Корпусне дослідження освітніх термінів фахової мови вищої освіти США

Анотація

За допомогою корпус-менеджеру AntConc у процесі аналізу корпусів, створених на основі освітніх каталогів американських закладів вищої освіти, проаналізовано та співставлено частотність використання освітніх термінів (university :: college, education :: learning, curriculum :: schedule) та їх сполучуваність. Встановлено, що термін «education» лідирує в кількісному порівнянні з терміном «learning» в усіх чотирьох корпусах, тому що позначає ширше поняття і є родовим відносно видового поняття «learning».

З'ясовано, що в трьох з чотирьох створених корпусів кількісна розбіжність «curriculum :: schedule» на користь першого терміна пояснюється тим, що освітні каталоги закладів вищої освіти США описують різноманіття навчальних курсів та вимоги до них (curriculum), ніж зазначення графіку (schedule) здачі виконаних завдань.

Виявлена наявність слова «schedule» та відсутність слова «curriculum» в корпусі, створеному на основі тексту освітнього каталогу Гарвардського коледжу. Це обґрунтовано тим фактом, що саме в освітньому каталозі цього першого американського закладу вищої освіти, який продовжує наслідувати традиції, започатковані з моменту свого заснування в 1636 р., описано та наголошено саме на певних часових термінах навчально-пізнавальної діяльності студентів або їх зміні. Встановлено, що частотність вживання термінів «university :: college» визначається типом та відповідно основним функційним призначенням того чи іншого американського закладу вищої освіти. Окреслено, що поняття «college» у вищій школі США вживається на позначення як самостійного закладу вищої освіти (з дворічним або чотирирічним терміном навчання), такі його підрозділу - аналога українському «факультет університету», а «university» є складним навчально-науковим і дослідницьким комплексом, до складу якого входить декілька коледжів, спеціалізованих шкіл з підготовки бакалаврів, магістрів та докторів філософії, а також лабораторії та різногалузеві науково-експериментальні центри.

Ключові слова: освітній термін, корпус, корпусний аналіз, фахова мова вищої освіти США.

Abstract

Corpus-based study of educational terms of the us higher education specialized language

Katerina Sheremeta, PhD student, Lecturer at the Department of Theory, Practice and Translation of the English Language National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute” (Kyiv, Ukraine)

The article highlights the peculiarities of the use of terminological units of the US higher education institutions on the basis of corpus-based analysis, which includs the identification of language data through conceptual and categorical analysis; ratio of language data exploiting statistical methods; interpretation of the obtained results. With the help of the AntConc corpus manager in the process of analyzing the corpora created on the basis of educational catalogs of American higher education institutions, the frequency of the use of educational terms (university :: college, education ::learning, curriculum :: schedule) and their compatibility are analyzed and compared. It is established that the term “education” is in the lead in quantitative comparison with the term “learning” in all four corpora, because it denotes a broader concept and is generic to the specific concept of “learning”. It is found that in three of the four created corpora, the quantitative discrepancy “curriculum :: schedule” in favor of the first term is explained by the fact that educational catalogs of the US higher education institutions describe the variety of courses and curriculum requirements rather than a schedule and performance. The presence of the word “schedule” and the absence of the word “curriculum” in the corpus created on the basis of the text of the educational catalog of Harvard College is justified by the fact that it is in the educational catalog of this first American institution of higher education, which continues to follow traditions dating back to its founding in 1636, that certain periods of learning but not courses are emphasized. It is established that the frequency of use of the terms “university :: college” is determined by the type and, accordingly, the main functional purpose of an institution of higher education. It is outlined that the term “college” in the US higher education is used to denote both an independent higher education institution (with a two-year or four-year term of study) and its subdivision - analogous to the Ukrainian “university faculty”Ј» and “university” is a complex educational, scientific and research complex, which includes several colleges, specialized schools for bachelors, masters and doctors of philosophy, as well as laboratories and multidisciplinary research centers.

Key words: educational term, corpus, corpus-based analysis, specialized language of higher education in the USA.

Вступ

Постановка проблеми. Сьогодні США виступають в авангарді загальних глобалізаційних процесів суспільного розвитку «не лише внаслідок свого економічного добробуту та політичної сили, а й прогресивних напрямів в освітній сфері» (Федоренко, 2017: 187). Стрімкий розвиток вищої освіти США та динамічні процеси її модернізації відповідно до викликів сучасного суспільства засвідчують інноваційні лексико-семантичні процеси у фаховій мові цієї галузі, що вказує на реалізацією нових можливостей мовної системи.

З одного боку, це свідчить про активну діяльність у сфері оновлення термінологічної бази освітньої сфери, а з іншого боку, це створює певні труднощі. Тому дослідження англомовної терміносистеми фахової мови вищої освіти США є важливим для українських учених. Адже існують відмінності між українською й американською освітніми понятійними системами, а відповідно і значеннями освітніх термінів, які потребують виявлення та вивчення.

Аналіз досліджень. У сучасній лінгвістичній науці існує чимало досліджень, присвячених окремим аспектам нашого дослідження. Зокрема, теоретичні питання освітньої термінолексики вивчали: Т. Бевз (лексичні інновації, структурні моделі та функції освітньої лексики); Л. Вергун (відтворення семантики лексичних інновацій терміносистеми «освіта» англійської мови засобами української мови); О. Дубінчук (упорядкування освітньої термінології); Л. Кнодель (освітня лексика в англійській та українській мовах); Н. Стефанова (англомовна термінолексика сфери освіти); С. Федоренко (прагматичний аспект перекладу термінолексики вищої школи США) та ін.

До використання методів корпусної лінгвістики вдавалися як зарубіжні (П. Бейкер (Р. Baker), А. Лоуренс (А. Laurence), А. Марчі (А. Marchi) та ін.), так й українські дослідники (А. Гладкова, О.Скобнікова, О. Ткачик та ін.).

Мета статті - вивчення особливостей використання деяких термінологічних одиниць закладів вищої освіти США на основі застосуванням методів корпусного аналізу.

За допомогою корпус-менеджеру AntConc здійснено кількісний підрахунок лексичних одиниць, проаналізовано виокремлені ключові терміни (uni^versity :: college, ed^ucaf-io^ :: learning, curriculum ::schedule) та їх стійкі сполучення. Для проведення дослідження використано також комплекс загальнонаукових та лінгвістичних методів (гіпотетико-дедуктивний метод, за допомогою якого відбувся добір фактичного матеріалу; описовий метод, метод аналізу та метод класифікації для розгляду основних підходів до визначення ключових понять, для обґрунтування теоретичних відомостей; зіставний метод для розмежування суміжних понять у процесі дослідження; метод вибірки для підбору англомовних каталогів закладів вищої освіти США для подальшого аналізу).

Виклад основного матеріалу

Сьогодні корпусне дослідження використовується в різних наукових галузях, лінгвістика не є виключенням. Корпуси використовуються як лінгвістичними, так і нелінгвістичними галузями. Наприклад, лінгвісти-теоретики проводять корпусні дослідження у якості експериментальної бази для перевірки гіпотез і доведення своїх теорій.

Прикладні лінгвісти застосовують комп'ютерні корпуси в навчальних цілях і для розв'язання фахових завдань.

Комп'ютерні лінгвісти беруть до уваги статистичні та лінгвістичні закономірності, що були виявлені на матеріалі певного корпусу, для створення комп'ютерних моделей мови. У соціолінгвістичних дослідженнях корпуси використовуються для вивчення мовного різноманіття та інше (Жуковська, 2013: 105-106).

На думку Дж. Егберта та П. Бейкера, причиною такої розповсюдженої цікавості та широкого використання корпусів та корпусної методології є саме те, що корпуси надають об'єктивні свідчення того, як «реальні люди використовують реальну мову» (Egbert, Baker, 2016: 4). Тому і корпусна лінгвістика стає тим потужним та зручним засобом в отриманні інформації.

З метою встановлення особливостей використання термінології закладів вищої освіти США було створено чотири корпуси на основі освітніх каталогів американських закладів вищої освіти, з-поміж яких:

1. Virginia Polytechnic Institute and State University (VPISU) (обсяг 369224 токени).

2. University of Texas at Austin (UTA) (обсяг 437933 токени).

3. Harvard College (HC) (обсяг 52698 токенів).

4. Webster University (WU) (обсяг 291560 токе- нів).

За допомого програми AntConc було проведено кількісні підрахунки вживання термінології закладів вищої освіти США. Для цього було застосовано такі функції програми AntConc:

-concordance - визначення та кількість використання ключових слів у тексті;

-concordance plot - визначення щільності вживання обраних слів;

- clusters - виявлення послідовності слів, що використовуються з обраними словами;

- collocates - аналіз загального оточення слів в контексті.

У створених корпусах було проаналізовано та співставлено частотність використання таких термінів, як-от: university :: college, ed^ucat-io^ :: learning, curriculum :: schedule.

Як ми можемо бачити (див. Таблиця 1), у корпусі VPISU використання терміну uni^versity най- частотніше порівняно з терміном college. Це може бути пояснено тим, що в тексті освітнього каталогу наголошується саме на типі закладу вищої освіти - університеті.

В США університетом є «потужний навчально-науковий і дослідницький комплекс, до складу якого входить декілька коледжів, спеціалізованих шкіл (медичні, бізнес-школи тощо), відділення бакалаврату, магістерського та докторського навчання, а також лабораторії та різногалузеві науково-експериментальні центри. Така модель науково-дослідницького університету у США є відмінною від української і набагато розгалужені- шою» (Федоренко, 2017: 102).

Таблиця 1 Частотність вживання термінів в корпусі VPISU

Список використаних джерел

1. Жуковська В. В. Вступ до корпусної лінгвістики. Житомир : ЖДУ ім. І. Франка, 2013. 142 с.

2. Федоренко С. В. Прагматичний аспект перекладу термінолексики вищої школи США. Культурно-детерміновані фактори у практиці перекладу: монографія / наук. ред. А. К. Солодка. Миколаїв : ФОП Швець В. М., 2017. С. 187-202.

3. Федоренко С. В. Теорія і методика формування гуманітарної культури студентів вищих навчальних закладів США : дис.…д-ра пед. наук. Київ, 2017. 551 с.

4. Egbert J., Baker P. Introduction. Triangulating Methodological Approaches in Corpus-Linguistic Research / eds. P. Baker, J. Egbert. New York, London, 2016. P. 1-19.

References

1. Zhukovska V. V. Vstup do korpusnoyi linhvistyky [ntroduction to Corpus Linguistics]. Zhytomyr : ZhSU named after I. Franko, 2013. 142 р. [in Ukrainian].

2. Fedorenko, S. V. (2017). Pragmatic aspect of translation of terminology of higher education in the USA [Prahmatychnyy aspekt perekladu terminoleksyky vyshchoyi shkoly SSHA] / A. K. Solodka (Ed.), Cultural-determined factors in the practice of translation: monograph [Kulturno-determinovani faktory u praktytsi perekladu: monohrafiia]. Mykolaiv : FOP Shvets V. M. pp. 187-202 [in Ukrainian].

3. Fedorenko S. V. Teoriya i metodyka formuvannya humanitarnoyi kultury studentiv vyshchykh navchal'nykh zakladiv SSHA: dys. ... d-ra ped. nauk [Theory and methods of formation of liberal humanistic culture of students of higher educational institutions of the USA : dissertation on gaining the scientific degree of Doctor of Sciences in Education]. Kyiv, 2017. 551 р. [in Ukrainian].

4. Egbert J., Baker P. Introduction. Triangulating Methodological Approaches in Corpus-Linguistic Research / eds. P. Baker, J. Egbert. New York, London, 2016. P. 1-19.

Размещено на Allbest.ru