Доместикація та форенізація у перекладі твору Миколи Гоголя "Вій" англійською мовою

Размещено на http://www.allbest.ru/

Доместикація та форенізація у перекладі твору Миколи Гоголя "Вій" англійською мовою

В.В. Лобанова

У статті розглядається проблема перекладу англійською мовою тексту, насиченого українськими реаліями. Проблемі вивчення реалій та відтворення їх у перекладі присвячено чимало розгорнутих і коротких мовознавчих та перекладознавчих розвідок (С. Влахов і С. Флорін, Р. Зорівчак, В. Крупнов, О. Реформатський, В. Рєпін, А. Супрун, В. Уваров та ін.). У процесі перекладу відбувається поєднання двох культурних контекстів або накладання одного контексту на інший (overlapping). Найбільшу складність представляють ті фрагменти оригіналу, які насичені національно-культурною інформацією. Метою нашої розвідки є аналіз засобів перекладу української культурно маркованої лексики англійською мовою за допомогою стратегії доместикації або форенізації. Матеріалом дослідження є твір Миколи Гоголя «Вій» (хоча написаний російською мовою, але насичений українською національно - культурною інформацією, та його переклад англійською мовою Клода Филда, Изабел Хепгуд та Дж. Толстого. Художній переклад - це майже повністю новий твір, адже перекладач, керуючись власним розсудом, вилучає менш важливі, на його думку, слова і додає ті, яких не вистачає для кращого розуміння тексту. Ми визначили, що перекладач налаштований обирати між двома стратегіями перекладу, які є абсолютно протилежними і мають на меті різні цілі - це доместикація та форенізація. У досліджуваних варіантах перекладу англомовні перекладачі використали доместикацію стосовно більшості побутових реалій, крім найвідоміших, на кшталт водки, а також звертань, в той же час форенізуючи власні назви та деякі деталі побуту. Перспективи дослідження вбачаємо в аналізі засобів перекладу стилістичного забарвлення тексту.

Ключові слова: переклад, стратегія, доместикація, форенізація, реалія.

ДОМЕСТИКАЦИЯ И ФОРЕНИЗАЦИЯ В ПЕРЕВОДЕ ПРОИЗВЕДЕНИЯ НИКОЛАЯ ГОГОЛЯ «ВИЙ» НА АНГЛИЙСКИЙ ЯЗЫК

В. В. Лобанова переклад стратегія доместикація форенізація

В статье рассматривается проблема перевода на английский язык текста, насыщенного украинскими реалиями. Проблеме изучения реалий и воспроизведения их в переводе посвящено немало развернутых и кратких языковедческих и переводоведческих исследований (С. Влахов и С. Флорин, Р. Зоривчак, В. Крупнов, О. Реформатский, В. Репин, А. Супрун, В. Уваров и др.). В процессе перевода происходит сочетание двух культурных контекстов или наложение одного контекста на другой (overlapping). Наибольшую сложность представляют фрагменты оригинала, которые насыщены национально-культурной информацией. Цель нашей работы - анализ средств перевода украинской культурно маркированной лексики на английский язык с помощью стратегии доместикации или форенизации. Материалом исследования является произведение Николая Гоголя «Вий» (хотя написанное на русском языке, но насыщенное украинской национально-культурной информацией и его перевод на английский язык Клода Филда, Изабел Хепгуд и Дж. Толстого. Художественный перевод - это почти полностью новое произведение, ведь переводчик изымает менее важные, по его мнению, слова и добавляет те, которых не хватает для лучшего понимания текста. В вариантах перевода англоязычные переводчики использовали доместикацию по отношению к большинству бытовых реалий, кроме самых известных, типа водки, а также обращений, в то же время форенизируя имена собственные и некоторые детали быта. Перспективы исследования видятся в анализе способов перевода стилистического окрашивания текста.

Ключевые слова: перевод, стратегия, доместикация, форенизація, реалия.

V. Lobanova

DOMESTICATION AND FOREIGNIZATION IN TRANSLATION OF “THE VIY” BY MYKOLA GOGOL INTO ENGLISH

The article considers the general problem of English translation of a text saturated with Ukrainian realities. Many detailed and short linguistic and translation studies (S. Vlahov and S. Florin, R. Zorivchak, V. Krupnov, O. Reformatsky, V. Repin, A. Suprun, V. Uvarov etc) dealt with the problem of studying realia and reproducing them in translation. In the process of translation it is common to combine two cultural contexts or overlapping of one context to another. The most difficult are those fragments of the original that are rich in national and cultural information. The purpose of our research is to analyze the means of translating Ukrainian culturally marked vocabulary into English using the strategy of domestication or foreignization. The theoretical basis of these two strategies was created by Lawrence Venutti. The material of the research is Nikolai Gogol's "Viy" (although written in Russian, but rich in Ukrainian national and cultural information) and its English translation by Claude Field, Isabel Hapgood and G. Tolstoy. Literary translation is almost an entirely new work, because the translator is willing to choose between two translation strategies that are completely opposite and have different goals. In the translation versions, English translators used domestication of most everyday realities, except the most famous ones, such as vodka, as well as addressing, while foreignizing personal names and some details of everyday life. We consider the stylistic load translation analysis to be the prospects of further investigation.

Keywords: translation, strategy, domestication, foregnization, realia.

Вступ

У статті розглядається проблема перекладу англійською мовою тексту, насиченого українськими реаліями. Проблемі вивчення реалій та відтворення їх у перекладі присвячено чимало розгорнутих і коротких мовознавчих та перекладознавчих розвідок. Ученими, такими, зокрема, як С. Влахов і С. Флорін, Р. Зорівчак, В. Крупнов, О. Реформатський, В. Рєпін, Супрун, В. Уваров, досліджено труднощі, пов'язані з адекватним перенесенням у перекладний текст усього масиву культурної інформації, закодованої в реаліях, що містяться в першотворі. Ґрунтуючись на аналізі численних перекладів літературних творів, українські дослідники (Р. Зорівчак, Коптілов, О. Кундзіч, О. Чередниченко та ін.) показують шляхи подолання мовних перешкод, зумовлених розбіжностями культур. У процесі перекладу відбувається поєднання двох культурних контекстів або накладання одного контексту на інший (overlapping). Найбільшу складність представляють ті фрагменти оригіналу, які насичені національно-культурною інформацією. Це місця максимального смислового напруження і розбіжностей між контекстами «рідної» і «чужої» культур [5, с. 240].

Метою нашої розвідки є аналіз засобів перекладу української культурно маркованої лексики англійською мовою за допомогою стратегії доместикації або форенізації. Матеріалом дослідження є твір Миколи Гоголя «Вій» (хоча написаний російською мовою, але насичений українською національно- культурною інформацією [9]) та його переклад англійською мовою Клода Филда, Изабел Хепгуд та Дж. Толстого [10].

Виклад основного матеріалу дослідження

Концепція накладання культурних контекстів в процесі перекладу дає змогу перекладачам і аналітикам виділити в оригіналі фрагменти найбільших розбіжностей, які потрібно нівелювати в процесі перекладу. Однак нівелювання культурних розбіжностей -- це не абстрактне поняття, за ним стоять цілком конкретні перекладацькі рішення. У сучасній теорії художнього перекладу сформульовані дві основні стратегії -- «форенізація» і «доместикація» (foreignization and domestication). Ці терміни були введені в теорію перекладу Лоренсом Венуті, який вважав, що будь-який переклад, по суті, є доместикацією (all translation is fundamentally domestication), (тобто адаптацією тексту оригіналу до культури мови, якою цей текст перекладається) [6, с. 231].

Науковець визначає доместикацію як «етноцентричну зміну тексту оригіналу, виходячи з культурних особливостей мови перекладу, в той час як під форенізацією розуміється етнодевіантний тиск на ті (культурні) особливості задля того, аби показати лінгвістичні і культурні відмінності іншомовного тексту, відправляючи читача за кордон» [6, с. 77]. Загалом доместикація є таким видом перекладу, який є прозорим, швидким у прочитанні, який адаптований, щоб зменшити незрозумілість іноземного тексту для читачів, в той час як форенізація є перекладеним текстом, у якому навмисне ігноруються особливості культури мови перекладу, натомість зберігаються особливості мови оригіналу.

Метод форенізації вирізняється частішим використанням у деяких європейських країнах під час певних історичних епох. Він вперше був сформований у культурі Німеччини у період класицизму та романтизму, а згодом знайшов відгук у культурі Франції, характеризувався розвитком постмодернізму у філософії, літературній критиці, психоаналізі та соціальній теорії, де став відомим як «пост структуралізм». Сам Л. Венуті виступав за використання цієї стратегії, так як вважав використання доместикації своєрідним змушенням мови перекладу звучати так само, як мова оригіналу.

Доместикація ж була притаманна англо-американській культурі, яка висувала теорію щодо перекладу, що буде швидко читатися. Цей метод створює ілюзію прозорості перекладу, який нібито не помічається під час ознайомлення з текстом. Як зазначає український перекладач, теоретик та критик перекладу О. Л. Кундзіч, «перекладений твір стає своїм, тому що навіть за ідеальної тотожності з оригіналом переклад вносить у твір нове, національне, бо народ приймає чужий художній скарб не на математичні знаки, а на образи своєї мови, в яку він вклав своє натхнення, свою творчість як основний капітал» [2, с. 189-190].

Потрібно постійно знаходити баланс між мовами перекладу та оригіналу, бо певні норми можуть у них кардинально відрізнятися одна від одної, що безумовно впливає на зміст тексту та його сприйняття. Базуючись на вже відомих нам значеннях понять перекладацьких стратегій доместикації та форенізації, ми проаналізували та порівняли оригінал твору М. Гоголя «Вій» з його англійським перекладом Клода Філда, Ізабел Хепгуд та Дж. Толстого. У ході аналізу вдалося виділити декілька груп яскравих прикладів використання прийому доместикації. Розглянемо низку прикладів використання стратегії форенізіції.

Стратегія форенізації переважно використана у перекладі стосовно власних імен, географічних назв тощо, наприклад: Как только ударял в Киеве поутру довольно звонкий семинарский колокол, висевший у ворот Братского монастыря, то уже со всего города спешили толпами школьники и бурсаки. As soon as the booming seminary bell that hung by the gates of the Bratsky Monastery in Kiev rang out in the morning, crowds of schoolboys and seminarians came hurrying from all over the city, де назви перекладено за допомогою транскрипції. Це положення стосується і перекладу власних імен персонажів: Это были: богослов Халява, философ Хома Брут и ритор Тиберий Горобець.These were: the theologian Khalyava, the philosopher Khoma Brut, and the rhetorician Tiberiy Gorobets.

От них слышалась трубка и горелка иногда так далеко, что проходивший мимо ремесленник долго еще, остановившись, нюхал, как гончая собака, воздух. The smell of pipes and vodka sometimes spread so far around them that a passing artisan would stand for a long time sniffing the air like a hound. У цьому прикладі спостерігаємо цікаве використання форенізації, де українська реалія перекладена російською у транскрипції, яка, хоч і не створює англійське слово, надає більш відоме англійському читачеві слово vodka^

This whole crowd would string along together like a Gypsy camp, cook kashа for themselves, and sleep in the fields Вся ватага эта тянулась вместе целым табором; варила себе кашу и ночевала в поле. У цьому прикладі назва типової їжі перекладена за допомогою транскрипції, а значення пояснено у виносці.

Явище форенізації спостерігаємо також у назвах танка та покарання: Если же пил, то непременно нанимал музыкантов и отплясывал тропака. Он часто пробовал крупного гороху, но совершенно с философическим равнодушием, - говоря, что чему быть, того не миновать. He was sure to hire musicians and dance the trepak. He often got a taste of the "big peas," but with perfectly philosophical indifference, saying what will be, will be.

У наступному уривку поєднується і форенізація (kibitka), і доместикація (granary): Он сошел вниз и увидел кибитку, которую принял было сначала за хлебный овин на колесах. В самом деле, она была так же глубока, как печь, в которой обжигают кирпичи. Это был обыкновенный краковский экипаж... He went down the steps and saw a kibitka, which at first he took for a granary on wheels. Indeed, it was as deep as a brick kiln. This was an ordinary Krakow vehicle.

Перейдемо до аналізу прикладів доместикації. Паничи! паничи! сюды! сюды! - говорили они со всех сторон. "Young sirs! Young sirs! Here! Here!" they said on all sides. На відміну від власних імен звертання та позначення соціального статусу людини перекладено за допомогою доместикації, що створює дещо комічний ефект для українського читача перекладу. Те саме спостерігаємо у перекладі слів пан, панночка, наприклад: Правда ли, что панночка, не тем будь помянута, зналась с нечистьш?"Н it true that the young miss, not to speak ill of her, kept company with the unclean o ne?"; Да не врешь ли ты, пан философ?"And you wouldn't happen to be lying, mister philosopher?"

У наведеному далі прикладі спостерігаємо прилаштування тексту, насиченого нетиповими для англійської мови суфіксами, до норм англійської мови через нейтралізацію таких емоційно забарвлених слів.

Карманы их вечно были наполнены всякою дрянью, как-то: бабками, свистелками, сделанными из перышек, недоеденным пирогом, а иногда даже и маленькими воробьенками, из которых один, вдруг чиликнув среди необыкновенной тишины в классе, доставлял своему патрону порядочные пали в обе руки, а иногда и вишневые розги. Their pockets were eternally full of various sorts of trash, such as knucklebones, whistles made _ from _ feathers, unfinished pieces of pie, and occasionally even a little sparrow that, by chirping suddenly amidst the extraordinary silence of the classroom, would procure for its patron a decent beating on both hands, and sometimes the cherrywood rod.

Рынок в это время обыкновенно только что начинал шевелиться, и торговки с бубликами, булками, арбузными семечками и маковниками дергали наподхват за полы тех, у которых полы были из тонкого сукна или какой-нибудь бумажной материи. Women with bagels, rolls, watermelon seeds, and poppyseed cakes tugged those who had them by their coattails of thin broadcloth or some sort of cotton. Завдяки стратегії доместикації позначення типових для української кухні виробів перекладено нейтральними та знайомими для англійського читача словами.

Назви частин українського господарства зазвичай перекладено з урахуванням стратегії доместикації, тобто обираються нейтральні еквіваленти назви. Наведемо кілька прикладів.

Старуха разместила бурсаков: ритора положила в хате, богослова заперла в пустую комору, философу отвела, тоже пустой, овечий хлев. The old woman got the students installed: the rhetorician was put in the cottage, the theologian was shut up in an empty closet, the philosopher was assigned to the sheep _pen, also empty.

Свет от них освещал только иконостас и слегка середину церкви. Отдаленные углы притвора были закутаны мраком. Their light illumined only the iconostasis and, faintly, the middle of the church. The far corners of the vestibule were shrouded in darkness.

Також нейтральними, генералізуючими англомовними відповідниками перекладено реалії, пов'язані з одягом, наприклад:

Дверь в одной хате заскрипела, и минуту спустя бурсаки увидели перед собою старуху в нагольном тулупе. The door of one cottage creaked, and a minute later the students saw before them an old woman in a sheepskin coat.

Все холостяки, жившие в доме, щеголявшие в козацких свитках, лежали здесь почти целый день на лавке The bachelors who lived in the house and paraded around in Cossack blouses all lay about here for almost the whole day, on the benches....,

Когда скину с тебя при всех исподницу, то нехорошо будет. "When I pull your underwear off in front of everybody, it won't be so nice."

У наступних прикладах також реалізовано стратегію доместикації, коли за допомогою англомовного еквівалента передано міру довжину та прийом їжі: А сукно хорошее. Почем платил за аршин? Good broadcloth. How much did you pay per yard?; Он танцевал до тех пор, пока не наступило время полдника. He danced until it came time for the afternoon snack.

Вдалим прикладом доместикації є переклад прислів'я, де вдалося зберегти ритм та риму: Пословица говорит: «Скачи, враже, як пан каже!»- And as the saying goes: 'Hop faster, mind the master!'".

Висновки та перспективи дослідження. Такий докладний аналіз, коли ми бачимо і розуміємо, що автор перекладу для створення готового продукту використовує не одну і навіть не дві перекладацькі трансформації, змушує замислитися над складністю перекладацької справи, над тим, як гарно треба володіти словом, аби не тільки правильно, а ще й гарно перекласти хоча б маленький уривок тексту іншомовного походження. Все вище сказане дає змогу стверджувати, що художній переклад - це майже повністю новий твір, адже перекладач, керуючись власним розсудом, вилучає менш важливі, на його думку, слова і додає ті, яких не вистачає для кращого розуміння тексту. Ми визначилися, що перекладач налаштований обирати між двома стратегіями перекладу, які є абсолютно протилежними і мають на меті різні цілі - це доместикація та форенізація. Конфлікт між ними існував протягом багатьох століть, та і досі існує, а однозначну відповідь щодо превалювання однієї з них ніхто із науковців дати не може. Все залежить від того, що для перекладача важливіше: зберегти і передати особливості культури, якими наповнений текст оригіналу чи адаптувати текст для читача. Адже форенізація, наприклад, може змінити сприйняття перекладу під час прочитання значним чином, бо кожен читач тоді сприйматиме текст ще критичніше і з більшою суб'єктивністю, ніж під час використання доместикації, тобто вони можуть змінити значення слова у часі та просторі. У досліджуваних варіантах перекладу англомовні перекладачі використали доместикацію стосовно більшості побутових реалій, крім найвідоміших, на кшталт водки, а також звертань, в той же час форенізуючи власні назви та деякі деталі побуту. Перспективи дослідження вбачаємо в аналізі засобів перекладу стилістичного забарвлення тексту

Бібліографічні посилання

1. Несторович, Євгенія (2012). Електронне перевідкриття класики». Вісник Львівського університету. Серія іноземні мови: 20-25.

2. Кундзіч, Олексій (1973). Творчі проблеми перекладу. Київ : Дніпро, 1973. 264 с.

3. Шелестюк, Е. В. (2016). О форенизации и доместикации в переводе и возможностях их лингвистической оценки. Вестн. Челябинского гос. ун-та 4 (386): 202-207.

4. Myskja, Kjetil (2013). Foreignisation and resistance: Lawrence Venuti and his critics. Nordic Journal of English Studies, Vol.12 2: 1-23.

5. Venuti, Lawrence (1998). Strategies of translation (encyclopedia of translation studies). London : Routledge: 240--245.

6. Venuti, Lawrence (1995). The Тranslator`s Invisibility: a history of translation. London & New York: Routledge.

7. Venuti, Lawrence (1998). The scandals of translation: towards an ethics of difference. London and New York: Routledge.

8. Wenfen, Yang (2010). Brief study on domestication and foreignization in translation. Journal of Language Teaching and Research: 77-80.

Джерела ілюстративного матеріалу

9. Гоголь Н. Вий http://loveread.ec/read book.php?id=26008&p=64

10. Gogol N. The Viy. https://cafeliterarioba.files.wordpress.com /2020/02/viy- by-nikolai-gogol-cafc3a9-literario.pdf

Размещено на Allbest.ru