Невідмінювані іменники в чужоземній аудиторії студентів-медиків

Вступ

Постановка проблеми. Формування у іноземного здобувача освіти готовності до іншомовного спілкування здійснюється шляхом набуття мовленнєвої, соціокультурної, навчально-пізнавальної та мовної компетенцій. Сучасна методична наука однією з основних проблем навчально-виховного процесу у ході викладання іноземної мови визнає «протиріччя між комунікативно орієнтованою та лінгвістичною основами, орієнтованими на систему мови (перш за усе на граматику)» (Арсентьева, 2022). Спираючись на думку Л. В. Щерби про активну граматику, яка вчить вживанню форм (Щерба, 2002: 81), у методичних розвідках початку ХХ1 сторіччя робиться висновок про комунікативні навички як відправний пункт у навчанні нової мови.

Зазначається, що «комунікативне використання мови передбачає міцне знання мовної системи», а граматика складає її основу. Поділяючи переконання дослідників, що «напівзнання та напівуміння тих, хто навчається, в області граматики є однією із проблем, що виникають у процесі викладання мови» (Арсентьева, 2022), вважаємо, що вивчення будь-якої мови як іноземної потребує від споживача нової інформації розуміння її типологічної специфіки.

Це означає, що слід приділяти значну увагу способам та засобам передачі семантики грамем. У мовах синтетичного типу найчастіше граматичні значення передаються флективно. Сучасний концентричний підхід до навчання мови як іноземної передбачає послідовність ступенів у засвоєнні матеріалу, коли на кожному наступному етапі в ширшому обсязі подається більш складний матеріал з тієї ж теми. Випадки асиметричного дуалізму мовного знаку, пов'язані з асистемними граматичними проявами окремих лексем певного інституційного дискурсу, потребують лінгвопрогностичного опрацювання для ефективного планування необхідного контенту для засвоєння нової мови здобувачами освіти певної галузі. Необхідність осмислення лінгво-методичних засад навчання побудови конструкцій з невідмінюваними іменниками спричинена еволютивними змінами у слов'янських мовах (Тукова, 2013).

Набуття компетенцій, пов'язаних з граматичними особливостями іменників, стають першочерговим завданням на першому етапі вивчення мови. Знання студентів-іноземців поступово розширюються невідмінюваними іменниками, у яких є потреба в повсякденні. Скажімо, засвоєння родової належності частотних у мовленні лексем типу таксі, євро, метро, ПДМУ стає нагальною потребою на початковому етапі у новому мовному оточенні. невідмінюваний іменник лінгвістичний іноземний мова

Аналіз досліджень. Відомо, що «невідмінювані іменники української мови можуть виконувати всі первинні семантико-синтаксичні та формально-синтаксичні функції відмінків, які притаманні іншим іменниковим лексемам... Особливістю відмінкових категорійних значень невідмінюваних іменників є їхня формальна нереалізованість.

Семантика відповідних відмінків у цих іменниках виражена за допомогою синтагматичних засобів (флексій атрибутивних елементів, дієслівних предикатів)» (Фурса, 2009). Означувані частини мови використовуються для передачі граматичної семантики невідмінюваними лексем, збільшуючи обсяг тексту (Тукова, 2004). Опанування мовою пов'язане у таких випадках з розумінням підвищення значущості синтагматичних зв'язків (Тукова, 2011).

Виходячи з того, що первинні (основні) частини мови (іменнник, прикметник, дієслово, прислівник) в інтегрованому вигляді відображають категоризацію світу у вигляді мікрогруп одиниць мови як лексичного, так і граматичного порядку, вони іменують субстанцію (іменник) і її ознаки різного ступеня: першого (прикметники і дієслова), другого (прислівники при дієсловах і прикметниках) і третього (прислівники при прикметниках або приад'єктивних прислівниках) (Мигирин, 1973; Тукова, 2014). При вивченні української мови як іноземної актуальним постає завдання набуття навичок передачі граматичної семантики невідмінюваними іменниками, котрі знаходяться поза межами дидактично обробленого матеріалу у курсі української мови як іноземної.

Мета статті - показати можливості опанування іноземними здобувачами вищої освіти медичної галузі синтагматичним потенціалом української мови при засвоєнні невідмінюваних іменників для презентації їхнього граматичного навантаження; розробити дидактичний супровід вивчення лексем з невластивою українським питомим іменникам морфологічною поведінкою.

Виклад основного матеріалу

Граматичні категорії невідмінюваних іменників підлягали прескриптивному і дескриптивному опису (Вихованець, 2004; Загнітко, 1996; Колесников, 2020; Авдєєва, 2003; Український правопис, 2019), а також розглядалися дидактами (Качайло, Мішеніна, 2013; Конспект уроку, 2018). Основна увага у мовах синтетичного типу приділяється передачі категорійних ознак роду та словозмінних категорій відмінка та числа. Виходячи з непрезетованості грамем, певних формальних ознак та семантичних груп невідмінюваних іменників спрогнозуємо можливості методично доцільних зон відпрацювання їхньої морфологічної недостатності в чужоземній аудиторії студентів-медиків.

Комунікація іноземців на початковому етапі вимагає уміння відповідати на запитання Як Вас звати? Задоволення потреб у передачі граматичних значень певних лексем потребує синтагматичного рівня. Знання цієї особливості на даному етапі належать до рецептивного рівня володіння мовою. Коли інокомунікант сприймає відмінювання імен як-то Нінель, Зейнаб, Мішель, Етель і под. на губний або м'який приголосний, потребує усвідомлення невідмінюваність жіночих особових імен, що закінчуються на -й і на твердий приголосний (крім губних), типу Долорес, Гюльчатай, Енн, Жаннет, Жаклін, Ірен, Кім, Клодін, Ленор, Маргарет, Мерседес, Монік, Фарах і т. ін. Не змінюють форму і чоловічі імена на о, і - Арно, Антоніо, Вано, Джо, Анрі та ін. Наприклад: В аудиторії немає Ізабелі і Ахмеда але Немає Ірен і Анрі; Книга Мішелі чи Валіда але Книга Жаклін чи Джо; Дай зошит Сесілі та Ібрахіму але Дай зошит Маргарет та Антоніо.

Кроскультурна комунікація потребує граматичних компетенцій при використанні назв осіб. Знання родової належності лексем набувається при побудові синтагм з означуваними частинами мови. Методично доцільним є завдання розкрити дужки: (юний) пані, (прибулий) месьє, (стрункий) міс, (усміхнений) фрейліна, (літній) мадам, (серйозний) фрау та ін.

Відповідь на запитання Звідки Ви приїхали? потребує орієнтування у відмінюванні топонімів при використанні моделі Я приїхав з/із ... Необхідне наголошування на тому, що такі власні назви як Марокко, Нікарагуа, Пстуа, Пуерто-Рико, Сомалі, Зімбабве, Конго, Малі, Фіджі, Токіо, Осло, Гельсінкі, Тбілісі та ін. не змінюють свою форму.

Формування граматичних моделей для розповіді про себе вимагає вживання невідмінюваних назв пустель, гір, річок тощо. Опис особливостей клімату потребує оперування назвами вітрів. Презентація родових ознак у таких випадках можлива лише на синтагматичному рівні: безмежна Калахарі, небезпечний торнадо, багатолюдне Делі, повновода Міссісіпі, уся Чілі, неповторна Кіліманджаро, спекотна Гобі, сонячне Баку, далека Перу, налетів сироко і т. ін. Семантичне навантаження по передачі граматичних значень невідмінюваних іменників приймають на себе ознакові частини мови, що доводить посилення синтетизму в українській та споріднених флективних мовах (Тукова, 2011; Тукова, 2013).

На початковому етапі уваги потребує засвоєння моделей говорити, розмовляти, читати, думати, писати + якою мовою? чи вивчати, знати, розуміти + яку мову?, коли необхідне застереження щодо невідмінюваних пушту, гінді, бенгалі та ін. Наприклад: говорити українською мовою - говорити на фарсі; вивчати англійську мову - вивчати пушту. Від створення необхідних для спілкування граматично правильних синтагм можна переходити до рішення комунікативних завдань різного рівня складності.

Комунікативно-інтенційні засади вивчення мови вимагають врахування внутрішніх намірів тих, хто вивчає нову мову. Потреби спілкування у побутових ситуаціях на початкових етапах перебування у новій країні мають братися до уваги при засвоєнні граматичного матеріалу про відмінювання іменників. До прикладу, створити життєву ситуацію, коли студент потрапив до закладу харчування, щоб поїсти. Програмується завдання звернутися до офіціанта для замовлення певних страв, серед назв яких є часто вживані незмінювані лексеми на кшталт олів'є, сулугуні, кольрабі, салямі, івасі, пюре тощо. Запитати Чи немає у вас ... (сік манго, тістечко безе, картопля фрі тощо). Ефективно використання ігор типу Обираємо страви чи Визначаємося з меню, Дегустація. Результативним виявляються і комунікативні ситуації типу: Увечері Ви запрошуєте подругу піти у кафе. Складіть діалог-телефонну розмову, використовуючи незмінювані іменники таксі, кафе, кашне, кіно, хобі, лате, какао, боржомі, желе, тірамісу, капучіно. Можливе завдання прорекламувати відвідане кафе студентам академічної групи. Успішна комунікативна діяльність можлива лише за умови набуття мовних знань та мовленнєвих навичок. Тому переліченим завданням має передувати ознайомлення з невідмінюваними іменниками та закріплення завданнями включити їх до словосполучень з прикметниками, займенниками чи дієсловами минулого часу задля відпрацювання навичок визначення родової належності. Наприклад, дописати закінчення: Сьогоднішню меню, так... барбекю, фейхоа лежа..., зелен... авокадо, смажен... путасу, корисн... броколі, стигл... бере, ніжн... суфле, куряч... філе, овочев... рагу, смачн... ескімо та ін.

Необхідно робити важливі застереження про полісемічність певних іменників, родова залежність яких пов'язана зі значенням лексеми: смачний каберне, аліготе (виноград) - смачне каберне, аліготе (вино); прудка ківі (пташка) і зелене ківі (тропічне дерево та плід з нього); сухе кеш'ю (тропічне дерево) і сухий кеш'ю (плід цього дерева) тощо.

У підготовку розповіді про улюблене заняття (хобі) доцільно включити завдання на побудову граматично правильних сполучень з прикметниками, наприклад, розкрити дужки - (зручний) купе, (новий) табло, (справедливий) рефері, (сміливий) тореро, (відомий) шансоньє, (елегантний) маестро, (несамовитий) тифозі, (заповзятий) папараці, (екстравагантний) кутюр'є, (вражаючий) соло, (цікавий) дербі, (новий) відео тощо. Доречні і вправи на редагування: якісний аудіо, милозвучні тріо, запальний танго, така карате, цей самбо, справедлива журі, балакуче какаду, смачний капучино, гаряча еспресо, спортивний кімоно, такий дзюдо, красиве поні, ажурна макраме тощо. Створення комунікативних ситуацій на теми музичних вподобань дозволяють викликати студентів на невимушені розмови, створити сприятливий емоційний фон. Ефективна у цьому випадку робота парами. До прикладу - пропозиція зробити вибір між піснями українських співаків і аргументувати його у діалозі зі своїм співрозмовником: Христина Соловій «Тримай», Марина Круть «Воля», Тіна Кароль «Ніжно», Антоніна Матвієнко «Пісня- душа». На позауадиторний час кожна група отримує завдання знайти у інтернеті пісні українських виконавців (Ірина Федишин, Андрій Кузьменко, Софія Ротару, В'ячеслав Хурсенко, Злата Огнєвич, Макс Барських, Міка Ньютон, Назарій Яремчук, Марія Яремчук, Василь Зінкевич, Володимир Івасюк, Настя Каменських, Ніна Матвієнко, Анастасія Петрик, Оксана Білозір, Раїса Кириченко, Юлія Рай та ін.). Для обговорення студентам подаються допоміжні граматичні конструкції: пісні кого?; душевність кого?; віддаю перевагу кому?; захоплююся ким?; мелодійність виконання кого?; молодечий запал кого?; згадують про кого?; мудрість кого?; взірець для кого?; слухати кого? і т. ін. Побудова діалогу як домінуючої форми усного мовлення (Шубенок, 2022) про найбільш вподобану пісню чи композицію з використанням імен та прізвищ співаків досягає не лише навчальної, але й пізнавальної та виховної мети.

Розповіді про життєві ситуації під час вивчення теми екскурсій та подорожей (Максименко, 2019; Швець, 2017; Швець, 2019: 165-181) можуть презентуватися листами-розповідями, телефонними розмовами, діалогами з друзями в аудиторії і т. ін. Так, підготовка до екскурсії до зоопарку потребує введення до мовленнєвого обігу частотних невідмінюваних назв тварин і птахів. Закріпити знання доцільно вправами на побудову синтагм: (австралійський) кенгуру, (шотландський) поні, (яскравий) ара, (галасливий) жако, (швидкий) ему, (маленький) шимпанзе, (крихітний) колібрі, (неповороткий) гризлі та ін. Включення невідмінюваних назв фауни у сполуки з дієсловами минулого часу допомагають досягти комунікативної вправності у вживанні іменників з імпліцитно представленою родовою належністю. Наприклад, доречно використання дієслів різного виду стрибати/стрибнути, проходити/пройти, тікати/втекти, ласувати/поласувати, співати/заспівати, лежати/ полежати, сидіти/посидіти, радіти/зрадіти, залазити/залізти, ховатися/сховатися тощо. Завершенням реальної чи віртуальної екскурсії може стати написання ессе (Щвець, 2019: 336-354) за поданими сполученнями: красивий рожевий фламінго, голосний какаду, яскравий колібрі, невеликий шимпанзе, кмітливий поні, набридлива цеце, потішний ему і т. д.

Зазвичай студентів цікавить причина функціонування у слов'янських мовах синтетичного типу запозичених невідмінюваних іменників. У цьому випадку доречно продемонструвати дію антиномії коду та тексту, що відображають еволютивні процесі у мові (Тукова, 2004). Завдання на заміну словосполучення незмінюваним іменником слугує яскравою ілюстрацією тенденції до економії мовних засобів: Поїздка за кордон (турне), розважальний захід (шоу), теплий шарф (кашне), маленький гаманець (портмоне), швейна майстерня (ательє), автомобільна дорога (шосе), футбольний суддя (рефері), стоянка паровозів (депо), працівник готелю, що стежить за порядком (портьє), крихітні бутерброди (канапе), автомобіль для проїзду за плату (таксі), перелік страв (меню), найменша пташка (колібрі), національне японське жіноче й чоловіче вбрання (кімоно), заборона вживати за певних умов ті або інші слова (табу), людина, яка беззастережно підкоряється волі іншої людини (зомбі) тощо. При продукуванні висловлювань з даними лексемами демонструється їхня комунікативно-прагматична цінність, унаочнюється зменшення об'єму текстів при вживанні запозичень.

Добірка граматичних завдань має базуватися на нагальних потребах мовця. Тому наступний етап засвоєння іноземної мови у медичному ЗВО передбачає підготовку до клінічної практики, набуття навичок спілкування в медичному середовищі. Робота з пацієнтами вимагає вправного використання у мовленні імен та прізвищ. Початковий етап - читання речень з постановкою поданих в дужках прізвищ в потрібній формі: Призначення для Олега (Нестеренко) та Катерини (Петренко). Покличте Надію (Олійник). Ліки для Олександра (Матвійчук). Зустріли в лікарні Ірину (Коровай). Зустрілися з Наталею (Міняйло). Практика показала ефективність використання гри або ігрової естетики для набуття певних компетенцій (Кремпова, 2022). Так, імітація спілкування в медичній сфері за допомогою роботи в групі, коли один студент запитує, а інші відповідають, використовуючи запропоновані власні імена на приголосний, -ко, -ово, -их та ін. Запитання типу Хто з хворих сьогодні направлений на аналіз крові? Кого з хворих вашої палати виписують завтра? Кому з вашої палати призначене УЗД? У кого була операція на шлунку? З ким ви щойно розмовляли? Про кого говорив лікар? дають можливість набути граматичних компетенцій у відмінюванні власних імен на просунутому рівні. Гейміфікація допомагає налагодити спільну роботу в групі та виховує здатність вчитися на своїх помилках у безпечному навчальному середовищі (Кремпова, 2022).

Усвідомлення експліцитно не представленої у слові граматичної семантики у складноскорочених словах у опановуваній мові мотивує засвоєння ортологічних норм узгодження у випадках необхідності оперування такими лексемами як завкафедри, заввідділу, замдиректора, замдекана тощо. При створенні життєвих ситуацій, які потребують уточнення (цього, того), оцінювання (такого, відповідального, суворого), опису співпраці (з вимогливим, зі справедливим, з розумним) і т. ін., необхідну граматичну інформацію слід навчити передавати синтагматично: Насамперед пішов на співбесіду до завкафедри; Поговорив із замдиректора; Отримав розпорядження від заввідділу тощо.

Досягає успіху у набутті граматичних компетенцій у вживанні абревіатур (Скрипник, Костенко, 2021) ділова гра при підготовці до клінічної практики. Студенти вчаться оперувати загальноприйнятими скороченнями типу УЗД, АТ, МРТ, ЕКГ та ін., спираючись на знання їхньої родової характеристики: УЗД показала, АТ піднявся, ЕКГ засвідчила та ін. Мета сформувати вміння уживати незмінювані абревіатури у власному мовленні, сформувати компетентності комунікативно доцільно й виправдано користуватися ними в різних професійних ситуаціях і сферах спілкування може досягатися завдяки моделюванню ситуацій спілкування в лікарні. Наприклад, записати анамнез хвороби пацієнта, використавши опорні конструкції: без МО, направити на ЛТЕК, призначити КТ, спостерігати за АТ, за допомогою ВЛОК, справитися з РС, з АТА, у МЦ, пацієнт з ІХС чи СКЗ, позбавитися від ІЗ, пацієнт у XCC тощо. Відвідуванню, наприклад, гінекологічного відділення може передувати знайомство з прийнятими у цій царині скороченнями і тренування у їхньому вживанні під час обговорення з колегами конкретних ситуацій: через ІСЯ, без ЕКЗ чи ОК, з ЕКО чи ВО, за допомогою ВМС і т. ін. Кардіологічне відділення потребує вправного оперування абревіатурами: у КВ, без ШПМ, з МС, пацієнт з ВПС чи КХ, спостереження за ПШС тощо. Розвиток словникового запасу майбутніх лікарів, набуття умінь і навичок професійної мовленнєвої діяльності сприяють їхньому органічному входженню в професію.

Ефективність заналізованих різновидів завдань по набуттю навчальних компетентностей при засвоєнні невідмінюваних іменників може досягатися при дотриманні таких «взаємопов'язаних педагогічних умов: вивчення індивідуальних особливостей учасників освітнього процесу; організація диференційованого навчання, індивідуальний підхід до кожного студента, створення педагогічної ситуації, яка б сприяла формуванню пізнавальної й творчої активності іноземних студентів, підвищенню інтересу до вивчення предмету» (Субота, 2019: 215).

Висновки

Вивчення мови синтетичного типу вимагає від чужоземного здобувача освіти не лише знання типових парадигмальних особливостей іменників, але і володіння навичками вживання невідмінюваних лексем, граматичне значення яких презентується синтагматично. Тяглість традиційних та новітніх технологій із залученням інтерактивних методів навчання дозволяє досягати успіхів у засвоєнні граматичного матеріалу оптимальним шляхом. Системний підхід на початковому та просунутому етапах вивчення нової мови дозволяє набути не лише мовних, мовленнєвих, комунікативних, але і навчально-пізнавальних та соціокультурних компетентностей.

Список використаних джерел

1. Авдєєва С. Л. Нульова парадигма в сучасній українській літературній мові. Лінгвістичні студії: зб. наук. пр. Вип. 11. Ч. 1. С. 11-20.

2. Арсентьева М. Ф. Грамматический аспект в формировании иноязычной коммуникативной компетенции. URL: https://elib.bsu.by > bitstream

3. Вихованець І. Р, Городенська К. Г Теоретична морфологія української мови. Київ : Пульсари, 2004. 398 с.

4. Загнітко А. П. Теоретична граматика сучасної української мови. Морфологія. Синтаксис. Донецьк : ДонДУ, 1996. 437 с.

5. Качайло К. А., Мішеніна Т. М. Дидактичний супровід у процесі вивчення словотвірного потенціалу невідмінюваних іменників у змісті курсу «Сучасна українська літературна мова». URL: https://core.ac.uk>download

6. Колесников А. Парадигмологія української мови: теоретичні питання : навчальний посібник. Ізмаїл : ІРБІС, 2020. 224 с.

7. Конспект уроку з української мови для 6-го класу. Тема: Незмінювані іменники. Рід незмінюваних іменників. URL:https://naurok.com.ua/konspekt-uroku-z-ukra-nsko-movi-dlya-6-go-klasu-tema-nezminyuvani-imenniki-rid-nezminyuvanih-imennikiv-9364.html

8. Кремпова Л. О. Гейміфікація освіти в мовній підготовці іноземних студентів в умовах дистанційного навчання. Актуальні проблеми навчання іноземних студентів : матеріали XXIV Всеукраїнської науково-практичної конференції. Дніпро, 2022. C. 38-39.

9. Максименко Н. В. Соціокультурна адаптація іноземних студентів засобами краєзнавчого матеріалу. Вчені записки Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського. Сер. Філологія. Соціальні комунікації. 2019. Т. 30 (69). № 3. Ч. 2. С. 187-190.

10. Мигирин В. Н. Язык как система категорий отображения. Кишинёв, 1973. 237 с.

11. Скрипник С. I., Костенко В. Г Абревіація в текстах англомовних фахових статей зі стоматології в діахронічному аспекті. Закарпатські філологічні студії. 2021. Вип. 19. Т. 2. С. 125-131.

12. Субота Л. А. Принципи навчання української мови як іноземної й основні шляхи її раціонального використання. Науковий вісник Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка. Сер. Філологічні науки (мовознавство). 2019. № 12. С. 210-215.

13. Тукова Т. В. Антиномия кода и текста в современном русском языке. Восточноукраинский лингвистический сборник: сб. науч. тр. Донецк : Донеччина, 2004. Вып. 9. С. 346-358.

14. Тукова Т. Компенсаторная роль флексии в современном русском языке. Лінгвістичні студії. 2013. Вип. 27. С. 65-69.

15. Тукова Т. В. Роль синтагматики в выявлении типологической эволюции грамматической системы современного русского языка. Лінгвістичні студії. 2011. Вип. 22. С. 53-56.

16. Тукова Т. В. Стремление к независимости связей в современном русском языке. Вісник Дніпропетровського університету. Сер. Мовознавство. 2013. Т. 21. Вип. 19(1). С. 280-286.

17. Тукова Т. В. Части речи в курсе грамматики. Учёные записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Сер. Филология. Социальные коммуникации. 2014. Т. 27(66). № 1. Ч. 1. С. 30-34.

18. Український правопис. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/%202019.pdf

19. Фурса В. М. Особливості морфологічного освоєння іншомовних невідмінюваних іменників у сучасній українській мові. URL: http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/12300/Fursa.pdf?sequence=1

20. Швець Г Д. Навчальна екскурсія для іноземних студентів: реєстр типових комунікативних інтенцій та лексико- граматичних структур. Мова, історія, культура у лінгвокомунікативному просторі. Суми, 2017. Вип. 4. С. 267-273.

21. Швець Г. Д. Теорія і практика навчання української мови іноземних студентів гуманітарних спеціальностей. Київ : Фенікс, 2019. 529 с.

22. Шубенок Т. І. Розвиток діалогічного мовлення як домінуючої форми усного мовлення. Актуальні проблеми навчання іноземних студентів : матеріали XXW Всеукраїнської наук.-практ. конф. Дніпро, 2022. C. 100-102.

23. Щерба Л. В. Преподавание языков в школе. Общие вопросы методики. Санкт-Петербург, 2002. 143 с.

References

1. Avd'eieva S. L. Nul'ova paradugma v suchasnii ukrayins'kii mov'i [Zero paradigm in modern Ukrainian literary language]. Lingvistuchni studii : zb.nauk. pr. 2003. Vup. 11. Ch. 3. S. 11-20 [in Ukrainian].

2. Ars'ent'yeva M. F. Grammatycheskyi aspect v formerovanyy ynoyazychnoy kommunykatyvnoy kompetentsyy [Grammatical aspect in the formation of foreign language communicative competence]. URL: https://elib.bsu.by>bitstream [in Russian].

3. Vykhovanets I. R., Gorodens'ka K. G. Teoretuchna morfologiya ukrainskoi movy [Theoretical morphology of the Ukrainian language]. Kyiv : Pulsary, 2004. 398 s. [in Ukrainian].

4. Zahnitko A. P. Teoretychna hramatyka ukrainskoi movy. Morfolohiia. Syntaksys [Theoretical grammar of the Ukrainian language. Morphology. Syntax]. Donetsk : DonDU, 1996. 437 s. [in Ukrainian].

5. Kachailo K. A., Mishenina T. M. Dydaktychnyi suprovid u protsesi vyvchenn'a slovotvirnogo potentsialu nevidmin'uvanyh imennykiv u zmisti kursu “Suchasna ukrainska literaturna mova” [Didactic support in the process of studying the word-forming potential of indeclinable nouns in the content of the course “Modern Ukrainian Literary Language”]. URL: https://core.ac.uk > download [in Ukrainian].

6. Kolesnykov A. Paradygmolohiia ukrainskoi movy: teoretychni pytann'a: navchal'nyi posibnyk [Paradigmology of the Ukrainian language: theoretical issues: study guide]. Izmail : IRBIS, 2020. 224 s. [in Ukrainian].

7. Konspekt uraku z ukrainskoi movy dl'a 6-ho klasu. Tema: Nezmin'uvani imennyky. Rid nezmin'uvanyh imennykiv [Synopsis of the Ukrainian language lesson for the 6th grade. Topic: Fixed nouns. Gender of unchangeable nouns]. URL: https://naurok.com.ua/konspekt-uroku-z-ukra-nsko-movi-dlya-6-go-klasu-tema-nezminyuvani-imenniki-rid-nezminyu vanih-imennikiv-9364.html [in Ukrainian].

8. Krempova L. O. Heimifikatsiia osvity v movnii pidhotovtsi inozemnyh studentiv v umovah dystantsiinoho navchann'a [Gamification of education in language training of foreign students in distance learning conditions]. Aktual'ni problemy navchann'a inozemnyh studentiv: materialy XXIV Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii. Dnipro, 2022. S. 38-39 [in Ukrainian].

9. Maksymenko N. V. Sotsiokul'turna adaptatsiia inozemnyh studentiv zasobamy kraieznavchoho materialu [Sociocultural adaptation of foreign students by means of local history materialu]. Vcheni zapysky Tavriiskoho natsionalnoho universytetu im. V. I. Vernadskoho. Ser. Filolohiia. Sotsialni komunikatsii. 2019. Т. 30 (69). № 3. Ch. 2. S. 187-190 [in Ukrainian].

10. Mygyryn V. N. Yazyk kak systema kategoryy otobrazhenyya [Language as a system of display categories]. Kyshyn'ov, 1973. 237 s. [in Russian].

11. Skrypnyk S. I., Kostenko V. G. Abreviatsiia v tekstah anglomovnyh fahovyh statei zi stomatolohii v diahronichnomu aspekti [Abbreviation in the texts of English-language professional articles on dentistry in a diachronic aspect]. Zakarpatski filologichni studii. 2021. Vyp. 19. Т 2. S. 125-131 [in Ukrainian].

12. Subota L.A. Pryntsypy navchann'a ukrainskoi movy iak inozemnoi i osnovni shl'ahy ii ratsional'noho vykorystann'a [Principles of learning the Ukrainian language as a foreign language and the main ways of its rational use]. Naukovyi visnyk Drohobychskoho derzhavnoho pedagogichnoho universytetu im. Ivana Franka. Ser. Filologichni nauky (movoznavstvo). 2019. № 12. S. 210-215 [in Ukrainian].

13. Tukova T. V. Antynomyya koda y teksta v sovremennom russkom yazyke [Antinomy of code and text in modern Russian]. Vostochnoukraynskyy lyngvystycheskyy sbornyk: sb. nauch. tr. Donetsk : Donechchyna. Vyp. 9. S. 346-358 [in Russian].

14. Tukova T. V. Kompensatornaya rol' fleksyy v sovremennom russkom yazyke [The compensatory role of inflection in modern Russian]. Lingvistuchni studii. 2013. Vyp. 27. S. 65-69 [in Russian].

15. Tukova T. V. Rol' syntagmatyky v vyyavl'enyy typologycheskoy evolutsyy grammatycheskoy systemy sovre- mennoho russkoho yazyka [The role of syntagmatics in revealing the typological evolution of the grammatical system of the modern Russian language]. Lingvistuchni studii. 2011. Vyp. 22. S. 53-56 [in Russian].

16. Tukova T. V. Stremlenyye k nezavysymosty sv'azey v sovremennom russkom yazyke [The desire for independence of connections in modern Russian]. Visnyk Dnipropetrovskoho universytetu. Ser. Movoznavstvo. 2013. Т 21. Vyp. 19 (1).

S.280-286 [in Russian].

17. Tukova T. V. Chasty rechy v kurse grammatyky [Parts of speech in the grammar course]. Uchonyye zapysky Tavrycheskoho natsyonalnoho unyversyteta ym. V Y. Vernadskoho. Ser. Fylologyya. Sotsyalnyye kommunykatsyy. 2014. Т.27(66). № 1. Ch. 1. S. 30-34 [in Russian].

18. Ukrainskyi pravopys [Ukrainian spelling]. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/%20 2019.pdf [in Ukrainian].

19. Fursa V. M. Osoblyvosti morfologichnoho osvoienn'a inshomovnyh imennykiv u suchasnii ukrainskii movi [Peculiarities of morphological acquisition of foreign indeclinable nouns in the modern Ukrainian language]. URL: http:// enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/12300/Fursa.pdf?sequence=1 [in Ukrainian].

20. Shvets H. D. Navchalna ekskursiia dl'a inozemnyh studentiv: reiestr typovyh komunikatyvnyh intentsii ta leksyko- grammatychnyh struktur [Study tour for foreign students: register of typical communicative intentions and lexical and grammatical structures]. Mova, istoriia, kultura u lingvokomunikatyvnomu prostori. Sumy, 2017. Vyp. 4. S. 267-273 [in Ukrainian].

21. Shvets H. D. Teoriia i praktyka navchann'a ukrainskoi movy inozemnyh studentiv gumanitarnyh spetsialnostei [Theory and practice of teaching the Ukrainian language to foreign students of humanitarian specialties]. Kyiv: Feniks, 2019. 529 s. [in Ukrainian].

22. Shubenok T. I. Rozvytok dialogichnoho movlenn'a iak dominuiuchoi formy usnoho movlenn'a [The development of dialogic speech as the dominant form of oral speech]. Aktualni problemy navchann'a inozemnyh studentiv : materialy XXIV Vseukrainskoi nauk.-prakt. konf. Dnipro, 2022. S. 100-102 [in Ukrainian].

23. Shcherba L. V. Prepodavanyye yazukov v shkol'e. Obshchyye voprosu metodyky [Teaching languages at school. General issues of methodology]. Sankt-Peterburg, 2002. 143 s. [in Russian].

Размещено на Allbest.ru