2017: 11). Як зазначає у своєму дослідженні Г. Копніна, екологія мовлення вивчає мовленнєву поведінку людини в аспекті її екологічності якості, що відображає здатність мовлення і тексту як результату мовлення не завдавати шкоду адресатові (Копніна, 2014).

Пандемія COVID-19 змінила принципи сучасної світової комунікації. Відтепер головними концептами комунікації стали «здоров'я», «безпека», «взаємодопомога», «ізоляція». Передусім люди почали цінувати безпеку особистого простору, прискіпливіше ставитися до самопочуття та факторів, що на нього впливають, чекають підтримки і заспокійливих слів від уряду, офіційних джерел інформації, брендів.

У найширшому розумінні екологічна комунікація розуміється як спілкування, що не завдає шкідливого впливу на здоров'я загалом, не зачіпає не лише фізично, а й не вчиняє насильницьких дій щодо емоційної, когнітивної, поведінкової та комунікативної сфер особистості. Тому будь-які засоби комунікативної поведінки, що суперечать комунікативно-прагматичним та етико-мовленнєвим нормам, негативно впливають на психічне здоров'я людини, можуть бути кваліфіковані як неекологічні. Екологічне спілкування, відповідно, полягає не лише в умінні адекватно кодувати та декодувати інформацію, а й у вмінні підтримувати позитивний емоційний стан адресата, у піклуванні про його психічне здоров'я та емоційний стан.

Німецький лінгвіст Е. Фельдер говорить про те, що вживання таких понять, як «епідемія», «пандемія», «карантин», та їхній вплив на свідомість залежить від перспективи (тобто від контексту). Однозначним є те, що такі лексеми мають більшою чи меншою мірою негативне значення, але при цьому можливі відтінки, які можуть пом'якшити висловлювання, наприклад метафорою «ein Licht am Ende des Tunnels sehen (побачити світло в кінці тунелю)». Професор Е. Фельдер підкреслює, що існують люди з різними типами сприйняття інформації, дехто реагує панічно, інші нейтрально або з обережністю. Неможливо використовувати таку риторику, яка в усіх викликала б однакові емоції, але варто шукати «золоту середину». Не існує універсальних мовних стратегій, риторика повинна відповідати аудиторії, регіону, поставленим завданням (Фельдер, 2020).

Згідно з рекомендаціями Департаменту ООН з економічних і соціальних питань (UN DESA) уряду потрібно забезпечити людей точною, корисною і новітньою інформацією, особливо в кризовий період. Найголовніші системні та скоординовані заходи, пов'язані з пандемією і кризою загалом, мають здійснюватися державним апаратом. Основною метою офіційних медіа є точне, доступне та швидке інформування населення про найважливіші події й факти життя в країні та світі. Медіаресурси прагнуть впливати на читача, викликати в нього позитивне чи негативне ставлення до фактів і подій, а іноді й спонукати до певних дій. Саме на основі наданої урядом держави інформації формується громадська довіра, інформоване населення може ухвалювати правильні рішення, робити вибір дій, корегувати поведінку, що дає державі можливість здійснювати рішучі кроки для зниження загального впливу епідемії.

Від початку пандемії українці уважно стежать за новинами. Роль публіцистики в динаміці сучасного лексикону постійно зростає. Зміни в соціальному, економічному житті, демократизація галузей суспільного життя, відсутність цензури, екологічні проблеми істотно позначилися на мові сучасних засобів масової інформації. Мова публіцистики найпершою фіксує всі трансформації, що відбуваються сьогодні в соціумі. За результатами дослідження, проведеного ГО «Інститут масової інформації» у 17 загальнонаціональних медіа в березні 2020 р., виявлено, що загалом онлайнмедіа поставилися відповідально до висвітлення ситуації з коронавірусом, рівень конструктиву в новинах був достатнім (ІМІ, 2020). Офіційний сайт Міністерства охорони здоров'я України (https://moz.gov.ua/) як основний інформаційний ресурс держави став взірцем дотримання екологічності комунікації, оскільки пресслужба МОЗУ утримується від використання емоційної лексики та оцінних суджень; наводить статистичні дані, що не порівнюються та не аналізуються; наприкінці інформаційного повідомлення дає рекомендації про те, як захиститися від вірусу, та запевняє, що «стрімке зростання хворих не означає, що захворієте саме Ви». Втім, згодом цю офіційну статистику різні інформаційні ресурси інтерпретують по-своєму. За результатами дослідження екологічності мови медіа методом одного інформаційного дня (Тараненко, 2020: 172) доведено, що деякі медіа, керовані прагненням урізноманітнити виклад інформації, вплинути на емоції читачів чи глядачів, викликавши співчуття, страх, гнів, зневагу, виходять за межі екології інформаційного простору. До неекологічних методів комунікації віднесено комунікативні тактики залякування, спекулювання почуттям провини, використання провокативних і неінформативних заголовків, вживання дисфемізмів, пейоративних виразів, лозунгових слів, маніпулятивних технік та негативних емоційно-експресивних одиниць, що спричиняють «екологічну катастрофу» в інформаційному середовищі (Тараненко, 2020: 172).

Еколінгвістичний підхід до вивчення мови як інструмента підтримання спільноти, функціонування цього інструмента в конкретних ситуаціях спілкування і конкретному оточенні дозволяє простежити, як змінилися стратегії комунікації в період пандемії. На початку пандемії українським та світовим брендам довелося швидко змінювати вектор своїх піар-кампаній, щоб налагодити комунікацію з покупцями. Взявши за основу головні концепти кризової комунікації: «здоров'я», «безпека», «взаємодопомога», «ізоляція», піарники адаптували свої комунікаційні стратегії під нову реальність, розуміючи, що пандемія це шанс заново вибудувати комунікацію з клієнтами. Американська мережа ресторанів швидкого харчування KFC відмовилася від використання впізнаваного слогана з 64-річною історією: «Так смачно, що пальчики оближеш», через невідповідність актуальному під час коронакризи поняттю безпеки. Охоронна компанія Ajax використала концепт «безпека» для власного слогана, обравши основним меседжем комунікації вислів «Мистецтво захищати» замість традиційних для цієї сфери залякувань у стилі «Вам і вашому будинку може загрожувати небезпека».

Інші бренди будували свої піар-кампанії навколо концепту «взаємодопомога». Компанія Coca-Cola випустила рекламу, в якій зовсім немає згадки про рекламований продукт, проте показані медики та соціальні працівники. Єдина згадка про газовану воду, яку дозволила собі компанія, слоган «Дякуємо, що наповнюєте склянку добротою та надією». Косметичний бренд Dove у своїй рекламній кампанії показав обличчя медпрацівників у розпал пандемії. Втомлена шкіра зі слідами від масок і респіраторів співзвучна з глобальними цінностями бренду. Інші бренди інформували, що почали шити маски й захисні костюми у своїх швейних цехах або розповідали про пожертви на боротьбу з коронавірусом.

Справжнім трендом комунікацій під час пандемії стала тема ізоляції, дистанціювання та віддаленої роботи. Популярна мережа ресторанів швидкого харчування Burger King зберігала серйозний тон у комунікації з клієнтами, обіцяючи доставити будь-який бургер, аби ті залишалися вдома. Один із чудових способів донести важливість дистанціювання зробити редизайн свого логотипа. Один із найперших випадків редизайну логотипа з'явився в Сан-Франциско. Рекламне агентство Partners in Crime змінило зображення рукостискання на вітання кулаками.

Популярний онлайн-магазин одягу та аксесуарів Lamoda навіть змінив назву бренду на Ladoma, щоб нагадати покупцям про те, що залишитися вдома це нагода подбати і про себе, і про оточення. Упізнаваність бренду не зникла, адже компанія лише поміняла дві літери місцями. Всесвітньовідома компанія Nike також пропагує соціальне дистанціювання, тому поширила нову рекламу, яка ґрунтується на концептах «ізоляція», «дистанціювання». Основна думка рекламного відео: «Якщо ви коли-небудь мріяли пограти за мільйони людей у всьому світі, тепер це ваш шанс. Грайте всередині, грайте для світу».

Висновки

Список використаних джерел