Номінальний стиль у німецькомовній технічній літературі

Candidate of Philological Sciences, Associate Professor Head of the Department of Translation and Foreign Languages Kherson National Technical University (Kherson, Ukraine)

Виклад основного матеріалу

За О. О. Селівановою, текст - це інформаційна структура, одна з форм мисленнєво-мовленнєвої діяльності людини, що слугує засобом комунікації і реалізується в єдиній системі мовних форм (Селіванова, 2004: 32).

І.Гальперін визначає текст як твір мовленнєво-творчого процесу, що характеризується завершеністю, виступає як письмовий документ, літературно оброблений відповідно до типу цього документа, твір, що складається з назви (заголовка) і низки особливих одиниць (надфразових єдностей), об'єднаних різними типами лексичного, граматичного, логічного, стилістичного зв'язку, має певну цілеспрямованість і прагматичну установку (Гальперін, 1981: 32).

За дефініцією А. Орлова, текст можна визначити як особливу комунікативну одиницю, організовану послідовність речень, у яких, відповідно до цільової установки автора, розкривається зміст теми або ідеї шляхом лінійного розгортання її з тематичного ядра (Орлов, 1990: 63).

Таким чином, текст - це словесно втілений засіб комунікації, видів якого може бути велике розмаїття.

У свою чергу, фаховий текст - це інструмент та результат мовленнєво-комунікативної та й спеціалізованої суспільно-продуктивної діяльності, що являє собою структурно-функціональну єдність та складається із завершеної кількості упорядкованих прагматично, семантично та синтаксично когерентних речень (текстем) або їхніх еквівалентів, які у вигляді мовних знаків відповідають висловленням у свідомості людини й об'єктам реальної дійсності (Корунець, 2008: 29).

Необхідно мати на увазі, що поняття наукового тексту з якої-небудь галузі науки або техніки не є чимось єдиним, а поділяється на низку різновидів. Загальною рисою для всіх цих різновидів є наявність термінів, а відмінною - морфологічне та синтаксичне оформлення тексту.

З цієї точки зору слід розрізняти текст загальної енциклопедії, текст науково-технічного довідника, текст підручника, який значною мірою збігається за стилем з текстом енциклопедії чи довідника, науково-популярний текст чи статтю з певної галузі науки і техніки та текст із науково-технічного журналу чи монографії тощо (Корунець, 2008: 29).

При чому науково-технічний текст характеризується як загальними властивостями текстів, зокрема послідовністю мовних знаків, лінійним характером структури, смисловою (семантичною) зв'язністю і змістовою цілісністю (завершеністю), так і своїми, типовими лише для нього, як то точність і стислість вираження думки, сувора логічна послідовність та повнота висловлення, когнітивність, інформаційна насиченість.

Отже, науково-технічні тексти мають цілу низку властивих ним мовних особливостей, зумовлених цими загальними характеристиками.

Найбільш типовою лексичною ознакою науково-технічної літератури є насиченість тексту термінами і термінологічними словосполученнями, а також наявність певних лексичних конструкцій і скорочень. У такій літературі особливе місце посідають тексти, орієнтовані не стільки на носіїв певної мови, скільки на представників певної професійної групи з нетиповими екстралінгвістичними знаннями (Карабан, 2001: 122-124).

Науково-технічним текстам притаманні наступні загальні риси, а саме: логічність, чіткість, структурованість, аргументованість, доказовість, безособовість, стандартизованість. Саме цим зумовлено специфічний характер мовних засобів, типових для цього виду літератури.

Серед функціональних, саме мовних, особливостей німецькомовних науково-технічних текстів можна виокремити:

- використання галузевої термінології, наприклад, Halterung des optischen Laufwerks - консоль оптичного дисковода; Gefrierkapazitdt - потужність морозильної камери;

-використання таких граматичних категорій дієслова способу, часу, стану, а саме: Prasens, Passiv (пасивний стан), Indikativ (дійсний спосіб);

-номінальний стиль (наприклад, Erhohung (підвищення) замість sich erhohen (підвищуватися));

- використання іменників переважно в однині. Іменники використовуються, як правило, з означеним артиклем, наприклад, Wenn die Raum- temperatur,wo das Gerdt aufgestellt ist, unter +19C fdllt, schaltet sich automatisch die Betriebsoption fur niedere Raumtemperaturen ein.

- використання номінальних обставин, наприклад, im Bereich von (в діапазоні від), unter Einsatz von (з використанням…),unter Berucksichtigung von (при врахуванні…)тощо;

-домінування головних речень. Підрядні речення замінюються інфінітивами і поширеними означеннями;

- найбільш поширеними типами підрядних речень є: відносні підрядні, умовні підрядні речення (як правило, без вступного союзу wenn, а з відмінюваним дієсловом на початку речення), підрядні речення причини з союзом da, пропорційні речення je ... desto, підрядні речення мети і наслідку, а також інфінітивні групи um ... zu) (Schade, 2005: 47-48).

До науково-технічної літератури належать такі види текстів:

• власне науково-технічна література, тобто, монографії, збірники та статті з різних проблем науки і техніки;

• навчальна науково-технічна література (підручники, довідники та ін.);

• науково-популярна література з різних галузей техніки;

• технічна і супровідна документація;

• технічна реклама, патенти (Карабан, 2001: 129).

Кожен з цих видів науково-технічної літератури має як спільні загальні риси, так і свої власні, типові лише для них як мовні, так і структурні, змістовні тощо, характеристики.

Наше дослідження спрямоване на аналіз передусім способів реалізації номінального стилю такого типу фахових текстів, як технічна інструкція.

Залежно від призначення інструкція або керівництво з експлуатації, використання або обслуговування є частиною післяпродажної документації, цільовою групою якої є кінцевий споживач або користувач.

Такі тексти містять у собі ознаки як фахових текстів вузькогалузевого спрямування (для надання більш детальної та професійної інформації), так і науково-популярних текстів з відтінком директивності та рекомендаційності, типовим для текстів офіційно-ділового стилю (Подвойська, Гончарова-Ільїна, 2021: 4).

Спираючись на узагальнену типологічну класифікацію фахових текстів Р. Глезер, ми визначили, що технічна інструкція належить до текстів зовнішньофахової комунікації, тобто таких текстів, рівень складності яких орієнтований на реципієнтів - нефахівців. Функція текстів зовнішньофахової комунікації полягає у поданні інформативного матеріалу у спрощеному вигляді на принципах вікової психології та адаптації змісту до рівня розвитку цільової аудиторії.

У ході дослідження ми виокремили наступні мовні особливості німецькомовних інструкцій, а саме: номінальний стиль; стандартизовані словосполучення; широке використання модальних дієслів та пасивних конструкцій; використання поширених та непоширених означень; наявність підрядних речень; засоби міжфразового зв'язку.

Отже, однією з основних ознак науково-технічної літератури є використання номінального стилю.

Відповідно до визначення С.В. Євтєєва, «під номінальним стилем (der Nominalstil) розуміється більш частотне вживання у мові іменників, у тому числі віддієслівних іменників, складних слів, сталих дієслівно-іменних словосполучень (in Betracht ziehen замість betrachten), неузгоджених означень у Genitiv, поширених та прийменникових означень. Завдяки цьому досягається економія мовних засобів, більш концентрована передача інформації, висока термінологічність» (Євтєєв, 2016: 25).

Номінальний стиль широко використовується у текстах наукового та офіційно-ділового стилю, а також у фахових текстах різних спрямувань (науково-технічних, юридичних, медичних).

Це пов'язано з тим, що номінальний стиль є багатофункціональним, тобто номінативні структури виконують низку функцій, які задовольняють вимоги до лексичного, граматичного та стилістичного оформлення фахових текстів, зокрема: зосередження уваги на фактах; безособовість; статичність; мовна економія; компенсація відсутніх у мові дієслівних форм.

На думку Х. Еггерса, характерними рисами номінального стилю є (Зеленецкий, Новожилова, 2003: 59):

1. Накопичення інформації з найменшими затратами простору.

2. Розширення номінальних груп.

3. Усічення речень та скорочення форми вираження структури речення.

Основні ознаки номінального стилю у фахових текстах:

1. Превалювання простих або похідних іменників, композитів чи синтаксичних стягнень часто з прикметниками та дієприкметниками у функції узгодженого означення;

2. Носієм основного змістовного навантаження є іменник, у той час як дієслово частково втрачає своє лексичне значення, тобто десемантизується;

3. Опис процесів та явищ за допомогою віддієслівних іменників, субстантивованих інфінітивів та дієприкметників, які замінюють дієслова в особових формах, що зумовлює дистанціювання суб'єкта та концентрацію уваги на процесах (Міщенко, 2013: 76).

Слід зазначити, що при цьому за рахунок концентрації семантики та модальності гіпотетичного присудка в одному слові - іменнику - досягається прозорість внутрішньої форми і семантики терміна (Міщенко, 2013: 76).

Мовні явища, що беруть участь у формуванні номінального стилю, характеризуються здатністю до інформаційної компресії. Стиснення інформації відбувається внаслідок вилучення:

- її динамічного компонента: номіналізація дієслів та дієслівних словосполучень {scha^ffe^ - Schaffung; in Anspruch nehmen - InanspruchnahmeЎў, виключно граматичне вживання дієслів;

- синтаксичних зв'язків, що передають денотативно складну ситуацію, зокрема номіналізація підрядних речень.

У свою чергу, номіналізація (субстантивація) являє собою один з видів морфолого-синтаксичного словотвору, при якому відбувається перехід будь-якої частини мови в іменник з усіма його ознаками (морфологічними та синтаксичними).

Субстантивація, в словнику лінгвістичних термінів О. А. Ахманової, трактується як процес переходу в розряд іменників з іншої частини мови внаслідок набутої здатності безпосередньо вказувати на предмет (Ахманова, 1969: 301).

На думку Л. В. Каушанської «сутність процесу субстантивації полягає в переосмисленні категоріального значення вільних слів в значення предметності, тому субстантивацію частини мови можна розглядати як граматико-семантичний спосіб словотвору. Зміна категоріального значення слова, а також перехід з однієї частини мови в іншу викликає зміну граматичних категорій.

У процесі субстантивації продукуюче слово (або його будь-яка форма) обов'язково набуває граматичних категорій іменника, тобто категорії роду, числа, відмінка» (Каушанська, 2013: 323).

Явище номіналізації - це процес, покликаний збільшити номінативні елементи за рахунок зменшення дієслівних елементів (або ж функцій). Перетворення, охоплені номіналізацією, стають базисом для продукування статичної (нединамічної) семантики при паралельному зменшенні динамічної семантики мовних елементів вихідного тексту (Кузьміна, 2004: 15).

Загалом, у німецькій мові субстантивації підлягають:

а) дієслово;

б) прикметник;

в) Partizip I, Partizip II;

г) прислівник;

д) числівник;

е) займенник;

є) прийменник;

ж) сполучник;

з) частка.

Слід зазначити, що для німецькомовних технічних текстів характерною є субстантивація переважно дієслів, у складі якої слід розрізняти два основних види:

а)субстантивація з відтинанням дієслівного фінального елемента -en, що часто супроводжується зміною кореневого голосного чи іншими морфонологічними змінами твірного дієслова;

abschliefien - замикати, AbschluB - замикання

б)субстантивація інфінітива

liefern ^ das Liefern = постачати - постачання (Сахарчук, 1987: 39).

В. Флеміг виокремлює наступні типи номіналі- зації (Зеленецкий, Новожилова, 2003: 172):

1. Субстантивація дієслова. Наприклад: Nach- dem das Gerat aufgestellt wird - Nach dem Aufstel- len des Gerates; Nachdem diese Temperatur erreicht wird; - Nach dem Erreichen dieser Temperatur; Bevor die frischen Lebensmittel in das Gefrierfach eingelegt werden - Vor dem Einlegen derfr^sche^ Lebensmittel in das GeJHerfach; Nachdem der Gefr~ierraum geschlos- sen wird - Nach dem Schliefien des Gefrierraumes.

2. Перетворення дієслова на дієприслівник, що часто супроводжується перетворенням підрядного означального на просте або поширене означення.

Наприклад: Der Stromverbrauch redu- ziert - der reduzierte Stromverbrauch; Losungsmit- tel, die die Kunststoffe schddigen - die kunststoff- schadigende Losungsmittel; Eine Reparatur, die unsachgemafi durchgefUhrt wurde - Eine unsachge- maft durchgefUhrte Reparatur; die Substanzen, die denSchaumfdrdern-dieschaumfdrderndeSub- stanzen; die Ausstattung, die gewechselt wurde - die gewechselte Ausstattung.

3. Вилучення дієслова. Наприклад: d^e Ser- vicezentren, die sich in Suddeutschland befinden - die Servicezentren in Suddeutschland.

В основі процесу номіналізації лежать можливості різноманітних мовних аспектів:

1. Лексичного - вживання складних частин мови з семою іменника: іменників (Wasserfilter- modul), прикметників (gesundheitsschadlich), дієприслівників (explosionsgefahrdet);

2. Словотвірного:

-деривація (Uber+hitz+ung; ein+wand+fei - einwandfrei;),

-словоскладання (Medien+karten+lese+gerat - Medienkartenlesegerat; saure+haltig - saurehaltig),

- конверсія (trennen - das Trennen; vorge- hen - Vorgang; frieren - die gefrorenen Lebensmit- tel), номіналізація (in Kraft treten - das I'nkrafttre- ten) під час утворення іменних частин мови;

3. Граматико-морфологічного: через використання:

-родового відмінка (das Drucken der Taster der Leistungsanderung);

-прийменникових словосполучень (Angaben

Uber das max. GefriervermOgen nach aktueller Norm finden Sie …).

4. Граматико-синтаксичного: через використання:

Т» поширених означень (den und sich im Betrieb befindlichen Staubsauger; das Verwenden von allgemein zuganglichen antielektro- statischen Mitteln);

-словосполучень «іменник + функціональне дієслово» (sich im Betrieb befinden, zur Verfugung stehen);

- вилучення складнопідрядних речень (Staub- sauger vorsichtig uber Schwellen undandere Uneben- heiten fUhren, damit nicht ubermafiige Wasserwellen im Wasserbehalter entstehen. - Zur Vermeidung der Entstehung der nicht ubermafiigen Wasserwellen im

Wasserbehalter fuhren Sie Staubsauger vorsichtig uber Schwellen und andere Unebenheiten)

Проаналізувавши текстовий матеріал німець- комовних інструкцій з експлуатації, було визначено, що номінальний стиль в науково-технічних текстах, а саме в текстах технічних інструкцій, найчастіше реалізується за використання таких мовних засобів та способів, як:

1) терміни - складні слова:

Auf keinen Fall darf das Gerat an elektroni- sche Energiesparstecker (z.B. Ecoboy; Sava Plug) und an Wechselrichter, die Gleichstrom in 230 V Wechselstrom umwandeln, angeschlossen werden (z.B. Solaranlagen, Schiffsstromnetze) (Bosch, 2011: 7).

У жодному разі не можна підключати побутовий прилад до електронних енергозберігаючих штекерів або інверторів, які перетворюють постійний струм на змінний з напругою 230 В (наприклад, сонячні батареї, суднові електричніустановки) (Bosch, 2011: 67).

Даний приклад свідчить про широке використання термінів-іменників-складних слів у текстах технічних інструкцій. Це пояснюється тим, що поєднання в одній лексемі декількох основ сприяє стислості та чіткості висловлювань.

2) субстантивовані інфінітиви:

Das Gerat eignet sich

• zum KUhlen und Gefrieren von Lebensmitteln,

• zur Eisbereitung (Bosch, 2011: 4).

• Побутовий прилад призначений

• для охолодження та заморожування продуктів харчування,

• для приготування харчового льоду (Bosch, 2011: 64).

Аналізуючи це речення, ми бачимо, що суб- стантивовані інфінітиви у тестах технічних інструкцій позначають стан або процес дії і в множині не вживаються. Вони виконують функцію статичності, тобто зумовлюють сприйняття явищ та дій у статиці, що дає нам можливість зосередитися на фактах.

3) використання родового відмінка:

Die Klinke zur Befestigung des Deckels des Moduls des SAFBAG-Beutels mit Korb losen und den Korb ausschwenken (Zelmer, 2013: 73). - Звільніть зачіп, який фіксує пилозбірник SAFBAG, та відхиліть корпус пилозбірника (Zelmer, 2013: 35).

Вищенаведене речення дає нам можливість констатувати, що поєднання термінів за допомогою родового відмінка зумовлене вимогою до послідовного викладу змісту та економного використання мовних засобів у текстах технічних інструкцій.

4) дієслівна / предикативна основа + суфікс -ung:

Bei &berhitzungЃCz.B.durchAbdeckeneinerLuf~ toffnung, schaltet der Haartrockner automatisch ab und nach wenigen Minuten wieder ein (PHD5714, 2009: 2). - У разі перегріву, напр., в результаті заблокованого отвору для повітря, фен автоматично вимикається й вмикається знов^у через декілька хвилин (PHD5714, 2009: 36).

Дана словотворча модель несе основне семан- тико-синтаксичне і комунікативне смислове навантаження, надаючи образу процесу, що становить категоріальне лексико-граматичне значення дієслова, категоріально-граматичне значення іменника. Це зумовлює зосередження уваги читача на конкретному процесі, про який іде мова у реченні.

5) «прийменник + іменник»:

DrUckenSieunterVerwendungeinesKunststoff-

stiftsdasoptischeLaufwerkdurchdieSchrauben- bohrung, um die Baugruppe des optischen Laufwerks zu entriegeln (Inspiron, 2021: 12). - За допомогою пластмасової палички натисніть на оптичний дисковод через отвір для гвинта, щоб вийняти його (Inspiron, 2021: 12).

Як видно з прикладу, словосполучення «прийменник + іменник» виконує функцію зв^?язності, цілісності та водночас стислості висловлювання.

6) «іменник + функціональне дієслово»:

Bei Storungen raten wir, Kontakt mit Service aufzunehmen (Zelmer, 2013: 69). - У разі виникнення несправностей рекомендуємо звернутися до спеціалізованого сервісного пункту (Zelmer, 2013: 31).

Дана конструкція надає реченню безособо- вості, оскільки носієм ключового, смислового значення є іменник, а дієслово при цьому виконує другорядну роль, тобто втрачає своє семантичне значення.

7) використання поширених означень:

BevorSieArbeitenimlnnerendesComputersaus- fUhren, lesen Sie zundchst die im Lieferumfang des Computers enthaltenen Sicherheitshinweise. - Перед початком роботи з внутрішніми компонентами комп'ютера ознайомтесь з інформацією з техніки безпеки, що додається до комп'ютера (Inspi- ron, 2021: 17).

Die folgende Tabelle entMlt die Farbcodierung der Antennenkabel fUr alle von Ihrem Computer unterstUtzten Wireless-Karten. - У нижче наведеній таблиці описується схема кольорів антенних кабелів плати бездротової мережі, яку підтримує комп'ютер (Inspiron, 2021: 20).

Розглянувши структуру вищенаведених речень, ми дійшли висновку, що використання поширених означень дозволяє скоротити обсяг висловлювання за допомогою уникнення підрядних означальних речень, що дозволяє наочно та швидко сприймати інформацію у повному обсязі.

Висновки

Таким чином, на основі проведеного нами дослідження можна сформувати наступні висновки:

1. Номінальний стиль є визначальною рисою мови німецькомовної технічної документації, оскільки він забезпечує стислість, лаконічність та безособовість тексту, а також є засобом передачі основного змісту в категоричній та незаперечній формі, що у свою чергу є основною вимогою до науково-технічних текстів.

2. Номінальний стиль характеризується процесом номіналізації (субстантивації) мовних одиниць тексту. Зокрема, було встановлено, що для німецькомовних технічних текстів характерною є переважно субстантивація дієслів двох різновидів: а)субстантивація, що супроводжується зміною кореневого голосного чи іншими морфонологічними змінами твірного дієслова; б)субстантивація інфінітива.

У німецькомовних інструкціях з експлуатації найбільш поширеним є вживання таких номінальних конструкцій: терміни - складні слова; субстантивовані інфінітиви; терміни, що утворюються за допомогою поєднання дієслівної / предикативної основи та суфікса -ung; використання словосполучень типу «іменник + функціональне дієслово» та «прийменник + іменник»; використання родового відмінка; використання поширених означень.

Перспективою подальших досліджень є аналіз перекладацьких трансформацій, які використовуються під час перекладу технічної документації з метою подолання мовних труднощів, пов'язаних з відмінними способами вираження номінального стилю в німецькій та українській мовах.

Список використаних джерел