Найменування знарядь сільськогосподарської праці у словнику російських говірок Одещини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Найменування знарядь сільськогосподарської праці у словнику російських говірок Одещини

Степанов Євгеній Миколайович

доктор філологічних наук

професор кафедри загального та

слов'янського мовознавства

Одеського національного університету

імені І.І. Мечникова



Анотація

діалектний апелятив знаряддя сільськогосподарський

Метою цієї наукової розвідки є виявлення й аналіз найменувань знарядь сільськогосподарської праці, що зафіксовані в Словнику російських говірок Одещини (Одеса, 2000-2001. Т. 1-2). Об'єктом вивчення є діалектні апелятиви на позначення знарядь сільськогосподарської праці та приладів до них. Цей матеріал було зібрано під час діалектологічних експедицій фахівців і студентів філологічного факультету Одеського національного університету імені І.І. Мечникова протягом кількох десятиріч (1960-ті -- 2020-ті рр.). Предметом дослідження є типологізація виявлених одиниць за функційно-прагматичною ознакою, а також їх етимологічний і словотвірний аналіз. Застосовано методи функційного, лінгвопрагматичного, соціолінгвістичного, семантичного, етимологічного, словотвірного й кількісного аналізу, а також описовий метод. Результатом проведеної роботи є виокремлення п'яти лексико-семантичних підгруп ЛСГ «Найменування знарядь сільськогосподарської праці». Висновки. Усього в Словнику російських говірок Одещини зафіксовано 278 найменувань цієї ЛСГ, які відсутні в багатотомному Словнику російських народних говорів. Найбільшою є підгрупа найменувань ручного сільськогосподарського інвентарю, знарядь та пристосувань до них (121 одиниця, тобто 43,5 %), що свідчить про вельми значну частку ручної праці в сільськогосподарському виробництві в регіоні північно-західного Причорномор'я і, водночас, про різноманітність видів діяльності, спрямованих на вирощування, збирання та обробку врожаю. Друга підгрупа -- найменування знарядь, що застосовують із використанням тяглової сили (61 од. -- 22 %); третя -- найменування місць зберігання сільськогосподарського інвентарю, знарядь, приладів і вирощеного врожаю (42 од. -- 15,1 %), четверта -- найменування сільськогосподарських машин та пристроїв (40 од. -- 14,4 %); найменшою є п'ята підгрупа -- найменування засобів переміщення сільськогосподарської продукції (14 од. -- 5 %). Досліджений матеріал свідчить про багатовекторний розвиток у російських говірках Одеської області полісемії у групі слів, що називають знаряддя сільськогосподарської праці. Серед проаналізованих лексем є запозичення з мов народів, які компактно проживають разом із росіянами на суміжній території Одеської області.

Ключові слова: діалект, говірка, лексико-семантична група, лексико-семантична підгрупа, багатозначне слово, найменування знарядь сільськогосподарської праці, Словник російських говірок Одещини, Одеська область.



Names of agricultural tools in the dictionary of russian dialects of Odessa region

Summary

The purpose of this research is to identify and analyze the names of agricultural tools recorded in the Dictionary of Russian dialects of Odessa region (Odessa, 2000-2001, vol. 1-2). The object of study is the dialectal appellatives for agricultural tools. This material was collected during dialectological expeditions of specialists and students of the Faculty of Philology, Odessa I.I. Mechnikov National University for several decades (1960s -- 2020s). The subject of the study is the typology of the identified units according to functional and pragmatic features, as well as their etymological and word-formation analysis. The methods of functional, linguopragmatic, sociolinguistic, semantic, etymological, word-forming and quantitative analysis, as well as the descriptive method, are applied. The result of this research is the identification of five lexical-semantic subgroups of the LSG “Names of Agricultural Tools”. Conclusions. A total of 278 names of this LSG are recorded in the Dictionary of Russian dialects of Odessa region, which are not found in the multi-volume Dictionary of Russian folk dialects. The largest is the subgroup of names of manual agricultural equipment, tools, and accessories for them (121 units, i.e. 43.5 %). This data indicates a very significant share of manual labor in agricultural production in the northwestern Black Sea region, and, at the same time, a variety of types activities aimed at growing, harvesting and processing crops. The second subgroup is the names of tools used with a horse or traction device (61 units, i.e. 22 %); the third -- names of places for storing agricultural equipment, tools, devices and grown crops (42 units, i.e. 15.1 %), the fourth -- names of agricultural machines and devices (40 units, i.e. 14.4 %); the smallest is the fifth subgroup -- names of means of moving agricultural products (14 units, i.e. 5 %). The studied material testifies to the multi-vector development of polysemy in the group of words called tools of agricultural labor in the Russian dialects of Odessa region. Borrowings from the languages of the peoples who live or lived compactly together with Russians in the adjacent territory in the Odessa region (Ukrainians, Bulgarians, Moldovans, Gagauz, Germans [before 1944]) are also represented among the analyzed lexemes.

Key words: dialect, lexical-semantic group, lexical-semantic subgroup, polysemous word, names of agricultural tools, Dictionary of Russian dialects of Odessa region, Odessa region.



Постановка проблеми

Російські острівні говірки півдня України є своєрідною «живою лабораторією мови»: у них можна спостерігати контакти між різними говірками одного діалекту, між різними діалектами однієї мови та між різними мовами як близької, так і віддаленої спорідненості» [5, с. 24]. Наукове вивчення цих ідіомів є важливою ланкою славістичних досліджень України, бо дає змогу вдосконалювати висновки щодо еволюційних процесів, що протягом тисячоліття відбуваються у східнослов'янському мовному ареалі, набувати нових результатів у діалектологічних, історико-мовних, соціолінгвістичних, лінгвокультурологічних, комунікативних, когнітивних, фонетичних, лексикологічних, лексикографічних, словотвірних, граматичних студіях. Крім дослідження нових аспектів, корисним для розвитку регіональної славістики є періодичний трендовий моніторинг зроблених раніше відкриттів.

Огляд попередніх досліджень

Перша дослідницька робота з говірок Одеської області датована 1952 роком -- кандидатська дисертація І.Ф. Нелюбової «Орловська говірка на території Ізмаїльської області УРСР (говірка села Сергіївка Тузловського району)» [12]. У 1950-і роки були захищені ще дві кандидатські дисертації: М.В. Тихомирової «Південновеликоросійська говірка на території Одеської області (говірка села Великого Плоского Велико-Михайлівського району)» [18] та Л.Я. Усачової «До історії курської говірки на території Одеської області (говір сіл Вознесенки та Введенки Арцизького району)» [19]. У наступні роки також захищалися кандидатські дисертації Л.Ф. Баранник [3], І.Д. Гриценка [7], Л.І. Дем'янової [8], Є.М. Мотузенка [11], А.І. Швець [20]. Єдину дисертацію доктора філологічних наук у галузі вивчення російських діалектів Одещини було захищено 22 грудня 2021 року Н.Г. Ареф'євою [2]. Вивченню різних аспектів російської діалектної мови Одеської області присвячено понад двісті статей, серед яких роботи Л.Ф. Баранник, Н.І. Букатевича, І.Д. Гриценка, Ю.О. Карпенка, Н.В. Колишкіної (Булки), А.В. Просяної, Є.М. Степанова, М.Г. Шатух, А.І. Швець, Н.Л. Швецової та деяких інших дослідників [напр.: 4; 5; 6; 9; 10; 15; 16; 17; 21]. Написано й видано два словники: колективом кафедри російської мови Одеського національного університету імені І.І. Мечникова за ред. Ю.О. Карпенка «Словник російських говірок Одещини» у 2 томах (2000-2001) [13] та Н.Г. Ареф'євою за ред. Є.М. Степанова «Фразеологічний словник російських говірок Одещини» (2020) [1]. Л.Ф. Баранник видала також навчальний посібник «Лексика російських переселенських говірок Одеської області, що функціонують у різномовному оточенні» (2015) [5].

У роботах проаналізовано системні зв'язки на лексико-семантичному рівні, досліджено й описано деякі проблеми тотожності слова та фразеологізму, фонетичної, словотвірної і семантичної варіативності, описано міжмовні, міждіалектні контакти; проблеми російсько-української, російсько-болгарської, російсько-молдовсько-румунської лексичної взаємодії аналізуються в соціолінгвістичному, етнолінгвістичному, історико-культурному аспектах.

Формулювання дослідницьких завдань

Метою цієї наукової розвідки є виявлення й аналіз найменувань знарядь сільськогосподарської праці та їхніх частин, що зафіксовані в «Словнику російських говірок Одещини» (Одеса, 2000-2001. Т. 1-2; далі -- СРГО) [13]. Матеріал для складання СРГО було зібрано під час діалектологічних експедицій фахівців і студентів філологічного факультету Одеського національного університету імені І. І. Мечникова протягом кількох десятиріч (1960-ті -- 1990-ті рр.). Головний принцип відбору включених до СРГО слів із картотеки -- їх відсутність у СРНГ на час макетування словника (1999-2000) або відсутність у «Словнику російських народних говірок» (далі -- СРНГ) будь-яких лексико-семантичних варіантів (далі -- ЛСВ) багатозначних діалектизмів. Уживання в говірках включених до статті слів було перевірено під час діалектологічних експедицій 2002-2019 років. Об'єктом вивчення є діалектні апелятиви на позначення знарядь сільськогосподарської праці. Предметом дослідження є типологізація виявлених одиниць за функційно-прагматичною ознакою, а також їх етимологічний і словотвірний аналіз. Застосовано методи функційного, лінгвопрагматичного, соціолінгвістичного, семантичного, етимологічного, словотвірного й кількісного аналізу, процедури описового та деяких інших методів.

Виклад основного матеріалу

У СРГО виявлено 278 лексичних одиниць, що є найменуваннями знарядь сільськогосподарської праці та їхніх частин. Предмети, найменування яких проаналізовано в цій статті, міцно увійшли до сільського побуту та картини світу росіян, які переселилися до північно-західного Причорномор'я та Південної Бессарабії, здебільшого, з південно-західних областей Росії у першій третині ХІХ ст., а також до побуту старообрядців, що оселилися на берегах Дунаю та Дністра у другій половині XVIII -- на початку XIX ст.

Застосування методу компонентного аналізу разом із виявленням та використанням у семантичній типології лексем інтегральних і диференційних сем, дало змогу об'єднати виявлені одиниці в такі лексико-семантичні підгрупи:

Найменування сільськогосподарських машин і приладів.

У СРГО виявлено 35 найменувань машин та 5 найменувань приладів, не зафіксованих у СРНГ або зафіксованих у ньому з іншими значеннями. Наприклад:

БрЫзгатель, -я, ч., нов. Поливальна машина, обприскувач. Падйижжае брызгатиль и крапить. Петр. // СРНГ: немає.

Гречкорушка, -и, ж. Машина для розмелювання гречки. Гречкарушка -- на ней гречку дела- ють. Дем. // СРНГ: немає.

Папушовка, -и, ж. Кукурудзозбиральна машина. На стипу папушофка работала. Введ. // СРНГ: немає.

Хварзончик, -а, ч. Невеликий трактор. Прежди нам прислали хварзончики. В. Пл.

Бурат, -а, ч. Прилад у млині для великого помелу. Большую часть на бурат пускали. Ст. Некр. // СРНГ: немає.

Дотака, -и, ж. Прилад для помелу зерна на млині. Дотака стучит так, шо ушы затыкай. Ст. Некр. // СРНГ: немає.

Тарабанка1, -и, ж. Барабан для віяння зерна. Раньшы мы так веяли: на калисе тарабанка была, на ниё зирно падала. Ст. Некр.

Найменування знарядь, які застосовують із використанням тяглової сили.

Найменувань цілих знарядь у СРГО зафіксовано 42, деталей до них -- 19. Наприклад:

Галажовка, -и, ж. Невеликий плуг. Галажували на полю галажофкай. Троиц. // СРНГ: немає.

Двойняк, -а, ч. Застар. Плуг із двома лемешами. У каво був двайняк. Рус. Ів. // СРНГ: двойник.

Распашник, -а, ч. Плуг. Пахали землю на конях распашниками. Серг. Адна видёть каня за уздечку, а другая -- за распашник стае. Серг.

Тернокоп, -а, ч. Плуг. Лашака нада запрячь ф тернакоп, штоп работал. Мур.

Сошняк, -а, ч. Однолемішний плуг. Сашняк -- эта плук адинаковый. Возн.

Букар, -а, ч. Чотирилемішний плуг. Букарам мы пахали землю. Дем.

Топтак, -а, ч. Різновид плуга. Таптаком мы пат картоху землю пахаим. Антон.

Троячка, -и, ж. Плуг для обробки кукурудзи. Плужалка или траячка -- фсё нужна для хазяйства. Вас.

Вийце, -а, сер. Вісь плуга. Плух цыпляица за вийце. Троїц. // СРНГ: немає.

Гальмо, а, сер. Гальмо. У машыны есть гальмо. Алекс. // СРНГ: гальма.

Орет, ж. Гостра частина плуга, яка орає землю. Ареть арёть землю, а атвал йиё адбрасываить. Троїц. // СРНГ: немає.

Чапига, чепига, -и, ж. Дерев'яна ручка плуга. Дет диржался за чипигу. Рус. Ів., Чап., Антон.

Найменування ручного сільськогосподарського інвентарю, знарядь і пристроїв.

Найменувань цілих знарядь -- 101, їх частин і деталей до них -- 20. Наприклад:

Бары, мн. Вила. Аир балотный дастають барами са дна. // СРНГ: у цьому знач. немає.

ВИлки, вилкИ, -лок, мн. Вила. Вилками складывали копны. Введ. Сена вилками складывали. Серг. На зимле вилками, лапатами рабили. В. Пл. Вилками салому згрибаим. Рус. Ів. Стох смя- тали вилками. Спас. // СРНГ: немає.

Горбуша, -и, ж. 1) Застар. Коса, схожа на серп. Раньшы мы касили гарбушами. Ст. Некр. 2) Насадка на косу для згрібання зрізаних стебел. Гарбуша -- ана к ручки пацыпляицца. Спас. // СРНГ: у 2-му знач. немає.

Городник, -а, ч. Лопата. Лапату ищо гародникам завуть. Рус. Ів. // СРНГ: у цьому знач. немає.

Тарпан, терпан, терпен, -а, ч. Коротка коса. Тарпанам касили камыш и делали лясы. Анат., Вас., Дем., Троїц. У нашава деда тирпан дюжа харошый был. Вилк. Тарпаном у нас папуру и камыш косят. Нов. Некр.

Грабелище, -а, сер. Рукоятка граблів. Грабли састаяли из нескальких частей: грабилища и других. Мур.

Клинец, -нца и -нца, ч. Зубець у граблів. Спадручна клиниц тачильникам тачить. Введ. На граблях питнацать клинцоф. Введ. // СРНГ: у цьому знач. немає.

Терпаненце, -а, сер. Ручка серпа. Терпаненца фсигда диривяннае делають. Вилк.

Баштармак, -а, ч. Густі дерев'яні вила. Палову фсю сынок баштармаком збираить. Троїц. // СРНГ: немає.

Фармаки, -ов, тільки мн. Дерев'яні вила. А вилыраньшы звались фармаками и были диривяныи. Рус. Ів.

Штармаки, -ов, мн. Вила. Бирём штармаки и идём на поле. Серг.

Найменування засобів переміщення сільськогосподарської продукції.

Усього -- 14 лексичних одиниць. Наприклад:

Абалка, -и, ж. Віз (сіна). Её целую абалку привёс. Серг. // СРНГ: немає.

Гараба, -ы (ы), ж. Арба, довгий чотириколісний віз із високими бортами для перевезення сіна, соломи. Гараба -- эта пахожэ на вос, штобы на ней пшаничку складывать. Возн. Сена на гарабах вазили. Усп. Гараба приижжаить и вязёть йиво дамой. Усп., В. Бур., Введ., Мирн., Рус. Ів. // СРНГ: немає.

Горба, -ы, ж. Арба. На гарбе сена и хлеп возим. Дем.

Найменування місць зберігання сільськогосподарського інвентарю, знарядь, пристроїв і вирощеного врожаю.

Усього зафіксовано 42 одиниці. Наприклад:

Анбар, -а, ч. Місце у сараї, куди зсипають зерно. В закати есть анбар. Серг. // СРНГ: немає.

Возовня, -и, ж. Сарай. Барабулю, бурак и усё там ды высушым, ды у вазовню да халадоф. В. Бур.

Гамазея, -и, ж. Амбар. Комора. Дефки у гамазею хлеп складували. Спас.

Гамазина, -и, ж. 1) Комора. Сямяна в гамазини харонят. Серг. 2) Магазин. Была така гамазина там на вулицы. Возн. // СРНГ: немає.

Гамбар, -а, ч. Амбар. Комора. В гамбарах фсе клетки арнаутай завалины. Введ. // СРНГ: немає.

Закат, -а, ч. 1) Сарай. Типеря и горницу, и закат маем, и калидор у хати. Есть закат, куды падводы, веялки закатывають. Серг. Пагнала авец в закат. Алекс. Давно ужэ были закаты. Рус. Ів. 2) Навіс. Я брал иё пад закат ат дажжа. Ст. Некр. 3) Горище хати. Кукурузу на закати сушым. Петр. // СРНГ: немає.

Закатник, -а, ч. Сарай. Тяпки, лапаты -- те в закатнику стаять. Анат. // СРНГ: у цьому знач. немає.

Подсарай, -я, ч. Невеликий сарайчик для зберігання сільськогосподарського інвентарю. Ф патсараях у нас вилы, цапы, шыпы. Павл.

Є також багатозначні діалектні найменування знарядь сільськогосподарської праці та приладів до них. Різні ЛСВ, здебільшого, розподіляються між різними лексико-семантичними підгрупами ЛСГ найменувань знарядь сільськогосподарської праці та приладів до них. Наприклад:

Грабки, -бок, мн. 1) Те ж, що горбуша у 2-му знач. (насадка на косу для зрізання стебел). Гряпки укрипляюцца кола касья, шоп пакос лажылся харашо. Серг. 2) Дерев'яний пристрій для захоплення соломи. У нас у хазяйстви были адни гряпки. Анат. 3) Грабки, мн. Застар. Деталь сохи. У сахе были гряпки, штоп ромна шол рят. Анат. // СРНГ: немає. Грабки має три ЛСВ, та всіх їх об'єднує сема «оформляти, вирівнювати косовище / оранку».

Драбина, -ы, ж. 1) Драбина. Драбина называють у нас или лесница. Олекс. ДрабИну паставила и наверх палезла. Вас. Па драбини мы на кровлю влязаим. Микол. Повсеметно. 2) Боковина возу, арби. Драбина у гарбы. Адна па ету сторану, другая па ету. Драбины з дрючкоф. Возн. Драбина у них высокия. Микол., Усп. 3) Віз для сіна з високими боковими стінками, арба. Сена кладуть в драбины. Чап., Мирн., Павлов.

Драбинка, -и, ж. 1) Зменш. до драбина в 1-му знач. На драбинку ни можу залесть. Рус. Ів. 2) Візок, зменш. до драбина в 3-му знач. На свадьбу ани запригали длинный драбинки. Олекс. // СРНГ: немає.

Багатозначність трьох перших лексем формується за метафоричною ознакою.

Поливалка, -и, ж. 1) Лійка. Бири паливалку, палей цвиты. Мур. Грятки паливалкай палью. Возн. 2) Поливальна машина. Приехал он в савхос, назначили йиво на паливалку. Троїц. У слові поливалка лексико-семантичні варіанти розрізняються диференціюючою семою «механізм», але мають спільну сему «функція».

Лемеш, -а і -а, ч. 1) Леміш, частина плуга, що підрізає шар землі знизу. Што там есть, лимиша есть. Рус. Ів. Адинапашный плух -- эта с адним лемяшом. В. Пл., Олекс. 2) Плуг. Тринаццать лет хадили за лёмишами. Ст. Некр. У слові лемеш ЛСВ співвідносяться за принципом синекдохи: метонімічного переносу найменування цілого від найменування його частини.

У СРГО зафіксовано також багатозначні слова, лише деякі з ЛСВ котрих належать до ЛСГ найменувань знарядь сільськогосподарської праці та приладів до них. Є серед ЛСВ цих слів одиниці інших ЛСГ лексико-семантичного поля (ЛСП) «Предмети побуту», а також одиниці ЛСП «Людина». Наприклад:

Гарага, -и, ж. 1) Шест для кріплення виноградної лози. Гарага -- ета палка такая, штоп винаграт диржать. Возн., Нов. Некр. Гарагиделать. Подвязывать винаграт. Ст. Некр. 2) Палка. Там иё гарагай душыли. Рус. Ів. Гарагаф пастухи набрали. Усп. 3) Перен. Худа людина високого зросту. Ваня гарага - патаму шта худой и высокай. Олекс.

Одинак, -а, ч. 1) Єдина дитина. Я у матки адинак был. Олекс., Чап. Хто адинак, так их ни брали ф казну. Микол. 2) Застар. Однолемішний плуг. Раньшы адинаком арали. Ст. Некр., Возн., Павлов., Вас. 3) Невод з одним кошелем. Адинак на лямках тяни. Коса // СРНГ: у 2-му і 3-му знач. немає.

Рожочек, -чка, ч. Зменш.-пестл. 1) Зубець у вил. Были спицыальна для гармана вилки диривянныи в три ражочка, ими сена пиривиртали. Рус. Ів. 2) Прикраса з тіста на весільному пирозі у вигляді зубчиків. Патом зделають шышычку у три ражочка и ставять на той каравай, ражочик гострый такой. Рус. Ів.

Баран, -а, ч. 1) Вал, барабан, на який намотується колодязний ланцюг, мотузка. Баран приделали, штоп лехчи воду вымать была. Введ. Калоди-та у нас криница, а то баран што пасирётки. Ст. Некр., В. Пл., Вас., Орёл., Трост. 2) Вал, на якому млин повертається до вітру. Баран павёртывал мельницу против ветра. Рус. Ів. 3) Будь-яка циліндрична деталь, на яку щось намотується. Столп-баран, на ниво накручивали цепь, на каторам було душла. Возн. 4) Барабан, дитяча іграшка. Унуку баран падарили. Усп. // СРНГ: у 2-му, 3-му, 4-му знач. немає.

Кількісний аналіз даних, що відображають вміст ЛСГ найменувань знарядь сільськогосподарської праці та приладдя до них у російських говірках Одещини, дає змогу виокремити всередині неї домінуючі та малопродуктивні лексико-семантичні підгрупи. Подаємо їх у вигляді таблиці.

Таблиця 1. Кількісні характеристики найменувань сільськогосподарських знарядь і приладів у СРГО

Лексико-семантична підгрупа	Кількість зафіксованих одиниць	Процентне співвідношення
Сільськогосподарські машини і прилади	40	14,4 %
Знаряддя, які застосовують із використанням тяглової сили	61	22 %
Ручний сільськогосподарський інвентар, знаряддя і пристрої	121	43,5 %
Засоби переміщення сільськогосподарської продукції	14	5 %
Місця зберігання сільськогосподарського інвентарю, знарядь, пристроїв і вирощеного врожаю	42	15,1 %
Усього:	278	100 %



Висновки

Таким чином, досліджений нами матеріал дає змогу стверджувати, що у структурі ЛСГ найменувань знарядь сільськогосподарської праці та приладдя до них у процесі функційно-прагматичного аналізу виявилося п'ять лексико-семантичних підгруп: найменування сільськогосподарських машин та приладів; найменування знарядь, що застосовують із використанням тяглової сили; найменування ручного сільськогосподарського інвентарю...; найменування засобів переміщення сільськогосподарської продукції; найменування місць зберігання сільськогосподарського інвентарю, знарядь, пристроїв і вирощеного врожаю. Найбільшу підгрупу становлять найменування ручного сільськогосподарського інвентарю, знарядь і пристроїв (43,5 %), що свідчить про вельми значну частку ручної праці в сільгоспвиробництві в регіоні північно-західного Причорномор'я і, водночас, про різноманітність видів діяльності, спрямованих на вирощування, збирання та обробку врожаю. Досліджений матеріал свідчить про багатовекторний розвиток у російських говірках Одеської області полісемії у групі слів, що називають знаряддя сільськогосподарської праці. Серед проаналізованих лексем є запозичення з мов народів, які компактно проживають або проживали разом із росіянами на суміжній території Одеської області (з української, болгарської, молдавської, гагаузької, німецької).



Література

1. Арефьева Н.Г. Фразеологический словарь русских говоров Одесщины. Одесса: ОНУ, 2020. 236 с. ISBN 978-617-689-365-3.

2. Арефьева Н.Г. Фразеология русских переселенческих говоров Юга Украины: монография / науч. ред. Е.Н. Степанов. Одесса: Астропринт, 2021. 352 с. ISBN 978-966-927-773-2.

3. Баранник Л.Ф. Лексика русских говоров, функционирующих в разноязычном окружении (на материале переселенческих говоров Одесской области УССР): Автореф. дис. ... канд. филол. наук. Москва, 1969. 18 с.

4. Баранник Л.Ф. Лексические особенности русских переселенческих говоров Одесской области. Русские говоры на Украине. Киев: Наукова думка, 1982. С. 85-98.

5. Баранник Л.Ф. Лексика русских переселенческих говоров Одесской области, функционирующих в разноязычном окружении: учеб. пособие. Одесса: ОНУ, 2015. 178 с. ISBN 978-617-689-116-1.

6. Букатевич Н.И. Из наблюдений над словообразованием имён существительных в русских говорах Одесской области. Совещание по Общеславянскому лингвистическому атласу (Одесса, 4-7 июня 1969 г.). Москва, 1969. С. 19-28.

7. Гриценко И.Д. Промысловая лексика русских рыбаков дельты Дуная (Словарь и исследования): дис. канд. филол. наук. Ленинград-Кишинёв, 1964. Т. 1: Словарь. 245 с.; Т. 2: Исследование. 270 с.

8. Демьянова Л.И. Экспрессивная лексика русских говоров в разноязычном окружении (на материале говоров Одесской области УССР): Автореф. дис. ... канд. филол. наук. Одесса, 1987. 16 с.

9. Карпенко Ю.А. Украинско-русское лексическое взаимодействие в говорах Одесщины. Лексика української мови в її зв'язках з сусідніми слов'янськими і неслов'янськими мовами: Тези доп. Ужгород, 1982. С. 42-43.

10. Колышкина Н.В. Наименования пищи в русских переселенческих говорах Одесской области. Материалы II Форума молодых исследователей-русистов в рамках VII международного фестиваля «Великое русское слово», 4-6 июня 2013 г. Одесса, 2013. С. 20-28.

11. Мотузенко Е.М. Морская рыболовецкая терминология северо-западного Причерноморья: Автореф. дис. ... канд. филол. наук. Одесса, 1987. 24 с.

12. Нелюбова И.Ф. Орловский говор на территории Измаильской области УССР (говор села Сергеевки Тузловского района): Автореф. дис. ... канд. филол. наук. Станислав, 1953. 18 с.

13. СРГО -- Словарь русских говоров Одесщины: в 2 т. / отв. ред. Ю.А. Карпенко, С. Уэмура. Одесса: Астропринт, 2000-2001.

14. СРНГ -- Словарь русских народных говоров / Под ред. Ф.П. Филина, Ф.П. Сороколетова, С.А. Мызникова. Вып. 1-41. Москва; Ленинград; Санкт-Петербург: Наука, 1965-2016.

15. Степанов Е.Н. Современное состояние южнорусских переселенческих говоров Одесской области. Идиолект русской языковой личности как отражение лингвокультурной ситуации в славянском пограничье: сб. докл. участников Междунар. науч. форума. Брянск : Аверс, 2019. С. 42-49. ISBN 978-5-6043491-1-3.

16. Степанов Е.Н. Современное функционирование русских говоров Одесской области (на материале экспедиций 2018-2019 гг.). Русистика и современность: сб. статей XXII Междунар. науч. конф. Астрахань: ИД «Астраханский университет», 2019. С. 109-113. ISBN 978-5-9926-1202-8.

17. Степанов Е.Н., Булка Н.В. Две группы прагматонимов в русских говорах Одесской области: ЛСГ 'Мучные изделия' и 'Напитки'. Славянские чтения: научно-теоретический журнал. Кишинёв: Славянский ун-т Респ. Молдова, 2020-2021. № 16-17 (22-23). C. 81-99. ISSN 1857-4580.

18. Тихомирова М.С. Южновеликорусский говор на территории Одесской области (говор села Большого Плоского Велико-Михайловского района Одесской области): Автореф. дис. ... канд. філол. наук. Кременец, 1955. 16 с.

19. Усачёва Л.Я. К истории курского говора на территории Одесской области (говор сёл Вознесенки и Введенки Арцизского района): Автореф. дис. ... канд. філол. наук. Харьков, 1959. 16 с.

20. Швець А.І. Дієслівна лексика російських говірок Одеської області: Автореф. дис. ... канд. філол. наук. Одеса, 2007. 21 с.

21. Швецова Н.Л. Прозвища в русских островных говорах Одесщины (структура и онимообразование). Мова: науково-теоретичний часопис з мовознавства. Одеса: Астропринт, 2007. № 12. С. 147-150. ISSN 2307-4558.



References

1. Arefieva, N.G. (2020), Phraseological Dictionary of Russian dialects of Odessa region [Frazeologicheskiy slovar' russkikh govorov Odesshchiny], Odessa I.I. Mechnikov National University Publishers, Оdessa, 236 p. ISBN 978-617689-365-3.

2. Arefieva, N.G. (2021), Phraseology of Russian resettlement dialects of the South of Ukraine: monograph [Frazeologicheskiy slovar' russkikh govorov Odesshchiny: monografiya], Ie.N. Stepanov (ed.), Odessa I.I. Mechnikov National University, Astroprint Publishing House, Odessa, 352 p. ISBN 978-966-927-773-2.

3. Barannik, L.F. (1969), Vocabulary of Russian dialects functioning in a multilingual environment (on the material of resettlement dialects of the Odessa region, Ukrainian SSR): Synopsis [Leksika russkikh govorov, funktsioniruyushchikh v raznoyazychnom okruzhenii (na materiale pereselencheskikh govorov Odesskoy oblasti USSR): Avtoref. dis. ... kand. filol. nauk], Moscow, 18 p.

4. Barannik, L.F. (1982), “Lexical features of Russian resettlement dialects of the Odessa region”, Russian dialects in Ukraine [“Leksicheskiye osobennosti russkikh pereselencheskikh govorov Odesskoy oblasti”, Russkiye govory na Ukraine], Naukova Dumka Publishing House, Kyiv, pp. 85-98.

5. Barannik, L.F. (2015), Vocabulary of Russian migratory dialects of Odessa region, functioning in a multilingual environment [Leksika russkikh pereselencheskikh govorov Odesskoy oblasti, funktsioniruyushchikh v raznoyazychnom okruzhenii], Odessa I.I. Mechnikov National University Publishers, Odessa, 178 р. ISBN 978-617-689-116-1.

6. Bukatevich, N.I. (1969), “From observations on the word formation of nouns in Russian dialects of the Odessa region”, Meeting on the All-Slavic Linguistic Atlas (Odessa, June 4-7, 1969) [“Iz nablyudeniy nad slovoobrazovaniyem imion sushchestvitel'nykh v russkikh govorakh Odesskoy oblasti”, Soveshchaniye po Obshcheslavyanskomu lingvisticheskomu atlasu (Odessa, 4-7 iyunya 1969 g.)], Moscow, pp. 19-28.

7. Gritsenko, I.D. (1964), Fishing vocabulary of Russian fishermen of the Danube Delta (Dictionary and research): Thesis [Promyslovaya leksika russkikh rybakov del'ty Dunaya (Slovar'i issledovaniya): dis. ... kand. filol. nauk], Leningrad-Kishinev, Vol. 1 (Dictionary), 245 p.; Vol. 2 (Research), 270 p.

8. Demyanova, L.I. (1987), Expressive vocabulary of Russian dialects in a multilingual environment (based on the dialects of the Odessa region, Ukrainian SSR): Synopsis [Ekspressivnaya leksika russkikh govorov v raznoyazychnom okruzhenii (na materiale govorov Odesskoy oblasti USSR): Avtoref. dis. ... kand. filol. nauk: 10.02.01], Odessa, 1987. 16 p.

9. Karpenko, Yu.A. (1982), “Ukrainian-Russian lexical interaction in the dialects of Odessa region”, Vocabulary of the Ukrainian language in its relations with neighboring Slavic and non-Slavic languages: Theses of reports [“Ukrainsko-russkoye leksicheskoye vzaimodeystviye v govorakh Odesshchiny”, Leksyka ukrayins'koyi movy v yiyi zv'yazkakh z susidnimy slov'yans'kymy і neslov'yans'kymy movamy: Tezy dopovidey], Uzhhorod, pp. 42-43.

10. Kolyshkina, N.V. (2013), “Names of food in Russian resettlement dialects of the Odessa region”, Materials of the 2nd Forum of Young Russian Studies Researchers within the framework of the 7th International Festival “The Great Russian Word”, June 4-6, 2013 [“Naimenovaniya pishchi v russkikh pereselencheskikh govorakh Odesskoy oblasti”, Materialy II Foruma molodykh issledovateley-rusistov v ramkakh VII Mezhdunarodnogo festivalya «Velikoye russkoye slovo», 4-6 iyunya 2013 g., Odessa], Odessa, pp. 20-28.

11. Motuzenko, Ye.M. (1987), Sea fishing terminology of the northwestern Black Sea region: Synopsis [Morskaya rybolovetskaya terminologiya severo-zapadnogo Prichernomor'ya: Avtoref. dis. ... kand. filol. nauk: 10.02.01], Odessa, 1987, 24 p.

12. Nelyubova, I.F. (1953), Orel region dialect on the territory of the Izmail region, Ukrainian SSR (dialect of the village of Sergeevka, Tuzly district): Synopsis [Orlovskiy govor na territorii Izmail'skoy oblasti USSR (govor sela Sergeyevki Tuzlovskogo rayona): Avtoref. dis. ... kand. filol. nauk], Stanislav, 18 p.

13. Russian dialects of Odessa region Dictionary: in 2 vol. (2000-2001) [Slovar' russkikh govorov Odesshchiny: v 2 t.], Yu.A. Karpenko, S. Uemura, D.S. Ishchenko, L.F. Barannik (eds.), Odessa I.I. Mechnikov National University, Astroprint Publishing House, Odessa. (SRGO).

14. Dictionary of Russian Folk Dialects (1965-2016) [Slovar' russkikh narodnykh govorov], F.P. Filin, F.P. Sorokoletov, S.A. Myznikov (eds.), Nauka, Moscow; Leningrad, St. Petersburg, Issues 1-41 (SRNG).

15. Stepanov, Le.N. (2019), “Current state of south Russian dialects of Odessa region”, The idiolect of the Russian language personality as a reflection of the linguocultural situation in the Slavic borderlands: collection of reports of the International Sci. forum participants [“Sovremennoye sostoyaniye yuzhnorusskikh pereselencheskikh govorov Odesskoy oblasti”, Idiolekt russkoy yazykovoy lichnosti kak otrazheniye lingvokul'turnoy situatsii v slavyanskompogranich'ye: sb. dokladov uchastnikov Mezhdunarodnogo nauch. foruma], Avers, Bryansk, pp. 42-49. ISBN 978-5-6043491-1-3.

16. Stepanov, Le.N. (2019), “The present functioning of Russian dialects of Odessa region (based on materials from expeditions 2018-2019)”, Russian Studies and Modernity: Collection of articles of the 22th International Scientific Conference, 4-6 October 2019 [“Sovremennoye funktsionirovaniye russkikh govorov Odesskoy oblasti (na materiale ek- speditsiy 2018-2019 gg.)”, Rusistika i sovremennost': sbornik statey XXII Mezhdunarodnoy nauchnoy konferentsii], Astrakhan' State University publishing house, Astrakhan', pp. 109-113. ISBN 978-5-9926-1202-8.

17. Stepanov, Le.N., Bulka, N.V. (2020-2021), “Two groups of pragmatonyms in Russian dialects of Odessa region: lexical-semantic groups 'Flour products' and 'Drinks'”, Slavic readings [“Dve gruppy pragmatonimov v russkikh govorakh Odesskoy oblasti: LSG 'Muchnyye izdeliya' i 'Napitki'”, Slavyanskiye chteniya], Slavic University of Republic of Moldova, Kishinev, vol. 16-17 (22-23), pp. 81-99. ISSN 1857-4580.

18. Tikhomirova, M.S. (1955), South Great Russian dialect on the territory of the Odessa region (the dialect of the village of Bolshoye Ploskoye, Veliko-Mikhaylovka district, Odessa region): Synopsis [Yuzhnovelikorusskiy govor na territorii Odesskoy oblasti (govor sela Bol'shogo Ploskogo Veliko-Mikhaylovskogo rayona Odesskoy oblasti): Avtoref. dis. ... kand. fflol. nauk], Kremenets, 16 p.

19. Usacheva, L.Ya. (1959), On the history of the Kursk dialect in the Odessa region (dialect of the villages of Voznesenka and Vvedenka, Artsyz district): Synopsis [K istorii kurskogo govora na territorii Odesskoy oblasti (govor syol Voznesenki i Vvedenki Artsizskogo rayona): Avtoref. dis. ... kand. fflol. nauk], Kharkov, 16 p.

20. Shvets, A.I. (2007), Verb lexicon of Russian dialects of the Odessa region: Synopsis [Diyeslivna leksyka rosiys'kykh hovirok Odes'koyi oblasti: Avtoref. dys. ... kand. fllol. nauk], Odessa, 2007. 21 p.

21. Shvetsova, N.L. (2007), “Nicknames in Russian isolate dialects of Odessa region (structure and onym formation)”, Mova / Language [“Prozvishcha v russkikh ostrovnykh govorakh Odesshchiny (struktura i onimoobrazovaniye)”, Mova].

Размещено на Allbest.ru

...