Особливості фреймової інтерпретації при перекладі художнього тексту (на матеріалі української та кримськотатарської мов)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості фреймової інтерпретації при перекладі художнього тексту (на матеріалі української та кримськотатарської мов)

Аліна Бондаренко, здобувач КНУ імені Тараса Шевченка, м. Київ

Стаття розкриває зміст і структуру поняття «фрейм» у сучасній лінгвістичній науці, а також окреслює основні підходи до класифікації фрейму у перекладознавстві, як ефективного інструменту для пояснення процесу перекладу. У нашому науковому доробку ця класифікація застосовується для аналізу художнього твору М. Матіос «Армагедон уже відбувся» у кримськотатарському перекладі Ш. Саті, що було опубліковано у збірнику «Кримський інжир» (2019 року). У статті вперше досліджено особливі умови формування статичного та динамічного фреймів, продемонстровано переваги використання фреймового перекладу задля збереження ментальних образів, задуманих автором, з мінімальним їх викривленням.

Ключові слова: фрейм, когнітивна одиниця, інтерпретація, ситуативний відповідник, динаміка, статика.

Сьогодні у перекладознавстві широко застосовуються дані та здобутки когнітивної науки про закономірності отримання, розподілу, структурування інформації та перетворення її на знання, а також представлення знань у вигляді концептів, фреймів, скриптів, сценаріїв та інших схем, що змусило науковців по-новому поглянути на перекладацьку діяльність. Нині чітко простежується тенденція переходу від лінгвістичних основ перекладу на новий рівень аналізу та моделювання, що створює ширші можливості розгляду специфіки мислення перекладача та створення теоретичних конструктів на основі когнітивного складника перекладацького процесу. Таким чином, триває становлення когнітивного перекладознавства, в основу якого покладений фрейм. У сучасних дослідженнях щодо проблематики роботи людського мислення, тобто когнітології, переклад сприймається як певна послідовність розумових операцій, виконуваних когнітив- ною системою перекладача, реалізація його когнітивного ресурсу [4, с. 56]. Центром наукового інтересу стає процес перекладу, у якому перекладач, носій певної культури, приймає і передає моделі, створені носієм іншої культури.

Метою статті є демонстрація актуальності фреймової інтерпретації художнього тексту з української кримськотатарською мовою для вирішення проблем, що виникають при перекладі ментальних образів, відображених у культурно-маркованій лексиці вихідного твору, у процесі перекладі на іншу мову в іншому культурному середовищі.

Актуальність цієї наукової розвідки визначається спрямованістю сучасних перекладознавчих досліджень на когнітивний аспект перекладу, а також загальною невивченістю теми фреймового перекладу у кримськотатарській мові.

Виклад основного матеріалу

Термін «frame» з англійської - «рамка», «каркас». Поняття «фрейм» ввів у 1974 р. американський вчений М. Мінський, який досліджував проблеми штучного інтелекту і способи подання знань у комп'ютері. В основу теорії фреймів покладено гіпотезу про те, що знання про світ складається зі структурних осередків, тобто певних сценаріїв з фіксованим набором стереотипних ситуацій - фреймів.

У лінгвістиці термін «фрейм» вперше був використаний у 1980-х роках Ч. Філлмором у рамках фреймової семантики для визначення системи понять мови, розуміння і вживання якої ґрунтується на сукупності людських знань і досвіду у певний період часу. Фрейм Ч. Філлмора є семантичною схемою світу, елементи якого описуються певними лексичними одиницями. Таких схем-фреймів утворюється величезна кількість залежно від культурних традицій, галузі людської діяльності, конкретних ситуацій, мотивацій того, хто говорить тощо [9, с. 55].

Фрейми дають можливість протиставляти матеріал двох мов, оскільки фреймовий підхід передбачає аналіз багатьох факторів, серед яких соціальні, психологічні, культурологічні, що впливають на наповнення фрейму [8, с. 397]. фрейм переклад ментальний

Поняття фрейму також стало ефективним інструментом для пояснення процесу перекладу та втілило в життя когнітивне перекладознавство - міждисциплінарне дослідження XXI ст., що перетинається з когнітивною лінгвістикою, когнітивною психологією та дослідженнями перекладу [10, с. 67].

Учені запропонували різні варіанти класифікації фреймів, що можуть застосовуватися при перекладі художнього тексту. Так, наприклад, за типом інформації, яку репрезентує фрейм, В. Хайруллін виділяє два типи фреймів: когнітивно-семантичні, що відображають специфічні структури мислення, і культуральні, що активуються за появи інформації про особливі елементи культури (реалій), що дозволяє виявити зв'язок культурологічних і когнітивних чинників у перекладі [11, с. 10]. Культурно-когнітивну складову поняття фрейм також виділяє в своїх роботах Д. Лі [13, с. 9].

Окрім того, науковець І. Ремхе поділяє усі фрейми на ситуативні та концептуальні. На думку дослідниці, концептуальний фрейм є пев- ною базою для накопичення як знань про світ в цілому, так і знань, що мають відношення до окремої спільноти, що є реципієнтом тексту перекладу. Це знання, що дозволяють розуміти та інтерпретувати тексти на основі уявлень про явища, події та поведінку, властиву певному суспільству [6, с. 94]. Як зауважив Ч. Філлмор, концептуальний фрейм - це цілий набір асоціацій та інформації, що активується одним словом [9, с. 59]. Концептуальний фрейм дозволяє перекладачеві додумати або здогадатися про значення слова і всього контексту за допомогою асоціативного поняттєвого ряду, що викликається у свідомості. Водночас, ситуативний фрейм у перекладі представляється як структура знань, які репрезентують переважно денотативні реалії [6, с. 95]. У такому випадку слово в тексті оригіналу провокує виникнення низки образів, пов'язаних із реальною ситуацією його використання, включаючи об'єкти, дії з цими об'єктами, учасників дії та ін. Тобто така сукупність елементів відноситься до певної ситуації, взятої з людського досвіду, і є необхідною для розуміння обраного контексту і передачі його на мову перекладу.

Ідея поділу фреймів використовується у когнітивній семантиці М. Болдирєва. На основі розрізнення знань мовного і немовного характеру дослідник виокремлює ситуаційний і класифікаційний типи фреймів [1, с. 65]. Особливу увагу на такій двосторонній сутності фрейму зосереджував також М. Гарбовський, однак класифікаційний фрейм він називає статичним, а ситуаційний - динамічним. Так, статичний фрейм постає «системою знань про ту чи іншу прецедентну або типову ситуацію реальної дійсності, яка склалася у свідомості перекладача на основі попереднього досвіду» [2, с. 525], тоді як динамічний фрейм «виникає у свідомості індивіда під впливом тих чи інших подразників, які активізують наявну у нього систему знань» [2, с. 525].

Цей поділ обумовлений тим, що в будь-якому пізнавальному процесі неминуче виявляються два виміри: статичний, що відображає певний результат (у вигляді наявного знання), і динамічний, пов'язана з самими розумовими операціями, що ведуть до досягнення цих знань, а також спрямованими на їхню інтерпретацію або переосмислення [1, с. 37].

На нашу думку, саме така диференціація на статичний та динамічний фрейм має велике значення для розгляду перекладацького процесу, коли статичні знання, що заклав у тексті автор оригіналу вихідної мови, перетворюються на динамічний фрейм під впливом подразників, що виникають на різних етапах перекладу художнього тексту.

Науковці виділяють декілька основних етапів перекладацького процесу. Л. Нефедова зазначає, що на етапі розуміння перекладач сприймає іншомовний текст і осягає його зміст на основі пошуку фреймових відповідностей знань, закладених у тексті. На етапі перекладу здійснюється уявне створення динамічних фреймів (ситуативних і класифікаційних) на основі тексту оригіналу і їх співвіднесення з еквівалентними їм фреймовими структурами у мові перекладу. На останньому етапі перекладач породжує текст іноземною мовою з урахуванням його синтагматичних і синтаксичних особливостей [5, с. 93].

Як підкреслює І. Ремхе, «актуалізація фреймів у професійного перекладача починається відразу після прочитання заголовка» [6, с. 99]. Таким чином, спочатку виникає візуальне уявлення об'єкта, описаного в тексті оригіналу. Виокремивши основні моменти змісту тексту, перекладач думками переноситься в певну ситуацію, що супроводжує в подальшому весь перекладацький процес і сприяє концентрації на важливих деталях і відношеннях, відповідних реальної дійсності [6, с. 99].

Тобто, осягнувши сенс тексту, перекладач «по цеглинці» відтворює його засобами іншої мови, збирає його семантико-синтаксичні структури в єдине ціле.

Дослідження паралельних перекладів художніх текстів в українській та кримськотатарській мові дозволило припустити, що формування статичного і динамічного фреймів відбувається у певних умовах. Так, статичний фрейм вбирає в себе знання, одержувані перекладачем протягом усієї професійної діяльності. Фрейм в даному випадку структурує усю відому перекладачеві інформацію щодо конкретної теми.

Для динамічного фрейму джерелом його наповнення виступає текст, призначений для перекладу. Відповідно уявна вибірка інформації відбувається на основі змісту тексту. Таким чином, динамічний фрейм відрізняється не лише тематичною, а також і контекстуальною обумовленістю.

Виокремлюючи інформацію з тексту, перекладач співвідносить її з власними знаннями з певної тематичної галузі, що зберігаються у його ментальному лексиконі. Починаючи з етапу розуміння, відбувається зіставлення ситуації, що виводиться з тексту оригіналу, до власних уявлень про ситуацію. За словами М. Гарбовського, переклад може бути успішним, якщо когнітивний досвід перекладача дорівнює або перевищує когнітивний досвід автора. У цьому випадку, статичний латентний фрейм вбирає в себе і фрейм динамічний, викликаний текстом оригіналу [2, с. 525].

Для прикладу візьмемо уривок художнього твору М. Матіос «Армагедон уже відбувся», кримськотатарський переклад до якого зробила Ш. Саті. Як посередник між двома концептуальними системами, вона внесла деякі зміни, щоб зробити текст більш природним для цільового читача. І оригінал, і переклад містять ідіоматичні вирази, культурно-марковану лексику, що підкреслює ментальність українців та кримських татар.

Хоч би ти вже сидів маком! Я ж тобі казав! А ти мене слухав? Хто тут байдики бив? Я чи ти? Чи, може, Орест волочився за малолітками, замість того, щоби пильнувати старого? Чи то лише мені треба?