Типологія метонімійних відношень у структурі непохідних назв частин тіла

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»

Типологія метонімійних відношень у структурі непохідних назв частин тіла

Пітель В.М.,

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української мови

Пітель В.І.,

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української мови

Анотація

У статті описано типологію одного з видів семантичних зв'язків, які утворюють смислову структуру багатозначних непохідних назв частин тіла, - метонімійні відношення.

Метонімія як тип полісемії виявляється в перенесенні найменувань на основі суміжності (просторової або часової) реалій світу. Вона представлена певними видами зазвичай повторюваних семантичних відношень, на основі яких можна вивести узагальнені формули (моделі) метонімійних зв'язків семем у структурі полісемантів. У семантемах непохідних багатозначних соматизмів виявлено 28 таких метонімійних моделей.

Наявність у слів однієї лексико-семантичної групи в первинному значенні низки однакових ознак (родосема, видосеми) сприяє переносу назв слів цієї групи на суміжні реалії та паралельному виникненню лексико-семантич - них варіантів. Однак появу нових семем детермінують не лише мовні, а й позамовні чинники, тому не всі слова аналізованої групи мають однакові вторинні значення.

Фіксуємо появу ЛСВ за однаковими моделями не тільки в семантичній структурі слів аналізованої групи загалом, а й у межах одного слова (сало 1 - 2, сало 1- 3 (2 модель); сало 2 - 4, сало 3 - 4 (8 модель)), синонімів (лице 1 - 4, писок 1 - 3 (3 модель)).

Спостерігаємо координованість семантичної деривації та схожість утворення не лише окремих лексико-семан-тичних варіантів досліджуваних лексем, а й однакову спрямованість семантичної деривації й залежність похідних значень від основного, тотожність смислової структури в семантемах загалом. Так, полісемантивовна, шерсть і хутро мають по 3 значення, характеризуються ланцюжковою полісемією та аналогічними тематичними моделями, на основі яких розвинулася полісемія (моделі 6, 7).

Дві тематичні моделі - «частина тіла -» інша частина тіла, на (в) якій вона знаходиться», «частина тіла -> продукт харчування, страва, приготовлені з неї» - відзначаються з-поміж інших найвищою продуктивністю. Більшість тематичних моделей мають досить низьку продуктивність. Так, за 17 з них утворено всього по одному ЛСВ. Однак регулярність окремих метонімійних моделей свідчить про повторюваність встановлюваних у свідомості людей відношень між семемами полісемантів, які належать до тематичної сфери «частини тіла».

Ключові слова: соматизм, метонімія, семема, семантема, тематична модель.

Abstract

метонімійний семантичний відношення непохідний

Typology of metonymic relations in the structure of non-derivative names of body parts

Thearticledescribesthetypologyof a kindofsemanticrelationswhichformthenotionalstructureofpolysemantic non-derivativenamesofbodyparts - metonymicrelations.

Metonymyas a typeofpolysemymeanstransferringofnames'sensesduetocontiguity (spatialortemporal) oftheworld'srealia. Itisrepresentedbycertaintypesofusuallyrepetitivesemanticrelations, basedonwhichthegeneralizedformulas (models) ofmetonymicrelationsofsememesinthestructureofpolysemantsarederived. Inthesemantemesofnonderivedpolysemanticsomatisms, 28 ofsuchmetonymicmodelshavebeenidentified.

Thepresenceofseveralidenticalfeaturesintheprimarymeaningofthewordsofone lexical-semantic groupcontributestothetransferofnamesofthewordsofthisgrouptorelatedrealiaandtheparallelemergenceof lexical-semantic variants. However, theappearanceofnewsememesisdeterminednotonlybylinguistic, butalsobyextralinguisticfactors. Thatiswhy, notallwordsoftheanalyzedgrouphavethesamesecondarymeanings.

Theappearanceof lexical-semantic variantsbasedonthesamemodelsisnoticednotonlyinthesemanticstructureofwordsoftheanalyzedgroupas a whole, butalsowithinoneword (salo 1 -2, salo 1 - 3 (2^ndmodel); salo 2 - 4, salo3 - 4 (8^thmodel)), synonyms (face 1 - 4, mugg 1 - 3 (3^rdmodel)).

Weobservethecoordinationofsemanticderivationandsimilarityofformationofnotonlyseparate lexical-semantic variantsofthestudiedsememes, butalsothesamedirectionofsemanticderivation, dependenceofderivedmeaningsonthemainmeaning, andidentityofnotionalstructureinthesemantemesingeneral. Thus, thepolysemantswool, pelage, andfureachhave 3 meanings, arecharacterizedbychainpolysemyandsimilarthematicmodels, basedonwhichthepolysemyhasdeveloped (models 6, 7).

Thetwothematicmodels - «partofthebody ->theotherpartofthebodyon (in) whichitislocated», «partofthebody ->food, dishpreparedfromit» - arenotedamongothersduetothehighestproductiveness. Mostthematicmodelshave a fairlylowproductiveness. Thus, forthe 17 ofthem, onlyone lexical-semantic variantisformed. However, theregularityofcertainmetonymicmodelstestifiestotherecurrenceoftherelationsestablishedinpeople'smindsbetweenthesememesofpolysemantswhichbelongtothethematicsphereofthe «partsofthebody».

Keywords: somatism, metonymy, sememe, semanteme, thematicmodel.

Основна частина

Соматизми як один із найархаїчніших пластів лексики здавна привертали увагу лінгвістів. Цю групу слів вивчали з позиції історії мови (В. Німчук, В. Ткаченко), діалектології (Т. Бердникова, Н. Дяченко), фразеології (Ф. Вакк, А. Дорожівська, І. Валуєва), порівняльного мовознавства (Г. Кривенко), полісемії (М. Скаб, З. Богус), лінгводидактики (Н. Яніцька), етнокультурології (З. Шостюк, А. Дорожівська, Л. Савченко) тощо [1; 2; 4; 5; 6].

Сьогодні в лінгвістиці актуальним є антро-поцентричний підхід до вивчення мовних явищ, згідно з яким мову розглядають крізь призму духовного світу людини, її свідомості. Пізнання світу починається з пізнання себе. Низка дослідників, аналізуючи національну специфіку сома-тизмів, говорять про так званий «соматичний код культури», який виявляє особливості світосприйняття носіїв певної мови [1; 5; 6]. Вивчення полісемії лексем на позначення частин тіла дає багатий матеріал для з'ясування прояву рис національного менталітету в мові, дозволяє зробити певні висновки щодо системності лексики.

Мета представленої розвідки - описати типологію одного з видів семантичних зв'язків, які утворюють смислову структуру багатозначних непохідних назв частин тіла, - метонімійні відношення. Дослідження виконано на матеріалі «Великого тлумачного словника української мови» (121 семантема; 64 семеми, утворених унаслідок метонімійних переносів).

Метонімія як тип полісемії виявляється в перенесенні найменувань на основі відношення суміжності (просторової або часової) між реаліями світу. Вона представлена певними видами зазвичай повторюваних семантичних відношень, на основі яких можна вивести узагальнені формули (моделі) метонімійних зв'язків семем у структурі полісемантів. У семантемах непохідних багатозначних соматизмів виявлено 28 таких метонімійних моделей (тематичні моделі наводимо в порядку спадання їх регулярності):

1. Частина тіла -> інша частина тіла, на (в) якій вона знаходиться. Такий тип дериваційних зв'язків найпродуктивніший, за ним утворено 17% метонімійних значень у семантичній структурі досліджуваних лексем (борода 1 -2, зіниця 1 - 2, карк 1 - 2, стопа¹1 - 2, міздря 1 - 2, коліно 1 - 2, перса (перси) 1 - 2, талія¹1 - 2, утроба 1 -2, хребет 1 - 24). Наприклад: стопа¹- 1 «кінцева нижня частина ноги людини та задньої кінцівки деяких наземних хребетних тварин» -> 2 «одна з двох нижніх кінцівок людини» [3, с. 1199, 625]; утроба - 1 «внутрішня частина живота тіла людини або тварини» -> 2 «живіт, черево взагалі» [3, с. 1309].

2. Частина тіла -> продукт харчування, страва, приготовлені з неї (12, 5%; кендюх 1 - 2, кишка 2 - 3, ковбик 1 - 2, мозок 1 - 4, сало 1 - 2, сало 1 - 3, сичуг 1 - 2, шлунок 1 - 2). Наприклад: сало - 1 «жирове відкладення у тілі живого організму; жир» -> 2 «відокремлений від м'яса підшкірний свинячий жир, що зберігається солоним і вживається сирим, смаженим чи вареним» [3, с. 1096]; сичуг - 1 «один із чотирьох відділів шлунка жуйних тварин, у якому їжа перетравлюється шлунковим соком» -> 2 «фарширований телячий, ягнячий, свинячий і т. ін. шлунок» [3, с. 1127].

3. Частина тіла -> інша частина тіла, яка знаходиться на (в) ній (8%; груди 1 - 2, крижі 1 - 3, лице 1 - 4, писок 1 - 3, скроня 1 - 2): груди - 1 «передня частина тулуба від шиї до живота» -> 2 «молочні залози жінки» [3, с. 199]; скроня -

1 «бокова частина черепа від вуха до лоба» ->

2 «волосся, що росте на цих частинах черепа» [3, с. 1144].

4. Частина тіла -> сировина, отримана

3 неї (8%; вовна 1 - 2, хутро 1 - 2, шерсть 1 - 2, Цифрами позначено порядковий номер семем слів.шкіра 1 - 2, шкура 1 - 2): вовна - 1 «густий волосяний покрив, ссавців, переважно овець і кіз» -> 3 «волосяний покрив, зістрижений або вичесаний із тварин (перев. овець і кіз), з якого виготовляють пряжу» [3, с. 153]; хутро - 1 «волосяний покрив на тілі тварини; шерсть» -> 2 «шкури хутрових звірів, які йдуть на виготовлення одягу; ці шкури як предмет виробництва, торгівлі» [3, с. 1356].

5. Частина тіла -> ця частина тіла в її функціях (6%; голова 1 - 2, рука 1 - 2, серце 1 - 2, язик 1 - 2): язик - 1 «рухливий м'язовий орган у ротовій порожнині хребетних тварин і людини, який допомагає захоплювати, пережовувати й ковтати їжу, визначає її смакові якості» -> 2 «цей самий орган людини, за допомогою якого вона усно передає свої думки, спілкується; орган мовлення» [3, с. 1422].

Фіксуємо утворення за цією моделлю символічного значення, що загалом не є характерним для метонімії. Наприклад: серце - 1 «центральний орган кровоносної системи у вигляді м'язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг (у людини - з боку грудної порожнини)» -> 2 «цей орган людини як символ зосередження почуттів, настроїв, переживань і т. ін.» [3, с. 1117].

6. Частина тіла -> деталь одягу, яка її покриває (6%; вухо (ухо) 1 - 3, груди 1 - 3, лікоть

1 - 2, спина 1 - 2): вухо - 1 «орган слуху й рівноваги в людини та хребетних тварин» -> 3 «бокова частина шапки, що закриває вушну раковину» [3, с. 167]; лікоть - 1 «місце з'єднання плечової кістки з кістками передпліччя, де згинається рука» -> 2 «частина рукава одягу, що облягає місце, де згинається рука» [3, с. 490].

7. Сировина -> інша сировина, яку виготовляють з неї (5%; вовна 2 - 3, шерсть 2 - 3, хутро

2 - 3): шерсть - 2 «волокно з остриженого, вичесаного волосяного покриву тварин» -> 3 «пряжа (нитки), виготовлені з такого волокна» [3, с. 1394]; хутро - 2 «шкури хутрових звірів, які йдуть на виготовлення одягу; ці шкури як предмет виробництва, торгівлі» -> 3 «вичинена шкіра хутрового звіра» [3, с. 1356].

8. Продукт харчування -> інший продукт харчування, приготовлений із нього (3%; сало

2 - 4, сало 3 - 4): сало - 2 «відокремлений від м'яса підшкірний свинячий жир, що зберігається солоним і вживається сирим, смаженим чи вареним» -> 4 «розтоплений тваринний жир (перев. свинячий)» [3, с. 1096].

9. Частина тіла -> людина, дії якої пов'язані

3 нею (3%; вухо (ухо) 1 - 2, рот 1 - 2): вухо - 1 «орган слуху й рівноваги в людини та хребетних тварин» -> 2 «про людину, яка прислухається до чужих розмов, щоб передати їх комусь; шпигун» [3, с. 167].

10. Частина тіла -> здібності, здатність, пов'язані з нею (3%; мозок 1 - 2, око¹1 - 2): мозок - 1 «центральний відділ нервової системи людини і тварини - речовина, що заповнює череп

1 канал хребта» -> 2 «розум, розумові здібності» [3, с. 167].

11. Частина тіла -> процес, дія, пов'язані з нею (3%; мозоль (мозоля) 1 - 2, сльоза 1 - 2): сльоза -1 «безбарвна прозора солонувата рідина, яку виділяють розміщені в очній ямці залози при деяких фізіологічних або психічних станах (при подразненні, болю або сильних душевних переживаннях і т. ін.)» -> 2 «плач, ридання» [3, с. 1151].

12. Частина тіла -> інша частина тіла, яка знаходиться біля неї (1,5%): пелька -1 «рот» ->

2 «глотка» [3, с. 714].

13. Частина тіла -> предмет гри, виготовлений з неї (1,5%): кість - 1 «окрема складова частина кістяка хребетних тварин і людини» -> 2 «гральні кубики або пластинки (з кості чи іншого матеріалу), на гранях яких вирізано цифри, вічка» [3, с. 431].

14. Частина тіла -> аксесуар, виготовлений з неї (1,5%): мошонка - 1 «м'язо-шкіря - ний мішечок, де містяться чоловічі статеві залози - яєчка» -> 2 «гаманець, капшук із такого мішечка» [3, с. 542-543].

15. Частина тіла -> одяг, виготовлений

3 неї (1,5%): хутро - 1 «хутро» -> 3 «шуба» [3, с. 1336].

16. Частина тіла -> музичний або сигнальний інструмент, виготовлений з неї (1,5%): ріг - 1 «на голові деяких ссавців - твердий кістковий наріст, що звужується до кінця» -> 3 «виготовлений з кісткової речовини духовий музичний або сигнальний інструмент, який має форму вигнутої труби з розширеним кінцем і видає звуки одного тону» [3, с. 1033].

17. Частина тіла -> потреби, пов'язані з нею (1,5%): шлунок - 1 «орган травлення людини, хребетних та більшості безхребетних тварин, що являє собою розширену частину травного тракту» -> 3 «про фізіологічну потребу людину в їжі» [3, с. 1400].

18. Частина тіла -> міра, яка дорівнює її довжині (1,5%): лікоть - 1 «місце з'єднання плечової кістки з кістками передпліччя, де згинається рука» -> 3 «старовинна міра довжини, приблизно з пів метра» [3, с. 490].

19. Частина тіла -> людина як виконавець дії, пов'язаної з цією частиною тіла (1,5%): рот - 1 «порожнина між верхньою і нижньою щелепами з отвором у нижній частині обличчя» -> 3 «кожна окрема людина (при розподілі витрат, харчових запасів і т. ін.); їдець» [3, с. 1087].

20. Частина тіла -> комбінація зі складених докупи цих частин тіла (1,5%): пучка - 1 «кінчик пальця руки» -> 2 «три пальці руки (великий, вказівний і середній) складені кінчиками разом» [3, с. 1007].

21. Комбінація зі складених докупи частин тіла -> кількість чого-небудь, що можна взяти за допомогою цієї комбінації (1,5%): пучка -

2 «три пальці руки (великий, вказівний і середній) складені кінчиками разом» -> 3 «така кількість чого-небудь (перев. сипкого), яку можна взяти трьома (рідше - двома) складеними пальцями руки; щіпка» [3, с. 1007].

22. Знаряддя -> символ діяльності, пов'язаної з цим знаряддям (1,5%): перо - 2 «знаряддя для написання чорнилом, тушшю і т. ін., що має форму зігнутої металевої пластинки із загостреним і розщепленим кінцем» -> 3 «уживається як символ письменницького хисту або літературної діяльності кого-небудь» [3, с. 754].

23. Орган як знаряддя діяльності -> почерк, пов'язаний з ним (1,5%): рука - 2 «кожна

3 верхніх кінцівок людини як знаряддя діяльності, праці» -> 3 «манера писання, почерк» [3, с. 1089].

24. Орган як знаряддя діяльності -> люди, які здійснюють цю діяльність (1,5%): рука - 2 «кожна з верхніх кінцівок людини як знаряддя діяльності, праці» -> 4 «робоча сила, робітники» [3, с. 1089].

25. Дія -> почуття, які зумовлюють цю дію (1,5%): сльоза - 2 «плач, ридання» -> 3 «горе, страждання» [3, с. 1151].

26. Мова -> її носії (1,5%): язик - 3 «заст. Мова (у 2 знач.); сукупність довільно відтворюваних загальноприйнятих у межах даного суспільства звукових знаків для об'єктивно існуючих явищ і понять, а також загальноприйнятих правил їх комбінування у процесі вираженні думок» -> 4 «заст. Народ, народність» [3, с. 534; 1422].

27. Орган мовлення -> людина, дії якої пов'язані з ним (1,5%): язик - 2 «цей самий орган людини, за допомогою якого вона усно передає свої думки, спілкується; орган мовлення» -> 5 «полонений, від якого можна дістати потрібні відомості» [3, с. 1422].

28. Сировина -> тканина, виготовлена з неї (1,5%): шерсть - 3 «пряжа (нитки), виготовлені

3 такого волокна» -> 4 «тканина з цієї пряжі» [3, с. 1394].

Отже, наявність у слів однієї лексико-семан-тичної групи в первинному значенні низки однакових ознак (родосема, видосеми) сприяє переносу назв слів цієї групи на суміжні реалії та паралельному виникненню лексико-семантичних варіантів. Однак виникнення нових семем детермінують не тільки мовні, а й позамовні чинники, тому не всі слова аналізованої групи мають однакові вторинні семеми.

Фіксуємо появу ЛСВ за однаковими моделями не лише в семантичній структурі слів аналізованої групи загалом, а й у межах одного слова (сало 1 - 2, сало 1- 3 (2 модель); сало 2 - 4, сало 3 -

4 (8 модель)), синонімів (лице 1 - 4, писок 1 - 3 (3 модель)).

Спостерігаємо координованість семантичної деривації та схожість утворення не тільки окремих лексико-семантичних варіантів досліджуваних лексем, а й однакову спрямованість семантичної деривації й залежність похідних значень від основного, тотожність смислової структури в семантемах загалом. Так, полісемантивовна, шерсть і хутро мають по 3 значення, характеризуються ланцюжковою полісемією та аналогічними тематичними моделями, на основі яких розвинулася полісемія (моделі 6, 7).

Дві тематичні моделі - «частина тіла -> інша частина тіла, на (в) якій вона знаходиться», «частина тіла -> продукт харчування, страва, приготовлені з неї» - відзначаються з-поміж інших найвищою продуктивністю. Більшість тематичних моделей мають досить низьку продуктивність. Так, за 17 з них утворено всього по одному ЛСВ. Однак регулярність окремих мето-німійних моделей свідчить про повторюваність встановлюваних у свідомості людей відношень між семемамиполісемантів, які належать до тематичної сфери «частини тіла».

Перспективи подальших досліджень полягають у вивченні інших видів семантичних відношень (метафора, гіпо-гіперонімія) у структурі непохідних полісемічних соматизмів.

Список використаних джерел

1. Дорожівська А. До питання про етнокультурну специфіку англійських фразеологізмів з соматичним компонентом (на матеріалі лексикографічних джерел). Науковий простір: актуальні питання, досягнення та інновації: матеріали конференції МЦНД. Харків, 2020. С. 43-45.

2. Валуєва І.В. Порівняльне дослідження фразеологічних одиниць із зоосемічним компонентом у пара-дигматиці та синтагматиці (на матеріалі англомовних текстів ХХ ст.): автореф. дис…. канд. філол. наук: 10.02.17. Одеса, 1996. 15 с.

3. Великий тлумачний словник української мови / уклад. і гол. ред. В. Бусел. Київ; Ірпінь: ВтФ «Перун», 2003. 1440 с.

4. Кривенко Г Л. Зоосемізми в англійській та українській мовах: семантико-когнітивний і функціонально-прагматичний аспекти: автореф. дис…. канд. філол. наук: 10.02.17. Київ, 2006. 20 с.

5. Савченко Л.В. Феномен етнокодів духовної культури у фразеології української мови: етимологічний та етнолінгвістичний аспекти. Сімферополь: Доля, 2013. 600 с.

6. Шостюк З.В. Роль соматичної лексики в пізнанні мовної картини світу (на прикладі творчості Дмитра Павличка). Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічна». Острог: Вид-во НаУОА, 2017.

Размещено на Allbest.ru